Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2021 р. Справа№805/2226/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича при секретарі судового засідання Купріян В.Ю. розглянувши адміністративну справу за позовом Комунального автотранспортного підприємства 052810 м. Краматорськ

до Державної екологічної інспекції у Донецькій області м. Костянтинівка

про визнання неправомірним та скасування пункти 1-28 припису від 18.05.2017 року

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне автотранспортне підприємство 052810, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Донецькій області про визнання неправомірним та скасування пункти 1-28 припису від 18.05.2017 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на ту обставину, що перевірка проведена без дотримання приписів діючого законодавства, направлення на позапланову перевірку не містило, переліку питань, щодо яких буде здійснюватись державний нагляд; Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України «Про затвердження уніфікованих форм актів перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства, що містять перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)» від 02.10.2012 № 483 скасований Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 р. № 166-р «Про скасування деяких наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади»; оскаржуються пункти 1-28 Припису, з підстав викладених у позові.

Ухвалою від 16 червня 2017 року відкрито провадження у справі, справа призначена до судового розгляду з проведенням судового засідання на 03 липня 2017 року.

Крім того, позивачем до суду надано клопотання про забезпечення позову від 23.06.2017 року № 1689-04.

Ухвалою від 03 липня 2017 року заяву Комунального автотранспортного підприємства 052810 про забезпечення позову шляхом зупинення дії пунктів 1-28 Припису Державної екологічної інспекції у Донецькій області від 18.05.2017 до набрання законної сили судовим рішенням по справі 805/2226/17-а за позовом Комунального автотранспортного підприємства 052810 до Державної екологічної інспекції у Донецькій області про визнання неправомірним та скасування пункти 1-28 припису від 18.05.2017 року залишено без розгляду відповідно до заяви позивача.

03 липня 2017 року від відповідача до суду надійшла письмова думка щодо позову позивача (т.1, а.с. 105- 119).

Ухвалою від 03 липня 2017 року суд зупинив провадження у справі до 18 липня 2017 року.

Ухвалою від 18 липня 2017 року суд поновив провадження у справі.

Ухвалою від 18 липня 2017 року суд зупинив провадження у справі до 01 серпня 2017 року.

Ухвалою від 01 серпня 2017 року суд поновив провадження у справі.

Ухвалою від 01 серпня 2017 року суд зупинив провадження у справі до 12 вересня 2017 року.

Ухвалою від 12 вересня 2017 року суд поновив провадження у справі.

Ухвалою від 12 вересня 2017 року суд зупинив провадження у справі до 26 вересня 2017 року.

Ухвалою від 26 вересня 2017 року суд поновив провадження у справі.

Ухвалою від 26 вересня 2017 року суд зупинив провадження у справі до 17 жовтня 2017 року.

Ухвалою від 17 жовтня 2017 року суд поновив провадження у справі.

Ухвалою від 17 жовтня 2017 року суд зупинив провадження у справі до 01 листопада 2017 року.

Ухвалою від 01 листопада 2017 року суд поновив провадження у справі.

Ухвалою від 01 листопада 2017 року суд зупинив провадження у справі до 21 листопада 2017 року.

Ухвалою від 21 листопада 2017 року суд поновив провадження у справі.

У судовому засіданні суд відклав розгляд справи до 23 листопада 2017 року.

Ухвалою від 23 листопада 2017 року суд зупинив провадження у справі до вирішення по суті Донецьким окружним адміністративним судом справи №805/4074/17-а.

Предметом розгляду зазначеної справи було вирішення спору за позовом комунального автотранспортного підприємства 052810 до державної екологічної інспекції у Донецькій області про визнання нечинним наказу № 121 від 24 квітня 2017 року в частині призначення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства з моменту його видання.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.04.2018 року по справі № 805/4074/17-а, апеляційну скаргу Прокуратури Донецької області в інтересах Державної екологічної інспекції у Донецькій області задоволено; рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року у справі № 805/4074/17-а за позовом Комунального автотранспортного підприємства 052810 до Державної екологічної інспекції у Донецькій області про визнання нечинним наказу в частині призначення позапланової перевірки скасовано; у задоволенні позову Комунального автотранспортного підприємства 052810 до Державної екологічної інспекції у Донецькій області про визнання нечинним наказу в частині призначення позапланової перевірки відмовлено.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.12.2019 року касаційну скаргу Комунального автотранспортного підприємства 052810 задоволено частково, постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року скасувано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2020 року по справі № 805/4074/17-а, апеляційну скаргу Прокуратури Донецької області в інтересах Державної екологічної інспекції у Донецькій області задоволено; рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року у справі № 805/4074/17-а за позовом Комунального автотранспортного підприємства 052810 до Державної екологічної інспекції у Донецькій області про визнання нечинним наказу в частині призначення позапланової перевірки скасовано; у задоволенні позову Комунального автотранспортного підприємства 052810 до Державної екологічної інспекції у Донецькій області про визнання нечинним наказу в частині призначення позапланової перевірки відмовлено.

Ухвалою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.04.2020 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Комунального автотранспортного підприємства 052810 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2020 у справі №805/4074/17-а за позовом Комунального автотранспортного підприємства 052810 до Державної екологічної інспекції у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу в частині призначення позапланової перевірки.

Ухвалою від 15 червня суд поновив провадження у справі та призначив справу до судового розгляду на 30 червня 2020 року.

Ухвалою від 30 червня 2020 року суд ухвалив подальший розгляд справи №805/2226/17-а здійснювати за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання, яке було призначене на 14 липня 2020 року.

У підготовчому судовому засіданні 14 липня 2020 року оголошена перерва до 21 липня 2020 року.

У підготовчому судовому засіданні 21 липня 2020 року оголошена перерва до 04 серпня 2020 року.

Ухвалою від 04 серпня 2020 року суд відклав підготовче судове засідання на 08 вересня 2020 року.

Ухвалою від 08 вересня 2020 року продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів з ініціативи суду та призначив підготовче судове засідання на 21 вересня 2020 року.

Ухвалою від 21 вересня 2020 року суд відклав розгляд адміністративної справи № 805/2226/17-а та призначив підготовче судове засідання на 29 вересня 2020 року.

06 жовтня 2020 року представником позивача в підготовчому судовому засіданні заявлено клопотання про залишення частини позовних вимог без розгляду, зокрема, позивач просив залишити без розгляду позовні вимоги в частині визнання неправомірними та скасування пп. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 19 Припису Державної екологічної інспекції у Донецькій області від 18.05.2017 року.

Ухвалою від 06 жовтня 2020 року суд клопотання позивача про залишення частини позовних вимог без розгляду задовольнив та ухвалив наступне:

1) позовні вимоги Комунального автотранспортного підприємства 052810 м. Краматорськ до Державної екологічної інспекції у Донецькій області м. Костянтинівка про визнання неправомірними та скасування пунктів 1-28 припису від 18.05.2017 року в частині визнання неправомірними та скасування п.п. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 19 Припису Державної екологічної інспекції у Донецькій області від 18.05.2017 року залишити без розгляду;

2) Закрив провадження у справі за позовною заявою Комунального автотранспортного підприємства 052810 м. Краматорськ до Державної екологічної інспекції у Донецькій області м. Костянтинівка про визнання неправомірними та скасування пунктів 1-28 припису від 18.05.2017 року в частині визнання неправомірними та скасування п.п. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 19 Припису Державної екологічної інспекції у Донецькій області від 18.05.2017 року.

Ухвалою від 06 жовтня 2020 року суд закрив підготовче провадження по адміністративній справі № 805/2226/17-а позовною заявою Комунального автотранспортного підприємства 052810 м. Краматорськ до Державної екологічної інспекції у Донецькій області м. Костянтинівка про визнання неправомірним та скасування пунктів 14, 15, 19-28 припису від 18.05.2017 року та перейшов до судового розгляду по суті та призначив судове засідання на 20 жовтня 2020 року.

Судове засідання відкладено з 20 жовтня 2020 року на 27 жовтня 2020 року.

У судовому засіданні 27 жовтня 2020 року оголошена перерва до 03 листопада 2020 року.

03 листопада 2020 року судове засідання відкладено до 10 листопада 2020 року на підставі клопотання сторони в зв`язку з неможливістю особистої участі її представника.

Pозгляд справи №805/2226/17-а за позовом Комунального автотранспортного підприємства 052810 до Державної екологічної інспекції у Донецькій області скасування Припису Державної екологічної інспекції у Донецькій області від 18.05.2017 року відкладено з 10 листопада 2020 р. на 24 листопада 2020 р. за клопотанням сторони в зв`язку з неможливістю особистої участі її представника, у тому числі адвоката у зв`язку із захворюванням на COVID -19.

Судовою повісткою сторони викликані на 24 листопада 2020 року.

Pозгляд справи №805/2226/17-а за позовом Комунального автотранспортного підприємства 052810 до Державної екологічної інспекції у Донецькій області скасування Припису Державної екологічної інспекції у Донецькій області від 18.05.2017 року- відкладено з 24 листопада 2020 р. на 16 грудня 2020 р. за клопотання сторони в зв`язку з неможливістю особистої участі її представника, у тому числі адвоката у зв`язку із захворюванням на COVID -19.

У судовому засіданні 16 грудня 2020 року оголошена перерва до 21.12.2020 року.

В судовому засіданні 21 грудня 2020 р. Донецьким окружним адміністративним судом, була оголошена перерва до 13 січня 2021 р.

В судовому засіданні 13 січня 2021 р. Донецьким окружним адміністративним судом, була оголошена перерва до 19 січня 2021 р.

Розглянувши матеріали справи та всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, Комунальне автотранспортне підприємство 052810 є юридичною особою, яке включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за номером 05448946.

У відповідності до Статуту позивача підприємство створене з метою утримання території міста в нормальному санітарно-епедемічному стані та покращення його благоустрію.

Відповідач, Державна екологічна інспекція у Донецькій області є суб`єктом владних повноважень, яке реалізує владні управлінські функції у сфері охорони навколишнього середовища та включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за номером 38034476, зареєстроване місцезнаходження: 85114, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Петровського, буд. 18 а.

Згідно до Ухвали слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 17.02.2017р. в справі № 234/2076/17 у рамках кримінального провадження № 42016051390000089 від 28.10.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 241 КК України, задоволено клопотання слідчого СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області, яке погоджено з прокурором Краматорської місцевої прокуратури про надання дозволу на проведення співробітниками відповідача позапланової виїзної перевірки та надано дозвіл Державній екологічній інспекції у Донецькій області на здійснення позапланової перевірки КАТП-052810 на відповідність дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

У зазначеній ухвалі зазначено, що заперечення проти ухвали можуть бути подані підчас підготовчого провадження в суді.

У відповідності до ухвали Апеляційного суду Донецької області від 17 травня 2017 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою директора Комунального автотранспортного підприємства 052810 на ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 17 лютого 2017 року про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки.

Підставою відмови судом визначена ч. 4 ст. 399 КПК України, а саме суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку (відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень).

У відповідності до п. 4 ст. 78 КАС України передбачено, що обставини встановлені рішенням суду у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до Направлення на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 24.04.2017 року Бережному Олегу Миколайовичу (старший інспектор з охорони навколишнього природного середовища Донецької області), Черняку Олегу Олександровичу (державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища), Молчанову Олексію Сергійовичу (державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища) надано повноваження проведенні позапланової перевірки у термін з 04 по 18 травня 2017 року. Крім того, зазначено, що попередня перевірка проведена у період з 14 по 28 вересня 2016 року.

За результатами перевірки посадовими особами складений Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними речовинами.

У відповідності до вищезазначеного Акту визначений тип перевірки - позапланова, початок перевірки 04.05.2017 року о 9 годині, завершення перевірки 18.05.2017 року о 17 годині.

Актом перевірки встановлені, за позицією відповідача, чисельні порушення діючого законодавства.

За результатами позапланової перевірки, відповідачем прийнято оскаржуваний Припис від 18.05.2017 року.

Старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Донецької області Бережним О.М. та державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Донецької області виданий Припис, яким приписано позивачу наступне:

1) Розробити план організації роботи у сфері поводження з відходами;

2) Надати погоджений та затверджений проект полігону твердих побутових відходів відповідно ДБН В.2.4-2-2005 «Полігони твердих побутових відходів. Основи проектування»;

3) Розробити інструкцію з експлуатації полігону, в якій має бути враховано специфіку виробництва, наявність засобів механізації і ресурсів для виконання робіт, відповідно до ДБН В.2.4-2-2005 «Полігони твердих побутових відходів. Основи проектування»;

4) Забезпечити контроль ступеню ущільнення відходів реперами на всіх кутах робочих карт;

5) Встановити тимчасові сітчасті переносні елементи огорожі в зоні складування та розвантаження;

6) Надати проект на обладнання спостережливих свердловин;

7) Здійснити обмеження нагірною канавою території полігону побутових відходів для запобігання витіканню за межі полігона забруднених поверхневих вод;

8) Спорудити по периметру території полігона побутових відходів суцільну огорожу або ґрунтовий вал;

9) Встановити на шляху руху транспорту по полігону ТПВ, на робочій карті, на під`їздах до розвантажувального майданчику і на самому майданчику таблички та тимчасові дорожні знаки, які вказують напрямок руху транспортних засобів до розвантажувального майданчику;

10) Не допускати розміщення, складування побутових відходів за межами робочих карт;

11) Забезпечити укриття ізолюючим шаром ґрунту всіх складових за межами робочих карт відходів;

12) Обладнати відповідні майданчики для тимчасового складування на полігоні ТПВ ізолювального матеріалу;

13) Обладнати полігон побутових відходів системами захисту ґрунтових вод, вилучення та знешкодження біогазу та фільтрату;

14) Забезпечити здійснення первинного поточного обліку кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються за формою 1-ВТ;

15) Надати інформацію щодо хімічних складу і властивості відходів шлаку паливного, відходів електродів, промасленого піску, шламу автомийки;

16) Укласти договори на передачу на утилізацію всіх видів відходів;

17) Надати документи на подальше поводження відходами, що утворюються на підприємстві - шлам від миття автомобілів, шлак паливний, відходи електродів, промаслений пісок, відходи нафтопродуктів, відходи деревини;

18) Забезпечити облік кількості, типу і складу промислових та будівельних відходів, що видаляється на полігоні ТПВ, подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку;

19) Надати інформацію щодо обсягів захоронення на полігоні ТПВ промислових відходів 3 та 4 класу небезпеки та будівельних відходів за 2016-2017 рік;

20) Привести у відповідність данні статистичної звітності за формою № 1 - відходи (річна) за 2016 рік. Внести до форми данні про відходи, що утворюються на підприємстві - шлам від миття автомобілів, шлак паливний, відходи нафтопродуктів, відходи деревини. Внести до форми данні про надходження та розміщення на полігоні різних видів промислових та будівельних відходів. Внести до форми данні про обсяги переданих відходів на КП «Донецький регіональний центр поводження з відходами»;

21) Надати паспорт місця видалення відходів;

22) Розрахувати показник загального утворення відходів за 2016 рік з урахуванням обсягів всіх видів відходів, що утворюються на підприємстві. Забезпечити дотримання вимог ст. 27 Закону України «Про відходи»;

23) Надати документи, що посвідчують право власності чи право користування на земельну ділянку під будівлями контрольно-пропускного пункту на в`їзді до полігону ТПВ КАТП-052810;

24) Не здійснювати викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викид:

- Джерело викиду (забруднення) - котел на твердому паливі розміщений в будівлі ремонтних майстерень, що межують з вулканізаційним відділенням (котельня № 3 будівля майстерень). Організований викид - дві труби. Одна труба приєднана до котла;

- Джерело викиду (забруднення) - два котла на твердому паливі розміщені в виробничій будівлі біля в`їзду на підприємство (котельня №2 будівля АБК). Організований викид - дві труби. Одна труба приєднана до котла;

- Джерело викиду (забруднення) - заточний станок, розміщений в будівлі ремонтного відділення гаражу. Неорганізований викид;

- Джерело викиду (забруднення) - деревообробне обладнання. Неорганізований викид;

- Джерело викиду (забруднення) - котел на твердому паливі розміщений в будівлі контрольно-пропускного пункту на полігоні ТПВ. Організований викид - труба.

- Джерело викиду (забруднення) - піч на твердому паливі розміщена в нежитловому приміщенні на полігоні ТПВ (інвентарний номер будівлі 00003). Організований викид - труба;

- Джерело викиду (забруднення) - піч на твердому паливі, розміщена в нежитловому приміщенні на полігоні ТПВ (інвентарний номер будівлі 00007). Організований викид - труба;

25) Забезпечити ведення статистичної звітності форма № 2 ТП (повітря) відповідно до вимог чинного законодавства, норм та правил;

26) Забезпечити проведення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин пересувних джерел відповідно до вимог чинного законодавства, норм та правил;

27) На підставі припису розробити план організаційних заходів по усуненню виявлених недоліків;

28) Надати до Інспекції інформацію передбачену «Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормованих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря» Наказ Мінприроди України від 10.12.2008 № 639, по джерелам викидів забруднюючих речовин, що працювали без дозволу.

Питання для здійснення державного нагляду Держекоінспекцією, формуються на підставі компетенції, наданої ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього середовища» від 25.06.1991р. № 1264-XII, ст. 23-2 Закону України «Про відходи», завдань визначених Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державну екологічну інспекцію України» від 19.04.2017р. № 275, та уніфікованої форми Акту, який затверджений Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України «Про затвердження уніфікованих форм актів перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства, що містять перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)» від 02.10.2012 № 483.

Суд звертає увагу сторін, що Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України «Про затвердження уніфікованих форм актів перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства, що містять перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)» від 02.10.2012 № 483 був скасований Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 р. № 166-р «Про скасування деяких наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади». Це розпорядження набрало чинності через два місяці з дня його опублікування, - 21.05.2017р., проте Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України «Про затвердження уніфікованих форм актів перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства, що містять перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)» скасований як такий, що втратив актуальність та встановлює регуляторний бар`єр.

Порядок організації та проведення перевірок суб`єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, яким затверджено форму Припису скасовано Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 169-р «Про скасування деяких наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади». Це розпорядження набрало чинності через два місяці з дня його опублікування, - 21.05.2017р., проте ним скасовані накази міністерств та інших центральних органів виконавчої влади як такі, що не відповідають Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Тобто на час проведення перевірки та складання Акту, винесення спірного Припису центральним органом виконавчої влади вищевказані нормативно - правові акти були скасовані, але Розпорядження КМ не набрало законної сили на час проведення перевірки, складання Акту та Припису, тобто вони вищезазначені нормативні акти були діючими і підлягали застосуванню.

Позивач не погодився із приписом та надав до суду адміністративний позов, який розглядається судом з урахуванням того, що 06 жовтня 2020 року представником позивача в підготовчому судовому засіданні заявлено клопотання про залишення частини позовних вимог без розгляду, зокрема, просив залишити без розгляду позовні вимоги в частині визнання неправомірними та скасування п.п. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 19 Припису Державної екологічної інспекції у Донецькій області від 18.05.2017 року (з урахуванням того, що Рішенням Краматорської міської ради від 24.05.2019 року № 54/VII-278 «Про припинення захоронення побутових відходів на полігоні ТВП», що переданий у користування Комунальному автотранспортному підприємству 052810» припинено захоронення побутових відходів).

Ухвалою від 06.10.20220 року суд позовні вимоги Комунального автотранспортного підприємства 052810 м. Краматорськ до Державної екологічної інспекції у Донецькій області м. Костянтинівка про визнання неправомірними та скасування пунктів 1-28 припису від 18.05.2017 року в частині визнання неправомірними та скасування п.п. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 19 Припису Державної екологічної інспекції у Донецькій області від 18.05.2017 року залишив без розгляду та закрив провадження у справі за позовною заявою Комунального автотранспортного підприємства 052810 м. Краматорськ до Державної екологічної інспекції у Донецькій області м. Костянтинівка про визнання неправомірними та скасування пунктів 1-28 припису від 18.05.2017 року в частині визнання неправомірними та скасування п.п. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 19 Припису Державної екологічної інспекції у Донецькій області від 18.05.2017 року.

З огляду на викладене судом розглядаються позовні вимоги в частині визнання неправомірними та скасування пп. 14,15, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 28 Припису.

Позивач обґрунтовує свою позицію у позові від 07.06.2017 № 1558-04 та у чисельних додаткових поясненнях до позову.

Суд звертає увагу сторін, що позапланова перевірка позивача здійснена відповідачем за ухвалою слідчого судді в рамках кримінального провадження № 42016051390000089 від 28.10.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 241, ч.1 с. 242 КК України.

Оскаржуваний Припис винесено відповідачем за результатами Акту перевірки, яким були встановлені порушення позивачем норм діючого законодавства України.

