ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 804/1521/17

адміністративне провадження № К/9901/61203/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 804/1521/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТТОРГ-15"

до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області

про скасування постанови та припису

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТТОРГ-15" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року (головуючий суддя: Турлакова Н.В.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2018 року (колегія у складі: головуючого судді Іванова С.М., суддів: Панченко О.М. Чередниченко В.Є.), -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У лютому 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПТТОРГ-15" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №16/4.7-11 від 27 січня 2017 року в частині припису «в подальшій роботі забезпечити дотримання вимог ч. 1,3 ст. 24 КЗпП України»;

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу №29/4.7-11/114 від 15 лютого 2017р.

2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що на підставі проведеної перевірки відповідачем винесено Припис № 16/4.7-11 від 27 січня 2017 року та Постанову про накладення штрафу від 15 лютого 2017р. № 29/4.7-11/114. Зі змісту вказаного припису вбачається, що ТОВ «ОПТТОРГ-15» в подальшій роботі повинен забезпечити дотримання вимог ч. 1, 3 статті 24 Кодексу законів про працю та вимог п. 2.5. глави 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. Постановою на позивача накладено штраф у розмірі 280 000 гривень за порушення вимог ч. 1,3 статті 24 КЗпП. Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПТТОРГ -15"- Замовник, уклав договори про надання послуг з виконавцями, зокрема ОСОБА_1 договір №291116/3 від 29.11.2016р., ОСОБА_2 договір №310816/2 від 31.08.2016р., ОСОБА_3 договір № 021216/7 від 02.12.2016р. Відповідно до предмету вищевказаних договорів замовник доручає і оплачує, а виконавець, кожний окремо, приймає на себе зобов`язання надати послуги визначені в п. 1.2. Договору у порядку та на умовах визначених Договором та вимогам Цивільного законодавства України (п. 1.1. Договорів). Проте в оскаржуваній постанові про накладення штрафу зазначено, що у позивача були відсутні підстави для укладення договорів цивільно-правового характеру з громадянами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , дані договори носять ознаки трудових, отже повинні були оформлюватись відповідно до вимог чинного законодавства про працю. Позивач вважає, що зроблені уповноваженими особами Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області висновки, викладені у приписі та постанові незаконними, необґрунтованими, протиправними та таким, що підлягають скасуванню.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2017 у задоволенні позову відмовлено.

4. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2017 залишено без змін.

5. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що правовідносини між позивачем та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 носять ознаки, притаманні саме трудовим відносинам між роботодавцем та найманим працівником, при цьому, дії позивача щодо надання трудовому договору форми цивільно-правового перешкоджає реалізації працівником права на працю, гарантованого Конституцією та Кодексом законів про працю України, а також права на соціальний захист у випадку безробіття, при тимчасовій втраті працездатності у разі нещасного випадку на виробництві або внаслідок професійного захворювання, права на відпочинок, щорічну оплачувану відпустку, право на здорові і безпечні умови праці, на об`єднання в професійні спілки тощо.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. У вересні 2018 року позивач звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018, в якій просить скасувати вказані рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

7. В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначив про те, що чинне законодавство не містить обов`язкових приписів, у яких випадках сторони зобов`язані укладати трудові договори, а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних послуг, робіт. Зауважено, що факт надання послуг за укладеними цивільно-правовими договорами з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 підтверджується актами-приймання передачі послуг. При цьому по укладеному з ОСОБА_1 цивільно-правовому договору взагалі не надавались жодні послуги з огляду на відсутність у позивача відповідної потреби. Приписами укладених із вказаними особами договорів не вбачається жодних ознак підпорядкування виконавців послуг внутрішньому трудовому розпорядку замовника, нормування та організації праці виконавців.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. 10.09.2018 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.

9. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2018, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Смокович М.І., судді: Бевзенко В.М., Данилевич Н.А.

10. Ухвалою Верховного суду від 17.10.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТТОРГ-15" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018.

11. На підставі службової записки судді-доповідача Смоковича М.І. від 28.04.2020 №1032/0/64-20 щодо настання обставин, які унеможливлюють розгляд судових справ, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати суддів Бевзенка В.М., Білоуса О.В., Стрелець Т.Г., на підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 28.04.2020 №687/0/78-20, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2020, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Смоковича М.І., суддів Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.

12. У зв`язку з постановленням Верховним Судом 29.04.2020 ухвали №К/9901/61203/18 про відведення судді-доповідача Смоковича М.І. та суддів Данилевич Н.А., Шевцової Н.В., на підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30.04.2020 №715/0/78-20, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2020, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С.Г., суддів Мороз Л.Л., Рибачука А.І.

13. Ухвалою Верховного Суду від 17.11.2020 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 18.11.2020.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Як встановлено судами попередніх інстанції, згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПТТОРГ-15" зареєстровано 13.03.2015.

15. Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПТТОРГ-15" уклало договори про надання послуг з громадянами ОСОБА_1 № 291116/3 від 29.11.2016, ОСОБА_2 № 310816/2 від 31.08.2016, ОСОБА_3 № 021216/7 від 02.12.2016.

16. Відповідно до вказаних договорів замовник доручає і оплачує, а виконавець приймає на себе зобов`язання надати послуги визначені в п. 1.2. цього договору у порядку та на умовах визначених цим договором та вимогами Цивільного законодавства України. За цим договором виконавець приймає на себе зобов`язання надати наступні послуги:

- проведення презентацій покупцям замовника нових товарів та товарів супутнього попиту в магазинах замовника;

- проведення рекламно-інформаційних акцій для покупців товарів в магазинах замовника;

- розповсюдження рекламних матеріалів замовника в магазинах замовника;

- організація прийому та приймання товарів від постачальників на склад магазину замовника;

- надання консультацій покупцям замовника щодо ціни, властивостей, смакових якостей, кулінарного призначення і харчової цінності товарів за його взаємозамінності іншими товарами в магазинах;

- проведення перевірки прийнятих товарів на склад магазину замовника на відповідність маркуванню, на наявність штрих коду, сертифіката якості або посвідчення про якість;

- проведення перевірки строків реалізації та придатності товарів, які реалізовуються в магазинах замовника;

- розміщення та викладка товарів замовника на торговому обладнанні (вітрини, холодильні камери і т.д.), розміщеному в магазинах замовника способом, що заохочують імпульсивні покупки товарів;

- підготовка та прикріплення цінників в магазинах замовника;

- збирання, оформлення та викладка подарункових та святкових наборів в магазинах замовника;

- організація роздрібної торгівлі товарів в магазинах замовника;

- обслуговування покупців замовника під сам роздрібного продажу товарів в магазинах замовника;

- проведення розрахунку необхідної і достатньої (балансу) кількості товарів у магазинах замовника для забезпечення його запасів та наявності в магазинах замовника;

- збір та аналіз інформації щодо рівня попиту покупців до товарів замовника, які продаються в магазинах замовника. (п.1.2. договору).

17. Також в договорі зазначено: порядок надання послуг (в т.ч. послуги надаються виконавцем на території замовника, при цьому замовник забезпечує надання виконавцю матеріалів, документів, інформації, технічних засобів і обладнання в обсязі необхідному для надання послуг), ціна та порядок розрахунків, права та обов`язки сторін (в т.ч. виконавець зобов`язаний самостійно виконувати та дотримуватися вимог законодавства з охорони праці, санітарних норм, пожежної безпеки, технічних правил, експлуатації обладнання наданого замовником для надання послуг за даним договором, забезпечити належне збереження документів, матеріалів, технічних засобів і обладнання наданого замовником для надання послуг за даним договором), відповідальність сторін, порядок вирішення спорів, строк дії договору та порядок його зміни та розірвання, інші умови, реквізити і підписи сторін.

18. В період з 23.01.2017 по 27.01.2017 головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Криворізькому регіоні Клімчуком О.В. на підставі наказу № 96-П від 19.01.2017 та направлення на перевірку № 8/4.7-11 від 19.01.2017 була проведена позапланова перевірка ТОВ «ОПТТОРГ-15» з питань додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за результатами якої був складений акт перевірки № 29/4.7-11 від 27.01.2017.

19. За наслідками проведення перевірки винесено припис від 27.01.2017 № 16/4.7-11, яким ТОВ «ОПТТОРГ - 15», в якому зазначено, що головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Криворізькому регіоні Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Клімчуком О.В. у присутності головного бухгалтера ТОВ «ОПТТОРГ - 15» проведена позапланова перевірка за згодою Держпраці на проведення перевірки № 472/4.3/4.2-ДП-17 від 17.01.2017 на підставі звернення громадянки ОСОБА_1 проведена перевірка додержання вимог законодавства про працю. Перевіркою встановлено порушення вимог чинного трудового законодавства: ч. 1,3 ст. 24 КЗпП України, п.2.5. гл. 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. Вказаним приписом позивачу приписано в подальшій роботі забезпечити дотримання вимог ч. ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України, п.2.5 гл. 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.

20. Також Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області винесено постанову № 29/4.7-11/114 від 15.02.2017 про накладення на позивача штрафу у розмірі 280 000 грн. за порушення вимог КЗпП України, а саме за ч.1, 3 ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

21. Вважаючи вказані припис та постанову незаконними позивач звернувся до суду з даним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

23. Згідно ч. 1 ст. 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

24. Процедуру проведення Державною інспекцією України з питань праці та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці у межах повноважень, встановлено Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 02 липня 2012 року № 390, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 липня 2012 року за № 1291/21603 (далі по тексту - Порядок № 390).

25. Відповідно до абз.1, 3 п.3 Порядку № 390, в редакції на момент проведення перевірки, визначено, що інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Позапланова перевірка проводиться незалежно від кількості раніше проведених перевірок за наявності підстав, визначених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

26. В свою чергу, в абз. 5 ч. 1 ст. 6 Закону № 877-V передбачено, що підставами для здійснення позапланових заходів є: обґрунтоване звернення фізичної особи про порушення суб`єктом господарювання її законних прав. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

27. Тобто, позаплановий захід може здійснюватись для перевірки звернення фізичної особи про порушення суб`єктом господарювання її законних прав за умови надання згоди на його проведення центральним органом виконавчої влади.

28. В даному випадку 20.12.2016 ОСОБА_1 звернулась до Управління Держпраці у Черкаській області із скаргою на ТОВ «ОПТТОРГ-15» про захист її трудових прав. Вказана скарга була підписана також ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

29. Зазначене колективне звернення було направлене за належністю до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області відповідно до листа від 20.12.2016 року № Ко-727/14-1.

30. Відповідно до листа від 17.01.2017 № 472/4.3/4.2-ДП-17 Державною службою України з питань праці було погоджено проведення позапланової перевірки ТОВ «ОПТТОРГ-15».

31. З огляду на вищенаведені обставини, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідачем було в повній мірі дотримано приписи чинного законодавства для здійснення відповідного позапланового заходу, а саме наявним було звернення фізичних осіб про порушення суб`єктом господарювання їх законних прав та згода на його проведення центрального органу виконавчої влади.

32. Що стосується виявлених в ході перевірки порушень, колегія суддів зазначає наступне.

33. Визначення трудового договору міститься у частині першій статті 21 КЗпП України та означає угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

34. За приписами статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

35. Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

36. При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

37. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

38. Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 ЦК України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

39. Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

40. Обов`язок підрядника виконати роботу або виконавця надати послугу на свій ризик говорить про те, що він не може відмовитися від прийняття на себе певних негативних наслідків, що виникають при виконанні підрядних робіт.

41. За приписами статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

42. Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання кінцевих результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється.

43. Згідно зі статтею 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли угоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є - предмет договору, умови, визначені законом як істотні чи необхідні для договору даного виду, а також всі ті умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода. Згідно зі статтею 6 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента і визначенні умов договору з врахуванням законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

44. За положеннями частини першої статті 854 ЦК України замовник виплачує належну підрядчику суму за результатами виконаної роботи. Щодо наданих послуг винагорода за виконану роботу (надані послуги) виплачується виконавцю в розмірі, в терміни і в порядку, який встановлений в договорі (частина перша статті 903 ЦК України).

45. Отже основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності; за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності, гарантії та компенсації передбачені для працівника, а також обов`язки роботодавця залишаються за його межами.

46. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, виконавець не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

47. З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

48. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.06.2019 у справі №815/954/18, від 03.03.2020 у справі №1540/3913/18, від 07.09.2020 у справі №520/526/19.

49. Враховуючи зазначене вище правове регулювання трудових та цивільно правових відносин, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, які вірно визначили сутність правовідносин, які виникли між ТОВ «ОПТТОРГ-15» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме, що такі правовідносини мають ознаки трудових і повинні врегульовуватися за правилами КЗпП України.

50. Так, судами встановлено та матеріалами справи підтверджено наступні обставини, які мають значення для правильного вирішення спору у цій справі.

51. У розділі 1.2. договорів про надання послуг № 291116/3 від 29.11.2016, № 310816/2 від 31.08.2016, № 021216/7 від 02.12.2016, укладених позивачем: «Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання особисто виконувати роботи: організація прийому та приймання товарів від постачальників на склад магазину Замовника, розміщення та викладка товарів Замовника на торговому обладнанні (вітрини, холодильні камери і т.д.) розміщеному в магазинах Замовника способом, що заохочують імпульсивні покупки товарів», тобто виконують роботу з реалізації товарів, що вказує на наявність трудових відносин.

52. Розділом 4.4. вищевказаних договорів передбачено, що «Під час надання послуг виконувати письмові та усні вказівки Замовника або уповноваженої особи Замовника щодо предмету надання; самостійно виконувати та дотримуватись вимог законодавства з охорони праці, санітарних норм, пожежної безпеки, технічних правил експлуатації обладнання наданого замовником для надання послуг за даним договором; забезпечити належне зберігання документів, матеріалів, технічних засобів і обладнання наданого Замовником для надання Виконавцем послуг за даним договором».

53. Колегія суддів звертає увагу, що підрядник, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує і виконує свою роботу, що вказує на підпорядкованість вимогам з охорони праці і Правил протипожежної безпеки підприємства. Трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку та ст. 142 КЗпПУ, що свідчить про наявність трудових відносин і підпадає під вимоги чинного законодавства про працю України.

54. В розділі 2.2. договорів про надання послуг від 29.11.2016, 31.08.2016, 02.12.2016 зазначено, що «Послуги надаються Виконавцем на території Замовника. При цьому Замовник забезпечує надання Виконавцю матеріалів, документів, інформації, технічних засобів і обладнання в обсязі необхідному для надання послуг» - підрядник, на відміну від працівника, самостійно організовує і виконує свою роботу, що також свідчить про характер трудових відносин між позивачем та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

55. Підрозділом 4.4.3. договорів про надання послуг № 291116/3 від 29.11.2016, №310816/2 від 31.08.2016 р., № 021216/7 від 02.12.2016 р. передбачено, що «Під час надання послуг виконувати письмові та усні вказівки Замовника або уповноваженої особи Замовника щодо предмету надання», що свідчить про певну підпорядкованість та нормування праці.

56. Норми праці - норми виробітку, часу, обслуговування, чисельності.

57. Відповідно до основних форм витрат праці виділяють дві групи об`єктів нормування праці: витрати робочого часу і витрати робочої сили.

58. Норми виробітку - це встановлений обсяг роботи, який працівник (група працівників відповідної кваліфікації) повинен виконати (виготовити) за одиницю робочого часу за певних організаційно-технічних умов.

59. Норма часу - це кількість робочого часу, яка витрачається на виробництво одиниці продукції чи роботи. Вона також прийматися в розрахунку на одного робітника або їх групу.

60. Норма часу є показником, оберненим до показника норми виробітку - чим нижче норма часу, тим вище норма виробітку. Норми часу і норми виробітку застосовуються при відрядній оплаті праці, коли її величина залежить від обсягу виконаної роботи чи виробленої продукції. Частина перша ст. 85 КЗпП вимагає, щоб норми праці встановлювалися для працівників, які їх виконують, що також свідчить про трудові відносини.

61. Таким чином, вищевказані особи фактично виконували посадові обов`язки відповідних найманих працівників, а саме продавця продовольчих товарів, за наявності відповідних вакантних посад, що не спростовано позивачем.

62. Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що укладені позивачем з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 цивільно-правові договори мали всі ознаки строкових трудових договорів, а саме угоди укладені на певний термін, впродовж якого ведеться облік робочого часу відпрацьованих годин, нарахування та оплата праці проводиться згідно відпрацьованих годин.

63. Надання трудовому договору форми цивільно-правового договору перешкоджає реалізації працівником права на працю, гарантованого статтею 2 Кодексу законів про працю України, а також права на соціальний захист у випадку безробіття, при тимчасовій втраті працездатності у разі нещасного випадку на виробництві або внаслідок професійного захворювання, права на відпочинок, щорічну оплачувану відпустку, право на здорові і безпечні умови праці, на об`єднання в професійні спілки.

64. Крім того, відповідно до колективного звернення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , останні повідомили про порушення їх трудових прав, зокрема в частині виплати заробітної плати, а також щодо обліку робочого часу. При цьому, з вказаного звернення вбачається, що скаржники сприймали укладені з ними договори, саме як трудові та в повному обсязі виконували усі вказівки керівництва щодо виходу на робоче місце та порядку виконання відповідних завдань, що не відповідає принципам та меті укладення цивільно-правового договору.

65. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про те, що правовідносини між позивачем та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 носять ознаки, притаманні саме трудовим відносинам між роботодавцем та найманим працівником, а тому відповідачем правомірно прийнято оскаржувані припис та постанову про накладення штрафу за порушення вимог КЗпП України, у зв`язку з чим позов задоволенню не підлягає.

66. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів попередніх інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

67. Суд касаційної інстанції при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява № 303-A, п. 29).

68. Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Верховний Суд виходить з такого, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанцій, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

69. У відповідності до частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 345, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТТОРГ-15" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіС.Г. Стеценко Л.Л. Мороз А.І. Рибачук