-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
УХВАЛА
26 січня 2021 року Справа № 915/938/13
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Берко О.В.,
представника позивача: не з`явився,
представника відповідача: не з`явився,
представника заявника (зацікавленої особи): не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви ТОВ «МБЦ «Олександрівський» за вхід.№17389/18 від 21.12.2018 та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №27-2352/19 від 06.02.2019 (вхід.№1948/19 від 07.02.2019) про заміну сторони (стягувача) її правонаступником у справі
за позовом: Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія»
(93404, Луганська обл., м.Сєвєродонецьк, вул.Сметаніна, буд.3-А; ідент.код 05839888;
пошт.адреса: 01032, м.Київ, вул.Л.Толстого, буд.51/102, оф.23),
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський бізнес центр
«Олександрівський» (54030, м.Миколаїв, вул.Нікольська, буд.25;
ідент.код 30397293),
про: стягнення заборгованості у розмірі 16664903,52 грн,
зацікавлена особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
(04053, м.Київ, вул.Січових Стрільців, буд.17; ідент.код 21708016),-
в с т а н о в и в:
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 16.10.2014, з урахуванням змін внесених постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.03.2015, задоволено позов ПАТ Укрінбанк до ТОВ Миколаївський Бізнес-центр Олександрівський та вирішено стягнути з ТОВ МБЦ Олександрівський на користь ПАТ Український інноваційний банк грошові кошти у загальній сумі 16664903,52 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївський бізнес центр «Олександрівський» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з заявою, в якій просило суд замінити стягувача у даній справі ПАТ «Українська інноваційна компанія» на його правонаступника Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Ухвалою суду від 22.12.2018 заяву ТОВ «МБЦ «Олександрівський» про заміну сторони її правонаступником залишено без руху та встановлено заявнику строк на усунення недоліків заяви.
Ухвалою суду від 02.01.2019 справу в частині розгляду заяви ТОВ «МБЦ «Олександрівський» про заміну сторони її правонаступником прийнято до свого провадження. Розгляд заяви призначено в судовому засіданні на 09.01.2019.
Розгляд заяви судом відкладався в зв`язку з ненаданням Відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб до суду письмових пояснень по суті заяви.
07.02.2019 до суду звернувся Фонд гарантування вкладів фізичних осіб із заявою №27-2352/19 від 06.02.2019, в якій просив суд замінити стягувача у виконавчому провадженні №50016987 з ПАТ «Українська інноваційна компанія» на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Ухвалою суду від 07.02.2019 розгляд заяви Фонду гарантування вкладів фізичних осіб призначено на 11.02.2019.
Враховуючи, що вказані заяви по своїй суті стосуються заміни стягувача у даній справі з Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, то суд приходить до висновку про можливість спільного розгляду цих заяв, в зв`язку з чим суд вважає за необхідне об`єднати в одне провадження розгляд зави ТОВ «МБЦ «Олександрівський» за вхід.№17389/18 від 21.12.2018 та заяви Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №27-2352/19 від 06.02.2019 (вхід.№1948/19 від 07.02.2019) про заміну сторони (стягувача) її правонаступником.
Ухвалами суду від 22.03.2019 провадження у справі з розгляду заяв зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №925/698/16.
16.03.2020 судом поновлено провадження з розгляду заяв.
02.04.2020 судом відкладався розгляд заяв без визначення дати судового засідання, у розумний строк, тривалість якого обумовлюється запровадженням в Україні карантину через спалах у світі короновірусу «COVID-19».
Ухвалами суду від 04.01.2021 призначено розгляд заяв на 26.01.2021.
Представники учасників справи у судове засідання 26.01.2021 не з`явились, про час та місце розгляду заяв повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомленні про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі, зокрема повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Судом також враховано, що явка представників учасників справи в судове засідання 26.01.2021 не визнавалась судом обов`язковою.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для розгляду заяв по суті за відсутності представників учасників справи.
У судовому засіданні 26.01.2021 судом підписано вступну та резолютивну частини ухвали без її проголошення.
