ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2021 року

м. Київ

справа № 826/4704/16

адміністративне провадження № К/9901/54060/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Рибачука А.І.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/4704/16

за позовом Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Укрнафта» до Державної екологічної інспекції у Сумській області (далі - Держекоінспекція у Сумській області) про визнання протиправним та скасування пункту припису, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Держекоінспекції у Сумській області

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2017, ухвалену у складі головуючого судді Шевченко Н.М.

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2018, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Глущенко Я.Б., суддів Кузьмишиної О.М., Пилипенко О.Є., -

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 23.03.2016 ПАТ «Укрнафта» звернулось до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати пункт 1 припису від 02.10.2015 №12/02-16.

В обґрунтування позовних вимог ПАТ «Укрнафта» посилається на те, що вимагаючи від нього наявності спеціального дозволу на захоронення стічних вод при здійсненні видобутку нафти та супутніх копалин, відповідач не врахував, що застосування частини першої статті 75 Водного кодексу України (далі - ВК України) можливе за наявності обов`язкової умови - неможливості очищення таких вод існуючими методами, у той час як очищені стічні води, що закачуються для підтримання пластового тиску, не є відходами у розумінні Закону України від 05.03.1998 № 187/98-ВР «Про відходи» (далі - Закон №187/98-ВР), а їх закачування не може розглядатися як захоронення відходів. Також, позивач послався на те, що у нього наявний дозвіл на спеціальне водокористування, згідно з яким виробничі стічні води - після очистки на очисних спорудах передаються на кущову насосну станцію для підтримки пластового тиску.

2. Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 14.12.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2018, задовольнив позовні вимоги.

3. 20.06.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Держекоінспекції у Сумській області, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, відповідач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2018, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

4. Верховний Суд ухвалою від 26.06.2018 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.

5. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 15.07.2019 №981/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями, у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гриціва М.І. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 №13), що унеможливлює його участь у розгляді даної справи.

6. Протоколом розподілу справи від 16.07.2019 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І.- головуючий суддя, судді: Стеценко С.Г., Тацій Л.В.

7. Ухвалою судді Верховного Суду від 18.07.2019 прийнято зазначену справу до свого провадження.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. У справі, яка розглядається суди встановили, що у ПАТ «Укрнафта» наявний дозвіл на спеціальне водокористування від 29.01.2014, пунктом 5 якого, зокрема передбачено, що виробничі стічні води - після очистки на очисних спорудах передаються на кущову насосну станцію для підтримки пластового тиску.

Також суди встановили, що у період з 08.09.2015 по 28.09.2015 відповідачем проводилась планова перевірка дотримання структурними підрозділами ПАТ «Укрнафта» вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, результати якої відображені в акті перевірки.

За результатами вказаної перевірки відповідачем винесено припис від 02.10.2015 №12/02-16, згідно з пунктом 1 якого позивача зобов`язано розробити та направити на розгляд в Держгеонадра України документацію щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами для захоронення стічних вод в підземних горизонтах.

Вважаючи припис протиправним, позивач звернувся у суд із цим адміністративним позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що стічні води, які утворюються в процесі діяльності Качанівського газопереробного заводу ПАТ «Укрнафта», перед закачуванням в підземні пласти проходять відповідну очистку в очисних спорудах, а подальше їх закачування відбувається у нафтогазоносні пласти (так зване «обводнення»), а не водні горизонті. Тому висновки відповідача про те, що позивач використовує надра для захоронення стічних вод, які неможливо очистити, що потребує отримання спеціального дозволу на користування надрами для захоронення стічних вод в підземні горизонти є помилковими. А відтак, неправомірною є вимога відповідача розробити та направити на розгляд в Держгеонадра України документацію щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами для захоронення стічних вод в підземних горизонтах.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

10. Касаційна скарга обґрунтована, зокрема тим, що вимоги Порядку надання у 2010 році спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2010 № 596 (далі - Порядок № 596) застосувавались у 2010 році, проте на час проведення планової перевірки та звернення позивача до суду дія цього Порядку припинилась. При цьому, відповідач вказує на те, що судами попередніх інстанцій не було враховано вимоги пункту 4 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (далі - Порядок № 615), відповідно до якого видобування не придатних для побутового використання мінералізованих підземних вод для потреб нафтогазової галузі, захоронення супутніх і стічних вод у нафтогазоносних пластах та пластах, насичених мінералізованими водами, що не придатні для господарського і побутового використання, в межах цієї ділянки здійснюються користувачами нафтогазоносних надр без дозволу на спеціальне водокористування. При цьому, даний Порядок не містить норм, які б звільняли користувача нафтогазоносних надр в разі скидання стічних вод у надра від отримання спеціального дозволу на використання надр за відповідним цільовим призначенням.

11. У відзиві на касаційну скаргу позивач вказує на те, що змішування стічних вод з поверхневими водами, їх очистка та наступна закачка в нафтогазонасосні пласти не може розглядатися в контексті захоронення у спеціально побудованих інженерних спорудах та водних горизонтах стічних вод як відходів, що не можуть бути очищені сьогоднішніми методами очистки, тому представляють небезпеку для навколишнього середовища та людей, що передбачає отримання спеціального дозволу на користування надрами для захоронення стічних вод в підземних горизонтах.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Верховний Суд заслухав доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

13. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

14. Правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь, визначає Закон України від 25.06.1991 № 1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища» (далі - Закон № 1264-XII).

15. Завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами (стаття 34 Закону № 1264-XII).

16. Відповідно до статті 35 Закону № 1264-XII державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об`єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об`єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншими законами України.

17. Частиною першою статті 20-2 Закону № 1264-XII передбачено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема, про охорону атмосферного повітря, про поводження з відходами; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов.

18. Згідно із частиною першою статті 68 Закону № 1264-XII порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

19. У частині восьмій статті 7 Закону № 877-V визначено, що припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

20. Отже, припис органу державного нагляду (контролю) - Держекоінспекції у Сумській області виноситься лише у випадку виявлення під час перевірки порушень вимог природоохоронного законодавства та повинен містити вимогу щодо усунення цих порушень. При цьому, за допомогою припису не можна вимагати розроблення і направлення до компетентного органу документації з метою отримання дозвільного документа.

21. Необхідність розроблення і направлення до компетентного органу відповідно документації, що зафіксована безпосередньо в самому приписі не узгоджується з вимогами законодавства щодо суті та мети припису, як обов`язкового до виконання документа, направленого на усунення виявлених порушень вимог законодавства у певній сфері.

22. З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що Держекоінспекція у Сумській області уповноважена здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів у формі планових та позапланових перевірок, які проводяться з метою усунення порушень вимог природоохоронного законодавства виявлення. Результати таких перевірок оформлюються у формі акта, а у разі необхідності вжиття інших заходів, зокрема, у вигляді припису з конкретною вимогою щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

23. Як видно із пункту 1 оспорюваного припису від 02.10.2015 позивача зобов`язано до 01.04.2016 розробити та направити на розгляд в Держгеонадра України документацію щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами для захоронення стічних вод в підземних горизонтах. Такий припис було ухвалено відповідачем у зв`язку із тим, що у позивача в порушення вимог статей 14-16 та 22 Кодексу України про надра відсутній спеціальний дозвіл на користування надрами для захоронення стічних вод в підземних горизонтах.

24. Так, регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян є завданням Кодексу України про надра.

25. Надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння (стаття 1 Кодексу України про надра).

26. Законом, який визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності нафтогазової галузі України та регулює відносини, пов`язані з особливостями користування нафтогазоносними надрами, видобутком, транспортуванням, зберіганням та використанням нафти, газу та продуктів їх переробки з метою забезпечення енергетичної безпеки України, розвитку конкурентних відносин у нафтогазовій галузі, захисту прав усіх суб`єктів відносин, що виникають у зв`язку з геологічним вивченням нафтогазоносності надр, розробкою родовищ нафти і газу, переробкою нафти і газу, зберіганням, транспортуванням та реалізацією нафти, газу та продуктів їх переробки, споживачів нафти і газу та працівників галузі є Закон України від 12.07.2001 № 2665-III «Про нафту і газ» (далі - Закон № 2665-III), у статті 1 якого наведено терміни, відповідно до яких, зокрема користування нафтогазоносними надрами - це геологічне вивчення і розробка нафтогазоносних надр з метою пошуку та розвідки родовищ нафти й газу, видобутку нафти й газу або їх зберігання, повернення (захоронення) супутніх і стічних вод, інших відходів, що видобуваються в процесі розвідки і розробки родовищ нафти і газу.

27. Види користування надрами визначені у статті 14 Кодексу України про надра, за правилами якої надра надаються у користування для:

геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

видобування корисних копалин;

будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;

створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.);

виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції;

геологічного вивчення бурштиноносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням бурштину (промисловою розробкою родовищ);

задоволення інших потреб.

28. У статті 15 Кодексу України про надра визначені строки користування надрами.

29. Згідно із статтею 16 Кодексу України про надра спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

30. Спеціальні дозволи на користування нафтогазоносними надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України (частина перша статті 14 Закону № 2665-III).

31. Відповідно до частини другої статті 16 Кодексу України про надра та частини першої статті 14 Закону № 2665-III Кабінет Міністрів України постановою від 30.05.2011 № 615 «Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами» затвердив Порядок № 615, який, зокрема регулює питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони.

32. Пунктом 5 Порядку № 615 визначено, що дозволи надаються на такі види користування надрами:

геологічне вивчення родовищ корисних копалин;

геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

видобування корисних копалин;

геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислова розробка родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ);

будівництво та експлуатація підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;

створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо);

виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції.

33. Види спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами також визначаються і положеннями статті 13 Закону № 2665-III, відповідно до яких такі дозволи можуть надаватись:

на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ;

на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ з подальшим видобуванням нафти і газу (промисловою розробкою родовищ);

на видобування нафти і газу (промислову розробку родовищ);

на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі підземних сховищ нафти чи газу та споруд для захоронення відходів виробництва нафтогазової галузі і супутніх вод.

34. Наведений перелік видів користування надрами, на які видаються дозволи на користування надрами, в тому числі й нафтогазоносними надрами, є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню та передбачає, зокрема отримання спеціального дозволу на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних чи супутніх вод.

35. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що обов`язок отримання спеціального дозволу на користування надрами для захоронення стічних вод в підземних горизонтах виникає у користувача надр у разі будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин.

36. При цьому, надання надр для захоронення відходів виробництва та інших шкідливих речовин, скидання стічних вод допускається у виняткових випадках при додержанні норм, правил та вимог, передбачених законодавством України.

Надра для вказаних цілей надаються відповідно до статті 19 цього Кодексу за результатами спеціальних досліджень та на підставі проектів, виконаних на замовлення заінтересованих підприємств, установ і організацій (стаття 22 Кодексу України про надра).

37. Особливості проектування гірничодобувних об`єктів, а також підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин визначені у статті 48 вказаного Кодексу, згідно із частиною третьою якої проекти будівництва гірничодобувних об`єктів або підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі для захоронення відходів виробництва, інших шкідливих речовин, скидання стічних вод, підлягають оцінці впливу на довкілля, науково-технічній та іншим видам експертизи та погодженню в порядку, встановленому законодавством України.

38. Однією з основних вимог в галузі охорони надр є запобігання забрудненню надр при підземному зберіганні нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захороненні шкідливих речовин і відходів виробництва, скиданні стічних вод (стаття 56 Кодексу України про надра).

39. При цьому, як положеннями наведеної статті 13 Закону № 2665-III так і абзацу третього пункту 4 Порядку № 615 передбачено, що видобування не придатних для побутового використання мінералізованих підземних вод для потреб нафтогазової галузі, захоронення супутніх і стічних вод у нафтогазоносних пластах та пластах, насичених мінералізованими водами, що не придатні для господарського і побутового використання, в межах цієї ділянки здійснюються користувачами нафтогазоносних надр без дозволу на спеціальне водокористування.

40. В преамбулі до Водного кодексу України (далі - ВК України) зазначено, що цей Кодекс в комплексі з заходами організаційного, правового, економічного і виховного впливу, сприятиме формуванню водно-екологічного правопорядку і забезпеченню екологічної безпеки населення України, а також більш ефективному, науково обґрунтованому використанню вод та їх охороні від забруднення, засмічення та вичерпання.

41. У статті 1 ВК України містяться визначення понять, зокрема:

вода стічна - це вода, що утворилася в процесі господарсько-побутової і виробничої діяльності (крім шахтної, кар`єрної і дренажної води), а також відведена з забудованої території, на якій вона утворилася внаслідок випадання атмосферних опадів;

водокористування - це використання вод (водних об`єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об`єктів).

вода супутньо-пластова - вода, що піднімається на поверхню разом з нафтою і газом під час їх видобування.

водоносний горизонт - це однорідна пластова товща гірських порід, де постійно знаходяться води.

42. Водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне (Стаття 46 ВК України).

43. Згідно із статтею 48 ВК України спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Не належать до спеціального водокористування:

пропуск води через гідровузли (крім гідроенергетичних);

скид води з водних об`єктів для підтримання санітарних витрат у річці та з метою запобігання виникненню гідродинамічних аварій;

подача (перекачування) води водокористувачам у маловодні регіони;

усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення);

використання підземних вод для вилучення корисних компонентів;

вилучення води з надр разом з видобуванням корисних копалин;

виконання будівельних, днопоглиблювальних і вибухових робіт;

видобування корисних копалин і водних рослин;

прокладання трубопроводів і кабелів;

проведення бурових, геологорозвідувальних робіт;

інші роботи, які виконуються без забору води та скидання зворотних вод.

