open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Єдиний державний реєстр судових рішень

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/17554/19 Суддя (судді) першої інстанції: Добрівська Н.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Вінокуровій І.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у м. Полтаві про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у якому просив:

- визнати дії Міністерства внутрішніх справ України, пов`язані у відмові в виплаті ОСОБА_1 грошової суми у розмірі 77 996,00 грн. в рахунок відшкодування завданої шкоди протиправними;

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України виплатити ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 77 996,00 грн. в рахунок відшкодування завданої шкоди;

- визнати дії Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у м. Полтаві, пов`язані у відмові в виплаті ОСОБА_1 грошової суми у розмірі 58 696,00 грн. в рахунок одноразової грошової допомоги протиправними;

- зобов`язати Відділ урядового фельд`єгерського зв`язку державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у м. Полтаві виплатити ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 58 696,00 грн. в рахунок одноразової грошової допомоги.

Через канцелярію до суду першої інстанції 04.11.2019 від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, у якій визначено вимоги у такій редакції:

- визнати дії Міністерства внутрішніх справ України, пов`язані з відмовою виплатити - ОСОБА_1 грошової суми у розмірі 341 510.40 грн, в рахунок відшкодування завданої шкоди протиправними;

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України виплатити ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 341 510,00 грн в рахунок відшкодування завданої шкоди;

- визнати дії Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у м. Полтаві, пов`язані у відмові в виплаті ОСОБА_1 грошової суми у розмірі 426 888,00 грн в рахунок одноразової грошової допомоги протиправними;

- зобов`язати Відділ урядового фельд`єгерського зв`язку державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у м. Полтаві виплатити ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 426 888,00 грн в рахунок одноразової грошової допомоги.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що згідно з постановою КМУ за №707 від 12.05.2007 Міністерство внутрішніх справ України зобов`язане сплатити позивачу одноразову грошову допомогу у розмірі чотирирічного грошового забезпечення у відсотках відповідного розміру грошового забезпечення згідно із ступенем втрати непрацездатності, який визначається медико-соціальною експертною комісією, що складає 341 510,40 грн. та згідно з постановою КМУ №605 від 04.06.2008 Відділ урядового фельд`єгерського зв`язку державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у м. Полтаві зобов`язано сплатити позивачу грошову допомогу в разі настання інвалідності в період проходження служби, при настанні інвалідності 2 групи у розмірі 42-місячного грошового забезпечення, що складає - 426 888,00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити постанову про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідачами відзиву на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не подавалось, що не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов до наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 17.05.2004 наказом УМВС України в Полтавській області за №55-ос від 07.06.2004 прийнятий на службу в органи внутрішніх справ та призначений на посаду офіцера фельдзв`язку відділу Головного управління Державної фельд`єгерської служби України в м. Полтаві.

11.10.2013 позивача наказом УМВС України в Полтавській області за №498ос від 11.10.2013 було звільнено з органів внутрішніх справ із займаної посади майора внутрішньої служби, старшого офіцера фельд`єгерського зв`язку для особливих доручень відділу Головного управління Державної фельд`єгерської служби України у запас через хворобу (підп. «б» п. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 №114).

На підставі наказу УМВС України в Полтавській області за №507о/с від 21.10.2013 «Про зміну пунктів наказів» позивачу було призначено до виплати грошову допомогу при звільнені за 15 років.

28.11.2013 позивачу було призначено 2 групу інвалідності внаслідок захворювання в період проходження служби в органах внутрішніх справ.

Відповідно до довідки ВМ-1 №001751, виданої МСЕК, ступінь втрати професійної працездатності склав 70%.

Листом управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку УМВС України в Полтавській області за №4/341 від 17.02.2014 позивачу було повернуто документи на виплату одноразової грошової допомоги в разі інвалідності згідно з Постановою КМУ № 707 від 12.05.2007 без виконання, оскільки право на виплату вказаної допомоги поширюється лише на працівників міліції.

ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Державної фельд`єгерської служби України з проханням виплати вищезазначеної допомоги. Листом за № 05-498 від 17.04.2014 позивачу надійшла відповідь на вказане звернення, у якій зазначено, що виплата грошової допомоги у разі інвалідності поширюється лише на працівників міліції та не поширюється на осіб начальницького складу Державної фельд`єгерської служби України, а також зазначено, що коштів па виплату одноразової грошової допомоги у разі інвалідності в Державної фельд`єгерської служби України не передбачено.

З аналогічними листами позивач звертався до Адміністрації державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та відділу Головного управління Державної фельд`єгерської служби України в м. Полтаві. Листами за №14/01-2485 від 02.06.2014 та відповідно за №244 від 17.12.2014 було відмовлено в виплаті вказаної допомоги та повідомлено, що правових підстав на її виплату немає.

