ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :

.в судовому засіданні взяли участь представники:

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство “Рекламне агентство “Ексельсіор” звернулося до суду з позовною заявою до АКАБ “Україна” про визнання недійсним кредитного договору № 3 від 26.01.1997 р., укладеного між Приватним підприємством “Рекламне агентство “Ексельсіор” та АКАБ “Україна”.

Рішенням господарського суду м. Києва від 27.12.2004 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2005 р., позов задоволено, визнано недійсним кредитний договір № 3 від 26.01.1997 р.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.04.2005 р. касаційну скаргу АКАБ “Україна” задоволено частково, скасовано прийняті у справі судові рішення та справу направлено на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

За результатами нового розгляду рішенням господарського суду м. Києва від 08.08.2005 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2005 р., позов задоволено повністю, повторно визнано недійсним кредитний договір № 3 від 26.01.1997 р.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.03.2006 р. касаційну скаргу АКАБ “Україна” в особі ліквідатора задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2005 р. та рішення господарського суду м. Києва від 08.08.2005 р. скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

При новому розгляді рішенням господарського суду м. Києва від 13.09.2006 р. (суддя Пінчук В.І.) позов задоволено повністю, втретє визнано недійсним кредитний договір № 3 від 26.01.1997 р.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2007 р. (судді: Отрюх Б.В. –головуючий, Тищенко А.І., Верховець А.А.) апеляційну скаргу АКАБ “Україна” в особі ліквідатора задоволено, рішення господарського суду м. Києва від 13.09.2006 р. скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

Не погоджуючись з винесеними судовими рішеннями, Приватне підприємство “Рекламне агентство “Ексельсіор” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2007 р. та залишити в силі рішення господарського суду м. Києва від 13.09.2006 р.

Касаційна скарга мотивована невірним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 48, 59, 63, 76 Цивільного кодексу УРСР та ч. 3 ст. 35 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторони, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, визнаючи кредитний договір № 3 від 26.01.1997 р. недійсним, суд першої інстанції виходив з того, що представник відповідача підписав договір з порушенням вимог п. 12 Положення про кредитування, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.09.1995 р. N 246 (в редакції чинної на момент укладання цього договору), згідно якого рішення щодо надання кредитів позичальникам, незалежно від запрошуваного розміру кредиту, приймається колегіально (Правлінням банку, Кредитним комітетом, Комісією і таке інше) більшістю голосів і оформляється протоколом.

Отже, самостійно прийнявши рішення про укладання, в т.ч. підписання, договору про надання кредиту від імені відповідача, керуюча Узинським відділенням АКАБ "України" Ібрагімова Н.В. перевищила свої повноваження.

Відповідно до ч. 2 ст. 63 Цивільного кодексу УРСР угода, укладена від імені другої особи особою з перевищенням повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки для особи, яку представляють, лише в разі дальшого схвалення угоди цією особою.

Наступне схвалення угоди особою, яку представляють, робить угоду дійсною з моменту її укладення.

Як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, перерахування суми кредиту, зарахування сплачених позивачем відсотків за користування кредитом, а також стягнення в позовному провадженні заборгованості за кредитним договором, це є ті самі дії, які необхідно вважати подальшим схваленням відповідачем кредитного договору.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про те, що відповідач, схваливши в подальшому угоду, укладену особою з перевищенням своїх повноважень, зробив її дійсною.

За таких обставин справи підстави для визнання спірного кредитного договору недійсним відсутні.

Між тим, правила про позовну давність відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу УРСР (ст. 267 Цивільного кодексу України) мають застосовуватися лише тоді, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права.

У випадках відсутності такого права або коли воно ніким не порушено, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а в зв'язку з необґрунтованістю самої вимоги.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїх постановах від 12.06.2007 р. у справі №П-9/161-16/165, від 24.04.2007 р. у справі № 44/143-06.

Враховуючи викладене, постанова суду апеляційної інстанції про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим підлягає залишенню без змін.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 63, 80 Цивільного кодексу УРСР, ст. 267 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ПП “Рекламне агентство “Ексельсіор” залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2007 р. у справі № 22/457-34/419-26/286 залишити без змін.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді Н.Г. Ткаченко

Л.Й. Катеринчук