ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа №695/2100/20 Суддя (судді) першої інстанції: Середа Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Беспалова О.О.,

Грибан І.О.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 20 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до Управління Державного агентства рибного господарства у місті Києві та Київській області, в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення №011776 від 21.08.2020 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

- закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 20 квітня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу та вказує, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, позивач, зазначає, що використана судом першої інстанції практика Верховного Суду не може використовуватись під час розгляду даної справи, оскільки категорія таких справ не переглядається судом касаційної інстанції, отже для даної справи можливо застосувати лише правові висновки постанов апеляційних судів.

Позивач вважає, що оскільки розмір штрафу, який на нього накладений перевищує 3 неоподатковані мінімуми доходів громадян, то таке стягнення не може бути накладено на місці вчинення правопорушення.

Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що його права, визначені ст. 268 КУпАП порушені відповідачем, оскільки протокол про адміністративне правопорушення та постанова складені однією особою - інспектором Левченко С.О.

Також позивач наголошує, що зазначення в якості свідка іншого інспектора при розгляді справи про адміністративне правопорушення свідчить про формалізм та зловживання відповідача своїми правами.

Позивач звертає увагу, що відповідачем не зазначено яким саме чином ним порушено ведення промислового журналу та необґрунтовано яким чином інспектор визначив максимально дозволену кількість сіток та відповідність чи невідповідність міток на ставних знаряддях лову.

ОСОБА_1 вказує, що відповідач також невірно порахував виловлену рибу, оскільки ним не розділено яка її кількість виловлена дозволеними сітками, а яка - з порушенням, натомість пораховано загальну її кількість.

Відзив на апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду не надходив.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2021 відкрито апеляційне провадження за скаргою позивача та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 02.06.2021.

02.06.2021 представник позивача надіслав до суду апеляційної інстанції клопотання, в якому просив розглядати справу без участі позивача та його представника - адвоката Гаврилова Д.О.

02.06.2021 сторони у судове засідання не прибули, повідомлені завчасно та належним чином.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що 21.08.2020 головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибний патруль» Левченком С.О. складено відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення №011776.

Згідно з вказаним протоколом на Канівському водосховищі, р. Дніпро, поблизу с. Хацьки у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області, 21.08.2020 о 07 год. 50 хв., відповідальний за вилов у ФОП ОСОБА_2 . ОСОБА_1 , проводив промисловий вилов риби з риболовецького човна «РА-Т300» №ЯЧК 08-65 промисловими знаряддями лову сітками зябровими з ліски в кількості - 35 штук, з мітками (бирками) встановленого зразка в кількості - 10 штук. Відповідно до промислового журналу №3 від 19.02.2020 та додатку до журналу №3 від 19.02.2020, кількісна навантаженість на даний промисловий човен - 25 штук, тобто перевищив дозволену кількість сіток на 10 штук, та порушено ведення Промислового журналу, а саме граф 2, 4, 6, 7. При цьому виловлено рибу цінних видів загальною вагою 242,5 кг, а саме: судак - 13 штук вагою 6,0 кг, сом - 2 шт. вагою 1,5 кг, лящ - 201 штука вагою 82,0 кг, плітка - 155 штук вагою 84,0 кг, карась - 126 штук вагою 69,0 кг. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 6.1.1., 6.1.2., 6.1.7., 13.5 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об`єктах України, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 18.03.1999 №33, п. 17 Режиму рибальства в рибогосподарських водних об`єктах України у 2020 році, ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», Порядок здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 №992, чим вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 85 КУпАП.

Згідно з наявним в матеріалах справи протоколом про адміністративне правопорушення №011776 від 21.08.2020, ОСОБА_1 відповідно до ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП роз`яснено його права та обов`язки, що підтверджується підписами позивача у протоколі.

У протоколі зазначено, що справа буде розглянута в Управлінні Державного агентства рибного господарства у місті Києві та Київській області по місцю скоєння правопорушення 21.08.2020. З повідомленням про місце і строк розгляду справи також ознайомлено ОСОБА_1 , що підтверджується його підписом у протоколі.

Також у протоколі про адміністративне правопорушення №011776 від 21.08.2020 вказано номери 10 бірок сіток, наявних на човні.

У подальшому 21.08.2020, розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибний патруль» Левченком С.О. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення №011776 від 21.08.2020 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 170 грн.

Вважаючи, що оскаржувана постанова винесена протиправно, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач прийняв рішення правомірно та в межах повноважень, а процедурні порушення є несуттєвими та не спростовують факт вчинення адміністративного правопорушення позивачем.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про тваринний світ» від 13.12.2001 №2894-III (далі - Закон №2894-III) об`єктами тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону України, є у тому числі риби в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку, які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі.

Відповідно до ст. 4 Закону №2894-III дикі тварини, які перебувають у стані природної волі в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, інші об`єкти тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону і які перебувають у державній власності, а також об`єкти тваринного світу, що у встановленому законодавством порядку набуті у комунальну або приватну власність і визнані об`єктами загальнодержавного значення, належать до природних ресурсів загальнодержавного значення.

Основні засади діяльності та державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів, порядок взаємовідносин між органами державної влади, місцевого самоврядування і суб`єктами господарювання, які здійснюють рибогосподарську діяльність у внутрішніх водних об`єктах України визначені Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» від 08.07.2011 №3677-VI (далі - Закон №3677-VI).

Відповідно до ст. 6 Закону №3677-VI державне управління та регулювання у галузі рибного господарства здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, та інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації.

Указом Президента України від 16.04.2011 №484/2011 затверджено Положення про Державне агентство рибного господарства України (далі - Положення №484/2011).

Пунктом 1 Положення №484/2011 передбачено, що Держрибагентство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Мінагрополітики).

Згідно із ст. 10 Закону №3677-VI, посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають, зокрема, такі повноваження: давати обов`язкові до виконання письмові вказівки (приписи) про усунення порушень у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; перевіряти документи на право використання водних біоресурсів, зупиняти транспортні (у тому числі плавучі) засоби та проводити огляд речей, транспортних (у тому числі плавучих) засобів, знарядь рибальства, добутої продукції та інших предметів; вилучати в осіб, які порушують законодавство у галузі охорони і використання водних біоресурсів, знаряддя добування водних біоресурсів, транспортні (у тому числі плавучі) засоби, обладнання та предмети, що були знаряддями правопорушення, незаконно добуті водні біоресурси, а також відповідні документи на них; проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, фото- і відеозйомку як допоміжні засоби для запобігання і виявлення порушень законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; безперешкодного доступу до території (у тому числі об`єктів природно-заповідного фонду) і приміщень підприємств, установ та організацій, які здійснюють добування, утримання, зберігання або переробку водних біоресурсів, з метою здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками; складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; вилучати знаряддя добування (вилову) водних біоресурсів, транспортні засоби, обладнання та предмети, що були знаряддями правопорушення у галузі охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, а також незаконно добуті водні біоресурси у разі неможливості встановлення власника зазначеного майна; здійснювати перевірку знарядь добування, контролювати їх кількість, перевіряти відповідність вимогам законодавства у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Аналогічні повноваження надані органам рибоохорони, як природоохоронним органам ст. 60 Закону №2894-III та п. 6 Порядку проведення рибоохоронних рейдів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.10.2018 №512 (далі - Порядок №512).

Пунктом 4 Розділу ІІІ Порядок №512 передбачено, що під час проведення рибоохоронних рейдів посадові особи рейдової групи забезпечують дотримання законодавства у галузі рибного господарства, здійснення заходів із запобігання, виявлення та припинення правопорушень, передбачених статтею 50, частинами третьою - п`ятою статті 85, статтями 851, 861, 881, 90, 912, статтею 164 - в частині порушення порядку провадження господарської діяльності, пов`язаної з добуванням і використанням риби та інших водних біоресурсів, статтею 1885 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Статтею 34 Закон №3677-VI та статтею 35 Закону №2894-III, визначено, що користувачі водних біоресурсів зобов`язані безперешкодно допускати в місця відтворення, добування, зберігання, утримання, на рибоприймальні пункти та місця реалізації водних біоресурсів, на рибальські судна та інші плавучі засоби, зайняті в технологічному процесі, представників центральних органів виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за провадженням рибогосподарської діяльності, надавати на їх вимогу документи щодо обліку та використання водних біоресурсів, своєчасно виконувати їхні вимоги та письмові розпорядження, які базуються на засадах цього Закону та інших нормативно-правових актів у галузі рибного господарства.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 63 Закону №2894-III порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Згідно із абзацами 4, 5 ч. 2 ст. 63 Закону №2894-III відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні, зокрема в незаконному вилученні об`єктів тваринного світу з природного середовища; перевищенні лімітів і порушенні інших встановлених законодавством вимог використання об`єктів тваринного світу.

Відповідно до оскаржуваної постанови позивача притягнуто державним інспектором до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 85 КУпАП, у зв`язку з встановленням факту того, що позивач, відповідальний за вилов у ФОП ОСОБА_2 , на Канівському водосховищі, р. Дніпро, поблизу с. Хацьки у Переяслав-Хмельницькому районі, Київської області, 21.08.2020 о 07 год. 50 хв., проводив промисловий вилов риби з риболовецького човна «РА-Т300» №ЯЧК 08-65 промисловими знаряддями лову сітками зябровими з ліски в кількості - 35 штук, з мітками (бирками) встановленого зразка в кількості - 10 штук. Відповідно до промислового журналу № 3 від 19.02.2020 та додатку до журналу №3 від 19.02.2020, кількісна навантаженість на даний промисловий човен - 25 штук, тобто перевищив дозволену кількість сіток на 10 штук, та порушено ведення Промислового журналу, а саме граф 2, 4, 6, 7. При цьому виловлено рибу цінних видів загальною вагою 242,5 кг, а саме: судак - 13 штук вагою 6,0 кг, сом - 2 шт. вагою 1,5 кг, лящ - 201 штука вагою 82,0 кг, плітка - 155 штук вагою 84,0 кг, карась - 126 штук вагою 69,0 кг. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 6.1.1., 6.1.2., 6.1.7., 13.5 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об`єктах України, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 18.03.1999 №33, п. 17 Режиму рибальства в рибогосподарських водних об`єктах України у 2020 році, ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», Порядок здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 №992.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 85 КУпАП порушення правил рибальства - тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №011776 від 21.08.2020, на підставі якого винесено спірну постанову державним інспектором встановлено факт здійснення позивачем промислового вилову риби з використанням сіток у кількості 35 штук, при встановленому обмеженні сіток у кількості 25 штук, при цьому лише 10 з цих сіток мали відповідні бірки.

Порядок здійснення та регулювання промислового рибальства (крім любительського та спортивного рибальства в рибогосподарських водних об`єктах загального користування), який є обов`язковим для підприємств, установ, організацій (незалежно від форм власності), громадян України та осіб без громадянства (далі - користувачі), які здійснюють промислове рибальство, а також для уповноважених органів, які забезпечують охорону, відтворення та збереження середовища існування водних живих ресурсів у рибогосподарських водних об`єктах України визначають Правила промислового рибальства в рибогосподарських водних об`єктах України, затверджені наказом Державного комітету рибного господарства України від 18.03.1999 №33 (далі - Правила №33).

Згідно з підпунктами 6.1.1., 6.1.2., 6.1.7. п. 6.1. Правила №33 до обов`язків користувачів при здійсненні промислу водних живих ресурсів належать зокрема такі обов`язки: здійснювати промисел згідно з Правилами, Режимами рибальства та іншими вимогами законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів; не перевищувати обсяги вилучення виділених їм квот водних живих ресурсів; на кожному судні, ланці, дільниці, бригаді тощо вести промисловий журнал встановленої форми, а також мати документи, які підтверджують законність вилучення (промисловий квиток, талон) і здачі (квитанція) водних живих ресурсів; маркувати мітками встановленого зразка ставні знаряддя лову з метою визначення їхньої належності.

Згідно з п. 13.5 Правил №33 знаряддя лову без міток, які виготовляються за рахунок власника знарядь лову і реєструються державними органами рибоохорони.

Пунктом 1.4 Розрахунку знарядь добування (вилову) та суден флоту рибної промисловості між користувачами водних біоресурсів, наведеного у Додатку 2 до Режиму рибальства у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) України у 2020 році (п. 17), затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України 26.05.2020 №340 (далі - Режим) зазначено, що на підставі визначеної кількості сіток для кожного користувача водних біоресурсів здійснюється первинний розрахунок кількості суден флоту рибної промисловості з урахуванням такого: безпалубне судно флоту рибної промисловості - 25 сіток.

Відповідно до п. 1.3 Правил №33 експлуатації суден флоту рибної промисловості, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 22.10.2012 №642 безпалубне судно - судно, яке частково або повністю не має водонепроникної палуби, яка по конструкції має рівну міцність з бортами.

Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення №011776 від 21.08.2020, на підставі якого винесено спірну постанову, відповідно до промислового журналу №3 від 19.02.2020 та додатку до журналу №3 від 19.02.2020, кількісна навантаженість сіток на промисловий човен «РЛ-73000» №ЯЧК 08-65, на якому позивач 21.08.2020 о 07 год. 50 хв. здійснював промисловий вилов риби, становить 25 штук.

Вказане спростовує тези апеляційної скарги, що кількість дозволених сіток не встановлена та необґрунтовано визначена відповідачем у кількості 25 штук. Крім того, колегія суддів зауважує, що позивач ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надав доказів протилежного, отже такі твердження позивача сприймаються колегією суддів критично.

Щодо посилання позивача на недоведеність відповідачем факту порушення ним ведення промислового журналу, колегія суддів зазначає наступне.

За приписами пп. 6.1.2. п. 6.1. Правил №33 до обов`язків користувачів при здійсненні промислу водних живих ресурсів належить зокрема обов`язок на кожному судні, ланці, дільниці, бригаді тощо вести промисловий журнал встановленої форми, а також мати документи, які підтверджують законність вилучення (промисловий квиток, талон) і здачі (квитанція) водних живих ресурсів.

Згідно з п. 1 Інструкції з ведення журналу обліку вилучених водних біоресурсів, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 26.01.2016 №17 (далі - Інструкція №17) ця Інструкція є обов`язковою для всіх суб`єктів рибного господарства, що здійснюють спеціальне використання водних біоресурсів (далі - користувач водних біоресурсів) та ведуть облік вилучених біоресурсів.

Відповідно до п. 2 Інструкції №17 результати вилучених водних біоресурсів заносяться до журналу обліку вилучених водних біоресурсів (далі - Промисловий журнал) за формою згідно з додатком 1 до цієї Інструкції, який є основним документом з обліку вилучених водних біоресурсів.

Згідно з п. 3 Інструкції №17 відповідальним за правильне і своєчасне ведення Промислового журналу при здійсненні промислу є рибалка, який відповідає за добування (вилов) водних біоресурсів у виробничому підрозділі користувача водних біоресурсів, а при здійсненні дослідного, контрольного та інших видів спеціального використання Промисловий журнал зобов`язана вести особа, яка відповідає за добування (вилов) водних біоресурсів при проведенні дослідного, контрольного та інших видів спеціального використання, уповноважена наказом наукової установи, підприємства або організації, що здійснює добування (вилов) водних біоресурсів.

Записи в Промисловому журналі виконуються акуратно, кульковою ручкою або перовою, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів. У разі неточності в записах весь горизонтальний рядок закреслюється двома прямими лініями і записи поновлюються в наступному рядку (п. 5 Інструкції №17).

Відповідно до п. 6 Інструкції №17 на титульній сторінці Промислового журналу зазначаються його повна назва, порядковий номер, дата початку та закінчення ведення журналу, найменування користувача водних біоресурсів, назва або номер виробничого підрозділу користувача водних біоресурсів, тип, назва, бортовий номер, порт приписки або місце базування суден (плавзасобів). Порядковий номер Промисловому журналу присвоює користувач водних біоресурсів.

Згідно з п. 7 Інструкції №17 промисловий журнал ведеться тільки в період здійснення операцій, пов`язаних з добуванням (виловом) водних біоресурсів. Записи в Промисловому журналі здійснюються: для суден, що підлягають технічному нагляду класифікаційного товариства, - щодня на місці добування (вилову) на кожному судні безпосередньо; для суден, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства, - на місці базування після здавання водних біоресурсів.

Відповідно до пунктів 9, 11, 12 Інструкції №17 у графі 2 Промислового журналу записуються найменування рибогосподарського водного об`єкта (його частини), місце здійснення добування (вилову) (номер квадрата, координати): для суден, що підлягають технічному нагляду класифікаційного товариства, - щодня на місці добування (вилову) з початку кожної промислової операції; для суден, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства, - безпосередньо перед кожним виходом на місце добування (вилову).

У графі 4 Промислового журналу записується вид промислової операції (тралення, закидання, притонення кошільних, кільцевих та закидних неводів, дифонів, постановка пасток, зябрових сіток, ставних неводів, ятерів, наживних гачків та інших знарядь лову). Для суден, що підлягають технічному нагляду класифікаційного товариства, вказуються дата, час початку та час закінчення промислової операції.

У графах 5-7 Промислового журналу записуються назва та параметри знарядь лову, які знаходяться на лові (довжина, висота, розмір вічка), їх кількість.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що твердження позивача про протиправність його притягнення до адміністративної відповідальності у зв`язку із не зазначенням у спірній постанові посилань на затверджені на законодавчому рівні вимоги до порядку ведення Промислового журналу, не спростовує обов`язку позивача як відповідального за вилов у ФОП ОСОБА_2 , вести такий журнал відповідно до Інструкції з ведення журналу обліку вилучених водних біоресурсів, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 26.01.2016 №17.

Щодо порушення маркування знарядь лову мітками встановленого зразка, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №011776 від 21.08.2020, на підставі якого винесено спірну постанову, державним інспектором встановлено факт здійснення позивачем промислового вилову риби з використанням сіток у кількості 35 штук, при встановленому обмеженні у сіток у кількості 25 штук, при цьому лише 10 з цих сіток мали відповідні бірки.

Відповідно до визначень наведених у п. 2 Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 №992 (далі - Порядок №992) бирка для маркування знарядь лову - предмет установленого зразка, призначений для маркування ставних знарядь лову; відповідальний за вилов водних біоресурсів - призначена користувачем особа, яка відповідає за дотримання вимог законодавства щодо добування (вилову) водних біоресурсів із середовища їх перебування; знаряддя лову (добування, збирання тощо) водних біоресурсів (далі - знаряддя лову) - сітки, неводи, трали, пастки, сачки тощо, якими здійснюється вилов водних біоресурсів;

Згідно з п. 34 Порядку №992 розподіл між користувачами водних біоресурсів бирок для маркування знарядь лову у рибогосподарському водному об`єкті (його частині) здійснюється органами рибоохорони.

Відповідно до п. 36 Порядку №992 відповідальний за вилов водних біоресурсів зобов`язаний: виконувати вимоги цього Порядку, програми проведення дослідного вилову водних біоресурсів; дотримуватися режимів територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а в разі здійснення промислу - правил рибальства та режимів промислу; забезпечувати належний рівень ведення промислового журналу, облік, зберігання, транспортування, а також здавання добутих (виловлених) водних біоресурсів на рибоприймальний пункт.

Вказане вище, спростовує тезу апеляційної скарги позивача, що відповідач не зазначив якого саме зразка має бути така бирка, оскільки видача таких здійснюється органами рибоохорони.

Щодо твердження позивача на невстановленість, яка саме риба з 242,5 кг виловленої позивачем риби, виловлена на 25 дозволених сіток, а яка на 10 сіток, з посиланням на розраховану державним інспектором суму завданих збитків у розмірі 287 743 грн 97 коп., колегія суддів зазначає про таке.

Розрахунок розміру збитків здійснюється відповідно до положень Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства та охорони водних живих ресурсів, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України та Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 12.07.2004 №248/273 (далі - Методика).

Згідно з п. 1.3. Методики підставою та основними вихідними даними для розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству порушенням правил рибальства та охорони водних живих ресурсів, можуть бути акти, рапорти, повідомлення, службові записки, фотографії та інші документи, складені посадовими особами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства та посадовими особами їх територіальних органів, посадовими особами підприємств, установ та організацій, що здійснюють охорону, використання і відтворення тваринного світу, та громадськими інспекторами у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, та особами, що безпосередньо спостерігали ті або інші вияви спричинення збитків, прямі підрахунки і виміри, результати контрольних ловів, а також офіційні відомості науково-дослідних установ та організацій про стан сировинних запасів даного об`єкта промислу та інші аспекти спричинення збитків.

Збитки відшкодовуються у разі, зокрема, незаконного вилучення риби з водних об`єктів (п.1.4. Методики).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 №1264-XII (далі - Закон №1264-XII) відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також розроблюваними відповідно до нього земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Таким чином, збитки, завдані незаконним виловом риби відносяться до збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду закріплені в статті 1166 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що предметом судового розгляду у даній справі є правомірність постанови по справі про адміністративне правопорушення №011776 від 21.08.2020 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 85 КУпАП, відтак встановлення розміру завданих збитків не входить до обсягу судового розгляду у даній справі.

Крім того, що відповідно до п. 2.5 Інструкції з оформлення органами рибоохорони матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства аграрної політики України 09.04.2003 №101, якщо правопорушення пов`язане зі збитками, заподіяними рибному господарству внаслідок незаконного вилову (добування) або знищення водних біоресурсів, або правопорушенням заподіяна матеріальна шкода, то про це зазначається у протоколі.

З матеріалів справи встановлено, що позивача згідно з оскаржуваною постановою притягнуто до адміністративної відповідальності у зв`язку з порушенням правил рибальства за ч. 3 ст. 85 КУпАП, втім диспозиція ч. 3 ст. 85 КУпАП не містить вказівки на обов`язковість завдання особою збитків, для кваліфікації діяння за вказаною нормою.

Щодо посилання позивача на порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача, суд першої інстанції зазначив, що згідно з правовою позицією Верховного Суду у справі №820/4810/2018, процедурні порушення, допущені суб`єктом владних повноважень під час розгляду справи про адміністративні правопорушення не можуть бути обставиною, яка звільняє від відповідальності, у разі підтвердження факту правопорушення.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що до даної справи мають бути застосовані тільки правові позиції судів апеляційної інстанції, а висновки Верховного Суду не підлягають застосуванню, оскільки розглянуті щодо інших державних органів або фізичних чи юридичних осіб, оскільки застосовані висновки стосуються загальних принципів притягнення осіб до адміністративної відповідальності, процедури розгляду скарг на дії органів державної влади в адміністративному порядку, оскарження процесуальних порушень під час винесення рішень, тощо.

Крім того, за приписами ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 1 статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За приписами ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення визначається КУпАП, Інструкцією з оформлення органами рибоохорони матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства аграрної політики України 09.04.2003 №101 (далі - Інструкція №101), яка визначає порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення посадовими особами органів рибоохорони.

Відповідно до п. 2.6., 2.7. Інструкції №101 протокол складається на місці виявлення правопорушення. У разі неможливості скласти його на місці виявлення правопорушення, якщо складання протоколу є обов`язковим, інспектори рибоохорони можуть доставляти порушника(ів) до органів місцевого самоврядування та/або органів внутрішніх справ.

При складанні протоколу слід чітко викладати всі відомості, передбачені формою протоколу, звертаючи особливу увагу на точність і повноту викладення складу порушення, які саме речі, предмети і документи вилучені за фактом викритого порушення, їх індивідуальні ознаки, кількість, номери тощо.

Вилучені речі й документи зберігаються до розгляду справи про адміністративні правопорушення у місцях, визначених посадовими особами органів рибоохорони, яким надано право розгляду таких справ або прийняття рішення щодо направлення їх на розгляд до суду.

Згідно з п. 2.8. Інструкції №101 Протокол підписується особою, яка його склала, порушником і свідками, якщо вони є.

У разі відмови порушника підписати протокол у ньому робиться запис про це, який засвідчується підписом особи, яка склала протокол, та іншими особами, які брали участь у виявленні правопорушення.

Порушник має право додати до протоколу пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви відмови від підпису.

Відповідно до п. 2.9. Інструкції №101 особа, яка склала протокол, повідомляє порушнику про місце і час розгляду справи щодо адміністративного правопорушення, роз`яснює його права та обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.

Протокол про порушення передається посадовій особі органів рибоохорони, якій надано право розгляду справ про адміністративні правопорушення (п. 2.10 Інструкції №101).

Згідно з ч. 1 ст. 258 КУпАП протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 77, частиною третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238) частиною третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п`ятою статті 116, частиною третьою статті 1162, частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, статтями 134, 135, частинами першою, другою, третьою і п`ятою статті 1853, статтею 197 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), статтею 198 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), а також статтями 202-2031, 2042, 2044 (у випадках виявлення цих правопорушень у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України чи контрольних пунктах в`їзду-виїзду) цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.

Колегія суддів, проаналізувавши вказану норму, зауважує, що позивач невірно розуміє її зміст та помилково посилається в апеляційній скарзі, що оскільки розмір штрафу, який на нього накладений перевищує 3 неоподатковані мінімуми доходів громадян, то таке стягнення не може бути накладено на місці вчинення правопорушення, оскільки зміст вказаної норми говорить про те, що у певних випадках необов`язкове складання протоколу про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог та своєї апеляційної скарги позивач посилався на те, що розгляд протоколу про адміністративне правопорушення та складання постанови за результатами розгляду адміністративних матеріалів не можливий на місці вчинення правопорушення і суперечить вимогам закону.

Надаючи правову оцінку наведеним доводам позивача, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що ОСОБА_1 знав, що у відношенні нього складається протокол про адміністративне правопорушення, йому було запропоновано надати пояснення та ознайомитись з протоколом, роз`яснено його права та обов`язки, а також вручено примірник протоколу, що підтверджується підписами позивача у протоколі.

Щодо посилання позивача на порушення його права користуватися юридичною допомогою адвоката під час розгляду матеріалів, суд першої інстанції вірно зауважив, що як вбачається з матеріалів справи, позивачу при складанні протоколу та постанови роз`яснено його права і обов`язки, та запропоновано надати письмові пояснення, що не перешкоджало позивачу заявити відповідне клопотання про відкладення розгляду матеріалів, у зв`язку із необхідністю залучення до участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення захисника.

Статтею 277 КУпАП визначений строк розгляду справ про адміністративне правопорушення, що вони розглядаються в п`янадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу.

У даному випадку цей строк відповідачем не порушений, заборон розгляду справи в цей же день, стаття не містить.

Про порушення відповідачем ст. 279 КУпАП не свідчить складання постанови -21.08.2020, в день складання протоколу, після того, як позивач отримав протокол і надав письмові пояснення. Позивача повідомлено, що відносно нього буде складена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 85 КУпАП. Позивач не заявив про відкладення розгляду протоколу з метою надання додаткових пояснень, необхідністю залучення до участі захисника, оскаржувана постанова винесена в присутності позивача.

Відповідно до п. 7 Положення про Державне агентство рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №895, Держрибагентство (орган рибоохорони) здійснює свої повноваження безпосередньо, а також через утворені в установленому порядку територіальні органи (органи рибоохорони).

Відповідно до ст. 240 КУпАП органи рибоохорони розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням правил рибальства та охорони рибних запасів, передбачені статтею 50, частиною третьою статті 85, статтями 861, 912 і 1885 цього Кодексу. Від імені органів рибоохорони розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: Головний державний інспектор рибоохорони України, головні державні інспектори рибоохорони в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, провідні державні інспектори рибоохорони, старші державні інспектори рибоохорони.

Повноваження головного державного інспектора охорони водних біоресурсів «Рибний патруль» Левченка Сергія Олексійовича як посадової особи Управління Державного агентства рибного господарства у місті Києві та Київській області визначені у Положенні про Управління Державного агентства рибного господарства у місті Києві та Київській області , затвердженого наказом Державного рибного господарства України від 15.07.2016 №229.

Відповідно до пп. 8.12 п. 8 вказаного Положення посадові особи Київського рибоохоронного патруля мають повноваження складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

До цих посадових осіб також належать і головні державні інспектори рибоохорони, що підтверджено і правовими висновками, викладеними у постановах Касаційного адміністративного суду у справах №162/445/16-а, №712/9528/16-а, №405/2109/16.

Положення КУпАП не містять заборон щодо складання протоколу та постанови про адміністративне правопорушення однією і теж посадою особою. При цьому, суд першої інстанції вірно зауважив, що відповідачем у справах, в яких оспорюються, зокрема, рішення, ухвалені в результаті здійснення державного контролю та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа - інспектор, який перебуває з цим органом у трудових відносинах.

Аналогічна правова позиція викладена у п. 34 Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02.09.2020 у справі №162/445/16-а.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем дотримано вимоги статей 268, 277, 279 КУпАП.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оспорювана постанова, ухвалена уповноваженою посадовою особою органу рибоохорони, в порядку та спосіб, встановлені законодавством, стягнення накладено в межах санкції статті КУпАП та з дотриманням строків накладення адміністративного стягнення, а тому підстави для задоволення позовної заяви ОСОБА_1 відсутні.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив рішення у відповідності до норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, та не підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріального та процесуального права.

У свою чергу, вказані в апеляційній скарзі доводи ОСОБА_1 не свідчать про наявність передбачених ст. 317 КАС України підстав для скасування рішення суду першої інстанції, зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 20 квітня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскарженню не підлягає, відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді О.О. Беспалов

І.О. Грибан