ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
22.03.2021Справа № 910/4445/21
За заявою СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЧОГО КООПЕРАТИВУ "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ"
про забезпечення позову у справі
за позовом СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЧОГО КООПЕРАТИВУ "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ"
до МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
про скасування наказу
Суддя Гумега О.В.
Представники: без виклику учасників справи
УСТАНОВИВ:
19.03.2021 СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ ВИРОБНИЧИЙ КООПЕРАТИВ "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ" (далі - позивач, СВК "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ") звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ (далі - відповідач, Мін`юст) з вимогами про скасування наказу Міністерства юстиції України №1006/5 від 18.03.2021 про часткове задоволення скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 15.02.2021 (далі - Наказ №1006/5 від 18.03.2021).
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Наказ №1006/5 від 18.03.2021, прийнятий на підставі висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 02.03.2021 всупереч приписам п. 1, 4, 5, 7, 8 ч. 8 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців» та п. 6 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.
Одночасно з поданням позову, СВК "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ" (далі - заявник) подано до Господарського суду міста Києва заяву про забезпечення позову, відповідно до якої заявник просить суд:
- вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Міністерства юстиції України №1006/5 від 18.03.2021 про часткове задоволення скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 15.02.2021 до вирішення справи по суті;
- заборонити до вирішення справи по суті Міністерству юстиції України та/або його структурним підрозділам, в тому числі, але не виключно, Офісу протидії рейдерству, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, Державному підприємству «Національні інформаційні системи» вчиняти будь-які дії, зокрема шляхом внесення відповідних записів про скасування реєстраційних дій до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо виконання наказу Міністерства юстиції України №1006/5 від 18.03.2021р. про часткове задоволення скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 15.02.2021р., в тому числі шляхом:
заборони Міністерству юстиції України (його структурним підрозділам, департаментам) скасовувати реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.02.2021 та від 10.04.2019;
заборони Державному підприємству «Національні інформаційні системи» тимчасово блокувати доступ до Єдиного державного реєстру та/або здійснювати анулювання доступу до Єдиного державного реєстру щодо державних реєстраторів Товкайло У.В.. Захарченко Л.М .
Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 3, 4 ст. 140 ГПК України, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
За наслідками дослідження вимог заяви про забезпечення позову, наведеного заявником обґрунтування вимог та доданих ним до заяви доказів, судом не встановлено підстав, які б вказували на необхідність виклику заявника та/або витребування від нього додаткових пояснень або додаткових доказів.
Також, з наведеного у заяві обґрунтування та доданих до неї доказів не вбачається, що наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви.
Враховуючи наведене, заява розглядається за загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 140 ГПК України.
Розглянувши подану СВК "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ" заяву про забезпечення позову, суд зазначає таке.
За приписами статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною першою статті 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (ч. 3 ст. 137 ГПК України).
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
При цьому, обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Так, за приписами статей 73, 74, 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд оцінює виключно обґрунтованість заяви на предмет доведення обставин, які свідчать про необхідність застосування заходу забезпечення позову.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).
Оскільки у даному випадку СВК "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ" звернулось до суду з немайновими позовними вимогами, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову заявник зазначив, що звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ про скасування наказу МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ від 18.03.2021 про часткове задоволення скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 15.02.2021 (далі - Наказ №1006/5 від 18.03.2021).
Заявник вважає, що оскільки всупереч нормам Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців» та Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128, Колегія Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Колегія) порушила процедуру розгляду скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 15.02.2021, вийшла за межі такої скарги та перевищила свої повноваження, то відповідно прийнятий МІНІСТЕРСТВОМ ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ Наказ №1006/5 від 18.03.2021, на основі рекомендаційного висновку Колегії, є протиправним та незаконним, а відтак підлягає скасуванню.
Отже, заявник не погоджується з прийнятим Наказом та зазначає, що заявлені ним позовні вимоги про скасування Наказу направлені на захист корпоративних прав СВК "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ" від незаконних дій відповідача.
Заявник вважає, що визначені ним заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії Наказу №1006/5 від 18.03.2021 та заборони вчиняти будь-які дії, зокрема шляхом скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.02.2021 та від 10.04.2019 щодо виконання оскаржуваного наказу, є співмірними заявленим позовним вимогам, адекватними та обгрунтованими, і вжиття таких заходів забезпечення позову не може свідчити про вирішення спору сторін по суті, при цьому, у випадку відмови у позові, такі заходи не будуть перешкоджати виконанню оспорюваного наказу.
Судом встановлено, що Наказом МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ №1006/5 від 18.03.2021 «Про задоволення скарги» скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 15.02.2021 задоволено частково (п. 1); скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 12.02.2021 № 1003561070009002541 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену державним реєстратором Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Захарченко Людмилою Миколаївною щодо СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЧОГО КООПЕРАТИВУ "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ" (ідентифікаційний код юридичної особи 32904374) (п. 2); тимчасово блоковано державному реєстратору Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Захарченко Людмилі Миколаївні доступ до Єдиного державного реєстру юридичних, осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань строком на 2 (два) місяці (п. 3); у частині вимог щодо скасування реєстраційної дії від 10.04.2019 № 13561070008002541 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстрація плюс» Товкайло Уляною Василівною відмовлено у зв`язку з тим, що закінчився встановлений законом строк подачі скарги (п. 4); виконання пункту 2 наказу покладено на Офіс протидії рейдерству (п. 5); виконання пункту 3 наказу покладено на Державне підприємство «Національні інформаційні системи» (п. 6).
Дослідивши наведені заявником обставини та докази в обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку, що виконання оспорюваного наказу МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ №1006/5 від 18.03.2021 під час розгляду справи істотно ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся з позовом до суду, виходячи з того, що предметом спору між сторонами є вимога про скасування оскаржуваного наказу.
За змістом ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При цьому, як наголошує Європейський суд з прав людини у рішенні "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, що відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Згідно з пп. 3 п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій, а також надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій.
Частина 1 статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" містить перелік підстав для відмови у державній реєстрації. Зокрема, такою підставою вказано: у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії (п. 2 ч. 1 ст. 28).
Отже, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений зокрема Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 915/508/18 від 09.11.2018).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Судом досліджено, що позивач належними та допустимими доказами обґрунтував причини звернення із заявою про забезпечення позову.
Враховуючи викладене вище, суд зазначає що належними, співмірними та адекватними заходами забезпечення позову у даному випадку будуть такі заходи:
- зупинення дії наказу МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ №1006/5 від 18.03.2021 «Про задоволення скарги» до вирішення справи по суті;
- заборона до вирішення справи по суті МІНІСТЕРСТВУ ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ та/або його структурним підрозділам, в тому числі, але не виключно, Офісу протидії рейдерству, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України вчиняти будь-які дії, зокрема шляхом внесення відповідних записів про скасування реєстраційних дій до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо виконання наказу МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ №1006/5 від 18.03.2021 від 18.03.2021 «Про задоволення скарги», в тому числі шляхом заборони МІНІСТЕРСТВУ ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ (його структурним підрозділам, департаментам) скасовувати реєстраційну дію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.02.2021 № 1003561070009002541, окрім проведення скасування реєстраційних дій, що здійснюється на підставі рішення суду.
При цьому суд зазначає, що вказані заходи забезпечення позову мають наслідком лише збереження існуючого становища до розгляду справи по суті та ніяким чином не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті.
Вказані заходи забезпечення позову безпосередньо пов`язані із предметом розгляду по даній справі, оскільки спір стосується визнання протиправним та скасування оспорюваного наказу.
За таких обставин, враховуючи пов`язаність вищевказаного заходу забезпечення позову з його предметом, ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав позивача у разі задоволення позову та невжиття відповідного заходу забезпечення позову, суд вважає за необхідне задовольнити заяву СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЧОГО КООПЕРАТИВУ "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ" про забезпечення позову, вжити заходи забезпечення позову, а саме:
- зупинити дію наказу МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ №1006/5 від 18.03.2021 «Про задоволення скарги» до вирішення справи по суті;
- заборонити до вирішення справи по суті МІНІСТЕРСТВУ ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ та/або його структурним підрозділам, в тому числі, але не виключно, Офісу протидії рейдерству, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України вчиняти будь-які дії, зокрема шляхом внесення відповідних записів про скасування реєстраційних дій до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо виконання наказу МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ №1006/5 від 18.03.2021 від 18.03.2021 «Про задоволення скарги», в тому числі шляхом заборони МІНІСТЕРСТВУ ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ (його структурним підрозділам, департаментам) скасовувати реєстраційну дію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.02.2021 № 1003561070009002541, окрім проведення скасування реєстраційних дій, що здійснюється на підставі рішення суду.
Разом з тим, суд відмовляє у задоволенні вказаних заходів забезпечення позову в частині заборони МІНІСТЕРСТВУ ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ (його структурним підрозділам, департаментам) скасовувати реєстраційну дію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10.04.2019 № 13561070008002541, оскільки відповідно до п. 4 оспорюваного наказу у частині вимог щодо скасування реєстраційної дії від 10.04.2019 № 13561070008002541 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведеної державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстрація плюс» Товкайло Уляною Василівною відмовлено у зв`язку з тим, що закінчився встановлений законом строк подачі скарги.
Відповідно до ч. 5 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони, зокрема, здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.
Оскільки суд позбавлений можливості втручатися у дискреційні повноваження Міністерства юстиції України, заходи забезпечення позову шляхом заборони до вирішення справи по суті МІНІСТЕРСТВУ ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ та/або його структурним підрозділам, в тому числі, але не виключно, Офісу протидії рейдерству, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, Державному підприємству «Національні інформаційні системи» вчиняти будь-які дії, зокрема шляхом внесення відповідних записів про скасування реєстраційних дій до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо виконання наказу МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ №1006/5 від 18.03.2021 від 18.03.2021 «Про задоволення скарги», в тому числі шляхом заборони Державному підприємству «Національні інформаційні системи» тимчасово блокувати доступ до Єдиного державного реєстру та/або здійснювати анулювання доступу до Єдиного державного реєстру щодо державного реєстратора Товкайло У.В., Захарченко Л.М., - задоволенню не підлягають. При цьому суд звертає увагу, що оспорюваним наказом взагалі не наказувалось тимчасово блокувати доступ до Єдиного державного реєстру юридичних, осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державному реєстратору Комунального підприємства «Реєстрація плюс» Товкайло Уляні Василівні.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає, зокрема, вид забезпечення позову і підстави його обрання.
Відповідно до ч. 1 ст. 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Керуючись ст. 136-140, 144, 228, 230, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЧОГО КООПЕРАТИВУ "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ" про забезпечення позову задовольнити частково.
2. Вжити заходи забезпечення позову, а саме:
- зупинити дію наказу МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ №1006/5 від 18.03.2021 «Про задоволення скарги» до вирішення справи по суті;
- заборонити до вирішення справи по суті МІНІСТЕРСТВУ ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ та/або його структурним підрозділам, в тому числі, але не виключно, Офісу протидії рейдерству, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України вчиняти будь-які дії, зокрема шляхом внесення відповідних записів про скасування реєстраційних дій до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо виконання наказу МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ №1006/5 від 18.03.2021 від 18.03.2021 «Про задоволення скарги», в тому числі шляхом заборони МІНІСТЕРСТВУ ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ (його структурним підрозділам, департаментам) скасовувати реєстраційну дію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.02.2021 № 1003561070009002541, окрім проведення скасування реєстраційних дій, що здійснюється на підставі рішення суду.
3. Дана ухвала Господарського суду міста Києва від 22.03.2021 у справі № 910/4445/21 є виконавчим документом, набирає законної сили з 22.03.2021 та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
4. Строк пред`явлення даної ухвали Господарського суду міста Києва від 22.03.2021 у справі № 910/4445/21 до виконання становить три роки, тобто до 22.03.2024.
5. Стягувачем у виконавчому провадженні за ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2021 у справі № 910/4445/21 є СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ ВИРОБНИЧИЙ КООПЕРАТИВ "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ" (Україна, 08675, Київська обл., Васильківський р-н, село Вільшанська Новоселиця, ВУЛИЦЯ ТАРНАВСЬКОГО, будинок 9; ідентифікаційний код 32904374).
6. Боржником у виконавчому провадженні за ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2021 у справі № 910/4445/21 є МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ (Україна, 01001, місто Київ, ВУЛИЦЯ АРХІТЕКТОРА ГОРОДЕЦЬКОГО, будинок 13; ідентифікаційний код 00015622).
7. В іншій частині заяви СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЧОГО КООПЕРАТИВУ "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ" про забезпечення позову відмовити.
8. Дана ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 253-259 ГПК України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Гумега Оксана Валеріївна
