243/7405/20

2/243/2352/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2020 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Сидоренко І.О.

за участю:

секретаря судового засідання Зубкова В.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 11 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, Бахмутської міської ради Донецької області, за участі третьої особи: Артемівського міськрайонного суду Донецької області, про встановлення наявності компетенції щодо здійснення спільних заходів, пов`язаних з пошуком і придбанням житла, та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області із позовною заявою до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, Бахмутської міської ради Донецької області, за участі третьої особи: Артемівського міськрайонного суду Донецької області, про встановлення наявності компетенції щодо здійснення спільних заходів, пов`язаних з пошуком і придбанням житла, та зобов`язання вчинити певні дії. Свої вимоги обґрунтували тим, що указами Президента України № 286/2012 від 24 квітня 2012 року та № 183/2012 від 12 березня 2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно призначені на п`ять років на посади суддів Артемівського міськрайонного суду Донецької області.

Приступивши до виконання обов`язків суддів Артемівського міськрайонного суду Донецької області позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відповідно з 07 червня 2012 року та з 05 квітня 2012 року як особи, які не мають житла для постійного проживання у м. Бахмуті (колишня назва Артемівськ) Донецької області, мали право на забезпечення службовим житлом за місцем знаходження суду Бахмутською міською радою. Разом з тим, право позивачів на отримання житла від Бахмутської міської ради як органа місцевого самоврядування надати позивачам службове житло як суддям Артемівського міськрайонного суду Донецької області не був здійснений з причини відсутності порядку забезпечення такого житла суддів місцевих судів, який би визначався КМУ.

Зазначене змусило Бахмутську міську раду вжити заходи для отримання житла в загальному порядку, передбаченому житловим законодавством України, шляхом реєстрації в гуртожитку по АДРЕСА_1 , який є комунальною власністю територіальної громади м. Бахмута Донецької області, та прийняття на квартирний облік при виконкомі Бахмутської міської ради з постановкою в чергу у загальних списках під № 1480, згідно з рішенням виконавчого комітету Артемівської міської ради від 13 січня 2015 року № 11 «Про прийняття громадян, які потребують поліпшення житлових умов, на квартирний облік при виконкомі Артемівської міської ради, та зняття з квартирного обліку». Однак, до теперішнього часу ОСОБА_2 не отримала житло з комунальної власності територіальної громади м. Бахмута Донецької області в користування для постійного проживання з загальної черги осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про судоустрій і статус суддів», стаття 138 якого також встановлювала, що після призначення на посаду суддя, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується службовим житлом за місцем знаходження суду органами місцевого самоврядування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Однак, Кабінетом Міністрів жодного порядку, за яким би судді, які потребують поліпшення житлових умов, забезпечувались службовим житлом за місцем знаходження суду органами місцевого самоврядування не затвердив.

Вказана норма згодом доповнена реченням - «якщо інший порядок забезпечення службовим житлом не передбачено законом», що утворило правову підставу законності видання раніше ДСА України наказу від 22 грудня 2017 року № 1122 «Про затвердження Положення про порядок надання службового житла й користування ним суддями, працівниками апаратів судів, працівниками Державної судової адміністрації України та територіальних управлінь Державної судової адміністрації України». З наведеного Положення вбачається, що поряд з Державною судовою адміністрацією України, яка є державним органом у системі правосуддя, що здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади, у тому числі через свої територіальні органі, до процедури забезпечення суддів службовим житлом повинні бути задіяні відповідні органи місцевого самоврядування за місцем знаходження суду. Саме орган місцевого самоврядування забезпечує службовим житлом суддю, який потребує поліпшення житлових умов, із видачею виконавчим органом місцевого самоврядування спеціального ордеру, який є єдиною підставою для вселення в надане службове жиле приміщення.

Вищевказане Положення регламентує питання організації обліку в суді суддів, які потребують поліпшення житлових умов, вирішення в суді питання надання конкретного службового жилого приміщення суддям. Проте, наведене Положення не містить будь-якого регулювання питання строків придбання Державною судовою адміністрацією України, його територіальними управліннями житла для потреб суддів, які здійснюють функцію правосуддя у відповідних місцевих судах та потребують надання службового житла, а також не містить посилання на правила взаємодії ДСА України та певних органів місцевого самоврядування в питанні пошуку на ринку нерухомості житла для його придбання для забезпечення потреб суддів у службовому житлі. Відсутність правового врегулювання певних питань призвело до виникнення спору, пов`язаного із встановленням компетенції відповідачів та зобов`язати одного з них вчинити певні дії, оскільки неврегульованість питань щодо строків придбання житла та компетенції відповідачів в напрямку здійснення спільних заходів щодо його пошуку на ринку нерухомості.

Позивачами та уповноваженими особами Артемівського міськрайонного суду здійснені всі дії, передбачені наведеним Положенням, для належного фіксування обліку суддів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як осіб, які потребують поліпшення житлових умов. Так, 14 лютого 2018 року та 13 червня 2018 року на ім`я голови Артемівського міськрайонного суду позивачам подані разом з іншими необхідними документами заяви на надання службового житла, які були зареєстровані в низі реєстрації заяв на надання службового житла, що підтверджується наявністю прізвищ позивачів в контрольному списку суддів, які потребують поліпшення житлових умов станом на 22 червня 2018 року, підписаного головою суду та секретарем житлово-побутової комісії суду, який був надісланий відповідачам електронною поштою. У зв`язку з відсутністю інформації щодо дій відповідачів з питання надання службового житла позивача, Артемівським міськрайонним судом відповідачам направлено лист від 02 січня 2019 року щодо повідомлення про суму, яку передбачено в 2019 році на придбання житла для суддів і працівників апарату суду та які спільні заходи ними заплановано здійснити.

