Справа №443/1779/20
Провадження №2/443/8/21
РІШЕННЯ
іменем України
23 квітня 2021 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Павліва А.І.,
секретар судового засідання Стасів С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, втрат від інфляційних процесів та трьох процентів річних,
за участю:
відповідача ОСОБА_2 ,
встановив:
Стислий виклад позиції сторін.
ФОП ОСОБА_1 (позивач) звернулася з позовом до ОСОБА_2 (відповідач), в якому просить стягнути з відповідача заборгованість з надання послуги з поводження з побутовими відходами в розмірі 2088,00 грн основного боргу, втрати від інфляційних процесів 780 грн 08 коп та 3% річних 261 грн 17 коп, а всього 3129 грн 25 коп та судовий збір у сумі 840 грн 80 коп.
В обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що ФОП ОСОБА_1 у встановленому законом порядку визнано виконавцем послуг з вивезення твердих побутових відходів на території Вільховецької сільської ради, про що укладено Договір №1 від 01.09.2015. Відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та користується даним видом комунальних послуг, уклавши також договір про надання послуг. Відповідач не виконує обов`язки, покладені на нього, у зв`язку з чим утворилася заборгованість перед ФОП ОСОБА_1 за надані послуги з вивезення твердих побутових відходів у сумі 2088,00 грн. Договірні відносини між ними встановились з березня 2016 року. Протягом зазначеного періоду скарг з приводу ненадання чи неналежного надання послуг від відповідача на її адресу не поступало і надалі забезпечується безперебійне та згідно затвердженого графіку надання послуг з вивезення твердих побутових відходів. 14.06.2020 відповідачу була надіслана вимога-претензія про сплату суми боргу. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Позивачка у судове засіданні не з`явилася, однак подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримує в повному обсязі та наполягає на його задоволенні.
Відповідач у судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про визнання позову, наслідки статті 206 ЦПК України йому зрозумілі.
Заяви та клопотання учасників справи.
Позивачка подала заяву про розгляд справи за її відсутності та підтримання позову в повному обсязі (а.с.27).
Відповідач подав до суду заяву про визнання позову (а.с.28).
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 01.02.2021 прийнято справу до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до відкритого судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.22-23).
Суд, з`ясувавши обставини, на які позивачка посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення повністю виходячи з такого.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
11.02.2016 між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір про надання послуг із збирання та вивезення побутових відходів, відповідно до якого виконавець (ФОП ОСОБА_1 ) зобов`язується згідно з графіком надавати Споживачу ( ОСОБА_2 ) послуги з вивезення побутових відходів та на підставі рішення Виконавчого комітету сільської ради, а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором з урахуванням кількості зареєстрованих мешканців (пункт 1). Споживач виплачує виконавцю за вивіз твердих побутових відходів згідно квитанції (пункт 4). Послуги з вивезення твердих відходів надаються за контейнерною та безконтейнерною схемами (пункт 6). В місцях, де не встановлені контейнери, вивезення твердих відходів здійснюється за безконтейнерною схемою. При цьому споживач зобов`язаний з 7.00 до 8.30 годин виставити закриті ємності з відходами місткістю не більше 0,12 куб метра біля кожного будинку (земельної ділянки) (пункт 7). Оплата послуг здійснюється щомісячно. Платежі вносяться не пізніше ніж до 20 числа періоду, що настає за розрахунковим (пункт 12). Споживач зобов`язаний сплачувати в установлений Договором строк надані йому послуги з вивезення відходів (підпункт 1 пункту 18). Споживач несе відповідальність згідно із законом і цим Договором за невиконання зобов`язань, визначених цим договором і законом (підпункт 2 пункту 21) (а.с.5).
Згідно з довідкою Вільховецької сільської ради №1194 від 26.10.2020, ОСОБА_2 фактично зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Склад сім`ї за цією адресою: ОСОБА_4 -З.Р. (голова), ОСОБА_5 (син), ОСОБА_2 (син) (а.с.3).
Рішенням Вільховецької сільської ради №831 від 26.08.2015 «Про визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів на території Вільховецької сільської ради» визнано ОСОБА_1 виконавцем послуг з вивезення побутових відходів на території Вільховецької сільської ради строком на п`ять років (а.с.6).
Згідно з Договором №1 про надання послуг з вивезення побутових відходів на території Вільховецької сільської ради від 01.09.2015, виконавець ФОП ОСОБА_1 зобов`язується згідно з графіком надавати послуги із збирання та вивезення твердих побутових відходів на території Вільховецької сільської ради, а замовник Вільховецька сільська рада зобов`язується виконати обов`язки, передбачені цим договором (а.с.8-9).
Рішенням Вільховецької сільської ради №952 від 11.10.2018, погоджено та введено в дію з 01.10.2018 року скориговані тарифи на оплату з вивозу побутових відходів (а.с.7).
Розпорядженням Вільховецького сільського голови від 08.10.2020 продовжено дію договору №1 від 01.09.2015 про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів на території Вільховецькорї сільської ради до проведення наступного конкурсу з визначення виконавця послуг (а.с.10).
ФОП ОСОБА_1 зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 22.09.2014. Основний вид діяльності збирання безпечних відходів (а.с.11).
Відповідно до звіту від 05.11.2020 заборгованість ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 перед ФОП ОСОБА_1 станом на жовтень 2020 року становить 2088,00 грн (а.с.4).
Згідно з розрахунків інфляційних збитків та відсотків за користування коштами, інфляційні збитки за період з серпня 2016 року по серпень 2020 року по боржнику ОСОБА_2 складають 780,08 грн, а відсотки за користування грошовими коштами за період 01.08.2016 по 01.10.2020 складає 261,17 грн (а.с.14, 15).
Зміст спірних правовідносин.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг із збирання та вивезення побутових відходів, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України (далі ЦК України), Житлового кодексу України (далі ЖК України), Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин та втратив чинність, далі Закон №1875-IV), Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (який діяв і продовжує діяти на час спірних правовідносин, далі Закон №2189-VIII), ЗУ «Про відходи» (далі Закон №187/98-ВР) та Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України).
Так, Згідно зі статтею 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Приписами частини 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зістаттями 610,611ЦК Українипорушенням зобов`язанняє йогоневиконання абовиконання зпорушенням умов,визначених змістомзобов`язання (неналежневиконання). Уразі порушеннязобов`язання настаютьправові наслідки,встановлені договоромабо законом,зокрема: припиненнязобов`язання внаслідокодносторонньої відмовивід зобов`язання,якщо цевстановлено договоромабо законом,або розірваннядоговору; змінаумов зобов`язання; сплатанеустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до положень статті 625 ЦК України боржник незвільняється відвідповідальності занеможливість виконанняним грошовогозобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом частини 1 статті 901, частини 1 статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Нормою пункту 1 частини 1 статті 13 Закон №1875-IV залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).
Відповідно до пунктів 1, 5 частини 3 статті 20 Закон №1875-IV споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Приписами підпункту 2 частини 1 статті 5 Закону №2189-VIII визначено, що до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Відповідно до вимог пунктів 1, 5 частини 2 статті 7 Закону №2189-VIII індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Нормою частини 1 статті 9 Закону №2189-VIII споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно з приписами частин 1, 3, 4 статті 25 Закону №2189-VIII споживачі зобов`язані укласти договір про поводження з побутовими відходами з особою, визначеною у встановленому законодавством порядку. Критерієм якості послуг з вивезення побутових відходів є дотримання графіка вивезення побутових відходів, дотримання правил надання послуг з поводження з побутовими відходами, дотримання вимог законодавства щодо надання послуг з вивезення побутових відходів. Послуга з поводження з побутовими відходами надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з поводження з побутовими відходами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту «б» частини 1 статті 15Закону №187/98-ВРгромадяни України,іноземці таособи безгромадянства зобов`язані дотримуватисявимог цьогоЗакону таінших нормативно-правовихактів усфері поводженняз відходами; вноситив установленомупорядку платуза послугиз поводженняз побутовимивідходами; виконувати інші обов`язки, передбачені законами, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.
Згідно зі приписами частини 2, 3, 4 статті 35-1 Закону №187/98-ВР власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів укладають договори з виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, здійснюють оплату послуг з поводження з побутовими відходами та забезпечують роздільне збирання побутових відходів. Виконавця послуг з вивезення побутових відходів визначає орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Виконавець послуг з вивезення побутових відходів укладає договори про надання послуг з поводження з побутовими відходами із споживачами. Виконавець послуг з вивезення побутових відходів зобов`язаний укласти договори про надання послуг з перероблення та захоронення побутових відходів із суб`єктами господарювання, що надають такі послуги відповідно до правил благоустрою території населеного пункту, розроблених з урахуванням схеми санітарного очищення населеного пункту. Договори про надання послуг з поводження з побутовими відходами мають містити інформацію про укладені договори між виконавцем послуг з вивезення побутових відходів та суб`єктами господарювання, що надають послуги з перероблення та/або захоронення побутових відходів.
Відповідно до вимог частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Правила з надання послуг з поводження з побутовими відходами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 р. № 1070, визначають механізм надання суб`єктами господарювання незалежно від форми їх власності послуг з поводження з побутовими відходами у містах, селищах і селах, та передбачають, зокрема, норми вивозу відходів, контроль якості послуг, графік надання послуг (який визначається замовником послуг органом місцевого самоврядування), порядок здійснення оплати за послуги (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 року № 1010).
Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.
Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що позивачка у встановленому законом порядку надає послуги з вивезення побутових відходів на території Вільховецької сільської ради.
Зареєстроване місце проживання відповідача АДРЕСА_1 і воно розташоване на території, на якій позивач надає зазначені вище послуги.
11.02.2016 між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір про надання послуг із збирання та вивезення побутових відходів.
Надаючи оцінку аргументам сторін суд вважає за необхідне зазначити таке.
Договір про надання послуг з вивезення побутових відходів є укладеним з моменту, коли споживач акцептував пропозицію офертанта повністю та без застережень або у вигляді конклюдентних дій прийняв оферту, або за умови передбачення у договорі або законі не висловив заперечень проти договору (мовчання).
Вивезення відходів є видом житлово-комунальних послуг, що надаються мешканцям певної адміністративно-територіальної одиниці і на ці правовідносини розповсюджується Закон України «Про житлово-комунальні послуги» (№1875-IV (втратив чинність) та №2189-VIII (чинний).
Цими законами зокрема, передбачено, що споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (пункти 1, 5 частини 3 статті 20 Закону №1875-IV та пункти 1, 5 частини 2 статті 7 Закону №2189-VIII).
Такі положення зазначених Законів свідчать про обов`язковість договору щодо житлово-комунальних послуг для споживача та не можливість споживача відмовитись від укладання договору (за виключенням у випадках встановлених законом та у порядку встановленому законом), зокрема договору про вивезення відходів. За таких обставин, прийняття оферти виконавця послуг з вивезення відходів може бути у вигляді мовчання.
Системне тлумачення норм пунктів 1, 5 частини 3 статті 20 Закону №1875-IV, пунктів 1, 5 частини 2 статті 7 Закону №2189-VIII, статті 15 Закону №187/98-ВР та Правил з надання послуг з поводження з побутовими відходами дає підстави дійти висновку, що на фізичних осіб покладено законодавчий обов`язок укласти договір та вносити плату за користування послугами з вивезення побутових відходів; у випадку відсутності прийняття оферти шляхом погодження на укладання договору про вивезення відходів або конклюдентних дій, які свідчать про прийняття пропозиції, таке прийняття може бути також у вигляді мовчання. При цьому права та обов`язки сторін цього договору визначаються законодавством України, нормами локальних нормативних актів, прийнятих місцевими органами самоврядування та умовами цього договору.
Такий висновок повністю відповідає правовому висновку, зробленому Верховним Судом 11.11.2019 у справі №646/834/17.
Суд зауважує, що відповідач повністю визнав позов, про що подав відповідну заяву, у якій, зокрема, ствердив про розуміння наслідків такого визнання.
З огляду на викладене та зважаючи на те, що відповідач не виконував обов`язок щодо оплати наданих житлово-комунальних послуг (послуг із збирання та вивезення побутових відходів) за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідним договором, чим допустив заборгованість за ці послуги перед позивачкою у сумі 2088,00 грн, тому така заборгованість підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.
Щодо аргументів позивачки про стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох процентів річних суд зауважує, що статтею 625 ЦК України передбачено право вимоги кредитора у боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).
Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.
Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц.
Таким чином, з огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія частини 2 статті 625 ЦК України, а тому аргументи позивачки щодо застосування до відповідача цієї норми як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання є обґрунтованим.
Надаючи оцінку розрахункам позивачки щодо інфляційних збитків та відсотків за користування грошовими коштами суд доходить переконання, що такі проведені у визначеному порядку із застосуванням вірних формул та показників індексу інфляції, а тому сумнівів у своїй правильності не викликають.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.
Розподіл між сторонами судових витрат.
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України сплачений позивачем судовий збір у сумі 840,80 грн (а.с.1, 17) підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.
На підставі статей 205, 509, 526, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, статей 64, 67, 68 Житлового кодексу України, статей 5, 7, 9, 20, 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статей 15, 35-1 Закону України «Про відходи» та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за комунальні послуги, втрат від інфляційних процесів та трьох процентів річних задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість за надані послуги з поводження з побутовими відходами у сумі 2088,00 грн, інфляційні втрати у сумі 780 грн 08 коп, три проценти річних у сумі 261 грн 17 коп, сплачений судовий збір у сумі 840 грн 80 коп, а всього 3970 (три тисячі дев`ятсот сімдесят) грн 05 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Дата складення повного судового рішення 23 квітня 2021 року.
Головуючий суддя А.І. Павлів
