ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2021 року м. Київ № 640/10497/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомДержавного підприємства "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ" до Рахункової палати провизнання протиправним та скасування рішення в частині,ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Державне підприємство «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ» з позовом до Рахункової палати та просить суд, з урахуванням уточненої позовної заяви від 01.06.2020:

- визнати протиправним і скасувати пункти 2.4, 2.5, 4, 5, 6, 8, 11 рішення Рахункової палати «Про розгляд Звіту про результати ефективності використання та розпорядження майном Державного підприємства «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ», що мають фінансової наслідки для державного бюджету від 27.12.2019 №39-2;

- визнати протиправним і скасувати підпункти 3, 4 пункту 6.1, підпункти 2, 4 пункту 6.2, пункт 7 резолютивної частини Рішення Рахункової палати «Про розгляд Звіту про результати ефективності використання та розпорядження майном Державного підприємства «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ», що мають фінансової наслідки для державного бюджету від 27.12.2019 №39-2.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що окремі пункти змісту та резолютивної частини рішення Рахункової палати «Про розгляд Звіту про результати ефективності використання та розпорядження майном Державного підприємства «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ», що мають фінансової наслідки для державного бюджету від 27.12.2019 №39-2 не відповідають дійсності та підлягають скасуванню, як такі, що викладені безпідставно, неправомірно та спотворюють дійсність. Окрім цього, позивач вказує, що під час прийняття відповідного рішення відповідачем не було дотримано положень Закону України «Про Рахункову палату» та Регламенту Рахункової палати, затвердженого рішенням Рахункової палати від 08.11.2019 №31-3.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву від 31.07.2020, де останній стверджує, що рішення Рахункової палати «Про розгляд Звіту про результати ефективності використання та розпорядження майном Державного підприємства «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ», що мають фінансової наслідки для державного бюджету від 27.12.2019 №39-2 містить рекомендації і не призводить до настання правових наслідків для позивача. Також, представником відповідача зазначено, що оскаржуване рішення в цілому прийнято в порядок, спосіб та в межах наданих Рахунковій палаті повноважень, а тому доводи ДП «ПРОЗОРРО.ПРДАЖІ» не відповідають дійсності.

В свою чергу, представником позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву, де останній вказує, що спірне рішення в його частині не носить рекомендований характер, у позивача виникає додатковий обов`язок на проходження позапланової перевірки та зазначає про процедурні порушення порядку прийняття оскаржуваного рішення.

Представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, де останній наполягає на відсутності правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Справа вирішується на підставі наявних в ній матеріалів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Членом Рахункової палати І.М.Івановою затверджено програму аудиту ефективності використання та розпорядження майном Державного підприємства «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ», що мають фінансові наслідки для бюджету, у якій зазначено наступне:

Підстава для проведення аудиту: Конституція України (стаття 98); Закон України "Про Рахункову палату" (статті 4,7 та 10); План роботи Рахункової палати на 2019 рік.

Мета аудиту: встановлення фактичного стану справ та надання оцінки щодо законного і ефективного використання та розпорядження державним підприємством "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ" державним майном, матеріальними, нематеріальними та іншими активами; встановлення фактичного стану справ щодо законності, своєчасності і повноти прийняття управлінських рішень Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України стосовно здійснення функцій уповноваженого органу управління об`єктом державної власності; сплати державним підприємством "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ" податків, зборів та інших платежів; аналіз фінансово-грсподарської діяльності державного підприємства "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ", досягнення ним визначених цілей та завдань щодо виконання функцій адміністратора електронної торгової системи; аналіз стану внутрішнього контролю.

Предмет аудиту:

- нормативно-правові, розпорядчі, акти та документи, які регулюють питання утворення та діяльності державного підприємства "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ";

- державні кошти та майно, які використовуються державним підприємством "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ" при здійсненні діяльності;

- дані бухгалтерського та аналітичного обліку, статистична, фінансова та інша звітність щодо діяльності державного підприємства "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ" та виконання ним функцій адміністратора електронної торгової системи, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 433 "Про затвердження Порядку відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів малої приватизації, авторизації електронних майданчиків та визначення адміністратора електронної торгової системи" та статутами державного підприємства "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ".

Об`єкт аудиту:

Державне підприємство "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖГ (далі- Підприємство).

Направлення запиту з питань аудиту: Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі - Міністерство).

Початкові обмеження щодо проведення аудиту: часові: аудитом охоплюється період 2018 року та І півріччя 2019 року. територіальні: м. Київ.

Методи проведення аудиту: аналіз нормативно-правових та розпорядчих актів і управлінських рішень, що стосуються використання та розпорядження майном; перевірка та аналіз фінансових планів, статистичної, фінансової та іншої звітності, бухгалтерських (первинних і зведених) документів; перевірка документів, що стосуються виконання об`єктом аудиту функцій адміністратора електронної торгової системи; перевірка фактичної наявності та стану активів, огляд таких об`єктів; аналіз інформації, отриманої на запити; аналіз матеріалів перевірок, проведених контролюючими органами, та даних внутрішнього аудиту Підприємства; аналіз матеріалів засобів масової інформації та спеціальних видань; підрахунок, порівняння планових та фактичних показників; опитування та обговорення проблемних питань; отримання пояснень посадових осіб об`єкту аудиту.

Критерії оцінки, які використовуються у ході аудиту:

- щодо продуктивності: співвідношення між досягнутим Підприємством результатом і використаними фінансовими та матеріальними ресурсами;

- щодо результативності: ступінь досягнення Підприємством визначених статутом цілей, їх повнота та відповідність законодавству; рівень збереження активів;

- щодо економності: досягнення об`єктом аудиту запланованих результатів за рахунок використання мінімального обсягу коштів або досягнення максимального результату при їх ефективному використанні.

Термін проведення аудиту та підготовки проекту Звіту: з 25 вересня 2019 року по 25 жовтня 2019 року.

Розгляд Звіту на засіданні Рахункової палати: 12.11.2019 року.

Тут і надалі Програма.

В подальшому Членом Рахункової палати І.М.Івановою затверджено Зміни до Програми аудиту ефективності використанні та розпорядження майном Державного підприємства «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ», що мають фінансові наслідки для бюджету, де встановлено наступне:

Підстава для проведення аудиту: Конституція України (стаття 98); Закон України "Про Рахункову палату" (статті 4, 7 та 10); План роботи Рахункової палати на 2019 рік.

Мета аудиту: встановлення фактичного стану справ та надання оцінки щодо законного і ефективного використання та розпорядження державним підприємством "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ" державним майном, матеріальними, нематеріальними та іншими активами; встановлення фактичного стану справ , щодо законності, своєчасності і повноти прийняття управлінських рішень Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України стосовно здійснення функцій уповноваженого органу управління об`єктом державної власності; сплати державним підприємством "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ" податків, зборів та інших платежів; аналіз фінансово-господарської діяльності державного підприємства "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ", досягнення ним визначених цілей та завдань щодо виконання функцій адміністратора електронної торгової системи; аналіз стану внутрішнього контролю.

Предмет аудиту:

- нормативно-правові, розпорядчі, акти та документи, які регулюють питання утворення та діяльності державного підприємства "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ";

- державні кошти та майно, які використовуються державним підприємством "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ" при здійсненні діяльності;

- дані бухгалтерського та аналітичного обліку, статистична, фінансова та інша звітність щодо діяльності державного підприємства "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ" та виконання ним функцій адміністратора електронної торгової системи, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 433 "Про затвердження Порядку відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів малої приватизації, авторизації електронних майданчиків та визначення адміністратора електронної торгової системи" та статутами державного підприємства "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ".

Об`єкт аудиту: Державне підприємство "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ".

Направлення запиту з питань аудиту: Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі - Міністерство).

Початкові обмеження щодо проведення аудиту: часові: аудитом охоплюється період 2018 року та 9 місяців 2019 року, територіальні: м. Київ.

Методи проведення аудиту: аналіз нормативно-правових та розпорядчих актів і управлінських рішень, що стосуються використання та розпорядження майно; перевірка та аналіз фінансових планів, статистичної, фінансової та іншої звітності, бухгалтерських (первинних і зведених) документів; перевірка документів, що стосуються виконання об`єктом аудиту функцій адміністратора електронної торгової системи; перевірка фактичної наявності та стану активів, огляд таких об`єктів; аналіз інформації, отриманої на запити; аналіз матеріалів перевірок, проведених контролюючими органами, та даних внутрішнього аудиту Підприємства; аналіз матеріалів засобів масової інформації та спеціальних видань; підрахунок, порівняння планових та фактичних показників; опитування та обговорення проблемних питань; отримання пояснень посадових осіб об`єкту аудиту.

Термін проведення аудиту: з 25 вересня 2019 року по 12 листопада 2019 року.

Розгляд Звіту на засіданні Рахункової палати: 26.11.2019 року.

Тут і надалі Зміни до Програми.

24.09.2019 відповідно до статті 98 Конституції України, статей 4, 7, 10 Закону України «Про Рахункову палату» і Плану роботи Рахункової палати на 2019 рік Рахунковою палатою видано доручення №04-545 на виконання заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), яким доручено провести аудит ефективності використання та розпорядження майном Державного підприємства «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ», що мають фінансові наслідки для державного бюджету, у Державному підприємстві «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ», у період з 25.09.2019 року по 12.11.2019 рік. Також відповідачем сформовано перелік документів та інформації, які необхідно надати контрольній групі Рахункової палати в межах проведення аудиту аудит ефективності використання та розпорядження майном Державного підприємства «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ», що мають фінансові наслідки для державного бюджету, який затверджений Членом Рахункової палати І.М. Івановою.

Судом встановлено, що 19.11.2019 позивачем подано зауваження №614-07/2019 до проекту звіту Рахункової палати складеного за результатами здійснення заходів державного контролю (аудиту) Державного підприємства «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ» (далі - зауваження).

За наслідком розгляду зауважень Рахунковою палатою складено довідку про результати зауважень ДП «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ» до проекту звіту про результати аудиту ефективності використання та розпорядження майном Державного підприємства «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ», що мають фінансові наслідки для державного бюджету, у відповідності до якої деякі зауваження частково враховано, враховано як пояснення та не враховано.

Надалі, Рішенням рахункової палати «Про розгляд Звіту про результати ефективності використання та розпорядження майном Державного підприємства «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ», що мають фінансової наслідки для державного бюджету від 27.12.2019 №39-2, вирішено:

1. Звіт про результати аудиту ефективності використання та розпорядження майном державного підприємства «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ», що мають фінансові наслідки для державного бюджету, затвердити.

2. Надіслати Верховній Раді України рішення Рахункової палати і Звіт про результати аудиту ефективності використання та розпорядження майном державного підприємства «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ», що мають фінансові наслідки для державного бюджету.

