ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2021 року

м. Київ

справа № 820/649/17

адміністративне провадження № К/9901/30511/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №820/649/17

за позовом ОСОБА_1 до Харківської районної державної адміністрації Харківської області про скасування рішення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Сльоти Романа Сергійовича на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Зінченка А.В., та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року, постановлену у складі: головуючого судді Подобайло З.Г., суддів: Григорова А.М., Тацій Л.В.,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Харківської районної державної адміністрації Харківської області, у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Харківської районної державної адміністрації, оформленого протоколом №2 позачергового засідання районної Комісії від 6 лютого 2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття оскаржуваного рішення у зв`язку з тим, що на час прийняття оскаржуваного рішення не існувало та не існує будь-якої надзвичайної ситуації або загрози її виникнення, що свідчить про відсутність підстав для демонтажу споруди, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.

Судами встановлено, що в березні 2016 року під час обходу газопроводу високого тиску (d=100 mm Р=1,2 МПа) в АДРЕСА_1 , працівниками ПАТ "Харківгаз" було виявлено порушення охоронної зони газопровіда, який проходить по території земельної ділянки за вказаною адресою. Газопровід високого тиску введено в експлуатацію 20.11.1981 року. На зазначеній земельній ділянці в межах охоронної зони газопроводу знаходиться будівля, яка не підключена до газорозподільної системи, також на відстані 2 м від газопроводу розміщено кіоск (охоронна зона даного газопроводу складає 10 м від осі газопроводу по обидва боки), також на газопроводі встановлено твердопаливну топкову (котельню) та будівлю з метало-профілю, що може привести до пошкодження газорозподільної системи, припинення газопостачання та виникненню аварійної ситуації по сел. Бабаї Харківського району.

Відповідно до класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій, затверджених Наказом Міністерства надзвичайних ситуації України від 12.12.2012 №1400, порушення охоронної зони газопроводу високого тиску на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , створило загрозу виникнення надзвичайної ситуації з класифікацією: 1.63 "Аварія на газопроводі та вихід з ладу газового обладнання, що створюють загрозу вибуху газу в багатоквартирних житлових будинках або витік газу з утворенням загрози для життя людей, які перебувають за межами охоронної зони газопроводу"; 1.76 "Припинення подачі газу внаслідок аварії на комунальному газопроводі в район (населений пункт), що обслуговується (з кількістю абонентів понад 500)"; 1.77 "Аварія системи централізованого водо-, тепло-, енерго-газопостачання або водовідведення населеного пункту в умовах дуже сильного морозу або дуже сильної спеки".

06.07.2016 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, результати якої оформлені актом № 287-А.

За результатами проведеної перевірки встановлено факт наявності одноповерхової будівлі з селікатної цегли за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим встановлено підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом та таким, який збудовано без відповідного документа, що надає право на виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги п.2 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та абзацу 3 п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466.

Харківською районною державною адміністрацією, як суб`єктом забезпечення цивільного захисту, було створено комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій відповідно до розпорядження голови Харківської районної державної адміністрації від 23.09.2015 № 324.

Інспектором Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області повідомлено представника забудовника про проведення перевірки з 03.02.2017 по 09.02.2017 щодо будівництва магазину по АДРЕСА_1 .

03.02.2017 відбулась виїзна комісія з приводу самочинного будівництва магазину в АДРЕСА_1 . В комісії приймали участь представники Управління житлово-комунального господарства та будівництва Харківської райдержадміністрації, Відділу містобудування та архітектури Харківської райдержадміністрації, Харківського відділу поліції ГУ Національної поліції України у Харківській області, Мереф`янського відділу ПАТ "Харківгаз", Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, представники громади селища Бабаї.

06.02.2017 було проведено позачергове засідання районної Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Харківської райдержадміністрації на якому було заслухане питання щодо загрози виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру місцевого рівня на газопроводі високого тиску за фактичною адресою: АДРЕСА_1 .

З метою недопущення виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру місцевого рівня, Комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Харківської райдержадміністрації протокольним рішенням №2 від 06.02.2017 вирішила:

1. Власнику незаконно збудованої споруди, що розташована на газопроводі високого тиску за фактичною адресою: АДРЕСА_1 ( ОСОБА_1 ) провести роботу з демонтажу незаконно збудованої споруди, що розташована на газопроводі високого тиску;

2. Бабаївській селищній раді спільно з Комунальним підприємством Бабаївської селищної ради у разі невиконання власником незаконної споруди провести роботу з демонтажу незаконно збудованої споруди, що розташована на газопроводі високого тиску;

3. Харківському відділу поліції ГУ Національної поліції України у Харківській області забезпечити охорону громадського порядку під час виконання робіт з демонтажу;

4. Харківському відділу електричних мереж у разі невиконання власником незаконної споруди, провести відключення електропостачання незаконної споруди, що розташована на газопроводі високого тиску.

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Суди приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, виходили з того, що відповідач діяв у межах та у спосіб визначені чинним законодавством України.

У касаційній скарзі представник позивачка заявив вимогу про скасування ухвалених у справі судових рішень та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права. Вказує, що Комісія вийшла за межі наданих повноважень, оскільки серед переліку прав комісії немає права встановлювати факт незаконності збудованої споруди та право зобов`язувати власника та інших органів проводити демонтаж (знесення) будівель.

У поданих запереченнях відповідач просить відмовити у задоволенні скарги.

Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, регулює Кодекс цивільного захисту України.

Відповідно до п. 11 статті 2 Кодексу цивільного захисту України запобігання виникненню надзвичайних ситуацій - комплекс правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на регулювання техногенної та природної безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації на основі даних моніторингу, експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію або пом`якшення її можливих наслідків.

Техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій (п. 43 статті 2 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно з п. 15 статті 2 Кодексу цивільного захисту України зона можливого ураження - окрема територія, акваторія, на якій внаслідок настання надзвичайної ситуації виникає загроза життю або здоров`ю людей та заподіяна шкода майну.

Відповідно до Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки» потенційно небезпечний об`єкт - об`єкт, на якому можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші об`єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії.

Газопровід високого тиску є потенційно небезпечним об`єктом.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки» до повноважень районних державних адміністрацій, зокрема, належить здійснення необхідних заходів, спрямованих на запобігання виникненню аварій та надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, обмеження та ліквідацію їх наслідків.

Положенням про єдину державну систему цивільного захисту, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.01.2014 №11, визначено, що координаційними органами єдиної системи цивільного захисту на місцевому рівні є комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій районів, міст, районів у містах, селищ. Діяльність зазначених комісій провадиться відповідно до положень про них.

Основними завданнями, що виконуються єдиною державною системою цивільного захисту у режимі повсякденного функціонування є забезпечення спостереження, гідрометеорологічного прогнозування та здійснення контролю за станом навколишнього природного середовища та небезпечних що можуть призвести до виникнення надзвичайних ситуацій на потенційно небезпечних об`єктах, об`єктах підвищеної небезпеки і прилеглих до них територіях.

Відповідно до Типового положення про регіональну та місцеву комісію з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 409 (далі Положення № 409), комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (далі - комісія) є постійно діючим органом, який утворюється для координації діяльності райдержадміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, пов`язаної із забезпеченням техногенно-екологічної безпеки, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій, запобігання виникненню надзвичайних ситуацій і реагування на них.

Згідно пункту 3 Положення № 409 забезпечення реалізації вимог техногенної та пожежної безпеки є одним з основних завдань комісії на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Пунктом 4 Положення № 409 встановлено, що комісія відповідно до покладених на неї завдань у режимі повсякденної діяльності:

здійснює координацію діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо розроблення і виконання цільових і науково-технічних програм, здійснення заходів у сфері цивільного захисту та техногенно-екологічної безпеки;

здійснює заходи щодо забезпечення захисту населення, сталого функціонування господарських об`єктів, зменшення можливих матеріальних втрат та збереження національної культурної спадщини у разі виникнення надзвичайної ситуації;

бере участь у розгляді питань щодо утворення або припинення діяльності підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, що використовують небезпечні технології (хімічні, радіаційні тощо).

У режимі підвищеної готовності:

здійснює координацію діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо розроблення і виконання цільових і науково-технічних програм, здійснення заходів у сфері цивільного захисту та техногенно-екологічної безпеки;

здійснює заходи щодо забезпечення захисту населення, сталого функціонування господарських об`єктів, зменшення можливих матеріальних втрат та збереження національної культурної спадщини у разі виникнення надзвичайної ситуації;

бере участь у розгляді питань щодо утворення або припинення діяльності підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, що використовують небезпечні технології (хімічні, радіаційні тощо).

Відповідно до п. 5 Положення № 409, комісія має право:

залучати у разі потреби в установленому законодавством порядку до ліквідації наслідків надзвичайної ситуації регіонального та місцевого рівня сили і засоби територіальної підсистеми єдиної системи цивільного захисту (регіональна комісія) або відповідної ланки такої підсистеми (місцева комісія);

заслуховувати інформацію керівників територіальних органів центральних органів виконавчої влади, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, розташованих на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, з питань, що належать до їх компетенції, і давати їм відповідні доручення;

одержувати від територіальних органів центральних органів виконавчої влади, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, розташованих на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, матеріали і документи, необхідні для вирішення питань, що належать до її компетенції;

залучати до участі у своїй роботі представників територіальних органів центральних органів виконавчої влади, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, розташованих на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (за погодженням з їх керівниками);

розглядати матеріали розслідувань про причини і наслідки виникнення надзвичайної ситуації та вносити пропозиції щодо притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності посадових осіб, винних у її виникненні.

Згідно з пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2494, охоронна зона об`єктів газорозподільної системи - територія, обмежена умовними лініями, уздовж наземних, надземних і підземних газопроводів та їх споруд по обидва боки від крайніх елементів конструкції розподільних газопроводів та по периметру наземних споруд на визначеній відстані, на якій обмежується провадження господарської та іншої діяльності.

Пунктом 5 глави 4 розділу III Кодексу газорозподільних систем передбачено, що земельні ділянки, розташовані в охоронних зонах об`єктів ГРМ, не вилучаються у їх власників або користувачів, а використовуються з обмеженнями, встановленими цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту 2 глави 4 розділу III Кодексу газорозподільних систем проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт на відстані менше ніж 15 м від ГРМ без дозволу на порушення об`єктів благоустрою, який видається відповідним виконавчим органом сільської, селищної, міської ради за місцем проведення робіт, та письмового погодження Оператора ГРМ - не допускається.

Оператор ГРМ надає відомості про місцезнаходження газопроводів зацікавленим юридичним та фізичним особам, що здійснюють діяльність в охоронній зоні за їх письмовими запитами (пункт 15).

Судами встановлено відсутність у позивачки дозволу на порушення об`єктів благоустрою, який видається відповідним виконавчим органом сільської, селищної, міської ради за місцем проведення робіт, та письмового погодження Оператора ГРМ.

Відповідно до пункту 9 глави 4 розділу III Кодексу газорозподільних систем власники або користувачі земельної ділянки, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, Оператори ГРМ вживають заходів щодо охорони земель та дотримання встановлених обмежень у використанні земель охоронних зон об`єктів ГРМ.

При виявленні несанкціонованих ремонтних, будівельних та земляних робіт в охоронній зоні об`єктів газорозподільної системи, а також при виявленні випадків самовільного продовження припинених Оператором ГРМ робіт слід вжити заходів щодо їх припинення та поінформувати відповідні державні органи (пункт 42).

Судами встановлено, що факт самочинного будівництва (наявність незаконної споруди) було виявлено та встановлено не Комісією, як стверджує позивачка, а Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області (Акт від 06.07.2016 №287-А).

Отже, враховуючи висновки відповідного компетентного органу щодо самочинного будівництва з порушенням охоронної зони потенційно небезпечного об`єкту (газопровіда високого тиску) та загрози виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру місцевого рівня на газопроводі високого тиску за фактичною адресою: АДРЕСА_1 , обґрунтованим є рішення Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Харківської райдержадміністрації та таким, що спрямоване на забезпечення техногенно-екологічної безпеки, захисту населення і територій, запобігання виникненню надзвичайної ситуації місцевого рівня в сел. Бабаї.

Крім того, апеляційним судом встановлено, що спірне рішення стосується виключно прибудови, яка не була предметом договору купівлі-продажу від 25.05.2016, згідно з яким ОСОБА_1 придбано нежитлову будівлю, торгівельний павільйон з літнім кафе, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та яку позивачка самостійно знесла на виконання оскаржуваного рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів, що рішення Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Харківської районної державної адміністрації, оформлене протоколом № 2 позачергового засідання районної Комісії від 6 лютого 2017 року, є законним та обґрунтованим.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а зводяться до переоцінки досліджених судами доказів, та не дають підстав вважати, що цими судами невірно застосовано норми матеріального права.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сльоти Романа Сергійовича - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року у справі №820/649/17 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

А.І. Рибачук,

Судді Верховного Суду