Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Головуючий І інстанції: Павлічек В.О.
09 лютого 2021 р.Справа № 480/159/20Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,
Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. ,
за участю секретаря судового засідання Білюк Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Сенс» на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03 липня 2020 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сенс» до Сумської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, -
В с т а н о в и в:
08.01.2019 року позивач товариства з обмеженою відповідальністю «Сенс» (далі - ТОВ «Сенс», підприємство) звернувся до суду з позовом, яким просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Сумської міської ради від 24.12.2019 року № 6238 - МР «Про вилучення земельної ділянки по проспекту М. Лушпи, 7а у м. Суми, яка перебуває в постійному користуванні ТОВ «Сенс», для суспільних потреб та викуп розташованих на ній об`єктів нерухомого майна для даних потреби.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 24.12.2019 року на сесії Сумської міської ради було прийнято рішення № 6238 - МР, згідно якого, зокрема, було вирішено: вилучити земельну ділянку площею 1,4808 га по проспекту Михайла Лушпи, 7а у м. Суми, кадастровий номер 5910136300:01:008:0107, цільове призначення - для будівництва та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, яка перебуває в постійному користуванні ТОВ «Сенс» згідно з Державним актом на право постійного користування землею 1-СМ № 002666 від 12.03.1997 року, для суспільних потреб, а саме: для будівництва дороги та бульвару з майданчиками відпочинку; викупити для суспільних потреб (будівництво дороги та бульвару з майданчиками відпочинку) об`єкти нерухомого майна, які розташовані за адресою: м. Суми, проспект Михайла Лушпи, 7а на зазначеній у пункті 1 рішення земельній ділянці та перебувають у власності ТОВ «Сенс».
Позивач стверджує, що рішення про вилучення земельної ділянки протиправно прийнято без згоди землекористувача, чим порушена встановлена ст. 149 Земельного кодексу України (далі ЗК України) процедура вилучення земельної ділянки з постійного користування. При цьому, в силу зазначених норм, відповідна згода повинна бути отримана до прийняття рішення про вилучення, а не після, як визначено в оскаржуваному рішенні. У разі відсутності згоди землекористувача на вилучення, відповідне рішення Сумської міської ради не приймається, натомість вилучення відбувається за рішенням суду (ч. 10 ст. 149 ЗК України).
Також позивач зазначає, що мета вилучення земельної ділянки та викупу об`єктів нерухомого майна не відповідає чинній містобудівній документації, земельна ділянка вилучається не «для суспільних потреб», а в інтересах приватного забудовника - ПАТ «Сумбуд». При цьому, позивач зазначає, що розміщення автомобільної стоянки на відведеній ТОВ «СЕНС» земельній ділянці передбачено містобудівною документацією. Дані обставини були також встановлені рішеннями Сумського окружного адміністративного суду. Отже вказані в оскаржуваному рішенні наміри вилучення земельної ділянки та викупу об`єктів нерухомого майна суперечать чинній містобудівній документації.
Окрім того, позивач вважає, що не дотримано процедуру погодження проекту оскаржуваного рішення.
Також позивач стверджує, що примусове вилучення земельної ділянки та викуп майна Товариства призведуть до фактичного припинення його господарської діяльності, так як вказане нерухоме майно та земельна ділянка є єдиним джерелом доходу, а зберігання транспортних засобів є єдиним видом господарської діяльності підприємства. Крім того, протягом строку чинності даного рішення (один рік) він позбавлений можливості реалізовувати законні наміри щодо нового будівництва на даній земельній ділянці, що перебувають в постійному користуванні, оскільки в разі примусового вилучення та викупу земельної ділянки за рішенням суду в подальшому ці витрати не будуть відшкодовані. Це порушує його права як землекористувача на забудову земельної ділянки (ст. 95 ЗК України).
Заперечуючи проти вимог позивача, у відзиві на адміністративний позов Сумська міська рада зазначає, що 02.01.2020 року Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради підготовлено лист-повідомлення № 06.01-16/10, в якому ТОВ «Сенс» повідомлялось про рішення Сумської міської ради від 24.12.2019 року № 6238-МР та запитувалась згода ТОВ «Сенс» на відповідне вилучення земельної ділянки та майна. 03.01.2020 року даний лист особисто отримав адвокат ТОВ «Сенс» - Турченко С.П., що підтверджується відміткою на листі. На момент подання позову жодної відповіді від ТОВ «Сенс» стосовно запитуваної згоди до Сумської міської ради або Департаменту забезпечення ресурсних платежів не надходило, у зв`язку з чим, на сьогодні у Сумської міської ради відсутні підстави для звернення до суду щодо вилучення земельної ділянки у позивача в порядку ч. 10 ст. 149 ЗК України.
Також відповідач зазначає, що рішенням Сумської міської ради від 19.12.2012 року № 1943-МР затверджено Генеральний план м. Суми, матеріали якого дають підстави стверджувати, що в майбутньому розташування автостоянки ТОВ «Сенс» Генеральним планом м. Суми не передбачено.
Відповідач вважає, що позивачем належним чином не обґрунтовано факту порушення його прав та законних інтересів діями відповідача - прийняттям оскаржуваного рішення.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2020 року (рішення у повному обсязі складено 13.07.2020 року) в задоволенні адміністративного позову ТОВ «Сенс» відмовлено.
Висновок суду вмотивований тим, що прийняття рішення Сумської міської ради від 24.12.2019 року № 6238-МР фактично не позбавляє права користування ТОВ «Сенс» спірною земельною ділянкою, а лише є початком процедури вилучення земельної ділянки з постійного користування у відповідності до встановленої чинним законодавством процедури, яка має конкретно визначені етапи, відтак, оскаржуване рішення не має зобов`язального характеру для позивача, а питання правомірності прийняття такого рішення вирішується судом під час розгляду справи за позовом органу місцевого самоврядування про примусове вилучення земельної ділянки
Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі ТОВ «Сенс», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове про задоволення вимог адміністративного позову.
Аргументи, наведені ТОВ «Сенс» в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у позові.
У відзиві на апеляційну скаргу Сумська міська рада просить залишити апеляційну скаргу ТОВ «Сенс» без задоволення, а рішення суду першої інстанції, - без змін. Крім того, відповідач зазначив, що прийняття рішення Сумської міської ради від 24.12.2019 року № 6238-МР фактично не позбавляє права користування ТОВ «Сенс» спірною земельною ділянкою, а лише є початком процедури вилучення земельної ділянки з постійного користування у відповідності до встановленої чинним законодавством процедури, яка має конкретно визначені етапи, відтак, оскаржуване рішення не має зобов`язального характеру для позивача, а питання правомірності прийняття такого рішення вирішується судом під час розгляду справи за позовом органу місцевого самоврядування про примусове вилучення земельної ділянки.
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308).
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення відповідно до положень ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.
Судом установлено, що ТОВ «Сенс» користується на праві постійного користування земельною ділянкою за адресою: м. Суми, просп. Михайла Лушпи, 7 а, загальною площею 1,48 га, кадастровий номер 5910136300:01:008:0107 на підставі додатку № 4 до рішення міськвиконкому від 18.02.1993 року № 90 «Про надання земельних ділянок» та державного акту від 12.03.1997 року, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 151 (а.с. 46 - 51, т.1).
Згідно державного акту земельна ділянка виділена для критої автомобільної стоянки. Земельна ділянка зареєстрована в Державному земельному кадастрі, право постійного користування земельною ділянкою зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с. 52, т.1).
На спірній земельній ділянці позивачем збудовано автомобільну стоянку та в 2015 році зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації (а.с. 53 - 55, т.1).
19.08.2019 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності ТОВ «Сенс» на вказаний об`єкт нерухомого майна «Адмінбудівля, гараж та крита автостоянка» по просп. М. Лушпи, 7а в м. Суми (а.с. 63, т.1).
24.12.2019 року на сесії Сумської міської ради прийнято рішення № 6238 - МР «Про вилучення земельної ділянки по проспекту М. Лушпи, 7а у м. Суми, яка перебуває в постійному користуванні ТОВ «Сенс» (а.с. 10, т.1), відповідно до якого Сумська міська рада вирішила:
- вилучити земельну ділянку площею 1,4808 га по проспекту Михайла Лушпи, 7а у м. Суми, кадастровий номер 5910136300:01:008:0107, цільове призначення - для будівництва та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, яка перебуває в постійному користуванні ТОВ «Сенс» згідно з Державним актом на право постійного користування землею 1-СМ № 002666 від 12.03.1997 року, для суспільних потреб, а саме: для будівництва дороги та бульвару з майданчиками відпочинку;
- викупити для суспільних потреб (будівництво дороги та бульвару з майданчиками відпочинку) об`єкти нерухомого майна, які розташовані за адресою: м. Суми, проспект Михайла Лушпи, 7а на зазначеній у пункті 1 рішення земельній ділянці та перебувають у власності ТОВ «Сенс» (номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 33064509 від 19.08.2019 року), а саме: адмінбудівлю, гараж та криту автостоянку загальною площею 106,7 кв.м. Орієнтовна викупна ціна п`ятсот тисяч гривень;
- фінансування витрат, пов`язаних з виконанням цього рішення, здійснити за рахунок коштів місцевого бюджету та визнати головним розпорядником бюджетних коштів департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради;
- Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (Клименко Ю.М.) підготувати та надати бюджетний запит до проекту бюджету Сумської міської об`єднаної територіальної громади на 2020 рік для забезпечення фінансування заходів щодо викупу Об`єктів для суспільних потреб;
- Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради:
5.1. У п`ятиденний строк з дати прийняття рішення письмово в установленому законодавством порядку повідомити товариство з обмеженою відповідальністю «Сенс» про прийняття цього рішення, в якому запропонувати товариству з обмеженою відповідальністю «Сенс» у місячний строк повідомити про надання згоди або відмову на вилучення земельної ділянки та проведення переговорів щодо умов викупу Об`єктів.
5.2. У разі надання товариству з обмеженою відповідальністю «Сенс» зазначеної в підпункті 5.1 пункту 5 рішення згоди вжити заходів щодо визначення вартості Об`єктів та збитків, завданих власнику внаслідок їх викупу, представляти інтереси Сумської міської ради при проведенні переговорів щодо викупу Об`єктів, укласти договір купівлі-продажу Об`єктів та вчинити дії щодо державної реєстрації припинення права постійного користування земельною ділянкою, зазначеною в пункті 1 рішення.
6. У разі відмови товариства з обмеженою відповідальністю «СЕНС» у наданні зазначеної в підпункті 5.1 пункту 5 рішення згоди правовому управлінню Сумської міської ради спільно з департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради звернутися до суду від імені Сумської міської ради з позовом про примусове відчуження з мотивів суспільної необхідності Об`єктів та припинення права постійного користування земельною ділянкою, вказаною в пункті 1 рішення.
Копія зазначеного рішення направлена позивачу Департаментом ресурсних платежів Сумської міської ради разом з повідомленням про вилучення земельної ділянки від 02.01.2020 року. (а.с. 9, т.1). В повідомлення також запропоновано ТОВ «Сенс» письмово повідомити про надання згоди на проведення переговорів щодо умов викупу або відмови від такого викупу.
Листом від 30.01.2020 року ТОВ «Сенс» повідомило Департамент ресурсних платежів Сумської міської ради про те, що не погоджується із вилученням вказаної земельної ділянки та відмовляється від викупу об`єктів нерухомості, які на ній розташовані (а.с. 217, т.1).
Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановленим законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.
Статтею 141 ЗК України визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, є: б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом.
Підстави для примусового припинення прав на земельну ділянку визначені ст. 143 ЗК України, зокрема, примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі: г) примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності.
Відповідно до статті 147 ЗК України, підстави та порядок примусового відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності визначаються законом.
Порядок вилучення земельних ділянок визначений ст. 149 ЗК України.
Так, відповідно до ч.ч. 1-3, 10 ст. 149 ЗК України, земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. Сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу. У разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку.
Також правові, організаційні та фінансові засади регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності визначені Законом України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» від 17.11.2009 року № 1559-VI (далі - Закон № 1559-VI).
Відповідно до статті 1 Закону № 1559-VI, примусове відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності - перехід права власності на земельні ділянки, інші об`єкти нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, до держави чи територіальної громади з мотивів суспільної необхідності за рішенням суду; суспільна необхідність - обумовлена загальнодержавними інтересами або інтересами територіальної громади виключна необхідність, для забезпечення якої допускається примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у встановленому законом порядку.