3. Відомості про результати аудиту у формі рішення Рахункової палати надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

4. Відомості про результати аудиту у формі рішення Рахункової палати надіслати Раді національної безпеки і оборони України, Службі безпеки України і Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України та рекомендувати:

- вжити заходів щодо сприяння створенню Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та ДП «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ» комплексної системи захисту інформації електронної торгової системи.

5. Відомості про результати аудиту у формі рішення Рахункової палати надіслати Кабінету Міністрів України та рекомендувати:

6. Привести у відповідність нормативно-правові акти, які регулюють діяльність Підприємства за напрямами, згідно з якими ним забезпечується функціонування та адміністрування електронної торгової системи;

- проаналізувати розміри винагород операторів електронних майданчиків з метою приведення їх до економічно обґрунтованого рівня та чітко визначити розміри винагороди оператора електронних майданчиків та адміністратора ЕТС, що справляються з учасників аукціонів (крім об`єктів малої приватизації та неплатоспроможних банків);

- доручити Державній податковій службі України з урахуванням вимог статті 77 Податкового кодексу України та наявності критеріїв відбору платників податків - юридичних осіб (високого та середнього ступеня ризику), визначених Порядком формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженим наказом Мінфіну від 02.06.2015 № 524, розглянути питання про включення до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2020 рік перевірку повноти сплати податків та зборів ДП «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ» за період діяльності та повідомити про це Рахункову палату.

Рішення Рахункової палати і Звіт надіслати Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та ДП «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ» і рекомендувати:

6.1. Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України:

- розробити план заходів із усунення виявлених Рахунковою палатою порушень та недоліків і поінформувати Рахункову палату у визначені Законом України "Про Рахункову палату" строки;

- спільно з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та ДП «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ» вжити заходів щодо передання на баланс Підприємства електронної торгової системи, яка належить Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- спільно з ДП «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ» вжити заходів щодо забезпечення відшкодування суми отриманої з недотриманням вимог законодавства заробітної плати у 2018-2019 роках ОСОБА_1 як виконувачем обов`язки директора ДП «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ»;

- організувати та провести конкурсний відбір з призначення члена наглядової ради ДП «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ»;

- дослідити різні моделі проведення електронних аукціонів з реалізації державного майна з метою здійснення оцінки доцільності їх застосування, крім торгів за так званою голландською моделлю;

- забезпечити у 2020 році проведення підрозділом внутрішнього аудиту Міністерства перевірки діяльності ДП «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ».

6.2. ДП «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ»:

- розробити план заходів з усунення виявлених порушень та недоліків і поінформувати Рахункову палату у визначені Законом України "Про Рахункову палату" строки;

- вжити заходів щодо забезпечення відшкодування надбавок, виплачених з недотриманням вимог законодавства працівникам Підприємства;

- спільно з Мінекономіки та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб вжити заходів щодо передачі на баланс Підприємства електронної торгової системи, яка належить Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- з метою економії коштів Підприємства забезпечити виконання функцій адміністратора електронної торгової системи штатними працівниками Підприємства в достатній кількості та розглянути питання доцільності залучення інших суб`єктів господарювання;

- ініціювати перед наглядовою радою Підприємства питання щодо створення підрозділу внутрішнього аудиту, затвердження порядку проведення внутрішнього аудиту та надання звітів за його результатами;

- провести інвентаризацію розрахунків ДП «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ» з операторами електронних майданчиків;

- вжити заходів щодо відшкодування оператором електронного майданчика ТОВ «Держзакупівлі.онлайн» належних до сплати Підприємству недоотриманих доходів на суму 249,1 тис. гривень.

7. Рішення Рахункової палати і Звіт надіслати до Антимонопольного комітету України з метою здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції.

8. Відомості про результати аудиту у формі рішення Рахункової палати надіслати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та рекомендувати:

- вжити заходів щодо створення комплексної системи захисту інформації електронної торгової системи, яка йому належить;

- спільно з Мінекономіки та ДП «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ» вжити заходів щодо передання на баланс Підприємства електронної торгової системи, яка належить Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

9. Рішення Рахункової палати та Звіт про результати аудиту оприлюднити на офіційному вебсайті Рахункової палати.

10. Доручити члену Рахункової палати Івановій І. М. у порядку, встановленому Законом України "Про Рахункову палату" та Регламентом Рахункової палати від 28.08.2018 року №22-7 (зі змінами), представляти Звіт про результати аудиту ефективності використання та розпорядження майном державного підприємства «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ», що мають фінансові наслідки для державного бюджету, у Верховній Раді України, інших органах державної влади та засобах масової інформації.

11. Контроль за виконанням цього рішення покласти на члена Рахункової палати Іванову І. М.

Тут і надалі спірне та/або оскаржуване рішення в частині.

Державне підприємство «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ» вказує, що відповідачем порушено порядок та процедури прийняття оскаржуваного рішення, окремі висновки не відповідають фактичним обставинам справи, що, в свою чергу, зумовлює наявність порушених прав та охоронюваних законом інтересів позивача і стало підставою для звернення до суду із даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Організацію, повноваження та порядок діяльності Рахункової палати визначає закон України «Про Рахункову палату» від 02.07.2015 № 576-VIII (далі - Закон № 576-VIII).

У відповідності до частини 1 статті 1 Закону № 576-VIII Рахункова палата від імені Верховної Ради України здійснює контроль за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням.

Згідно із частиною 3 статті 1 Закону № 576-VIII Рахункова палата є державним колегіальним органом.

Положеннями частини 1, 2 статті 3 Закону № 576-VIII встановлено, що діяльність Рахункової палати ґрунтується на принципах законності, незалежності, об`єктивності, безсторонності, гласності та неупередженості.

Рахункова палата є організаційно, функціонально та фінансово незалежною, самостійно планує свою діяльність.

Рахункова палата під час здійснення своїх повноважень є незалежною від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Незаконне втручання у здійснення Рахунковою палатою наданих законом повноважень забороняється і тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ч. 4 ст. 3 Закону № 576-VIII).

Рахункова палата застосовує у своїй діяльності основні принципи діяльності Міжнародної організації вищих органів фінансового контролю (INTOSAI), Європейської організації вищих органів фінансового контролю (EUROSAI) та Міжнародні стандарти вищих органів фінансового контролю (ІSSAІ) в частині, що не суперечить Конституції та законам України (ч. 7 ст. 4 Закону № 576-VIII).

Статтею 4 Закону № 576-VIII врегульовано заходи державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту).

Так, повноваження, покладені на Рахункову палату Конституцією України, здійснюються через провадження заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту).

Державний зовнішній фінансовий контроль (аудит) забезпечується Рахунковою палатою шляхом здійснення фінансового аудиту, аудиту ефективності, експертизи, аналізу та інших контрольних заходів.

Фінансовий аудит полягає у перевірці, аналізі та оцінці правильності ведення, повноти обліку і достовірності звітності щодо надходжень і витрат бюджету, встановлення фактичного стану справ щодо цільового використання бюджетних коштів, дотримання законодавства при здійсненні операцій з бюджетними коштами.

Аудит ефективності передбачає встановлення фактичного стану справ та надання оцінки щодо своєчасності і повноти бюджетних надходжень, продуктивності, результативності, економності використання бюджетних коштів їх розпорядниками та одержувачами, законності, своєчасності і повноти прийняття управлінських рішень учасниками бюджетного процесу, стану внутрішнього контролю розпорядників бюджетних коштів.

Оцінка продуктивності використання бюджетних коштів передбачає встановлення співвідношення між результатами діяльності розпорядника та одержувача бюджетних коштів і використаними для досягнення таких результатів коштами бюджету.

Оцінка результативності використання бюджетних коштів передбачає встановлення ступеня відповідності фактичних результатів діяльності розпорядника та одержувача бюджетних коштів запланованим результатам.

Оцінка економності використання бюджетних коштів передбачає встановлення стану досягнення розпорядником та одержувачем таких коштів запланованих результатів за рахунок використання мінімального обсягу бюджетних коштів або досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Згідно пункту 1, 8, 11 частини 1 статті 7 Закону № 576-VIII Рахункова палата: здійснює фінансовий аудит та аудит ефективності щодо: надходжень до державного бюджету податків, зборів, обов`язкових платежів та інших доходів, включаючи адміністрування контролюючими органами таких надходжень; проведення витрат державного бюджету, включаючи використання бюджетних коштів на забезпечення діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Вищої ради правосуддя, Генеральної прокуратури України та інших органів, безпосередньо визначених Конституцією України; використання коштів державного бюджету, наданих місцевим бюджетам та фондам загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування; здійснення таємних видатків державного бюджету; управління об`єктами державної власності, що мають фінансові наслідки для державного бюджету, включаючи забезпечення відрахування (сплати) до державного бюджету коштів, отриманих державою як власником таких об`єктів, та використання коштів державного бюджету, спрямованих на відповідні об`єкти; надання кредитів з державного бюджету та повернення таких коштів до державного бюджету; операцій щодо державних внутрішніх та зовнішніх запозичень, державних гарантій, обслуговування і погашення державного та гарантованого державою боргу; використання кредитів (позик), залучених державою до спеціального фонду державного бюджету від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій, виконання міжнародних договорів України, що призводить до фінансових наслідків для державного бюджету, у межах, які стосуються таких наслідків; здійснення закупівель за рахунок коштів державного бюджету; виконання державних цільових програм, інвестиційних проектів, державного замовлення, надання державної допомоги суб`єктам господарювання за рахунок коштів державного бюджету; управління коштами державного бюджету центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів; стану внутрішнього контролю розпорядників коштів державного бюджету; інших операцій, пов`язаних із надходженням коштів до державного бюджету та їх використанням; виконання кошторису доходів та витрат Національного банку України; надходжень закріплених за місцевими бюджетами загальнодержавних податків і зборів або їх частки та використання коштів місцевих бюджетів у частині видатків, які визначаються функціями держави і передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню; направляє за результатами заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) обов`язкові для розгляду рішення Рахункової палати; у разі виявлення ознак кримінального або адміністративного правопорушення інформує про них відповідні правоохоронні органи.

Відповідно до частини 2 статті 7 Закону № 576-VIII об`єктами контролю Рахункової палати при виконанні повноважень, визначених частиною першою цієї статті, є державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, інші бюджетні установи, у тому числі закордонні дипломатичні установи України, суб`єкти господарювання, громадські чи інші організації, фонди загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування, Національний банк України та інші фінансові установи.

Між тим, особливості здійснення державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) за надходженням коштів до державного бюджету, за управлінням об`єктами державної власності, що мають фінансові наслідки для державного бюджету встановленні статтею 10 Закону № 576-VIII.

