РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2021 року справа № 580/5860/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Паламаря П.Г.,

за участю секретаря Трегулова Б.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Папужинці" до Тальнівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку (17.12.2020) з позовною заявою звернулося приватне підприємство "Папужинці" (20413, Черкаська область, Тальнівський район, с. Папужинці, вул. Перемоги, 4А) до Тальнівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (20401, Черкаська область, м. Тальне, вул. Соборна, 24), в якій просить:

-визнати протиправною бездіяльність Тальнівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо не зняття арешту з майна приватного підприємства Папужинці, при завершені (закритті) виконавчого провадження;

-зобов`язати Тальнівський районний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), зняти арешт з майна приватного підприємства Папужинці, який накладений постановою б/н від 12.05.2004 та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна записи про вказане обтяження.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що згідно інформації з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна наявне обтяження, накладене на підставі постанови про арешт майна боржника, виданого відповідачем. На звернення позивача, відповідач повідомив, що виконавче провадження відносно позивача було завершено, однак повідомлено про відсутність підстав зняття накладеного арешту в наслідок знищення виконавчого провадження. Позивач зазначає, що державний виконавець при закінченні виконавчого провадження не здійснив передбачених законом дій щодо зняття арешту з майна позивача, чим допустив протиправну бездіяльність.

В судове засідання представник позивача не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача, в термін встановлений судом не надав відзив на позов про причини ненадання суду не повідомив, а також в судове засідання не з`явився.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено таке.

12.05.2004 державним виконавцем відділу ДВС Тальнівського районного управління юстиції винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА №711670 при примусовому виконанні наказу Господарського суду Черкаської області від 15.09.2003 №01/3093 щодо стягнення з ПП «Папуженці» на користь Тальнівського районного центру зайнятості заборгованості в розмірі 30716,57грн.

12.05.2004 Тальнівською державною нотаріальною конторою на підставі постанови Тальнівського РВ ДВС від 12.05.2004 в єдиному реєстрі заборон та арештів зареєстровано за №7594 обтяження на все майно ПП «Папуженці» у вигляді арешту нерухомого майна.

16.12.2020 листом за №30.03-23/982 Тальнівською районною філією Черкаського обласного центру зайнятості повідомлено, що у ПП «Папуженці» станом на дату реєстрації даної довідки заборгованість зі сплати страхових коштів та заборгованість перед Фондом відсутня.

14.12.2020 Тальнівським районним відділом державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на звернення ПП «Папуженці» щодо зняття арешту з майна боржника накладеного постановою від 12.05.2004 листом за вих. №122253 повідомлено, що надати копії матеріалів ВП за 2004 рік не має можливості, оскільки завершені виконавчі провадження передаються до архіву після чого знищуються, а підстави для зняття арешту відсутні.

Вважаючи бездіяльність протиправною, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини та умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України Про виконавче провадження від 21.04.1999р. №606-XIV, зі змінами та доповненнями (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), далі - Закон №606-XIV).

За змістом ст. 1 Закону №606-XIV, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону №1404-VIII, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Закону №606-XIV, примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону №606-XIV, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону (зокрема виконавчі листи, що видаються судами).

Згідно ч. 1, 2, 3 ст. 5 Закону №606-XIV, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (ст. 55 Закону №606-XIV).

Згідно ст. 25 Закону №606-XIV, державний виконавець здійснює виконавчі дії по виконанню рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону.

Згідно листа від 14.12.2020 за вих. №122253 Тальнівським районним відділом державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повідомлено, що виконавче провадження в якому спірною постановою накладено арешт завершене.

Відповідно до ст. 38 Закону №606-XIV, у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, вказаної у частині другій цієї статті, для її пред`явлення до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження для зняття арешту з майна.

Як вбачається з листа Тальнівської районної філії Черкаського обласного центру зайнятості від 16.12.2020 за №30.03-23/982, у ПП «Папуженці» заборгованості зі сплати страхових коштів та заборгованості перед Фондом не має.

При цьому, суд зазначає, що виконавче провадження в межах якого винесено постанову б/н від 12.05.2004 про накладення на нерухоме майно позивача арешту, знищене.

В обгрунтування позовних вимог, позивач вказує, що державний виконавець при закінченні виконавчого провадження щодо позивача не здійснив передбачених законом дій щодо зняття арешту з майна позивача, чим допустив протиправну бездіяльність.

Оскільки ст. 38 Закону №606-XIV унормовує виключні випадки в яких накладений арешт на майно боржника скасовується, а в наслідок відсутності постанови про завершення виконавчого провадження та документів на підставі яких вона винесенна, позовна вимога щодо бездіяльності про зняття арешту з майна приватного підприємства Папужинці при завершені (закритті) виконавчого провадження є необгрунтованою.

Надавши оцінку вказаним посиланням позивача, суд зазначає, що відповідно до ст. 38 Закону №606-XIV, у разі закінчення виконавчого провадження, яке не може бути розпочате знову, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Також, за ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Матеріалами справи підтверджується відсутність заборгованості ПП «Папуженці» згідно рішення Господарського суду Черкаської області перед Тальнівським районним центром зайнятості, та, як наслідок відсутність, підстав для продовження арешту нерухомого майна позивача, а тому виконавче провадження не може бути розпочате знову в наслідок чого накладений арешт на майно боржника знімається.

Згідно ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державним реєстратором є зокрема державний, приватний виконавець - у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону.

Державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі зокрема судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили та рішення державного виконавця, приватного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно. (ч. 2 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

З урахуванням зазначеного, позовні вимоги в частині зобов`язання Тальнівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), зняти арешт з майна приватного підприємства Папужинці, який накладений постановою б/н від 12.05.2004, суд вважає обгрунтованими.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору частково підлягають стягненню з відповідача у відповідності до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 143, 241-246, 255, 271, 272, 287, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов`язати Тальнівський районний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт з майна приватного підприємства Папужинці, який накладений постановою б/н від 12.05.2004.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тальнівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ідентифікаційний код 34527239) на користь приватного підприємства «Папужинці» (ідентифікаційний код 03794124) судовий збір в сумі 1051 грн. (одна тисяча п`ятдесят одна) грн. 00 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення до суду апеляційної інстанції через Черкаський окружний адміністративний суд.

Суддя П.Г. Паламар