Справа № 761/24403/20

Провадження № 3/761/6171/2020

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Левицької Т.В., прокурора Прокопова О.Е., представника в інтересах ОСОБА_1 адвоката Лещенка Д.О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні протокол № 130-08/3/20 від 31.07.2020 року, складеного головним спеціалістом відділу з питань запобігання корупції Управління внутрішнього контролю Національного агентства з питань запобігання корупції Ганабою О. щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше працюючого на посаді начальника Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ;

про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,?

в с т а н о в и в:

Як вбачаєтьсяз протоколу№ 130-08/3/20від 31.07.2020року проадміністративне правопорушення,передбачене ч.1ст.172-6КУпАП,складений відносно ОСОБА_1 , останній, працюючи начальником Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України, будучи суб`єктом декларування, несвоєчасно без поважних причин подав декларацію особи яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за період раніше не поданими деклараціями (декларація перед звільненням з 01.01.2020 по 01.03.2020), чим порушив вимоги абзацу 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції».

Указом Президента України від 09.08.2019 № 590/2019 ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України.

Указом Президента України від 05.12.2019 № 886/2019 ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України.

Згідно примітки статті 50 Закону посада начальника Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України, як керівника самостійного структурного підрозділу державного органу, юрисдикція якого поширюється на всю територію України, відноситься до службових осіб які займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Таким чином, відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини першої статті З Закону, ОСОБА_1 є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

Зважаючи на викладене, згідно з абзацом п`ятнадцятим частини першої статті 1, примітки статті 50, частини другої статті 45 Закону, приміткою до статті 1726 КУпАП ОСОБА_1 є суб`єктом декларування та суб`єктом правопорушення.

Відповідно до наказу Голови Служби безпеки України від 28.02.2020 № 272-ЩС/дск ОСОБА_1 звільнено з військової служби за п.п. «а» п. 61 та п.п. «в» пункту 2 частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у запас Служби безпеки України, виключивши зі списків особового складу з 01.03.2020.

Частиною третьою статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Абзацом третім частини першої статті 52 і Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) визначено, що посадові особи, які призначаються та звільняються з посад актами Президента України та Верховної Ради України, що не становлять державної таємниці подають декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в загальному порядку відповідно до розділу VII Закону.

Таким чином ОСОБА_1 необхідно було подати декларацію особи яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за період раніше не поданими деклараціями (декларація перед звільненням) не пізніше 00 год. 00 хв. 31.03.2020 року до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або і місцевого самоврядування.

В судовому засіданні прокурор підтримав протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо ОСОБА_1 , зазначивши, що в діях останнього наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

В судовому засіданні захисник просив суд закрити відносно ОСОБА_1 адміністративне провадження у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 проти складеного щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення заперечив, суду пояснив, що з 17.03.2020 року в Україні введено карантин у зв`язку з епідемією короновірусу.

Зазначив, що виконуючи приписи органів державної влади щодо дотримання встановлених проти епідеміологічних заходів та з метою уникнення зараження гострою респіраторною хворобою СОVID-19 ОСОБА_1 було вжито заходів щодо самоізоляції шляхом залишення постійного місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 з наступним переїздом до будинку в сільській місцевості за межами м. Києва, а саме за адресою: АДРЕСА_2 . За вказаною адресою було відсутнє підключення до мережі Інтернет та засоби електронно-обчислювальної техніки (комп`ютер).

Крім того, під час перебування на самоізоляції за вказаною адресою ОСОБА_1 доводилося викликати лікаря після появи симптомів, подібних при поширенні гострої респіраторної хвороби СОVID-19. Після проведення огляду лікарем було рекомендовано продовжувати режим самоізоляції за вказаною адресою та не залишати місце проживання з метою уникнення можливо поширення захворювань, в тому числі внаслідок ослабленого імунітету ОСОБА_1 .

В подальшому розуміючи необхідність та важливість подання в строк до 01.06.2020 відповідних декларацій (щорічну за 2019 рік та перед звільненням) завчасно, а саме 30.05.2020, повернувся до міста Києва за адресою свого постійного місця проживання і реєстрації та о 19 год. 58 хв. розпочав заповнення відповідної декларації, закінчивши частково її заповнення наступного дня 31.05.2020 о 00 год. 12 хв.

В той же день, 31.05.2020 відновив свою роботу щодо заповнення декларації о 10 год. 15 хв. та продовжував її фактично протягом всього дня до 22 год. 15 хв. Проте, заповнити декларацію ОСОБА_1 не зміг через наявність ряду помилок, які унеможливлювали збереження внесених змін до відповідного документу.

Відтак, 01.06.2020 ОСОБА_1 об 11 год. 43 хв. продовжив заповнення декларацій, внесення відомостей до яких продовжувалося фактично протягом всього дня - до моменту, коли він о 19 год. 04 хв. подав відповідну декларацію перед звільненням.

Крім того, зазначив, що п. 2-1 Розділу XIII Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID- 19)», який вступив у дію з 17.03.2020 року встановлено, що суб`єкти декларування, які у період до 1 червня 2020 року не мали можливості подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачену абзацом першим частини другої статті 45 цього Закону, або повідомлення про суттєві зміни у майновому стані відповідно до статті 52 цього Закону у зв`язку із встановленням на території їх проживання карантинно-обмежувальних заходів, звільняються від відповідальності за несвоєчасне подання такої декларації чи повідомлення у зазначений період (розділ XIII доповнено пунктом 2-1 згідно із Законом N 530-ІХ від 17.03.2020).

Заслухавши думку прокурора Прокопова О.Е., пояснення захисника Лещенка Д.О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , вивчивши матеріали протоколу про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган /посадова особа/ оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням /проступком/ визнається протиправна, винна /умисна або необережна/ дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Так, уповноваженою на те посадовою особою, а саме п головним спеціалістом відділу з питань запобігання корупції Управління внутрішнього контролю Національного агентства з питань запобігання корупції Ганабою О. складено адміністративний протокол № 130-08/3/20 від 31.07.2020 року відносно ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Частиною 1 статті 172-6 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері державного управління, а також у сфері запобігання корупції.

Об`єктивна сторона цього правопорушення виражається у формі несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.

Суб`єктивна сторона цього правопорушення визначається ставленням особи до дії та наслідків, виражене у формі умислу, тобто особа повинна усвідомлювати протиправний характер своєї дії, передбачати її шкідливі наслідки і бажати їх або свідомо допускати настання цих наслідків.

В своїх поясненнях, наданих в судовому засіданні, ОСОБА_1 зазначив, що 17.03.2020 року в Україні введено карантин у зв`язку з епідемією короновірусу. Виконуючи приписи органів державної влади щодо дотримання встановлених проти епідеміологічних заходів та з метою уникнення зараження гострою респіраторною хворобою СОVID-19 ним було вжито заходів щодо самоізоляції шляхом залишення постійного місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 з наступним переїздом до будинку в сільській місцевості за межами м. Києва, а саме за адресою: АДРЕСА_2 . За вказаною адресою було відсутнє підключення до мережі Інтернет та засоби електронно-обчислювальної техніки (комп`ютер).

Крім того, під час перебування на самоізоляції за вказаною адресою ОСОБА_1 доводилося викликати лікаря після появи симптомів, подібних при поширенні гострої респіраторної хвороби СОVID-19. Після проведення огляду лікарем було рекомендовано продовжувати режим самоізоляції за вказаною адресою та не залишати місце проживання з метою уникнення можливо поширення захворювань, в тому числі внаслідок ослабленого імунітету ОСОБА_1 .

В подальшому розуміючи необхідність та важливість подання в строк до 01.06.2020 відповідних декларацій (щорічну за 2019 рік та перед звільненням) завчасно, а саме 30.05.2020, повернувся до міста Києва за адресою свого постійного місця проживання і реєстрації та о 19 год. 58 хв. розпочав заповнення відповідної декларації, закінчивши частково її заповнення наступного дня 31.05.2020 о 00 год. 12 хв.

В той же день, 31.05.2020 відновив свою роботу щодо заповнення декларації о 10 год. 15 хв. та продовжував її фактично протягом всього дня до 22 год. 15 хв. Проте, заповнити декларацію ОСОБА_1 не зміг через наявність ряду помилок, які унеможливлювали збереження внесених змін до відповідного документу.

Відтак, 01.06.2020 ОСОБА_1 об 11 год. 43 хв. продовжив заповнення декларацій, внесення відомостей до яких продовжувалося фактично протягом всього дня - до моменту, коли він о 19 год. 04 хв. подав відповідну декларацію перед звільненням.

Пунктом 2-1 Розділу XIII Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID- 19)», який вступив у дію з 17.03.2020 року передбачено, що суб`єкти декларування, які у період до 1 червня 2020 року не мали можливості подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачену абзацом першим частини другої статті 45 цього Закону, або повідомлення про суттєві зміни у майновому стані відповідно до статті 52 цього Закону у зв`язку із встановленням на території їх проживання карантинно-обмежувальних заходів, звільняються від відповідальності за несвоєчасне подання такої декларації чи повідомлення у зазначений період (розділ XIII доповнено пунктом 2-1 згідно із Законом N 530-ІХ від 17.03.2020).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутня суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, тобто умислу, а саме усвідомлення протиправного характеру своїх дій, передбачення шкідливих наслідків таких дій і бажання їх або свідоме допускання настання цих наслідків.

Таким чином, оцінивши всі наявні в матеріалах справи докази, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, а також враховуючи відсутність умислу у ОСОБА_1 , направленого на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, настання будь-яких шкідливих наслідків, суд встановив відсутність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, а відповідно і відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

За таких обставин, оскільки відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення, суд вважає за необхідне закрити справу щодо ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 245, 246, 247, 251, 252, 268, 278, 279, 280, 284, 294 КУпАП, ?

п о с т а н о в и в:

Закрити справу щодо ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-6 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.

Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Суддя Т.В.Левицька