ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2021 року
м. Київ
справа №817/593/15
адміністративне провадження №К/9901/8018/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Обарівінвест" на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019 (головуючий суддя: Попко Я.С., судді: Хобор Р.Б., Сеник Р.П.) у справі №817/593/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Обарівінвест" до Державного реєстратора прав на нерухоме майно - Приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Ласурії Світлани Анатоліївни, треті особи - ОСОБА_1 , Публічне акціонерне товариство "Златобанк", Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Актив Плюс", ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень,
В С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У березні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Обарівінвест" (далі - позивач або ТОВ "Обарівінвест") звернулося до суду з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно - Приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Ласурії Світлани Анатоліївни (далі - відповідач), треті особи - ОСОБА_1 , Публічне акціонерне товариство "Златобанк", Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Актив Плюс", ОСОБА_2 , в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати протиправними та скасувати рішення відповідача:
від 13.02.2015 про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 19335522, яким внесено зміни до запису про нерухоме майно за номером розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 112730956246;
від 13.02.2015 про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №19336164, яким внесено зміни до запису про нерухоме майно за номером розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 112689756246;
від 16.02.2015 про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №19363235, яким внесено зміни до запису про нерухоме майно за номером розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 112730956246;
від 16.02.2015 про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №19364371, яким внесено зміни до запису про нерухоме майно за номером розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 112689756246.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 19.05.2015 адміністративний позов задоволено частково:
визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно - Приватного нотаріуса Ласурії Світлани Анатоліївни від 13.02.2015 №19335522 про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до якого ПАТ "Златобанк" як попереднього іпотекодержателя об`єкту нерухомого майна за реєстраційним номером 112730956246, а саме: ресторанно - готельного комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві власності ТОВ "Обарівінвест", було замінено на нового іпотекодержателя - ТОВ "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Актив Плюс".
визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно - Приватного нотаріуса Ласурії Світлани Анатоліївни від 16.02.2015 №19363235 про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до якого ТОВ "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Актив Плюс" як попереднього іпотекодержателя об`єкту нерухомого майна за реєстраційним номером 112730956246, а саме: ресторанно - готельного комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ТОВ "Обарівінвест", було замінено на нового іпотекодержателя - фізичну особу ОСОБА_1 .
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019 апеляційні скарги ПАТ «Златобанк», ОСОБА_1 та апеляційну скаргу ТОВ «Обарівінвест» до якої приєдналася ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , задоволено частково.
Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 19.05.2015 скасовано, а провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Позивачу роз`яснено, що даний спір має вирішуватись за правилами господарського судочинства.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, ТОВ "Обарівінвест" направило на адресу Верховного Суду касаційну скаргу (надійшла 22.03.2019), в якій просило скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 01.04.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Обарівінвест" на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019.
В порядку статті 31 КАС України, пункту 15 Перехідних положень КАС України за результатами автоматизованого розподілу від 20.06.2019 визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 24.07.2019 справу № 817/593/15 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду, враховуючи, що учасник справи оскаржує рішення апеляційної інстанції, у тому числі, з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Ухвалою Великої Падати Верховного Суду від 12.11.2019 цю справу повернуто до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, зазначаючи про те, що Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
Ухвалою Верховного Суду від 24.05.2021 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.
II. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ
Позовні вимоги мотивовані здійсненням відповідачем реєстраційних дій, на думку позивача, у порушення вимог пунктів 15, 19 та 94 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868, оскільки на момент вчинення спірних дій існувала заборона на підставі ухвали суду.
В свою чергу відповідач зазначав, що на час здійснення оскаржуваних позивачем реєстраційних дій, при здійснені пошуку у Державному реєстрі речових прав, відповідні заяви і, зокрема, рішення суду про заборону здійснення реєстраційних дій були відсутні. Так само як і були відсутні відомості про наявність будь-яких обмежень щодо здійснення реєстраційних дій відносно об`єкту нерухомості ( АДРЕСА_1 ) та земельної ділянки (кадастровий номер 5624687400:03:012:0030).