21.12.2020 року засобами електронного зв`язку та через канцелярію суду від позивача надійшла копія Постанови про закриття кримінального провадження від 06.09.2019 року, із якої убачається, що старшим слідчим СВ Краматорського відділу поліції Головного управління національної поліції в Донецькій області Литвиновим В.В. кримінальне провадження № 42016051390000089 від 28.10.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 241, ч.1 с. 242 КК України закрито у зв`язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

При цьому суд звертає увагу на той факт, що у цій Постанові про закриття кримінального провадження відсутнє будь яке посилання на вчинення посадовими особами позивача дій, про вчинення кримінального правопорушення.

Вищезазначена копія Постанови отримана позивачем із матеріалів адміністративної справи №805/4074/17-а за позовом Комунального автотранспортного підприємства 052810 до Державної екологічної інспекції у Донецькій області, долучених Прокуратурою Донецької області, яка діяла в інтересах відповідача.

У відповідності до правової позиції, яка була викладена у Постанові Верховного суду у складі Великої Палати від 18.11.2020 року у справі 813/5892/15 (провадження № 11-132апп20) встановлено наступне: «52. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що ухвала слідчого судді, якою надано дозвіл на проведення перевірки, може бути оскаржена в порядку кримінального судочинства. Зокрема, позиція Великої Палати Верховного Суду в подібних правовідносинах викладена в постанові від 23 травня 2018 року у справі № 243/6674/17-к.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених КПК України (частина третя статті 392). Буквальне тлумачення зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку лише тоді, коли в КПК України є норма, якою це дозволено. Однак Конституційний Суд України, розглядаючи положення пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України, дійшов висновку про те, що апеляційне оскарження судового рішення можливе в усіх випадках, крім тих, коли закон містить заборону на таке оскарження (абзац другий підпункту 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_1 щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв`язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду).

Оскільки ухвалу слідчого судді про надання дозволу на проведення позапланової перевірки не передбачено КПК України, то немає ні дозволу, ні заборони щодо апеляційного оскарження такої ухвали.

З урахуванням зазначеного у справі № 243/6674/17-к Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що апеляційні суди зобов`язані відкривати апеляційне провадження за скаргами на ухвали слідчих суддів про надання дозволу на проведення позапланових перевірок.

54. З урахуванням зазначеного Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що оскаржуваний наказ відповідача від 22 жовтня 2015 року № 124 про проведення документальної позапланової перевірки видано з метою збору доказів у межах кримінального провадження, а не для виконання контролюючим органом визначених ПК України повноважень».

У відповідності до ч.2 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тобто докази, які були отримані відповідачем внаслідок проведення позапланової перевірки, які надійшли відображення у Акті позапланової виїзної перевірки, проведеної за ухвалою слідчого судді у рамках кримінального провадження можуть бути покладені тільки в основу кримінального обвинувачення у справі та вироку у кримінальній справі.

Кримінальне провадження № 42016051390000089 від 28.10.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 241, ч.1 с. 242 КК України закрито у зв`язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 74 КАС України встановлено, що суд не бере до уваги докази, які одержавні з порушення порядку встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись інштими засобами доказування.

З огляду на вишевикладене суд вважає, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, що за наслідками перевірки відповідач не мав повноважень для прийняття спірного Припису, що є підставою для задоволення адміністративного позову у межах заявлених позовних вимог з урахуванням їх уточнення.

Однак, крім цього суд вважає за доцільним надани аналіз пунктам припису, що є предметом спору.

Згідно ч. 8 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Тобто повинен бути встановлений факт порушення законодавства, який необхідно усунути у строки визначені у Приписі.

Так, у відповідності до п. 14 Припису відповідачем визначено: «Забезпечити здійснення первинного поточного обліку кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються за формою 1-ВТ. Термін виконання: з моменту отримання. Обґрунтування: стаття 17 г) Закону України «Про відходи».

У відповідності до п.15 порушення вимог законодавства, виявлені під час заходу державного нагляду (контролю), викладених у Акті перевірки встановлено, що первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються за формою 1-ВТ не здійснюється.

Відповідно до п.4 Указу Президента України «Про Положення про Державну екологічну інспекцію України» від 13 квітня 2011 року N 454/2011, який діяв на день початку перевірки Держекоінспекція України відповідно до покладених завдань: 2) здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог: м) законодавства про поводження з відходами щодо: ведення первинного обліку кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, подання відповідної статистичної звітності в установленому порядку та паспортизації таких відходів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 р. N 275 «Про затвердження Положення про Державну екологічну інспекцію України», яка набрала чинності 05.05.2017 року, було передбачено п. 4, що держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань: 2) здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: л) з питань поводження з відходами, зокрема щодо: ведення первинного обліку кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, подання відповідної статистичної звітності в установленому порядку та паспортизації таких відходів.

Аналогічними повноваженнями були наділені територіальні органи Держекоінспекції України у відповідності до Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затверджену Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України 04.11.2011 № 429 та зареєстровану в Міністерстві юстиції України 25 листопада 2011 р. за № 1347/20085 (в редакції, яка діяла на час проведення перевірки).

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 1 Закону України "Про відходи" відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Пунктами "в", "г" та "д" частини першої статті 17 зазначеного Закону встановлено, що суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані: визначати склад і властивості відходів, що утворюються, а також ступінь небезпечності відходів для навколишнього природного середовища та здоров`я людини відповідно до нормативно-правових актів, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища; на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку; забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки.

Згідно з частинами першою та другою статті 26 Закону України "Про відходи" державному обліку та паспортизації підлягають в обов`язковому порядку всі відходи, що утворюються на території України і на які поширюється дія цього Закону. Державний облік та паспортизація відходів здійснюються у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Система і форми звітності, порядок надання і використання відповідної інформації про відходи, а також порядок перегляду їх номенклатури розробляються на основі державного класифікатора відходів і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики, за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, та інших заінтересованих центральних органів виконавчої влади.

Відповідно до пункту 1 Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 2034 від 01.11.99, цей Порядок встановлює єдині правила ведення державного обліку та паспортизації відходів, дія яких поширюється на підприємства, установи, організації всіх форм власності, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності, діяльність яких пов`язана з утворенням відходів та здійсненням операцій поводження з ними (далі - підприємства).

Пунктом г) частини 1 ст. 17 Закону України «Про відходи» (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин) передбачено, що суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані: на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку.

Органи державної статистики зобов`язані у відповідності до ст. 14 Закону України «Про державну статистику»:

організовувати і проводити статистичні спостереження за соціально-економічними і демографічними процесами, екологічною ситуацією в Україні та її регіонах;

проводити державні статистичні спостереження, що стосуються соціально-демографічного та економічного становища населення, його підприємницької діяльності тощо;

аналізувати соціально-економічні, демографічні та екологічні явища і процеси, які відбуваються в Україні та її регіонах;

надавати державним органам та органам місцевого самоврядування статистичну інформацію в обсягах, за формами і у строки, визначені планом державних статистичних спостережень або окремими рішеннями Кабінету Міністрів України;

забезпечувати гласність статистичної інформації, видавати відповідно до плану державних статистичних спостережень статистичні збірники, бюлетені, огляди, прес-випуски тощо, проводити прес-конференції;

забезпечувати рівний доступ до статистичної інформації юридичних і фізичних осіб;

проводити фундаментальні дослідження та прикладні розробки у галузі статистики;

використовувати у практиці органів державної статистики міжнародні статистичні стандарти та рекомендації;

забезпечувати респондентів звітно-статистичною документацією (за винятком державних класифікаторів техніко-економічної та соціальної інформації) відповідно до плану державних статистичних спостережень;

забезпечувати ведення Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України та реєстрів респондентів статистичних спостережень, ідентифікацію та класифікацію включених до цих реєстрів суб`єктів;

забезпечувати розвиток і вдосконалення технології опрацювання статистичної інформації;

забезпечувати збереження, накопичення, актуалізацію та захист статистичної інформації, дотримання її конфіденційності;

здійснювати міжнародні та міжрегіональні статистичні зіставлення;

надавати статистичні дані міжнародним організаціям, а також здійснювати обмін статистичною інформацією із статистичними службами інших країн відповідно до вимог законодавства України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів» від 01 листопада 1999 року № 2034 (в редакції, яка діяла на час, надалі в тексті Рішення Постанова № 2034 ) передбачено, що цей Порядок встановлює єдині правила ведення державного обліку та паспортизації відходів, дія яких поширюється на підприємства, установи, організації всіх форм власності, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності, діяльність яких пов`язана з утворенням відходів та здійсненням операцій поводження з ними (далі - підприємства).

Державний облік відходів ґрунтується на даних спостережень за утворенням відходів та здійсненням операцій поводження з ними і включає ведення первинного обліку відходів та державної статистичної звітності про них (п.3 Постанови № 2034).

Первинний облік відходів ведуть підприємства відповідно до типових форм первинної облікової документації (картки, журнали, анкети) з використанням технологічної, нормативно-технічної, планово-економічної, бухгалтерської та іншої документації. Відомості для первинного обліку відходів, що заносяться до зазначених документів, обумовлюються системою показників, необхідних для заповнення форм державної статистичної звітності та ведення паспорта відходів.

Типові форми первинної облікової документації про відходи згідно з державним класифікатором ДК 010-98 "Класифікатор управлінської документації" та інструкції щодо їх заповнення розробляються Мінприроди за участю Держпідприємництва інших заінтересованих центральних органів виконавчої влади, погоджуються з МОЗ і затверджуються спільним наказом Держстату та Мінприроди (абзац другий пункту 4 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.2013 р. N 748).

Державна статистична звітність про відходи ведеться за встановленими уніфікованими формами відповідно до державного класифікатора ДК 010-98 "Класифікатор управлінської документації", ДК 005-96 "Класифікатор відходів" та номенклатурою відходів.

Форми державної статистичної звітності про відходи та інструкції щодо порядку складання цих форм розробляються та затверджуються Держстатом за погодженням з Мінприроди.

Підприємства заповнюють форми державної статистичної звітності на підставі документів первинного обліку і подають їх в установленому порядку територіальним органам державної статистики (п. 5 Постанови № 2034).

Номенклатура відходів, за якою ведеться державний статистичний облік відходів, розроблюється Мінприроди відповідно до державного класифікатора ДК 005-96 "Класифікатор відходів" і затверджується Держстатом (п. 6 Постанови № 2034).

Органи державної статистики в установленому порядку проводять статистичні спостереження за утворенням відходів і здійсненням операцій поводження з ними, а також забезпечують контроль за достовірністю ведення державної статистичної звітності та інформаційно-довідкового обслуговування користувачів (п. 7 Постанови № 2034).

Контроль за веденням підприємствами первинного обліку відходів та за їх паспортизацією здійснюється Держекоінспекцією та її територіальними органами, а також іншими спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у сфері поводження з відходами відповідно до їх компетенції (п. 10 Постановою № 2034).

Відповідно до статей 5, 17, 26 Закону України "Про відходи", статті 14 Закону України "Про державну статистику", пункту 4 Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.99 N 2034, та з метою створення єдиної інформаційної основи для обліку у сфері поводження з відходами, раціонального використання ресурсів та запобігання негативному впливу відходів на довкілля і здоров`я населення Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 7 липня 2008 року N 342 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 вересня 2008 р. за N 824/15515) « Про затвердження типової форми первинної облікової документації N 1-ВТ "Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари" та Інструкції щодо її заповнення» була затверджена типова форму первинної облікової документації N 1-ВТ "Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари" (далі - типова форма N 1-ВТ) та Інструкцію щодо заповнення типової форми первинної облікової документації N 1-ВТ "Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари" (далі - Інструкція).

Зазначений наказ набрав чинності з 1 січня 2009 року.

1.1. Ця Інструкція встановлює порядок ведення первинного обліку відходів та пакувальних матеріалів і тари за типовою формою № 1-ВТ "Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари" (далі - типова форма № 1-ВТ), яку заповнюють підприємства, установи, організації усіх форм власності, видів економічної діяльності та організаційно-правових форм господарювання і фізичні особи - підприємці (далі - підприємства), у процесі діяльності яких утворюються відходи, у тому числі відходи пакувальних матеріалів і тари (далі - упаковка).

1.4. Запровадження типової форми № 1-ВТ на підприємстві може здійснюватися за наказом керівника чи технічного директора або за письмовим розпорядженням начальника цеху (відділення, дільниці, іншого підрозділу) чи керівника відповідної служби підприємства, зразок якого наведено в додатку 1 до цієї Інструкції.

Облік відходів і упаковки за типовою формою № 1-ВТ рекомендується проводити на паперових або електронних носіях за кожним технологічним процесом, окремою операцією, одиницею устаткування, де утворюються відходи і використовується упаковка.

Інформація, наведена в типовій формі № 1-ВТ, може використовуватися для ведення державного обліку і паспортизації відходів, складання адміністративних даних, проведення контролю, експертизи проектів та об`єктів, підготовки технічної документації, реєстраційних карток для реєстрів місць утворення, перероблення та видалення відходів, проведення інвентаризації, затвердження лімітів і отримання дозволів на утворення і розміщення відходів, отримання ліцензій та дозволів на поводження з відходами і упаковкою, оперативного вирішення питань поводження з неякісною та небезпечною продукцією, ідентифікації та паспортизації потенційно небезпечних об`єктів і укладання декларацій безпеки, заповнення документів для транскордонних перевезень відходів тощо.

Як зазначав позивач у своєму листі № 3008-04 від 13.10.2017 року, адресованого на адресу керівника відповідача копія звіту 1-ВТ за 2015 рік було додано до додаткових пояснень вих. 1961-04 від 17.07.2017 року, які були отримані представником відповідача Бережним О.М.

Позивачем, Комунальним автотранспортним підприємством 052810, до Додаткових пояснень від 17.07.2020р. вих. № 1961-04 додано Наказ від 31.12.2015р. вих. № 460 «Про введення в дію типової форми первинної документації № 1-ВТ «Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари» та форми первинної облікової документації за 2016 рік та 2015 рік (т.2, а.с. 147).

Форма № 1-ВТ не є статистичною звітністю. Це внутрішній документ підприємства, призначений суто для ведення первинного обліку відходів.

Тому до статистичних органів форма № 1-ВТ як обов`язкова не повинна подаватись, оскільки вона не входить до переліку обов`язкової звітності, яку треба надавати. Проте за її неведення до посадових осіб може застосовуватись адміністративна відповідальність, передбачена ст. 82-1 КпАП України, якою передбачено, що порушення правил ведення первинного обліку та здійснення контролю за операціями поводження з відходами або неподання чи подання звітності щодо утворення, використання, знешкодження та видалення відходів з порушенням встановлених строків, а так само порядку подання такої звітності тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від трьох до п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Обов`язковою формою звітності, яка подається є форма 1 - відходи, яка в свою чергу формується із показників відображених у типова форма первинної облікової документації N 1-ВТ "Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари", затверджена наказом Мінприроди від 07.07.2008 р. N 342, зареєстрованим у Мін`юсті 09.09.2008 р. за № 824/15515 та надання якої передбачено п.5 Постанови КМ України «Про затвердження Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів» № 2034.

Позивачем надано до матеріалів дві форми 1-ВТ «Відходів та пакувальних матеріалів і тари» за 2015, 2016 роки (т.2, а.с.149-152).

У акті перевірки та інших документах відсутні посилання на помилки у зазначеній звітності.

Стосовно визнання та скасування п.15 Припису.

Пунктом 5.5 Акту визначено питання, які підлягають перевірці, а саме: «Склад і властивості відходів, що утворюються, ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища визначені та погоджені», нормативне обґрунтування пункт «в» статті 17 ЗУ № 187 .

У відповідності до п`ятнадцятого пункту Припису відповідачем визначено: надати інформацію щодо хімічного складу і властивості відходів шлаку паливного, відходів електродів, промасленого піску, шламу автомийки «Термін виконання: 01.07.2017 Обґрунтування: стаття 17 в) Закону України «Про відходи».

Пунктом в) ч.1 ст. 17 Закону України «Про відходи» встановлено, що суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані: визначати склад і властивості відходів, що утворюються, а також ступінь небезпечності відходів для навколишнього природного середовища та здоров`я людини відповідно до нормативно-правових актів, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Зазначена норма містить у своїй конструкції відсилання до інших нормативно - правових актів. Які це акти, ані в Акті перевірки, ані в оскаржуваному приписі до суду відповідачем не надано.

Крім того, суд звертає увагу сторін та ту обставину, що відповідач вимагає надати інформацію щодо хімічного складу і властивостей відходів.

Однак, як вбачається із п. в) ч.1 ст. 17 Закону України «Про відходи» зазначена норма взагалі не містить у собі терміну «хімічного» (складу).

Протоколом узгодження класів небезпеки виробничих відходів, який затверджено в.о. головного санітарного лікаря м. Краматорська та директором КАТП-052810 узгоджено склад шламу від мийки машин (т.2, а.с. 153). Актом перевірки наявність інших видів відходів під час проведення позапланової перевірки не зафіксовано і документально не підтверджено.

Доказів що позивачем при здійснені господарської діяльності утворюється промаслений пісок відповідачем до суду не надано.

Як зазначив позивач у своїх письмових поясненнях від 15.12.2020 року у результаті роботи автомобільного транспорту та його обслуговування на території підприємства у місцях стоянки утворюються пролитості масел, які нейтралізуються шляхом оброблення розчином вапна. Зазначив, що вищезазначений процес нейтралізації масел, погоджений планом природоохоронних заходів, та не утворює відходів. Ці посилки підтверджують фото, довідкою інженера з охорони навколишнього середовища, планом природоохоронних заходів за 2017, 2020 роки.

Відповідач зазначав, що спірний п.15 Припису позивачем частково виконано - надавались довідки щодо складу техніки, складу палива для цієї техніки, бухгалтерська довідка щодо обліку вугілля, електродів за 2015-2017 роки. Суд звертає увагу сторін, що у відповідності до зазначеного пункту припису вимагається надання інформації, а не усунення порушень діючого законодавства.

Стосовно визнання та скасування п.20 Припису.

У Акті перевірки зазначено, що статистичну звітність за формою № 1-відходи (річна) за 2016 рік складено. У розділі I форми № 1-відходи (річна) не зазначені данні про відходи що утворюються на підприємстві: шлам від миття автомобілів, шлак паливний, відходи електродів, промаслений пісок, відходи нафтопродуктів, відходи деревини. Документів на подальше поводження з зазначеними відходами не надано, інформація щодо хімічного складу і властивостей відходів шлаку паливного, відходів електродів, промасленого піску, відходів деревини не надано. У розділі II форми № 1-відходи (річна) не зазначені данні про обсяги надходження та розміщення на полігоні різних видів промислових та будівельних відходів…

Статистичною звітністю за формою № 1-відходи (річна) за 2016 рік, розділ II не зазначені обсяги переданих відходів на КП «Донецький регіональний центр поводження з відходами».

… Показник загального утворення відходів за 2016 рік на підприємстві не розрахований у зв`язку з відсутністю первинного обліку відходів на підприємстві, в тому числі відсутністю даних про обсяги утворення відходів шламу від миття автомобілів, шлаку паливного від котлів на твердому паливі, відходів електродів, промасленого піску, відходів нафтопродуктів, відходи деревини за 2016 рік.

Пунктом 5.14 Акту визначено питання, які підлягають перевірці, а саме: «Статистична звітність щодо поводження з відходами подається - Так, дані наведені у статистичній звітності щодо поводження з відходами, є достовірними - Ні», нормативне обґрунтування пункт «г» частини першої статті 17, частина перша статті 26 ЗУ № 187, п.5 Порядку, затвердженого постановою КМУ № 2034.

Пунктом 18 Акту перевірки встановлено наступне порушення вимог законодавства: «У розділі форми № 1- відходи (річна) не зазначені данні про відходи що утворюються на підприємстві шлам від миття автомобілів, шлаку паливний, відходів електродів, промаслений пісок, відходи нафтопродуктів, відходи деревини. Документів на подальше поводження з зазначеними відходами не надано» - ст. 17 г), ї) Закону України «Про відходи».

Пунктом 20 оскаржуваного Припису встановлено: «Привести у відповідність данні статистичної звітності за формою № 1 - відходи (річна) за 2016 рік. Внести до форми данні про відходи, що утворюються на підприємстві - шлам від миття автомобілів, шлак паливний, відходи нафтопродуктів, відходи деревини. Внести до форми данні про надходження та розміщення на полігоні різних видів промислових та будівельних відходів. Внести до форми данні про обсяги переданих відходів на КП «Донецький регіональний центр поводження з відходами). Термін виконання: з моменту отримання. Обґрунтування: стаття 17 г) Закону України «Про відходи».

Так, згідно до п.п. г, ї) ч.1 ст.17 суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані: г) на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку; ї) надавати місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, уповноваженим органам виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища інформацію про відходи та пов`язану з ними діяльність, у тому числі про випадки несанкціонованого попадання відходів у навколишнє природне середовище та вжиті щодо цього заходи.

У відповідності до ст. 23-2 Закону України «Про відходи», до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері поводження з відходами належить здійснення державного нагляду (контролю) за виконанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, іншими органами, органами місцевого самоврядування делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, за додержанням підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про поводження з відходами щодо: д) ведення первинного обліку кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, подання відповідної статистичної звітності в установленому порядку та паспортизації таких відходів.

Тобто відповідач уповноважений здійснювати контроль щодо ведення первинного обліку кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, подання відповідної статистичної звітності.

Однак, до повноважень відповідача вищезазначеними нормами законодавства України не віднесено перевірка кількісного та інших даних відносно відходів, а віднесений контроль щодо надання статичної звітності органам державної статистики.

Стосовно визнання та скасування п.21 Припису.

У відповідності до п. 21 Припису встановлено, що позивач зобов`язаний надати паспорт місця видалення відходів. Термін виконання: 01.07.2017. Обґрунтування: п.1.10, 5.13 «Правил експлуатації полігонів побутових відходів», затверджених Наказом Мінжитлокомунгоспа України від 01.12.2012 № 435, ст. 28 Закону України «Про відходи», Постанова КМУ від 03.08.1998 № 1216.

Статтею 28 Закону України «Про відходи» встановлено, що з метою повного обліку та опису функціонуючих, закритих та законсервованих місць видалення відходів, їх якісного і кількісного складу, а також здійснення контролю за впливом відходів на навколишнє природне середовище та здоров`я людини ведеться реєстр місць видалення відходів. Реєстр місць видалення відходів ведеться на підставі відповідних паспортів, звітних даних виробників відходів, відомостей уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами. Дані реєстру підлягають щорічному уточненню.

1.10. На полігон, прийнятий в експлуатацію, повинен бути відповідний паспорт місця видалення відходів відповідно до Порядку ведення реєстру місць видалення відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.98 N 1216.

5.13. Екологічні і санітарно-технічні заходи, які здійснюються протягом року, заносяться у паспорт місць видалення відходів відповідно до Порядку ведення реєстру місць видалення відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.98 N 1216 «Про затвердження Порядку ведення реєстру місць видалення відходів».

Як вбачається із матеріалів справи паспорт місця видалення відходів наявний, станом на час розгляду справи. Однак, вищезазначений паспорт був вилучений під час тимчасового доступу до речей і документів, наданим Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області (Ухвала про тимчасовий доступ до речей і документів слідчого судді Краматорського міського суду Ткачової С.М. від 21.02.2017 року в справі № 234/2208/17 провадження № 1-кс/234/951/17, Ухвала про тимчасовий доступ до речей і документів слідчого судді Краматорського міського суду Бакуменко А.В. від 15.03.2017 року в справі № 234/3654/17 провадження № 1-кс/234/1349/17).

Факт вилучення паспорту місця видалення відходів підтверджується Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 23.02.2017 року, складений о/у УЗ в Донецькій області ДЗЕ НП України майором міліції Лотоцьким Д.А., Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 28.03.2017 року, складений о/у УЗ в Донецькій області ДЗЕ НП України майором поліції Лотоцьким Д.А., Описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 23.02.2017 року, о/у УЗ в Донецькій області ДЗЕ НП України майором міліції Лотоцьким Д.А., Описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 28.03.2017 року, складений о/у УЗ в Донецькій області ДЗЕ НП України майором поліції Лотоцьким Д.А.

Позивач листом від 05.07.2017р. вих. № 1789-04 звернувся до слідчого з клопотанням про повернення вилучених документів для перевірки їх Державною екологічною інспекцією у Донецькій області. Доказів розгляду зазначеного клопотання сторонами суду не надано.

Крім того, суд звертає увагу сторін на ту обставину, що у вересні 2016 року Комунальне автотранспортне підприємство 052810 було об`єктом позапланової перевірки тієї ж інспекції за тим же предметом перевірки. І актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, складений державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Молчановим О.С. та державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Наумовим В.О. підтверджується наявність у підприємства паспорту місця видалення відходів (стор.3 Акту абз. 4, стор.13 Акту п.5.16 таблиці Акту).

Отже, відсутність паспорту місця видалення відходів, з підстав його вилучення правоохоронними органами не є порушенням вимог чинного законодавства.

Стосовно визнання та скасування п.22 Припису.

Двадцять другим пунктом Припису встановлено розрахувати показник загального утворення відходів за 2016 рік з урахуванням обсягів всіх видів відходів, що утворюються на підприємстві. Забезпечити дотримання вимог ст. 27 Закону України «Про відходи». Термін виконання: з моменту отримання. Обґрунтування: стаття 17, 27 Закону України «Про відходи», якими встановлено «З метою забезпечення збирання, оброблення, збереження та аналізу інформації про об`єкти утворення, оброблення та утилізації відходів ведеться їх реєстр, в якому визначаються номенклатура, обсяги утворення, кількісні та якісні характеристики відходів, інформація про поводження з ними та заходи щодо зменшення обсягів утворення відходів і рівня їх небезпеки. Реєстр об`єктів утворення, оброблення та утилізації відходів ведеться на підставі звітних даних виробників відходів, відомостей уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами».

Фактичний розрахунок утворення відходів виробництва на КАТП-052810 за 2015 рік, виконаний інженером ОСОБА_4 29.09.2016 року.

Фактичний розрахунок утворення відходів виробництва на КАТП-052810 за 2016, виконаний інженером ОСОБА_4 06.03.2017 року.

Крім того, 15 грудня 2020 року засобами електронного зв`язку позивач надав до суду уточнений фактичний розрахунок утворення відходів виробництва за 2016 рік, який також був додаткового наданий до відповідача.

Тобто на час проведення перевірки документи були у наявності у позивача.

Стосовно визнання та скасування п.23 Припису.

У акті перевірки було зазначено: «Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою Серія ЯЯ№ 2058209 виданий на підставі рішення Краматорської міської ради за № 7/IV-44 віл 24.01.2003 року, площею 1,5289 га, цільове призначення земельної ділянки під виробничу базу, за кадастровим 1412900000:00:015:005.

Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою Серія ІІ- ДН № 009894 наданий на підставі рішення Краматорської міської ради за ХІІ/23-27 від 10.01.2000, площею 15,7754 га, землю надано у постійне користування для розміщення звалищного полігону, Межі земельної ділянки наданої КАТП 052810 не винесено в натуру - межові знаки відсутні, Через не визначеність меж земельних ділянок, встановити наявність засмічення твердими побутовими відходами прилеглих земельних ділянок технічно не можливо. Документи, що засвідчують право чи право користування на земельну ділянку під будівлями контрольно-пропусного пункту на в`їздні до полігону ТВП не надані».

Двадцять третім пунктом Припису встановлено - надати документи, що посвідчують право власності чи право користування на земельну ділянку під будівлями контрольно-пропускного пункту на в`їзді до полігону ТПВ КАТП-052810. Термін виконання: 01.07.2017 року. Обґрунтування: стаття 91, 125,126 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 91 Земельного кодексу України, власники земельних ділянок зобов`язані: а) забезпечувати використання їх за цільовим призначенням; б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; в) своєчасно сплачувати земельний податок; г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі; д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом; е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем; ж) за свій рахунок привести земельну ділянку у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком здійснення такої зміни не власником земельної ділянки, коли приведення у попередній стан здійснюється за рахунок особи, яка незаконно змінила рельєф.

2. Законом можуть бути встановлені інші обов`язки власників земельних ділянок.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до статті 2 КАС України адміністративні суди перевіряють під час розгляду справ, чи прийняті (вчинені) вони на підставі та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження органів, що реалізують державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, встановлені та передбачені ст.ст. 14-14-2 Земельного кодексу України, якими встановлено наступне:

У відповідності до статті 14 Земельного кодексу України, яка пойменована «Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, у галузі земельних відносин» до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, у галузі земельних відносин належить: а) участь у розробленні загальнодержавних і регіональних програм використання та охорони земель; б) участь у формуванні державної політики в галузі охорони та раціонального використання земель; в) організація моніторингу земель; г) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

У відповідності до статті 14-1 Земельного кодексу України, яка пойменована «Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, у галузі земельних відносин» до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, у галузі земельних відносин належить: а) участь у реалізації загальнодержавних і регіональних програм використання та охорони земель; б) участь у розробці проектів нормативно-правових актів у галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів; в) здійснення державної екологічної експертизи землекористування; г) внесення пропозицій щодо формування державної політики в галузі охорони та раціонального використання земель; ґ) здійснення міжнародного співробітництва з питань охорони земель; д) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

У відповідності до статті 14-2 Земельного кодексу України, яка пойменована «Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у галузі земельних відносин» до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у галузі земельних відносин, належить здійснення державного контролю за додержанням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також іноземними юридичними особами вимог законодавства про використання та охорону земель щодо: консервації деградованих і малопродуктивних земель; береження водно-болотних угідь; виконання екологічних вимог при наданні у власність і користування, в тому числі в оренду, земельних ділянок; здійснення заходів щодо запобігання забрудненню земель хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними водами; додержання режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; додержання екологічних нормативів з питань використання та охорони земель; установлення та використання водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також додержання режиму використання їх територій; вирішення інших питань, визначених законами України та покладених на нього актами Президента України.

Суд зазначає, що позивачем були надані Акти на право користування землею, що надійшло відображення у Акті перевірки.

Документи, які посвідчують право власності на земельні ділянки зазначені в Акті перевірки. Нічим не підтверджено перебування КПП за межами відведеної земельної ділянки. Позивач звернув увагу суду на ту обставину, що капітальні будівлі на КПП полігону ТПВ м. Краматорська відсутні, а КПП є малими архітектурними формами.

Відповідно до п. 41, 42 Висновку Великої палати Верховного суду викладеного у Постанові від 12.06.2018р. в справі № 905/1552/16. За змістом частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність; надання відповідно до законодавства згоди на розміщення на територіях села, селища, міста нових об`єктів тощо.

Якщо тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності є МАФом, її встановлення здійснюється відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів».

Доказів того, що Правилами благоустрою території міста Краматорська, передбачено отримання будь-яких документів для встановлення МАФів, сторонами суду не надано.

Тобто, чинним законодавством України не передбачається обов`язку підприємства, як землекористувача окремо від оформлення земельної ділянки під полігон ТПВ м. Краматорська мати документи, що посвідчують право власності чи право користування на земельну ділянку під КПП на полігоні.

Стосовно визнання та скасування п.24 Припису.

У відповідності до п.24 Припису вимагається від позивача не здійснювати викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викид:

- Джерело викиду (забруднення) - котел на твердому паливі розміщений в будівлі ремонтних майстерень, що межують з вулканізаційним відділенням (котельня № 3 будівля майстерень). Організований викид - дві труби. Одна труба приєднана до котла;

- Джерело викиду (забруднення) - два котла на твердому паливі розміщені в виробничій будівлі біля в`їзду на підприємство (котельня №2 будівля АБК). Організований викид - дві труби. Одна труба приєднана до котла;

- Джерело викиду (забруднення) - заточний станок, розміщений в будівлі ремонтного відділення гаражу. Неорганізований викид;

- Джерело викиду (забруднення) - деревообробне обладнання. Неорганізований викид.;

- Джерело викиду (забруднення) - котел на твердому паливі розміщений в будівлі контрольно-пропускного пункту на полігоні ТПВ. Організований викид - труба.

- Джерело викиду (забруднення) - піч на твердому паливі розміщена в нежитловому приміщенні на полігоні ТПВ (інвентарний номер будівлі 00003). Організований викид - труба;

Джерело викиду (забруднення) - піч на твердому паливі, розміщена в нежитловому приміщенні на полігоні ТПВ (інвентарний номер будівлі 00007). Організований викид - труба.

При перевірці було встановлено наявність низки котлів на твердому паливі, також було отримано дані статистичної звітності підприємства «Про використання та запаси палива за 2016 р.», «Про використання та запаси палива за 2016 р. за квітень 2017, за лютий 2017, за січень 2017, за березень 2017», бухгалтерська довідка підприємства про придбане та списане вугілля, що є підтвердженням використання котлів для опалення.

При здійсненні перевірки на ці джерела викидів в атмосферу дозвіл па викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря надано не було.

Термін виконання припису - з моменту отримання припису. Обґрунтування ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», відповідно до встановлено наступне: «Для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік забруднюючих речовин переглядається Кабінетом Міністрів України не менше одного разу на п`ять років за пропозицією центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

За поданням обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, органи місцевого самоврядування з урахуванням особливостей екологічної ситуації регіону, населеного пункту можуть додатково встановлювати перелік забруднюючих речовин, за якими здійснюється регулювання їх викидів на відповідній території.

За поданням обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, органи місцевого самоврядування, у разі перевищення нормативів екологічної безпеки, на відповідній території затверджують відповідно до закону програми оздоровлення атмосферного повітря, здійснюють заходи щодо зменшення забруднення атмосферного повітря.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб`єкту господарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

До першої групи належать об`єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об`єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об`єкти, які не належать до першої і другої груп.

Строк дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб`єкту господарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, - сім років, об`єкт якого належить до другої групи, - десять років, об`єкт якого належить до третьої групи, - необмежений.

Перелік установ, організацій та закладів, яким надається право на розробку документів, що обгрунтовують обсяги викидів для підприємств, установ, організацій та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря видаються за умови:

неперевищення протягом строку їх дії встановлених нормативів екологічної безпеки;

неперевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел;

дотримання вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин.

У разі зміни параметрів джерел викидів, їх кількості, кількісного та якісного складу забруднюючих речовин, заходів із зниження їх кількості до зазначених дозволів вносяться зміни.

Якщо за результатами спостережень за станом атмосферного повітря або розрахунковими даними встановлено зони, де внаслідок причин об`єктивного характеру встановлено перевищення нормативів екологічної безпеки, приймається рішення про поетапне зниження викидів забруднюючих речовин підприємствами, установами, організаціями та громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності. Тривалість кожного етапу та необхідне зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин на кожному етапі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Порядок проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності, які отримали такі дозволи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області та Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду в справі № 234/19122/17 за позовом ОСОБА_5 до Державної екологічної інспекції у Донецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення зазначений пункт Припису вже розглядався, оскільки позовні вимоги обґрунтовувались тим, що 01.06.2017 року ОСОБА_5 , який працював головним інженером КАТП-052810, отримав Постанову № 04-18 від 01.06.2017 року, якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 136,00 грн., за те, що, нібито, при перевірці виявлено порушення порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме, - не забезпечено здійснення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин пересувних джерел, та здійснення викидів без дозволу паливовикористовувальним обладнанням.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.07.2018 року в справі № 234/19122/17 зазначається наступне.

«…Перевіряючим зафіксовано, що під час здійснення відповідачем перевірки виявлено наявність встановлених твердопаливних котлів, печей на твердому паливі, деревообробного обладнання, однак, при цьому, в акті перевірки не вказано і жодним доказом не підтверджено, які саме речовини надходять в атмосферне повітря внаслідок роботи цих об`єктів, чи є такі речовини забруднюючими, в яких обсягах здійснюються викиди забруднюючих речовин та чи справляють такі речовини прямо або опосередковано негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища. Крім того, матеріали перевірки не містять жодних даних, які б дали змогу ідентифікувати обладнання, яке за висновком перевірки, здійснює викиди забруднюючих речовин, кількість, найменування (модель, марка) або інші індивідуальні ознаки, місцезнаходження таких котлів не визначені. Потужність виявлених котлів, печей, деревообробного обладнання не визначена, що є необхідним для визначення, яку номінальну теплову потужність вони мають задля віднесення до джерел утворення викидів для яких необхідне отримання дозволу згідно Переліку типів устаткування, для яких розробляються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, до якого у сфері енергетики та переробної промисловості, затвердженогонаказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 16.08.2004 року №317.

Оскільки під час перевірки котли, печі та обладнання не експлуатувались, доказів здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря вказаним обладнанням, як зазначено в акті перевірки, відповідачем не надано.

Відповідно до пунктів 4.4-4.6 «Порядку організації та проведення перевірок суб`єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства», затвердженим наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 вересня 2008 року №464, який діяв під час перевірки та втратив чинність на дату видачі оскаржуваного припису (далі - Порядок №464), дія останнього поширюється на інспекторів державної екологічної інспекції, під час проведення перевірки перевіряються наявність та чинність дозвільних документів, які підтверджують право на здійснення господарської діяльності, пов`язаної з використанням природних ресурсів (розміщення відходів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, викиди в атмосферне повітря з стаціонарних джерел, спеціальне використання природних ресурсів), транскордонним переміщенням об`єктів рослинного й тваринного світу, та інших документів, необхідних для здійснення перевірки.

При цьому, перевірка здійснюється на території суб`єкта господарювання - на виробничих майданчиках, у цехах, у місцях розташування обладнання, земельних ділянках, у тому числі територій та об`єктів природно-заповідного фонду, шляхом візуального огляду із застосуванням, у разі необхідності, інструментально-лабораторного, радіаційного та інших методів контролю.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що при здійсненні перевірок на об`єктах, діяльність чи експлуатація яких пов`язана із впливом на довкілля шляхом викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, скидів у водні об`єкти, розміщення відходів, забруднення ґрунтів, проводиться перевірка здійснення суб`єктом господарювання інструментально-лабораторних вимірювань при виробничому контролі за дотриманням встановлених нормативів, а також, у разі необхідності, здійснення відбору проб та інструментально-лабораторні вимірювання за дотриманням суб`єктами господарювання встановлених нормативів.

Отже, посадова особа, яка проводить перевірку, для з`ясування певних обставин та для підтвердження висновків щодо наявності порушення має право здійснювати огляд території суб`єкта господарювання та застосовувати методи інструментально-лабораторного, радіаційного та інших методів контролю.

А згідно пункту 4.14 Порядку №464 не допускається включення до акту перевірки інформації або висновків, які не підтверджені документально, пропозицій, а також інформації, наданої правоохоронними органами.

«Перелік типів устаткування, для яких розробляються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел», затверджений наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 16 серпня 2004 року №317, передбачає таке устаткування, як теплосилові установки, номінальна теплова потужність яких перевищує 50 МВт.

Розробка вказаних нормативів для устаткування є передумовою отримання дозволу на їх використання, як джерел викидів забруднюючих речовин, та, зокрема, критерієм визначення чи потребує таке устаткування отримання дозволу взагалі.

Зі змісту акту перевірки, пояснень сторін судом встановлено, що в ході перевірки позивача інструментально-лабораторні вимірювання не здійснювалися, проби не відбиралися, технічна документація на обладнання не досліджувалася, відомості щодо віднесення виявлених котлів, печей та обладнання до джерел, які потребується отримання дозволу відсутні, що із урахуванням відсутності факту експлуатації даного обладнання та встановлення їх робочого стану не є беззаперечним доказом порушення ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», що є підставою для притягнення посадової особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.78 КУпАП. Бухгалтерська довідка підприємства про кількість вугілля використаного в зимовий період беззаперечно не доводить використання вугілля саме в обладнанні, яке не зазначено в Дозволі.

Необхідно зазначити, що в Акті не вказано на підставі яких дій та досліджень перевіряючий дійшов висновку, що на підприємстві не проводяться інструментально-лабораторні вимірювання параметрів викидів забруднюючих речовин пересувних джерел на відповідність вимогам ДСТУ 4277-2004, ДСТУ 4276-2004, що є порушенням умов Дозволу на викиди та статті 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідачем не спростовані доводи позивача відносно того, що технічний огляд транспортних засобів був проведений підприємством відповідно до Постанови КМ від 30 січня 2012 № 137 «Про затвердження Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортного засобу» та без відповідних вимірів протокол про технічно справний стан не був би виданий взагалі…».

Відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 78 КАСУ обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Тобто, враховуючи наявні рішення, що набрали законної сили, відповідні пункти Припису мають бути скасовані з підстав їх неправомірності.

У Акту перевірки не встановлено фактів того, що на час проведення перевірки котли, станок, піч працювали. Доказом цього є Наказ про припинення експлуатації роботи обладнання, який доданий до додаткових пояснень вих. № 1961-04 від 17.07.2017р.

Стосовно визнання та скасування п.25 Припису.

Пунктом 25 оскаржуваного Припису вимагається - забезпечити ведення статистичної звітності форма № 2 ТП (повітря) відповідно до вимог чинного законодавства, норм та правил.

Термін виконання - з моменту отримання припису, обґрунтування - ст. 31 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», відповідно до якої державному обліку в галузі охорони атмосферного повітря підлягають: об`єкти, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров`я людей та на стан атмосферного повітря; види та обсяги забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря; види і ступені впливу фізичних та біологічних факторів на стан атмосферного повітря. Державний облік у галузі охорони атмосферного повітря здійснюється за єдиною системою у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У акті перевірки зазначено, що у формі 2-ТП відображаються дані про викиди ззабруднюючих речовин та парникових газів від стаціонарних джерел забруднення. Дані зазначені позивачем є недостовірними оскільки включать у собі викиди від пересувних джерел.

При перевірці підприємством надана статистична звітність «Звіт про охорону атмосферного повітря за 2016р». Звітність виконана з порушенням чинного законодавства.

Інструкція щодо заповнення форм державних статистичних спостережень про охорону атмосферного повітря № 2-ТП (повітря) "Звіт про охорону атмосферного повітря" (річна) та № 2-ТП (повітря) "Звіт про охорону атмосферного повітря" (квартальна)", що затверджена наказом Держкомстату України від 20.10.2008р. № 396 - скасована Наказом Державної служби статистики України від 07.04.2017р. № 80, який набрав чинності 19.05.2017р. на наступний день після закінчення проведення перевірки и прийняття спірного припису.

Крім того, відповідно до п. 1.2. Інструкції щодо заповнення форм державних статистичних спостережень про охорону атмосферного повітря № 2-ТП (повітря) "Звіт про охорону атмосферного повітря" (річна) та № 2-ТП (повітря) "Звіт про охорону атмосферного повітря" (квартальна)", що затверджена Державним комітетом статистики від 20.10.2008р. № 396 Форми N 2-ТП (повітря) (річна) та № 2-ТП (повітря) (квартальна) подаються респондентами, узятими на державний облік за обсягами потенційних викидів забруднювальних речовин та парникових газів в атмосферу, органу державної статистики за місцем здійснення економічної діяльності.

Відповідно до п. 1.6. Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, що затверджена Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 09.03.2006р. № 108 Склад документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, залежить від ступеня впливу об`єкта на забруднення атмосферного повітря. Об`єкти, для яких розробляються Документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, розподіляються на три групи. Для кожної групи об`єктів склад документів повинен бути таким:

а) перша група - об`єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися найкращі доступні технології та методи керування, документи, передбачені розділом 2 цієї Інструкції;

б) друга група - об`єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися найкращі доступні технології та методи керування, - документи, передбачені розділом 2, за винятком пунктів 2.11, 2.15 цієї Інструкції;

в) третя група - об`єкти, які не входять до першої і другої груп, - документи, передбачені розділом 2, за винятком підпунктів 2.3.1 - 2.3.5, 2.7.2, пунктів 2.8, 2.10, 2.11, 2.14 - 2.16 цієї Інструкції.

Позивач відноситься до третьої групи, доказів його взяття на державний облік сторонами суду не надано, тому у позивача був відсутній обов`язок складати вищезазначену форму 2-ТП.

Стосовно визнання та скасування п.26 Припису.

Пунктом 26 оскаржуваного припису вимагається - забезпечити проведення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин пересувних джерел відповідно до вимог чинного законодавства, норм та правил.

Термін виконання - з моменту отримання припису, обґрунтування - ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», відповідно до якої підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані:

здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо;

вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів;

забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів;

здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік;

заздалегідь розробляти спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і вживати заходів для ліквідації причин, наслідків забруднення атмосферного повітря;

забезпечувати здійснення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних і пересувних джерел та ефективності роботи газоочисних установок;

забезпечувати розроблення методик виконання вимірювань, що враховують специфічні умови викиду забруднюючих речовин;

використовувати метрологічно атестовані методики виконання вимірювань і повірені засоби вимірювальної техніки для визначення параметрів газопилового потоку і концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі та викидах стаціонарних і пересувних джерел;

здійснювати контроль за проектуванням, будівництвом і експлуатацією споруд, устаткування та апаратури для очищення газопилового потоку від забруднюючих речовин і зниження впливу фізичних та біологічних факторів, оснащення їх засобами вимірювальної техніки, необхідними для постійного контролю за ефективністю очищення, дотриманням нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів та інших вимог законодавства в галузі охорони атмосферного повітря; своєчасно і в повному обсязі сплачувати екологічний податок.

Виконання заходів щодо охорони атмосферного повітря не повинно призводити до забруднення ґрунтів, вод та інших природних об`єктів.

Суд вважає, що позивачем не допущено порушення, оскільки зазначене спростовується Протоколами огляду транспортних засобів складених ТОВ «Промислово- торгівельна компанія «Інтріс Трейд», яке мало право на проведення вимірювань у сфері та поза сферою поширення державного метрологічного нагляду (Свідоцтво про атестацію № ВЛ- 162/2015 видане 29.12.2015 року Державним підприємством «Донецький науково- виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» та чинне до 29.12.2020 року).

Проведення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин пересувних джерел підтверджується наступними Протоколами перевірки технічного стану транспортного засобу №№: 00671-00312-16 від 04.08.2016 року; 00319-00078-16 від 04.02.2016 року; 00671-00215-17 від 13.02.2017 року; 00319-00678-16 від 22.05.2016 року; 00319-00691-16 від 22.05.2016 року; 00671-00002-16 від 31.05.2016 року; 00319-00667-16 від 20.05.2016 року; 00319-00669-16 від 20.05.2016 року; 00319-00671-16 від 20.05.2016 року; 00319-00673-16 від 20.05.2016 року; 00319-00675-16 від 20.05.2016 року; 00319-00679-16 від 21.05.2016 року; 00319-00681-16 від 21.05.2016 року; 00319-00684-16 від 21.05.2016 року; 00319-00688-16 від 22.05.2016 року; 00319-00692-16 від 22.05.2016 року; 00319- 00697-16 від 23.05.2016 року; 00319- 00698-16 від 23.05.2016 року; 00319- 00700-16 від 23.05.2016 року; 00319- 00696-16 від 22.05.2016 року; 00319- 00694-16 від 22.05.2016 року; 00319- 00693-16 від 22.05.2016 року; 00319- 00689-16 від 22.05.2016 року; 00319- 00685-16 від 21.05.2016 року; 00319- 00682-16 від 21.05.2016 року; 00319- 00680-16 від 21.05.2016 року; 00319- 00678-16 від 21.05.2016 року; 00319- 00674-16 від 20.05.2016 року; 00319- 00672-16 від 20.05.2016 року; 00319- 00670-16 від 20.05.2016 року; 00319- 00668-16 від 20.05.2016 року; 00319- 00666-16 від 20.05.2016 року; 00319- 00683-16 від 21.05.2016 року; 00319- 00686-16 від 22.05.2016 року; 00671-00193-16 від 01.07.2016 року;

Також, зміст порушень, викладених відповідачем у п. 26 Припису були об`єктом судового розгляду в справі, що переглядалась Донецьким апеляційним адміністративним судом в справі № 234/19122/17 за позовом головного інженера ОСОБА_5 до Державної екологічної інспекції у Донецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 04.06.2018 року, яким позов задоволено у повному обсязі, скасовано Постанову Державної екологічної інспекції у Донецькій області № 04-18 від 01.06.2017 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_5 , провадження по справі про адміністративне правопорушення закрито, залишено без змін.

Під час перегляду, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідачем не спростовані доводи позивача відносно того, що технічний огляд транспортних засобів був проведений підприємством відповідно до Постанови КМУ від 30 січня 2012 № 137 «Про затвердження Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортного засобу» та без відповідних вимірів протокол про технічно справний стан не був би виданий взагалі…».

Стосовно визнання та скасування п.28 Припису.

Пунктом 28 оскаржуваного припису вимагається - надати до Інспекції інформацію передбачену «Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормованих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря» Наказ Мінприроди України від 10.12.2008 № 639, по джерелам викидів забруднюючих речовин, що працювали без дозволу.

Термін виконання - 16.06.2017 року, обґрунтування ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», якою передбачено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить: а) організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: про екологічну та радіаційну безпеку, про оцінку впливу на довкілля; про використання та охорону земель; про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів; про охорону атмосферного повітря; про охорону, захист, використання та відтворення лісів; про охорону, утримання і використання зелених насаджень; про використання, охорону і відтворення рослинного світу; про охорону, раціональне використання та відтворення тваринного світу; щодо дотримання правил створення, поповнення, зберігання, використання та державного обліку зоологічних, ботанічних колекцій і торгівлі ними; під час ведення мисливського господарства та здійснення полювання; про збереження об`єктів рослинного та тваринного світу, занесених до Червоної та Зеленої книг України, формування, збереження і використання екологічної мережі; про природно-заповідний фонд; про охорону, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів; у сфері хімічних джерел струму в частині забезпечення екологічної безпеки виробництва хімічних джерел струму та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму, ведення обліку обсягів накопичення відпрацьованих хімічних джерел струму та передачі їх на утилізацію; щодо дотримання вимог реєстрації в суднових документах операцій із шкідливими речовинами та сумішами; про поводження з відходами; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов; про біологічну та генетичну безпеку щодо біологічних об`єктів природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі; б) здійснення у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України перевірки дотримання вимог законодавства про радіаційну безпеку у разі виявлення органом (підрозділом) Державної прикордонної служби України транспортних засобів, вантажів та іншого майна з перевищенням допустимого рівня іонізуючого випромінювання та надання дозволу або заборони на пропуск через державний кордон України транспортних засобів, вантажів та іншого майна за результатами такої перевірки; в) обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, законодавства про оцінку впливу на довкілля, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин; г) складання протоколів про адміністративні правопорушення та розгляд справ про адміністративні правопорушення, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом; ґ) пред`являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; д) одержання безоплатно в установленому порядку необхідних для виконання покладених на нього завдань інформації, документів і матеріалів від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, фізичних осіб; е) надання обов`язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, інформування дозвільних органів про надані приписи суб`єктам господарювання, що здійснюють діяльність на підставі дозволів у сфері охорони навколишнього природного середовища, та здійснення контролю за їх виконанням; є) зупинка транспортних (у тому числі плавучих) засобів та проведення їх огляду, огляд знарядь добування об`єктів рослинного та тваринного світу (у тому числі водних живих ресурсів) у місцях їх добування, зберігання, переробки та реалізації; ж) вилучення у встановленому порядку в осіб знарядь добування об`єктів тваринного світу (у тому числі водних живих ресурсів), транспортних (у тому числі плавучих) засобів, обладнання та предметів, що є знаряддям добування об`єктів тваринного світу (у тому числі водних живих ресурсів), незаконно добутих природних ресурсів і продукції, що з них вироблена, а також відповідних документів (ліцензій, дозволів тощо); з) здійснення відповідно до закону фотографування, звукозапису, кіно- і відеозйомки, у тому числі з літальних апаратів та із застосуванням космічних технологій, як допоміжного засобу для запобігання та розкриття правопорушень; и) виконання відбору проб та інструментально-лабораторні вимірювання показників складу та властивостей викидів стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря, вод лляльних, баластних, зворотних, поверхневих, морських, вимірювання показників складу та властивостей підземних вод у пробах із спостережувальних свердловин на об`єктах, що обстежуються; вимірювання показників складу та властивостей викидів пересувних джерел забруднення атмосферного повітря та екологічних показників нафтопродуктів (бензину автомобільного і дизельного палива), які реалізуються шляхом оптової та роздрібної торгівлі суб`єктами господарювання; і) внесення в установленому порядку до органів державної влади та органів місцевого самоврядування вимог щодо приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень у сфері охорони навколишнього природного середовища, використання, відтворення та охорони природних ресурсів; ї) надання центральним органам виконавчої влади, їх територіальним органам, місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування приписів щодо зупинення дії чи анулювання в установленому законодавством порядку дозволів, ліцензій, сертифікатів, висновків, рішень, лімітів, квот, погоджень, свідоцтв на спеціальне використання природних ресурсів, викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, поводження з небезпечними хімічними речовинами, транскордонне переміщення об`єктів рослинного і тваринного світу (у тому числі водних живих ресурсів), а також щодо встановлення нормативів допустимих рівнів шкідливого впливу на стан навколишнього природного середовища; й) вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах; к) викликати громадян для одержання усних та письмових пояснень у зв`язку з порушенням ними вимог законодавства про охорону, використання та відтворення тваринного світу; л) здійснення інших повноважень, визначених законами України та покладених на нього Президентом України; м) уповноваження підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, на проведення вимірювань, не пов`язаних з оцінкою відповідності продукції, процесів та послуг, відповідно до вимог до технічної компетентності та незалежності, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища; н) внесення пропозицій щодо визначення методик вимірювань, що є обов`язковими до використання уповноваженими підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери його управління, центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Розрахунок розміру відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря виконується за методикою затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 N 639 «Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів», зареєстрованою в Міністерстві Юстиції України N 48/16064 від 21 січня 2009.

В акті перевірки зазначено, що: на підприємстві виявлені джерела викиду об`єкти з яких надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина (джерело утворення викидів) та стаціонарні джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (організований викид), які не включені в Дозвіл на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря №1412900000-102 від 15.02.2017 року, виданого КАТП 052810 Департаментом екології та природних ресурсів Донецької облдержадміністрації, що є порушенням ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», а саме джерела викиду (забруднення): котел на твердому паливі розміщений в будівлі ремонтних майстерень що межують з вулканізаційним відділенням (котельна №3 будівля майстерень), два котла на твердому паливі розміщені в будівлі гаражу біля адміністративного (котельна №1 будівлі АПК), котел на твердому паливі розміщений в виробничій будівлі біля в`їзду на підприємство (котельна №2 будівля АБК), котел на твердому паливі розміщений в будівлі КПП на полігоні ТПВ, в яких організований викид - труби, на момент перевірки котли не працювали, але працювали в зимовий період, що підтверджується наданою підприємством довідкою про кількість вугілля використаного в зимовий період; деревообробне обладнання, неорганізований викид, на момент перевірки обладнання не працювало; піч на твердому паливі розміщена в нежитловому приміщенні на полігоні ТПВ (інвентаризаційний номер будівлі 000003) та піч на твердому паливі розміщена в нежитловому приміщенні на полігоні ТПВ (інвентарний номер 000007), в яких організований викид труба, на момент перевірки печі не працювали.

Дані про кількість використаного в зимовий період вугілля наведені в формі статистичної звітності № 4-мтп «Про використання та запаси палива»: січень 2017- 8 тн, лютий 2017-7 тн., 2016 -34, 8 тн.

Згідно частин 5, 6 статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

За визначенням, наявним у статті 1 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», забруднююча речовина - це речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища.

Згідно з частинами 1, 2 статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік забруднюючих речовин переглядається Кабінетом Міністрів України не менше одного разу на п`ять років за пропозицією центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» джерелом викиду є об`єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин.

У пункті 1.15.5. Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Мінекобезпеки від 10.02.1995 року №7, надано визначення стаціонарному джерелу забруднення атмосфери, яким є підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об`єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу. Аналогічне визначення міститься також у пункті 14.1.230 статті 14 Податкового кодексу України.

При цьому для констатації порушення умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря повинні бути встановлені наступні обставини: підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо здійснюють викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин; такі речовини або їх суміші дійсно є забруднюючими (наявні у Переліку забруднюючих речовин, затверджених КМУ, або наявні докази, що речовини можуть прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища); викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря відбуваються без отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Зі змісту акту перевірки суд зазначає, що перевіряючим зафіксовано, що під час здійснення відповідачем перевірки виявлено наявність встановлених твердопаливних котлів, печей на твердому паливі, деревообробного обладнання, однак, при цьому, в акті перевірки не вказано і жодним доказом не підтверджено, які саме речовини надходять в атмосферне повітря внаслідок роботи цих об`єктів, чи є такі речовини забруднюючими, в яких обсягах здійснюються викиди забруднюючих речовин та чи справляють такі речовини прямо або опосередковано негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища. Крім того, матеріали перевірки не містять жодних даних, які б дали змогу ідентифікувати обладнання, яке за висновком перевірки, здійснює викиди забруднюючих речовин, кількість, найменування (модель, марка) або інші індивідуальні ознаки, місцезнаходження таких котлів не визначені. Потужність виявлених котлів, печей, деревообробного обладнання не визначена, що є необхідним для визначення, яку номінальну теплову потужність вони мають задля віднесення до джерел утворення викидів для яких необхідне отримання дозволу згідно Переліку типів устаткування, для яких розробляються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, до якого у сфері енергетики та переробної промисловості, затвердженогонаказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 16.08.2004 року №317.

Оскільки під час перевірки котли, печі та обладнання не експлуатувались, доказів здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря вказаним обладнанням, як зазначено в акті перевірки, відповідачем не надано.

Відповідно до пунктів 4.4-4.6 «Порядку організації та проведення перевірок суб`єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства», затвердженим наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 вересня 2008 року №464, який діяв під час перевірки та втратив чинність на дату видачі оскаржуваного припису (далі - Порядок №464), дія останнього поширюється на інспекторів державної екологічної інспекції, під час проведення перевірки перевіряються наявність та чинність дозвільних документів, які підтверджують право на здійснення господарської діяльності, пов`язаної з використанням природних ресурсів (розміщення відходів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, викиди в атмосферне повітря з стаціонарних джерел, спеціальне використання природних ресурсів), транскордонним переміщенням об`єктів рослинного й тваринного світу, та інших документів, необхідних для здійснення перевірки.

При цьому, перевірка здійснюється на території суб`єкта господарювання - на виробничих майданчиках, у цехах, у місцях розташування обладнання, земельних ділянках, у тому числі територій та об`єктів природно-заповідного фонду, шляхом візуального огляду із застосуванням, у разі необхідності, інструментально-лабораторного, радіаційного та інших методів контролю.

Суд зазначає, що при здійсненні перевірок на об`єктах, діяльність чи експлуатація яких пов`язана із впливом на довкілля шляхом викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, скидів у водні об`єкти, розміщення відходів, забруднення ґрунтів, проводиться перевірка здійснення суб`єктом господарювання інструментально-лабораторних вимірювань при виробничому контролі за дотриманням встановлених нормативів, а також, у разі необхідності, здійснення відбору проб та інструментально-лабораторні вимірювання за дотриманням суб`єктами господарювання встановлених нормативів.

Отже, посадова особа, яка проводить перевірку, для з`ясування певних обставин та для підтвердження висновків щодо наявності порушення має право здійснювати огляд території суб`єкта господарювання та застосовувати методи інструментально-лабораторного, радіаційного та інших методів контролю.

А згідно пункту 4.14 Порядку №464 не допускається включення до акту перевірки інформації або висновків, які не підтверджені документально, пропозицій, а також інформації, наданої правоохоронними органами.

«Перелік типів устаткування, для яких розробляються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел», затверджений наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 16 серпня 2004 року №317, передбачає таке устаткування, як теплосилові установки, номінальна теплова потужність яких перевищує 50 МВт.

Розробка вказаних нормативів для устаткування є передумовою отримання дозволу на їх використання, як джерел викидів забруднюючих речовин, та, зокрема, критерієм визначення чи потребує таке устаткування отримання дозволу взагалі.

У відповідності до п. 2.2, 2.3 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб`єктів господарювання та розрахунковими методами.

При визначенні наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря інструментально-лабораторними методами контролю використовуються результати інструментально-лабораторних вимірювань лабораторій, які атестовані на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірювань. Дані таких вимірювань мають бути зафіксовані в журналах первинної облікової документації, у робочих журналах лабораторій або у звітах про інструментально-лабораторні вимірювання.

Зі змісту акту перевірки, пояснень сторін судом встановлено, що в ході перевірки позивача інструментально-лабораторні вимірювання не здійснювалися, проби не відбиралися, технічна документація на обладнання не досліджувалася, відомості щодо віднесення виявлених котлів, печей та обладнання до джерел, які потребується отримання дозволу відсутні, що із урахуванням відсутності факту експлуатації даного обладнання та встановлення їх робочого стану не є беззаперечним доказом порушення Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

Бухгалтерська довідка підприємства про кількість вугілля використаного в зимовий період беззаперечно не доводить використання вугілля саме в джерелах викидів забруднюючих речовин, що працювали без Дозволу.

Інформація, яка необхідна для розрахунку розмірів відшкодування збитків з непрацюючих джерел відсутня. Зазначені джерела не працювали (підтверджено Актом перевірки, встановлено Рішеннями Краматорського місцевого та Донекцького апеляційного адміністративного судів, що набрали законної сили).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено, що докази отримані відповідачем при проведенні позапланової виїзної перевірки отримані на виконання ухвали слідчого суддя, яка винесена у рамках кримінального провадження, за наслідками якого закрито кримінальне провадження за відсутності в діянні складу кримінального правопорушення та є неналежним доказом у адміністративному процесі, а доводи позивача щодо неправомірності пунктів оскаржуваного припису знайшли підтвердження під час судового розгляду справи.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з віднесенням попнесених позивачем судових витрат у відповідності ст. 139 КАС України на відповідача.

Керуючись Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального автотранспортного підприємства 052810 м. Краматорськ до Державної екологічної інспекції у Донецькій області м. Костянтинівка про визнання неправомірними та скасування пунктів 14, 15, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 28 припису від 18.05.2017 року - задовольнити.

Визнати неправомірними та скасувати пункти 14, 15, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 28 Припису Державної екологічної інспекції у Донецькій області від 18.05.2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Донецькій області (85114, Донецька область, м. Костянтинівка, вул.Петровського, 18а, код ЄДРПОУ 38034476) на користь Комунального автотранспортного підприємства 052810 м. Краматорськ (ЄДРПОУ 05448946, Донецька область, м. Краматорськ, вул.Охтирська, 235) судові витрати 1600 (одна тисяча шістсот гривень).

Вступну та резолютивну частини складено та підписано 19 січня 2021 року.

Повний текст рішення складено та підписано 29 січня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя О.М. Кониченко