ПОСТАНОВА

Іменем України

20 травня 2021 року

Київ

справа №826/14032/16

адміністративне провадження №К/9901/21532/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Єзеров А.А., Кравчук В.М.

розглянувши у порядку письмового провадження заяву Національного банку України про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 29.06.2017 (судді - Єрьомін А.В., Калашнікова О.В.. Кравцов О.В.) справі №826/14032/16 (К/800/13071/17, К/800/13825/17) за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: Публічне акціонерне товариство «КСГ БАНК» про визнання протиправними рішень, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Правління Національного банку України №239-рш/Бт від 30.08.2016 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КСГ БАНК»;

- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1656 від 30.08.2016 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КСГ БАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку»;

- визнати протиправним та скасувати наказ Фонду від 30.08.2016 № 354 «Про початок процедури ліквідації АТ «КСГ БАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку»;

- зобов`язати НБУ (в особі його відповідальних осіб до повноважень яких, буде відноситься вчинення відповідних дій) відновити функціонування ПАТ «КСГ БАНК» в якості діючої банківської установи, в тому числі, але не виключно відновити функціонування кореспондентського рахунку ПАТ «КСГ БАНК» в НБУ, відновити ПАТ «КСГ БАНК» в якості учасника системи електронних платежів (СЕП), відновити ПАТ «КСГ БАНК» в якості абонента системи електронної пошти НБУ, відновити роботу ПАТ «КСГ БАНК» у всіх інформаційних задачах НБУ до яких банк був підключений раніше, а саме: система підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України Національного банку України «VAL-CLI»; інформаційно-довідкова система з купівлі та продажу кредитних ресурсів у національній валюті на міжбанківському кредитному ринку «КредІнфо2»; система розміщення та кількісного обігу депозитних сертифікатів Національного банку України «СЕРТЛАЙН2»; система обслуговування обігу державних облігацій України та облігацій внутрішніх місцевих позик «ОВДП-онлайн2»; система автоматизації здійснення Національного банку України реєстрації договорів резидентів-позичальників про отримання кредитів в іноземній валюті від нерезидентів-кредиторів «Реєстр договорів з нерезидентами 2»; програмний продукт депозитарного обліку «Модуль зберігача» ПАТ «Національний депозитарій України»; АРМ «Заявка»; АРМ «Статзвітність»; Єдина інформаційна система «Реєстр позичальників», відновити інформаційний обмін ПАТ «КСГ БАНК» з державними установами, а саме: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб; Державна митна служба; Державний комітет фінансового моніторингу, дозволити усі початкові платежі банку ПАТ «КСГ БАНК» у системі електронних платежів (СЕП) та відновити роботу ПАТ «КСГ БАНК» у системі обміну інформацією та виконання платежів SWIFT, повідомити усі банки про відновлення роботи ПАТ «КСГ БАНК» у зазначених вище системах;

- зобов`язати НБУ в порядку, встановленому чинним законодавством України та/або нормативними актами НБУ, (в особі його відповідальних осіб до повноважень яких, буде відноситься вчинення відповідних дій) відновити інформацію про ПАТ «КСГ БАНК» як діючу банківську установу (в тому числі, але не виключно, - шляхом розміщення зазначеної інформації на сторінці Офіційного інтернет-представництва Національного банку України, включаючи розміщення такої інформації у відповідному розділі, в якому відображається Довідник діючих банківських установ).

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що зазначені НБУ порушення не свідчать про здійснення ПАТ «КСГ Банк», його клієнтами дій, за які винні особи можуть бути притягнуті до відповідальності за статтями 166-9 КУпАП, 209, 209-1, 258-5 Кримінального кодексу України. Доказів та обґрунтувань на підтвердження факту наявності підстав для висновку про спрямованість операцій ПАТ «КСГ Банк» та/або його клієнтів саме на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, відсутні. Також позивач зазначає, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам Кодексу про адміністративне судочинство України щодо обґрунтованості, розсудливості та пропорційності.

В ході розгляду справи судами встановлено, що ОСОБА_1 є власником простих іменних акцій ПАТ «КСГ Банк», в бездокументарній формі у кількості 511942163 номінальною вартістю 0,1 грн., загальною вартістю 5119421,62 грн., що складає 33,460272 відсотки частки у статутному капіталі, що підтверджується Реєстром власників іменних акцій.

З 21.06.2016 по 12.08.2016 фахівцями Департаменту фінансового моніторингу проведено планову виїзну перевірку ПАТ «КСГ БАНК» за період діяльності з 01.08.2015 по 01.06.2016 з питань дотримання банком вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, за результатами якої складено довідку від 16.08.2016 року.

За результатами вказаної перевірки виявлено випадки порушення Банком вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 14.10.2014 №1702-VII (далі - Закон №1702-VII), постанови Правління Національного банку України від 26.06.2015 №417 «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» (далі - Постанова №417), Положення про здійснення банками фінансового моніторингу (далі - Положення №417) та Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національні банку України від 14.05.2003 №189, (далі - Положення №189).

Окрім того, в довідці зазначено про факт невиконання Банком деяких з рекомендацій інспекційної групи, наданих в матеріалах попередньої планової виїзної перевірки, проведеної за період з 01.08.2012 по 01.08.2015 (довідка від 25.09.2015), зокрема: розгляд питання щодо доцільності продовження ділових відносин з клієнтами Банку, які здійснювали фінансові операції готівковими/безготівковими коштами у значних розмірах, та з клієнтами, від яких перераховувалися кошти клієнтам, що в подальшому отримувались готівкою через касу Банку/перераховувались на власні рахунки, відкриті в інших банках, з огляду на наявні ризики використання послуг Банку для легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму; здійснення перевірки паспортів всіх клієнтів Банку через базу даних інформаційно-довідкової системи втрачених паспортів Міністерства внутрішніх справ України на предмет їх достовірності; проведення інвентаризації анкет клієнтів на предмет повноти та достовірності їх заповнення, а також посилення контролю за їх веденням; посилення контролю за виявленням фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, а також за порядком ведення Реєстру; посилення контролю за складанням щомісячних звітів, та забезпечення інформування Голови Правління у відповідності до Закону про запобігання.

За результатами вибіркової перевірки руху коштів за рахунками фізичні осіб клієнтів Банку та аналізу юридичних справ клієнтів перевіряючи дійшли до висновку, що Банк здійснює ризикову діяльність, що загрожує інтересам вкладників і кредиторів, зокрема, за ознаками здійснення банками ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу, визначеними абз. 14, 16, 17 та 18 п. 3.3 гл. 3 розд. І Положення про застосування Національним банком України заходів впливу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.08.2012 №346, із змінами та доповненнями (далі - Положення №346), а саме: участь банку (надання банком послуг) у проведенні фінансових операцій, характер або наслідки яких дають підстави вважати, що вони можуть бути пов`язані з виведенням капіталів, легалізацією кримінальних доходів, конвертацією (переведенням) безготівкових коштів у готівку, здійсненням фіктивного підприємництва, уникненням оподаткування (зокрема, пов`язаних зі зняттям готівкових коштів); нездійснення банком достатніх заходів для запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму; невикористання банком права відмовити в проведенні клієнтами банку регулярних фінансових операцій, характер яких дає підстави вважати, що метою їх здійснення є використання послуг банку для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму, фінансування розповсюдження зброї масового знищення чи вчинення іншого злочину; здійснення банком або клієнтами банку фінансових операцій з використанням втрачених, викрадених, підроблених документів.

Також, за результатами перевірки рівень управління ризиками використання публічними особами послуг Банку для легалізації кримінальних доходів оцінений, як недостатній.

30.08.2016, з урахуванням матеріалів планової виїзної перевірки ПАТ «КСГ БАНК» та заперечень Банку від 19.08.2016 №301/11-бт на висновки такої, директори Департаменту фінансового моніторингу та Департаменту банківського нагляду склали доповідну записку №В/25-0003/88728/БТ від 30.08.2016, у якій і дійшли висновку, що Банк допустив систематичні порушення законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, та здійснює ризикову діяльність у сфері фінансового моніторингу, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку.

У зазначеній доповідній записці від 30.08.2016 було запропоновано застосувати до ПАТ «КСГ БАНК» заходи впливу у вигляді відкликання банківської ліцензії і ліквідації Банку.

За результатами розгляду доповідної записки №В/25-0003/88728/БТ від 30.08.2016 та довідки від 16.08.2016 №В/25-0011/84415/БТ Правлінням Національного банку України прийнято рішення №239-рш/Бт про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КСГ БАНК».

На підставі зазначеного рішення НБУ Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 30.08.2016 прийнято рішення №1656 «Про початок процедури ліквідації АТ «КСГ БАНК» та делегування повноважень ліквідатора».

Також, 30.08.2016 на виконання вказаного рішення Виконавчої дирекції Фонду від 30.08.2016 №1656 Фондом прийнято наказ за №354 «Про початок процедури ліквідації АТ «КСГ БАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідачів, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2017 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2017 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2017 скасовано та прийнято нову, якою позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Правління Національного банку України №239-рш/Бт від 30.08.2016 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КСГ БАНК».

Визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1656 від 30.08.2016 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КСГ БАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Визнано протиправним та скасовано наказ Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 30.08.2016 №354 «Про початок процедури ліквідації АТ «КСГ БАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Зобов`язано Національний банк України (в особі його відповідальних осіб до повноважень яких, буде відноситься вчинення відповідних дій) відновити функціонування ПАТ «КСГ БАНК» в якості діючої банківської установи, в тому числі, але не виключно, відновити функціонування кореспондентського рахунку ПАТ «КСГ БАНК» в НБУ, відновити ПАТ «КСГ БАНК» в якості учасника системи електронних платежів (СЕП), відновити ПАТ «КСГ БАНК» в якості абонента системи електронної пошти НБУ, відновити роботу ПАТ «КСГ БАНК» у всіх інформаційних задачах НБУ до яких банк був підключений раніше, а саме: система підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України Національного банку України «VAL-CLI»; інформаційно-довідкова система з купівлі та продажу кредитних ресурсів у національній валюті на міжбанківському кредитному ринку «КредІнфо2»; система розміщення та кількісного обігу депозитних сертифікатів Національного банку України «СЕРТЛАЙН2»; система обслуговування обігу державних облігацій України та облігацій внутрішніх місцевих позик «ОВДП-онлайн2»; система автоматизації здійснення Національного банку України реєстрації договорів резидентів-позичальників про отримання кредитів в іноземній валюті від нерезидентів-кредиторів «Реєстр договорів з нерезидентами 2»; програмний продукт депозитарного обліку «Модуль зберігача» ПАТ «Національний депозитарій України»; АРМ «Заявка»; АРМ «Статзвітність»; Єдина інформаційна система «Реєстр позичальників», відновити інформаційний обмін ПАТ «КСГ БАНК» з державними установами, а саме: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб; Державна митна служба; Державний комітет фінансового моніторингу, дозволити усі початкові платежі банку ПАТ «КСГ БАНК» у системі електронних платежів (СЕП) та відновити роботу ПАТ «КСГ БАНК» у системі обміну інформацією та виконання платежів SWIFT, повідомити усі банки про відновлення роботи ПАТ «КСГ БАНК» у зазначених вище системах.

Зобов`язано Національний банк України в порядку, встановленому чинним законодавством України та/або нормативними актами НБУ, (в особі його відповідальних осіб до повноважень яких, буде відноситься вчинення відповідних дій) відновити інформацію про ПАТ «КСГ БАНК» як діючу банківську установу (в тому числі, але не виключно, - шляхом розміщення зазначеної інформації на сторінці Офіційного інтернет-представництва Національного банку України, включаючи розміщення такої інформації у відповідному розділі, у якому відображається Довідник діючих банківських установ).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.06.2017 постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що рішення правління Національного банку України від 30.08.2016 №239-рш/Бт «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «КСГ БАНК» не суперечить нормам Закону України «Про банки та банківську діяльність» та прийнято у відповідності до вимог Положення про застосування Національним банком України заходів впливу.

Крім того, суд дійшов висновку, що оскільки рішення НБУ від 30.08.2016 №239-рш/Бт є актом індивідуальної дії, яке стосується виключно банку, оскаржити його має право тільки особа, щодо якої прийнято таке рішення, в даному випадку ПАТ «КСГ БАНК».

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову про задоволення позову, суд апеляційної інстанції, з висновками якого погодився суд касаційної інстанції, виходив з того, що у оскаржуваній постанові від 30.08.2016 №239-рш/Бт, НБУ зазначив, що застосування до ПАТ «КСГ Банк» заходу впливу у вигляді відкликання ліцензії та ліквідації є адекватним рівню загрози інтересам вкладників та інших кредиторів банку. Водночас, жодного обґрунтування щодо наявності загрози інтересам вкладників та інших кредиторів банку, а також критеріїв адекватності при виборі визначеного заходу впливу НБУ не наведено.

Враховуючи викладене, суди дійшли висновку, що відкликання ліцензії та ліквідація ПАТ «КСГ Банк», за відсутності доказів на підтвердження наявності загрози інтересам вкладників та інших кредиторів банку, не є адекватним заходом впливу, враховуючи характер виявлених порушень.

Крім того, суди дійшли висновку щодо відсутності доказів наявності обставин, передбачених ч. 2 ст. 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", зокрема, систематичного порушення банком законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, у редакції, яка діяла на дату виникнення та вчинення операцій.

Зокрема, суди виходили з того, що в матеріалах справи відсутні докази застосування до ПАТ «КСГ Банк» двох заходів впливу (санкцій) протягом двох років та/або встановлення фактів ризикової діяльності. Натомість характер раніше виявлених порушень, які зафіксовані в довідці від 25.09.2015 стосується порушень різних норм законодавства, що носять здебільшого технічний характер і ніяким чином не мають ознак легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму та фінансування зброї масового знищення та/або встановлення фактів здійснення ризикової діяльності.

Крім того, суди дійшли висновку, що оскаржувані рішення порушують права позивача, передбачені ст. 3, 25 Закону України «Про акціонерні товариства» на отримання дивідендів, участь в управлінні справами банку, розпорядження своїми акціями, отримання у разі ліквідації банку частини його майна або вартості, з огляду на що позивач наділений правом звернення до суду з даним позовом.

Також суди виходили з того, що у зв`язку з незаконністю рішення НБУ №239-рш/Бт від 30.08.2016 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КСГ БАНК», рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування №1656 від 30.08.2016 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КСГ БАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку» та наказ Фонду гарантування від 30.08.2016 №354 «Про початок процедури ліквідації АТ «КСГ БАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку» також підлягають скасуванню.

У лютому 2017 року Національний Банк України (в порядку глави 3 розділу ІУ Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній до 15.12.2017) звернувся до Верховного Суду України з заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 29.06.2017 у справі №826/14032/16 (К/800/13071/17, К/800/13825/17) з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 237 КАС України.

У заяві НБУ просив скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 29.06.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2017 і залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2017.

В обґрунтування заяви НБУ посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції Законів України «Про Національний банк України» та «Про банки і банківську діяльність», Положення про застосування Національним банком України заходів впливу, затвердженого постановою Правління Національного банку України №346 від 17.08.2012, що підтверджується ухвалами Вищого адміністративного суду України від 09.02.2012 у справі К/9901/19230/11, від 27.01.2016 у справі К/800/27757/15, від 02.06.2016 у справі №К/800/21892/15, від 09.06.2016 у справі К/800/4153/16, від 14.02.2017 у справі К/800/22730/16 в яких, на думку заявника, суд по-іншому застосував одні й ті самі норми права у подібних правовідносинах.

Ухвалою Верховного Суду України від 04.10.2017 відкрито провадження за вказаною заявою.

У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпунктів 1, 7 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України, в редакції після 15.12.2017, матеріали заяви передано до Верховного Суду.

Розглянувши заяву про перегляд в аспекті заявленого неоднакового правозастосування Верховний Суд перевіривши матеріали справи дійшов наступного висновку.

Постановляючи ухвалу від 29.06.2017, про перегляд якої подано заяву, в контексті встановлених фактичних обставин справи, касаційний суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції щодо недоведення відповідачами порушення банком на момент винесення оскаржуваних постанов вимог банківського законодавства.

Також суд дійшов висновку щодо наявності у позивача права на звернення до суду з даним позовом. При цьому суд виходив з того, що спірні рішення стосуються прав та інтересів позивача як особи, яка на момент їх прийняття була власником простих іменних акцій, часка яких в статутному капіталі банку складає 33,460272 відсотки, такі порушують права позивача, передбачені статями 3, 25 Закону України "Про акціонерні товариства" на отримання дивідендів, участь в управлінні справами банку, розпорядження своїми акціями, отримання у разі ліквідації банку частини його майна або вартості, що в свою чергу зумовлює виникнення у позивача права на звернення до суду з даним позовом.

Натомість в ухвалі від 09.06.2016 у справі №К/800/4153/16 (№826/23882/15), наданій заявником для порівняння, суд касаційної інстанції, залишаючи рішення судів попередніх інстанцій без змін, дійшов висновку щодо доведеності відповідачем порушення ПАТ «ЮСБ Банк», на момент прийняття оскаржуваної постанови, вимог банківського законодавства, зокрема щодо здійснення діяльності, яка могла призвести до погіршення фінансового станку фінансової установи, що в свою чергу ставило під загрозу безпеку коштів, довірених банку вкладниками та іншими кредиторами внаслідок втрати ним ліквідності.

Крім того, суд дійшов висновку, що права та інтереси фізичної особи акціонера акціонерного товариства в аспекті господарських правовідносин, на які вказує позивач, не є тотожними правам та інтересам акціонерного товариства у спірних правовідносинах. Позивач не має належним чином оформленого повноваження представляти інтереси товариства, членом якого він є, звертатись до суду за захистом порушених прав акціонерного товариства. При цьому, такі висновки судів зроблено безвідносно до кількості акцій, якими володіє позивач, як акціонер банку.

Постановляючи ухвалу від 09.02.2012 у справі К/9901/19230/11, наданій для порівняння, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що позивач, як вкладник банку, не наділений правом на оскарження постанов НБУ «Про призначення тимчасової адміністрації ПАТ КБ «Надра» від 10.02.2009 №59; «Про продовження дії мораторію на задоволення вимог кредиторів» від 05.08.2009 №452; «Про хід виконання програми фінансового оздоровлення ПАТ КБ «Надра» від 10.02.2010 №60.

Суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції, що належним суб`єктом оскарження спірних постанов НБУ є не будь-яка фізична особа, яка користується послугами банку як його вкладник, а лише ВАТ КБ «Надра», щодо якого застосовуються оскаржувані постанови, оскільки банк або інші особи, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку України, мають право оскаржити в суді у встановленому законодавством порядку рішення, дії або бездіяльність Національного банку України, або його посадових осіб, а так само рішення, дії чи бездіяльність тимчасового адміністратора, ліквідатора та залучених ними осіб.

Крім того, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2011 позовну заяву у цій справі залишено без розгляду з підстав відсутності у позивача адміністративно-процесуальної дієздатності на звернення до суду з цим позовом.

В ухвалі від 14.02.2017 у справі К/800/22730/16 касаційний суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про доведеність порушення ПАТ «Банк «Юнісон» вимог банківського законодавства протягом тривалого періоду (2014-2016 роки), зокрема, щодо невідповідності структури власності банку вимогам щодо її прозорості, та невиконання банком вимог щодо вжиття невідкладних заходів приведення структури власності банку у відповідність до вимог щодо її прозорості, що слугувало підставою для винесення оскаржуваних постанов НБУ та рішення ФГВФО.

В ухвалі від 02.06.2016 у справі №К/800/21892/15 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те що, оскаржуваною постановою НБУ від 02.10.2014 №622/БТ ПАТ «Прайм-банк» правомірно віднесено до категорії неплатоспроможних, оскільки в ході розгляду справи відповідачем доведено порушення ПАТ «Прайм-банк» вимог банківського законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, що створює загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку.

В ухвалі від 27.01.2016 у справі №К/800/27757/15 суд касаційної інстанції погодився з висновками суду апеляційної інстанції про правомірність постанови №35/БТ від 19.01.2015 «Про віднесення ПАТ «Банк професійного фінансування» до категорії неплатоспроможних», прийнятої Правлінням Національного баку України, оскільки в ході розгляду справи знайшов підтвердження, встановлений Правлінням Національного банку України, факт здійснення ПАТ «Банк професійного фінансування» ризикової діяльності у сфері запобігання використанню банківської системи для легалізації кримінальних коштів та фінансового тероризму.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 237 КАС судові рішення в адміністративних справах можуть бути переглянуті з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Зі змісту ухвал Вищого адміністративного суду України від 14.02.2017 у справі К/800/22730/16, від 02.06.2016 у справі №К/800/21892/15, від 27.01.2016 у справі №К/800/27757/15, поданих для підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права судами касаційної інстанції у подібних правовідносинах, вбачається, що у цих справах підставою для відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування постанов НБУ про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних було доведено відповідачем порушення банками на момент винесення оскаржуваних постанов вимог банківського законодавства.

При цьому, надані для порівняння рішення не містять іншого, ніж в оскаржуваному рішенні, тлумачення норм матеріального права, про які йдеться у заяві Національного банку України, а ухвалення рішень про відмову в позові, на відміну від справи, в якій подано заяву про перегляд, зумовлено різними фактичними обставинами справ та встановленими в ході їх розгляду обставинами.

Крім того рішення суду касаційної інстанції від 02.06.2016, від 14.02.2017 та від 27.01.2016 не містять висновків щодо наявності чи відсутності у позивача, як акціонера банку, права звернення до суду з позовом.

У справі №К/9901/19230/11 (ухвала від 09.02.2012) на відміну від справи яка розглядається, позивачем виступав клієнт банку, який акціями банку не володів, а у справі №К/800/4153/16 (ухвала від 09.06.2016), акціонер, частка акцій якого в структурі банку складала менше одного відсотка від загальної кількості акцій.

Водночас у справі, у якій подано заяву про перегляд, позовну заяву подано акціонером банку, частка якого у статутному капіталі банку становить 33,460272 відсотки, що стало підставою для висновку судів про наявність у нього права звернення до суду з такими позовними вимогами.

Такі фактичні обставини у наданих для порівняння рішеннях касаційного суду були відсутні і висновки судів з посиланням на відповідні норми права щодо права звернення до суду з подібними позовними вимогами акціонерів з такою кількістю акцій також відсутні.

Таким чином, висновки судів у наведених справах та ухвалення різних за змістом судових рішень зумовлене різними фактичними обставинами та відмінними правовідносинами, щодо яких їх ухвалено.

Частиною 1 ст. 244 КАС України передбачено, що суд відмовляє у задоволенні заяви, зокрема, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Враховуючи те, що обставини, які стали підставою для перегляду справи Верховним Судом, не підтвердилися, у задоволенні заяви Національного банку України слід відмовити.

Оскільки підстави для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 29.06.2017 у справі №826/14032/16 (К/800/13071/17, К/800/13825/17) не знайшли свого підтвердження, клопотання Фонду про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, а також клопотання Фонду та НБУ про закриття провадження у справі в частині позовних вимог - задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, керуючись підпунктами 1, 7 пункту 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.2017р.), статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017), Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,

постановив:

У задоволенні заяви Національного банку України про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 29.06.2017 у справі №826/14032/16 - відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук