open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Єдиний державний реєстр судових рішень

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 49089 м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, (веб адреса сторінки на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://adm.dp.court.gov.ua)

03 грудня 2020 року Справа № 160/14484/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Жукової Є.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) в місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДУСТРІЯСЕРВІС" (вул. Криворіжсталі, буд.10. м.Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50051) до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, 17-а, м.Дніпро, 49600) про визнання дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної документальної перевірки протиправними; визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а саме: від 22.11.2019 р. №0008290520 на загальну суму 25 759, 50 грн.; від 22.11.2019 р. №0008210520 на загальну суму 34 432,50 грн., -

ВСТАНОВИВ:

05.11.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДУСТРІЯСЕРВІС" (вул. Криворіжсталі, буд.10. м.Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50051) до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, 17-а, м.Дніпро, 49600), в якій позивач просить суд про визнати дії щодо проведення документальної позапланової невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП» (ЄДРПОУ 40331223) за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. протиправними; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.11.2019 р. №0008290520 про сплату податку на додану вартість у розмірі 17173,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 8586,50 грн.; від 22.11.2019 р. №0008210520 про сплату податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 22955,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 11477,50 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2020 р. провадження у справі № 160/14484/20, було відкрито, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

На підставі наказу №163-п від 11.09.2019 р. «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ІНДУСТРІЯСЕРВІС" та повідомлення від 12.09.2019 р. №46, виданих Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області, головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок окремих платників управління податкових перевірок трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Дніпропетровській області Андрієнко Світланою Борисівною, відповідно до пункту 19-1.1.1 п.19-1 ст.19-1, п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України, проводилась документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДУСТРІЯСЕРВІС» за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р.

За результатами проведеної позапланової документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДУСТРІЯСЕРВІС», контролюючим органом складено акт від 11.09.2019 р. №3700/04-36-05-20/31551274 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ІНДУСТРІЯСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 31551274) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП» (код ЄДРПОУ 40331223) за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р.».

На підставі висновків, викладених в акті перевірки від 11.09.2019 р. №3700/04-36-05-20/31551274, контролюючим органом було сформовано податкові повідомлення-рішення, а саме: від 22.11.2019 р. №0008290520 на загальну суму 25 759, 50 грн.; від 22.11.2019 р. №0008210520 на загальну суму 34 432,50 грн.

При цьому, в обгрунтування своєї позиції позивач зазначає, що останній про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки не повідомлявся, в ході проведення перевірки на адресу позивача запити не надходиди.

Водночас позивач зазначає, що до висновків, викладених в акті перевірки від 11.09.2019 р. №3700/04-36-05-20/31551274, контроюючий орган дійшов з урахуванням ухвали Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 22.12.2018 р. у справі №209/3986/18 (провадження №1-кп/209/502/18), якою ОСОБА_1 було визнано виним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.27 та ч.1 ст.205 КК України, а саме ОСОБА_1 діяючи умисно, маючи умисел на сприяння невстановленій у ході досудового розслідування особі у здійсненні фіктивного підприємництва, за попередньою змовою з зазначеною невстановленою особою вчинив пособництво у фіктивному підприємстві, а саме: прибданні юридичної особи ТОВ «ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП» (код за ЄДРПОУ 40331223), де виступив номінальним засновником та директором з метою покриття незаконної діяльності.

На підставі викладеного вище, позивач вважає дії щодо проведення документальної позапланової невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП» (ЄДРПОУ 40331223) за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. протиправними, та як наслідок висновки вищевказаного акту перевірки - неправомірними та незаконними, а тому відповідно і зазначені вище податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню.

27.11.2020 р., повноважним представником відповідача, шляхом поштового зв`язку, було направлено на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву від 27.11.2020 р. вх.№78824/20, в тексті якого зазначено наступне.