ТУ ДСАУ повідомлено, що нормативними актами, які визначають процедуру забезпечення працівників суду службовим житлом, не передбачено вчинення територіальними управліннями ДСА України будь-яких спільних заходів із органами місцевого самоврядування, а також про те, що питання щодо виділення відповідного бюджетного фінансування для придбання службового житла для працівників суду розглядається.

20 березня 2019 року на електронну адресу Державної судової адміністрації та ТУ ДСА України в Донецькій області направлено лист, в якому повторно порушувалось питання про наявність бюджетного фінансування на 2019 рік на придбання житла для суддів Артемівського міськрайонного суду. На вказане звернення суду ДСА України повідомило, що на сьогодні не дає можливості виділити додаткові кошти на забезпечення суддів та працівників апарату суду службовим житлом, до розгляду даного питання щодо виділення додаткових бюджетних коштів Територіальному правлінню ДСА України в Донецькій області на придбання службового житла для працівників судів Донецької області ДСА України повернеться у разі понадпланових надходжень від сплати судового збору до спеціального фонду Державного бюджету у поточному році.

В подальшому позивачі неодноразово звертались до відповідачів з питаннями, пов`язаними з придбанням та наданням їм службового житла у м. Бахмуті Донецької області. Проте, наведені звернення не знайшли свого вирішення.

Зважаючи на викладене, позивачі просять встановити наявність компетенції Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області та Бахмутської міської ради щодо здійснення спільних заходів, пов`язаних з пошуком на ринку нерухомості в місті Бахмуті Донецької області житла для потреб суддів суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Бахмут та Бахмутський район Донецької області (Артемівський міськрайонний суд Донецької області) та придбання цього житла за рахунок бюджетних коштів з метою віднесення його до категорії службового житла. Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області придбати у власність протягом одного місяця з дня набрання законної сили рішенням суду окремі благоустроєні квартири в місті Бахмуті Донецької області загальними площами житла 45-60 кв.м., згідно з заявами суддів Артемівського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 на надання службового житла від 13 червня 2018 року та ОСОБА_3 на надання службового житла від 14 лютого 2018 року.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Позивач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, проте направила на адресу суду заяву перо розгляд справи у її відсутності, в якій на заявлених нею вимогах наполягала, просила їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, проте направив на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 151 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», Державна судове адміністрація України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом. Статтею 154 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що територіальними органами Державної судової адміністрації України є територіальні управління Державної судової адміністрації України. Територіальне управління Державної судової адміністрації України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс і рахунки в органах Державної казначейської служби України. Територіальні управління ДСА України здійснюють свою діяльність відповідно до положення про них, що затверджується Головою ДСАУ на підставі типового положення про територіальну управління Державної судової адміністрації України.

Пунктом 3 Положення про територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області передбачено, що основним завданням ТУ ДСА України в Донецькій області є організаційне забезпечення діяльності місцевих судів Донецької області та фінансове забезпечення місцевих загальних судів, суддів цих судів та забезпечення роботи органів суддівського самоврядування.

Згідно з п. 4 вказаного Положення, ТУ ДСАУ в Донецькій області, зокрема: здійснює функції розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності місцевих загальних судів Донецької області; узагальнює потреби місцевих загальних судів Донецької області у матеріально-технічному забезпеченні та здійснює забезпечення в межах бюджетних асигнувань; здійснює в межах повноважень, визначених законом та Положенням, соціальне забезпечення суддів та працівників апаратів місцевих загальних судів Донецької області.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви позивачі призначені на посади суддів Артемівського міськрайонного суду в період дії ЗУ від 07 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів».

Статтею 132 ЗУ № 2453 встановлювалось, що після призначення на посаду суддя Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищого спеціалізованого суду, апеляційного, місцевого суду, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується службовим житлом за місцем знаходження суду. Стаття 136 Закону України № 2453 в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» передбачала, що після призначення на посаду, суддя Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищого спеціалізованого суду, апеляційного, місцевого суду, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується службовим житлом за місцем знаходження суду органами місцевого самоврядування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, обов`язок забезпечення позивачів службовим житлом згідно діючого на той час ЗУ № 2453, покладався на орган місцевого самоврядування Бахмутську міську раду.

Законом № 1402 встановлено, що після призначення на посаду суддя, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується службовим житлом за місцем знаходження суду органами місцевого самоврядування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, якщо інший порядок забезпечення службовим житлом не передбачено законом. Однак, КМУ після набрання чинності Законом № 1402, як і під час дії Закону № 2453, не було затверджено порядок забезпечення суддів службовим житлом.

Наказом Державної судової адміністрації України від 22 грудня 2017 року № 1122 затверджено Положення про порядок надання службового житла й користування ним суддями. Працівниками апаратів судів, працівниками Державної судової адміністрації України та територіальних управлінь Державної судової адміністрації України. Вказане Положення визначає порядок надання службового житла суддям, працівникам апаратів судів і працівникам Державної судової адміністрації України та територіальних управлінь Державної судової адміністрації України і користувався ним.

Діючим законодавством не визначено порядку придбання службового житла для суддів з проведенням будь-яких спільних заходів органами місцевого самоврядування та територіальними управліннями Державної судової адміністрації України.

Позовні вимоги в частині встановлення наявності компетенції ТУ ДСА України в Донецькій області та Бахмутської міської ради щодо здійснення спільних заходів, пов`язаних з пошуком та придбанням житла, суперечить нормам Закону № 1402 та Положенню про територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, і такі вимоги фактично жодним чином не захищають права і інтереси позивачів та не відповідають основним завданням та повноваженням територіальних управлінь Державної судової адміністрації України, встановлених діючим законодавством. Задоволення зазначеної вимоги щодо вчинення спільних з Бахмутською міською радою дій означатиме, що територіальне управління ДСА України в Донецькій області має вийти за межі наданих йому законом повноважень, що може мати наслідком відповідальність, встановлену законом.

Верховний Суду України у постанові від 12 листопада 2014 року у справі № 6-157цс14 зазначив, що питання про забезпечення судді житлом, з огляду на дію нормативно-правового акта в часі, повинно вирішуватись на підставі нормативно-правових актів, які були чинними на час його обрання суддею.

Отже, до спірних правовідносин, що виникли внаслідок призначення позивачів на посаду суддів, у даній справі не можуть застосовуватись норми Положення про порядок надання службового житла й користування ним суддями, працівниками апаратів судів, працівникам Державної судової адміністрації України та територіальних управлінь Державної судової адміністрації України.

Суди фінансують згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Згідно з частинами 1-2 статті 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено Законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються Законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст. 148 Закону, ДСА України здійснює функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів (крім Верховного Суду та вищих спеціалізованого судів), Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони, ДСА України та її територіальних управлінь. Територіальне управління є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня.

Абзац перший частини першої статі 48 Бюджетного кодексу України визначає, що розпорядником бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років.

Згідно зі статтею 119 Бюджетного кодексу України, нецільове використання бюджетних коштів, тобто витрачання їх на цілі, що не відповідаю бюджетним призначенням, встановленим законом про державний бюджет, має наслідком, крім зменшення асигнувань на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням, також і притягнення відповідних посадових осіб до дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності у порядку, визначеному законами України.

Таким чином за відсутності відповідних бюджетних призначень ТУ ДСА України в Донецькій області не вправі вирішувати питання щодо придбання службового житла за рахунок коштів державного бюджету, які не призначені для цього напрямку видатків. ТУ ДСАУ України в Донецькій області зі свого боку виконує всі дії, передбачені Положенням. Так, відповідно до п. 3 розділу V Положення, щорічно не пізніше 15 робочих днів після закінчення звітного періоду територіальні управління ДСА України, суди надають ДСА України інформацію про отримання суддями, працівниками апарату, працівниками адміністрації службового житла, а також перелік суддів, працівників апарату, працівників адміністрації, які потребують поліпшення житлових умов (контрольний список) до Державної судової адміністрації України, за встановленою формою згідно з Додатком 3.

Відповідно до наведеної норми Положення ТУ ДСА України в Донецькій області у 2019 та 2020 роках надсилало до Державної судової адміністрації України контрольні списки осіб, що потребують поліпшення житлових умов, у які включено позивачів. У списку співробітників Артемівського міськрайонного суду Донецької області, які потребують поліпшення житлових умов, що надійшло до ТУ ДСА України в Донецькій області від Артемівського міськрайонного суду у 2018 році позивачі не значились. У зв`язку з викладеним, заявлені позивачами позовні вимог вважають безпідставними, необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

21 вересня 2020 року на адресу суду надійшла відповідь позивачів на відзив, в якому останні не погодились з правомірністю наведених у відзиві на позовну заяву заперечень, вважають їх голослівними, суперечливими та такими, що не мають правового обґрунтування.

Так, твердження ТУ ДСА України в Донецькій області про неможливість поширення на спірні відносини сторін у справі № 243/7405/20 положень ст. 138 Закону України від 02 червня 2016 року № 1420-VIII «Про судоустрій та статус суддів», зокрема, норм Положення про порядок надання службового житла й користування ним суддями, працівниками апаратів судів, працівниками Державної судової адміністрації України та територіальних управлінь Державної судової адміністрації України, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 22 грудня 2017 року № 1122, оскільки позивачі були призначені на посади суддів Артемівського міськрайонного суду Донецької області в період дії Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій та статус суддів», не містить посилання на будь-яку норму законодавства України, яка б підтверджувала це твердження.

За постановою Верховного Суду України від 12 листопада 2014 року у справі № 6-157цс14, яка була використана ТУ ДСА України в Донецькій області для обґрунтування зазначеного твердження, врегулювання спору у названій судові1й справі відбулося шляхом застосування судом до спірних відносин, пов`язаних з наданням судді службового житла, положень ч. 7 ст. 44 Закону України «Про статус суддів», які діяли на момент обрання суддею апеляційного суду Житомирської області. При цьому, зміст постанови Верховного Суду України від 12 листопада 2014 року у справі № 6-157цс14 свідчить, що застосування цих положень ч. 7 ст. 44 ЗУ «Про статус суддів» було обумовлено наявністю чіткої правової регламентації строків забезпечення судді благоустроєним житлом у вигляді окремої квартири після обрання його на посаду.

Верховний Суд України у постанові від 12 листопада 2014 року ніяким чином не висловився про неможливість поширення на статус позивача положень Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», які визначали його права на забезпечення службовим житлом та які таких строків забезпечення судді благоустроєним житлом не містили, що і призвело до їх не застосування для вирішення спору у справі № 6-157цс14. Навпаки, посилання Верховного Суду України у постанові від 12 листопада 2014 року на норму ч. 3 ст. 5 Цивільного кодексу України, за якою якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності, дозволяє стверджувати, що у спорі який вирішувався судом касаційної, мало місце дія різних законодавчих актів з питань статусу суддів в частині забезпечення їх службовим житлом.

Крім цього, позивачі вважають за необхідне підкреслити, що дії ТУ ДСА України в Донецькій області стосовно інформування ДСА України відповідно до п. 3 розділу V Положення про порядок надання службового житла й користувався ним суддями, працівниками апаратів судів, працівниками Державної судової адміністрації України та територіальних управлінь державної судової адміністрації України, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 22 грудня 2017 року № 1122 , про позивачів як осіб, що потребують поліпшення житлових умов, є свідченням того, що відповідач фактично визнає поширення на спірні відносини сторін у даній справі положень ст. 138 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIІІ «Про судоустрій і статус суддів».

В позовній заяві зазначено, що спір утворився як результаті відсутності належної правової регламентації у виді відповідних підзаконних нормативних актів процедури пошуку та придбання уповноваженими органами влади України службового житла для суддів, які потребують поліпшення житлових умов, так і в результаті бездіяльності відповідачів щодо забезпечення права позивачів на отримання у користування цього житла. В цій же позовній заяві стверджувалось, що відсутність в законодавстві України про судоустрій і статус суддів чітких норм щодо строків надання суддя, які потребують поліпшення житлових умов, службового житла сприяє бездіяльності відповідачів, які є зобов`язальними сторонами по відношенню до наведеного права позивачів в силу вимог ст. 138 Закон України від 02 червня 2016 року № 1402-VIІІ «Про судоустрій і статус суддів».

За вимогою ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.

Правовим механізмом реалізації даного завдання цивільного судочинства є нормативні приписи ч. 2 ст. 10 ЦПК України, за якими якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства(аналогії права).

Позивачі ж розраховували на судовий захист їх порушеного права на забезпечення службовим житлом, яке триває більше 8 років. При цьому позивачі усвідомлюють, що фактором, який обумовив порушення їх житлових прав, є недосконалість законодавства України про судоустрій і статус суддів, яке не встановило строків придбання житла для суддів, які потребують поліпшення житлових умов, при визначенні суб`єктів, відповідальних за таке придбання та порядку їх взаємодії. Однак, недосконалість цього законодавства не може бути підставою відмови у судовому захисту права на забезпечення службовим житлом, якщо таке право визнається.

Зміст відзиву на позовну заяву ТУ ДСА України свідчить, що ТУ ДСА України в Донецькій області визнає право позивачів на отримання службового житла. Однак вважає, що наведена недосконалість законодавства України про судоустрій і статус суддів не дозволяє позивачам захистити своє права на отримання службового житла в суді.

Такий підхід відповідача щодо вирішення спору у справі № 243/7405/20 не ґрунтується на вказаних нормах ЦПК України, є помилковим та підтверджує ту обставину, що відповідач не усвідомлює роль та функціональні повноваження судових органів України, а також роль Державної судової адміністрації України та її територіальних органів в системі правосуддя. Визначаючи в якості відповідача ТУ ДСА України в Донецькій області у позовній заяві про встановлення наявності компетенції та зобов`язання вчинити певні дії, який повинен придбати житло в м. Бахмуті Донецької області за рахунок бюджетних коштів з метою віднесення його до категорії службового житла для потреб відповідних суддів Артемівського міськрайонного суду Донецької області, позивачі враховували положення ч.4 ст. 148 ЗУ від 02 червня 2016 року № 1402-VIІ «Про судоустрій і статус суддів», за якими функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України, а також фактичні дані, згідно з якими ТУ ДСА України в Донецькій області неодноразово після вступу у дію Положення про порядок надання службового житла й користування ним суддями, працівниками апаратів судів, працівниками ДСА України та територіальними управлінь ДСАУ, затвердженого наказом ДСА України від 22 грудня 2017 року № 1122, здійснював на території Донецької області, у тому числі м. Бахмуті, придання житла для суддів місцевих судів, суддів Донецького апеляційного суду, працівників апарату апеляційного суду, який також розташований у м. Бахмуті, а також у містах Слов`янську та Краматорську, придбаваючи житло для суддів та працівників як апарату судів Донецької області, так і ТУ ДСА України в Донецькій області.

Вказана обставина спростовує твердження ТУ ДСАУ в Донецькій області про відсутність у нього бюджетних призначень щодо придбання службового житла за рахунок коштів державного бюджету, незважаючи на те, що ТУ ДСА України в Донецькій області регулярно сповіщає ДСАУ про потребу придбати службове житло для позивачів. Відсутність у відповідача зазначених бюджетних призначень не може вважатись правовою підставою для відмови у даному позові.

У своєму відзиві відповідач ніякого пояснення надіслання йому Артемівським міськрайонним судом Донецької області листом № 219/01-18/17/18 від 22 червня 2018 року контрольного списку суддів, які потребують поліпшення житлових умов станом на 22 червня 2018 року, в якому містились прізвища позивачів, не надав, вказавши у відзиві лише про те, що у списку співробітників Артемівського міськрайонного суду Донецької області, які потребують поліпшення житлових умов, що надійшов до ТУ ДСА України в Донецькій області від суду у 2018 році позивачі не зазначались. Дане твердження відповідача є хибним та таким, що свідчить по неналежну організацію документообігу у відповідача, оскільки 03 липня 2018 року лист Артемівського міськрайонного суду Донецької області № 219/01-18/74/18 від 22 червня 2018 року надійшов до ТУ ДС України в Донецькій області, що підтверджується відповідним документом органу поштового зв`язку. Висловлена ТУ ДСА України в Донецькій області у відзиві позиція, згідно з якою він щорічно вживає заходи щодо інформування Державної судової адміністрації України про потребу позивачів у придбанні службового житла, наслідком яких є відсутність у ТУ ДСА бюджетних призначень щодо придбання службового житла за рахунок коштів державного бюджету, вимагає уточнення в аспекті вирішення питання щодо необхідності залучення Державної судової адміністрації України в якості співвідповідача або третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів у даній справ.

Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, представник відповідача Бахмутської міської ради, у судове засідання не з`явився, проте надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутності, в якій просив суд ухвалити рішення на власний розсуд.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду повідомлявся належним чином, проте направив на адресу суду письмові пояснення, згідно яких заявлені позивачами позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі, з наступних підстав.

Правовий аналіз спірних відносин у даній справі, викладених у позовній заяві, дозволяє стверджувати, що цей спір виник внаслідок тривалого порушення права позивачів на забезпечення службовим житлом за місцем знаходження Артемівського міськрайонного суду у м. Бахмут Донецької області, яке передбачене ст. 138 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402- VIІ. Обставини виникнення спору свідчать, що право позивачів на забезпечення службовим житлом не оспорюється відповідачами, які по суті визнають за позивачами наявність згаданого права. Однак, неналежне планування бюджетних призначень на придбання службового житла для суддів в сукупності з відсутністю в законодавстві України про судоустрій і статус суддів чітких норм щодо строків надання суддям, які потребують поліпшення житлових умов, службового житла призвели до того, що позивачі протягом більше 8 років не можуть реалізувати своє право на отримання у користування даного житла. При цьому бездіяльність відповідачів в питанні надання службового житла позивачам, яка обумовлена наведеними факторами та які є зобов`язальними сторонами по відношенню до наведеного права позивачів в силу вимог ст. 138 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року, потребує застосування механізмів судового захисту згаданого права позивачів, порушення якого має тривалий характер.

У свою чергу, обраний позивачами механізм судового захисту їх порушеного права на отримання службового житла у користування у вигляді позовних вимог про встановлення компетенції відповідачів щодо здійснення спільних заходів, пов`язаний з пошуком і придбання житла в місті Бахмуті, та зобов`язанням придбати житло у відповідний строк є найбільш ефективним способом урегулювання цього спору та захисту згаданого порушеного права заявників позову.

Суд, вислухавши пояснення позивача, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 доТериторіального управлінняДержавної судовоїадміністрації Українив Донецькійобласті,Бахмутської міськоїради Донецькоїобласті,за участітретьої особи:Артемівського міськрайонногосуду Донецькоїобласті,про встановленнянаявності компетенціїщодо здійсненняспільних заходів,пов`язаних зпошуком іпридбанням житла,та зобов`язаннявчинити певнідії, підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з копії наказу Артемівського міськрайонного суду № 13-к від 07 червня 2012 року, на підставі Указу Президента України від 24 квітня 2012 року № 286/2012 «Про призначення суддів», відповідно до ст.ст. 24 ч. 1 п. 4, 129 ч. 5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ОСОБА_1 призначено на посаду судді у Артемівському міськрайонному суду Донецької області. За наведеним наказом позивач ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків судді.

Згідно з копією наказу Артемівського міськрайонного суду № 10-к від 05 квітня 2012 року, на підставі Указу Президента України від 12 березня 2012 року № 193/2012 «Про призначення суддів», відповідно до ст.ст. 24 ч. 1 п. 4, 129 ч. 5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ОСОБА_2 призначено на посаду судді у Артемівському міськрайонному суду Донецької області. За наведеним наказом позивач ОСОБА_3 приступила до виконання обов`язків судді.

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Артемівської міської ради № 11 від 13 січня 2015 року. ОСОБА_2 , 1963 року народження, заступника голови Артемівського міського суду Донецької області, зі складом родини 1 особа, яка мешкає в гуртожитку по АДРЕСА_2 , прийнято на квартирний облік при виконкомі Артемівської міської ради. Наведеним рішенням визначено чергу ОСОБА_3 у загальних списках під № 1480.

Крім того, своїм листом № 01-0054-01 від 13 січня 2015 року Управління муніципального розвитку Артемівської міської ради Донецької області повідомлено ОСОБА_3 повідомлено, що за результатами розгляду її заяви від 09 грудня 2014 року щодо прийняття на квартирний обліку при виконкомі Артемівської ради прийнято рішення № 11 від 13 січня 2015 року, яким її, складом родини 1 особа, прийнято на квартирний облік при виконкомі, в зв`язку з відсутністю житлової площі, із визначенням черги у загальних списках під № 1480.

Підпунктом шостим пункту 13 «Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР», затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Української Республіканської ради професійних спілок № 470 від 11 грудня 1984 року (із відпорними змінами та доповненнями) визначено, що потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, які проживають у гуртожитках.

Згідно з п. 18 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, заява про взяття на квартирний облік подається відповідно виконавчому комітету сільської, селищної, міської ради, сільському голові (у разі, коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) за місцем проживання громадян (у випадку, передбаченому абзацом четвертим пункту 8 цих Правил, - за місцем перебування внутрішньо переміщеної особи на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб) та адміністрації підприємства, установи, організації чи органу або іншому громадському об`єднанню (організації) за місцем їх роботи. Заява підписується членами сім`ї, які разом проживають, мають самостійне право на одержання жилого приміщення і бажають разом стати на облік. До заяви додаються:

довідки про реєстрацію місця проживання особи на кожного члена сім`ї, видані виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, сільським головою (у разі, коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) (далі - орган реєстрації), за формою, встановленою в додатку 13 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. N 207;

довідки про те, чи перебувають члени сім`ї на квартирному обліку за місцем роботи (у виконавчому комітеті сільської, селищної, міської ради).

З Довідки (виписки із будинкової книги про склад сім`я і прописку) № 89, виданої 12 лютого 2018 року Комунальним підприємством «Бахмутська житлова управляюча компанія» вбачається, що ОСОБА_2 постійно мешкає в АДРЕСА_3 та займає житлову площу 15,4 кв.м., загальну площу 20,80 кв.м., однокімнатної кімнати на четвертому поверсі п`ятиповерхового будинку, яка належить територіальній громаді м. Бахмут. На вказані житловій площі мешкає одна людина позивач ОСОБА_3 , яка є наймачем наведеного об`єкту нерухомості.

Наказом Артемівського міськрайонного суду Донецької області № 4 від 01 лютого 2018 року, затверджено Положення про житлово-побутову комісію Артемівського міськрайонного суду Донецької області та утворено у суді відповідну житлово-побутову комісію із затвердження її складу.

14 лютого 2018 року позивач ОСОБА_3 звернулась до голови Артемівського міськрайонного суду Донецької області із заявою про надання службового житла в місті Бахмут на сім`ю з двох осіб (заявник та її чоловік ОСОБА_4 ).

13 червня 2018 року позивач ОСОБА_1 також звернувся до голови Артемівського міськрайонного суду Донецької області із аналогічною заявою про надання службового житла в місті Бахмут на сім`ю з двох осіб (заявник та його мати). В заяві останнім зазначено, що за місцем роботи він проживає у м. Бахмут Донецької області та займає 3 кімнати, загальною площею 51 кв.м. Зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

Статтею 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що після призначення на посаду суддя, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується службовим житлом за місцем знаходження суду органами місцевого самоврядування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 1 розділу ІІ «Положення про порядок надання службового житла й користування ним суддями, працівниками апаратів судів, працівниками Державної судової адміністрації України та територіальних управлінь Державної судової адміністрації України», затвердженого наказом Державної судової адміністрації України № 1122 від 22 грудня 2017 року, після призначення на посаду суддя, працівник апарату, працівник адміністрації, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується службовим житлом за місцем знаходження суду, територіального управління ДСА України відповідно.

Пунктами третім-п`ятим розділу ІІ наведеного Положення передбачено, що для одержання службового жилого приміщення суддя, працівник апарату, працівник адміністрації подає заяву (Додаток № 1) на ім`я голови суду, Голови ДСА України, начальника територіального управління ДСА України або особи, яка виконує їх обов`язки. Якщо особа бажає оселитися в службовому житловому приміщенні разом із членами своєї сім`ї, він зазначає про це в заяві. Члени сім`ї заявника, які бажають оселитися в службовому жилому приміщенні, надають письмову згоду на проживання в цьому приміщенні. Заява реєструється секретарем комісії в книзі реєстрації заяв на надання службового житла (Додаток 2), яка ведеться в комісії установи. До заяви додаються такі документи: а) копія наказу про зарахування на посаду; 3 б) довідка про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб. Суддя, працівник апарату, працівник адміністрації, який подав заяву на одержання службового житла, включається до контрольного списку осіб, які потребують поліпшення житлових умов (Додаток 3).

Відповідно до п. 3 розділу V Положення про порядок надання службового житла й користування ним суддями, працівниками апаратів судів, працівниками Державної судової адміністрації України та територіальних управлінь Державної судової адміністрації України, щорічно не пізніше 15 робочих днів після закінчення звітного періоду територіальні управління ДСА України, суди надають ДСА України інформацію про отримання суддями, працівниками апарату, працівниками адміністрації службового житла, а також перелік суддів, працівників апарату, працівників адміністрації, які потребують поліпшення житлових умов (контрольний список) до Державної судової адміністрації України, за встановленою формою згідно з Додатком 3.

На виконання положень зазначеного нормативно-правового акту, Артемівським міськрайонним судом Донецької області на адресу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області та Бахмутської міської ради за вих. № 219/01-18/73/18 та № 219/01-20/6834/18 відповідно, 22 червня 2018 року направлено контрольний список суддів, працівників апарату, які потребують службового житла (поліпшення житлових умов).

З Контрольного списку суддів, працівників апаратів судів, працівників адміністрації, які потребують поліпшення житлових умов станом на 22 червня 2018 року вбачається, що до нього включено позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Окрім цього, 02 січня 2019 року Артемівським міськрайонний судом Донецької області надіслано на адресу ТУ ДСА України в Донецькій області за вих. № 01-20/21/19 направлено лист, в якому містилось прохання про повідомлення розміру суми, передбаченої в 2019 році на придбання службового житла для суддів та працівників апарату Артемівського міськрайонного суду Донецької області та інформування про заходи заплановані Територіальним управління спільно з Бахмутською міською радою для виконання Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Своїм листом № 05-414/19 від 04 березня 2019 року Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області повідомило, що нормативними актами, що визначають процедуру забезпечення працівників судів службовим житлом, не передбачено вчинення територіальними управліннями Державної судової адміністрації України будь-яких спільних заходів із органами місцевого самоврядування. 11 лютого 2019 року територіальним управлінням на адресу Державної судової адміністрації України направлено список працівників місцевих загальних судів Донецької області, які потребують поліпшення житлових умов, в тому числі працівників Артемівського міськрайонного суду, для розгляду питання щодо виділення відповідного бюджетного фінансування. В теперішній час бюджетні призначення на придбання службового житла для працівників місцевих загальних судів Донецької області у територіальному управлінні Державної судової адміністрації України в Донецькій області не передбачені.

20 березня 2019 року на адресу Державної судової адміністрації України за вих. № 219/01-18/44/19 та Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області за вих. № 219/01-18/45/19 направлено лист, в якому висвітлювалась необхідність врахування при виділенні коштів на придбання службового житла суддям та працівникам Артемівського міськрайонного суду Донецької області, зокрема, що суддя Решетняк Ігор Володимирович призначений на посаду 24 квітня 2012 року. Житла на праві власності в м. Бахмут не має, суддя Шевченко Лілія Володимирівна призначена на посаду судді 12 березня 2012 року, перебуває на квартирному обліку в Бахмутській міській раді з січня 2015 року, зареєстрована в гуртожитку, проживає з чоловіком ОСОБА_4 (пенсіонер, інвалід 2 групи), в м. Бахмут не має житла на праві власності.

У відповідь на наведений лист, за вих. № 11-9457/19 від 05 квітня 2019 року Державна судова адміністрація України повідомила про те, що питання забезпечення суддів та працівників апарату суду службовим житлом, у тому числі внутрішньо переміщених осіб, перебуває на постійному контролі ДСА України, яка й надалі вживатиме необхідних заходів для врегулювання зазначеного питання, однак, на сьогодні не має можливості виділити додаткові кошти на вказані вище цілі. У разі понадпланових надходжень від сплати судового збору до спеціального фонду Державного бюджету у поточному році, ДСА України повернеться до розгляду питання виділення додаткових бюджетних асигнувань Територіальному управлінню ДСА України в Донецькій області на придбання службового житла працівників судів Донецької області.

22 травня 2020 року позивач ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області та Бахмутської міської ради звернувся із заявою про здійснення протягом місяця з дня отримання звернення спільних заходів з пошуку на ринку нерухомості в м. Бахмуті Донецької області житла у вигляді окремої благоустроєної квартири в м. Бахмуті Донецької області згідно з його заявою від 13 червня 2018 року та придбання такого житла за рахунок бюджетних коштів з метою віднесення його до категорії службового житла та наступної передачі у його користування.

Згодом, 15 липня 2020 року з аналогічною заявою до наведених установ звернулась позивач ОСОБА_3 .

Вказані заяви ґрунтувались на тому, що позивачі як судді Артемівського міськрайонного суду, які приступили до виконання обов`язків та, які не мають житла для постійного проживання у м. Бахмуті, мали право на забезпечення службовим житлом за місцем знаходження суду Бахмутською міською радою. Однак, в період дії положень ч. 1 ст. 136 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 07 липня 2010 року. Їх право на отримання житла у службове користування не реалізоване, а обов`язок міської ради, як органу місцевого самоврядування надати їм слухове житло як суддям Артемівського міськрайонного суду не виконаний з причин відсутності порядку забезпечення такого житла суддів місцевих суддів, визначеному Кабінетом Міністрів України. В процедурі забезпечення суддів службовим житлом поряд з Державною судової адміністрацією України, повинні бути задіяні також відповідні органи місцевого самоврядування за місцем знаходження суду. Саме орган місцевого самоврядування забезпечує службовим житлом суддю, який потребує поліпшення житлових умов,що передбачає видачу виконавчим органом місцевого самоврядування судді спеціального ордеру, який є єдиною підставою для вселення в надане службове жиле приміщення. Зазначено про неодноразові звернення позивачів до голови Артемівського міськрайонного суду, ТУ ДСА України в Донецькій області, міського голови Бахмутської міської ради, пов`язані з забезпеченням позивачів службовим житлом. Зазначалось, що Законом України «Про судоустрій і статус суддів» визначено спільні повноваження (компетенцію) Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області та Бахмутської міської ради щодо здійснення заходів, пов`язаних з пошуком на ринку нерухомості в місті Бахмут Донецької області житла для потреб суддів суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на м. Бахмут та Бахмутський район Донецької області, та придбання цього житла за рахунок бюджетних коштів з метою віднесення його до категорії службового житла.

У відповідь на наведені звернення, ТУ ДСА України в Донецькій області надало відповіді позивача за вих. № 03-1161/2020 від 04 червня 2020 року та № 03-1105/19-вих від 17 липня 2019 року, згідно з якої на теперішній час бюджетні призначення на придбання службового житла для суддів та працівників місцевих загальних судів Донецької області за бюджетною програмою 0501020 «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя» на 2020 рік територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Донецькій області не передбачені. У разі понадпланових надходжень від сплати судового збору, ТУ ДСА України в Донецькій області буде сприяти вирішення питання виділення додаткових асигнувань на придбання службового житла для суддів та працівників апаратів місцевих загальних судів Донецької області.

Крім того, своїм листом від 16 червня 2020 року за вих. № 01-2993-05 на звернення позивача ОСОБА_1 від 25 травня 2020 року, Бахмутська міська рада повідомила про наступне. На теперішній час жилі приміщення у м. Бахмуті, які б відповідали встановленим санітарним і технічним вимогам та у межах норми жилої площі, відповідно до ст.ст. 47, 50 Житлового кодексу Української РСР, відсутні. Повідомлено, що у 2020 році в бюджеті Бахмутської об`єднаної територіальної громади, кошти на придбання житла на вторинному ринку житла не передбачені.

Згідно з п.п. 1, 2 «Положення про територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області», затвердженого головою Державної судової адміністрації України 25 вересня 2015 року, територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області є територіальним органом Державної судової адміністрації України та їй підпорядковується, і у своїй діяльності керується Конституцією України і Законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, рішенням з`їзду суддів України та Ради суддів України, Положенням про ДСА України, наказами ДСА України, рішеннями колегії ДСА України, іншими нормативно-правовими актами та цим положенням.

Пунктом третім наведеного Положення визначено, що основним завданням ТУ ДСА України в Донецькій області є організаційне забезпечення діяльності місцевих судів Донецької області та фінансове забезпечення місцевих загальних судів Донецької області з метою створення належним умов для діяльності судів, суддів цих судів та забезпечення роботи органів суддівського самоврядування.

15 січня 2020 року за вих. № 03-79/20 ТУ ДСАУ України в Донецькій області надіслано на адресу Державної судової адміністрації України Контрольний список суддів та працівників апаратів судів, які потребують поліпшення житлових умов.

Як вбачається з копії наведеного Контрольного списку, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 включені до наведеного списку.

Частинами першою та другою статті 142 вищевказаного Закону передбачено, що фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів загальної юрисдикції, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України та Державної судової адміністрації, здійснює Державна судова адміністрація України.

Статтею 132 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 07 липня 2010 року (втратив чинність на підставі 1402-VIII від 02 червня 2016 року), у редакції чинній на момент призначення позивачів на посади суддів Артемівського міськрайонного суду встановлено, що після призначення на посаду суддя Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищого спеціалізованого суду, апеляційного, місцевого суду, який потребує поліпшення житлових

умов, забезпечується службовим житлом за місцем знаходження суду.

Натомість, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02 червня 2016 року, також передбачалось забезпечення службовим житлом суддів, які після призначення на посаду потребують поліпшення житлових умов. Вказане забезпечення, згідно ст.138 наведеного Закону передбачалось порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України.

Проте, такий порядок Кабінетом Міністрів України не було визначено, у зв`язку з чим нормативне врегулювання вказаного питання було відсутнє до внесення до статті 138 Закону доповнень, які стосувались іншого передбаченого законом порядку забезпечення службовим житлом та затвердження Державною судовою адміністрацією України своїм наказом № 1122 від 22 грудня 2017 року «Положення про порядок надання службового житла й користування ними суддями, працівниками апаратів судів, працівниками Державної судової адміністрації України та територіальних управлінь Державної судової адміністрації України».

Відповідно до п. 2 розділу І «Положення про порядок надання службового житла й користування ними суддями, працівниками апаратів судів, працівниками Державної судової адміністрації України та територіальних управлінь Державної судової адміністрації України», жилі приміщення включаються до числа службових за рішенням виконавчого органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням такого приміщення на підставі подання голови суду, Голови ДСА України, начальника територіального управління ДСА України або особи, яка виконує їх обов`язки.

Згідно з п. 12 розділу ІІ Положення, службові жилі приміщення надаються суддям, працівникам апарату суду за рішенням зборів суддів, прийнятим на підставі подання комісії та затвердженим виконавчим комітетом органу місцевого самоврядування.

Пунктом 13 розділу ІІ Положення закріплено, що на підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконавчий орган місцевого самоврядування видає судді, працівнику апарату суду, працівнику адміністрації спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане службове жиле приміщення. Спеціальний ордер дійсний протягом 30 днів.

Аналізуючи вказані нормі Положення про порядок надання службового житла й користування ними суддями, працівниками апаратів судів, працівниками Державної судової адміністрації України та територіальних управлінь Державної судової адміністрації України, суд приходить до висновку, що процес надання службового житла умовно складається з таких етапів, як включення жилих приміщень до числа службових, прийняття і затвердження рішення про надання службового житла, видачі ордеру на службове житло. Таке визначення складових процесу надання службового житла можливий за умови відсутності службового житла за місцем розташування відповідного суду, що узгоджується з обставинами, встановленими у даній конкретній ситуації, що розглядається. З огляду на викладене, слід зауважити, що у наведених етапах беруть участь територіальні органи Державної судової адміністрації, органи місцевого самоврядування та рада суддів (у випадку вирішення питання про надання службового житла судді або працівнику відповідного суду).

Отже, за таких обставин, суд приходить до висновку, що позовна вимога ОСОБА_1 та ОСОБА_3 щодо встановлення наявності компетенції ТУ ДСА України в Донецькій області та Бахмутської міської ради щодо здійснення спільних заходів з пошуку і придбання житла за рахунок бюджетних коштів та віднесення його до службового, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, у судовому засіданні встановлено, що позивачі потребують у поліпшенні житлових умов, постійно проживають на території м. Бахмут Донецької області, протягом тривалого часу виконують обов`язки на посаді місцевого суду Артемівського міськрайонного суду, здійснили усі необхідні дії, пов`язані з наданням їм у користування службового житла, обмеження у наданні їм у користування такого житла відсутні. Однак, зважаючи на протиправні дії/бездіяльність відповідачів, питання надання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 службового житла протягом тривалого часу не вирішене, заходи щодо усунення наведених порушень відповідачами не вживаються.

Положенням про порядок надання службового житла й користування ними суддями, працівниками апаратів судів, працівниками Державної судової адміністрації України та територіальних управлінь Державної судової адміністрації України, не визначено строків здійснення усіх дій та процедур, пов`язаних із наданням службового житла суддям, які потребують поліпшення житлових умов, у зв`язку з чим суд вважає за належне зауважити про наступне.

У юриспруденції дискреційні повноваження визначаються, як право голови держави, уряду, інших посадовців в органах державної влади у разі ухвалення рішення з питання, віднесеного до їх компетенції, діяти за певних умов на власний розсуд у рамках закону. А в Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи вказано, що адміністративний орган може здійснювати "дискреційні повноваження", користуючись певною свободою розсуду у разі ухвалення будь-якого рішення. Такий орган в силу (за) наявності у нього дискреційних повноважень може вибирати з декількох варіантів припустимих рішень той, який він вважає найбільш відповідним у даному випадку. За цього надано рекомендацію судам не втручатися у дискреційні повноваження державних органів.

Відповідно достатті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої УкраїноюЗаконом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зорустатті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справіЧахал проти Об`єднаного Королівства(Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутностінебезпідставної заявиза Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бутиефективнимяк у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справіАфанасьєв проти Українивід 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02).

Отже,ефективний засіб правового захистув розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21 травня 2013 року № 21-87а13.

Відповідно до частини другоїстатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

При цьому суд виходить з вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України, відповідно до яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Представник відповідачі не довів законність своїх дій, пославшись лише на формальні підстави, не навівши будь-яких обґрунтованих доводів та не надавши відповідних доказів на підтвердження своїх заперечень.

Керуючись пунктом 13 «Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР», затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Української Республіканської ради професійних спілок № 470 від 11 грудня 1984 року, статтями 24, 129, 138, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями, 10, 12, 13, 76, 81, 89, 200, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, Бахмутської міської ради Донецької області, за участі третьої особи: Артемівського міськрайонного суду Донецької області, про встановлення наявності компетенції щодо здійснення спільних заходів, пов`язаних з пошуком і придбанням житла, та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Встановити наявність компетенції Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області та Бахмутської міської ради щодо здійснення спільних заходів, пов`язаних з пошуком на ринку нерухомості в місті Бахмуті Донецької області житла для потреб суддів суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Бахмут та Бахмутський район Донецької області (Артемівський міськрайонний суд Донецької області) та придбання цього житла за рахунок бюджетних коштів з метою віднесення його до категорії службового житла.

Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області придбати у власність протягом одного місяця з дня набрання законної сили рішенням суду окрему благоустроєну квартиру в місті Бахмуті Донецької області загальною площею житла 45-60 кв.м., згідно з заявою судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 на надання службового житла від 13 червня 2018 року.

Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області придбати у власність протягом одного місяця з дня набрання законної сили рішенням суду окрему благоустроєну квартиру в місті Бахмуті Донецької області загальною площею житла 45-60 кв.м., згідно з заявою судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_3 на надання службового житла від 14 лютого 2018 року.

Повний текст рішення виготовлений 11 грудня 2020 року.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 цього Кодексу.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду І.О. Сидоренко