44. Зміст наведених норм права свідчить про те, що отримання суб`єктом господарювання дозволу на спеціальне водокористування не свідчить про те, що для такого суб`єкта відсутній обов`язок отримання спеціального дозволу на користування надрами для будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод.

45. Відповідно до статті 70 ВК України скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Водокористувачі зобов`язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони:

1) можуть бути використані у системах оборотного, повторного і послідовного водопостачання;

2) містять цінні відходи, що можуть бути вилучені;

3) містять промислову сировину, реагенти, напівпродукти та кінцеві продукти підприємств у кількості, що перевищує встановлені нормативи технологічних відходів;

4) містять речовини, щодо яких не встановлено гранично допустимі концентрації;

5) перевищують гранично допустимі скиди токсичних речовин та містять збудників інфекційних захворювань;

6) за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи;

7) призводять до підвищення температури води водного об`єкта більш ніж на 3 градуси за Цельсієм порівняно з її природною температурою в літній період;

8) є кубовими залишками, шламами, що утворюються в результаті їх очищення і знезараження.

Скидати стічні води, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар`єри тощо), забороняється.

46. Порядок захоронення забруднюючих речовин, відходів виробництва, стічних вод у глибокі підземні водоносні горизонти та повернення супутньо-пластових вод нафтогазових родовищ до підземних горизонтів, регламентований у статті 75 ВК України, за правилами якої для запобігання забрудненню надр при захороненні стічних вод у глибокі підземні водоносні горизонти та повернення супутньо-пластових вод нафтогазових родовищ до підземних горизонтів шляхом створення полігонів для захоронення у глибокі підземні водоносні горизонти, що не містять прісних вод, забруднюючих рідинних речовин, відходів виробництва та стічних вод, включаючи мінералізовані шахтні та термальні води, що утворюються на основі природних вод і не піддаються очищенню існуючими методами, законодавець встановив певну та виняткову процедуру, яка передбачає обов`язок для відповідного суб`єкта проведення спеціальних досліджень з дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за проектами, погодженими із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та відповідною місцевою радою.

Повернення супутньо-пластових вод нафтогазових родовищ до підземних горизонтів здійснюється за технологічними проектами, погодженими з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

47. Отже обов`язок захоронення стічних вод у глибокі підземні водоносні горизонти виникає тоді, коли вони утворюються на основі природних вод і не піддаються очищенню існуючими методами.

48. Водночас, умови повернення супутньо-пластових вод нафтогазових родовищ до підземних горизонтів визначені у статті 72 ВК України, відповідно до якої підприємства, установи і організації, які відкачують шахтні, кар`єрні та рудникові води для запобігання затоплення шахт, кар`єрів та рудників під час видобування корисних копалин, зобов`язані впроваджувати ефективні технології, що забезпечують зниження рівня їх мінералізації перед скиданням у водні об`єкти, а підприємства, установи та організації, що добувають нафту і газ, повертають супутньо-пластові води нафтогазових родовищ до підземних горизонтів.

Умови скидання цих вод у водні об`єкти та повернення до підземних горизонтів супутньо-пластових вод нафтогазових родовищ встановлюються обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.

49. У справі, яка розглядається позивач стверджує, що очищує стічні води, які утворюються в процесі діяльності Качанівського газопереробного заводу ПАТ «Укрнафта», перед поверненням супутньо-пластових вод нафтогазових родовищ до підземних горизонтів вони проходять відповідну очистку в очисних спорудах.

Таке скидання відбувається в процесі здійснення діяльності, пов`язаної з видобуванням корисних копалин, що виключає в силу статті 14 Кодексу України про надра обов`язок надрокористувача отримувати спеціальний дозвіл на користування надрами для будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для скидання стічних вод.

50. З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про протиправність та скасування пункту 1 оспорюваного припису відповідача щодо необхідності розробити та направити на розгляд Держгеонадра України документації щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами для захоронення стічних вод в підземних горизонтах, оскільки такий вид спеціального дозволу не передбачений чинним законодавством. При цьому, відповідачем не доведено, а судами попередніх інстанцій не встановлено, що позивач використовує надра для захоронення стічних вод, які неможливо очистити, що передбачає інші адміністративні процедури, визначені, зокрема ВК України.

51. Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Верховний Суд виходить з такого, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанцій, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

52. Як зазначено у частині четвертій статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

53. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судами першої та апеляційної інстанцій оскаржуваних рішення та постанови і погоджується з їх висновками у справі, якими доводи скаржників відхилено.

54. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Сумській області залишити без задоволення.

Постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2017 та Київського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2018 у справі № 826/4704/16 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

СуддіА.І. Рибачук С.Г. Стеценко Л.В. Тацій