-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
Справа № 855/6/21
ПОСТАНОВА
Іменем України
12 січня 2021 року
Київ
справа №855/6/21
провадження №А/9901/3/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.
за участю секретаря судового засідання Жидецької В. В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Сологуба А. М.,
представників відповідача: Зозулі Т.М., Кулика А.Ю.,
представника третьої особи: Агасанова Р.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в апеляційній інстанції справу
за позовом кандидата на посаду селищного голови Гостомельської селищної об`єднаної територіальної громади Бучанського району Київської області ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії, за участю третьої особи - Гостомельської селищної територіальної виборчої комісії Бучанського району Київської області, провадження по якій відкрито
за апеляційною скаргою представника кандидата на посаду селищного голови Гостомельської селищної об`єднаної територіальної громади Бучанського району Київської області ОСОБА_1 - адвоката Сологуба Артема Михайловича на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2021 року, постановлену у складі колегії суддів: Сорочка Є. О. (головуючий), Єгорової Н. М., Коротких А. Ю.
І. Обставини справи
1. 08 січня 2021 року кандидат на посаду селищного голови Гостомельської селищної об`єднаної територіальної громади Бучанського району Київської області ОСОБА_1 звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду як до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Центральної виборчої комісії (далі також - ЦВК), за участю третьої особи - Гостомельської селищної територіальної виборчої комісії Бучанського району Київської області, в якому просив:
1.1. визнати протиправними дії ЦВК, що полягають у:
незаконному заволодінні першим примірником протоколу Гостомельської селищної територіальної виборчої комісії про результати голосування з виборів Гостомельського селищного голови в єдиному одномандатному виборчому окрузі, складеного 06 листопада 2020 року;
визнанні ОСОБА_2 обраним Гостомельським селищним головою Бучанського району Київської області;
офіційному оприлюдненню результатів перших виборів Гостомельського селищного голови Бучанського району Київської області 25 жовтня 2020 року шляхом опублікування відповідного повідомлення в місцевому друкованому засобі масової інформації;
1.2. визнати протиправною та скасувати постанову ЦВК від 03 січня 2021 року № 2 "Про визнання ОСОБА_2 обраним Гостомельським селищним головою Бучанського району Київської області".
ІІ. Рішення суду першої інстанції та мотиви його ухвалення
2. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09 січня 2021 року позовну заяву повернув позивачу.
3. Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що позивачем в порушення вимог частини п`ятої статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) заявлено позовні вимоги, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам. Таким чином, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що позивачем порушено правило об`єднання позовних вимог, що є підставою для повернення позовної заяви на підставі пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України.
ІІІ. Провадження в суді апеляційної інстанції
4. 10 січня 2021 року представник кандидата на посаду селищного голови Гостомельської селищної об`єднаної територіальної громади Бучанського району Київської області ОСОБА_1 - адвокат Сологуб Артем Михайлович звернувся до Верховного Суду як суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2021 року, в якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення, а справу направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
5. Свої вимоги до суду апеляційної інстанції представник позивача обґрунтовує помилковістю висновків суду першої інстанції щодо порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог, оскільки лише у відповідності до статті 268 Виборчого кодексу України оскарження рішень, дій або бездіяльності ЦВК в межах встановлення результатів виборів оскаржуються до Верховного Суду як суду першої інстанції.
Натомість заявлені позивачем вимоги, в тому числі - визнання ОСОБА_2 обраним Гостомельським селищним головою Бучанського району Київської області, офіційного оприлюднення результатів перших виборів Гостомельського селищного голови Бучанського району Київської області 25 жовтня 2020 року шляхом опублікування відповідного повідомлення в місцевому друкованому засобі масової інформації та прийняття постанови ЦВК від 03 січня 2021 року № 2 "Про визнання ОСОБА_2 обраним Гостомельським селищним головою Бучанського району Київської області" не відносяться до етапу виборчого процесу встановлення результатів виборів, а лише стосуються оскарження рішення та дій ЦВК, що прийняті у межах виборчого процесу і оскаржуються до апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ, в цьому випадку до Шостого апеляційного адміністративного суду як суду першої інстанції.
6. Верховний Суд ухвалами від 11 січня 2021 року відкрив апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою та призначив справу до розгляду.
7. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд повно, всебічно та об`єктивно дослідити обставини справи та прийняти законне та обґрунтоване рішення.
8. Третя особа - Гостомельська селищна територіальна виборча комісія Бучанського району Київської області відзив на апеляційну скаргу не подала.
