КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2021 року № 320/5453/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сидорчук А.М, розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімершпагат" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Полімершпагат" з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.07.2019 №0020041403.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 27.02.2019 по 20.03.2019 працівниками Головного управління ДФС у Київській області була проведена документальна планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Полімершпагат» (код ЄДРПОУ 34284250) податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, валютного - за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016 по 30.09.2018.

За результатами перевірки 27.03.2019 було складено акт № 241/10-36-14-12/34284250, який посадовими особами ТОВ «Полімершпагат» не підписувався. На підставі вищевказаного акту перевірки ГУ ДФС у Київській області 05.07.2019 складено податкове повідомлення-рішення № 0020041403, яке було отримане позивачем 11.07.2019. Як випливає зі змісту ППР від 05.07.2019 № 0020041403, ГУ ДФС у Київській області нарахувало ТОВ «Полімершпагат» грошові зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб згідно п. 160.1 ПКУ. Проте, станом на момент складання податкового повідомлення-рішення від 05.07.2019 № 0020041403 норма п. 160.1 статті 160 Податкового кодексу України не діяла.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.10.2019 відкрито провадження в адміністративній справі №320/5453/19, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче судове засідання на 28.11.2019, витребувано докази у справі від позивача: копію протоколу про призначення директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімершпагат", копію Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімершпагат", від відповідача: письмові пояснення щодо порушення позивачем пункту 160.1 статті 160 Податкового кодексу України, зазначити, в якому пункті акту перевірки встановлено порушення саме даного пункту Податкового кодексу України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 замінено відповідача у даній справі - Головне управління ДФС у Київській області на правонаступника Головне управління ДПС у Київській області. Відкладено підготовче засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.02.2020 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 20 лютого 2020 року.

20.02.2020 до Київського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.02.2020 ухвалено здійснити подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Полімершпагат», код ЄДРПОУ 34284250, зареєстровано як юридична особа, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи - №13541020000000975 від 03.04.2006, місцезнаходження: 08300, Київська обл., місто Бориспіль, вулиця Шевченка, будинок 100/9, про що свідчить детальна інформація з ЄДР про юридичну особу (а.с. 17-22).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Полімершпагат» діє на підставі Статуту, затвердженого рішенням зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімершпагат» протокол № 9 від 10 березня 2017 року (а.с. 90-102).

Директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімершпагат» є Фурсенко Сергій Валерійович на підставі протоколу № 2 зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімершпагат» від 06 березня 2006 року (а.с. 89) та наказу № 14 від 06.03.2006 «Про призначення на посаду» (а.с. 103).

З 27.02.2019 по 20.03.2019 посадовими особами ГУ ДФС у Київській області була проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімершпагат» (код ЄДРПОУ 34284250) з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016 по 30.09.2018.

Результати документальної планової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімершпагат» оформлено актом № 241/10-36-14-12/34284250 від 27.03.2019 про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімершпагат» податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016 по 30.09.2018 (далі - Акт перевірки) (а.с. 27-70).

Перевіркою встановлено наступні порушення ТОВ «Полімершпагат»:

- пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 1019984,00 грн., з них за 2016 рік на суму 341024,00 грн.; за 2017 рік на суму 520560 грн., за 9 місяців 2018 року на суму 158400 грн.;

- п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкові зобов`язання з ПДВ на суму 263523,00 грн., по періодах: вересень 2017 на суму 104876,00 грн.; грудень 2017 на суму 33373,00 грн.; січень 2018 на суму 20089,00 грн.; лютий 2018 на суму 14001,00 грн.; березень 2018 на сум у 10506,00 грн.; липень 2018 на суму 46380,00 грн.; серпень 2028 на сум у 21469,00 грн.; вересень 2018 на суму 12830,00 грн.

- ст. 141 Податкового кодексу України за виплатою нерезиденту прибутку, та не сплатою податку на прибуток нерезидента.

На підставі Акту перевірки Головним управлінням ДФС у Київській області 05.07.2019 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0020041403, яким до позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімершпагат» застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі п. 57.3. ст. 57 розд. 2 Податкового кодексу України та збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 102561,04 грн., із яких сума грошового зобов`язання за податковим зобов`язанням збільшена на 82048,83 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 20512,21 грн. (а.с. 8).

Податкове повідомлення-рішення № 0020041403 від 05.07.2019 було отримане позивачем 11.07.2019.

Як випливає зі змісту податкового повідомлення-рішення № 0020041403 від 05.07.2019, Головне управління ДФС у Київській області нарахувало ТОВ «Полімершпагат» грошові зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у зв`язку з порушенням позивачем п. 160.1 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням № 0020041403 від 05.07.2019, позивач звернувся зі скаргою до ДФС України (а.с. 76-80).