Водночас відповідач вважає, що за умови наявності рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, воно не стало б перешкодою для проведення державної реєстрації зміни іпотекодержателя, оскільки згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" обов`язковій державній реєстрації підлягають (1) речові права та (2) обтяження на нерухоме майно. Проте відповідачем були внесені записи у реєстрі про зміну особи іпотекодержателя (а не власника майна, яке є предметом іпотеки), тобто проведено зміни щодо запису про обтяження права власності позивача, а не записи щодо реєстрації (перереєстрації) права власності на майно, тобто речового права, яке є предметом іпотеки.
ІІI. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Обарівінвест» є власником ресторанно-готельного комплексу із земельною ділянкою (кадастровий номер 5624687400:03:012:0030, площею 0,3098 га), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності позивача підтверджується інформацією, зазначеною у свідоцтві про право власності на нерухоме майно від 23.12.2011 року серії НОМЕР_1 та у державному акті про право власності на земельну ділянку ЯД № 271873.
03.02.2012 між ПАТ «Златобанк» та ОСОБА_2 (директор ТОВ «Обарівінвест») був укладений кредитний договір № 024/12/СL з додатком, відповідно до якого ПАТ «Златобанк» надав ОСОБА_2 кредит у формі невідновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості в сумі 7 350 000,00 грн зі сплатою 23% річних з кінцевим терміном повернення не пізніше 02.02.2014.
03.02.2012 між ПАТ «Златобанк» та ТОВ «Обарівінвест» був укладений договір поруки № 024/12/СL/Р-2, за умовами якого товариство виступало поручителем повернення 7 350 000,00 грн коштів за кредитним договором № 024/12/СL від 03.02.2012.
03.02.2012 між ПАТ «Златобанк» та ТОВ «Обарівінвест» було укладено іпотечний договір, згідно з пунктами 1.2.1 та 1.2.2 предметом іпотеки якого є вищевказані ресторанно-готельний комплекс та земельна ділянка.
На підставі вищевказаного іпотечного договору приватним нотаріусом вчинено запис про обтяження № 12128735 від 03.02.2012, об`єкт обтяження: ресторанно-готельний комплекс, загальною площею 1832,0 кв.м., обтяжувач - ПАТ «Златобанк» та запис про обтяження № 12129834 від 03.02.2012, об`єкт обтяження: земельна ділянка площею 0,3098 га, знаходиться на території Обарівської сільської Ради Рівненського району Рівненської області, кадастровий номер 5624687400:03:012:0030, обтяжувач - ПАТ «Златобанк».
22.12.2014 до спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Рівненського районного управління юстиції від 22.12.2014 № 18213851 відповідно до ухвали Рівненського міського суду від 19.12.2014 у справі № 569/19991/14-ц було внесено запис про обтяження, а саме: заборону здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо реєстрації (перереєстрації) права власності та інших речових прав відносно нерухомого майна, в тому числі з земельною ділянкою кадастровий номер 5624687400:03:012:0030, загальною площею 0,3098 га, що належить ТОВ «Обарівінвест», та розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
13 та 16 лютого 2015 року Державний реєстратор прав на нерухоме майно - приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Ласурія С.А. прийняла такі рішення:
від 13.02.2015 № 19335522 про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 112730956246 (ресторанно-готельний комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві власності ТОВ «Обарівінвест») та проведено заміну іпотекодержателя - з ПАТ «Златобанк» на нового іпотекодержателя - ТОВ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Актив Плюс».
від 13.02.2015 № 19336164 про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 112689756246 (земельна ділянка з кадастровим номером 5624687400:03:012:0030, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві власності ТОВ «Обарівінвест») та проведено заміну іпотекодержателя - з ПАТ «Златобанк» на нового іпотекодержателя - ТОВ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Актив Плюс»;
16.02.2015 № 19363235 про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 112730956246 (ресторанно-готельний комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві власності ТОВ «Обарівінвест») та проведено заміну іпотекодержателя ТОВ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Актив Плюс» на нового іпотекодержателя - фізичну особу ОСОБА_1
від 16.02.2015 № 19364371 про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 112689756246 (земельна ділянка з кадастровим номером 5624687400:03:012:0030, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві власності ТОВ «Обарівінвест») та проведено заміну іпотекодержателя ТОВ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Актив Плюс» на нового іпотекодержателя - фізичну особу ОСОБА_1 .
