ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Вн. №27/728

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2021 року м. Київ № 640/25547/20

за позовомОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві провизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити діїСуддя О.В.Головань

Обставини справи:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про:

визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України від 18.03.2020 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії як державному службовцю;

зобов`язання відповідача призначити позивачу з 05.03.2020 року пенсію відповідно до Закону України № 889-VІІІ "Про державну службу".

Ухвалою суду від 19.11.2020 р. відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

22.12.2020 р. до суду надійшов відзив на позов.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 з 06.05.2016 р. перебуває на обліку у Головному управління Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком в порядку Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

05.03.2020 р. ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про переведення його з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", зазначаючи, зокрема, що його загальний трудовий стаж більше 42 роки, із них стаж державної служби більше 23 років (з 01.09.1992 р. по 21.03.2011 р. - служба у митних органах України, з 22.11.2011 р. по 05.05.2016 р. - в Секретаріаті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України).

Листом від 08.06.2020 р. за №2600-0310-8/73985 ОСОБА_1 надано відповідь, згідно з якою в задоволенні заяви відмовлено, оскільки під час служби у Державній митній службі України з 11.06.1998 р. йому присвоєно спеціальне звання - "Радник митної служби 1 рангу", що не належить до посад, віднесених до категорій державної служби, визначених ст. 25 Закону України "Про державну службу" від 19.12.1993 р. №3723-XII, тому для зарахування періоду з 03.01.1997 р. по 31.02.2011 р. немає підстав.

Листом Пенсійного фонду України від 30.07.2020 р. за №20660-18339/Б-03/8-2800/20 за наслідками розгляду звернення ОСОБА_1 йому повідомлено про відсутність необхідного стажу на посадах, віднесених до відповідних посад державних службовців.

Позивач - ОСОБА_1 - вважає вказану відмову протиправною з таких підстав.

Позивач зазначає, що він працював в митних органах України до набрання чинності Законом України "Про державну службу" №889-VIII, тому положення п. 3 ст. 3 цього Закону не можуть бути застосовані при проведенні правової оцінки його трудового стажу.

Загальний стаж позивача на державній службі становить 23 роки 2 місяці 16 днів, що є достатнім для переведення його на пенсію за віком як державного службовця згідно зі вимогами Закону України "Про державну службу" від 19.12.1993 р. №3723-XII (20 років).

Згідно з отриманою відповіддю відповідачем не зараховано до стажу державної служби період з 03.01.1997 р. по 31.02.2011 р., коли позивач працював на посадах у органах митної служби і йому було присвоєно персональне звання "Радник митної служби 1 рангу" до завершення проходження служби в митних органах України.

З вказаного приводу позивач зазначає, що згідно зі ст. 37 Закону №3723-XII та ст. 588 Митного кодексу України період роботи на посадах митної служби зараховується до стажу державної служби незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.

Також позивач зазначає, що 11.06.1998 р. йому було присвоєно не персональне, а спеціальне звання, що є різними категоріями.

Крім того, персональні звання митної служби позивачу присвоювалися і до 11.06.1998 р., тоді як період до 11.06.1998 р. враховано відповідачем до стажу державної служби.

Посадам, які обіймав позивач під час роботи у органах митної служби, притаманні всі ознаки митної служби, зокрема, позивач сплачував податки як державний службовець.

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві - проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.

Відповідач зазначає, що з 01.05.2016 р. набув чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 р. №889-VIII, згідно з яким за загальним правилом пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

В той же час, згідно з ч. 3 ст. 3 Закону №889-VIII дія цього Закону не поширюється на: 17) осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоюються спеціальні звання, якщо інше не передбачено законом.

Органи митної служби підпадають під це виключення, оскільки відповідно до ст. 537 Митного кодексу України посадовим особам митних органів присвоюють спеціальні звання.

Відповідно, позивачу не враховано до стажу державної служби в розумінні Закону №889-VIII стаж після присвоєння позивачу спеціального звання, і його стаж є меншим за 20 років, що не дає підстав для переведення його на пенсію за віком як державного службовця.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

З 01.05.2016 р. набув чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015р. №889-VIII, згідно зі ст. 90 якого пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Винятки з цього правила встановлені п.10-12 р. XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, а саме.

Державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.

Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Оскільки, починаючи з 01.05.2016 р. спеціальним Законом України, що визначає підстави для призначення пенсій в спеціальному порядку ст. 37 Закону №3723-XII є саме Закон №889-VIII, то для визначення, який саме стаж зараховується до стажу державної служби, достатнього для призначення пенсії в порядку ст. 37 Закону №3723-XII, є саме Закон №889-VIII, тим більше, що п.10-12 р. XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII містять пряме посилання на ст. 25 Закону №889-VIII.

За таких обставин суд не може погодитися з висновком позивача про те, що положення ч. 3 ст. 3 Закону №889-VIII не можуть бути застосовані при проведенні правової оцінки його трудового стажу.

Для визначення права позивача на отримання пенсії за віком в порядку ст. 37 Закону №3723-XII принциповим є саме встановлення, який його стаж зараховується до стажу державної служби в порядку Закону №889-VIII, тоді як віднесення його стажу до державної служби згідно з положеннями Закону №3723-XII та інших актів законодавства, що діяли до 01.05.2016 р., не впливає на вирішення вказаного питання.

Суд не заперечує тієї обставини, що в розумінні ст. 37 Закону №3723-XII та ст. 588 Митного кодексу України період роботи на посадах митної служби зараховується до стажу державної служби незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку, проте, принциповим, починаючи з 01.05.2016 р. є саме врахування особливостей, визначених Законом №889-VIII.

Підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" згідно з листом від 08.06.2020 р. за №2600-0310-8/73985 є присвоєння позивачу спеціального звання, що виключає включення такого стажу до стажу державної служби згідно з ч. 3 ст. 3 Закону №889-VIII.

Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону №889-VIII дія цього Закону не поширюється на: 17) осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоюються спеціальні звання, якщо інше не передбачено законом.

05.02.1992 р. Верховною Радою України прийнято постанову №2099-XII "Про персональні звання державної митної служби України", чинна до 01.01.2004 року на підставі Митного кодексу України №92-IV від 11.07.2002.

Згідно зі ст. 410 Митного кодексу України №92-IV спеціальні звання присвоюються посадовим особам митної служби України відповідно до займаних посад і стажу роботи.

Згідно зі ст. 573 Митного кодексу України посадовим особам митних органів присвоюються такі спеціальні звання.

Положення про спеціальні звання посадових осіб органів доходів і зборів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 р. № 839.

В подальшому Положення про спеціальні звання посадових осіб митних органів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 р. № 501.

Порівняння назв персональних згідно з постановою №2099-XII та спеціальних згідно з іншими актами законодавства звань посадових осіб митної служби свідчить про те, що це одні й ті ж звання, тому посилання позивача на присвоєння йому персонального, а не спеціального звання не впливає на можливість застосування ч. 3 ст. 3 Закону №889-VIII.

Згідно з поясненнями позивача та наданими ним копіями документів персональні/спеціальні звання йому присвоювалися з 1993 р., зокрема, згідно з наказом ДКМУ від 29.01.1993 р. №34к "Про присвоєння персональних звань".

Відповідно, період за час перебування позивача на посадах державної служби, перебування на яких передбачає присвоєння спеціального звання, не враховується при вирішенні питання про можливість призначення пенсії в порядку ст. 37 Закону №3723-XII, про що позивача було повідомлено листом від 08.06.2020 р. за №2600-0310-8/73985.

При чому, суд зазначає, що наведене у вказаній відповіді врахування не всіх періодів перебування позивача на посадах державної служби, перебування на яких передбачає присвоєння спеціального звання, по суті на можливість задоволення його заяви не впливає, оскільки за вирахуванням періоду перебування позивача на посадах митної служби після присвоєння йому спеціального звання залишку стажу державної служби не достатньо для призначення пенсії в порядку ст. 37 Закону №3723-XII.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З врахуванням викладеного у суду відсутні підстави для висновку про те, що оскаржуваний наказ їм не відповідає.

На підставі вищевикладеного, ст. 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

3. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 22.06.2021 р.