Вважаючи такі дії щодо відмови відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що Державна фельд`єгерська служба України входить до сфери управління Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформатизації України, але начальницький склад Державної фельд`єгерської служби України до штату Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформатизації України не входить, оскільки згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1991 №375-з «Про забезпечення органів державної влади і управління України урядовим кур`єрським зв`язком» та постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 №1349-37 «Про затвердження Положення про Державну фельд`єгерську службу України», особи начальницького складу Держфельдслужби України перебувають в кадрах Міністерства внутрішніх справ України, призначаються на службу, проходять службу і звільняються зі служби відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114, їм присвоюються спеціальні звання внутрішньої служби.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, нормами Закону України «Про міліцію» N 565-XII від 20.12.1990 (далі - Закон №565), Закону України «Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України» від 23.02.2006 № 3475-ІУ (далі - Закон № 3475), Постановою від 21.10.2015 № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» що набрала чинності 31.10.2015 (надалі - Порядок №850), Положенням про Державну фельд`єгерську службу України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року №1349-37 (далі - Положення №1349-37).

Абзацом 3 п. 15 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VІІІ від 15.07.2015 зазначено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Згідно з частиною 6 статті 23 Закону України «Про міліцію» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

На виконання вказаної норми Закону України «Про міліцію» Кабінетом Міністрів України 21 жовтня 2015 року затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції № 850.

Порядок № 850 визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

В той же час, стаття 23 Закону №565 та Порядку № 850 регулює відносини щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції та компенсації заподіяння шкоди його майну. Отже дія такої норми розповсюджується лише на працівників міліції.

Як вже зазначалось судом, на день встановлення інвалідності останнім місцем роботи позивача було Головне управління Державної фельд`єгерської служби України в м. Полтаві.

06.07.1999 Верховною Радою України було прийнято Закон N 834-XIV «Про поширення дії окремих положень Закону України «Про міліцію» на особовий склад Головного управління та підрозділів урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України». Зазначеним Законом поширено на особовий склад Головного управління та підрозділів урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України дію статей 12 і 13, пунктів 1 і 3 частини першої, частин другої і третьої статті 14, пунктів 2, 3 і 5 частини першої, частин другої і третьої статті 15, статті 15-1 Закону України «Про міліцію». Наведений перелік норм є вичерпним та стаття 23 Закону України «Про міліцію» у наведеному переліку відсутня.

Правові основи організації та діяльності Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України визначає Закон України «Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України».

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України» урядовий фельд`єгерський зв`язок - це приймання, обробка, перевезення та доставка (вручення) кореспонденції, що містить відомості, які становлять державну таємницю, та/або службову інформацію, офіційної кореспонденції та дипломатичної пошти Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України, державних органів, органів місцевого самоврядування, органів військового управління, закордонних дипломатичних установ України.

Пунктом 2 Указу Президента України від 30.06.2011р. № 717/2011р. «Про Адміністрацію Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України» зазначено, що Адміністрація Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України є правонаступником Державної служби зв`язку України і Державної адміністрації зв`язку - урядового органу, що діяв у складі Міністерства транспорту та зв`язку України. Державна фельд`єгерська служба України діє у складі управління Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, яка є головним розпорядником коштів для Держфельдслужби.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України «Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України» до загальної структури Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України входить, зокрема, Головне управління та підрозділи урядового фельд`єгерського зв`язку.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Держфельдслужба є окремою бюджетною установою, має свій штат і не входить до структури МВС України.

З урахуванням положень Закону України «Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України» на військовослужбовців Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України поширюється законодавство України, що встановлює загальний порядок і умови проходження військової служби, та, відповідно, соціальний і правовий захист військовослужбовців Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та членів їхніх сімей здійснюється відповідно до законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

Зокрема, дія Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» поширюється, в тому числі, на військовослужбовців Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (ст. 3 Закону) та передбачає призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі інвалідності або часткової втрати працездатності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби, в порядку та у розмірах, передбачених цим Законом (ст.16 Закону).

Відтак, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що з урахуванням приписів Закону України № 834-XIV «Про поширення дії окремих положень Закону України «Про міліцію» на особовий склад Головного управління та підрозділів урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України» стаття 23 Закону України «Про міліцію» на особовий склад Головного управління та підрозділів урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України не поширюється. Отже, підстави для призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги саме на підставі ст. 23 Закону України «Про міліцію» відсутні, оскільки відповідні правовідносини врегульовані іншими положеннями законодавства.

В той же час, вірним є висновок суду першої інстанції, що Державна фельд`єгерська служба України входить до сфери управління Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформатизації України, однак, начальницький склад Державної фельд`єгерської служби України до штату Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформатизації України не входить, оскільки згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1991 №375-з «Про забезпечення органів державної влади і управління України урядовим кур`єрським зв`язком» та постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 №1349-37 «Про затвердження Положення про Державну фельд`єгерську службу України», особи начальницького складу Держфельдслужби України перебувають в кадрах Міністерства внутрішніх справ України, призначаються на службу, проходять службу і звільняються зі служби відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114, їм присвоюються спеціальні звання внутрішньої служби.

З огляду на викладене, відділом урядового фельд`єгерського зв`язку державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у м. Полтаві також правомірно відмовлено позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги при установленні інвалідності співробітникам.

Заперечень або переконливих аргументів щодо невідповідності закону зазначеного судом першої інстанції висновку апеляційна скарга не містить.

При цьому, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів наведених в апеляційній скарзі.

Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини чи порушено норми процесуального закону.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя О.М.Оксененко

Джерело: ЄДРСР 96143000
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку