open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Єдиний державний реєстр судових рішень

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

___________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/7288/20Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача судді Косцової І.П.,

суддів Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення Відділу з питань перерахування пенсій №12 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №8/03/-14/01 від 06.03.2020 року про відмову у проведенні перерахунку та виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області від 26.02.2020 року № 5-513/20/8 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та сплатити йому щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90% грошового утримання працюючого судді Ананьївського районного суду Одеської області на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області від 26.02.2020 року № 5-513/20/8 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судці у відставці в розмірі 113 508 грн., починаючи з 18 лютого 2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

В обґрунтування позову зазначено, що з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 року у справі №1-15/2018/4-85/16, рішення відповідача є протиправним та таким, що порушує його право як судді у відставці на належний рівень пенсійного забезпечення.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року позов задоволено.

При прийнятті рішення по суті спору, суд першої інстанції виходив із того, що з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 Закон № 1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, а тому з 19 лютого 2020 року на порядок обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці поширюються положення статті 142 Закону №1402-VIII, якими передбачено, що суддя у відставці має право на перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень).

В апеляційний скарзі Головне управління ПФУ в Одеській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати прийняте у справі судове рішення у частині задоволених позовних вимог та постановити нове про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування своїх доводів апелянт зазначив, що рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року по справі № 1-15/2018 (4086/16) визнано таким, що не відповідає Конституції України п.25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02 червня 2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», але на даний час відсутні порядок проведення перерахунку довічного грошового утримання суддів у відставці з урахуванням вказаного рішення Конституційного Суду, а тому позивачу відмовлено у перерахунку довічного грошового утримання до надходження роз`яснень щодо порядку проведення такого перерахунку.

ОСОБА_2 своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Фактичні обставини справи.

ОСОБА_1 , суддя Ананьївського районного суду Одеської області у відставці, 07 грудня 2015 року звернувся до управління Пенсійного Фонду України в Ананьївському районі Одеської області за призначенням щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, на підставі ст.41 закону України №2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів», викладеного в новій редакції згідно Закону від 12 лютого 2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд».

11 грудня 2015 року управлінням Пенсійного Фонду України в Ананьївському районі Одеської області відмовлено у призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

30 грудня 2015 року рішенням Любашівського районного справа № 507\1754\15-а адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено, відмову управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі Одеської області у призначенні, нарахуванні та виплаті щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці визнано протиправною та зобов`язано управління Пенсійного фонду призначити, нарахувати і виплатити щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці позивачу у розмірі 90 процентів грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді, згідно з положеннями ч. 3 ст. 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, та утримання податків, відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

26 лютого 2020 року Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Одеській області видано довідку № 5-513/20/8 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці, з якої вбачається, що станом на 19 лютого 2020 року належна позивачу суддівська винагорода, яка враховується при перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці складає 113 508 грн. (а.с.9).

28.02.2020 року позивач звернувся до органу ПФУ з заявою про перерахунок пенсії на підставі наданої довідки, проте оскаржуваним рішенням відповідач відмовив у перерахунку довічного грошового утримання судді, з посиланням на те, що рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020р. у справі №1-15/2018/(4086/16) визнано неконституційним п.25 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", проте у перерахунку довічного грошового утримання позивача відмовлено у зв`язку з необхідністю отримання роз`яснень щодо порядку проведення такого перерахунку (а.с.10).

Винесення вказаного рішення та відмова в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці і стало підставами для звернення з даним позовом до суду.

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та позиція суду апеляційної інстанції щодо доводів апеляції та висновків суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Преамбулою Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції станом на час звернення позивача з заявою про перерахунок довічного грошового утримання у 2020 році) передбачено, що цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

За змістом положень статті 135 Закону вбачається, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:

1) вислугу років;

2) перебування на адміністративній посаді в суді;

3) науковий ступінь;

4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Положеннями статті 142 Закону передбачено, що судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;

2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Разом з тим, пунктами 22 та 24 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону передбачено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.

Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 1 січня 2017 року отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст.529; 2015 р., №№ 18-20, ст.132 із наступними змінами).

До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами).

Розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу з 1 січня 2019 року для судді місцевого суду становить 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2020 року для судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Відповідно до п.25 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці позивача перераховувалось та виплачувалось як судді, що не пройшов кваліфікаційне оцінювання.

Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року №2-р/2020 положення пункту 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Згідно положень п.16 та 17 вказаного рішення Конституційний Суд України зазначив, що розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів, які не проходили оцінювання за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності та вийшли у відставку, відрізняється від розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийдуть у відставку після успішного проходження такого оцінювання.

Отже, судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесятип`ятирічного віку, з об`єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов`язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом N 1402.

Конституційний Суд України вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.

Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону N 1402 різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.

Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення (ч.2 ст.152 Конституції України).

З огляду на зазначене колегія суддів приходить до висновку, що з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 Закон передбачає однаковий порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці та не залежить від не/підтвердження таким суддею за результатами кваліфікаційного оцінювання відповідності займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді).

Наведені висновки також узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 16 червня 2020 року за наслідком розгляду зразкової адміністративної справи №620/1116/20.

Додатково колегія суддів вважає безпідставними зазначення ГУПФУ в спірному рішенні про відмову в перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці до надходження роз`яснень щодо порядку проведення такого перерахунку, оскільки відповідний порядок вже передбачений діючим законодавством, зокрема, Порядком подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затверджений постановою Правління ПФУ від 25.01.2008 року № 3-1 та ч.4 ст.142 Закону, при цьому відповідач, як суб`єкт владних повноважень у відповідності до ст.19 Конституції України повинен діяти виключно у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що після визнання неконституційними положень пункту 25 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII позивач, як суддя у відставці, набув право на перерахунок розміру його щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з розміру суддівської винагороди, обчисленої відповідно до статті 135 та підпункту 4 пункту 24 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII, які визначають розмір суддівської винагороди працюючого судді, а посилання відповідача про відсутність підстав для проведення перерахунку грошового утримання судді у відставці на підставі зазначеної довідки про розмір суддівської винагороди є неправомірними.

Разом з тим, колегія суддів вважає помилковим посилання позивача та суду першої інстанції на те, що такий перерахунок має бути здійснений, виходячи з 90% від суддівської винагороди працюючого судді.

Так, позивач у своєму позові просить здійснити перерахунок грошового утримання судді у відставці на підставі ч.4 ст.142 Закону №1402-VIII, якою передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Водночас, частиною третьою цієї статті визначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Наведена норма неконституційною не визнавалась.

Отже, на переконання судової колегії, до спірних правовідносин застосуванню підлягають норми одного Закону, а не вибірково з різних законів.

Більш того, позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок грошового утримання судді у відставці, виходячи з конкретних відсотків, заявлені передчасно, оскільки предметом позову є відмова ПФУ взагалі здійснити перерахунок такого на підставі оновленої довідки, без посилань на відсотки.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог в цій частині, тому в їх задоволенні слід відмовити.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскільки судом першої інстанції при винесенні вказаного рішення неправильно застосовано норми матеріального права, керуючись п. 4 ч.1 ст. 317 КАС України, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції у частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок і виплачувати позивачу щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90%.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року скасувати в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90%.

В задоволенні позову в цій частині - відмовити.

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя Косцова І.П.Судді Осіпов Ю.В. Скрипченко В.О.

Джерело: ЄДРСР 93629209
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку