ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.11.2020Справа № 910/8457/20

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді ДЖАРТИ В. В., за участі секретаря судового засідання Рєпкіної Ю. Є., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАСКОС УКРАЇНА"

до Акціонерного товариства "СБЕРБАНК"

про зобов`язання вчинити певні дії,

Представники учасників процесу згідно протоколу від 12.11.2020,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАСКОС УКРАЇНА" (далі - позивач, Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "СБЕРБАНК" (далі - відповідач, Банк) про зобов`язання здійснити валютну операцію позивача в межах суми 386 150,00 доларів США шляхом перерахунку коштів на визначений позивачем рахунок.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору банківського рахунку № Т.087-013007272 від 16.02.2012 в частині забезпечення права позивача на самостійне розпорядження коштами на банківському рахунку, зокрема, відмовою відповідача у здійсненні валютної операції на суму 386 150,00 доларів США.

Ухвалою від 22.06.2020 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з ненаданням позивачем доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та на які позивач посилається у позові та встановлено позивачу строк на виправлення зазначених недоліків.

09.07.2020 до канцелярії суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви до якої долучено докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та на які позивач посилається у позові.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі № 910/8457/20, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.08.2020 та встановлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив та інших доказів.

03.08.2020 до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву.

У підготовчому засіданні було оголошено перерву до 02.09.2020.

13.08.2020 представником позивача подано відповідь на відзив.

21.08.2020 до суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив.

У підготовче засідання 02.09.2020 прибули представники сторін.

За наслідками судового засідання 02.09.2020 судом була постановлена ухвала про закриття підготовчого провадження та призначений розгляд справи по суті в судовому засіданні 30.09.2020.

У зв`язку із перебуванням судді Джарти В. В. у відпустці ухвалою суду від 01.10.2020 розгляд справи був призначений на 12.11.2020.

Під час судового засідання 12.11.2020 представник позивача просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини та факти, викладені у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник Банку у свою чергу заперечував проти позову надавши пояснення аналогічні тим, що викладені у відзиві на позову заяву.

Відповідно статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

16.02.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАСКОС УКРАЇНА» та Акціонерним товариством «СБЕРБАНК» був укладений договір банківського рахунку № Т.087-013007272 (далі по тексту - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору АТ «СБЕРБАНК» відкриває поточний рахунок ТОВ «ЛАСКОС УКРАЇНА» в національній та/або іноземній валюті та здійснює розрахунково-касове обслуговування даного рахунку. Згідно п. 2.1.2. Договору Банк зобов`язаний своєчасно здійснювати розрахункові операції відповідно до вимог чинного законодавства України та нормативно-правових актів Національного Банку України, що регламентують порядок здійснення безготівкових розрахунків в національній та іноземній валюті, а також цього договору. У п. 2.3.1. Договору вказано, що Клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку за умови дотримання чинного законодавства України, в т.ч. нормативно- правовим актам Національного банку України.

20.06.2019 позивач подав до відділення № 16 АТ «СБЕРБАНК» в місті Києві заявку на валютну операцію з Анкетою аналізу документів про фінансові операції та їх учасників на підставі сформованої оборотно-сальдової відомості по рахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» щодо кредиторської заборгованості перед контрагентом ROITECH Inc на суму 386 150,00 доларів США.

АТ «СБЕРБАНК» відхилив заявку на валютну операцію - міжнародну оплату 386 150,00 доларів США ROITECH Inc. та, за твердженнями позивача, повідомив в усному порядку, шляхом телефонного дзвінка співробітником, про відмову у здійсненні такого перерахунку коштів за кордон, оскільки місце знаходження ROITECH Inc. в Панамі.

Товариство зауважує, що між ТОВ «ЛАСКОС УКРАЇНА» та нерезидентом ROITECH Inc. (Панама) укладено Договір №01_09_11 від 01.09.2011 на поставку обладнання, що є чинним на сьогодні, та на підставі якого з 20.06.2011 по 27.04.2012 відбулося шість поставок від ROITECH Inc. до ТОВ «ЛАСКОС УКРАЇНА».

За період з 2011 року по липень 2016 року ТОВ «ЛАСКОС УКРАЇНА» частково виконало свої зобов`язання за Договором №01_09_11 від 01.09.2011 - здійснило, оплату на користь ROITECH Inc. за дві поставки обладнання повністю та частково оплатило третю поставку обладнання. Зазначені валютні операції, щодо перерахування коштів нерезиденту ROITECH Inc. (Панама), здійснював відповідач:

У грудні 2019 року Товариство звернулось до Банку з офіційною Претензією вих. № 6 від 12.12.2019.

19.12.2019 від Банку надійшов лист-відповідь № 19484/5/33-3-3 від 17.12.2019 на вище вказану претензію, в якому повідомив про відсутність підстав проведення валютної операції з підстав виявлення ознак ризикової діяльності.

Позивач направив на адресу Відповідача Додаткові пояснення до претензії за Вих. № 7 від 26.12.2019 із проханням вказати, яких саме підстав на ряду з наведеним пакетом документів, долучених до Претензії № 6 від 12.12.2019, не вистачає у відповідача для проведення валютної операції .

У відповідь на пояснення Банк скерував лист № 596/5/33- 3-3 від 22.01.2020, в якому повторно відмовив у здійсненні валютної операції, посилаючись на 3 індикатори визначення сумнівної валютної операції.

Вищевказані обставини стали підставою звернення із даним позовом до суду, в межах якого позивач просить суд зобов`язати позивача здійснити валютну операцію.

Відповідач заперечує проти заявленого позову та зазначає, що неможливість вчинення валютної операції обумовлена, по-перше, відсутністю заявки на придбання валюти та платіжного розпорядження на вчинення перерахування валюти, по-друге, того наявністю індикаторів ризикової операції.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором банківського рахунку.

Відповідно до статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Згідно частин 1, 3 статті 1068 ЦК України банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

За приписами частин 1, 2 статті 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Статтею 1074 ЦК України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Станом на 20.06.2019 року, правовідносини між Банком та Товариством регулювались Умовами банківського обслуговування юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців в АТ «Сбербанк», затверджених наказом Голови Правління АТ «Сбербанк» №205 від 12.06.2019 та Договору банківського обслуговування.

За своєю правовою природою Умови банківського обслуговування є рамковою угодою, яка визначає взаємні права та обов`язки між Банком та ТОВ «Ласкос Україна» під час розрахунково-касового обслуговування позивача.

Приписами Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного Банку України №5 від 02.01.2019, Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 216 від 28.07.2008, а також Умов банківського обслуговування ініціювання валютної операції здійснюється за окремим дорученням клієнта.

Придбання валюти може здійснюватися Банком виключно за окремим дорученням клієнта, яке надається у вигляді спеціальної Заяви на купівлю іноземної валюти або банківських металів, надалі за текстом, - «Заява на купівлю валюти», у паперовій або електронній формі разом з документами, які обґрунтовують потребу клієнта у іноземній валюті (пп.1.3.1.4, 1.3.2.3 та Додаток 1.5 Умов банківського обслуговування).

Для здійснення операції з переказу коштів в іноземній валюті або банківських металів з рахунку клієнт Банку подає до банку Платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах за довільною формою, яке має містити визначені обов`язкові реквізити.

Укладаючи Договір банківського обслуговування, Товариство засвідчило, що позивач ознайомлений з правилами придбання іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку, та відповідного порядку проведення валютних операцій закріплених в нормам діючого законодавства України, та визнав обов`язковість дотримання у своїй діяльності вимог нормативно-правових актів України.

Пунктом 4 Розділу І Положення №5 встановлено, що клієнти (резиденти та нерезиденти) здійснюють валютні операції з купівлі безготівкової іноземної валюти/банківських металів та/або переказу іноземної валюти/банківських металів/національної валюти в разі наявності підстав/зобов`язань для проведення таких операцій, що підтверджуються відповідними документами, які подаються для здійснення купівлі до банків, для здійснення переказу - до уповноважених установ. Клієнт подає заяви про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів до банку, що його обслуговує.

Однак, позивач не надавав Банку жодних доручень на купівлю валюти, на переказ коштів для виконання умов зовнішньоекономічного Контракту №01-09-11 від 01.09.2011, укладеного з ROITECH Inc., та не оформлював жодної Заявки на купівлю валюти, Платіжного доручення в іноземній валюті паперовій та/або в електронній формі. Матеріали справи не містять доказів протилежного.

Крім того, Банк зазначав у своєму відзиві, що на рахунку позивача на момент звернення до відповідача був відсутній залишок коштів, що унеможливлює створення платіжного доручення та придбання іноземної валюти.

Чинне законодавство України покладає на всі комерційні банки спеціальні функції агенту валютного нагляду та суб`єкту первинного фінансового моніторингу при здійсненні розрахунково- касового обслуговування клієнтів, а також при проведенні операцій з іноземною валютою, в тому числі і при виконанні доручення клієнтів на купівлю іноземної валюти на валютному ринку України.

При цьому, відповідно до статті 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність» заходи валютного нагляду та фінансового моніторингу банки зобов`язані вчиняти ще до вступу у договірні правовідносини з клієнтом, та до початку проведення валютних операцій.

Правила банківського валютного нагляду та фінансового моніторингу при купівлі для клієнта валюти на валютному ринку України, та проведені інших валютних операцій, визначені статтями 63, 64, 66 та 67 Закону України «Про банки і банківську діяльність», статтями 6, 11 Закону України «Про валюту і валютні операції», розділом 1 Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління Національного Банку України №5 від 02.01.2019, Положенням про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженим постановою Правління Національного банку України №2 від 02.01.2019, Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 216 від 27.07.2008, Положенням про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції, затвердженим постановою Правління Національного банку України № 8 від 02.01.2019, Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», а також Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженим постановою Правління Національного Банку України №417 від 26.06.2015.

Здійснення банками функцій валютного нагляду та фінансового моніторингу відбувається або з певною періодичністю, або безпосереднього під час проведення клієнтом банківської операції.

Банк під час вивчення документів Товариства щодо можливості проведення валютної операції в 2019 році досліджував надану документацію та ризик фактори у відповідності до законодавчих та нормативно-правових актів в сфері валютного регулювання та контролю та фінансового моніторингу, які діяли саме на момент звернення позивача.

Для цілей валютного нагляду Національним банком України встановлені особливі правила, які, зокрема, закріплені у Положенням про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції, затвердженим Постановою Правління Національного банку України №8 від 02.01.2019.

Згідно з вказаним нормативно-правовим актом НБУ, банки зобов`язанні спочатку провести індикативний аналіз клієнта, інформації про його діяльність та операції, які він проводить, і у разі виявлення певних «маячків», - здійснити більш розширене дослідження такого клієнта.

З матеріалів справи вбачається та Банком підтверджено, що останній керувався Положенням про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції, затвердженим Постановою Правління Національного банку України № 8 від 02.01.2019 та здійснив первинний аналіз документів (інформації) про валютні операції, на які розповсюджуються вимоги цього Положення, до моменту проведення валютної операції з метою виявлення сумнівної валютної операції. Виявлення сумнівної валютної операції може здійснюватися шляхом установлення наявності індикатора, зазначеного в Додатку 1 до Положення. За однією валютною операцією може бути встановлено декілька індикаторів (пункт 6 Положення).

При розгляді операції перерахування коштів відповідно до Контракту №01_09_11 від 01.09.2011 Банком було виявлено 3 індикатори:

41 «Умови розрахунку за валютною операцією передбачають використання компаній-оболонок (shell companies), які мають ознаки, визначені в рекомендаціях Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) (включаючи наявність непрозорої структури власності)». Згідно підпункту 101, пункту 2 «Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» (затверджено Постановою Правління НБУ №417 від 26.06.2015).

«компанія-оболонка - юридична особа-нерезидент, яка не здійснює фактичної господарської діяльності в країні реєстрації...».

42 «Учасники валютних операцій мають реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державах (на територіях), що включені до сформованого банком списку ризикових держав (територій)».

Висновок про наявність даного індикатор був зроблений на підставі того, що контрагент за Контрактом має реєстрацію в Панамі, яка в свою чергу включена до переліку офшорних зон Розпорядженням Кабінету Міністрів України №143-р від 23.02.2011 «Про віднесення держав до переліку офшорних зон». Крім того, відповідно до розпорядження КМУ, внутрішнього наказу Банку №103 від 22.03.2019, додатку № 2 - Республіка Панама віднесена Банком до ризикової Країни, що виключає здійснення валютної операції при участі контрагентів з зазначеної країни.

51 «Виконання зобов`язань за імпортними договорами (контрактами) щодо здійснення розрахунків за фактично поставлену продукцію на територію України за митними деклараціями, оформлення яких було проведено до 01 січня календарного року, який передує моменту здійснення/наміру здійснення валютної операції».

Висновок про наявність даного індикатор був зроблений на підставі того, що до Банку надійшла МД (митна декларація) МД №100190000/2011/199150 від 25.11.2011 на загальну суму 316 000,00 доларів США. При цьому, несплачена частина за цією МД становить 136 150,00 доларів США.

Вищевказані обставини саме і стали підставами для визнання валютної операції позивача такою, що має ознаки ризикової та сумнівної. Товариством не надано належних доказів на спростування вказаних відомостей про валютну операцію.

Визнання валютної операції Товариства сумнівною стало підставою для відмови Банку в здійснення такої операції. Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.05.2019 в справі № 910/4043/18.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов обґрунтованого висновку щодо правомірності здійсненої Банком відмови, яка узгоджується із приписами статті 1074 ЦК України та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини, наведенні норми та беручи до уваги, що Товариством не надано суду належних та допустимих доказів у розумінні статей 76, 77 ГПК України наявності обставин, які б у своїй сукупності дали б змогу дійти протилежного висновку, то за таких підстав позовні вимоги не підлягають задоволенню.

При цьому, суд відзначає, що інші доводи сторін не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до приписів статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 73-80, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАСКОС УКРАЇНА" до Акціонерного товариства "СБЕРБАНК" про зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

2. Судові витрати, пов`язані з розглядом справу покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАСКОС УКРАЇНА".

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 20.11.2020.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