Розглянувши матеріали заяв суд дійшов наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.05.2015 у справі №915/938/13, якою змінено рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.10.2014, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський бізнес центр «Олександрівський» на користь Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» в особі Миколаївського центрального відділення Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк»:
1) за кредитним договором №12-041037 від 28.10.2004:
- проценти за користування кредитними коштами в сумі 72790 грн;
- пеня за порушення строків погашення кредиту в сумі 24141,90 грн;
- пеня за порушення строків погашення процентів в сумі 5973,92 грн;
2) за кредитним договором №12-061008 від 28.10.2006:
- борг в сумі 7238000,0 грн;
- проценти за користування кредитними коштами в сумі 1923565,90 грн;
- пеня за порушення строків погашення кредиту в сумі 51206,43 грн;
- пеня за порушення строків погашення процентів в сумі 137681,84 грн;
3) за кредитним договором №12-080201 від 22.02.2008:
- борг в сумі 6278921,45 грн;
- проценти за користування кредитними коштами в сумі 793262,13 грн;
- пеня за порушення строків погашення кредиту в сумі 102207,36 грн;
- пеня за порушення строків погашення процентів в сумі 37152,59 грн;
4) 68820 грн витрат на сплату судового збору за подання позову.
На виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 31.05.2015 у справі №915/938/13 Господарським судом Миколаївської області 23.04.2015 видано відповідний наказ, за яким стягувачем визначено Акціонерне товариство «Український інноваційний банк».
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 04.02.2016 відкрито виконавче провадження №50016987 з виконання вказаного наказу суду.
Постановою державного виконавця ВПВР ДДВС Міністерства юстиції України від 27.01.2017 у виконавчому провадженні №50016987 змінено назву стягувача з Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» на Публічне акціонерне товариство «Укрінком».
Постановою державного виконавця ВПВР ДДВС Міністерства юстиції України від 13.05.2017 у виконавчому провадженні №50016987 змінено назву стягувача з Публічного акціонерного товариства «Укрінком» на Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія».
21.12.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївський бізнес центр «Олександрівський» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з заявою, в якій просило суд замінити стягувача у даній справі ПАТ «Українська інноваційна компанія» на його правонаступника Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
В обґрунтування заяви ТОВ «МБЦ «Олександрівський» зазначає, що ПАТ «Укрінком» є неналежним стягувачем по справі, оскільки він не є правонаступником ПАТ «Укрінбанк», а єдиним правонаступником стягувача є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
ТОВ «МБЦ «Олександрівський» вказує, що заміна стягувача у виконавчому провадженні можлива лише за рішенням суду на підставі його правонаступництва, невжиття заходів в здійсненні правонаступництва є перешкодою подальшого виконання судового рішення у цій справі.
07.02.2019 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Господарського суду Миколаївської області з заявою, в якій просив суд замінити стягувача у виконавчому провадженні №50016987 з ПАТ «Українська інноваційна компанія» на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
В обґрунтування заяви Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зазначає, що внаслідок реєстраційних дій, вчинених з порушенням та всупереч вимог чинного законодавства, в ПАТ «Укрінком» відсутня спеціальна правосуб`єктність, відтак - відсутнє право вимагати від боржника повернення коштів, виданих банком, тобто, в розумінні ст.334 ГПК компанія ПАТ «Укрінком» є такою, що вибула як сторона виконавчого провадження. Натомість, Фонд, який в силу приписів спеціального закону є ліквідатором неплатоспроможного ПАТ «Укрінбанк», який видав кредит, в даному випадку має виступати належним стягувачем.
24.12.2015 правлінням Національного банку України ухвалено постанову №934 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» до категорії неплатоспроможних», а виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було ухвалено рішення №239 від 24.12.2015 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Укрінбанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».
Однак, надалі такі рішення Нацбанку та Фонду щодо запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Укрінбанк» були оскаржені до суду та постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 16.03.2016 у справі №826/1162/16 указані розпорядчі акти визнані незаконними та скасовані. Вказана постанова залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016.
24.10.2017 постановою Верховного Суду України постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 16.03.2016 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016, Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016 скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
22.03.2016 правлінням Нацбанку на підставі пропозиції Фонду щодо відкликання банківської ліцензії та ліквідації ПАТ «Укрінбанк» ухвалено постанову №180 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Укрінбанк». На підставі вказаної постанови Нацбанку виконавчою дирекцією Фонду ухвалено рішення №385 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Укрінбанк» та делегування повноважень ліквідатора банку».
В подальшому акціонери ПАТ «Укрінбанк» звернулися до Окружного адміністративного суду м.Києва із позовом до Нацбанку та Фонду про визнання протиправними та скасування постанови Правління Нацбанку від 22.03.2016 №180 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Укрінбанк», рішення виконавчої дирекції Фонду №385 від 22.03.2016 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Укрінбанк» та делегування повноважень ліквідатора банку».
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 29.04.2016 у справі №826/5325/16 перелічені вище розпорядчі акти визнані незаконними та скасовані.
Ухвалою колегії суддів Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 апеляційні скарги Нацбанку та Фонду на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва по справі №826/5325/16 від 29.04.2016 залишено без змін. Указані судові акти залишено без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016.
13.07.2016 за рішенням загальних зборів акціонерів товариства ПАТ «Укрінбанк» (позивач у справі) перейменовано в ПАТ «Укрінбанк», а також викладено статут у новій редакції та змінено місцезнаходження товариства. Відповідні зміни щодо назви внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 13.07.2016 за номером реєстраційної дії 10741070127038947.
28.03.2017 за рішенням загальних зборів акціонерів товариства ПАТ «Укрінком» перейменовано в ПАТ «Українська інноваційна компанія», викладено статут в новій редакції. Зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені 03.04.2017.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на даний час в державному реєстрі юридичної особи з назвою «Український інноваційний банк» не існує. Під ідентифікаційним кодом юридичної особи 05839888 в реєстрі зареєстроване ПАТ «Українська інноваційна компанія».
Відповідно до ч.ч.1,4 ст.104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Особливості припинення банку як юридичної особи встановлюються законом.
Чинним законодавством зміну назви товариства не віднесено до підстав виникнення правонаступництва.
Єдиний реєстр - це автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання даних про юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, що знаходяться на території України, а також відокремлені підрозділи юридичних осіб України, що знаходяться за її межами (згідно із пунктом 1 Положення про ЄДРПОУ затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 №118 зі змінами і доповненнями).
Згідно із ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
З метою забезпечення єдиного державного обліку підприємств та організацій усіх форм власності Кабінет Міністрів України постановою від 22.01.1996 №118 (у редакції постанови КМУ від 22.06.2005 №499) затвердив положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України.
Відповідно до п.6 вказаного Положення ідентифікаційний код зберігається за суб`єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним. У разі перетворення юридичної особи, крім центральних органів виконавчої влади, за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код. У разі припинення юридичної особи шляхом приєднання до іншої юридичної особи та створення на базі юридичної особи, що припинилася, відокремленого підрозділу ідентифікаційний код такої юридичної особи залишається за відокремленим підрозділом. В інших випадках припинення юридичної особи присвоєння її ідентифікаційного коду новоствореним суб`єктам забороняється.
Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (ст. 80 Цивільного кодексу України). Глава 7 Цивільного кодексу України містить загальні положення про юридичну особу.
Правосуб`єктність юридичної особи, тобто здатність бути учасником відповідних цивільних правовідносин, виникає з моменту державної реєстрації останньої відповідно до закону (ч.1 ст.80, ч.4 ст.91 Цивільного кодексу України) та є універсальною (ч.1 ст.91 Цивільного кодексу України) і статутною, тобто визначається на підставі установчих документів та закону (ч.2 ст.81, ч.1 ст.87, ч.1, 2 ст.92 Цивільного кодексу України).
Водночас, згідно з нормами ч.5 ст.336 Господарського кодексу України, ч.6 ст.1 Закону «Про акціонерні товариства», ч.1 ст.1, ст.3 та ч.2 ст.6 Закону «Про банки і банківську діяльність» в Україні діє спеціальне законодавство, яке регулює утворення банків їх статусу та припинення, здійснення ними/припинення банківської діяльності, до якого, зокрема, входять Закон «Про банки і банківську діяльність», Закон України «Про Національний банк України», Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», нормативно-правові акти Національного банку України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, які визначають зміст спеціальної правосуб`єктності банківської установи.
Відповідності до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи, або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.
Судом встановлено, що Великою Палатою Верховного Суду 10.12.2019 ухвалено постанову у справі №925/698/19 за участі ПАТ «Українська інноваційна компанія» та встановлено певні обставини щодо правонаступництва цього товариства за ПАТ «Укрінбанк».
При цьому суд касаційної інстанції щодо посилань ПАТ «Українська інноваційна компанія» на вищенаведені адміністративні справи зазначив, що відповідні висновки не можуть прийматись до уваги Великою Палатою Верховного Суду як встановлені обставини, оскільки є лише правовою оцінкою іншим судом встановлених обставин справи. З урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у п.32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №917/1345/17 (провадження №12-144гс18), преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи. А тому посилання скаржника на те, що судом першої інстанції не прийнято до уваги обставини в розглянутих у адміністративному порядку справах, відхиляються судом як необґрунтовані.
