Справа № 161/12216/20

Провадження № 2/161/500/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2021 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Філюк Т.М.,

за участю секретаря судових засідань - Денисюка І.В.,

представника позивача Рязанцева О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , приватне акціонерне товариство «Волинське обласне підприємство автобусних станцій», про стягнення страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , ПрАТ «Волинське обласне підприємство автобусних станцій», про стягнення страхового відшкодування.

Позов обґрунтовує тим, що 04 серпня 2017 року в касі автостанції №1 м. Луцьк вона придбала квиток на автобус за маршрутом «Луцьк-Берегове» до с. Брище. Автобус мав відправитись о 9 год. 56 хв. Одночасно з придбанням квитка вона здійснила страховий платіж на користь ТДВ СТДВ «Глобус». Таким чином, між нею та ТДВ СТДВ «Глобус» укладено договір обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті. Після оголошення посадки з`ясувалось, що автобус несправний, у зв`язку з чим водієм автобуса та черговим диспетчером автостанції було вирішено пересадити пасажирів в автобус зі сполученням «Луцьк-Колки».

04 серпня 2017 року ОСОБА_3 , керуючи автобусом марки «Еталон БАЗ А079», номерний знак НОМЕР_1 , яким в цей день на маршруті «Луцьк-Колки» забезпечував перевезення пасажирів підприємець (перевізник) ОСОБА_2 , поблизу будинку №111 по вул. Ковельській у м. Луцьк допустив зіткнення з автомобілем марки «КАМАЗ 35111», номерний знак НОМЕР_2 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди їй, як пасажиру автобуса, були заподіяні численні тілесні ушкодження, у зв`язку з чим вона тимчасово втратила працездатність, перенесла три оперативних хірургічних втручання та тривалий час була змушена лікуватись.

Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 листопада 2019 року ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за вчинення злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України.

Згідно з договором про приєднання від 19 грудня 2019 року, укладеного між ТДВ СТДВ «Глобус» та ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», набувачем всіх прав та обов`язків ТДВ СТДВ «Глобус» є ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група».

ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» відмовила їй у виплаті страхового відшкодування.

Позивач вважає відмову у виплаті страхового відшкодування протиправною, оскільки, придбавши квиток, з моменту оголошення посадки пасажирів в автобус та до закінчення поїздки вона вважається застрахованою особою. Вказує, що інформація про відміну рейсу чи про заміну автобуса, як і інформація про порядок здавання або обміну квитків адміністрацією автостанції не оголошувалась. Переоформлення квитків на інший рейс їй не було запропоновано. А тому, на її думку, страховий випадок настав, в зв`язку з чим ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» зобов`язана виплатити їй страхове відшкодування.

Визначаючи розмір страхового відшкодування, позивач керується Положенням про обов`язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, затвердженим Постановою КМУ від 14 серпня 1996 року № 959, яким передбачено, що страховики виплачують страхові суми в разі втрати застрахованим працездатності за кожну добу 0,2 відсотка страхової суми, але не більше 50 відсотків страхової суми. Здійснивши розрахунок, позивач визначила, що розмір страхової виплати становить 50592,00 гривень.

На підставі наведеного позивач просить стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на її користь 50592,00 гривень страхового відшкодування.

Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 серпня 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження.

14 вересня 2020 року від представника відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. Заперечуючи позовні вимоги, представник відповідача вказує, що ОСОБА_4 , маючи проїзний квиток лише на автобус перевізника ОСОБА_5 зі сполученням «Луцьк-Берегове», де зазначено страховиком ТДВ СТДВ «Глобус», не маючи проїзного квитка на рейс автобусу перевізника ОСОБА_2 зі сполученням «Луцьк-Колки», де страховиком значиться СК «Країна», безпідставно ставить вимоги про стягнення страхового відшкодування до ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», яка є правонаступником ТДВ СТДВ «Глобус». Відповідальність перевізника ОСОБА_2 застрахована не у ТДВ СТДВ «Глобус», а в СК «Країна». Також представника відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» звертає увагу суду на неправильність здійсненого позивачем розрахунку розміру страхового відшкодування. На підставі наведеного ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» просить в задоволенні позову відмовити за безпідставністю вимог.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, які наведені в позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. 31 травня 2021 року на адресу суду надійшло чергове клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи в зв`язку із його зайнятістю в іншому судовому процесі. Враховуючи, що в матеріалах справи міститься шість клопотань ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» про відкладення розгляду справи в зв`язку з зайнятістю представника страхової компанії в іншому судовому процесі, а з часу відкриття провадження у справі представник відповідача жодного разу не прибув у судове засідання, суд визнає причини неявки представника відповідача в судове засідання не поважними та вважає можливим розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Представник третьої особи ОСОБА_2 адвокат Рущак В.М. в судове засідання не з`явився, попередньо подав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник третьої особи ПрАТ «Волинське обласне підприємство автобусних станцій» в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату час та місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, показання свідка, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 04 серпня 2017 року на автостанції №1 м. Луцьк придбала проїзний квиток на рейсовий автобус зі сполученням «Луцьк-Берегове» до населеного пункту Брище. Час відправки автобуса 09 год. 56 хв., перевізник ОСОБА_5 , страховик СК «Глобус» (а.с. 7).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що автобус зі сполученням «Луцьк-Берегове» 04 серпня 2017 року не відправився з автостанції у зв`язку з технічними несправностями. Пасажирів, які придбали квитки на цей рейс, працівниця автостанції пересадила до автобуса зі сполученням «Луцьк-Колки». ОСОБА_3 вказує, що він 04 серпня 2017 року був водієм автобуса марки «БАЗ А079.19» зі сполученням «Луцьк-Колки». Відомість про придбані пасажирами квитки на рейс «Луцьк-Берегове» адміністрацією автостанції були передані йому.

