ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 11-кп/803/3226/20 Справа № 183/3452/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2020 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 24 вересня 2020 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Дніпро, громадянину України, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою Індустріальногорайонного судум.Дніпропетровськавід 24вересня 2020року ОСОБА_7 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 22 листопада 2020 року включно, із можливістю внесення застави в сумі 4 600 200 грн.
В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що обставини, які були підставою для обрання запобіжного заходу обвинуваченому, не змінилися, під час досудового слідства ОСОБА_7 ухилявся від слідства, що було підставою для оголошення його у розшук, тому застосування до обвинуваченого жодного із більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, які не зменшилися та існують на даний час, та не забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.
В апеляційній скарзі обвинувачений просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 , задовольнити клопотання сторони захисту і змінити йому запобіжний захід із тримання під вартою на домашній арешт.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, обвинувачений посилається на те, що ризики зазначені прокурором у клопотанні відсутні. ОСОБА_7 зазначає, що судом в ухвалі зазначено, що він переховувався від слідства та був оголошений у розшук, однак його захисники надавали до суду документи про те, що він проживав у м. Александрія разом з дружиною, малолітньою дитиною та тещею. Обвинувачений стверджує, що 14.06.2018 він притягувався до адміністративної відповідальності у м. Одеса, а з 26.09.2017 по 02.10.2017перебував на лікуванні у медичному закладі охорони здоров`я.
В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу суду скасувати, та постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, за місцем його проживання: АДРЕСА_1 , із застосуванням електронного засобу контролю, та покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України
Захисник зазначає, що в ухвалі суд вказує на те, що ОСОБА_7 переховувався від слідства, проте жодних перевірених належними доказами фактів про те, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належної поведінки обвинуваченого, не зазначено. Адвокат зазначає, що суд неодноразово задовольняв тотожні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, які містять лише перелік законодавчих підстав для його застосування, без встановлення їх наявності та обґрунтованості. Захисник зауважує, що стороною захисту було надано докази про те, що обвинувачений ОСОБА_7 не переховувався від слідства та проживав зі своєю сім`єю, однак судом цьому факту не було надано належної оцінки.
Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого та захисника, які апеляційні скарги підтримали, прокурора, який просив ухвалу залишити без змін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Частиною другою цієї статті визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
В силу вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.
Як встановлено апеляційним судом у судовому засіданні та що знайшло своє підтвердження і у відповідних матеріалах контрольного провадження 24 вересня 2020 року судом, на розгляді якого перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 , в порядку ст. 331 КПК України було розглянуто клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.
Вирішуючи питання продовження строку тримання під вартою обвинуваченого суд першої інстанції належно дослідив обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження строку тримання під вартою та обґрунтовано дійшов висновку про існування тих, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання особи під вартою. Судом встановлено, що процесуальний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшився й виправдовує тримання обвинуваченого під вартою.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ретельно перевірив доводи прокурора про доцільність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 , належно з`ясував обставини, які мають значення для вирішення питання про продовження застосування виключного запобіжного заходу.
Вирішуючи питання про продовження застосування запобіжного заходу, суд першої інстанції, відповідно до ст. 178 КПК України, врахував тяжкість злочинів, у вчиненні яких він обвинувачується, покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим, особу ОСОБА_7 та відповідно наявність передбаченого п. 1 ч. 1 ст.177 КПК ризику, який не припинив існувати, тому дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою останнього та відсутність процесуальної необхідності застосування менш суворого виду запобіжного заходу.
Матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою та стороною захисту в судовому засіданні апеляційного суду не надані.
При цьому, суд обґрунтовано визначив заставу, розмір якої зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.
Твердження сторони захисту про недоведеність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, не заслуговують на увагу, оскільки сукупність даних про тяжкість злочинів у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_7 та особу обвинуваченого беззаперечно вказує на його існування.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки ухвалене у відповідності до вимог закону та на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом, а тому не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу Індустріальногорайонного судум.Дніпропетровськавід 24вересня 2020року,якою ОСОБА_7 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