Так, Великою Палатою Верховного Суду з`ясовано, що ПАТ «Український інноваційний банк» та ПАТ «Українська інноваційна компанія» мають один і той самий ідентифікаційний код юридичної особи №0583988. Дата реєстрації цих юридичних осіб, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, також збігається. Однак в Єдиному реєстрі відсутній запис про те, що ПАТ «Українська інноваційна компанія» є правонаступником ПАТ «Український інноваційний банк» (п.29 ч.1 ст.9 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»), такий запис міститься лише в статуті цієї юридичної особи.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань під кодом 05839888 зареєстровано ПАТ «Українська інноваційна компанія». Однак зазначено про відсутність відомостей про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа.
Про правонаступництво заявника за ПАТ «Український інноваційний банк» та ПАТ «Укрінком» вказано лише у наданому заявником витязі зі статуту ПАТ «Українська інноваційна компанія».
Відповідно до ст.52, 334 ГПК України процесуальне правонаступництво можливе за настання обставин смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір.
Верховний Суд у справі №925/698/16 наголосив, що суди попередніх інстанцій не встановили, а сторони не довели, що реалізація повного комплексу організаційних змін банку від 13.07.2016 року та від 28.03.2017 була узгоджена з Національним банком України та останній погодив усі відповідні зміни в діяльності ПАТ «Український інноваційний банк», про що був внесений запис щодо реєстрації статуту цього банку в новій редакції до Державного реєстру банків. Те ж стосується виключення ПАТ «Український інноваційний банк» з Державного реєстру банків та факту закінчення ліквідації цього банку відповідно до ч.5 ст.91 Господарського кодексу України, ст.77 Закону про банки, ст.53 Закону про гарантування вкладів, відміни/дострокової відміни за ініціативою Національного банку України застосованих ним до цього банку заходів впливу. У судових справах, на які посилаються сторони спору, також не встановлено преюдиційних обставин, які б це підтверджували.
Юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Особливості припинення банку як юридичної особи встановлюються законом (ч.1, 4 ст.104 Цивільного кодексу України). Частинам 1, 4 ст.104 Цивільного кодексу України кореспондує ч.1 ст.59 та ч.1 ст.91 Господарського кодексу України. Частині 1 ст.104 Цивільного кодексу України також кореспондує ч.1 ст.79 Закону про акціонерні товариства (тут і далі в редакції чинній на момент виникнення правовідносин).
Особливості ліквідації банків встановлюються Законом України «Про банки і банківську діяльність» (згідно із ч.4 ст.110 Цивільного кодексу України).
Реорганізація банку - злиття, приєднання, виділення, поділ банку, перетворення його організаційно-правової форми, наслідком яких є передача, прийняття його майна, коштів, прав та обов`язків правонаступникам (абз.40 ч.1 ст.2 Закону про банки). У разі реорганізації банку шляхом перетворення до таких правовідносин не застосовуються норми законодавства щодо припинення юридичної особи. Під час проведення реорганізації банку шляхом перетворення кредитори не мають права вимагати від банку припинення чи дострокового виконання зобов`язання (частина третя статті 26 Закону про банки). Власники банку мають право розпочати процедуру ліквідації банку за рішенням загальних зборів лише після надання на це згоди Національного банку України та за умови відкликання банківської ліцензії. Ліквідація банку з ініціативи власників здійснюється в порядку, передбаченому законодавством про ліквідацію юридичних осіб, у разі якщо Національний банк України після отримання рішення власників про ліквідацію банку не виявив ознак, за якими цей банк може бути віднесено до категорії проблемного або неплатоспроможного. В іншому випадку Національний банк України відмовляє в погодженні згідно з п.2.4 глави 2 розділу ІІІ Положення про заходи впливу. Якщо банк, який ліквідується за ініціативою власників, віднесено Національним банком України до категорії проблемних або неплатоспроможних, Національний банк України та Фонд вживають щодо нього заходи, передбачені Законом про банки та Законом про гарантування вкладів (згідно із ст. 78 Закону про банки).
