Справа № 420/442/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (бульвар Лесі Українки,26, м. Київ, 01133), за участю третьої особи на боці відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Жемчужина» (вул. Василя Тютюнника,буд.28-Б, м. Київ, 03150) про визнання протиправними дій Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо видачі дозволу на виконання будівельних робіт IV 113190522026 об`єкта «Будівництво комплексу адміністративних будівель та допоміжних споруд громадського призначення для розвитку інфраструктури відпочинку за адресою: м. Одеса, Приморський район, пляж «Аркадія», 1 та пляж « ІНФОРМАЦІЯ_1 »,3; Одеська область, м. Одеса, Приморський район, інше пляж «Аркадія», 1 та пляж «Аркадія»,3» та його скасування, зобов`язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України вести відомості до реєстру дозвільних документів про скасування дозволу на виконання будівельних робіт IV 113190522026 об`єкта «Будівництво комплексу адміністративних будівель та допоміжних споруд громадського призначення для розвитку інфраструктури відпочинку за адресою: м. Одеса, Приморський район, пляж «Аркадія», 1 та пляж « ІНФОРМАЦІЯ_1 »,3; Одеська область, м. Одеса, Приморський район, інше пляж «Аркадія», 1 та пляж «Аркадія»,3»,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, за участю третьої особи на боці відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Жемчужина» за результатом якого позивач просить (з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог):

визнати протиправним дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України, щодо видачі дозволу на виконання будівельних робіт ІУ 113190522026 об`єкта «Будівництво комплексу адміністративних будівель та допоміжних споруд громадського призначення для розвитку інфраструктури відпочинку за адресою: м. Одеса, Приморський район, пляж «Аркадія», 1 та пляж «Аркадія», 3; Одеська обл., м. Одеса, Приморський, інше пляж "Аркадія" 1 та пляж "Аркадія", 3» та скасувати його;

зобов`язати Державну архітектурно-будівельної інспекції України вести відомості до реєстру дозвільних документів про скасування дозволу на виконання будівельних робіт ІУ 113190522026 об`єкта «Будівництво комплексу адміністративних будівель та допоміжних споруд громадського призначення для розвитку інфраструктури відпочинку за адресою: м. Одеса, Приморський район, пляж «Аркадія», 1 та пляж «Аркадія», 3; Одеська обл., м. Одеса, Приморський, інше пляж "Аркадія" 1 та пляж "Аркадія", 3».

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що Державною архітектурно-будівельною інспекцією України було протиправно надано дозвіл на виконання будівельних робіт для будівництва об`єкта «Будівництво комплексу адміністративних будівель та допоміжних споруд громадського призначення для розвитку інфраструктури відпочинку за адресою: м. Одеса, Приморський район, пляж «Аркадія», 1 та пляж «Аркадія», 3; Одеська обл., м. Одеса, Приморський, інше пляж "Аркадія" 1 та пляж "Аркадія", 3, що знаходиться в рекреаційній зоні, що свідчить із змісту генерального плану міста Одеси, плану зонування міста Одеси (Зонінг). Крім того, зазначено, що Відповідно до генерального плану міста Одеси, затвердженого рішенням Одеської міської ради №6489-УІ від 25.03.2015 р., будівництво «Будівництво комплексу адміністративних будівель та допоміжних споруд громадського призначення для розвитку інфраструктури відпочинку за адресою: м. Одеса, Приморський район, пляж «Аркадія», 1 та пляж «Аркадія», 3; Одеська обл., м. Одеса, Приморський, інше пляж "Аркадія" 1 та пляж "Аркадія", 3» розташоване в рекреаційній зоні із цільовим призначенням «зелена зона загального користування». Відповідно до експлікації до генерального плану міста Одеси, зона під будівництво маркована за номером 99.1 із визначенням «ПАРК «ЮВІЛЕЙНИЙ». Разом з цим, відповідно до плану зонування території (зонінг) міста Одеси, затвердженого рішенням Одеської міської ради №1316-УІІ від 19.10.2016 року, будівництво «Будівництво комплексу адміністративних будівель та допоміжних споруд громадського призначення для розвитку інфраструктури відпочинку за адресою: м. Одеса, Приморський район, пляж «Аркадія», 1 та пляж «Аркадія», 3; Одеська обл., м. Одеса, Приморський, інше пляж "Аркадія" 1 та пляж "Аркадія", 3» розташоване в зоні Р-Зп. Рекреаційна зона озеленених територій загального користування Р-3 (Р-Зп), це зона призначена для організації повсякденного відпочинку населення. До зони входять парки, сквери, бульвари та інші озеленені території, що активно використовуються населенням для відпочинку, об`єкти відпочинку, туризму, спортивні та рекреаційні для дітей та дорослих. Отже, на переконання позивача ані положенням генерального плану міста Одеси, ані положенням план зонування території (зонінг) міста Одеси не передбачено будівництво «Будівництво комплексу адміністративних будівель та допоміжних споруд громадського призначення для розвитку інфраструктури відпочинку за адресою: м. Одеса, Приморський район, пляж «Аркадія», 1 та пляж «Аркадія», 3; Одеська обл., м. Одеса, Приморський, інше пляж "Аркадія" 1 та пляж "Аркадія", 3, що в свою чергу прямо суперечить положенням ст.5 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Таким чином, позивач стверджує, що Враховуючи наведене вище, приймаючи рішення про надання Дозволу на виконання будівельних робіт, посадові особи Державної архітектурно-будівельної інспекції України діяли протиправно, в порушення ст. 5, п.п. 2. 3. ч.4 ст.37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки Генеральний план міста Одеси, плану зонування міста Одеси передбачається використання вказаної земельної ділянки під розміщення парку, скверу, зелених зон загального використання, та жодним чином не передбачає розміщення комплексу адміністративних будівель та допоміжних споруд громадського призначення для розвитку інфраструктури відпочинку. У зв`язку з чим позивач звернувся до суду за захистом свої прав.

Ухвалою суду від 22.01.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання по вказаній справі, на « 20» лютого 2020 року о « 10» годині « 00» хвилин

17.02.2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому Держархбудінспекція заперечує проти задоволення позовної заяви у повному обсязі, вважає позов безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, зазначивши, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Жемчужина» та всі надані відповідно до законодавства документи, видала в установлені законом порядку та строки дозвіл IУ 113190522026 на будівництво комплексу адміністративних будівель та допоміжних споруд громадського призначення для розвитку інфраструктури відпочинку за адресою: м. Одеса, Приморський район, пляж «Аркадія», 1 та пляж « ІНФОРМАЦІЯ_1 », 3; Одеська область, м. Одеса, Приморський район, інше пляж «Аркадія», 1 та пляж «Аркадія», 3, за класом наслідків ССЗ. Відповідно до норм чинного законодавства та до своїх повноважень.

20.02.2020 року від третьої особи на боці відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Жемчужина» надійшли пояснення на позовну заяву, в яких ТОВ «Жемчужина» не погоджується з заявленими ОСОБА_1 позовними вимогами, як необґрунтованими та безпідставними, та вважає, що вони не підлягають задоволенню, оскільки у відповідності до вимог Закону України «Про регулювання містобудівної Діяльності» Товариством з обмеженою відповідальністю «Жемчужина» 11.04.2018 року були отримані містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта: будівництво комплексу адміністративних будівель та допоміжних споруд громадського призначення для розвитку інфраструктури відпочинку за адресою: м. Одеса, Приморський район, пляж «Аркадія», 1 та пляж «Аркадія», 3; за рахунок знесення об`єкта нерухомого майна, а саме: нежитлових приміщень нежитлової будівлі, які розміщені за адресою: м. Одеса, пляж «Аркадія», 3, та які знаходяться у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Жемчужина», на земельних ділянках, які знаходяться в оренді у Товариства з обмеженою відповідальністю «Жемчужина» (коригування раніше узгодженої проектної документації з будівництва готельно-розважального комплексу за адресою: м. Одеса, пляж «Аркадія», 1). Пунктом 3 зазначених містобудівних умов та обмежень визначено, що відповідно з положеннями плану зонування території (зонінгу) м. Одеси, затвердженого рішенням Одеської міської ради 19.10.2016 №1316-VII, земельні ділянки розміщені на території, яка знаходиться у зоні - Р-Зп, яка призначена для повсякденного відпочинку населення. Однім із Супутніх видів використання території є розміщення адміністративних будівель, допоміжних споруд та інфраструктури для відпочинку. Пунктом 9 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної документації» визначено, що саме план зонування території (зонінг), як містобудівна документація, визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. Крім того зазначено, що відповідно до даних Державного земельного кадастру України та як зазначено в містобудівних умовах та обмеженнях для проектування об`єкта будівництва, земельні ділянки з кадастровими номерами 5110137500:53:003:0048, 5110137500:5ІЗ:003:0052, 5110137500:53:003:0049, 5110137500:53:003:0050, 5110137500:53:003:0252, 5110137500:53:003:0051, які перебувають в користуванні ТОВ «Жемчужина» на умовах оренди, відносяться до категорії земель за основним цільовим призначенням: - землі рекреаційного призначення, вид цільового визначення згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель - Е.07.01 (для будівництва і обслуговування об`єктів рекреаційного призначення). Тобто, для реалізації заявлених намірів щодо забудови земельної ділянки ТОВ «Жемчужина» не потрібно було звертатися до власника земельної ділянки для зміни її цільового призначення.

Ухвалою суду від 23.03.2020 року зупинено провадження по справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.