В акті враховано ухвалу Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 22.12.2018 р. по справі № 209/3986/18, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.27 та ч.1 ст.205 KK України, а саме - ОСОБА_1 , діючи умисно, маючи умисел на сприяння невстановленій у ході досудового розслідування особі у здійсненні фіктивного підприємництва, за попередньою змовою з зазначеною невстановленою особою, вчинив пособництво у фіктивному підприємництві, а саме придбанні юридичної особи - TOB «ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП» (код за ЄДРПОУ 40331223), де виступив номінальним засновником та директором з метою прикриття незаконної діяльності. У подальшому, у період з 29.04.2016 р. по 13.04.2017 р., невстановлена досудовим розслідуванням особа, всупереч встановленому законами України порядку здійснення підприємницької діяльності, у порушення обов`язків суб`єкта господарювання - платника податків щодо належного ведення бухгалтерського та податкового обліку фінансово-господарської діяльності, ведення в установленому порядку обліку об`єктів оподаткування та доходів і витрат, складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, здійснювала незаконну підприємницьку діяльність, шляхом проведення оформлення безтоварних операцій щодо реалізації від імені фіктивного суб`єкта господарювання TOB «ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП» та виписала податкові накладні на реалізацію товарів (робіт, послуг), чим забезпечено формування податкового кредиту з ПДВ покупцям.

Представник відповідача зазначає, що наведена інформація в ухвалі Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 22.12.2018 р. дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування витрат підприємства та податкового кредиту з ПДВ, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення до складу витрат та до складу податкового кредиту з податку на додану вартість відображених у них сум є безпідставним.

Статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку, оскільки подані суб`єктом господарювання первинні документи бухгалтерського та податкового обліку (податкові накладні, видаткові накладні, тощо) не є достатніми доказами фактичного виконання операцій; спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими податковим органом фактами щодо фіктивної діяльності контрагента свідчить про безтоварність господарських операцій та виключає правомірність їх відображення у податковому обліку.

Як зазначає представник контролюючого органу, проведеним аналізом в період проведення перевірки та при розгляді заперечень до акту перевірки, відповідно до інформаційних баз даних ДПС України, TOB «ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП» (код ЄДРПОУ 40331223) зареєстроване Дніпровською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області, свідоцтво про державну реєстрацію від 10.03.2016 р. №10701020000062220. Станом на теперішній час перебуває на обліку в ГУ ДПС у Запорізькій області (Дніпровський р-н м. Запоріжжя). Стан - «0» платник податків за основним місцем обліку. Вид діяльності - 46.19 - діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту. Свідоцтво платника ПДВ № 200259137 від 1.04.2016 р. має статус «анульовано» - 02.03.2018 р. (ненадання декларацій протягом року). Адресні дані платника податків, наведені в декларації з ПДВ за жовтень - грудень 2016 р.: м. Київ, пров. Новопечерський, буд. 19/3, офіс 5. Декларація за листопад, грудень 2016 р. підписана директором - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). На момент проведення перевірки засновник директор - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за весь період діяльності - не надавався. Остання декларація з ПДВ надана за грудень 2016 р. (не визнана податковою звітністю). З січня 2017 р. підприємство не звітує. Власні основні засоби відсутні, відсутня оренда основних засобів: офісних та складських приміщень, обладнання, приладів, транспортних засобів, сплата комунальних послуги тощо.

Аналізом ЄРПН встановлено відсутність придбання TOB «ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП» ТМЦ: ендотерм 400-201, що були реалізовані на TOB «1НДУСТРІЯСЕРВІС» в жовтні - грудні 2016 р.

Отже, TOB «ІНДУСТРІЯСЕРВІС» з місцезнаходженням: Дніпропетровська область м. Кривий Ріг для якісного та вчасного постачання товарів здійснює пошук та обирає за невизначених критеріїв і переваг саме TOB «ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП» з місцезнаходженням та податковою реєстрацією на момент проведення робіт м. Київ.

Аналізом ЄРПН встановлено, що реалізовані на TOB «ІНДУСТРІЯСЕРВІС» ендотерм 400-201 було придбано TOB «ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП» у жовтні - грудні 2016 року у наступних контрагентів: TOB «ПРАЙМ РЕСУРС ЛТД» (стара назва TOB «ТРЕДІН БУД») (код ЄДРПОУ 40364683); TOB «АВЕРС БУД ГРУП» (код ЄДРПОУ 40625655).

На підставі викладеного вище, представник контролюючого органу зазначає, що не можливо встановити походження товарів за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здійсненні взаємопов`язаних господарських операцій. У підприємств фактично відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності, а відсутність матеріальних ресурсів, основних фондів, виробничої бази, кваліфікованих найманих працівників унеможливлює здійснення господарської діяльності.

Враховуючи норми ч.1 ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», будь-який документ щодо ідентифікованого товару (роботи, послуги) має силу первинного документу лише у разі фактичного здійснення господарської операції, що в свою чергу має підтверджуватись в тому числі й реальним джерелом походження (виробництва) певного товару (роботи, послуги) в обсязі, зазначеному у первинних документах та податкових накладних.

Отже, відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом п.п. 44.1 ПК України, не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Тобто, навіть наявність у покупця - TOB «ІНДУСТРІЯСЕРВІС» належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до складу витрат та до складу податкового кредиту, зокрема виданих продавцем видаткових та податкових накладних, не є безумовною підставою для формування витрат по податку на прибуток підприємств та податкового кредиту по податку на додану вартість у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та факту придбання товарів.

При перенесенні TOB «ІНДУСТРІЯСЕРВІС» інформації з неправомірно складеного первинного документу до облікових регістрів порушено норми ч.5 ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, абз. 2 розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Містерства фінансів України від 30.11.1999 р. №291, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 21.12.1999 р. за №893/4186.

На підставі викладеного вище, та з посиланням на відповідні норми чинного податкового законодавства, представник відповідача просить суд у задоволенні пред`явлених позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у даній адміністративній справі, з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 р., зі змінами, якою визначено, що на усій території України з 12 березня по 31 серпня 2020 року було встановлено карантин, та враховуючи п.3 Розділу VI «Прикінцеві положення», яким визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), приймається 03.12.2020 р.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНДУСТРІЯСЕРВІС» є юридичною особою, що підтверджується відповідними відомостями, які містяться в матеріалах справах.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області було винесено наказ від 11.09.2019 р. №163-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ІНДУСТРІЯСЕРВІС», яким призначено провести документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ІНДУСТРІЯСЕРВІС» з 30.09.2019 р. тривалістю 5 робочих днів. Перевірку провести за період діяльності з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. з метою перевірки дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП» (код ЄДРПОУ 40331223).

12.09.2019 р. працівниками контролюючого органу формовано повідомлення від 12.09.2019 р. №46 про проведення з 30 вересня 2019 р. у приміщенні ГУ ДПС у Дніпропетровській області документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ІНДУСТРІЯСЕРВІС» за період діяльності з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. з метою перевірки дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП» (код ЄДРПОУ 40331223).

11.10.2018 р. контролюючим органом, на підставі п.п.19-1.1.1 п.19-1 ст.19-1, п.п.20.1.4 ст.20, ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України та наказу від 11.09.2019 р. №163-п, сформовано повідомлення від 12.09.2019 р. за №46 в якому зазначено, що про проведення з 30 вересня 2019 р. у приміщенні ГУ ДПС у Дніпропетровській області документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ІНДУСТРІЯСЕРВІС» за період діяльності з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. з метою перевірки дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП» (код ЄДРПОУ 40331223).

Так, за результатами проведеної перевірки контролюючим органом було складено акт від 11.10.2019 р. №3700/04-36-05-20/31551274 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ІНДУСТРІЯСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 31551274)».

В зазначеному вище акті перевірки від 11.10.2019 р. №3700/04-36-05-20/31551274, контролюючим органом зроблено висновок про порушення ТОВ «ІНДУСТРІЯСЕРВІС»: п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VІ, в результаті чого підприємстовом занижено податок на прибуток за 2016 рік на суму 22 955 грн.; п.198.3, ст.198, п.201.1 ст.201, п.201.4, п.201.7 ст.201 ПК України від 02.12.10 №2755-VІ, в резульаті чого підприємстов занижено податок на додану вартість всього в сумі 25 506 грн., в тому числі за жовтнень 2016 року в сумі 8 333 грн., а за листопад 2016 р. у сумі 7577 грн., за грудень 2016 року в сумі 9596 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки 11.10.2019 р. №3700/04-36-05-20/31551274, контролюючим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме: від 22.11.2019 р. №0008290520 про сплату податку на додану вартість у розмірі 17173,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 8586,50 грн.; від 22.11.2019 р. №0008210520 про сплату податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 22955,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 11477,50 грн.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що при проведенні перевірки ТОВ «ІНДУСТРІЯСЕРВІС», контролюючим органом враховано ухвалу Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 22.12.2018 р. по справі №209/3986/18, яким ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.27 та ч.1 ст.205 KK України, а саме - ОСОБА_1 , діючи умисно, маючи умисел на сприяння невстановленій у ході досудового розслідування особі у здійсненні фіктивного підприємництва, за попередньою змовою з зазначеною невстановленою особою, вчинив пособництво у фіктивному підприємництві, а саме придбанні юридичної особи - TOB «ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП» (код за ЄДРПОУ 40331223), де виступив номінальним засновником та директором з метою прикриття незаконної діяльності. У подальшому, у період з 29.04.2016 р. по 13.04.2017 р., невстановлена досудовим розслідуванням особа, всупереч встановленого законами України порядку здійснення підприємницької діяльності, у порушення обов`язків суб`єкта господарювання - платника податків щодо належного ведення бухгалтерського та податкового обліку фінансово-господарської діяльності, ведення в установленому порядку обліку об`єктів оподаткування та доходів і витрат, складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, здійснювала незаконну підприємницьку діяльність, шляхом проведення оформлення безтоварних операцій щодо реалізації від імені фіктивного суб`єкта господарювання TOB «ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП» та виписала податкові накладні на реалізацію товарів (робіт, послуг), чим забезпечено формування податкового кредиту з ПДВ покупцям.

В матеріалах справи містяться відомості, що контролюючим органом було направлено на адресу ТОВ «ІНДУСТРІЯСЕРВІС» лист «Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) від 25.03.2019 р.

З тексту листа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 19.11.2019 р. №32404/10/04-36-05-20 судом встановлено, що висновки акта перевірки від 11.10.2019 р. №3700/04-36-05-20/31551274 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ІНДУСТРІЯСЕРВІС» є правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до листа від 27.02.2020 р. вих.№18 адресованого ТОВ «ІНДУСТРІЯСЕРВІС» Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області останнім просив контролюючий орган надати номер штрих-коду листа яким ГУ ДПС у Дніпропетровській області направило ТОВ «ІНДУСТРІЯСЕРВІС» повідомлення про дату початку та місце проведення документальної позапланової перевірки від 12.09.2019 р. та копію наказу від 11.09.2019 р. №163-п.

Правовідносини сторін, що виникають у сфері справляння податків і зборів,зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків і зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податковою контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, тощо.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтями 61, 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Статтею 1 Протоколу першого Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997р. встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до підпунктів 4.1.4, 4.1.9 пункту 4.1 ст.4 ПК України податкове законодавства України ґрунтується на таких принципах: презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів ч різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу; стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Відповідно до п.п.14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до ст.21 ПК України визначені обов`язки контролюючих органів, серед яких обов`язок дотримуватись Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати поршень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Статтею 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Згідно з п.55.1. ст.55 ПК України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.Процедура адміністративного оскарження рішень органів державної податкової служби є дворівневою.

Контролюючими органами вищого рівня є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, - для контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць (п.55.2 ст.55 ПК України).

Порядок оскарження рішень контролюючих органів визначений у ст.56 ПК України, п. 56.1 якої визначає, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п.56.2 ст.56 ПК України).

Згідно з п. 56.18. ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов`язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов`язань платника податків; суму грошового зобов`язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення результатів господарської діяльності або від`ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов`язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов`язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов`язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов`язання визначається центральним контролюючим органом.

Відповідно до п.п. 61.1. ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способи здійснення податкового контролю перелічені у ст.62 ПК України, до них відноситься, зокрема, відповідно до п.62.1.3. ПК України здійснення податкового контролю шляхом проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

У відповідності до вимог п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється з підстав, зокрема, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відповідності до вимог п.78.4 ст. 78 ПК України встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу згідно приписів п.78.5 ст. 78 ПК України.

Статтею 79 ПК України визначено особливості проведення документальної невиїзної перевірки.

Зокрема, пунктом 79.1 статті 79 ПК України, Документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

За правилами пункту 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

При цьому, незважаючи на проголошену пунктом 79.3 статті 79 ПК України необов`язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім, що також узгоджується із приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України.

Сам вид перевірки - позапланова невиїзна, без надання платнику податків права на подання відповідних пояснень та документів, що стосуються предмету перевірки, позбавляє контролюючий орган можливості об`єктивно здійснити аналіз законності діяльності такого платника й дійти обґрунтованих висновків стосовно наявності податкового правопорушення.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до п.135.1 ст.135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до п.137.1 ст.137 ПК України, податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Відповідно до п. 201.4 ст.201 ПК України (в редакції станом на 01.07.2019 р.), платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:

покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця;

покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.

У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі:

здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника);

виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв`язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 цього Кодексу, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, можуть скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо по кожній операції з постачання товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.7 ст.201 ПК України (в редакції станом на 01.07.2019 р.), податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Відповідно до ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складенів електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повині бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього днякожного місяця. Права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. Копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Обов`язковим є складання реєстру документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством. Вилучення оригіналів таких документів та регістрів забороняється, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Відповідно до ст.12 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємства, що контролюють інші підприємства (материнські підприємства), крім фінансових звітів про власні господарські операції, зобов`язані складати та подавати консолідовану фінансову звітність відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності. Підприємства, що контролюють інші підприємства (крім підприємств, що становлять суспільний інтерес), можуть не подавати консолідованої фінансової звітності, якщо разом із контрольованими підприємствами їхні показники на дату складання річної фінансової звітності не перевищують двох із таких критеріїв: балансова вартість активів - до 4 мільйонів євро; чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - до 8 мільйонів євро; середня кількість працівників - до 50 осіб. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать суб`єкти державного сектору економіки, та органи, які здійснюють управління майном суб`єктів комунального сектору економіки, крім власної звітності, складають та подають консолідовану фінансову звітність щодо підприємств, які належать до сфери їх управління. Об`єднання підприємств, крім власної звітності, складають та подають консолідовану фінансову звітність щодо підприємств, які входять до їх складу, якщо це передбачено установчими документами об`єднань підприємств відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, складає консолідовану фінансову звітність про загальний майновий стан і результати діяльності суб`єктів державного сектору та бюджетів.

Здійснивши системний аналіз наведених вище норм чинного законодавства України та надаючи оцінку доводам сторін, як викладених в заявленій позовній заяві та відзиві до неї, так і в поясненнях, наданих в судовому засіданні, суд виходить з наступного.

З наказом на перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення такої перевірки платник податків має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Так, суд зазначає, що контролюючий орган повинен був ознайомити позивача -ТОВ «ІНДУСТРІЯСЕРВІС» з проведенням перевірки до її початку, тобто до 30.09.2019 р. - початок проведення перевірки, визначений в наказі від 11.09.2019 р. №163-п.

При цьому, суд зазначає, що матеріалах справи відсутні докази вручення

запиту Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 25.03.2019 р. «Про надання інформації (пояснень та їх документального підтвердження) позивачу - ТОВ «ІНДУСТРІЯСЕРВІС».

Відтак, контролюючим органом було порушено право позивача - ТОВ «ІНДУСТРІЯСЕРВІС» надати відповідні пояснення та документи, що стосуються предмету перевірки задля об`єктивного проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ІНДУСТРІЯСЕРВІС», здійснення аналізу законної діяльності останнього, та як наслідок дійти обґрунтованих висновків стосовно податкового правопорушення.

Водночас суд зазначає, що з акту перевірки від 11.10.2019 р. №3700/04-36-05-20/31551274 судом встановлено, що перевірка була проведена за адресою: 49000, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-А, проте, у ході судового розгляду справи контролюючим органом суду не було надано жодних доказів, які б свідчили про повідомлення позивача - ТОВ «ІНДУСТРІЯСЕРВІС» про зазначене місце проведення перевірки, що суперечить вимогам п.79.2 ст.79 ПК України за якою передбачено, що платник податків повинен бути письмово повідомлений про дату початку та місце проведення такої перевірки.

З урахуванням викладеного вище, та враховуючи той факт, що контролюючим органом не було ознайомлено позивача - ТОВ «ІНДУСТРІЯСЕРВІС» з наказом №163-п від 11.09.2019 р. «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ІНДУСТРІЯСЕРВІС» до початку проведення позапланової невиїзної перевірки, а саме 30.09.2019 р., та не повідомлено і про місце проведення такої перевірки, що позбавило позивача можливості реалізації свого права на ознайомлення з наказом від 11.09.2019 р. №163-п та надання відповідних пояснень та їх документального підтвердження до початку здійснення контрольного заходу, суд приходить до висновку, що посадові особи контролюючого органу не мали правових підстав для здійснення такої перевірки, відтак дії щодо проведення документальної позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «ІНДУСТРІЯСЕРВІС» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП» (ЄДРПОУ 40331223) за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. є протиправними.

Невиконання контролюючим органом вимог пункту 79.2 ст.79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме: компетенції у податкового органу на прийняття акту індивідуальної дії (податкового повідомлення-рішення).

Відтак, акт такої перевірки, складений посадовою особою контролюючого органу 11.10.2019 р. за №3700/04-36-05-20/31551274 з викладеними у ньому висновками є доказом, який отриманий з порушенням закону, а, відповідно, вказаний акт не може мати юридичної значимості, тому суд приходить до висновку, що прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення, а саме: від 22.11.2019 р. №0008290520 про сплату податку на додану вартість у розмірі 17173,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 8586,50 грн.; від 22.11.2019 р. №0008210520 про сплату податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 22955,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 11477,50 грн. є правомірними та такими, що підлягають скасуванню.

Суд також зазначає, що, представником відповідача під час розгляду справи не доведено належними і допустимими доказами в розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України як правомірності прийняття наказу, так і оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням обставин, встановлених судом та доказів наданих позивачем, які представником відповідача не спростовані жодними доводами.

При цьому, оцінюючи доводи відповідача стосовно покладення в основу акта перевірки від 11.10.2019 р. №3700/04-36-05-20/31551274 відповідної податкової інформації, а саме: ухвали Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 22.12.2018 р. у справі №209/3986/18 (провадження №1-кп/209/502/18), якою клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Ткаченко Сергія Петровича, про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.1 ст. 205 КК України , у кримінальному провадженні № 32018080000000067 - задоволено.

Звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5ст.27 ч.1 ст. 205 КК України.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5ст.27 ч.1 ст. 205 КК України закрито на підставі п.1 ч.2ст. 284 КПК України.

При цьому, суд зазначає, що використання контролюючим органом під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ІНДУСТРІЯСЕРВІС» таких документів, як: податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2016 р.; податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2016 р.; податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2016 р.; уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2016 р.; ухвали Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 22.12.2018 р. у справі №209/3986/18 (провадження №1-кп/209/502/18) без використання відповідних пояснень та документів, що стосуються предмету даної перевірки, позбавило контролюючий орган можливості об`єктивно здійснити аналіз законності діяльності ТОВ «ІНДУСТРІЯСЕРВІС» для здійснення обґрунтованих висновків, які знайшли своє відображення в акті перевірки від 11.10.2019 р. №3700/04-36-05-20/31551274 стосовно податкового правопорушення, що є порушенням норм ст.ст. 78 - 79 ПК України.

Крім того, судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що будь-якої перевірки контрагнета ТОВ «ІНДУСТРІЯСЕРВІС» - ТОВ «ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП» відповідно до норм Податкового кодексу України з боку контролюючих органів не здійснювалось, а всі висновки, викладені в акті перевірки від 11.10.2019 р. №3700/04-36-05-20/31551274 щодо «незаконної» діяльності ТОВ «ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП», ґрунтуються лише на наявності ухвали Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 22.12.2018 р. у справі №209/3986/18 (провадження №1-кп/209/502/18), якою клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Ткаченко Сергія Петровича, про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.1 ст. 205 КК України , у кримінальному провадженні № 32018080000000067 - задоволено.

Звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5ст.27 ч.1 ст. 205 КК України.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5ст.27 ч.1 ст. 205 КК України закрито на підставі п.1 ч.2ст. 284 КПК України, що, в сукупності з порушеннями, встановленими судом щодо безпосереднього проведення перевірки ТОВ «ІНДУСТРІЯСЕРВІС» прямо свідчить про формальний підхід відповідача до призначення та проведення перевірки позивача і має логічним наслідком визнання як визнання дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП» (ЄДРПОУ 40331223) за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. протиправними, так визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а саме: від 22.11.2019 р. №0008290520 про сплату податку на додану вартість у розмірі 17173,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 8586,50 грн.; від 22.11.2019 р. №0008210520 про сплату податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 22955,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 11477,50 грн.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, суд зазначає, що відповідач складаючи відзив на заявлену позовну заяву обмежився по суті формальною відмовою від заявленого позову, фактично переклавши тягар доказування у справі на суд.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву не було наведено жодних доводів, які б свідчили про недотримання податкової дисципліни позивачем у перевіряємий період.

Суд зауважує, що зазначена позиція кореспондується позиції Верховного Суду, викладеній в постанові Верховного Суду від 29.03.2018 р. у справі №804/6973/15 (адміністративне провадження №К/9901/5270/18), в якій зазначається, що проведення перевірки розпочалося з 16.12.2014, в той час як наказ та повідомлення про проведення такої перевірки отримане позивачем 16.12.2014. Тобто з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник не був ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Статтею 74 Податкового кодексу України встановлено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1 цієї статті); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункту 74.2 згаданої статті).

Дії контролюючого органу стосовно внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків із збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Враховуючи те, що податковий орган при проведенні позапланової невиїзної перевірки діяв всупереч положенням Податкового кодексу України, то дії по проведенню такої перевірки позивача є протиправними. Відтак, і наслідки такої перевірки, в тому числі і у формі внесення змін до інформаційних баз даних податкового органу є протиправними.

Крім того, правова позиція Верховного Суду викладена, в постанові Верховного Суду від 12 листопада 2020 р. у справі № 2а-3662/11/1270 (адміністративне провадження № К/9901/39066/18) полягає в наступному.

З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Таке тлумачення норм відповідає меті перевірки, змісту прав платника податків та виконанню ним обов`язку по наданню посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).

У справі, яка розглядається, суди встановили відсутність доказів належного повідомлення позивача про здійснення позапланового заходу податкового контролю, адже наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки було отримано Товариством після закінчення такої. Ці обставини суди визнали такими, що мають наслідком протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідача, прийнятого за результатами перевірки.

При цьому судами правильно зауважено, що ненадання платником податків після початку перевірки всіх документів, які належать або пов`язані з предметом такої, на чому власне і ґрунтується позиція Інспекції про непідтвердження Товариством показників, відображених у податковій звітності з ПДВ за наслідками операцій із ТОВ «Техкомплект - Н7», було зумовлено саме позбавленням його можливості реалізації свого права на ознайомлення із наказом про призначення перевірки до початку здійснення контрольного заходу та подання відповідних пояснень й документів.

Наявними ж в матеріалах справи доказами, як установили суди у ході розгляду справи, підтверджується здійснення у грудні 2010 року операцій між позивачем та його контрагентом щодо поставки останнім товарно-матеріальних цінностей й використання придбаного товару у межах господарської діяльності Товариства, що є визначеною Законом №168/97-ВР підставою для формування податкового кредиту за результатами таких відносин.

Також судом першої інстанції було викликано до суду та допитано як свідка директора ТОВ «Техкомплект - Н7» ОСОБА_1 , яка підтвердила здійснення господарських операцій у грудні 2010 року з Товариством, пояснивши, що підприємство займається посередницькою діяльністю на ринку гірничої продукції та не має потреби у значних матеріальних та трудових ресурсах, поставка товару згідно укладених договорів здійснювалась шляхом самовивозу його позивачем зі складів постачальників ТОВ «Техкомплект - Н7».

Таким чином Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення й задоволення позовних вимог, а тому прийняли рішення за правильного застосування норм матеріального права і з дотриманням процесуальних норм.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дії контролюючого органу щодо проведення документальної позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «ІНДУСТРІЯСЕРВІС» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП» (ЄДРПОУ 40331223) за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. є протиправними, а податкові повідомлення-рішення, а саме: від 22.11.2019 р. №0008290520 про сплату податку на додану вартість у розмірі 17173,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 8586,50 грн.; від 22.11.2019 р. №0008210520 про сплату податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 22955,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 11477,50 грн. прийняті відповідачем не у спосіб, що передбачений Конституцією та з порушенням норм податкового законодавства України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), у зв`язку з чим вищенаведені акти індивідуальної дії (рішення) є не обґрунтованими та неправомірними.

Водночас, розглядаючи і вирішуючи зазначену справу по суті, суд не може оминути увагою і той факт, що відповідальність платника податків носить виключно індивідуальний характер, що узгоджується як з нормами Конституції України, відповідно до ст.61 якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер; Податкового кодексу України, так і з практикою Європейськового суду з прав людини, зокрема з висновками ЄСПЛ, висловленими у справі «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03); а також у справі «Бізнес Супорт Центрс» проти Бодгарії (18.03.2010 року).

Відтак, посилання відповідача в акті перевірки від 11.10.2019 р. №3700/04-36-05-20/31551274 та порушення контрагентом позивача - ТОВ «ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП» вимог податкового законодавства щодо декларування сум податкових зобов`язань, є за дане порушення податкового законодавства передбачена індивідуальна відповідальність саме для контрагента, а не для позивача, оскільки ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Так, відповідно до п.23 рішення по справі «Бізнес Супорт Центрс» проти Бодгарії від 18.03.2010 р. ЄСПЛ прямо наголошує, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника податку на додану вартість, вони могли б розпочати перевірки цього постачальника, з тим, щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Втім, як зазначив суд, прямого впливу на оподаткування організації заявника («Бізнес Супорт Центрс) це не мало б.

Таким чином, встановивши під час судового розгляду справи та підтвердивши доказами, наявними в матеріалах справи як протиправність дій контролюючого органу щодо проведення документальної позапланової невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП» (ЄДРПОУ 40331223) за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р., так і факт прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а саме: від 22.11.2019 р. №0008290520 про сплату податку на додану вартість у розмірі 17173,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 8586,50 грн.; від 22.11.2019 р. №0008210520 про сплату податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 22955,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 11477,50 грн. необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття зазначених рішень; недобросовісно; нерозсудливо; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, що мають наслідком порушення прав та законних інтересів позивача в публічно-правових відносинах з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, суд вважає, що належним засобом щодо поновлення такого порушеного права буде визнання дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП» (ЄДРПОУ 40331223) за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. протиправними, та визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.11.2019 р. №0008290520 про сплату податку на додану вартість у розмірі 17173,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 8586,50 грн.; від 22.11.2019 р. №0008210520 про сплату податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 22955,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 11477,50 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 8 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Відповідно до платіжних доручень, а саме: від 12 жовтня 2020 р. №52 позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн. та від 12 жовтня 2020 р. №63 позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн., разом сума сплаченого судового збору складає 4204,00 грн. (чотири тисячі двісті чотири грн., 00 коп.), який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету України.

Враховуючи задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДУСТРІЯСЕРВІС" (вул. Криворіжсталі, буд.10. м.Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50051) до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, 17-а, м.Дніпро, 49600) про визнання дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної документальної перевірки протиправними; визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а саме: від 22.11.2019 р. №0008290520 на загальну суму 25 759, 50 грн.; від 22.11.2019 р. №0008210520 на загальну суму 34 432,50 грн., суд вважає за необхідне відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНДУСТРІЯСЕРВІС» суму, сплачену у якості судового збору за подання даного адміністративного позову з Державного бюджету України в сумі 4204,00 грн. (чотири тисячі двісті чотири грн., 00 коп.), відповідно до платіжних доручень, а саме: від 12 жовтня 2020 р. №52 та від 12 жовтня 2020 р. №63.

Керуючись ст. ст. 242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДУСТРІЯСЕРВІС" (вул. Криворіжсталі, буд.10. м.Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50051) до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, 17-а, м.Дніпро, 49600) про визнання дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної документальної перевірки протиправними; визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а саме: від 22.11.2019 р. №0008290520 на загальну суму 25 759, 50 грн.; від 22.11.2019 р. №0008210520 на загальну суму 34 432,50 грн., - задовольнити.

Визнати дії щодо проведення документальної позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДУСТРІЯСЕРВІС" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП» (ЄДРПОУ 40331223) за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. протиправними.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.11.2019 р. №0008290520 про сплату податку на додану вартість у розмірі 17173,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 8586,50 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.11.2019 р. №0008210520 про сплату податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 22955,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 11477,50 грн.

Стягнути судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДУСТРІЯСЕРВІС" з оплати судового збору у розмірі 4204,00 грн. (чотири тисячі двісті чотири грн., 00 коп.), відповідно до платіжних доручень, а саме: від 12 жовтня 2020 р. №52 та від 12 жовтня 2020 р. №63.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.О. Жукова

Джерело: ЄДРСР 93263665
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку