ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2021 р. Справа№ 910/16783/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Козир Т.П.

Чорногуза М.Г.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 08.04.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2020 (повний текст рішення складено 16.11.2020)

у справі №910/16783/19 (суддя Щербаков С.О.)

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про стягнення 12124830,53 грн,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі-позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 12124830,53 грн, з яких: 10986726,11 грн - надлишково сплачені кошти, 337427,94 грн - пеня, 769070,83 грн - штраф та 31605,65 грн. - 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0435-02013 від 01.01.2019.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.11.2020 у справі №910/16783/19 у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в позові, суд виходив з того, що фактичний обсяг послуг з передачі електричної енергії було коректно відображено відповідачем в актах приймання-передачі послуги за липень-серпень 2019 року, а тому у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 10 986 726, 11 грн., які позивач помилково визначає, як надлишково сплачені кошти за липень та серпень 2019 року; позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 337427, 94 грн - пені, 769070, 83 грн - штрафу та 31605, 65 грн. - 3 % річних не підлягають задоволенню, як похідні вимоги від основної вимоги.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм процесуального та матеріального права. В апеляційній скарзі скаржником викладено обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, аналогічні тим, які викладено в позовній заяві. При цьому, позивач стверджує, що відповідачем безпідставно включено до актів прийому-передачі послуги за липень 2019 та серпень 2019 увесь фактичний обсяг спожитої підприємством електричної енергії, оскільки вся електрична енергія спожита підрозділами позивача передана ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" та ПрАТ "Київобленерго" (ОСР-оператор системи розподілу) до системи mms за кодами 62ZV35406S69749L та 62ZV06836S39848W генерувалася (вироблялася) на Київській ТЕЦ №5, відпускалася з шин станції виключно в мережу оператора систем розподілу - ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" і без передачі мережами відповідача (ОСП), виключно мережами ОСР, відповідно, вказана електрична енергія не передавалася мережами відповідача (ОСП) і як наслідок послуга з передачі на цей обсяг електроенергії не надавалася, що виключає підстави для нарахування плати за ненадані позивачу послуги ОСП з передачі. Крім того, позивач зазначає, що Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" не є ані енергопостачальником, оскільки не продає електричну енергію споживачам, ані споживачем, оскільки не купує електричну енергію, тобто позивач використовує виключно власну електричну енергію, яка йому надходить з розподільчих мереж ПрАТ "ДТЕК Київські електричні мережі" і не потрапляє до магістральних мереж передачі ПрАТ "НЕК "Укренерго". Також, вказуючи про неправомірність розрахунку вартості послуги за липень 2019 року, позивач посилається на те, що в момент надання послуги з передачі електричної енергії (з 01.07.2019 по 01.08.2019) постанова НКРЕКП від 07.06.2019 №954 про затвердження тарифу на послуги з передачі електроенергії ДП "НЕК "Укренерго" не діяла в силу судової заборони.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.01.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2020 у справі №910/16783/19; призначено до розгляду апеляційну скаргу.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування судового рішення є безпідставними та необґрунтованими, а судове рішення ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства.

В наданих суду апеляційної інстанції 09.02.2021 поясненнях позивач зазначає, що єдиними достовірними доказами, які свідчать про обсяги наданих відповідачем позивачу послуг з передачі електричної енергії є надані позивачем суду акти звірки загальної кількості відпущеної (отриманої) електричної енергії позивача з відповідачем, акти звірки загальної кількості відпущеної (отриманої) електричної енергії позивача з ПрАТ "Київтеплоенерго" та ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", вказуючи, що протягом спірного періоду інформаційна система не була введена в промислову експлуатацію, а відповідно і дані такої системи не можуть братися судом в основу судового рішення.

18.02.2021 через канцелярію суду від позивача надійшли пояснення з посиланням на правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 04.02.2020 у справі №914/935/20; позивач вказує, що Верховним Судом сформовано правовий висновок про неправомірність вимог АТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" щодо оплати послуг з передачі електричної енергії, оскільки нарахування плати за послуги передачі при здійсненні експорту не передбачено умовами договору та чинним законодавством; на думку позивача, наведений правовий висновок Верховного Суду є релевантним для спірних правовідносин у даній справі, оскільки сторонами в договорі про надання послуг з передачі електричної енергії № 0435-02013 від 01.01.2019 було узгоджено передачу відповідачем електричної енергії виключно як для виробника електричної енергії для забезпечення власних потреб електричної енергії, що заживлені від мереж ОСР/передачі, а також власних потреб електричних станцій, на яких відсутня генерація.

07.04.2021 через канцелярію суду від позивача надійшли пояснення щодо необхідності визначення статусу позивача як користувача системи передачі.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити, скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти апеляційної скарги, просив суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.

01.01.2019 між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго", яке перейменоване на Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", як Оператором системи передачі (далі - ОСП), та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго", як користувачем, укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0435-02013, умовами якого передбачено, що ОСП зобов`язується надавати послугу з передачі електричної енергії (далі - Правил) відповідно до умов цього договору, а користувач зобов`язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 3.1. договору, ціна договору визначається згідно з діючим на момент надання послуги тарифом на послуги з передачі електричної енергії, затвердженим регулятором та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному веб-сайті.

Згідно п. 4.1. договору, для розрахунків за цим договором використовується плановий і фактичний обсяг послуги:

1) плановий обсяг послуги визначається на основі наданих користувачем і погоджених ОСП повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць;

2) визначення фактичного обсягу послуги у розрахунковому місяці здійснюється на підставі даних щодо погодинних обсягів передачі електроенергії по точках комерційного обліку, які зареєстровані за відповідним користувачем (додаток № 2). З цією метою використовуються дані обліку адміністратора комерційного обліку ЕІС користувача.

За умовами п. 6.1. договору, розрахунковим періодом (розрахунковим місяцем) за цим договором є 1 календарний місяць.

Пунктами 6.5., 6.6. договору визначено, що користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з моменту та на підставі отримання акта приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуг здійснюється на підставі рахунків, наданих виконавцем або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі - Сервіс) з використанням електронно-цифрового підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді у порядку, визначеному законодавством.

У разі виникнення розбіжностей за отримання від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі послуги, користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі послуги вартість послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з моменту отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов`язання у встановлений договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дати отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнято без розбіжностей.

Відповідно до п. 6.7. договору, у випадку порушення користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1 % (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов`язань. За прострочення зазначеного терміну понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.

У разі якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі наданої послуги, ОСП (за заявою користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або враховує їх як оплату послуги наступних розрахункових періодів.

У разі недотримання ОСП цим термінів користувач має право нарахувати пеню у розмірі 0,1 % від суми коштів (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня), що підлягають поверненню, за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання ОСП зобов`язань щодо повернення коштів. За прострочення зазначеного терміну понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми коштів, що підлягають поверненню.

Згідно п. 14.1. договору, договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2019. Якщо користувач не направив ОСП у строк не менший ніж за місяць до закінчення терміну дії договору повідомлення про припинення дії договору, то цей договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих самих умовах (п. 14.1. договору).

Додатками до договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0435-02013 від 01.01.2019 сторони погодили Перелік віртуальних точок комерційного обліку Користувача на межі з оператором системи передачі.

Як зазначає позивач, 05.08.2019 та 09.09.2019 Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" було отримано від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" для підписання акти приймання-передачі послуг від 31.07.2019 на суму 7023078,43 грн та від 31.08.2019 на суму 6576854,47 грн відповідно.

Позивачем була оскаржена зазначена у актах вартість послуг відповідно до п. 6.6. договору шляхом направлення відповідачу повідомлень про виникнення розбіжностей у обсягах послуг за липень 2019 року та за серпень 2019 № 28АУ/6/2/3101 від 09.08.2019 та № 28АУ/6/2/3536 від 12.09.2019, відповідно до яких позивач не погодив надані ОСП акти приймання-передачі за липень та серпень 2019 року та повернув їх без підпису, з підстав включення до актів обсягу електроенергії, яка не надавалась позивачу.

При цьому, позивачем повністю оплачена зазначена у актах приймання-передачі за липень та серпень 2019 р. вартість послуг на загальну суму 13599932,90 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 322674 від 02.07.2019, № 322750 від 12.07.2019, № 322678 від 18.07.2019, № 32278 від 02.08.2019, № 322680 від 08.08.2019, № 322692 від 09.08.2019, №322678 від 14.08.2019, №322713 від 19.08.2019, №322675 від 22.08.2019 та №8 від 11.09.2019.

Так, позивач зазначає, що до акту приймання-передачі за липень 2019 р. від 31.07.2019 відповідачем безпідставно включено увесь фактичний обсяг спожитої підприємством електричної енергії - 16845308 кВт*год, який в загальному обсязі спожитої підприємством електричної енергії включає лише 5251672 кВт*год обсягу електричної енергії переданої мережами відповідача (ОСП), що підтверджується актом звірки загальної кількості відпущеної (отриманої) електричної енергії позивача з відповідачем, актами звірки загальної кількості відпущеної (отриманої) електричної енергії позивача з ПрАТ "Київобленерго" та ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" і визначається як сума сальдованих (сумарних) обсягів перетікання з урахуванням напрямку перетікання, відпуск-відбір, Київської ТЕЦ № 6 з кожним із операторів мереж.

За розрахунком позивача кількість спожитої саме позивачем від відповідача за липень 2019 р. електричної енергії становить 5251672 кВт*год, яка розрахована наступним чином: 141 081 600 МВт*год (отримано з мереж відповідача) - 1397000 МВт*год (відпущено на ПрАТ "Київобленерго") - 134432928 кВт*год (відпущено на ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі").

Крім того, позивач зазначає, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2019 у справі № 640/11330/19 було зупинено до 01.08.2019 (ухвала суду від 01.08.2019 у справі № 640/11330/19) дію постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 07.06.2019 №954, якою встановлено тариф на послуги з передачі електричної енергії ДП "НЕК "Укренерго" у розмірі 347,43 грн./МВт год., який застосовано в акті приймання-передачі за липень 2019 р. від 31.07.2019.

Отже, на думку позивача, з огляду на згадану вище ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва, тариф на передачу електричної енергії включаючи плату за централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об`єднаною енергосистемою України в третьому кварталі 2019 р., який повинен бути застосований для розрахунків за послуги ОСП у липні 2019 року, повинен складати 57,40 грн. (у відповідності до норм п.1 постанови НКРЕКП від 12.12.2018 №1905 "Про встановлення тарифу на передачу електричної енергії ДП "НЕК "УКРЕНЕРГО" на 2019 рік").

Так, у позовній заяві наведено розрахунок вартості спожитої позивачем послуги з передачі електричної енергії у липні 2019 року, а саме: 5 251,672 МВт*год (спожита електрична енергія) * 57,40 грн/ МВт*год (тариф без ПДВ, встановлений постановою НКРЕКП від 12.12.2018 №1905) * 1,2 = 361 735, 17 грн. (вартість фактичного розміру наданих послуг з передачі у липні 2019 року, з ПДВ).

Крім того, позивач зазначає, що відповідачем безпідставно включено до акту приймання-передачі послуг з передачі за серпень 2019 р. від 31.08.2019 увесь фактичний обсяг спожитої підприємством електричної енергії - 17 558 506 кВт*год, який в загальному обсязі спожитої підприємством електричної енергії включає лише 6 010 862 кВт*год обсягу електричної енергії переданої мережами відповідача (ОСП), на підтвердження чого позивачем додано до позовної заяви акти звірки загальної кількості відпущеної (отриманої) електричної енергії позивача з відповідачем, акти звірки загальної кількості відпущеної (отриманої) електричної енергії позивача з ПрАТ "Київобленерго" та ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі", і визначається як сума сальдованих (сумарних) обсягів перетікання з урахуванням напрямку перетікання, відпуск-відбір, Київської ТЕЦ № 6 з кожним із операторів мереж.

За розрахунком позивача кількість спожитої від відповідача за серпень 2019 р. саме позивачем електричної енергії становить 6 010 862 кВт*год, яка розрахована позивачем наступним чином: 145 120 800 кВт*год (отримано з мереж відповідача) - 1 516 900 кВт*год (відпущено на ПрАТ "Київобленерго") - 137 593 038 кВт*год (відпущено на ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі").

Також, у позовній заяві наведено розрахунок вартості спожитої позивачем послуги з передачі електричної енергії у серпні 2019 року, а саме: 6 010,862 МВт*год (спожита електрична енергія) * 312,14 грн/МВт*год (тариф без ПДВ, встановлений постановою НКРЕКП від 12.07.2019 №1411) * 1,2 = 2251476,56 грн. (вартість фактичного розміру наданих послуг з передачі у серпні 2019 року, з ПДВ).

Отже, за розрахунком позивача розмір надлишкової сплати коштів за липень та серпень 2019 року складає 10986726,11 грн.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Так, згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам визначені положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасник ринку електричної енергії (далі - учасник ринку) - виробник, електропостачальник, трейдер, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець та споживач, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії у порядку, передбаченому цим Законом; користувачі системи передачі/розподілу (далі - користувачі системи) - фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці, або юридичні особи, які відпускають або приймають електричну енергію до/з системи передачі/розподілу або використовують системи передачі/розподілу для передачі/розподілу електричної енергії.

Відповідно до частини 2 статті 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" електропостачальник зобов`язаний, зокрема укладати договори, обов`язкові для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови таких договорів; сплачувати своєчасно та в повному обсязі за електричну енергію, куплену на ринку електричної енергії, та послуги, що надаються на ринку електричної енергії.

Так, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" виконує функції оператора системи передачі.

Відповідно до пункту 55 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.

Згідно договору про надання послуг з передачі електричної енергії №0435-02013 від 01.01.2019, укладеного між позивачем та відповідачем, Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" є користувачем системи передачі.

Відповідно до п. 40 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" користувачі системи передачі/розподілу (далі - користувачі системи) - фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці, або юридичні особи, які відпускають або приймають електричну енергію до/з системи передачі/розподілу або використовують системи передачі/розподілу для передачі/розподілу електричної енергії.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, про надання послуг з передачі.

Відповідно до пункту 5.1. глави 5 розділу ХІ Кодексу системи передачі (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) договір про надання послуг з передачі електричної енергії визначає організаційні, технічні та фінансові умови, на яких ОСП здійснює передачу електричної енергії електричними мережами системи передачі. Договір встановлює обов`язки та права сторін у процесі передачі електричної енергії електричними мережами оператора системи передачі від виробників до систем розподілу та споживачів, а також при здійсненні її експорту, імпорту та транзиту.

Укладення договорів про надання послуг з передачі електричної енергії є обов`язковою умовою надання користувачам доступу до системи передачі (пункту 5.2. глави 5 розділу ХІ Кодексу).

Згідно з пунктом 5.6. глави 5 розділу ХІ Кодексу системи передачі оплата послуг з передачі електричної енергії здійснюється за тарифом, який встановлюється регулятором відповідно до затвердженої ним методики. Тариф на послуги з передачі електричної енергії оприлюднюється ОСП на власному веб-сайті в мережі Інтернет у триденний термін після затвердження його регулятором.

Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі надає послуги з передачі електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Кодексом системи передачі, з дотриманням встановлених показників якості надання послуг, забезпечує достатню потужність передачі та надійність системи передачі; проводить аналіз системних обмежень та врегульовує їх шляхом застосування недискримінаційних методів, що базуються на ринкових механізмах, відповідно до правил ринку та кодексу системи передачі.

Положеннями пункту 5.4. глави 5 розділу ХІ КСП (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) передбачено, що ОСП укладає договір про надання послуг з передачі електричної енергії з користувачем після набуття ним статусу учасника ринку електричної енергії, крім споживачів та їх електропостачальниів, які врегульовують відносини відповідно до Правил роздрібного ринку.

Тобто взаємовідносини зі споживачами, які здійснюють діяльність на роздрібному ринку та не набувають статусу учасника ринку, регулюються згідно Правил роздрібного ринку.

Так, відповідно до пункту 4.1. розділу IV ПРРЕЕ розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.

Відповідно до частини 4 статті 33 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі надає послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типових договорів про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Типові договори про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління затверджуються Регулятором.

Типовий договір про надання послуг з передачі електричної енергії є додатком 3 до Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309 (далі - Кодекс системи передачі).

На основі типового договору між Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0435-02013 (далі - договір), відповідно до умов якого оператор системи передачі зобов`язується надавати послугу з передачі електричної енергії відповідно до умов цього договору, а користувач зобов`язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 33 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з передачі та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Згідно з підпунктом 1 пункту 7.1, підпунктом 3 пункту 9.3 договору ОСП має право отримувати від користувача своєчасну оплату за послугу; користувач зобов`язаний здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за послугу на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до пункту 6.2 договору користувач здійснює поетапну передоплату планової вартості послуги ОСП.

Крім того, згідно з пунктом 6.5 договору користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з моменту та на підставі отримання акта приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим.

Колегією суддів встановлено, що у липні - серпні 2019 року ОСП (відповідач) надав користувачу (позивачу) послуги з передачі електричної енергії (за липень - 16845308 кВт*год на суму 7023078,43 грн без ПДВ; за серпень - 17558506 кВт*год на суму 6576854, 47 грн з ПДВ) та надіслав відповідні акти приймання-передачі послуг за липень-серпень 2019 року, які були отримані позивачем.

Позивачем в повному обсязі оплачена зазначена у актах приймання-передачі за липень 2019 р. та за серпень 2019 р. вартість послуг на загальну суму 13599932,90 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 322674 від 02.07.2019, № 322750 від 12.07.2019, № 322678 від 18.07.2019, № 32278 від 02.08.2019, № 322680 від 08.08.2019, № 322692 від 09.08.2019, №322678 від 14.08.2019, №322713 від 19.08.2019, №322675 від 22.08.2019 та №8 від 11.09.2019.

Позивач стверджує, що уся електрична енергія спожита підрозділами позивача та передана ОСР (ПрАТ "Київобленерго" та ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі") до системи mms за кодами 62ZV35406S69749L та 62ZV06836S39848W генерувалася на Київській ТЕЦ № 5, відпускалася з шин станції виключно в мережу ОСР і саме мережами ОСР розподілялася на об`єкти підприємства.

Згідно з пунктом 4.1 Типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії, для розрахунків за цим Договором використовується плановий і фактичний обсяг Послуги:

1) плановий обсяг Послуги визначається на основі наданих Користувачем і погоджених ОСП повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць;

2) визначення фактичного обсягу Послуги у розрахунковому місяці здійснюється на підставі даних щодо погодинних обсягів передачі електроенергії по точках комерційного обліку, які зареєстровані за відповідним Користувачем (додаток № 2). З цією метою використовуються дані обліку Адміністратора комерційного обліку та EIC Користувача.

У додатку до договору № 0435-02013 вказано перелік віртуальних точок комерційного обліку позивача на межі з оператором системи передачі; встановлено, що віртуальні точки комерційного обліку (ТКО) на межі з ліцензіатами та/або іншими власниками мереж ідентифіковані в договорі про надання послуг з розподілу електричної енергії, укладеному між оператором системи розподілу та користувачем (позивачем) відповідно до п.п. 11.1, 11.2 розділу XI Кодексу системи розподілу та п. 2.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Відповідно до пункту 56 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності.

У даному випадку ОСР є ПрАТ "Київобленерго", ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", про що зазначено і в позовній заяві.

Відповідно до статті 74 Закону України "Про ринок електричної енергії" комерційний облік на ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог цього Закону, кодексу комерційного обліку та правил ринку. Метою організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії є надання учасникам ринку повної та достовірної інформації про обсяги виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, імпортованої та експортованої, а також спожитої електричної енергії у певний проміжок часу з метою її подальшого використання для здійснення розрахунків між учасниками ринку.

Згідно з пунктом 65 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник послуг комерційного обліку - суб`єкт господарювання, який надає послуги комерційного обліку на ринку електричної енергії відповідно до вимог цього Закону.

У додатку до договору № 0435-02013 визначено, що обсяг послуги з передачі електричної енергії розраховується згідно з фактичними показами засобів вимірювання за даними, що надаються адміністратором комерційного обліку. Визначення фактичного обсягу послуги здійснюється з використанням даних програмного комплексу оператора системи передачі Market Management System (MMS) за всіма зареєстрованими точками комерційного обліку відповідного користувача системи.

Так, додатком до договору № 0435-02013 визначено наступні точки комерційного обліку - Київська ТЕЦ № 5 та Київська ТЕЦ № 6.

Таким чином, обсяги наданих послуг за договорами, що зазначені в актах, які складено відповідно до умов договору після закінчення розрахункового місяця, визначено на підставі даних комерційного обліку, наданих Операторами обліку (операторами мереж).

Тобто, обсяг спожитої позивачем електричної енергії вказаний відповідачем в актах приймання-передачі послуг за липень та серпень 2019 р. на підставі даних наданих операторами обліку (оператори мереж) до платформи MMS.

При цьому, згідно Системи управління ринком - платформи MMS фактичний обсяг послуги з передачі електричної енергії наданої позивачу в липні 2019 р. склав 16845,308 МВт/год, з яких: 11600,401 МВт/год відпущено позивачем (спожито в мережах ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі") та 5244,907 МВт/год. спожито позивачем для власних потреб; у серпні 2019 р. позивачем для забезпечення власних потреб спожито 6006,029 МВт/год. електричної енергії та відпущено 11552,477 МВт/год (спожито в мережах ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі"), що загалом становить 17558,506 МВт/год.

Відповідно до пункту 6.5 договору користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з моменту та на підставі отримання акта приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим.

Отже, до актів приймання-передачі послуг за липень та серпень 2019 р. відповідачем було включено весь фактичний обсяг послуги з передачі електричної енергії з урахуванням електричної енергії відпущеної позивачем до ПрАТ "Київобленерго" та ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі".

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідачем коректно відображено в актах приймання-передачі послуги за липень та серпень 2019 року фактичний обсяг послуг з передачі електричної енергії.

Стосовно тверджень позивача про неправомірність розрахунку вартості послуги за липень 2019 року, посилаючись на те, що в момент надання послуги з передачі електричної енергії (з 01.07.2019 по 01.08.2019) постанова НКРЕКП від 07.06.2019 №954 про затвердження тарифу на послуги з передачі електроенергії ДП "НЕК "Укренерго" не діяла в силу судової заборони, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Регулятор (НКРЕКП) здійснює державне регулювання, зокрема, шляхом формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом.

Основним завданням Регулятора є, зокрема реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг (п. 6 ч. 3 ст.3 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг").

Згідно п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор, зокрема встановлює державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб`єктів природних монополій та інших суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом, та змінює їх за результатами перевірки або моніторингу.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 6 Закону "Про ринок електричної енергії" до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належить, зокрема, встановлення тарифів на послуги з передачі електричної енергії.

Так, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 07.06.2019 № 954 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП "НЕК "УКРЕНЕРГО" на II півріччя 2019 року", яка набрала чинності з 01.07.2019, затверджено тариф на послуги з передачі електричної енергії на II півріччя 2019 року на рівні 347,43 грн./МВт.год. (без урахування ПДВ).

Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність постанова НКРЕКП від 12.12.2018 №1905 "Про встановлення тарифу на передачу електричної енергії ДП "НЕК "Укренерго" на 2019 рік.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2019 у справі №640/11330/19 за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" про визнання протиправними та скасування постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 07.06.2019 № 954 та № 955 задоволено заяву АТ "Нікопольський завод феросплавів" про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 07.06.2019 № 954 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП "НЕК "Укренерго" на II півріччя 2019 року" та № 955 "Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП "НЕК "Укренерго" на II півріччя 2019 року".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.08.2019 у справі № 640/12695/19 замінено захід забезпечення позову, встановлений ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2019 у справі № 640/11330/19, а саме: зупинено дію постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 07.06.2019 № 954 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП "НЕК "Укренерго" на II півріччя 2019 року" щодо АТ "Нікопольський завод феросплавів", АТ "Запорізький завод феросплавів", АТ "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат", АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" та АТ "Дніпроазот"; зупинено дію постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 07.06.2019 № 955 "Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП "НЕК "Укренерго" щодо АТ "Нікопольський завод феросплавів", АТ "Запорізький завод феросплавів", АТ "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат", АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", АТ "Дніпроазот".

При цьому, колегія суддів зазначає, що у відповідності до статей 150, 151 КАС України, вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якою зупинено дію нормативно-правового акта, не скасовує його чинність, не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у спорі, а лише тимчасово забороняє застосування передбачених цим актом заходів до вирішення спору по суті. А якщо суд за наслідками розгляду справи визнав нормативно-правовий акт незаконним і це судове рішення набрало законної сили, положення зазначеного нормативно-правового акта не підлягають застосуванню.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що встановлення факту незаконності постанов НКРЕКП від 07.06.2019 №954 у судовому порядку на момент розгляду цієї справи не відбулося, наразі вирішення спору ще триває, а дію вказаних постанов з 01.08.2019 зупинено лише щодо визначеного кола суб`єктів, до яких позивача не включено.

Таким чином, положення постанови НКРЕКП №954 з відповідним тарифом за липень 2019 року були для позивача чинними, а тому розрахунок вартості послуги за липень 2019 року, правомірно здійснений відповідачем виходячи з тарифу 347,43 грн/МВт*год.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.06.2020 у справі №910/11730/19.

З огляду на викладене, враховуючи те, що фактичний обсяг послуг з передачі електричної енергії було коректно відображено відповідачем в актах приймання-передачі послуги з передачі електричної енергії за липень та серпень 2019 року, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 10986726,11 грн., які позивач помилково визначає, як надлишково сплачені кошти за липень та серпень 2019 року, у зв`язку з чим дані позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Помилковим є посилання позивача на правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 04.02.2020 у справі №914/935/20, оскільки предметом спору у вищевказаній справі є правомірність нарахування плати за послуги з передачі експортованих обсягів електроенергії, тоді як предметом спору у справі №910/16783/19 є правомірність нарахування плати за послуги з передачі обсягів електроенергії мережами ОСР та ОСП, які не пов`язані з міждержавним перетином, а тому правовідносини у цих справах не є подібними.

Позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 337427,94 грн пені, 769070,83 грн штрафу та 31605, 65 грн. 3 % річних не підлягають задоволенню як похідні вимоги від основної вимоги, у задоволенні якої судом відмовлено.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються судом на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2020 у справі №910/16783/19 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/16783/19 повернути Господарському суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 19.04.2021.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Т.П. Козир

М.Г. Чорногуз