Рахункова палата здійснює аудит ефективності та фінансовий аудит щодо законності, повноти нарахування, своєчасності сплати і зарахування на єдиний казначейський рахунок податків, зборів, обов`язкових платежів, інших доходів державного бюджету, щодо правомірності бюджетного відшкодування податку на додану вартість, надає оцінку ефективності адміністрування контролюючими органами надходжень до державного бюджету та заходів, що вживаються органами стягнення до боржників державного бюджету.

Зазначені заходи державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) здійснюються Рахунковою палатою щодо діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, інших органів, що контролюють справляння надходжень до державного бюджету.

Рахункова палата надає оцінку впливу наданих пільг із сплати податків, зборів, обов`язкових платежів, інших платежів до державного бюджету на ефективність виконання державного бюджету, у тому числі оцінює фінансові наслідки для державного бюджету.

Рахункова палата здійснює контроль за надходженням до державного бюджету коштів, отриманих державою як власником об`єктів державної власності, а також аудит ефективності використання і розпорядження об`єктами державної власності, належними державі матеріальними та іншими активами, що мають фінансові наслідки для державного бюджету.

Фонд державного майна України, інші державні органи, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи надають Рахунковій палаті за її запитами необхідну інформацію щодо об`єктів державної власності, що перебувають у їх управлінні (включаючи об`єкти, що знаходяться у користуванні інших осіб).

У відповідності до частини 1 статті 25 Закону № 576-VIII основною організаційною формою діяльності Рахункової палати є засідання Рахункової палати, що проводяться у формі відкритих слухань, на яких мають право бути присутніми народні депутати України, представники державних органів, громадськості. Якщо оприлюднення інформації, що розглядатиметься на засіданні, може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину, з дотриманням вимог, передбачених частиною другою статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації", можуть проводитися закриті засідання Рахункової палати.

В контексті положень частини 2 статті 25 Закону № 576-VIII Рахункова палата на своїх засіданнях розглядає та вирішує питання: 1) загальної концепції роботи та розвитку Рахункової палати; 2) затвердження структури апарату Рахункової палати; 3) затвердження штатного розпису апарату Рахункової палати; 4) затвердження кошторису Рахункової палати; 5) затвердження методик та методологій здійснення державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) Рахунковою палатою; 6) затвердження Регламенту Рахункової палати; 7) визначення напрямів діяльності Рахункової палати, закріплення цих напрямів за членами Рахункової палати; 8) затвердження планів роботи Рахункової палати; 9) затвердження звітів, прийняття рішень за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту); 10) затвердження щорічного звіту Рахункової палати; 11) організації зв`язків з громадськістю та засобами масової інформації; 12) розвитку міжнародних відносин у межах компетенції Рахункової палати; 13) внесення на розгляд Верховної Ради України подання про дострокове припинення повноважень Голови, іншого члена Рахункової плати; 14) інші питання, пов`язані з виконанням повноважень Рахункової палати.

Згідно із статтею 26 Закону № 576-VIII рішення Рахункової палати приймаються на засіданні Рахункової палати.

Рішення Рахункової палати приймаються відкритим голосуванням більшістю голосів від кількості присутніх на засіданні членів Рахункової палати (за винятком випадків, передбачених цим Законом) і підписуються Головою Рахункової палати або особою, яка головувала на засіданні Рахункової палати.

Член Рахункової палати, присутній на засіданні Рахункової палати, який не погоджується з прийнятим рішенням, має право викласти окрему думку, що в письмовій формі додається до протоколу засідання Рахункової палати, та має право інформувати про це Верховну Раду України та її органи, а також інші державні органи, органи місцевого самоврядування, яких стосується таке рішення.

Згідно із положеннями частини 1 статті 27 Закону № 576-VIII Рахункова палата здійснює свою діяльність згідно з планами роботи, які затверджуються на засіданні Рахункової палати.

Положеннями статті 28 Закону № 576-VIII встановлено, що процедура організації роботи Рахункової палати, територіальних та інших структурних підрозділів її апарату, питання взаємовідносин між структурними підрозділами, членами Рахункової палати та посадовими особами апарату Рахункової палати, інші питання внутрішньої організації діяльності визначаються цим Законом та Регламентом Рахункової палати.

Регламент Рахункової палати та зміни до нього затверджуються на засіданні Рахункової палати не менш як двома третинами голосів від складу Рахункової палати, визначеного частиною першою статті 17 цього Закону, та оприлюднюються на офіційному веб-сайті Рахункової палати.

Відповідно до частини 1 статті 31 Закону № 576-VIII підставою для здійснення заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) є план роботи Рахункової палати або рішення Рахункової палати про здійснення позапланового заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) та підписане на виконання такого заходу членом Рахункової палати відповідне доручення. У дорученні зазначаються підстава, мета, предмет, строк здійснення заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), а також склад контрольної групи.

При цьому, порядок, правила та процедура здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) визначаються цим Законом та відповідно до цього Закону Регламентом Рахункової палати (ч. 2 ст. 31 Закону № 576-VIII).

Між тим, Рішенням Рахункової палати від 28.08.2018 року №22-7 затверджено Регламент Рахункової палати (далі - Регламент).