9. У судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.
10. Представники відповідача в судовому засіданні підтримали свою позицію, викладену у відзиві на апеляційну скаргу, просили прийняти законне та обґрунтоване рішення.
11. Представник третьої особи просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржувану ухвалу без змін.
ІV. Нормативне регулювання
12. Відповідно до пункту 20 частини першої статті 92 Конституції України організація і порядок проведення виборів і референдумів визначаються виключно законами України.
13. Пунктом 6 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до основних засад (принципів) адміністративного судочинства віднесено, серед іншого, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
14. Частиною другою статті 23 КАС України встановлено, що у випадках, визначених цим Кодексом, Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку як суд апеляційної інстанції судові рішення апеляційного адміністративного суду.
15. Таким чином, Верховний Суд здійснює апеляційний перегляд судових рішень апеляційних судів, ухвалених ними як судами першої інстанції.
16. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
17. Частиною другою статті 22 КАС України встановлено, що апеляційному адміністративному суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ, як суду першої інстанції підсудні справи щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності Центральної виборчої комісії (окрім визначених частиною четвертою цієї статті), дій кандидатів на пост Президента України, їх довірених осіб.
Частиною четвертою цієї статті визначено, що Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів <…>.
18. Особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій визначені у статті 273 КАС України.
Згідно з частиною третьою цієї статті рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії щодо встановлення нею результатів виборів <…> оскаржуються до Верховного Суду. Усі інші рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії, прийняті у межах виборчого процесу, оскаржуються до апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ.
19. Спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає основні засади, організацію і порядок проведення місцевих виборів є Виборчий кодекс України, що набрав чинності з 01 січня 2020 року.
20. Відповідно до частини першої статті 20 Виборчого кодексу України (далі також - ВК) виборчий процес - це здійснення протягом встановленого цим Кодексом періоду часу суб`єктами, визначеними статтею 22 цього Кодексу, виборчих процедур, пов`язаних із підготовкою і проведенням відповідних виборів, встановленням та офіційним оголошенням (офіційним оприлюдненням) їх результатів.
21. Частиною першою статті 22 Виборчого кодексу України визначено, що суб`єктами виборчого процесу відповідних виборів є:
1) виборець, який має право голосу на відповідних виборах;
2) виборча комісія, уповноважена здійснювати підготовку і проведення відповідних виборів;
3) партія (організація партії), яка висунула кандидатів на відповідних виборах;
4) кандидат, зареєстрований для участі у відповідних виборах у порядку, встановленому цим Кодексом;
5) офіційний спостерігач від кандидата чи партії (організації партії) - суб`єкта відповідного виборчого процесу або від громадської організації, зареєстрований у порядку, встановленому цим Кодексом.
22. Згідно з частиною першою статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
23. За приписами частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, установленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням установленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
24. Відповідно до частини третьої статті 27 КАС України, норми якої регулюють правила виключної підсудності, підсудність окремих категорій адміністративних справ визначається цим Кодексом.
25. Згідно із частиною четвертою статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
26. Зазначений перелік справ, які підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, є вичерпним.
27. За правилами частини першої статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
28. Водночас відповідно до частини п`ятої цієї ж статті не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
29. Пунктом 6 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, у яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
V. Оцінка Верховного Суду
30. Заслухавши пояснення представників учасників справи, з`ясувавши підстави та обставини, на яких ґрунтуються їхні вимоги і заперечення, колегія суддів дійшла таких висновків.
31. За приписами статті 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
32. Отже, формування змісту й обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.
33. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що кандидат на посаду селищного голови Гостомельської селищної об`єднаної територіальної громади Бучанського району Київської області ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ЦВК з такими позовними вимогами:
визнати протиправними дії ЦВК, що полягають у:
незаконному заволодінні першим примірником протоколу Гостомельської селищної територіальної виборчої комісії про результати голосування з виборів Гостомельського селищного голови в єдиному одномандатному виборчому окрузі, складеного 06 листопада 2020 року;
визнанні ОСОБА_2 обраним Гостомельським селищним головою Бучанського району Київської області;
офіційному оприлюдненню результатів перших виборів Гостомельського селищного голови Бучанського району Київської області 25 жовтня 2020 року шляхом опублікування відповідного повідомлення в місцевому друкованому засобі масової інформації;
визнати протиправною та скасувати постанову ЦВК від 03 січня 2021 року № 2 "Про визнання ОСОБА_2 обраним Гостомельським селищним головою Бучанського району Київської області".
34. За правилами частини першої статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
35. Особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій визначені у статті 273 КАС України.
36. Приписи щодо підсудності адміністративних справ, пов`язаних з оскарженням рішень, дій або бездіяльності ЦВК також містяться у частинах другій, четвертій статті 22 КАС України.
37. Аналіз статей 22, 273 КАС України свідчить, що до підсудності Верховного Суду як суду першої інстанції відносяться лише справи про оскарження рішень, дій або бездіяльності ЦВК щодо встановлення нею результатів виборів <…>. Інші ж рішення, дії або бездіяльність ЦВК, зокрема які стосуються організації, підготовки, проведення та процедур, що не пов`язані з встановленням результатів виборів, підсудні апеляційному адміністративному суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ як суду першої інстанції.
38. Становлення результатів виборів на місцевих виборах регламентується статтями 256 - 268, 269, 278 Виборчого кодексу України. За змістом вказаних статей документами, які засвідчують встановлення результатів таких виборів, а саме виборів Гостомельського селищного голови Бучанського району Київської області є протокол про встановлення результатів голосування з цих виборів (ст.268 ВК) та рішення за результатами голосування про визнання особи обраною, в цьому випадку Гостомельським селищним головою.
39. Наведене свідчить, що дії та рішення ЦВК, пов`язані зі встановленням результатів виборів, а саме визнання протиправними дій ЦВК, що полягають у визнанні ОСОБА_2 обраним Гостомельським селищним головою Бучанського району Київської області, а також визнання протиправною та скасування постанови ЦВК від 03 січня 2021 року № 2 "Про визнання ОСОБА_2 обраним Гостомельським селищним головою Бучанського району Київської області", підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції.
40. За загальним визначенням підсудність адміністративних спорів (справ) є правовим інститутом, що містить адміністративно-процесуальні норми, які розмежовують компетенцію щодо розгляду і вирішення адміністративних справ між окремими інституціями судової системи і між адміністративними судами одного інституційного рівня. Визначення компетентного суду для розгляду адміністративної справи провадиться, серед іншого, залежно від предмета публічно-правового спору або його суб`єктного складу, територіальних меж юрисдикції певного суду, функцій при розгляді справи, які виконує певний суд судової системи.
41. Правила підсудності у своїй сукупності певним чином встановлюють алгоритм обрання компетентного адміністративного суду для розгляду і вирішення конкретної справи. Правильне визначення компетентного суду для розгляду і вирішення адміністративної справи має значення для ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення в адміністративній справі.
42. Процесуальний закон встановлює три різновиди підсудності адміністративних справ: предметну або родову; територіальну або просторову, інстанційну або функціональну.
43. Як предмет підсудностi розумiють сукупність правил, що визначають, чи розмежовують компетенції судів із розгляду адміністративних справ по першій інстанції залежно від предмета публічно-правового спору або його суб`єктного складу. Територіальна підсудність - це також сукупність правил, що визначають розмежування компетенції адміністративних судів одного рівня щодо розгляду адміністративних справ по першій інстанції залежно від території, на яку поширюється їх діяльність. Своєю чергою, ця підсудність поділяється на такі її види, як загальну, альтернативну, виключну і за зв`язком справ.
44. Як інстанційну підсудність належить розуміти правила, що визначають розмежування компетенції адміністративних судів при розгляді адміністративних справ.
45. Розгляд судом предметно непідсудної йому справи може призвести до ухвалення незаконного рішення, обмежити право кожного на судовий захист належним судом, визначеним законом, позбавити можливості скористатися правом на апеляційне чи касаційне оскарження рішення.
46. Таке рішення суду свідчить про виконання вимог процесуального закону щодо забезпечення дієвості і обов`язковості положень інституту підсудності адміністративних справ і є реалізацією гарантії кожного на розгляд справи судом, встановленим законом.
47. Слід зазначити, що визначення виборчого процесу міститься у статті 20 Виборчого кодексу України та означає здійснення протягом встановленого цим Кодексом періоду часу суб`єктами, визначеними статтею 22 цього Кодексу, виборчих процедур, пов`язаних із підготовкою і проведенням відповідних виборів, встановленням та офіційним оголошенням (офіційним оприлюдненням) їх результатів.
Тобто, офіційне оприлюдення результатів виборів знаходиться за межами їх встановлення.