Ухвалою суду від 26.05.2020 року залишено без задоволення клопотання представника ТОВ «Жемчужина» про закриття провадження по справі.

Ухвалою суду від 26.05.2020 року призначено наступне підготовче судове засідання на « 14» липня 2020 року о « 12» годині « 00» хвилин за участю сторін.

Ухвалою суду від 04.08.2020 року закрито підготовче провадження у справі. Призначено адміністративну справу до судового розгляду на « 18» серпня 2020 року о « 11» годині « 30» хвилин за участю сторін.

Ухвалою суду від 14.09.2020 року зупинено провадження по справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів, але не пізніше 29.09.2020 року.

Ухвалою суду від 29.09.2020 року зупинено провадження по справі до моменту надання додаткових письмових доказів по справі, але не пізніше 28.10.2020 року.

Ухвалою суду від 05.11.2020 року, яку занесено до протоколу судового засідання, поновлено провадження у справі та згідно ч.9 ст.205 КАС України, вирішено продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження з ухваленням рішення 12.11.2020 року.

Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

На підставі договору оренди від 27 грудня 2004 року, укладеного з Одеською міською радою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Жемчужина» отримало право оренди на розташовані за адресою: м. Одеса, Приморський район, пляж «Аркадія», 1:

земельну ділянку з кадастровим номером 5110137500:53:003:0048, площею 6417,0 кв.м., для будівництва та подальшої експлуатації й обслуговування готельно-розважального комплексу та благоустрою території;

земельні ділянки з кадастровими номерами 5110137500:53:003:0052 та 5110137500:53:003:0049, загальною площею 1156,0 кв.м., для будівництва та подальшої експлуатації трансформаторної підстанції з дизельгенераторною і майданчиком для розвороту транспорту;

земельні ділянки з кадастровими номерами 5110137500:53:003:0050 та 5110137500:53:003:0051, загальною площею 10398,0 кв.м., для виконання робіт з організації проїзду до готельно-розважального комплексу та благоустрою території. На цій земельній ділянці, з кадастровим номером 5110137500:53:003:0050 за замовленням Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради на підставі рішення виконавчого комітету Одеської місткої ради №197 від 25.05.2017 року проводяться роботи з укріплення схилу та стабілізацією зсувних процесів в районі північної частини пляжу «Аркадія» в м. Одесі».

Земельна ділянка з кадастровим номером 5110137500:53:003:0252, площею 0,4940 га надана Товариству на підставі договору оренди від 23.02.2018 року терміном на 20 років. Цільове призначення - для будівництва об`єктів рекреаційного призначення.

Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради видало ТОВ «Жемчужина» містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за адресою: м. Одеса, Приморський район, пляж «Аркадія», 1 та пляж «Аркадія», 3 №01-06/57 від 11.04.2018 року.

Вид будівництва, адреса або місцезнаходження земельної ділянки: будівництво комплексу адміністративних будівель та допоміжних споруд громадського призначення для розвитку інфраструктури відпочинку за адресою: м.Одеса, Приморський район, пляж «Аркадія», 1 та пляж «Аркадія», 3, за рахунок знесення об`єкта нерухомого майна, а саме: нежитлових приміщень нежитлової будівлі, які розміщені за адресою: м. Одеса, пляж «Аркадія», 3, та які знаходяться у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕМЧУЖИНА», на земельних ділянках, які знаходяться в оренді у Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕМЧУЖИНА» (коригування раніше узгодженої проектної документації з будівництва готельно-розважального комплексу за адресою: м. Одеса, пляж «Аркадія», 1).

12.10.2018 року Державна архітектурно-будівельна інспекція України надала дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ113182851539 замовнику: Управлінню інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради, генеральному підряднику ТОВ «Бурові технології+» для «Будівництва підпірних стін з під`їзною дорогою і елементами інженерного захисту з укріпленням схилу та стабілізацією зсувних процесів в районі північної частини пляжу «Аркадія» в м. Одеса», місце розташування об`єкта будівництва м. Одеса, Приморський район, пляж «Аркадія 1 та пляж «Аркадія» 3», код об`єкта 2112,9, клас наслідків: значні наслідки (СС3) .

14.12.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Жемчужина», отримало відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт № ІУ133183482416, у зв`язку з неподанням документів, необхідних для прийняття рішення про видачу дозволу, а саме:

склад поданої проектної документації не відповідає вимогам п.10 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, шо затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 16.05.2011 №45 (із змінами та доповненнями) та ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»:

не подано в обсязі копії документів необхідних для отримання дозволу, шо суперечить частині 3 статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та додатку 10 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466:

не подано в повному обсязі копії правовстановлюючих документів відповідно до п.28 та додатку 10 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466, частини третьої статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме документів шо посвідчують право власності чи користування земельними ділянками;

у зв`язку із встановленням невідповідності поданих документів вимогам законодавства;

проектна документація оформлена без врахування вимог п.20 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, шо затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 16.05.2011 №45 (із змінами та доповненнями) та ДСТУ Б А.2.4-4:2009 «Основні вимоги до проектної та робочої документації»;

наміри забудови не відповідають містобудівній документації на місцевому рівні, шо суперечить статті 5 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування;

проектування здійснено за межами земельних ділянок на які подано правовстановлюючі документи, чим порушено вимоги ч.ч.4.5 ст.26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;

не виконано вимоги ТУ від «Одесаобленерго» щодо погодження проекту та щодо оформлення права власності чи користування земельними ділянками на яких проектуються зовнішні мережі:

при проектуванні не враховано вимоги вихідних даних та містобудівних умов та обмежень, шо суперечить ст.31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;

відповідно до інформації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельній ділянці наявні Обмеження у використанні. В проектній документації відсутні інформація щодо даних обмежень та рішення прийняті у відповідністю з їх наявністю:

відсутні інсолограми (оформлені відповідно ДСТУ-Н Б В.2.2-27:2010) забезпеченості нормативними умовами інсоляції житлових приміщень наближеної існуючої і перспективної житлової забудови відповідно до вимог ЯБН В2.2-15-2005 (розділ 3). СН № 2605-82 (пп. 4.5). ДСП № 173-96 (п 4.6) ДБН 360-92** (п. 3.13);

відповідно ДБН В.2.5-76:2014. відсутні рішення, щодо влаштування автоматизованих системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення.

26.10.2018 року за №ІУ133182992070, Товариству з обмеженою відповідальністю «Жемчужина» повторно відмовлено у видачі дозволу на виконання будівельних робіт, у зв`язку з неподанням документів, необхідних для прийняття рішення про видачу дозволу, а саме:

проектна документація оформлена без врахування вимог ДСТУ Б А.2.4-4:2009 «Основні вимоги до проектної та робочої документації»;

заява про видачу дозволу на виконання будівельних робіт оформлена без врахування вимог додатку 10 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466;

відсутні інсолограми забезпеченості нормативними умовами інсоляції житлових приміщень наближеної існуючої і перспективної житлової забудови відповідно до вимог ДБН В2.2-15-2005 (розділ 3). СН № 2605-82 (пп. 4.5). ДСП № 173-96 (п 4.6) ДБН 360-92** (п. 3.13).

21.02.2019 року Державна архітектурно-будівельна інспекція України, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Жемчужина» видала дозвіл IУ 113190522026 на будівництво комплексу адміністративних будівель та допоміжних споруд громадського призначення для розвитку інфраструктури відпочинку за адресою: м. Одеса, Приморський район, пляж «Аркадія», 1 та пляж «Аркадія», 3; Одеська область, м. Одеса, Приморський район, інше пляж «Аркадія», 1 та пляж «Аркадія», 3, за класом наслідків ССЗ.

Згідно з ч.1 ст.37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до ч.3 ст.37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» для отримання дозволу подається заява, до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; 2) копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою); 3) проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку; 4) копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника, засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації чи капітального ремонту; 5) копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд; 6) інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати; 7) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України «Про оцінку впливу на довкілля». Форма дозволу на виконання будівельних робіт, форма заяви, що подається для його отримання, форма відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт, порядок видачі та анулювання дозволу на виконання будівельних робіт визначаються Кабінетом Міністрів України.

Суд встановив, що відповідно до генерального плану міста Одеси, затвердженого рішенням Одеської міської ради №6489-VІ від 25.03.2015 року, будівництво «Будівництво комплексу адміністративних будівель та допоміжних споруд громадського призначення для розвитку інфраструктури відпочинку за адресою: м. Одеса, Приморський район, пляж «Аркадія», 1 та пляж «Аркадія», 3; Одеська обл., м. Одеса, Приморський, інше пляж "Аркадія" 1 та пляж "Аркадія", 3» розташоване в рекреаційній зоні із цільовим призначенням «зелена зона загального користування».

Відповідно до експлікації до генерального плану міста Одеси, зона під будівництво маркована за номером 99.1 із визначенням «ПАРК «ЮВІЛЕЙНИЙ».

Разом з цим, відповідно до плану зонування території (зонінг) міста Одеси, затвердженого рішенням Одеської міської ради №1316-VІІ від 19.10.2016 року, будівництво комплексу адміністративних будівель та допоміжних споруд громадського призначення для розвитку інфраструктури відпочинку за адресою: м. Одеса, Приморський район, пляж «Аркадія», 1 та пляж «Аркадія», 3; Одеська обл., м. Одеса, Приморський, інше пляж "Аркадія" 1 та пляж "Аркадія", 3» розташоване в зоні Р-Зп.

Рекреаційна зона озеленених територій загального користування Р-3 (Р-Зп), це зона призначена для організації повсякденного відпочинку населення. До зони входять парки, сквери, бульвари та інші озеленені території, що активно використовуються населенням для відпочинку, об`єкти відпочинку, туризму, спортивні та рекреаційні для дітей та дорослих (Пояснювальна записка до плану зонування території (зонінг) міста Одеси, арк. 37, посилання на офіційний сайт Одеської міської ради https://omr.gov.ua/ru/acts/council/89148/).

Відповідно до ч.2 ст.24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Згідно з ч.ч.3-8 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; 4) витяг із Державного земельного кадастру. Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва. Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним. Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення). Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування. Підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання. Містобудівні умови та обмеження містять: 1) назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта; 2) інформацію про замовника; 3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні; 4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах; 5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; 6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону); 7) мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд; 8) планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони); 9) охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж. Перелік зазначених умов є вичерпним. Надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу. Відомості про надані містобудівні умови та обмеження підлягають внесенню до реєстру містобудівних умов та обмежень, який веде відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури. Порядок ведення реєстру містобудівних умов та обмежень визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування. Доступ користувачів до даних реєстру містобудівних умов та обмежень здійснюється безоплатно через офіційний веб-сайт уповноваженого органу містобудування та архітектури. Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника. Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника, на виконання приписів головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або за рішенням суду. Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється: 1) за заявою замовника; 2) головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам; 3) за рішенням суду. У разі скасування в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду або за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Згідно з ч.2 ст.2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» інструментом державного регулювання планування територій є містобудівна документація, яка поділяється на документацію державного, регіонального та місцевого рівнів.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану. Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Згідно з ч.1 ст.19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Згідно з ч.1 ст.18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів.

Відповідно до ч.2 ст.18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» план зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Згідно з положеннями ДСТУ-НББ.1.1-12:2011 «Настанова про склад та зміст плану зонування території (зонінг)» основним документом зонінгу є схема зонування, яка розробляється в цифровій формі у місцевій системі координат, прив`язаній до державної системи координат, що дозволяє формувати її електронне зображення або отримувати її аналоговий документ на паперових носіях необхідного масштабу. На схемі зонування територія населеного пункту поділяється на територіальні зони, для кожної з яких встановлюється містобудівний регламент, яким визначаються види дозволеного (переважні та супутні) використання. Зонінг розробляється на основі генерального плану населеного пункту, плану земельно-господарського устрою та містобудівного кадастру.

Тобто, зонінг фактично становить собою планувальний поділ території міста на певні території з визначенням переліку дозволених (переважних та супутніх) об`єктів забудови, що забезпечує реалізацію довгострокової стратегії комплексного розвитку міста з урахуванням всіх його потреб та стримує хаотичну забудову.

Відповідно до положень ст.50 Земельного кодексу України до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.

Згідно з ст.51 Земельного кодексу України до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об`єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об`єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об`єктів стаціонарної рекреації.

Відповідно до положень ст.52 Земельного кодексу України землі рекреаційного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Землі загального користування дачного кооперативу безоплатно передаються йому у власність за клопотанням вищого органу управління кооперативу до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування на підставі документації із землеустрою, за якою здійснювалося формування земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). До земель загального користування дачного кооперативу належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування. На землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель. Порядок використання земель рекреаційного призначення визначається законом.

Таким чином, земельні ділянки, на яких проводилися будівельні роботи, розташовані в рекреаційні зоні та належать до земель рекреаційного призначення, тому використання таких земель не за призначенням заборонено в силу приписів законодавства.

Суд встановив, що Одеська міська ради не приймала рішення про зміну функціонального призначення зазначеної території під забудову.

При розгляді справи встановлено, що будівництво комплексу адміністративних будівель та допоміжних споруд громадського призначення для розвитку інфраструктури відпочинку за адресою: м. Одеса, Приморський район, пляж «Аркадія», 1 та пляж «Аркадія», 3, здійснюється на земельних ділянках, які знаходяться менше ніж 100 м до лінії урізу води.

Згідно з положеннями ст.88 Водного кодексу України з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів - 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів. Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється. Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках всіх категорій земель, крім земель морського транспорту. Землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених цим Кодексом. У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації. Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води. У межах прибережної захисної смуги морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється пляжна зона, ширина якої визначається залежно від ландшафтно-формуючої діяльності моря, але не менше 100 метрів від урізу води, що включає: території, розташовані між лінією максимального відпливу та лінією максимального напливу хвиль, зареєстрованих під час найсильніших штормів, а також територію берега, яка періодично затоплюється хвилями; прибережні території - складені піском, гравієм, камінням, ракушняком, осадовими породами, що сформувалися в результаті діяльності моря, інших природних чи антропогенних факторів; скелі, інші гірські утворення. Пляжна зона не встановлюється у межах прибережної захисної смуги морів та навколо морських заток і лиманів на земельних ділянках, віднесених до земель морського транспорту, а також на земельних ділянках, на яких розташовані військові та інші оборонні об`єкти, рибогосподарські підприємства. Користування пляжною зоною у межах прибережної захисної смуги морів та навколо морських заток і лиманів здійснюється з дотриманням вимог щодо охорони морського середовища, прибережної захисної смуги від забруднення та засмічення і вимог санітарного законодавства. Громадянам забезпечується безперешкодний та безоплатний доступ до узбережжя морів, морських заток, лиманів та островів у внутрішніх морських водах у межах пляжної зони, до берегів річок, водойм та островів для загального водокористування, крім земель охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон та зон особливого режиму використання земель, а також земельних ділянок, на яких розташовані: гідротехнічні, гідрометричні та лінійні споруди; об`єкти підвищеної небезпеки; пансіонати, об`єкти реабілітації, спорту, санаторії та інші лікувально-оздоровчі заклади, дитячі оздоровчі табори, що мають відповідні передбачені законом документи на споруди та на провадження відповідної діяльності; об`єкти природно-заповідного фонду, об`єкти культурної спадщини. Обмеження доступу громадян у будь-який спосіб (у тому числі шляхом влаштування огорож або інших конструкцій) до узбережжя водних об`єктів на земельних ділянках прибережних захисних смуг, що перебувають у користуванні юридичних або фізичних осіб, а також справляння за нього плати є підставою для припинення права користування земельними ділянками прибережних захисних смуг за рішенням суду. У разі надання права користування пляжною зоною користувачі зобов`язані забезпечити безперешкодний та безоплатний прохід вздовж берега моря, морської затоки чи лиману. Обмеження у будь-який спосіб проходу вздовж берега моря, морської затоки чи лиману в межах пляжної зони чи справляння за нього плати є підставою для припинення права користування пляжною зоною за рішенням суду. У межах населених пунктів місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування виділяються та облаштовуються пляжні зони для безперешкодного та безоплатного користування. На островах встановлюється режим обмеженої господарської діяльності, передбачений для прибережних захисних смуг. Режим використання об`єктів і територій природно-заповідного фонду, розташованих у межах прибережної смуги морів та навколо морських заток і лиманів, регулюється Законом України «Про природно-заповідний фонд України».

Відповідно до положень ст.90 Водного кодексу України прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва військових та інших оборонних об`єктів, об`єктів, що виробляють енергію за рахунок використання енергії вітру, сонця і хвиль, об`єктів постачання, розподілу, передачі (транспортування) енергії, а також санаторіїв, дитячих оздоровчих таборів та інших лікувально-оздоровчих закладів з обов`язковим централізованим водопостачанням і каналізацією, гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд. У прибережних захисних смугах уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах забороняється: 1) застосування стійких та сильнодіючих пестицидів; 2) влаштування полігонів побутових та промислових відходів і накопичувачів стічних вод; 3) влаштування вигребів для накопичення господарсько-побутових стічних вод обсягом більше 1 кубічного метра на добу; 4) влаштування полів фільтрації та створення інших споруд для приймання і знезаражування рідких відходів. У межах пляжної зони прибережних захисних смуг забороняється будівництво будь-яких споруд, крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій.

Згідно з положеннями ст.63 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» рекреаційними зонами є ділянки суші і водного простору, призначені для організованого масового відпочинку населення і туризму. На території рекреаційних зон забороняються: а) господарська та інша діяльність, що негативно впливає на навколишнє природне середовище або може перешкодити використанню їх за цільовим призначенням; б) зміни природного ландшафту та проведення інших дій, що суперечать використанню цих зон за прямим призначенням. Режим використання цих територій визначається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, місцевими радами відповідно до законодавства України.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про курорти» курорт - освоєна природна територія на землях оздоровчого призначення, що має природні лікувальні ресурси, необхідні для їх експлуатації будівлі та споруди з об`єктами інфраструктури, використовується з метою лікування, медичної реабілітації, профілактики захворювань та для рекреації і підлягає особливій охороні.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про курорти» забудова курортів здійснюється відповідно до затверджених у встановленому законодавством порядку генеральних планів курортів, іншої містобудівної документації. Будівництво на курортах нових і розширення діючих промислових підприємств та інших об`єктів, не пов`язаних безпосередньо із задоволенням потреб відпочиваючих і місцевого населення, потреб курортного та житлового будівництва, або таких, що можуть негативно впливати на природні лікувальні фактори, забороняється.

Тобто, намір здійснити будівництво об`єкта «Будівництво комплексу адміністративних будівель та допоміжних споруд громадського призначення для розвитку інфраструктури відпочинку за адресою: м. Одеса, Приморський район, пляж «Аркадія», 1 та пляж «Аркадія», 3» ТОВ «Жемчужина» не відповідає вимогам ст.5, п.п.2.3 ч.4 ст.37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.88 Водного кодексу України та генерального плану міста Одеси, затвердженого рішенням Одеської міської ради №6489-VІ від 25.03.2015 року і плану зонування території (зонінг) міста Одеси, затвердженого рішенням Одеської міської ради №1316-VІІ від 19.10.2016 року.

Відповідно до ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».

Згідно з ч.3 ст.37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» відмова у видачі дозволу на виконання будівельних робіт видається заявнику в письмовому вигляді з відповідним обґрунтуванням у строк, передбачений для видачі дозволу. Підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є: 1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу; 2) невідповідність поданих документів вимогам законодавства; 3) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; 4) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України «Про оцінку впливу на довкілля». Рішення про видачу або анулювання дозволу на виконання будівельних робіт може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права видачі дозволу), або оскаржено до суду.

Відповідно до ч.6 ст.37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: 1) подання замовником заяви про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт; 2) наявності відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником; 3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю; 4) скасування містобудівних умов та обмежень; 5) систематичного (два і більше разів підряд) перешкоджання проведенню перевірки посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю.

З урахуванням зазначеного, суд погоджується з позивачем, що приймаючи рішення про надання дозволу на виконання будівельних робіт посадові особи Державної архітектурно-будівельної інспекції України діяли протиправно, оскільки Генеральним планом міста Одеси, планом зонування міста Одеси передбачається використання вказаної земельної ділянки під розміщення «ПАРК «ЮВІЛЕЙНИЙ» та не передбачає будівництво комплексу адміністративних будівель та допоміжних споруд громадського призначення для розвитку інфраструктури відпочинку.

Тобто, дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо видачі дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ 113190522026 об`єкта будівництва «Будівництво комплексу адміністративних будівель та допоміжних споруд громадського призначення для розвитку інфраструктури відпочинку за адресою: м. Одеса, Приморський район, пляж «Аркадія», 1 та пляж «Аркадія», 3; Одеська обл., м. Одеса, Приморський, інше пляж "Аркадія" 1 та пляж "Аркадія", 3» є протиправними, а наданий дозвіл Державної архітектурно-будівельної інспекції України на виконання будівельних робіт ІУ 113190522026 об`єкта будівництва «Будівництво комплексу адміністративних будівель та допоміжних споруд громадського призначення для розвитку інфраструктури відпочинку за адресою: м. Одеса, Приморський район, пляж «Аркадія», 1 та пляж «Аркадія», 3; Одеська обл., м. Одеса, Приморський, інше пляж "Аркадія" 1 та пляж "Аркадія", 3» слід скасувати.

Згідно з ч.3 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, веде єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - реєстр). Внесення даних до реєстру з присвоєнням реєстраційного номера здійснюється на підставі інформації, наданої органами державного архітектурно-будівельного контролю, протягом одного робочого дня з дня її отримання.

Відповідно до ч.7 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» відомості про скасування права на виконання будівельних робіт вносяться до реєстру.

Згідно з п.9 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466, дані щодо надання (отримання), відмови у видачі чи анулювання (скасування), внесення змін до документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, вносяться Держархбудінспекцією до реєстру на підставі інформації, поданої відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю, протягом одного робочого дня з дня її надходження.

Відповідно до п.12 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №466, інформація про документ, що дає право на виконання підготовчих та будівельних робіт (реєстраційний номер, дата видачі, найменування органу державного архітектурно-будівельного контролю, який здійснив дії щодо внесення даних до реєстру і здійснює контроль за будівництвом об`єкта), відомості про найменування, клас наслідків (відповідальності) об`єкта, зображення об`єкта та його основні техніко-економічні показники, замовника, проектувальника, підрядників, осіб, відповідальних за здійснення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт з урахуванням внесених змін розміщуються на стенді завдовжки не менше ніж 1,5 метра і завширшки не менше ніж 1 метр, що встановлюється на будівельному майданчику в доступному для огляду місці (за винятком індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них).

Згідно з п.15 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №466, орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Держархбудінспекція виключає з реєстру запис про реєстрацію повідомлення не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування. Орган державного архітектурно-будівельного контролю також скасовує право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, за рішенням суду, що набрало законної сили. Про скасування права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовнику протягом трьох робочих днів з дня скасування. Замовник будівництва після скасування права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, може повторно надіслати повідомлення згідно з вимогами, встановленими пунктом 13 цього Порядку.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне зобов`язати Державну архітектурно-будівельної інспекції України вести відомості до реєстру дозвільних документів про скасування дозволу на виконання будівельних робіт ІУ 113190522026 об`єкта «Будівництво комплексу адміністративних будівель та допоміжних споруд громадського призначення для розвитку інфраструктури відпочинку за адресою: м. Одеса, Приморський район, пляж «Аркадія», 1 та пляж «Аркадія», 3; Одеська обл., м. Одеса, Приморський, інше пляж "Аркадія" 1 та пляж "Аркадія", 3».