Згідно із пунктом 30.1 глави 30 Регламенту захід державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) проводиться відповідно до програми (стратегії, плану). Проект програми (стратегії, плану) готується посадовими особами департаменту, до повноважень яких належить здійснення заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) згідно із закріпленими напрямами його діяльності, на підставі плану роботи Рахункової палати чи рішення про здійснення позапланового заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), а також відповідного доручення члена Рахункової палати, наданого департаменту та/або територіальному підрозділу.

Відповідно до пункту 30.5 глави 30 Регламенту вимоги до складання, оформлення та внесення змін до програми (стратегії, плану) контрольного заходу визначаються Порядком складання програми (стратегії, плану) проведення заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), що затверджується окремим рішенням Рахункової палати.

Пунктом 30.6 глави 30 Регламенту встановлено, що програма (стратегія, план) контрольного заходу затверджується членом Рахункової палати, що забезпечує здійснення відповідного заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту).

Аналіз наведеного дає суду підстави дійти до висновку, що програмою (стратегією, планом) контрольного заходу на підставі якої здійснюється захід зовнішнього фінансового контролю (аудиту), затверджується членом Рахункової палати, що забезпечує здійснення відповідного заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту).

Звідси слідує, що безпосередньо член Рахункової палати, який забезпечує здійснення відповідного заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) затверджує програму (стратегію, план) контрольного заходу та й відповідно, у разі внесення змін до програми або викладення її у новій редакції, на думку суду, в розмінні пункту 30.6 глави 30 Регламенту і буде вважатися програмою (стратегією, планом) контрольного заходу.

У відповідності до частини 7 статті 3 Закону № 576-VIII Рахункова палата застосовує у своїй діяльності основні принципи діяльності Міжнародної організації вищих органів фінансового контролю (INTOSAI), Європейської організації вищих органів фінансового контролю (EUROSAI) та Міжнародні стандарти вищих органів фінансового контролю (ІSSAІ) в частині, що не суперечить Конституції та законам України.

Згідно із частиною першою статті 6 Лімської декларації про керівні принципи аудиту державних фінансів, прийнятої на IX Конгресі INTOSAL у жовтні 1997 року (INTOSAL-1) незалежність вищих органів аудиту нерозривно пов`язана з незалежністю його членів. З урахуванням положень Лімської декларації на XIX Конгресі INTOSAL у 2007 році схвалено Мексиканську декларацію незалежності вищих органів аудиту (INTOSAL-Р 10). Принцип 2 Мексиканської декларації передбачає незалежність Голови та членів колегіальних вищих органів аудиту. Згідно із принципом 3 Мексиканської декларації вищі органи аудиту повинні мати достатньо широкі повноваження (мандат) та повну свободу дій при виконанні своїх функцій, у тому числі бути вільними від контролю або втручання з боку органів законодавчої та виконавчої влади, зокрема у виборі питань аудиту, плануванні, складанні програм, проведенні, звітуванні та контролі за виконанням рекомендацій аудитів.

Судом встановлено, що дійсно окремого рішення Рахункової палати щодо затвердження Порядку складання програми (стратегії, плану) проведення заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) не існує, однак, з урахуванням наведених правових норм, відсутність такого рішення не є свідченням про допущення відповідачем процедурних порушень в цій частині.

Варто наголосити, що Програма та Зміни до Програми затверджені відповідальною особою за проведення контрольного заходу ДП «ПРОЗОРРО.ПРДАЖІ» членом Рахункової палати Івановою І.М. 23.09.2019 року та 25.10.2019 року, що, в свою чергу, не суперечить положенням пункту 30.6 глави 30 Регламенту.

За таких обставин, суд вважає доводи позивача в цій частині безпідставними.

Що ж стосується посилання ДП «ПРОЗОРРО.ПРДАЖІ» на необхідність погодження проекту програми (стратегії, плану), суд зверне увагу на наступне.

Пунктом 30.4 глави 30 Регламенту встановлено, що підготовлений проект програми (стратегії, плану) опрацьовується й погоджується зі структурними підрозділами апарату Рахункової палати, відповідальними за питання правового забезпечення та за питання аналітики, методології та контролю якості, а також за необхідності з іншими структурними підрозділами, у разі залучення їх до відповідного заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту).

Підготовка та надання інформації щодо нормативно-правового регулювання питань, пов`язаних із заходом державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), здійснюється структурним підрозділом, відповідальним за питання правового забезпечення, протягом місяця, наступного за датою затвердження Програми заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту).

Аналізуючи наведене положення суд звертає увагу, що підготовлений проект програми (стратегії, плану) опрацьовується й погоджується з іншими структурними підрозділами виключно у разі такої необхідності та залучення їх до відповідного заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту).

При цьому, протягом місця наступного за датою затвердження Програми заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) структурним підрозділом, відповідальним за питання правового забезпечення має бути здійснена підготовка та надання інформації щодо нормативно-правового регулювання питань, пов`язаних із заходом державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту)

В даному випадку, твердження позивача про порушення строків підготовки та надання інформації щодо нормативно-правового регулювання питань, пов`язаних із заходом державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) не може бути підставою для скасування спірного рішення в його частині, а також вказувати на протиправність здійснення відповідного заходу, оскільки, в будь-якому випадку підготовка та надання інформації щодо нормативно-правового регулювання питань, пов`язаних із заходом державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) була здійсненна.

Разом з цим, згідно пунктів 31.1,-31.3 глави 30 Регламенту підставою для здійснення заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) на визначених Програмою контрольного заходу об`єктах контролю є підписане членом Рахункової палати доручення.

У дорученні на здійснення заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) на визначеному об`єкті контролю зазначаються підстава, мета, предмет, а також строк здійснення заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), її керівник, заступник керівника та склад контрольної групи щодо такого об`єкта контролю.

У разі необхідності внесення змін до доручення, видається нове доручення, із обов`язковим зазначенням у ньому про втрату чинності попереднім дорученням і вказанням його номера та дати видачі). Дата набрання чинності новим дорученням є датою втрати чинності попереднім дорученням.

Аналіз наведених положень дає суду підстави дійти до висновку, що внесення змін до доручення здійснюється у разі необхідності внесення відповідних змін.

Судом встановлено, що Зміни до Програми від Програми відрізняються початковими часовими обмеженнями аудиту (на 2018 та І півріччя 2019, а 2018 та 9 місяців 2019), а також датою розгляду звіту на засіданні Рахункової палати (26.11.2019, а не 12.11.2019). Так, Зміни до Програми, на думу суду, відповідають дорученню від 24.09.2020 року. З урахуванням наведеного суд погоджується із твердженнями відповідача про відсутність підстав для внесення змін у доручення.

При цьому, суд наголошує, що строк проведення відповідного заходу у Змінах до Програми відповідає строкам, які встановлені у дорученні від 24.09.2020.

Окрім того, не можуть бути взяті до уваги посилання позивача щодо відсутності права вибору Рахунковою палатою на зміну або відсутність необхідності внесення змін до доручення, оскільки пункт 31.3 глави 30 Регламенту чітко встановлює, що такі зміни вносяться у разі їх необхідності.

Враховуючи вказане, суд не вбачає порушення відповідачем пункту 31.3 глави 31 Регламенту, а відтак доводи ДП «ПРОЗОРРО.ПРДАЖІ» в цій частині є необґрунтованими.

Що ж стосується посилання позивача на порушення пункту 33.1 глави 33 Регламенту суд вкаже наступне.

Наведена норма встановлює, що до початку здійснення заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) на об`єкті контролю керівник контрольної групи складає перелік необхідних питань та документів, відповідно до програми (стратегії, плану) контрольного заходу, із визначенням конкретних термінів надання об`єктом контролю пояснень щодо порушених питань та відповідних документів.

Такий перелік підписується керівником контрольної групи об`єкта контролю в двох оригінальних примірниках, один із яких надається керівнику об`єкта контролю, на іншому ставиться дата, посада та прізвище, ім`я, по батькові керівника об`єкта контролю, який отримав перший примірник. У разі ненадання на вимогу керівника контрольної групи усіх матеріалів, зазначених у переліку питань та документів, цей факт відображається в акті за результатами здійснення аудиту ефективності та фінансового аудиту, про що складається протокол про адміністративне правопорушення (Порядок складання протоколу про адміністративне правопорушення затверджується рішенням Рахункової палати).

У ході здійснення заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) особи, які входять до складу контрольної групи об`єкта контролю, мають право, за погодженням з членом Рахункової палати запитувати й інші документи та матеріали, які не зазначені в переліку, підписаному керівником контрольної групи об`єкта контролю.

Аналіз наведеного пункту Регламенту дає суду підстави дійти до однозначного висновку, що перелік необхідних питань та документів, відповідно до програми (стратегії, плану) контрольного заходу, із визначенням конкретних термінів надання об`єктом контролю пояснень щодо порушених питань та відповідних документів складається керівником контрольної групи до початку здійснення заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) на об`єкті контролю.

Тобто, положення пункту 33.1 глави 33 Регламенту не встановлює обов`язку надати відповідний перелік об`єкту контролю до початку здійснення заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), а встановлює обов`язок лише скласти такий перелік до проведення заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту).

Окрім цього, положеннями пункту 33.1 глави 33 Регламенту, які і положеннями пункту 2 частини 1 статті 32 Закону № 576-VIII відповідачу надано право запитувати і вивчати оригінали документів та інші матеріали, дані на електронних носіях, одержувати у визначений керівником контрольної групи термін копії, витяги з документів (у тому числі електронних).

Таким чином, на думку суду відсутні порушення Рахунковою палатою положень пункту 33.1 глави 33 Регламенту.

Беручи до уваги наведене в сукупності суд вважає, що в ході розгляду справи не підтверджено доводи Державного підприємства «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ» щодо порушення відповідачем положень Закону № 576-VIII та Регламенту.

Надаючи оцінку доводам позивача в частині протиправності оскаржуваного рішення в його частинах суд вкаже наступне.

Згідно із частиною 1 статті 35 Закону № 576-VIII за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) складається звіт, складовими частинами якого є акт (у разі наявності), висновки та рекомендації (пропозиції).

У звіті щодо фінансового аудиту та аудиту ефективності обов`язково наводяться висновки за критеріями, встановленими відповідно частинами третьою та четвертою статті 4 цього Закону.

Відповідно до частин 2-5 статті 35 Закону № 576-VIII звіт підписує та представляє на засіданні Рахункової палати член Рахункової палати, відповідальний за здійснення відповідного заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту).

Не пізніш як за сім робочих днів до розгляду на засіданні Рахункової палати проект звіту обговорюється відповідним членом Рахункової палати та уповноваженою посадовою особою об`єкта контролю. У п`ятиденний строк об`єкт контролю може надати письмові зауваження щодо змісту проекту звіту відповідному члену Рахункової палати, який їх розглядає та складає довідку про результати розгляду зауважень. Такі зауваження і довідка додаються до звіту і є його невід`ємними частинами.

Після затвердження на засіданні Рахункової палати звіт надсилається об`єкту контролю.

Вимоги щодо змісту звіту, порядок його складання, обговорення та розгляду визначаються цим Законом та Регламентом Рахункової палати.

Згідно із статтею 36 Закону № 576-VIII за результатами обговорення на засіданні Рахункової палати звіту, складеного за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), Рахункова палата приймає рішення, яке надсилає разом із відповідним звітом об`єкту контролю.

Вимоги до складання та оформлення рішень Рахункової палати, прийнятих за результатами обговорення звітів, визначаються цим Законом та Регламентом Рахункової палати.

Рішення, прийняте за результатами обговорення звіту, підлягає розгляду об`єктом контролю.

Об`єкт контролю у місячний строк інформує Рахункову палату про результати розгляду рішення Рахункової палати, заплановані та вжиті у зв`язку з цим заходи.

Якщо об`єкт контролю не поінформував Рахункову палату про результати розгляду її рішення або якщо Рахункова палата визнала неналежними заходи, заплановані та вжиті об`єктом контролю у зв`язку з її рішенням, Рахункова палата інформує про це відповідні органи влади, а також громадськість через засоби масової інформації.

Рішення Рахункової палати та результати їх розгляду об`єктом контролю оприлюднюються на офіційному веб-сайті Рахункової палати, крім інформації з обмеженим доступом.

Суд звертає увагу, що позивач фактично не погоджується із висновками Звіту про результати розгляду аудиту ефективності використання та розпорядження майном Державне підприємство «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ» та деякими пунктами резолютивної частини оскаржуваного рішення.

Між тим, аналізуючи положення статті 36 Закону № 576-VIII суд приходить до висновку, що саме об`єкти контролю (в даному випадку позивач) за результатами розгляду рішень Рахункової палати можуть приймати рішення на виконання рекомендацій (пропозицій) Рахункової палати у межах своєї компетенції. У свою чергу, Рахункова палата у власних рішеннях викладає винятково власну оцінку щодо предмета контролю (аудиту), яка може бути врахована, а може бути не врахована при реалізації об`єктами контролю їх повноважень та здійсненні ними відповідних заходів. На підставі проведеного в межах аудиту у Державному підприємстві «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ», Рахунковою палатою надано йому рекомендації (пропозиції), які викладені у рішенні.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що сам по собі факт прийняття оскаржуваного рішення не може вважатися таким, що порушує права та інтереси позивача.

Суд акцентує увагу на тому, що якщо позивач вважає, що у рішенні міститься інформація, що не відповідає дійсності, він може звернутися за захистом своїх прав в порядку статті 277 Цивільного кодексу України з позовом про спростування недостовірної інформації, яка завдає шкоди діловій репутації позивача, у відповідний суд.

Варто відмітити, що висновки та тези викладені Рахунковою палатою України у спірному рішенні є виключно власними міркуванням щодо предмету перевірки, які можуть знайти або не знайти реалізацію у відповідних рішеннях компетентних органів державної влади.

Разом з цим, доводи позивача в частині того, що спірним рішенням ініційовано ряд позапланових перевірок суд відхиляє, оскільки таке ініціювання не свідчить про проведення іншими державними органом перевірок. Додатково суд звертає увагу на те, що лист (вимога) Антимонопольного комітету України від 05.06.2020 №130-293/02-8197 сформована останнім внаслідок надходження звернень від суб`єктів господарювання щодо виникнення проблемних питань під час використання операторами електронних майданчиків торгової системи Прозоро.Продажі, а не внаслідок надходження оскаржуваного рішення.

Також, суд залишає поза увагою посилання Державного підприємства «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ» на те, що невиконання спірного рішення тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 188-19 Кодексу України про адміністративній правопорушення мотивуючи це наступним.

Положеннями статті 188-19 Кодексу України про адміністративній правопорушення, серед іншого, встановлено, що невиконання законних вимог Рахункової палати, члена Рахункової палати, створення перешкод у їх роботі під час здійснення ними своїх повноважень, надання неправдивої або неповної інформації або ненадання інформації у строк, встановлений законом, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двохсот до трьохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною п`ятою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від трьохсот п`ятдесяти до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом встановлено, що оскаржуване рішення не має характеру примусу, не встановлює чіткі строки його виконання, а відтак диспозиція статті 188-19 Кодексу України про адміністративній правопорушення до спірного рішення застосована бути не може.

Згідно із частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що рішення Рахункової палати «Про розгляд Звіту про результати ефективності використання та розпорядження майном Державного підприємства «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ», що мають фінансової наслідки для державного бюджету від 27.12.2019 року №39-2, в частині що оскаржується позивачем, прийнято відповідачем в порядок, спосіб та в межах наданих йому повноважень. Тобто, таке рішення відповідає критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про відповідність спірного рішення критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, що, в свою чергу, зумовлює відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Оскільки адміністративний позов не підлягає до задоволення, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого ним судового збору та витрат понесених на правничу допомогу.

Керуючись статтями 2, 72, 73, 77, 139, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Державного підприємства «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ» (01601, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, б. 22, код ЄДРПОУ т42068925) до Рахункової палати (01601, м. Київ, вул. М. Коцюбинського, б. 7, код ЄДРПОУ 00013540) про визнання протиправним та скасування рішення в частині відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева