П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/7075/20-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Вільчинський Олександр Ванадійович Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.

07 червня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог.

В листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому просила: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області по проведенню 25.10.2019 перерахунку розміру її пенсії та призначення їй пенсії з 02.09.2019 в сумі 2550,68 грн.; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести перерахунок та виплату пенсії позивача, виходячи з розміру призначеної 17.09.2019 пенсії в сумі 3148,35 грн., та здійснити доплату сум пенсії з врахуванням виплачених сум.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13 січня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись із судовим рішенням позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відзив/заперечення на апеляційну скаргу.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що погоджується з рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13 січня 2021 року, а апеляційну скаргу вважає безпідставною та необґрунтованою, у зв`язку з чим просив відмовити позивачу у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2021 року відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2021 року справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

Так, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 01.03.2001 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Вінницькій області (правонаступник УПФ України в Ленінському м. Вінниці) та отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (Закон № 1058 IV від 09.07.2003).

22.02.2008 позивач звернулася до ГУ ПФУ у Вінницькій області із заявою про перерахунок пенсії та надала довідку № 82 від б/н про заробітну плату для обчислення пенсії за період з 01.01.1978 по 31.12.1982, видану ЗАТ "Вінницький таксомоторний парк" (далі - ТОВ "Вінницький таксомоторний парк"). Відповідно до наданої довідки відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача у зв`язку зі збільшенням заробітку.

Відповідно до протоколу про перерахунок пенсії від 17.09.2019 пенсія ОСОБА_1 становила 3148,35 грн.

У вересні 2019 року ГУ ПФУ у Вінницькій області провело перевірку матеріалів пенсійних справ щодо призначення і перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Так, проведено зустрічну перевірку достовірності нарахованих сум заробітної плати позивача, яка працювала в ЗАТ "Вінницький таксомоторний парк" за період з 01.01.1978 по 31.12.1987. За результатами зустрічної перевірки довідки про заробітну плату для обчислення пенсії 20.09.2019 складений акт № 1969. В акті зазначено, що виявлено розбіжності в заробітній платі, яка зазначена у довідці та в особових рахунках по заробітній платі, що були надані ТОВ "Вінницький таксомоторний парк" для проведеної перевірки. У подальшому виявлені розбіжності було усунуто ТОВ "Вінницький таксомоторний парк" та видано нову довідку від 23.09.2019.

Розглянувши пенсійну справу та особовий рахунок ОСОБА_1 , відповідачем встановлено, що внаслідок невідповідності грошових одиниць, зазначених у довідці № 82 від б/д, виникла переплата пенсії позивача за період з 01.10.2017 по 31.10.2019 в сумі 13465,30 грн. У зв`язку з цим на підставі ч. 1 ст. 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відповідач 25.10.2019 прийняв рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій за № 6. Відповідно до вказаного рішення визначено у разі ненадходження від пенсіонера коштів протягом місяця з дня його повідомлення про прийняття рішення утримувати переплату в розмірі 20% пенсії щомісячно, починаючи з 01.11.2019 до повного погашення.

Не погоджуючись із рішенням пенсійного органу, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом.

20.03.2020 рішенням Вінницького окружного адміністративного суду (справа №120/553/20-а) позов задоволено повністю, а рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області від 25.10.2019 № 6 про утримання надміру виплачених сум пенсій у розмірі 20% скасовано; зобов`язано ГУ ПФУ у Вінницькій області припинити утримання із пенсії ОСОБА_1 у розмірі 20% та провести доплату безпідставно утриманих сум пенсії за рішенням від 25.10.2019 № 6, що були проведені з 01.11.2019.

На виконання зазначеного рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20.03.2020 у справі №120/553/20-а ГУ ПФУ у Вінницькій області припинено утримання переплати та 06.09.2020 було повернуто утримані кошти в сумі 3786,78 грн. з основним розміром пенсії 2820,47 грн.

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до ГУ ПФУ у Вінницькій області із заявою (вх. №3932/І-0200-20 від 10.09.2020) щодо перерахунку пенсії. Листом від 02.10.2020 №4097-3932/І-02/8-020020 відповідач повідомив позивача, що розрахунок пенсії проведено із врахуванням періодів заробітної плати з 01.01.1978 по 31.12.1982, коефіцієнт зарплати становив 1,47722.

За результатами зустрічної звірки, а саме перевірки заробітної плати за період роботи в ТОВ "Вінницький таксомоторний парк" з 01.01.1978 по 31.12.1987 встановлено, що суми заробітної плати, зазначені в довідках, які надані для призначення пенсії, не відповідають сумам в особових рахунках за 1978-1987 роки. У в`язку з цим, як зазначає відповідач, ТОВ "Вінницький таксомоторний парк" надало нові довідки № 11 та №12 від 23.09.2020 про заробітну плату за період з 01.01.1978 по 31.12.1982, а пенсія була перерахована. В розрахунок середньомісячного заробітку, як зазначено у листі, врахована заробітна плата за період з 01.01.1978 по 31.12.1982 згідно з довідкою №12 від 23.09.2019, виданою ТОВ "Вінницький таксомоторний парк". Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 1,15667, який застосовано до проіндексованого показника середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки - 4404,35 грн. З огляду на це, середньомісячний заробіток для обчислення пенсії становив: 4404,35 грн. х 1,15667 = 5094,38 грн.

Позивачеві також зазначено, що після проведеного перерахунку розмір пенсії з 01.11.2019 становив 2550,68 грн., а саме: 2156,60 грн. - основний розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 27 Закону №1058 (5094,38 грн. х 0,42333); 344,08 грн. - доплата за 22 роки понаднормового стажу, обчислена виходячи з мінімального розміру пенсії (1564,00 грн х 22%); 50 грн. - надбавка на догляд інвалідам 1 групи, п.4.4 постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 №654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян".

Крім того, позивачеві повідомлено, що з 01.12.2019 відповідно до Закону України від 23.11.2018 №2696 "Про Державний бюджет України на 2019 рік" у зв`язку із зміною прожиткового мінімуму (1638,00 грн.) розрахунок пенсії ОСОБА_1 проведено наступним чином: 2156,60 грн. - основний розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 27 Закону №1058 (5094,38грн. х 0,42333); 360.36грн. - доплата за 22 роки понаднормового стажу, обчислена виходячи з мінімального розміру пенсії (1638,00грн. х 22%); 50 грн. - надбавка на догляд інвалідам 1 групи, п.4.4 постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 №654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян". Розмір пенсії з надбавками становив 2566,96 грн.

З 01.05.2020, як зазначено у листі, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251 "Деякі питання підвищення пенсійних виплат та надання соціальної підтримки окремих категорій населення у 2020 році" (далі - Постанова №251) було проведено перерахунок пенсій із застосуванням збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії на 11%.

ГУ ПФУ у Вінницькій області у відповідь на заяву позивача також зазначило, що на виконання рішення суду припинено утримання переплати та у вересні 2020 року повернуто утримані кошти в сумі 3786,78 грн. з основним розміром пенсії 2820,47 грн. Відповідач звернув увагу, що рішенням суду його не зобов`язано провести перерахунок пенсії позивача з урахуванням довідок про заробітну плату, які містять недостовірні дані.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо проведення 25.10.2019 перерахунку пенсії та призначення пенсії з 02.09.2019 у сумі 2550,68 грн., позивач звернулась до суду з цим позовом.

Мотивувальна частина.

Позиція Сьомого апеляційного адміністративного суду

Так, у відповідності до положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Статтею 1 Закону № 1058-IV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 8 Закону № 1058- IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, та інші особи, передбачені цим Законом.

За загальним правилом, визначеним частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Відповідно до статті 1 та частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

При цьому частиною першою та другої статті 24 Закону 1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії у солідарній системі, а також призначення, перерахунок та виплата пенсії врегульований розділом VI Закону № 1058-IV.

Так, відповідно до абзацу 1 частини першої статті 40 вказаного Закону, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж (абзац 2 частини 1 статті 40 цього ж Закону).

Абзацом 3 частини 1 статті 40 Закону №1058-VI визначено, що за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (абзац 5 частини 1 статті 40 цього ж Закону).

Відповідно до статті 41 Закону №1058-VI визначено, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, серед іншого, враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

У відповідності до вимог частини 1 статті 44 Закону № 1058-IV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

З метою реалізації Закону №1058-IV правління Пенсійного фонду України постановою від 25.11.2005 №22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»» затвердило Порядок №22-1.

Підпунктом 3 пункту 2.1 вказаного Порядку визначено, що за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Згідно з п.2.10 вказаного Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Отже, аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Водночас, статтею 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII визначено, що органи, які призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також: за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Пунктом 4 Додатку 6 до Порядку №22-1 визначено, що у разі виявлення недостовірних даних у документах та відомостях, на підставі яких було встановлено та/або здійснюється виплата пенсії, рішенням територіального органу Пенсійного фонду України розмір та підстави для виплати пенсії переглядаються відповідно до Закону без урахування таких даних.

Отже, відповідач наділений повноваженнями щодо перевірки наданих позивачем документів. Ці повноваження можуть бути реалізовані шляхом відповідних запитів, витребування первинних документів щодо підтвердження виплаченої заробітної плати, а також проведення фактичних перевірок тощо.

Перевірки достовірності видачі довідок про заробітну плату та стаж роботи називаються зустрічними та проводяться на підставі Законів України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та заяв платників.

Під час таких перевірок обов`язково використовуються первинні документи. Це і книги наказів, і відомості про нарахування заробітної плати, а також особові рахунки працівників, які підтверджують достовірність даних, зазначених у довідках для призначення та перерахунку пенсій, накази про проведення атестації робочих місць, для підтвердження пільгового стажу застрахованих осіб. За результатами такої перевірки складається акт щодо достовірності довідки про заробітну плату тощо. У разі встановлення розбіжностей у сумах з наданим документом вираховується сума надміру сплачених коштів (переплата).

Важливість проведених заходів контролю полягає, перш за все, у запобіганні виникненню переплат та недоплат пенсій. І звичайно, що такі перевірки мають важливе значення в упередженні нецільового використання коштів Пенсійного фонду України внаслідок подання документів, що містять недостовірну інформацію про стаж роботи та заробітну плату.

Судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 22.02.2008 позивач звернулася до ГУ ПФУ у Вінницькій області із заявою про перерахунок пенсії та надала довідку №82 від б/н про заробітну плату для обчислення пенсії за період з 01.01.1978 по 31.12.1982, видану ЗАТ "Вінницький таксомоторний парк", відповідно до якої відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача у зв`язку зі збільшенням заробітку та встановив пенсію у розмірі 3148,35 грн.

Головним управлінням 20.09.2019 було проведено зустрічну перевірку заробітної плати за період роботи в ТОВ «Вінницький таксомоторний парк» з 01.01.1978 по 31.12.1987, в ході якої встановлено, що суми заробітної плати, зазначені в довідці №82 від б/н , яка були надана позивачем для призначення пенсії, не відповідає загальним сумам в особових рахунках за 1978-1987.

У подальшому, виявлені розбіжності було усунуто ТОВ «Вінницький таксомоторний парк» у зв`язку з чим надані нові довідки №11, 12 від 23.09.2020 про заробітну плату ОСОБА_1 за період з 01.01.1978 по 31.12.1987.

В зв`язку з виявленими обставинами, розмір пенсії позивача було перераховано згідно з нормами діючого законодавства та приведено у відповідність.

В розрахунок середньомісячного заробітку врахована заробітна плата за період з 01.01.1978 по 31.12.1982 (найоптимальніший варіант), згідно довідки №12 від 23.09.2019, виданої ТОВ «Вінницький таксомоторний парк».

Отже, після проведеного перерахунку розмір пенсії становив 2550,68 грн.

Окрім того, у зв`язку з виявленими розбіжностями у довідці про заробітну плату відповідачем нараховано переплату пенсії позивачу в сумі 13465,30 грн. за період з 01.10.2017 по 31.10.2019 та прийнято рішення №6 від 25.10.2019 про утримання переплати в зв`язку з поданням недостовірної інформації по 20% з пенсії до повного її погашення. На підставі вищезазначеного рішення з пенсії позивача здійснювались утримання в розмірі.

Не погодившись з таким діями ОСОБА_1 звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління пенсійного фонду у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 20.03.2020 у справі №120/553/20-а (яке набуло законної сили 07.08.2020), яким зобов`язано припинити утримання із пенсії ОСОБА_1 у розмірі 20% та провести доплату безпідставно утриманих сум пенсії за рішенням від 25.10.2019 №6, що були проведені з 01.11.2019.

Ухвалюючи вказане рішення суд встановив, що позивач дотрималася вимог закону та надала для перерахунку розміру пенсії довідку, що видав їй страхувальник - ЗАТ "Вінницький таксомоторний парк", який і несе відповідальність за достовірність вказаних у такій довідці даних, у зв`язку з чим суд дійшов до висновку, що з боку позивача відсутні зловживання, які б призвели до виплати пенсії у більшому розмірі, чи подання нею недостовірних даних для призначення пенсії, тому оскаржуване рішення про утримання пенсії прийнято без законних підстав, порушує права та законні інтереси позивача, є протиправним та підлягає скасуванню.

На виконання вказаного вище судового рішення суду відповідачем припинено утримання переплати та 06.09.2020 було повернуто утримані кошти в сумі 3786,78грн з основним розміром пенсії 2820,47 грн.

Отже, довідка №82 від б/н про заробітну плату, видана ЗАТ "Вінницький таксомоторний парк", відповідно до якої відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача та встановив пенсію у розмірі 3148,35грн. містить недостовірні відомості про розмір заробітної плати позивача, що підтверджується вищевказаним рішенням суду від 20.03.2020.

Стосовно доводів апелянта про протиправність дій відповідача щодо проведення 25.10.2019 перерахунку розміру пенсії та призначення пенсії позивачу в сумі 2550,68 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування(ч. 1 ст.75, ч.1 ст. 76 КАС України).

Статтею 77 КАС України визначено обов`язок доказування та зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Колегія суддів вказує, що предметом доказування у даній справі є встановлення правомірності чи неправомірності дій відповідача по проведенню 25.10.2019 перерахунку розміру пенсії позивача з 02.09.2019 в сумі 2550,68 грн., проведеному на підставі нових довідок № 11 та №12 від 23.09.2020 про заробітну плату за період з 01.01.1978 по 31.12.1982, а не виходячи з розміру призначеної 17.09.2019 пенсії в сумі 3148,35 грн., на підставі довідки №82 від б/н.

Таким чином, посилання апелянта на те, що судом першої інстанції при вирішенні даного спору не досліджені обставини про те, чи проводилась відповідачем перевірка довідок у 2008 році під час звернення позивача за перерахунком пенсії, а також достовірність акту перевірки від 20.09.2019 та нових довідок від 23.09.2019 колегія суддів до уваги не приймає, оскільки дані обставини не входять до предмета доказування у даній справі.

Надаючи оцінку доводам позивача, викладеним в апеляційній скарзі, колегія суддів виходить з того, що підставою для виплати пенсії у розмірі 3148,35 грн. слугувала надана позивачем довідка №82 від б/д про заробітну плату за період з 01.01.1978 по 31.12.1982, яка, згідно з рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 20.03.2020, містить недостовірні відомості.

Водночас, як вже зазначалось вище, ТОВ "Вінницький таксомоторний парк" надало нові довідки №11,12 від 23.09.2020 про заробітну плату за період з 01.01.1978 по 31.12.1982, на підставі яких 25.10.2019 позивачу було проведено перерахунок та призначено пенсію в сумі 2550,68 грн., вказані довідки є дійсними та судом недостовірними не визнавались.

Отже, дії відповідача спрямовані на належну пенсійну виплату позивачу відповідно до чинного законодавства, відтак, колегія суддів дійшла висновку про відсутність законних підстав для виплати пенсії позивачу виходячи з розміру призначеної 17.09.2019 пенсії в сумі 3148,35 грн., оскільки така сума нараховувалась з урахуванням недостовірної довідки №82 від б/д про заробітну плату позивача для обчислення пенсії за період з 01.01.1978 по 31.12.1982, виданої ТОВ «Вінницький таксомоторний парк».

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність дій відповідача щодо врахування таких довідок при визначенні розміру пенсії позивача, а тому вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 січня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Ватаманюк Р.В. Сушко О.О.