48. Таким чином вимоги, які стосуються оскарження дій ЦВК, що прийняті у межах виборчого процесу, а саме визнання протиправними дій ЦВК, які полягають у незаконному заволодінні першим примірником протоколу Гостомельської селищної територіальної виборчої комісії про результати голосування з виборів Гостомельського селищного голови в єдиному одномандатному виборчому окрузі, складеного 06 листопада 2020 року, а також визнання протиправними дій ЦВК щодо офіційного оприлюднення результатів перших виборів Гостомельського селищного голови Бучанського району Київської області 25 жовтня 2020 року шляхом опублікування відповідного повідомлення в місцевому друкованому засобі масової інформації, оскаржуються до апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ, тобто до Шостого апеляційного адміністративного суду як суду першої інстанції.
49. Отже, зміст позовних вимог у справі, що розглядається, стосується оскарження рішення та дій ЦВК, як пов`язаних, так і не пов`язаних зі встановленням результатів виборів.
50. В силу частин четвертої, п`ятої статті 172 КАС України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
51. Вищезазначені підстави стосовно заборони об`єднання позовних вимог є вичерпними та розширеному тлумаченню не підлягають.
52. Пунктом 6 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, у яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
53. Системний аналіз зазначених процесуальних норм дає підстави для висновку про неможливість об`єднання в одне провадження заявлених позовних вимог, через належність їх розгляду за правилами виключної підсудності різними судами.
54. КАС України імперативно врегульовує питання підсудності адміністративних справ, установлюючи певні категорії справ, які підлягають розгляду Верховним Судом як судом першої інстанції та не підлягають розгляду іншими адміністративними судами в разі об`єднання у позові вимог, які хоча і пов`язані між собою, але їх розгляд віднесено до підсудності інших адміністративних судів як судів першої інстанції.
55. Оскільки позивач об`єднав у позовній заяві вимоги, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам, висновок Шостого апеляційного адміністративного суду про повернення позовної заяви на підставі пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України є правильним.
56. Водночас Шостий апеляційний адміністративний суд у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали помилково відніс вимогу про визнання протиправними дій ЦВК щодо офіційного оприлюднення результатів перших виборів Гостомельського селищного голови Бучанського району Київської області 25 жовтня 2020 року шляхом опублікування відповідного повідомлення в місцевому друкованому засобі масової інформації, до вимог, пов`язаних зі встановленням результатів виборів, та яка оскаржується до Верховного Суду як суду першої інстанції, у зв`язку з чим ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2021 року слід змінити в частині мотивування.
57. За змістом пункту 1 частини першої та частини четвертої статті 317 КАС України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
58. За таких обставин та правового врегулювання апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване судове рішення - зміні у мотивувальній частині. В іншій частині рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
59. У зв`язку з інформацією, викладеною у відзиві відповідача на позовну заяву та додаткових поясненнях позивача, з-поміж іншого щодо розуміння правової норми «встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів», яка міститься в частині четвертій статті 22 КАС України та норми «Рішення, дії чи бездіяльність Центральної виборчої комісії щодо встановлення нею результатів виборів», яка міститься в частині третій статті 273 КАС України, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Статтею 3 ВК, яка називається типи виборів, зокрема частиною першою зазначено, що відповідно до Конституції України в Україні проводяться такі типи виборів: 1) вибори Президента України; 2) вибори народних депутатів України; 3) місцеві вибори: а) вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим; б) вибори депутатів сільської, селищної, міської ради; в) вибори сільського, селищного, міського голови; г) вибори депутатів районної ради; ґ) вибори депутатів обласної ради; д) вибори депутатів районної у місті ради (у містах, де утворені районні у місті ради).
Зі змісту статті 20 ВК випливає, що виборчий процес з кожного виду виборів має етап встановлення результатів виборів, з-поміж іншого такий етап є й під час проведення місцевих виборів.
Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку, що під результатами виборів у вищенаведених нормах необхідно розуміти результат будь-якого типу виборів, в тому числі й місцевих виборів. Протилежного Кодекс адміністративного судочинства України не містить, оскільки такий висновок прямо випливає із наведених процесуальних норм.
60. Висновок про те, що ЦВК не має таких повноважень при встановленні результатів виборів на місцевих виборах, оскільки це не передбаченого Законом України «Про Центральну виборчу комісію» не відповідає дійсності.
Частиною першою статті 21 Закону України «Про Центральну виборчу комісію» визначено перелік повноважень Комісії щодо організації підготовки і проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів, з поміж іншого пунктом 9 цієї статті встановлено, що ЦВК здійснює інші повноваження відповідно до цього та інших законів України.