Банк подає документи для проведення державної реєстрації змін до статуту банку після їх погодження Національним банком України. Перелік документів та порядок погодження змін до статуту банку встановлюються Національним банком України. Національний банк України приймає рішення про погодження змін до статуту банку або про відмову в їх погодженні не пізніше місячного строку з дня подання повного пакета документів. Національний банк України в установленому ним порядку вносить відповідний запис до Державного реєстру банків після проведення державної реєстрації змін до установчих документів (частини четверта та шоста-восьма статті 16 Закону про банки).
Погодження змін, що вносяться до статутів банків, регулюються, зокрема главою 1 розділу VII Положення про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів, затвердженого постановою правління Національного банку України від 08.09.2011 №306, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.10.2011 за №1203/19941 (далі - Положення про ліцензування банків). Погодження призначення та визначення відповідності професійної придатності та ділової репутації керівників банку, керівника підрозділу внутрішнього аудиту (у разі їх зміни) регулюється главою 3 розділу VII Положення про ліцензування банків. Зокрема, відповідно до п.1.8 глави 1 розділу VII Положення про ліцензування банків банк у разі зміни свого найменування зобов`язаний у новій редакції статуту зробити запис про правонаступництво банку з новим найменуванням щодо передачі йому всього майна, прав і зобов`язань банку з попереднім найменуванням.
Правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними (ч.3 ст.36 Закону про гарантування вкладів).
Фонд та Національний банк України співпрацюють з метою забезпечення стабільності банківської системи України і захисту інтересів вкладників та інших кредиторів банків. З цією метою Фонд і НБУ укладають договір про співпрацю, який передбачає засади співробітництва цих установ у процесі регулювання і нагляду за діяльністю банків, застосування до них заходів впливу, інспекційних перевірок банків, здійснення заходів з виведення неплатоспроможних банків з ринку (ч.1 ст.55 Закону про гарантування вкладів).
Тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Фонд може делегувати рішенням виконавчої дирекції Фонду частину або всі свої повноваження як тимчасового адміністратора або ліквідатора уповноваженій особі (уповноваженим особам) Фонду (ч.1 ст.35 Закону про гарантування вкладів). Особливості передачі активів і зобов`язань неплатоспроможного банку визначені статтею 40 Закону про гарантування вкладів.
Відповідно до змісту положень банківського законодавства лише реорганізація банку передбачає правонаступництво. Способи реорганізації банку передбачені статтею 26 Закону «Про банки і банківську діяльність». До реорганізації не застосовуються норми законодавства щодо припинення юридичної особи.
Так, Велика Палата Верховного Суду у справі №925/698/16 дійшла висновку, що зміна назви акціонерного товариства (банку) без зміни його організаційно-правової форми, виключення з його назви слова «банк», виключення з видів його діяльності «комерційних банків» (КВЕД:64.19) не є ані перетворенням цієї юридичної особи в розумінні ст.108 Цивільного кодексу України (ст.87 Закону про акціонерні товариства), ані виділом в розумінні ст. 109 Цивільного кодексу України (ст.86 Закону про акціонерні товариства), ані припиненням шляхом злиття, приєднання або поділу в розумінні ст. 106 Цивільного кодексу України (ст.83 - 85 Закону про акціонерні товариства). Попри те, що правовий висновок щодо застосування норм права у справі №914/3587/14 (постанова від 24.04.2019) Велика Палата Верховного Суду зробила стосовно зміни найменування (типу) акціонерних товариств з відкритого або закритого на публічне або приватне, Велика Палата Верховного Суду не бачить підстав відходити від правового висновку, зробленого у мотивувальній частині зазначеного судового рішення (пункт 50), відповідно до якого сама лише зміна найменування (типу) юридичної особи не означає її реорганізації, зокрема, перетворення, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма такої особи.
Отже, в результаті організаційних змін ПАТ «Укрінбанк» від 13.07.2016 та від 28.03.2017 нова банківська установа відповідно до вимог ст.17 Закону про банки не утворилась.
Великою Палатою Верховного Суду у справі №925/698/16 встановлено, що власники ПАТ «Український інноваційний банк», приймаючи рішення про відмову від «банківської діяльності», висловили своє бажання припинити таку діяльність, яка є складовою спеціальної правосуб`єктності банку як юридичної особи, але вони не звернулись до існуючої процедури ліквідації банку за їх рішенням, передбаченої ст.78 Закону про банки, погодження якої з боку Національного банку України неможливе в силу чинності у відповідного банку статусу проблемного, що відповідає як ст.78 Закону про банки так і п.2.4 глави 2 розділу ІІІ Положення про заходи впливу.