29.07.2019 ДФС України було прийнято рішення про продовження строку розгляду скарги до 14.09.2019 (а.с. 11).

11.09.2019 ДФС України було прийнято рішення про результати розгляду скарги № 1313/6/99-00-08-05-01 від 11.09.2019, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 05.07.2019 № 0020041403, а скаргу - без задоволення (а.с. 12-16).

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДФС у Київській області від 05.07.2019 № 0020041403 позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.

Суд зазначає, що основним нормативно-правовим актом, що врегульовує спірні правовідносини є Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Станом на 2015-2019 роки особливості оподаткування нерезидентів було врегульовано статтею 141 Податкового кодексу України, що за своїм правовим регулюванням, в частині спірних правовідносин, аналогічна статті 160 Податкового кодексу України до 01.01.2015.

Судом встановлено, що стаття 160 Податкового кодексу України виключена на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» шляхом викладення в новій редакції розділу ІІІ «Податок на прибуток» (статті 133-161), який набрав чинності з 01.01.2015.

У період з 01.01.2016 по 30.09.2018, а також на момент складання Акту перевірки та оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стаття 160 Податкового кодексу України виключена на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014, а норма, передбачена статтею 160 Податкового кодексу України не діяла з 1 січня 2015 року.

Стаття 160 (в редакції, що діяла до 1 січня 2015 року) та пункт 141.4 статті 141 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла з 1 січня 2015 року) аналогічні за своїм змістом та регулюють особливості оподаткування доходів нерезидентів з джерелом їх походження в Україні, про що також зазначено Верховним Судом у постановах від 04 березня 2021 року у справі № 812/1244/17, від 04 березня 2021 року у справі № 826/8409/18.

Відповідно до пп. 141.4.2. п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України, резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб`єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа - підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4-141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Згідно пп. 141.4.4. п. 141.4. ст. 141 Податкового кодексу України сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів. При цьому: базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту; особами, уповноваженими справляти податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником податку, а також суб`єктом спрощеного оподаткування.

Відповідно до пп. 141.4.6. п. 141.4. ст. 141 Податкового кодексу України, резиденти, які здійснюють виплати нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами, під час такої виплати сплачують податок за ставкою 20 відсотків суми таких виплат за власний рахунок.

Відповідно до п. 103.1. ст. 103 Податкового кодексу України, застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Згідно з п. 103.2. ст. 104 Податкового кодексу України, особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Згідно з п. 103.4. ст. 103 Податкового кодексу України, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Згідно з п. 103.5. ст. 103 Податкового кодексу України, довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звільнення (зменшення) податковим агентом нерезидентів від оподаткування їх доходів із джерелом походження цих доходів з України є надання податковому агенту довідки, передбаченої пунктом 103.4 статті 103 Податкового кодексу України, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Відсутність такої довідки через її неподання нерезидентом унеможливлює звільнення його податковим агентом від оподаткування та обумовлює оподаткування доходів нерезидента на загальних підставах відповідно до законодавства України з питань оподаткування.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 04 березня 2021 року у справі № 812/1244/17.

При цьому, позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, не зазначає про наявність у нього підстав для звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження в Україні, встановлених пп. 103.4, 103.5 ст. 103 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 3 розділу IV Акту перевірки № 241/10-36-14-12/34284250 від 27.03.2019, проведеною перевіркою з-поміж іншого встановлено порушення ст. 141 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) за виплатою нерезиденту прибутку, та не сплатою податку на прибуток нерезидента.

А саме, у ході проведення перевірки (п. 3.6.1.1. Акту перевірки) встановлено здійснення ТОВ «Полімершпагат» за період 01.01.2016 по 30.09.2018 виплати нерезиденту джерелом походження з України, а саме:

За контрактом № 17-2-08825819 від 19.10.2017 р. з нерезидентом DLG Service GmbH, Німеччина (Організатор), відповідно до якого Організатор надавав в оренду стенд на час проведення виставки AGRITEHNIKA 2017, яка проводилася на території виставкового комплексу в Ганновері, встановлено виплату нерезиденту за надані послуги оренди винагороди, а саме 20.06.2017 перераховано нерезиденту суму 38550,00 євро (еквівалент НБУ 112347,42 грн.).

Також, за контрактом № 17-3-08825819 від 19.10.2017 р. з нерезидентом DLG Service GmbH, Німеччина (Організатор), встановлено виплату нерезиденту за надані послуги оренди винагороди, а саме 15.06.2017 перераховано нерезиденту суму 89,00 євро (еквівалент НБУ 2737,26 грн.)

Податок з доходів нерезиденту з джерелом походження з України не утримано та не сплачено. Під час перевірки не надано довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування.

Також, за договором № 82-011216/UK від 01.01.2017 р. з нерезидентом VOLTAGE LOGISTICS INCORPORATED, ОАЕ (Експедитор), відповідно до якого Експедитор взяв на себе зобов`язання надавати експедиторські послуги, послуги з перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів, встановлено виплату нерезиденту за надані послуги винагороди, а саме 23.01.2017 перераховано нерезиденту суму 9700,50 євро (еквівалент НБУ 282 885,70 грн.) та 16.02.2017 перераховано нерезиденту суму 9724,25 євро (еквівалент НБУ 277060,88 грн.)

Податок з доходів нерезиденту з джерелом походження з України не утримано та не сплачено. Під час перевірки не надано довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування.

Також, за контрактом № 17-3-08825819 від 19.10.2017 р. з нерезидентом DLG Service GmbH, Німеччина (Організатор), встановлено виплату нерезиденту за надані послуги оренди винагороди, а саме 15.06.2017 перераховано нерезиденту суму 89,00 євро (еквівалент НБУ 2737,26 грн.)

Податок з доходів нерезиденту з джерелом походження з України не утримано та не сплачено. Під час перевірки не надано довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування.

Також, за договором № PS-2017 від 26.10.2017 р. з нерезидентом Messe Servis International e.K, Німеччина, відповідно до якого нерезидент взяв на себе зобов`язання виконати роботи по будівництву виставочного стенду площею 12м/кв на виставці AGRITEHNIKA 2017, встановлено виплату нерезиденту за надані послуги винагороди, а саме 30.10.2017 перераховано нерезиденту суму 5000,00 євро (еквівалент НБУ 155946,72 грн.).

Податок з доходів нерезиденту з джерелом походження з України не утримано та не сплачено. Під час перевірки не надано довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування.

Протиправність та необґрунтованість висновків контролюючого органу за результатами документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімершпагат» податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, валютного - за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016 по 30.09.2018 та акт № 241/10-36-14-12/34284250 від 27.03.2019 в частині правильності оподаткування доходів нерезидентів Позивачем не ставиться під сумнів та не вказується як підстава позову.

Висновки Головного управління ДФС у Київській області, викладені в Акті перевірки, покладено в основу під час прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0020041403 (а.с. 8).

Водночас, в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 05.07.2019 № 0020041403 вказано, що на підставі акта № 241/10-36-14-12/34284250 від 27.03.2019 встановлено порушення гл.3, ст. 160, п. 160.1 Податкового кодексу України, та визначені грошові зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб.

З огляду на те, що Актом перевірки було встановлено порушення позивачем пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла з 1 січня 2015 року), а положення п. 160.1 ст. 160 Податкового кодексу України є аналогічними за змістом п. 141.4 статті 141 Податкового кодексу України, не може слугувати самостійною підставою для звільнення платника податку від відповідальності за податкове правопорушення посилання позивача на те, що в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 05.07.2019 № 0020041403 вказано норму п. 160.1 ст. 160 Податкового кодексу України, яка станом на момент прийняття оскаржуваного рішення не діяла, без спростування доводів податкового органу по суті виявлених порушень податкового законодавства, що були встановлені у ході податкової перевірки та зафіксовані в акті.

Стосовно доводів позивача про прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення через більше ніж 3 місяці з моменту складання акта № 241/10-36-14-12/34284250 від 27.03.2019, суд виходить із такого.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України (в редакції станом на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

У матеріалах справи відсутні відомості, які підтверджують дату вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки № 241/10-36-14-12/34284250 від 27.03.2019.

При цьому, позивач не обґрунтовує позов обставиною прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення після спливу 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 03 квітня 2018 року у справі №810/5546/15, «системний аналіз законодавчих норм ПК України дає підстави для висновку, що якщо податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом у межах компетенції та строки, протягом яких податковий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків, з його форми можна чітко встановити його зміст, зокрема, порушення законодавства, згідно з яким визначено грошове зобов`язання платника податків, суму такого зобов`язання, та вручено платнику податків у порядку, передбаченому статтею 58 ПК України, прийняття такого рішення після спливу десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки не повинно розцінюватися як обставина, що виключає застосування до платника податків фінансової відповідальності».

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 9. Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно з ч. 3 ст. 9. Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Згідно з положеннями ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, та з`ясованих судом обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.07.2019 №0020041403.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст судового рішення складено 31.03.2021 р.

Суддя Кушнова А.О.