ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД
Миколаївської області
Справа №477/2330/18
Провадження №4-с/477/6/21
УХВАЛА
(повний текст)
19 травня 2021 року Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі:
головуючої судді Семенової Л.М.,
при секретарі судового засідання Дячок Л.С.,
за участю:
представника заявника -прокурора Процюк А.В.,
представника Вітовського районного відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) Некрасової Н.В.,
представника Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області Масюткіна С.С.,
розглянувши скаргу виконувачаобов`язків заступникакерівника Миколаївськоїобласної прокуратури СолоджукаГ.на дії,бездіяльність тарішення державноговиконавця,ВСТАНОВИВ:
29 квітня 2021 року до суду надійшла скарга виконувача обов`язків заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури Солоджука Г. на дії, бездіяльність та рішення державного виконавця, в якій прокурор просить визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Вітовського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Григорьєвої К.О. у виконавчому провадженні №64722600, та неправомірними дії щодо винесення 21.04.2021 року постанови про закінчення виконавчого провадження. Просив скасувати постанову вказаного державного виконавця про закінчення виконавчого провадження та зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії у виконавчому провадженні №64722600 у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
В обґрунтування скарги заявник зазначив, що 02.03.2021 року Жовтневим районним судом Миколаївської області видано виконавчий лист №2/477/201/20 у справі №477/2330/18 про зобов`язання боржника ОСОБА_1 повернути головному управлінню Держгеокадастру у Миколаївській області земельну ділянку площею 20 га з кадастровим номером 4823381700:13:000:0090 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована у межах території Коларівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області, у стані, який існував до порушення прав, тобто на момент передачі її у власність ОСОБА_1
04.03.2021 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №64722600.
При виконанні вказаного судового рішення державним виконавцем допущено ряд порушень діючого законодавства про виконавче провадження а саме: 21.04.2021 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.11 ч.1 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв`язку з неможливістю виконання без участі боржника. Зазначена постанова є необгрунтованою та підлягає скасуванню.
При цьому заявник зазначає, що державний виконавець не надіслав до суду постанову про закриття виконавчого провадження, не звернувся до стягувача за допомогою у виконанні рішення суду, а також не звернувся до суду, який постановив рішення, за роз`ясненням способу його виконання.
В ході судового розгляду прокурор Процюк А.В. заявлені вимоги підтримала, не конкретизуючи, які саме дії з виконання рішення суду має здійснити державний виконавець, які не були здійснені до закриття виконавчого провадження.
Представник Вітовського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) проти зазначеної скарги заперечувала, пославшись на те, що виконавче провадження за судовим рішенням було відкрито за заявою прокурора 4.03.2021 року на підставі виконавчого листа №2/477/201/20 від 02.03.2021 року про зобов`язання ОСОБА_1 повернути у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області земельної ділянки площею 20 га для ведення селянського господарства у межах території Коларівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області (кадастровий номер 4823381700:13:000:0090), у стані, який існував до порушень прав, тобто на момент передачі її у власність ОСОБА_1 .
Для виконання рішення суду державним виконавцем вжито усіх заходів, які передбачено законом.
04.03.2021 року відкрито виконавче провадження та направлено боржнику рекомендоване повідомлення про необхідність добровільного виконання рішення суду. 17.03.2021 року державним виконавцем здійснено перевірку виконання боржником вимоги державного виконавця щодо виконання зазначеного рішення суду. За наслідками вказаної перевірки складено акт про невиконання рішення суду та винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 1700 грн. 30.03.2021 року державним виконавцем здійснено повторну перевірку виконання боржником рішення суду. За наслідками перевірки складено акт про невиконання рішення суду та винесено постанову про накладення штрафу на боржника у подвійному розмірі у сумі 3400 грн. Враховуючи ті обставини, що у рішенні суду не визначено, яким чином та хто має привести земельну ділянку у відповідність до того стану, який вона мала на час її передачі боржнику у власність, стягувач у особі Держгеокадастру відмовився прийняти вказану земельну ділянку у стані, існуючому на час виконання рішення суду, тому державний виконавець вважає, що дане рішення виконати без боржника неможливо. В зв`язку з зазначеним, на підставі ч.3 ст.63 ЗУ «Про виконавче провадження» до органів досудового розслідування було надіслано повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та 21.0.4.2021 року винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, яка направлена сторонам виконавчого провадження. Тому вважає, що підстав визнавати неправомірними дії або ж бездіяльність державного виконавця немає. Просила про відмову у задоволенні скарги.
Вирішуючи скаргу, суд виходить з наступного.
Відповідно ст.1.ЗУ «Провиконавче провадження», виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, а примусове виконання судових рішень та рішень інших органів це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
15 жовтня 2020 року Жовтневим районним судом Миколаївської області постановлено рішення за позовом заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до ОСОБА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про примусове припинення права власності на земельні ділянки, яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовлено. 19 січня 2021 року постановою Миколаївського апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано та постановлено рішення, яким зобовязано кожного з відповідачів повернути у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області належні їм земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах території Коларівської сісльської ради із зазаначенням кадастрових номерів кожної ділянки та, у стані який існував до порушення прав, тобто на момент передачі їх у власність.
За заявою стягувача судом видано виконавчий лист № 2/477/201/20 відповідно до рішення Миколаївського апеляційного суду та на вимогу стягувача державним виконавцем відкрито виконавче провадження №64722600 про зобов`язання відповідача ОСОБА_4 передати земельну ділянку державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області у стані, який існував до порушення прав, тобто на момент передачі її у власність ОСОБА_1
04.03.2021 року постанову про відкриття виконавчого провадження, стягнення виконавчого збору та вимогу про добровільне виконання рішення суду на протязі 10 робочих днів, тобто до 17.03.2021 року було направлено боржнику ОСОБА_1 рекомендованою кореспонденцією. Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, боржник вказане відправлення не отримав, що підтвердив у ході розгляду скарги судом, повідомивши про причини відсутності за постійним місцем проживання.
17.03.2021 року державний виконавець склав акт про те, що боржник ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про вимогу державного виконавця про необхідність виконання рішення суду, до державного виконавця не з`явився, пояснень не надав, рішення суду не виконав, у зв`язку з чим у той же день була винесена постанова про накладення штрафу на боржника у розмірі 1700 грн. та зобов`язання виконати рішення протягом 10 робочих днів. Боржника було попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду. Вказану постанову боржник отримав 17.03.2021 року, про що свідчить поштове повідомлення, наявне у матеріалах виконавчого провадження №64722600, досліджених у судовому засіданні.
30.03.2021 року державним виконавцем складено акт про невиконання рішення суду та винесено постанову про стягнення з боржника штрафу у сумі 3400 грн. Будь які відомості про отримання даної постанови боржником матеріали виконавчого провадження не містять.
21.04.2021 року державним виконавцем без виходу на місце виконання судового рішення складено акт про відмову представника Держгеокадастру від прийняття земельної ділянки, так як вона не перебуває у стані, що існував до порушення прав стягувача. Вказану відмову від прийняття земельної ділянки в ході судового засідання підтвердив представник Держгеокадастру у Миколаївській області.
У той же день державним виконавцем складено акт про неможливість виконання рішення суду без участі боржника, так як судом не вказано, який стан земельної ділянки існував до порушення прав стягувача, тобто на момент передачі її у власність боржнику, у зв`язку з чим виконати рішення суду не є можливим та винесено постанову про закінчення виконавчого провадження за вказаних підстав.
Відповідно дост.63ЗУ «Провиконавче провадження» розділу, який регулює порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, вбачається наступне.
За рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеногочастиною шостоюстатті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
15 квітня 2021 року ухвалою Верховного касаційного суду відкрито касаційне провадження у справі та зупинене виконання судового рішення від 19 січня 2021 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку, про що повідомлено сторони у справі.
На час закінчення виконавчого провадження, тобто станом на 21.04.2021 року, про наявність ухвали Верховного суду не було відомо.
Таким чином, суд вважає, що при виконанні рішення Миколаївського апеляційного суду державним виконавцем формально дотримано вимоги ЗУ «Про виконавче провадження», однак закриттям виконавчого провадження не досягнуто цілі виконання судового рішення та фактичного вирішення спору як кінцевої стадії судового процесу.
Розглянувши зазначені у скарзі прокурора вимоги, суд не вбачає підстав до визнання неправовірними дії або бездіяльності державного виконавця, однак прийняте рішення про закінчення виконавчого провадження державним виконавцем вважає передчасним, так як станом 15.04.2021 року за вказаним виконавчим провадженням повинно бути зупинене виконання на підставі ухвали суду.
Таким чином, суд вважає, що заявлені прокурором вимоги підлягають задоволенню в частині скасування постанови про закриття виконавчого провадження та зобов`язання державного виконавця зупинити виконавче провадження до закінчення касаційного провадження у даній справі.
Керуючись ст.ст. 368, 367 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Скаргу виконувача обов`язків заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури Солоджука Г. про визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Вітовського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса ) у виконавчому провадженні №64722600, а також неправомірними дій що до винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 21.04.2021 року, скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження та зобов`язання державного виконавця провести виконавчі дії у виконавчому провадженні №64722600 у порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження» - задовольнити частково.
Скасувати постанову державного виконавця Вітовського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Григорьєвої Катерини Олександрівни від 21.04.2021 року про закінчення виконавчого провадження №64722600, та зобов`язати Вітовський районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) зупинити дане виконавче провадження до закінчення Касаційного провадження у даній справі.
У задоволенні усіх інших вимог виконувача обов`язків заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури Г. Солоджука - відмовити.
Ухвалуможе бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому копії ухвали суду.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШПерехідних Положень ЦПК Українив новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя Л.М.Семенова