Підставами для прийняття відповідачем рішень були укладені договори про відступлення права вимоги від 13.02.2015 між ПАТ «Златобанк» та ТОВ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Актив Плюс» та від 16.02.2015 між ТОВ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Актив Плюс» та фізичною особою ОСОБА_1 .
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що відповідачем перед здійсненням 13 та 16 лютого 2015 року реєстраційних дій щодо внесення до Державного реєстру прав записів про заміну іпотекодержателів по об`єкту нерухомості з реєстраційним номером 112730956246 (ресторанно-готельний комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , і належить на праві власності ТзОВ «Обарівінвест») з попереднього іпотекодержателя - ПАТ «Златобанк» на нового іпотекодержателя - ТзОВ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Актив Плюс», а в подальшому на фізичну особу ОСОБА_1 на виконання вимог чинного законодавства були отримані відповідні витяги з Державного реєстру прав.
Наявність у вказаних витягах з Державного реєстру речових прав відомостей про заборону суду на вчинення реєстраційних дій щодо реєстрації (перереєстрації) інших речових прав, за позицією суду першої інстанції, була безумовною перешкодою для проведення реєстраційних дій зміни іпотекодержателя, а тому відповідно до вимог частини 1 та 3 статті 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пункту 19 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 17.10.2013, відповідач був зобов`язаний зупинити державну реєстрацію до скасування рішення суду.
За наведених обставин суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність вказаних рішень державного реєстратора від 13.02.2015 № 19335522 та від 16.02.2015 № 19363235.
Стосовно рішень від 13.02.2015 № 19336164 та від 16.02.2015 № 19364371 щодо внесення до Державного реєстру прав записів про заміну іпотекодержателів по об`єкту нерухомості з реєстраційним номером 112689756246 (земельна ділянка з кадастровим номером 56 246 874 00 03 012 00 30, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , і належить на праві власності ТОВ «Обарівінвест») з попереднього іпотекодаржателя - ПАТ «Златобанк» на нового іпотекодержателя - ТОВ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Актив Плюс», то на переконання суду першої інстанції вказані рішення прийняті правомірно, оскільки в реєстрі були відсутні будь-які відомості щодо обтяжень стосовно зазначеної земельної ділянки.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції зазначив, що заявлені в справі вимоги є похідними при вирішенні судом питання щодо виконання умов договору іпотеки та правомірності набуття третіми особами прав іпотекодержателя.
За позицією суду апеляційної інстанції, предметом розгляду в цій справі є не стільки дії нотаріуса як суб`єкта, наділеного владно - управлінськими функціями, скільки виконання умов цивільно-правової угоди, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
В обґрунтування касаційної скарги позивачем зазначено про відсутність доказів належного повідомлення ТОВ «Обарівінвест» про розгляд апеляційної скарги на 12 березня 2019 року о 10.00 год. саме в режимі відеоконференції.
Скаржник стверджує, що неналежне повідомлення про судове засідання стало підставою неможливості подання пояснення з відповідним судовим рішенням , а саме постанови Вищого господарського суду України від 05.03.2016 у справі №918/398/15 за позовом ТОВ «Обарівінвест» до ПАТ «Златобанк», ТОВ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів» «Актив Плюс», що діє в інтересах Пайового закритого не диверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Будівельні інвестиції», ОСОБА_1 про визнання недійсним договорів відступлення права вимога від 13.02.2015.
Також зазначає, що предметом спору у даній справі є виключно дії реєстратора, які пов`язані із вчиненням конкретної реєстраційної дії, оскільки, як наполягає позивач, на момент розгляду в суді апеляційної інстанції було вирішено цивільно-правовий спір, який стосується визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 13.02.2015.
VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час звернення до суду) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 КАС України).
Справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини першої статті 3 КАС України).
У пункті 7 частини першої статті 3 КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно із частиною другою статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
За правилами пункту 1 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній з 15.12.2017), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий.
Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частин першої та другої статті 509 Цивільного кодексу (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу (частина друга статті 509 ЦК України). Однією з таких підстав є договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Виконання зобов`язання може забезпечуватися заставою (частина перша статті 546 ЦК України).
Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (частина перша статті 575 ЦК України).
Поняття іпотеки деталізовано у статті 1 Закону України "Про іпотеку", яка визначає, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3, абзаци другий і сьомий частини першої статті 17 Закону України "Про іпотеку", пункт 1 частини першої і речення друге цієї частини статті 593 ЦК України).
Як встановлено апеляційним судом, виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивача з рішеннями приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Ласурії С.А. про зміну іпотекодержателя щодо об`єктів нерухомого майна та, як наслідок, реєстрації третіх осіб - ТОВ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Актив Плюс» та ОСОБА_1 як іпотекодержателями цього майна.
За позицією суду апеляційної інстанції, з якою погоджується Верховний Суд, заявлені в справі вимоги є похідними при вирішенні судом питання щодо виконання умов договору іпотеки та правомірності набуття третіми особами прав іпотекодержателя.
Отже, як правильно зазначено судом апеляційної інстанції, предметом розгляду в цій справі є не стільки дії нотаріуса як суб`єкта, наділеного владно управлінськими функціями, скільки виконання умов цивільно-правової угоди, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 в межах цієї справи зазначено, що існує усталена практика Великої Палати Верховного Суду у спорах, які пов`язані з реалізацією певними учасниками справи своїх прав або виконання зобов`язань за іпотечним договором. На ці правовідносини залежно від суб`єктного складу їх учасників поширюється юрисдикція господарського або цивільного судів. Зокрема, така правова позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 22.08.2018 у справі № 753/4348/17, від 07.11.2018 у справі № 809/595/18, від 12.12.2018 у справі № 199/1276/17, від 03.07.2019 у справі № 127/2209/18, від 02.10.2019 у справі № 640/13144/16 та інших.
Зважаючи на те, що саме Велика Палата Верховного Суду є судом, уповноваженим вирішувати юрисдикційні спори, колегія суддів не має підстав не погодитися із визначеним підходом.
За правилами пункту 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
З огляду на суб`єктний склад цієї справи й те, що спірні правовідносини пов`язані з виконанням умов кредитного договору № 024/12/СL від 03.02.2012, договору іпотеки від 03.02.2012, а також договорів про відступлення права вимоги від 13.02.2015 та від 16.02.2015, Верховний Суд погоджується з позицією суду апеляційної інстанції про те, що цей спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин, а тому має вирішуватися судами за правилами Господарського процесуального кодексу України.
Верховний Суд критично оцінює доводи скаржника про неналежне повідомлення про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції на 12.03.2019 з огляду на таке.
Положеннями частини другої статті 44 КАС України передбачено обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2019 цю справу було призначено до апеляційного розгляду у судовому засіданні на 12.03.2019 о 09.00.
Скаржнику було направлено повістку про виклик в судове засідання за адресою, яка зазначена позивачем для листування (т.5 а.с.1). Проте 05.03.2019 на адресу суду повернувся конверт.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019 задоволено клопотання ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції на 12.03.2019 о 10.00.
Зазначену ухвалу та повторно повістку було направлено за юридичною адресою позивача. Проте конверт повернувся на адресу суду.
Отже, позивач не отримував поштові повідомлення не за зазначеною ним адресою у клопотанні, ні за юридичною адресою.
Водночас сторони в розумні достатнього інтервали часу (майже місяць) мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Доказів прибуття до суду апеляційної інстанції 12.03.2019 о 09.00 позивач не надав.
Верховний Суд також звертає увагу, що позивач протягом апеляційного провадження подавав до суду апеляційної інстанції різні клопотання, що не обмежувало його право подати додаткові докази про які йому було відомо.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відтак, Верховний Суд не приймає до розгляду нові доказі та надання до суду касаційної інстанції нових доказів, які не були надані до суду апеляційної інстанції без поважних причин, не є підставою для скасування судового рішення, прийнятого на підставі наявних доказів.
Всі наведені доводи касаційної скарги не спростовують вірних висновків суду апеляційної інстанції
За приписами частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухвалені оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції у справі.
Керуючись статті 341, 345, 349, 350, 355, 356, КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Обарівінвест" залишити без задоволення.
Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019 у справі №817/593/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін
А.А. Єзеров
В.М. Шарапа
