-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 березня 2010 року м. Ясинувата
Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючий суддя Бичков П.Ю.
при секретарі Костилєва Д.Є.
за участю позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в приміщенні Ясинуватського міськрайонного суду в Донецькій області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
В С Т А Н О В И В:
17 лютого 2010 року ОСОБА_1 звернувся до Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги фактичним припиненням сімейних відносин і неможливістю збереження сім’ї. Вважає, що їх сумісне проживання стало неможливим і просить суд розірвати шлюб.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги, на обґрунтування яких послався на обставини, викладені в позові, та зазначив, що 30 серпня 1997 року перебуває з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, мають не повнолітню доньку ОСОБА_3. Спільне з відповідачем життя виявило, що у кожного з них різні, не співпадаючи погляди на питання подружніх взаємовідносин, що призвело до втрати порозуміння, поваги і любові один до одного. За цих підстав вони з 10 червня 2007 року припинили шлюбні відносини, мешкають окремо за різними адресами, не ведуть спільне господарство і фактично не спілкуються між собою. За час окремого проживання він дійшов висновку, що примирення між ними та подальше спільне проживання неможливе, а збереження шлюбу суперечить інтересам кожного із них.
Посилаючись на наведені обставини ОСОБА_1 просить суд розірвати шлюб між ним та ОСОБА_2, судові витрати віднести на рахунок позивача.
Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні позов про розірвання шлюбу визнала та пояснила, що у зв’язку з погіршенням стосунків з 10 червня 2007 року вона і ОСОБА_1 фактично припинили шлюбні відносини і проживання однією сім’єю, з цього часу вони мешкають окремо, майже не зустрічаються. Вона погоджується з обставинами, викладеними ОСОБА_1. Вважає, що сім’я існує формально, вони втратили порозуміння, тому збереження сімейних відносин є неможливим.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України), суд встановив наступне.
ОСОБА_1 і ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 30 серпня 1997 року у виконкомі Очеретинської селищної ради Ясинуватського району Донецької області, актовий запис № 23. Від спільного життя подружжя мають не повнолітню доньку ОСОБА_3. Для кожного з подружжя цей шлюб перший.
Відповідно до положень статті 51 Конституції України та частини 1 статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, згідно припису статті 112 частини 2 Сімейного кодексу України, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. При цьому суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Як убачається із матеріалів справи і встановлено судом, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з 10 червня 2007 року припинили шлюб, не проживають однією сім’єю і не ведуть сумісне господарство. За цей час подружжя не здійснили дій щодо збереження родинних стосунків, між ними встановились неприязнені взаємовідносини. Суд вважає, що за таких обставин надання подружжю строку для примирення у даному випадку суперечить моральним засадам суспільства.
Згідно до положень статті 3 СК України сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають спільні права та обов’язки.
Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, оцінивши надані сторонами в силу вимог статті 60 ЦПК України докази в їх сукупності, приймаючи до уваги існуючи взаємини між подружжям та причини розлучення, небажання кожного з них продовжувати шлюбні відносини, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та збереження їх сім’ї неможливе і суперечить інтересам кожного з них інтересам позивача ОСОБА_1 – відповідачки ОСОБА_2, що має істотне значення, заява відповідає дійсній волі чоловіка, тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розмір і розподіл судових витрат, суд приймає до уваги ступінь відповідальності кожного з подружжя у розпаді сім’ї, враховує їх матеріальне і сімейне становище, тому відповідно до ст. 88 ЦПК України, вважає за необхідне витрати при реєстрації розірвання шлюбу покласти на позивача ОСОБА_1 у розмірі 17 гривень, звільнивши відповідачку від сплати судового збору.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 11, 60, 88, 212, 213, 214, 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 110-112 Сімейного кодексу України,
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, зареєстрований 30 серпня 1997 року у виконкомі Очеретинської селищної ради Ясинуватського району Донецької області, актовий запис № 23, - розірвати.
При реєстрації розірвання шлюбу стягнути на користь держави з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 17 гривень, відповідачку ОСОБА_2 від сплати судових витрат звільнити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви на апеляційне оскарження.
Суддя: П.Ю. Бичков
скопійовано
-
скопійовано
-