Згідно із статтею 9 Закону № 1559 - VI, сільські, селищні, міські ради, Київська і Севастопольська міські ради в межах території здійснення їх повноважень приймають рішення про викуп земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, у порядку, визначеному цим Законом, для таких суспільних потреб: будівництво, капітальний ремонт, реконструкція та обслуговування лінійних об`єктів та об`єктів транспортної і енергетичної інфраструктури, пов`язаних з обслуговуванням відповідно територіальної громади села, селища, міста (доріг, мостів, естакад, газо- та водопроводів, ліній електропередачі, зв`язку, аеропортів, нафтових та газових терміналів, електростанцій), та об`єктів, необхідних для їх експлуатації; розташування об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення; створення міських парків, будівництво дошкільних навчальних закладів, майданчиків відпочинку, стадіонів та кладовищ.
Порядок та умови прийняття рішення про викуп земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, для суспільних потреб визначений статтею 10 Закону №1559 - VI:
Ініціатива щодо викупу земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, для суспільних потреб може належати лише органам виконавчої влади чи органам місцевого самоврядування, спеціальним адміністраціям щодо управління територіями та об`єктами природно-заповідного фонду, особам, які отримали спеціальний дозвіл (ліцензію) на користування надрами, і підприємствам, які здійснюють будівництво, капітальний ремонт, реконструкцію, експлуатацію об`єктів транспортної та енергетичної інфраструктури, захисних гідротехнічних споруд і які погодили місце розташування таких об`єктів у випадках та в порядку, визначених статтею 151 ЗК України. За наслідками розгляду пропозицій суб`єктів, зазначених в абзаці першому частини першої цієї статті, відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня надходження такої пропозиції приймає рішення про викуп земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, для суспільних потреб (ч.1 ст.10).
Орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, який прийняв рішення про викуп земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, зобов`язаний письмово повідомити про це їх власника (власників) протягом п`яти днів з дня прийняття такого рішення, але не пізніше як за три місяці до їх викупу. Цей строк поширюється також на тих осіб, які стануть власниками таких об`єктів протягом трьох місяців з дня надходження зазначеного повідомлення (ч. 2 ст. 10).
Інформація (письмове повідомлення) надсилається власнику (власникам) земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому (їм) особисто під розписку (ч.3 ст.10).
Орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування зобов`язаний забезпечити отримання власником (власниками) земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, щодо яких прийнято рішення про їх викуп, письмового повідомлення в обсязі, передбаченому цією статтею (ч.4 ст.10)
У письмовому повідомленні, що надсилається власнику (власникам) земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, які підлягають викупу для суспільних потреб, зазначається інформація щодо:
об`єктів викупу, їх місцезнаходження, а для земельних ділянок додатково - площі, кадастрового номера (за наявності), категорії земель;
мети викупу;
умов викупу (орієнтовна викупна ціна, строк викупу, джерело фінансування витрат, пов`язаних з викупом), а також відомостей про земельну ділянку, інші об`єкти нерухомого майна, що можуть бути надані замість викуплених;
прав і обов`язків власника (власників) земельної ділянки, іншого нерухомого майна, що на ній розміщено, які виникли у зв`язку з їх викупом відповідно до закону;
відомостей про житловий будинок, жиле приміщення (місцезнаходження, площа), що надається замість викуплених.
До інформації (письмового повідомлення) додається план земельної ділянки (її частини), що підлягає викупу, і посвідчена в установленому законом порядку копія рішення про її викуп (ч.5 ст.10).
Частиною 1 ст.11 Закону № 1559 - VI визначено, що власник (власники) земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, протягом одного місяця з дня отримання інформації (письмового повідомлення) згідно із статтею 10 цього Закону письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування про надання згоди на проведення переговорів щодо умов викупу або відмову від такого викупу.
Відповідно до ч.1 - 3 ст.12 Закону № 1559 - VI, викуп земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, здійснюється шляхом укладення договору купівлі-продажу, що підлягає нотаріальному посвідченню. У разі надання особі у власність земельної ділянки чи іншого майна замість викупленого може укладатися договір міни. Викуп земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, може здійснюватися лише за згодою їх власників. У разі досягнення згоди щодо викупу земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, сторони укладають договір купівлі-продажу (іншого правочину, що передбачає передачу права власності). У разі якщо протягом одного року з дня прийняття рішення про викуп земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, для суспільних потреб (крім випадків, коли допускається примусове відчуження цих об`єктів з мотивів суспільної необхідності) договір купівлі-продажу (іншого правочину, що передбачає передачу права власності) з власником земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, не укладений, таке рішення втрачає чинність. Рішення про викуп земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, для суспільних потреб з підстав, які допускають примусове відчуження цих об`єктів з мотивів суспільної необхідності, втрачає чинність у разі, якщо протягом одного року з дня прийняття рішення відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування не звернувся до суду з позовом про примусове відчуження цих об`єктів або якщо рішення суду про відмову у задоволенні цього позову набрало законної сили. Рішення про викуп земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, для будівництва, капітального ремонту, реконструкції та обслуговування автомобільних доріг, мостів, естакад та об`єктів, необхідних для їх експлуатації, втрачає чинність, якщо протягом трьох років з дня прийняття рішення відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування не звернувся до суду з позовом про примусове відчуження цих об`єктів або якщо рішення суду про відмову в задоволенні цього позову набрало законної сили. У разі втрати чинності рішенням про викуп земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з підстав, які допускають примусове відчуження цих об`єктів з мотивів суспільної необхідності, прийняття рішення про викуп таких об`єктів з цих же підстав допускається не раніше ніж через два роки.
Статтею 15 Закону № 1559 - VI визначено, що у разі неотримання згоди власника земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з викупом цих об`єктів для суспільних потреб зазначені об`єкти можуть бути примусово відчужені у державну чи комунальну власність лише як виняток з мотивів суспільної необхідності і виключно під розміщення:
об`єктів національної безпеки і оборони;
лінійних об`єктів та об`єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, магістральних трубопроводів, ліній електропередачі, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об`єктів, необхідних для їх експлуатації;
об`єктів, пов`язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення;
об`єктів природно-заповідного фонду;
кладовищ.
У разі недосягнення згоди щодо умов договору купівлі-продажу (іншого правочину, що передбачає передачу права власності) протягом шести місяців з дня прийняття рішення про викуп земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, зазначені об`єкти можуть бути примусово відчужені у державну чи комунальну власність лише як виняток з мотивів суспільної необхідності і виключно для будівництва автомобільних доріг загального користування державного значення, мостів, естакад та об`єктів, необхідних для їх експлуатації, на умовах концесії.
Примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, допускається, як виняток, з мотивів суспільної необхідності лише в разі, якщо будівництво зазначених у частині першій цієї статті об`єктів передбачається здійснити із застосуванням оптимального варіанта з урахуванням економічних, технологічних, соціальних, екологічних та інших чинників. Примусове відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності здійснюється за рішенням суду.
Згідно ст. 16 Закону № 1559 - VI, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що прийняв рішення про відчуження земельної ділянки, у разі недосягнення згоди з власником земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, щодо їх викупу для суспільних потреб відповідно до розділу II цього Закону звертається до адміністративного суду із позовом про примусове відчуження зазначених об`єктів. Вимога про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, підлягає задоволенню, у разі якщо позивач доведе, що будівництво, капітальний ремонт, реконструкція об`єктів, під розміщення яких відчужується відповідне майно, є неможливим без припинення права власності на таке майно попереднього власника. У разі задоволення позовних вимог рішенням суду визначається викупна ціна та порядок її виплати, а також перелік та порядок надання майна замість відчуженого. Одночасно із задоволенням позовних вимог щодо примусового відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності суд може задовольнити вимоги щодо знесення житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень, розміщених на земельній ділянці, що підлягають примусовому відчуженню.
З матеріалів справи суд вбачає, що спірною земельною ділянкою ТОВ «Сенс» користується на праві постійного користування земельною ділянкою та на даній земельній ділянці розташовані об`єкти нерухомого майна «Адмінбудівля, гараж та крита автостоянка», що належать позивачу на праві власності.
Отже виходячи із перелічених вище норм законодавства, суд зазначає, що процедура вилучення земельних ділянок, наданих у постійне користування з мотивів суспільної необхідності органами місцевого самоврядування визначена статтями 142 та 149 ЗК України, тоді як процедура викупу об`єктів нерухомого майна (у разі недосягнення згоди з власником щодо їх викупу - примусового відчуження зазначених об`єктів) визначена Законом № 1559 - VI.
Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства колегія суддів доходить висновку, що вказані процедури включають декілька етапів, зокрема: прийняття органом місцевого самоврядування рішення про вилучення земельної ділянки та викупу об`єктів нерухомості; повідомлення про зазначене рішення землекористувача та власника об`єктів нерухомості та про умови викупу відповідних об`єктів; з`ясування питання щодо надання землекористувачем та власником майна згоди щодо вилучення земельної ділянки та викупу майна; у разі не отримання такої згоди - звернення до суду з відповідним позовом.
Отже, колегія суддів зазначає, що прийняття органом місцевого самоврядування рішення про вилучення земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та викуп об`єктів нерухомості на ній розташованих - є лише початком відповідної процедури. Само по собі прийняття такого рішення не означає припинення права користування земельною ділянкою та її фактичне вилучення.
У разі незгоди землекористувача та власника об`єктів нерухомого майна з вилученням земельної ділянки та викупом майна, примусове вилучення земельної ділянки та відчуження майна можливе виключно за рішенням суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.
Згідно ч. 3 ст. 22 КАС України, апеляційним адміністративним судам як судам першої інстанції підсудні справи за позовами про примусове відчуження з мотивів суспільної необхідності земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені.
Статтею 267 КАС України визначено особливості провадження у справах за адміністративними позовами про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності. Серед іншого, зазначеною нормою встановлено, що право звернутися з адміністративним позовом про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності мають органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які відповідно до закону можуть викуповувати ці об`єкти для суспільних потреб.
Адміністративні справи про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності розглядаються та вирішуються апеляційним адміністративним судом за місцем розташування нерухомого майна, що підлягає примусовому відчуженню.
У рішенні адміністративного суду про задоволення позову зазначається інформація про:
об`єкт примусового відчуження, його місцезнаходження, площу, кадастровий номер, цільове призначення, категорію земель;
умови попереднього повного відшкодування вартості земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, збитків, заподіяних власнику внаслідок примусового відчуження, та їх розмір, визначений відповідно до закону;
строк, протягом якого власник має звільнити земельну ділянку, інші об`єкти нерухомого майна, що на ній розміщені;
джерело фінансування витрат, пов`язаних із примусовим відчуженням.
При цьому, колегія суддів зазначає, що під час розгляду справи про примусове вилучення чи відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності, підлягають дослідженню, зокрема:
підстави прийняття рішення про вилучення земельної ділянки та викупу майна;
дотримання суб`єктом владних повноважень та визначеної законодавством процедури примусового вилучення земельної ділянки та майна розташованого на ній;
наявність суспільної необхідності для примусового вилучення земельної ділянки;
чи відповідає втручання у право власності принципу правової визначеності та законності;
чи переслідує це втручання легітимну мету в суспільних або загальних інтересах;
чи є таке втручання пропорційним, тобто чи забезпечується при цьому справедливий баланс між вимогами щодо інтересів суспільства і вимогами щодо захисту прав людини, тощо.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що обставини на які посилається позивач в позові підлягають дослідженню та оцінці саме під час розгляду справи за адміністративним позовом про примусове вилучення земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у разі, якщо такий позов буде подано.
Отже, прийняття рішення Сумської міської ради від 24.12.2019 року № 6238-МР фактично не позбавляє права користування ТОВ «Сенс» спірною земельною ділянкою, а лише є початком процедури вилучення земельної ділянки з постійного користування у відповідності до встановленої чинним законодавством процедури, яка має конкретно визначені етапи, відтак, оскаржуване рішення не має зобов`язального характеру для позивача, а питання правомірності прийняття такого рішення вирішується судом під час розгляду справи за позовом органу місцевого самоврядування про примусове вилучення земельної ділянки.
Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення не є рішенням, що безпосередньо породжує права та/чи обов`язки для підприємства, оскільки примусове вилучення земельної ділянки та відчуження майна, розташованого на ній здійснюється виключно за рішенням суду.
Інші доводи апеляційної скарги та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 292, 293, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сенс» залишити без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03 липня 2020 року, - без змін.
Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Л.В. МельніковаСудді С.С. Рєзнікова А.О. Бегунц Постанова у повному обсязі виготовлена і підписана 19 лютого 2021 року.