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що «принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року), Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно з п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Щодо права звернення позивача з казаним позовом суд зазначає наступне, Верховний суд у постанові від 15.08.2019 року по справі №822/450/16 зазначив, що в порядку адміністративного судочинства підлягають захисту порушені реєстрацією органом ДАБІ України декларації про початок будівельних робіт, якщо права особи на безпечне навколишнє середовище, яке повинне відповідати встановленим будівельним нормам щодо щільності забудови, безпечної відстані від багатоповерхової забудови, дотримання протипожежних відстаней, а також у наявності озеленення території, якщо проектом забудови передбачені заходів по видаленню зелених насаджень, як то передбачено проектом будівництва ТОВ «Жемчужина».

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Згідно з ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У пункті 150 рішення Європейського суду з прав людини від 21.06.2011 року у справі Фруні проти Словаччини, яке набрало статусу остаточного 27.05.2013 року (Заява № 21722/11), Суд зазначив, що згідно з практикою Суду, метою терміну встановлений законом у статті 6 Конвенції є гарантування того, що функціонування судової системи у демократичному суспільстві не залежить від виконавчої влади, а регулюється законом, прийнятим парламентом. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути залишена на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не матимуть певної свободи тлумачення відповідного національного законодавства.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 року у справі Zand v. Austria вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>. З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

З огляду на викладене, факт будівництва комплексу адміністративних будівель та допоміжних споруд громадського призначення для розвитку інфраструктури відпочинку за адресою: м. Одеса, Приморський район, пляж «Аркадія», 1 та пляж « ІНФОРМАЦІЯ_1 », 3 порушує право позивача на безпечне навколишнє середовище, яке повинне відповідати встановленим будівельним нормам щодо щільності забудови, безпечної відстані від багатоповерхової забудови, дотримання протипожежних відстаней, а також у наявності озеленення території, якщо проектом забудови передбачені заходів по видаленню зелених насаджень.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.241-246,250,255,295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (бульвар Лесі Українки,26, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 37471912), за участю третьої особи на боці відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Жемчужина» (вул. Василя Тютюнника,буд.28-Б, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 31631066) про визнання протиправними дій Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо видачі дозволу на виконання будівельних робіт IV 113190522026 об`єкта «Будівництво комплексу адміністративних будівель та допоміжних споруд громадського призначення для розвитку інфраструктури відпочинку за адресою: м. Одеса, Приморський район, пляж «Аркадія», 1 та пляж « ІНФОРМАЦІЯ_1 »,3; Одеська область, м. Одеса, Приморський район, інше пляж «Аркадія», 1 та пляж «Аркадія»,3» та його скасування, зобов`язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України вести відомості до реєстру дозвільних документів про скасування дозволу на виконання будівельних робіт IV 113190522026 об`єкта «Будівництво комплексу адміністративних будівель та допоміжних споруд громадського призначення для розвитку інфраструктури відпочинку за адресою: м. Одеса, Приморський район, пляж «Аркадія», 1 та пляж « ІНФОРМАЦІЯ_1 »,3; Одеська область, м. Одеса, Приморський район, інше пляж «Аркадія», 1 та пляж «Аркадія»,3» - задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України, щодо видачі дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ 113190522026 об`єкта «Будівництво комплексу адміністративних будівель та допоміжних споруд громадського призначення для розвитку інфраструктури відпочинку за адресою: м. Одеса, Приморський район, пляж «Аркадія», 1 та пляж «Аркадія», 3; Одеська обл., м. Одеса, Приморський, інше пляж "Аркадія" 1 та пляж "Аркадія", 3».

3. Скасувати дозвіл Державної архітектурно-будівельної інспекції України на виконання будівельних робіт №ІУ 113190522026 об`єкта «Будівництво комплексу адміністративних будівель та допоміжних споруд громадського призначення для розвитку інфраструктури відпочинку за адресою: м. Одеса, Приморський район, пляж «Аркадія», 1 та пляж «Аркадія», 3; Одеська обл., м. Одеса, Приморський, інше пляж "Аркадія" 1 та пляж "Аркадія", 3».

4. Зобов`язати Державну архітектурно-будівельної інспекції України вести відомості до реєстру дозвільних документів про скасування дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ 113190522026 об`єкта «Будівництво комплексу адміністративних будівель та допоміжних споруд громадського призначення для розвитку інфраструктури відпочинку за адресою: м. Одеса, Приморський район, пляж «Аркадія», 1 та пляж «Аркадія», 3; Одеська обл., м. Одеса, Приморський, інше пляж "Аркадія" 1 та пляж "Аркадія", 3».

5. Стягнути з Державної архітектурно-будівельної інспекції України (бульвар Лесі Українки,26, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 37471912) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1681,60 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко

.