Тобто, ця норма, яка є бланкетною, вказує, що перелік повноважень ЦВК, визначених цим Законом, не є вичерпним та може встановлюватися іншими законами.
Таке підтверджується змістом частини другої статті 33 ВК, якою встановлено, що статус Центральної виборчої комісії визначається Конституцією України, цим Кодексом, Законом України "Про Центральну виборчу комісію" та іншими законами.
61. Цим Кодексом повноваження Центральної виборчої комісії щодо організації і проведення місцевих виборів встановлені статтю 205, з-поміж іншого Центральна виборча комісія, крім повноважень, передбачених Законом України "Про Центральну виборчу комісію": <…> у разі невиконання відповідною територіальною виборчою комісією вимог цього Кодексу щодо встановлення в порядку та строки, визначені цим Кодексом, результатів відповідних місцевих виборів та/або реєстрації обраних депутатів, сільських, селищних, міських голів встановлює результати таких місцевих виборів та/або приймає рішення щодо реєстрації відповідних осіб. <…>.
Аналіз зазначених положень законодавства дає підстави зробити висновок, що ЦВК має повноваження на встановлення результатів місцевих виборів і це випливає із Закону України «Про Центральну виборчу комісію» в поєднанні з приписами Виборчого кодексу України.
Тому не можна стверджувати, що в такій ситуації Центральна виборча комісія «переймає на себе» повноваження відповідної територіальної виборчої комісії в межах своїх контрольних (чи, тим більше, консультативно-методичних): вона здійснює свої надані їх законом повноваження.
62. Поняття контрольних повноважень відоме в адміністративному праві; воно поширюється на контроль ЦВК щодо виборчих комісій нижчого рівня, який має адміністративний (управлінський), а не судовий характер. Контрольні повноваження спрямовані на відповідний об`єкт - рішення, дії чи бездіяльність підпорядкованих органів. У цьому сенсі здійсненням контрольних повноважень з боку ЦВК слід визнати прийняття рішення про протиправність рішень, дій чи бездіяльності ТВК, скасування таких рішень, зобов`язання вчинити певні дії.
63. Однак встановлення результатів виборів Центральною виборчою комісією у жодному випадку не може бути розцінене як здійснення контрольних повноважень, оскільки його метою є не перевірка діяльності ТВК, а позитивні дії щодо визначення результатів народного волевиявлення. З точки зору встановлення результатів виборів та обрання депутатів чи посадових виборних осіб не має значення, який суб`єкт виконує ці дії, якщо вони правильні (чесні), передбачені законом і здійснюються в межах повноважень, наданих законом.
64. Те, що у випадку місцевих виборів встановлюються результати обрання органів місцевого самоврядування, а не державних органів, не може бути підставою для приниження правового значення цих виборів і, як наслідок правового статусу цих органів. Доцільно нагадати, що суб`єктом здійснення влади як через органи державної влади, так і через органи місцевого самоврядування однаковою мірою є народ (частина друга статті 5 Конституції).
Саме на суть встановлення результатів виборів орієнтований припис КАС України (ч.4 ст.22, ч.3 ст.273), який відносить до юрисдикції Верховного Суду в особі Касаційного адміністративного суду оскарження встановлення результатів будь-яких виборів ЦВК як органом найвищого авторитету в системі виборчих комісій.
VІІ. Судові витрати
65. Враховуючи, що при поданні апеляційної скарги у цій справі позивач не сплатив судового збору, то з урахуванням вимог частини дев`ятої статті 273 КАС питання про його стягнення суд вирішує цією постановою.
66. Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду встановлена на рівні одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
67. Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 1 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2270,00 гривні.
68. Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією апеляційною скаргою, складає 2270,00 гривні.
69. З урахуванням наведеного та керуючись статтями 271, 272, 273, 278, 310, 317, 321, 322 КАС України, суд
п о с т а н о в и в :
1. Апеляційну скаргу представника кандидата на посаду селищного голови Гостомельської селищної об`єднаної територіальної громади Бучанського району Київської області ОСОБА_1 - адвоката Сологуба Артема Михайловича задовольнити частково.
2. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2021 року у справі № 855/6/21 змінити у мотивувальній частині.
3. В іншій частині ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2021 року у справі № 855/6/21 залишити без змін.
4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 18 лютого 2004 року Київським РВ ОУМВС в Одеській області) на користь Державної судової адміністрації України (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA798999980000031211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та не оскаржується.
Головуючий М. І. Смокович
Судді Н. А. Данилевич
Н. В. Шевцова
скопійовано
-
скопійовано
-