Показання свідка ОСОБА_3 узгоджуються з іншими доказами, наявними в матеріалах справи, зокрема з показаннями ОСОБА_1 , які остання надавала, будучи допитаною в судовому засіданні в якості свідка в межах розгляду справи про обвинувачення ОСОБА_3 за ст. 286 ч. 1 КК України (а.с. 8-9).

04 серпня 2017 року приблизно о 10 год. 40 хв., водій ОСОБА_3 , керуючи технічно справним автобусом марки «БАЗ А079.19», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснюючи перевезення пасажирів по маршруту «Луцьк-Колки», перебуваючи на ділянці дороги поблизу будинку №111 по вул. Ковельській м. Луцьк, проявив безпечність та неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку, відволікся від її спостереження, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Камаз 55111», номерний знак НОМЕР_2 , який був припаркований праворуч дороги попереду руху автобуса (а.с. 8).

Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 листопада 2019 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України (а.с.8-9).

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 12 березня 2020 року вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 листопада 2019 року щодо ОСОБА_3 залишено без змін (а.с.10-12).

Будучи пасажиркою автобуса, який здійснював перевезення за маршрутом «Луцьк-Колки», внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у вигляді переламу проксимального метаепіфіза правої великогомілкової кістки, переламу акроміального кінця лівою ключиці (а.с.8).

Внаслідок отриманої політравми ОСОБА_1 тимчасово втратила працездатність, а саме:

з 04 серпня 2017 року по 21 серпня 2017 року (листок непрацездатності серії АДД №952546) (а.с. 18);

з 22 серпня 2017 року по 22 вересня 2017 року (листок непрацездатності серії АГФ №543291) (а.с. 19);

з 23 вересня 2017 року по 27 жовтня 2017 року (листок непрацездатності серії АДД №921464) (а.с. 20);

з 28 жовтня 2017 року по 21 листопада 2017 року (листок непрацездатності серії АДД №922233) (а.с. 21);

з 16 квітня 2018 року по 27 квітня 2018 року (листок непрацездатності серії НОМЕР_3 ) (а.с. 23).

Згідно з договором про приєднання від 19 грудня 2019 року, укладеного між ТзДВ «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» та ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» є набувачем всіх прав та обов`язків ТзДВ «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» (а.с. 15).

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» із заявою про виплату стразового відшкодування.

У своїй відповіді від 09 червня 2020 року ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» повідомляє позивачу про відмову у страховій виплаті, оскільки пасажири автобуса зі сполученням «Луцьк-Колки» не були застраховані ТзДВ «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» (а.с.17).

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 980 ЦК України передбачено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: 1) життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Згідно з ч. 1 ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).

Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про страхування» встановлено, що страхування може бути добровільним або обов`язковим. Обов`язкові види страхування, які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Забороняється здійснення обов`язкових видів страхування, що не передбачені цим Законом. (ч. 2 ст. 5 Закону України «Про страхування»).

Згідно з п.п. 6, 9 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про страхування» особисте страхування від нещасних випадків на транспорті та страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відносяться до обов`язкових видів страхування.

Для здійснення обов`язкового страхування Кабінет Міністрів України, якщо інше не визначено законом, встановлює порядок та правила його проведення, форми типового договору, особливі умови ліцензування обов`язкового страхування, розміри страхових сум та максимальні розміри страхових тарифів або методику актуарних розрахунків. (ч.2 ст. 7 Закону України «Про страхування»).

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовано Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтею 5 якого, передбачено, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

В свою чергу, обов`язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті врегульовано Постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 1996 року № 959 «Про затвердження Положення про обов`язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті» (далі Положення), відповідно до п. 2 якого, застрахованими вважаються пасажири з моменту оголошення посадки в морське або річкове судно, поїзд, автобус або інший транспортний засіб до моменту завершення поїздки.

Згідно з абзацом 2 пункту 3 цього Положення кожному застрахованому перевізник, що виступає агентом страховика, видає страховий поліс. Він може видаватися на окремому бланку або міститися на зворотному боці квитка. Документом, що підтверджує страхування пасажирів під час здійснення регулярних пасажирських перевезень автомобільним транспортом, є квиток.