ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/5268/17 Суддя (судді) першої інстанції: Арсірій Р.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючий суддя: Черпіцька Л.Т. Пилипенко О.Є. судді:Собків Я.М.

за участю секретаря: Зуєнка Д.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.20 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення ,

В С Т А Н О В И Л А:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 , в якому просив:

- визнати неправомірним рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України від 16 лютого 2017 року про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 4300 від 15 квітня 2002 року, виданого ОСОБА_1 ;

- скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України №9 від 16 лютого 2017 року про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 4300 від 15 квітня 2002 року, виданого ОСОБА_1 ;

- скасувати наказ Міністерства юстиції України від 03 березня 2017 року №774/5 про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю № 4300 від 15 квітня 2002 року, виданого ОСОБА_1 .

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2020 року у позові ОСОБА_1 - відмовлено повністю.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату під час прийняття рішення про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю скаржника не було порушено процедуру розгляду відповідного подання.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та недотриманням норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що позивач, як нотаріус виконав всі вимоги чинного законодавства, та відповідачі помилково застосували до нього норми відповідальності, передбачені Законом України «Про нотаріат», а мали застосувати норми ст.ст. 37, 38 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що приватна нотаріальна діяльність ОСОБА_1 зареєстрована по Київському міському нотаріальному округу 21 січня 2013 року (реєстраційне посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності № 1351).

16.02.2017 Вищою кваліфікаційної комісією нотаріату Міністерства юстиції України прийнято рішення № 9 про анулювання свідоцтва про право зайняття нотаріальною діяльністю, виданого Міністерством юстиції України 15.04.2002 № 4300 на ім`я ОСОБА_1 , на підставі підпункту «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону, у зв`язку з неодноразовим порушенням нотаріусом чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій.

03 березня 2017 року Міністерством юстиції України було видано наказ № 774/5 про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого Міністерством юстиції України від 15.04.2002 за № 4300 на ім`я ОСОБА_1 , відповідно до рішення № 9 Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 16.02.2017 та на підставі підпункту «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону, у зв`язку з неодноразовим порушенням нотаріусом чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій.

Позивач, вважаючи оскаржувані рішення відповідачів протиправними, а свої права порушеними, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам скаржника, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України "Про нотаріат".

Визначення нотаріус міститься у статті 3 наведеного Закону та означає уповноважену державою фізичну особу, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Статтею 5 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріус зобов`язаний: здійснювати свої професійні обов`язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги, дотримуватися правил професійної етики; сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз`яснювати права і обов`язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду; зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв`язку з вчиненням нотаріальних дій; відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам; вести нотаріальне діловодство та архів нотаріуса відповідно до встановлених правил; дбайливо ставитися до документів нотаріального діловодства та архіву нотаріуса, не допускати їх пошкодження чи знищення; надавати документи, інформацію і пояснення на вимогу Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі при здійсненні ними повноважень щодо контролю за організацією діяльності та виконанням нотаріусами правил нотаріального діловодства; постійно підвищувати свій професійний рівень, а у випадках, передбачених пунктом 3 частини першої статті 29-1 цього Закону, проходити підвищення кваліфікації; виконувати інші обов`язки, передбачені законом.

Згідно з частиною першою статті 7 вказаного Закону нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Республіки Крим, крім того, - законодавством Республіки Крим, наказами Міністра юстиції України, нормативними актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Частиною дев`ятою статті 10 Закону України "Про нотаріат" обумовлено, що питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю розглядається Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату за поданням відповідно Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі або Нотаріальної палати України у випадках, визначених цим Законом.

За правилами частини десятої цієї ж статті вказаного Закону порядок внесення відповідно Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату встановлюється Міністерством юстиції України.

Так, наказом Міністерства юстиції України від 28 липня 2011 року № 1904/5 затверджено Порядок внесення Міністерством юстиції України, головними територіальними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату.

Відповідно до наведеного Порядку № 1904/5 подання повинно містити: інформацію про наявність підстав, визначених пунктом 2 частини першої статті 12 Закону; зазначення конкретних порушень, які були допущені нотаріусом; пропозиції щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

До Подання додаються: засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів, на підставі яких внесено Подання; доповідна записка про перевірку роботи нотаріуса; пояснення нотаріуса на предмет обставин, викладених у Поданні (у разі наявності); копії документів про зупинення нотаріальної діяльності (щодо приватного нотаріуса); копії документів, що свідчать про виявлені в діяльності нотаріуса порушення; документи, що свідчать про вжиті заходи щодо виявлених в роботі нотаріуса порушень; відповідні документи органів дізнання і слідства, прокуратури, суду тощо; засвідчена в установленому порядку копія рішення Мін`юсту, управління юстиції про направлення до Комісії Подання, яке прийняте відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" або Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Підстави для анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю визначені у статті 12 Закону України "Про нотаріат", згідно з частиною статті 12 якого свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано Міністерством юстиції України:

1) пункт 1 частини першої статті 12 виключено;

2) за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, прийнятим на підставі подання Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, у випадках: а) втрати громадянства України або виїзду за межі України на постійне проживання; б) винесення щодо нотаріуса обвинувального вироку суду, який набрав чинності; в) винесення ухвали про застосування щодо нотаріуса примусових заходів медичного характеру, що набрала законної сили; г) закриття кримінального провадження щодо нотаріуса з нереабілітуючих підстав; д) винесення рішення суду, що набрало законної сили, про обмеження дієздатності особи, яка виконує обов`язки нотаріуса, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, оголошення її померлою; е) неодноразового порушення нотаріусом чинного законодавства або грубого порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян при вчиненні нотаріальних дій та/або інших дій, покладених на нотаріуса відповідно до закону; є) невідповідності нотаріуса займаній посаді внаслідок стану здоров`я, що перешкоджає нотаріальній діяльності; ж) порушення нотаріусом вимог, передбачених частиною четвертою статті 3, частиною першою статті 8 та статтею 9 цього Закону; з) набрання законної сили рішенням суду про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії; и) знищення чи втрати нотаріусом або з його вини архіву нотаріуса або окремих документів; і) неодноразового порушення нотаріусом правил професійної етики, затверджених Міністерством юстиції України;

3) за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, прийнятим на підставі подання Нотаріальної палати України, у разі неодноразового порушення нотаріусом правил професійної етики.

Нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Республіки Крим, крім того, - законодавством Республіки Крим, наказами Міністра юстиції України, нормативними актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (ч. 1 статті 7 Закону N 3425-XII).

Відповідно до статті 14 Закону № 3425-XII правила ведення нотаріального діловодства затверджуються Міністерством юстиції України за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства.

Державні нотаріальні контори і приватні нотаріуси ведуть встановлену статистичну та бухгалтерську звітність і подають Головному управлінню юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головним управлінням юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

Державні нотаріальні контори подають встановлену статистичну і бухгалтерську звітність, приватні нотаріуси - статистичну звітність.

Статистичний звіт про роботу державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів подається Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі до Міністерства юстиції України.

Документи нотаріального діловодства та архів приватного нотаріуса є власністю держави і перебувають у володінні та користуванні приватного нотаріуса у зв`язку із здійсненням ним нотаріальної діяльності.

Приватний нотаріус зобов`язаний забезпечити зберігання документів нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса протягом усього строку здійснення ним нотаріальної діяльності.

У разі припинення приватної нотаріальної діяльності документи нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса передаються ним до відповідного державного нотаріального архіву в порядку, встановленому законодавством.

В свою чергу, Міністерство юстиції України має право в установленому порядку анулювати свідоцтво нотаріуса про право на зайняття нотаріальною діяльністю з підстав, передбачених у статті 12 Закону України "Про нотаріат".

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, до Міністерства юстиції України надійшло подання Головного територіального управління юстиції у місті Києві про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 4300, виданого ОСОБА_1 згідно зі статтею 10 Закону з підстав, передбачених підпунктом «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону, а саме - у зв`язку з неодноразовим порушенням нотаріусом чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій.

За результатами розгляду подання та доданих до подання матеріалів було встановлено таке.

До Міністерства юстиції України та управління юстиції надходили численні скарги на неправомірні дії ОСОБА_1 при прийняті рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і реєстрації права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

За період з 2014 по 2015 роки надійшло та було розглянуто 41 скаргу.

У зв`язку з надходженням скарг проводились відповідні перевірки.

Щодо колективного звернення ОСОБА_2 (доручення Міністерства і юстиції України від 05.10.2015 № К020575/13.1), встановлено, що 03.07.2015 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1. звернулась представник ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» із заявою про вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про іпотеку згідно з договором іпотеки, посвідченим 03.03.2008 за реєстровим № 1717 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Антоновою В.І., укладеного між ВАТ «Сведбанк» (іпотекодержатель) та і ОСОБА_2 (іпотекодавець), та про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на квартиру АДРЕСА_1 , що була предметом цього договору іпотеки відповідно до вимог статті 37 Закону України «Про іпотеку».

За цим іпотечним договором забезпечувалось виконання зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту № 1304/03308/98-001, укладеним 03.03.2008 між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 .

Для внесення запису приватному нотаріусу ОСОБА_1., серед іншого, подано вказаний договір іпотеки, договір про відступлення прав за іпотечними договорами між ПАТ «Сведбанк», яке виступає правонаступником ПАТ «Сведбанк», яке у свою чергу виступає правонаступником Акціонерного комерційного банку «ТАС-Комерцбанк», та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс», посвідчений 28.11.2012 за реєстровим № 6970 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. (згідно з яким всі права вимоги, у тому числі виконання ОСОБА_2 як боржником зобов`язань, які виникли на підставі вказаного договору іпотеки та договором кредиту були передані ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та договорів факторингу № 15, укладений 28.11.2012 між ВАТ «Сведбанк» та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс».

Згідно з пунктом 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868, для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов`язання, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги та документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Разом з тим, Комісією встановлено, що у свідоцтві, виданому 04.06.2015 за реєстровим № 6699 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., про передачу ОСОБА_2 заяви, яка містила відомості щодо письмової вимоги про усунення порушення за кредитним договором, права вимоги за яким уступлені на користь ТОВ «Факторингова когомпанія «Вектор Плюс», суму розрахунку відповідної заборгованості та попередження про намір звернення стягнення на предмет іпотеки, відсутні відомості про отримання ОСОБА_2 такої вимоги іпотекодержателя.

Перевіркою встановлено, що відомості про зняття заборони відчуження вказаного нерухомого майна, накладеної 03.03.2008 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Антоновою В.І. при посвідченні договору іпотеки, відсутні, чим не дотримано вимоги пункту 71 Порядку.

03.07.2015 на підставі поданої заяви приватним нотаріусом ОСОБА_1 було внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення іпотеки та про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс».

Тобто, державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» була здійснена приватним нотаріусом ОСОБА_1 з порушенням вимог частини п`ятої статті 3 та статтей 15, 16 Закону 2.

Також за результатами перевірок, проведених у зв`язку з розглядом аналогічних скарг ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (звернення народного депутата України Македон Ю.М. ), ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ТОВ «ВІКОТЕК», ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та інші було встановлено, що приватним нотаріусом ОСОБА_1 всупереч вимогам частини п`ятої статті 3, частини дев`ятої статті 15 та частини першої статті 16 Закону2 (у редакції, чинній на час проведення державної реєстрації) було здійснено реєстраційні дії на користь ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та ТОВ «Кей-Колект» без вчинення нотаріальних дій.

Перевірками також встановлено, що відомості про наявність договорів про задоволення вимог іпотекодержателя, укладених між ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» і ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та скаржниками, а також відповідні застереження в договорах іпотеки, які б прирівнювалися до таких договорів за своїми правовими наслідками у деяких випадках були відсутні.

Водночас за результатом перевірки під час розгляду скарги Курки О.М. (доручення Міністерства юстиції України від 07.12.2015 № К-25196/13) встановлено, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно була здійснена приватним нотаріусом ОСОБА_1 з порушенням норм абзаців другого, третього частини п`ятої статті 3 Закону 2.

Крім того, Комісією були виявлені порушення порядку ведення та заповнення реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, а саме пунктів 7.30, 7.32, 7.41 Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5.

Крім того, за результатом розгляду скарги ТОВ «Жовтневий сад» та інших (доручення Міністерства юстиції України від 24.03.2016 № 7970-0-33-16/13) встановлено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріусом неналежним чином виконано вимоги підпункту 2.1. пункту 2 та пункту 4 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі - Порядок), оскільки заява про вчинення виконавчого напису не містить строк, за яким має провадитися стягнення, а також інформації щодо суми, яка підлягає стягненню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо, також зміст виконавчого напису не містить номери рахунків в установах банків боржника.

Також нотаріусом не дотримано вимог абзацу 3 пункту 7.38 Правил, оскільки у графі 5 Реєстру не зазначено найменування, реквізити боржника, період, за який провадиться стягнення та сума стягнутого боргу.

З 26.11.2015 по 02.12.2015 управлінням юстиції проведено планову комплексну перевірку організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_1 , дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства за період роботи з 21.01.2013 по 26.11.2015.

За результатами проведеної перевірки встановлено, що нотаріус не дотримувався вимог статті 42 Закону, а саме: оплата за вчинення нотаріальної дії здійснювалася після вчинення нотаріальної дії (реєстровий №№ 25 від 08.01.2015 сплачено 09.01.2015; реєстровий № 1729 від 07.06.2015 сплачено 08.06.2015 та інші).

При засвідченні справжності підпису особи на заяві в графі 5 Реєстру є відсутність зазначення кому адресується така заява, чим порушуються вимоги пункту 7.32 Правил (реєстрові №№ 3253 від 15.12.2014; 3281 від 17.12.2014; 3309, 3312 від 19.02.2014; 3316 від 22.12.2014; 787 від 06.03.2015; 801 від 09.03.2015; 820 від 11.03.2015; 1430-1431, 1432-1446 від 13.05.2015; 1453, 1454, 1456, 1457 від 14.05.2015; 1467-1468, 1472 від 15.05.2015; 1475, 1478, 1480, 1481, 1486 від 16.05.2015; 2051-2054 від 15.06.2015; 2401-2402 від 04.07.2015; 2419 від 06.07.2015 та інші).

Нотаріусом не вказується дата та номер витягу та/чи інформаційної довідки про перевірку спеціального бланка нотаріального документа, чим не виконується вимога пункту 7.41 Правил (реєстрові №№ 485 від 16.04.2014; 3251 від 14.12.2014; 3252, 3254, 3255, 3256 від 15.12.2014; 786 від 05.03.2015; 800 від 09.03.2015; 85 16.05.2015; 1509 від 19 0 від 12.03.2015; 1432-1446 від 13.05.2015; 1487 від 05.2015; 1573 від 22.05.2015; 2388-2391 від 03.07.2015; 2403-2406, 2407-2408 від 04.07.2015; 2434-2441 від 06.07.2015; 2459-2460 від 07.07.2015; 2479-2480 від 08.07.2015; 2481 від 08.07.2015; 2522-2527 від 09.07.2015; 2729-2731 від 20.07.2015; 2811-2816 від 25.07.2015; 2817-2818 від 25.07.2015; 2804-2808 від 24.07.2015 та інші).

Порушено вимоги пункту 7.15 Правил, оскільки виправлення в Реєстрі не застережені нотаріусом і не скріплені його підписом та печаткою (реєстрові №№ 845 - 1847 від 12.06.2015; 2374 від 02.07.2015; 2442 від 07.07.2015 та інші).

Порушено вимогу пункту 7.28 Правил, оскільки в графі 4 Реєстру не зазначався рік народження особи громадянина, для якого вчиняться нотаріальна дія, чи його представника (реєстрові №№ 424-426 від 07.04.2014; 442-444 від 08.04.2014; 445-453 від 09.04.2014; 454-457 від 10.04.2014; 458-471 від 11.04.2014; 483-485 від L6.04.2014; 486 від 17.04.2014 та інші).

Запис про вчинену нотаріальну дію за межами робочого місця приватного нотаріуса було в Ресстрі зроблено у графі 3 замість графи 5, що є недотриманням пункту 7.39 Правил (реєстровий №2352 від 01.07.2015).

У графі 7 Реєстру не зазначено прізвища осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальних дій, що є порушенням вимог пункту 7.47 Правил (реєстрові №№ 3416; 3417; 3414-3415 від 30.12.2014; 1041, 1042, 1043 від 29.03.2015; 1745 від 08.06.2015; 2178 від 18.06.2015; 2215-2216 від 22.06.2015; 2249 від 23.06.2015).

До примірника правочину не долучено інформаційну довідку про перевірку справжності аркуша документу, викладеного на спеціальному бланку нотаріальних документів, який був поданий для вчинення нотаріальної дії, за даними Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів, чим не виконуються вимоги пунктів 4, 5 глави 8 розділу І Порядку (реєстровий № 1262 від 05.08.2014).

При внесенні відомостей до Єдиного реєстру довіреностей щодо посвідченої довіреності на розпорядження нерухомим майном нотаріусом не наводиться опис цього майна, достатній для його ідентифікації, чим порушується пункт 2.6.3 Положення про Єдиний реєстр довіреностей, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.12.2006 № 111/5 (реєстрові №№ 3500 від 07.09.2015; 3601 від 17.09.2015; 3619 від 18.09.2015; 2572 від 07.11.2013; 2659 від 28.11.2013; 2773 від 22.11.2013 та інші).

Порушено вимоги пункту 1.6 Положення про Спадковий реєстр, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 17.10.2000 № 51/5, виявлено випадки, коли час внесення до Спадкового реєстру відомостей про посвідчений нотаріусом заповіт передує часу складання заповіту, зазначеному у його тексті (реєстрові №№ 527 від 17.02.2015; 583 від 19.02.2015; 865 від 15.03.2015; 1641 від 29.05.2015).

Виявлено порушення вимог пункту 8.9 Правил, оскільки заяви другого з подружжя на відчуження нерухомого майна не зареєстровані в Журналі реєстрації вхідних документів (реєстрові №№ 2495 від 29.10.2013; 1272 від 05.08.2015; 1978 від 04.10.2014; 2390 від 31.10.2014; 2382 від 03.07.2015; 2442 від 07.07.2015; 2472 від 07.07.2015).

При посвідченні заповітів ОСОБА_1 порушено підпункту 1.3 пункту 1 глави 3 розділу II Порядку, оскільки у тексті заповітів не зазначається місце народження заповідача (реєстрові №№ 1900 від 07.10.2013; 2471 від 25.10.2013; 2800 від 25.12.2013; 2819 від 26.12.2013; 527 від 17.02.2015; 583 від 19.02.2015; 717 від 25.02.2015; 1418 від 12.05.2015).

Встановлені випадки, коли при посвідченні довіреностей в порядку передоручення нотаріусом не роз`яснено представнику довірителя вимоги статті 240 Цивільного кодексу України, чим порушено вимоги підпункту 5.2 пункту 5 глави 4 розділу II Порядку (реєстрові №№ 2630 від 20.11.2013; 2728 від 09.12.2013).

При посвідченні договору відчуження житлового будинку за реєстровим № 1978 від 04.10.2014 нотаріусом не було роз`яснено сторонам правочину зміст статті 377 Цивільного кодексу України щодо переходу права власності або права користування на земельну ділянку, на якій розміщено житловий будинок, будівля або споруда, чим порушено вимоги підпункту 3.4 пункту 3 глави 2 розділу II Порядку.

При посвідченні договорів відчуження земельних ділянок, приватним нотаріусом не дотримано вимогу статті 132 Земельного кодексу України, оскільки не зазначено склад угідь як істотну умову договору (реєстрові №№ 986 від 11.07.2014; 937 від 09.07.2014).

Порушено вимоги підпункту 3.10 пункту 3 глави 10 розділу II Порядку, оскільки приймаючи від спадкоємців заяви про прийняття спадщини не роз`яснено їх право на відкликання такої заяви протягом строку встановленим статтею 1270 Цивільного кодексу України (спадкові справи №№ 1/2015; 2/2015; 4/2015; 9/2015; 11/2015; 12/2015; 16/2015; 17/2015; 18/2015).

Не дотримано підпункт 3.3 пункту 3 глави 2 розділу II Порядку, нотаріусом при посвідчені договорів купівлі-продажу земельних ділянок 18.09.2015 за реєстровим № 3670, 06.06.2014 за реєстровим № 853 не витребувано витяг з Державного земельного кадастру.

Крім того, при посвідченні договорів відчуження нерухомого майна за реєстровими №№ 3664, 3665, 3666, 3667, 3668, 3670, 3671, 3672, 3674, 3675, 3676, 3677 від 18.09.2015 встановлені такі порушення:

- неналежним чином перевірено вимоги підпункту 22 пункту 8.2 розділу 8 Статуту ПАТ«НЕОС БАНК», а саме відсутня остання річна фінансова звітність банку;

- в порушення пункту 1 глави 8 розділу І Порядку нотаріусом неналежним чином надано оцінку довіреності, посвідченої нотаріусом Радченко І.В. м. Москви за реєстровим №1-1868 від 26.08.2015, яка була надана для вчинення зазначених нотаріальних дій, а саме представництво інтересів за даною довіреністю передбачено тільки на території Російської Федерації. Крім того представництво за довіреністю мають здійснювати в обов`язковому порядку дві особи, однак в порушення статті 243 Цивільного кодексу України повноваження щодо підписання договорів реалізовано лише однією особою. Необхідно зазначити, що у разі належної реалізації повноважень представників покупця порушувались би вимоги статті 238 Цивільного кодексу України, оскільки одним із представників продавця і представників покупця виступала б одна і та ж особа;

- не дотримано підпункти 3.2 та 3.4 пункту 3 глави 8 Розділу II Порядку та форми № 41 додатка 25 до Правил «Посвідчувальний напис на договорі, укладеному за участю юридичної особи, посвідченому з одночасним усним перекладом тексту договору перекладачем».

За результатами проведення комплексної перевірки роботи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 встановлено, що організація нотаріальної діяльності, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил ведення нотаріального діловодства здійснюються нотаріусом незадовільно.

Відповідно до наказу Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 10.12.2015 № 827/6 діяльність приватного нотаріуса ОСОБА_1 була зупинена з 14.12.2015 по 25.12.2015 з метою підвищення кваліфікації.

Однак, ОСОБА_1 лише частково поніс відповідальність шляхом зупинення його нотаріальної діяльності для проходження підвищення кваліфікації в частині порушення правил ведення нотаріального діловодства.

Крім того, питання щодо визнання протиправними рішення про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно та їх обтяження нотаріусом ОСОБА_1 та скасування таких рішень були неодноразово предметом розгляду відповідних судів.

Щодо посилання скаржника на те, що Головним територіальним управлінням юстиції у місті Києві порушено строки внесення Подання до Комісії, встановлені Порядком внесення подання про анулювання свідоцтва, то суд апеляційної інстанції вважає їх необґрунтованими, оскільки Міністерством юстиції 23.09.2016 отримано Подання для анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого ОСОБА_1 , а на час отримання Подання діяв Порядок внесення подання про анулювання свідоцтва у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24.12.2012 №1923/5. У вказаній редакції Порядку були відсутні вимоги до строків, протягом яких управління юстиції зобов`язано було внести Подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Таким чином, за результатами проведеної перевірки Комісією було прийнято рішення № 9 від 16.02.2017 на підставі пп. "е" п. 2 ч. 1 статті 12 Закону, яким у зв`язку з неодноразовим порушенням нотаріусом чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій анульовано свідоцтво про право на зайняття нотаріального діяльністю, видане Міністерством юстиції України 27 серпня 1996 року за № 2392 на ім`я ОСОБА_1 .

Аналіз змісту даної норми дає підстави для висновку, що законодавець розділяє дві такі умови: 1) неодноразове порушення нотаріусом чинного законодавства або 2) грубе порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян при вчиненні нотаріальних дій та/або інших дій, покладених на нотаріуса відповідно до закону.

При цьому, завдання шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян при вчиненні нотаріальних дій є обов`язковою ознакою, яка має бути встановлена органом, що вирішує питання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, як у випадку вчинення нотаріусом неодноразового порушення чинного законодавства, так і у разі грубого порушення закону.

Аналогічний правовий висновок міститься в постановах Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 826/7176/17 та від 20 грудня 2019 року № 826/3746/17.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, досліджуючи питання правомірності оскаржуваних рішень, процедури анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та припинення нотаріальної діяльності, повинен дослідити наявність факту вчинення позивачем порушень, які завдали шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян.

Слід зауважити, що для прийняття рішення про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю на підставі підпункту "е" пункту 2 частини першої статті 12 Закону України "Про нотаріат" повинні бути вчинені нотаріусом такі порушення, що у своїй сукупності є достатніми для застосування такого засобу реагування.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неодноразового порушення приватним нотаріусом ОСОБА_1 норм законодавства України, про що зазначено в оскаржуваному рішенні Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України від №9 від 16 лютого 2017 року про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю №4300 від 15 квітня 2002 року, виданого ОСОБА_1 .

Оскільки суд апеляційної інстанції вважає законним рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України від 16 лютого 2017 року № 9, відповідно, наказ № 774/5 від 03.03.2017 про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 4300 від 15 квітня 2002 року, виданого ОСОБА_1 є також правомірним та не підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Апеляційна скарга не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в позовній заяві, з урахуванням яких судом вже надана оцінка встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга позивача не містять.

Згідно з ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.241,242,310,316,321,322,325,329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 08 грудня 2020 року.

Головуючий суддя: Л.Т. Черпіцька судді:О.Є. Пилипенко Я.М. Собків