Також відповідно до банківського законодавства реорганізація банку або його ліквідація за рішенням власників має відбуватись за погодження з Національним банком України. Відповідного погодження не встановлено. Разом з тим банківським законодавством, зокрема ст.16 та 46 Закону про банки, також передбачено інформування та погодження з Національним банком України змін до статуту банку, а також їх реєстрацію тільки після погодження таких змін Національним банком України. Однак весь обсяг організаційних змін банку від 13.07.2016 та від 28.03.2017 не погоджувався Національним банком України, попри те, що таке погодження є обов`язковим. А тому посилання скаржника на автоматичний перехід прав позивача у справі до нього є безпідставними та не ґрунтуються на нормах права.
Банківське законодавство не передбачає правонаступництво у разі ліквідації банку. Крім того, з урахуванням ч.6 ст.77 Закону про банки, ч.3 ст.53 Закону про гарантування вкладів, п.3.1 глави 3 розділу ІІІ Положення про заходи впливу ліквідація банку ані за ініціативою Національного банку України, ані за ініціативою власників банку не може вважатись завершеною, оскільки не відповідає вимогам цих нормативних положень, що визначають момент закінчення ліквідації банку.
Отже, незалежно від того, чи проведена ліквідація банку чи ні, банк зобов`язаний узгоджувати внесення змін до свого статуту з Національним банком України відповідно до вимог банківського законодавства. Ця вимога чинна незалежно від чинності постанови Національного банку України про неплатоспроможність банку, рішення Фонду про тимчасову адміністрацію, постанови Національного банку України про відкликання ліцензії та ліквідацію банку, рішення Фонду про ліквідацію банку.
Правочину між ПАТ «Український інноваційний банк» та ПАТ «Укрінком» щодо передачі прав та обов`язків банку не відбулось, правонаступництва в розумінні процедури реорганізації також.
Верховним Судом констатовано також, що фактично суть організаційних змін банку від 13.07.2016 зводиться до створення власної процедури виведення проблемного банку з ринку без врахування спеціальної процедури, повноважень Національного банку України та Фонду, механізмів захисту кредиторів банку, передбаченої банківським законодавством.
Реорганізація банку в іншу особу, або передача прав та обов`язків банку іншій особі за іншими правочинами, навіть зміна назви, якщо це тягне трансформацію носія таких прав та обов`язків, має проводитись у спосіб, який відповідає закону, загальним принципам законодавства, в першу чергу спеціального, яке регулює банківську діяльність як специфічний вид діяльності.
Виведення банку з ринку шляхом виключення слова «банк» з його назви та «банківської діяльності» з видів його діяльності законом не передбачено. Попри те, що закон не містить прямої заборони вказаних рішень керівників банку як таких, здійснення цього без узгодження з НБУ не відповідає загальним принципам банківського законодавства.
Рішення про здійснення змін у статуті відповідного банку є підставою для державної реєстрації цих змін лише за умови дотримання встановленої законом процедури погодження таких змін.
Отже, перехід прав та обов`язків від ПАТ «Український інноваційний банк» до ПАТ «Укрінком» та наступних осіб, які заявляли про своє отримання прав та обов`язків цього банку, не міг відбуватись лише на підставі виключення кредитною установою із своєї назви слова «банк» та виключення з видів своє діяльності «банківської діяльності» без дотримання вимог банківського законодавства. Організаційні зміни банку від 13.07.2016 та від 28.03.2017 не відповідають вимогам банківського законодавства.
Верховний Суд у справі №925/698/16 дійшов висновку, що ПАТ «Український інноваційний банк» не було припинено чи змінено у встановленому законом порядку на ПАТ «Укрінком», а відтак й ПАТ «Українська інноваційна компанія» не набуло прав банку.
Припинення банком банківської діяльності можливе виключно у порядку, передбаченому Законом про банки і банківську діяльність та Законом про гарантування вкладів шляхом: ліквідації банку за рішенням власників після надання на це згоди НБУ, за відсутності ознак, за якими цей банк може бути віднесено до категорії проблемного або неплатоспроможного, або виведення неплатоспроможного банку з ринку під контролем Фонду у разі віднесення НБУ такого банку до категорії проблемних або неплатоспроможних.
Стосовно належного суб`єкта, уповноваженого представляти банк у правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду у справі №925/698/16 вказала, що після запровадження Фондом у банку тимчасової адміністрації, повноважний суб`єкт на управління банком та представництво банку визначається виключно Фондом відповідно до положень п.17 ч.1 ст.2, ст.34, 37, 44, 48 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
При цьому скасування судом або визнання неправомірним (незаконним) рішення Фонду про запровадження тимчасової адміністрації чи початок процедури ліквідації банку не означає автоматичного припинення управління банком Фондом.
Управління банком Фондом у такому разі припиняється лише після прийняття Національним банком України рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, відновлення банківської ліцензії і повернення банку під нагляд Національного банку України.
Таким чином, Великою Палатою Верховного Суду під час розгляду справи №925/698/16 з приводу статусу ПАТ «Української інноваційної компанії» встановлено, що до цієї особи не перейшли права ПАТ «Укрінбанк», оскільки ця особа не є правонаступником банку у відповідності до положень чинного законодавства.
Відтак, суд приходить до висновку, що постановами державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 27.01.2017 та від 13.05.2017 у ВП №50016987 було безпідставно замінено сторону (стягувача) у виконавчому провадженні з ПАТ «Український інноваційний банк» в подальшому на ПАТ «Українська інноваційна компанія», оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, який в силу приписів спеціального закону є ліквідатором неплатоспроможного банку, в даному випадку має виступати належним стягувачем.
Враховуючи викладене, а також приписи ст.334 ГПК України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяв ТОВ «МБЦ «Олександрівський» за вх.№17389/18 від 21.12.2018 та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №27-2352/19 від 06.02.2019 (вх.№1948/19 від 07.02.2019) про заміну сторони (стягувача) її правонаступником у даній справі та у виконавчому провадженні №50016987 та, відповідно, наявність правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до ч.4 ст.334 ГПК України ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 242 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст.232, 233, 234, 235, 326, 334 ГПК України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Розгляд заяв ТОВ «МБЦ «Олександрівський» за вх.№17389/18 від 21.12.2018 та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №27-2352/19 від 06.02.2019 (вх.№1948/19 від 07.02.2019) про заміну сторони (стягувача) її правонаступником у справі №915/938/13 та у виконавчому провадженні №50016987 об`єднати в одне провадження.
2. Заяви ТОВ «МБЦ «Олександрівський» за вх.№17389/18 від 21.12.2018 та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №27-2352/19 від 06.02.2019 (вх.№1948/19 від 07.02.2019) про заміну сторони (стягувача) її правонаступником у справі №915/938/13 та у виконавчому провадженні №50016987, - задовольнити.
3. Замінити сторону (стягувача) у справі №915/938/13 та виконавчому провадженні №50016987 з Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» (93404, Луганська обл., м.Сєвєродонецьк, вул.Сметаніна, буд.3-А; ідент.код 05839888) на належного стягувача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м.Київ, вул.Січових Стрільців, буд.17; ідент.код 21708016) щодо виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 31.05.2015 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський бізнес центр «Олександрівський» на користь Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» в особі Миколаївського центрального відділення Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» заборгованості:
1) за кредитним договором №12-041037 від 28.10.2004:
- процентів за користування кредитними коштами в сумі 72790 грн;
- пені за порушення строків погашення кредиту в сумі 24141,90 грн;
- пені за порушення строків погашення процентів в сумі 5973,92 грн;
2) за кредитним договором №12-061008 від 28.10.2006:
- боргу в сумі 7238000,0 грн;
- процентів за користування кредитними коштами в сумі 1923565,90 грн;
- пені за порушення строків погашення кредиту в сумі 51206,43 грн;
- пені за порушення строків погашення процентів в сумі 137681,84 грн;
3) за кредитним договором №12-080201 від 22.02.2008:
- боргу в сумі 6278921,45 грн;
- процентів за користування кредитними коштами в сумі 793262,13 грн;
- пені за порушення строків погашення кредиту в сумі 102207,36 грн;
- пені за порушення строків погашення процентів в сумі 37152,59 грн;
4) 68820,0 грн витрат на сплату судового збору за подання позову.
4. Ухвалу направити на адреси учасників справи та Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м.Київ, вул.Городецького, буд.13).
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Згідно ст.ст.254, 255 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, з урахуванням п.4 Розділу Х Прикінцеві положення ГПК України (в редакції Закону України №540-ІХ від 30.03.2020) апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвала оформлена у відповідності до ст.234 ГПК України
та підписана суддею 01 лютого 2021 року.
Суддя М.В. Мавродієва
скопійовано
-
скопійовано
-
