ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" жовтня 2020 р. Справа№ 910/14647/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Полякова Б.М.
Отрюха Б.В.
за участю секретаря судового засідання: Добродзій Є.В.
у присутності представників сторін:
від кредитора (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів): Сухомлин Ю.В. - витяг з ЄДР
від боржника: Лабатюк Я.М. - довіреність № 18/10/19-01 від 18.10.2019
розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на ухвалу господарського суду міста Києва від 15.07.2020 року
у справі № 910/14647/19 (суддя Івченко А.М.)
за заявою Головного управління ДПС у Полтавській області
до Приватного акціонерного товариства "Полтавхіммаш"
про відкриття провадження у справі про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.07.2020 року у справі №910/14647/19 відмовлено ГУ ДПС у Полтавській області у відкритті провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Полтавхіммаш".
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ГУ ДПС у Полтавській області звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 15.07.2020 року у даній справі та прийняти нове рішення, яким направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Поляков Б.М., Отрюх Б.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2020 року апеляційну скаргу ГУ ДПС у Полтавській області на ухвалу господарського суду міста Києва від 15.07.2020 року у справі № 910/14647/19 залишено без руху у зв`язку з неподанням доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі та встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених в ухвалі, протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Відповідно до відомостей, які містяться на зворотньому поштовому повідомленні, уповноважена особа скаржника отримала копію вищезазначеної ухвали суду апеляційної інстанції 27.08.2020 року.
01.09.2020 року, згідно відомостей зазначених на конверті, тобто у встановлений судом строк, скаржником на виконання ухвали суду від 18.08.2020 року подано платіжне доручення про доплату 26 713,00 грн.
Ухвалою суду від 10.09.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Полтавській області на ухвалу господарського суду міста Києва від 15.07.2020 року у справі №910/14647/19, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 01.10.2020 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.
У поданому через відділ документального забезпечення суду відзиві на апеляційну скаргу представник боржника просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.
25.09.2020 року від представника скаржника надійшло клопотання про проведення судового засідання 01.10.2020 року та подальший розгляд справи в режимі відеоконференції, проведення якого просить доручити господарському суду Полтавської області, Полтавському апеляційному суду або Полтавському окружному адміністративному суду.
Ухвалою суду від 28.09.2020 року заявлене клопотання представника ГУ ДПС у Полтавській області задоволено та призначено проведення судового засідання 01.10.2020 року по справі №910/14647/19 в режимі відеоконференції, проведення якого доручено Полтавському апеляційному суду.
Судове засідання, призначене на 01.10.2020 року в режимі відеоконференції, не відбулось з підстав неможливості налагодження коректної роботи системи відеоконференцзв`язку, зокрема, непрацездатність аудіосупроводу, що підтверджується відповідним актом Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2020 року, долученим до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 01.10.2020 року розгляд справи №910/14647/19 призначено на 29.10.2020 року в режимі відеоконференції, проведення якого доручено господарському суду Полтавської області.
23.10.2020 року від представника скаржника надійшло клопотання про проведення судового засідання 29.10.2020 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 26.10.2020 року заявлене клопотання податкового органу задоволено та призначено проведення судового засідання 29.10.2020 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення EASYCON.
Представник скаржника в судовому засіданні 29.10.2020 року в режимі відеоконференції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 15.07.2020 року у даній справі та прийняти нове рішення, яким направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Представник ПрАТ "Полтавхіммаш" в судовому засіданні проти вимог скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу першої інстанції - без змін.
29.10.2020 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу господарського суду міста Києва від 15.07.2020 року у справі №910/14647/19 - залишити без змін, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закону про банкрутство).
Разом з тим, 21.04.2019 року набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 року №2597-VIII, який введено в дію 21.10.2019 року, відтак в даному випадку застосуванню підлягають положення Кодексу України з процедур банкрутства.
Як вбачається з матеріалів справи, у жовтні 2019 року ГУ ДПС у Полтавській області звернулося до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Полтавхіммаш" через неможливість останнього погасити наявну кредиторську заборгованість у загальній сумі 14884935,90 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 року, серед іншого, прийнято заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду та призначено підготовче засідання суду.
За наслідками розгляду вищевказаної заяви ухвалою господарського суду міста Києва від 15.07.2020 року відмовлено ГУ ДПС у Полтавській області у відкритті провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Полтавхіммаш" у зв`язку із спроможністю боржника виконати свої грошові зобов`язання перед кредитором, а також наявністю спору про право.
Податковий орган за даною ухвалою суду не погоджується та в поданій апеляційній скарзі посилається на неправомірність прийняття судом доводів боржника про припинення грошових зобов`язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 14 884 935,90 грн. за рахунок сум, визначених до стягнення з Державного бюджету України згідно рішень суду, оскільки ГУ ДФС у Полтавській області не являється стороною у зазначених судових справах.
Крім того, за твердженням скаржника, звернення до суду із позовною заявою про визнання припиненими грошових зобов`язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог не є свідченням спору про право.
Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення оскаржуваної ГУ ДПС у Полтавській області ухвали, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування з огляду на наступне.
Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
Грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України (ст.1 цього Кодексу).
Згідно ч. 1 ст. 35 Кодексу України з процедур банкрутства, у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті, залишення без руху або для повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п`яти днів з дня її надходження постановляє ухвалу.
В силу частини другої наведеної норми підготовче засідання суду проводиться не пізніше 14-ти днів з дня постановлення ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження у справі, а за наявності поважних причин (здійснення сплати грошових зобов`язань кредиторам тощо) - не пізніше 20 днів.
Згідно ч. 1 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи (ч. 2 ст. 39 Кодексу).
Частиною 3 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі або відмову у відкритті провадження у справі.
Таким чином, завдання підготовчого засідання господарського суду у справі про банкрутство полягає у перевірці обґрунтованості заяви кредитора або боржника щодо наявності ознак неплатоспроможності, а заяви боржника - також і загрози його неплатоспроможності. Крім того, господарський суд перевіряє правовий статус боржника та відсутність перешкод для порушення провадження у справі про банкрутство. Предметом підготовчого засідання є з`ясування наявності підстав, які надають кредитору чи боржнику можливість ініціювати порушення провадження у справі про банкрутство, тобто ознак загрози неплатоспроможності та виникнення обставин неплатоспроможності боржника.
З системного аналізу зазначених норм слідує, що підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство є неплатоспроможність боржника.
Тобто, правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є: наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.
Отже, у разі встановлення на підставі поданих доказів будь-якої з наведених підстав, господарський суд зобов`язаний відмовити у відкритті провадження у справі з банкрутства.
Водночас, ч. 6 ст. 39 наведеного Кодексу передбачено, що господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо, зокрема, вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.
Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.
Отже, встановлення судом у підготовчому засіданні наявності спору про право, характерного для справ позовного провадження, є однією із перешкод для відкриття провадження у справі про банкрутство. Разом з тим слід зазначити, що відсутність будь-яких заперечень боржника з приводу заявленої вимоги кредитора може свідчити про її визнання, а відтак і про відсутність між сторонами спору про право.
Вирішуючи питання чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати наступне.
Спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб`єктами правовідносин з приводу їх прав та обов`язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку.
Спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду.
Таким чином, спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також не доведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. Здійснюючи розгляд спорів про право, суд встановлює наявність чи відсутність певних обставин (юридичних фактів). За відсутності цих елементів не може бути й спору про право.
Отже, якщо у підготовчому засіданні буде з`ясовано, що між ініціюючим кредитором та боржником існують суперечки з приводу їх прав та обов`язків, що вочевидь ставить під сумнів вимогу кредитора, і їх вирішення можливе виключно шляхом встановлення об`єктивної істини, що, у свою чергу, покладає на суд обов`язок вжити всіх визначених законом заходів до всебічного, повного та об`єктивного з`ясування дійсних прав і обов`язків сторін, у тому числі із застосуванням інституту доказів і доказування, що притаманно саме для справ позовного провадження, господарський суд відмовляє у відкриті провадження у справі про банкрутство.
При цьому законодавство не містить переліку будь-яких критеріїв для висновку про існування спору про право, тому в кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасників провадження на предмет існування спору.
Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з приводу заявленої вимоги кредитора.
Про існування спору про право може свідчити, наприклад, заперечення боржника щодо дійсності правочину (договору), який є підставою виникнення грошового зобов`язання, або обґрунтоване ствердження про його нікчемність в силу закону, у тому числі заперечення боржника проти правочину, за умовами якого до заявника - кредитора перейшло право вимоги (зокрема, договору про відступлення права вимоги) тощо.
Проте, якщо нікчемний правочин є недійсним у силу закону і визнання його таким судом не вимагається, то спростування презумпції правомірності оспорюваного правочину є предметом дослідження виключно у справі позовного провадження.
Також спір про право наявний у разі, коли боржник не погоджується із методикою (формулою) розрахунку заявленого боргу або взагалі висловлює незгоду з існуванням у нього заборгованості перед кредитором, стверджуючи про припинення зобов`язання зарахуванням тощо; заявляє про сплив позовної давності; заперечує настання строку виконання грошового зобов`язання з мотивів правомірності зупинення ним виконання свого обов`язку (частина третя статті 538 ЦК України) або з мотивів прострочення кредитора (стаття 613 ЦК України), доводить про припинення поруки тощо.
Встановлення наявності або відсутності наведених обставин переходить в площину доказування, що вочевидь свідчить про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.
Крім того, якщо в суді вже існує спір про право щодо розміру заборгованості за правочином, на якому ґрунтуються вимоги заявника - кредитора, то це є безумовною підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство.
При цьому, у суду першої інстанції під час проведення підготовчого засідання відсутня можливість вирішення такого спору про право, що в свою чергу пов`язано з особливостями позовного провадження, як то пред`явлення позову, можливості подання зустрічного позову, складу учасників справи у позовному провадженні, прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, а також диспозитивністю господарського судочинства тощо.
У підготовчому засіданні суд не вирішує спір по суті. А строк розгляду вимог кредиторів обмежується 14 днями.
У такому випадку, відсутність спору щодо заявлених ініціюючим кредитором грошових вимог може підтверджуватися або рішенням суду, що набрало законної сили, або визнанням боржником таких вимог.
Тобто, має бути фактична наявність боргу, який є безспірним або не оспорюється боржником, що встановлюється судом у підготовчому засіданні.
Так, звертаючись до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Полтавхіммаш", ГУ ДПС у Полтавській області посилається на наступні обставини.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2016 року по справі №826/14599/16 стягнуто кошти з рахунків ПрАТ "Полтавхіммаш" за податковим боргом з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 1633157,59 грн., що виникла у зв`язку з поданням податкової декларації з плати за землю №90211334828 від 21.02.2016 року на 2016 рік з розбивкою щомісячного податкового зобов`язання, відповідно до якої сума орендної плати з юридичних осіб, яка підлягає нарахуванню та сплаті становила 1610677,79 грн. (за березень-липень 2016 року по 322135,57 грн., часткова сплата 0,06 грн.) та податкового повідомлення - рішення форми "Ш" №0015251203 від 01.07.2016 року на суму штрафних санкцій 22479,80 грн. Таким чином, за постановою Окружного адміністративного суду міста Києва по справі № 826/14599/16 сума податкового боргу - основного грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб становить 1610677,79 грн.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.10.2017 року по справі № 816/1704/17 стягнуто кошти з рахунків ПрАТ "Полтавхіммаш" за податковим боргом: з орендної плати за землю з юридичних осіб в розмірі 3659460.29 грн., що виник на підставі звітної податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9021334828 за 2016 рік в розмірі 1610677,85 грн. та №9004736373 за 2017 рік в розмірі 2048782,44 грн.; з рентної плати за спеціальне використання води в розмірі 1305,41 грн., що виник на підставі звітних податкових декларацій з рентної плати: №9266466085 від 18.01.2017 року за 4 квартал 2016 року, згідно з якою до сплати визначено суму грошового зобов`язання з рентної плати за спеціальне використання води у розмірі 600,78 грн.; №9068920661 від 19.04.2017 року за 1 квартал 2017 року, згідно якої до сплати визначено суму грошового зобов`язання з рентної плати за спеціальне використання води в розмірі 395,53 грн., №9132767217 від 12.07.2017 року за 2 квартал 2017 року, згідно якої до сплати визначено суму грошового зобов`язання з рентної плати за спеціальне використання води в розмірі 309,10 грн.; з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в розмірі 1756,01 грн., що виник на підставі звітних податкових декларацій з рентної плати: №9266466085 від 18.01.2017 року за 4 квартал 2016 року, згідно з якою до сплати визначено суму грошового зобов`язання рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у розмірі 566,30 грн., №9068920661 від 19.04.2017 року за 1 квартал 2017 року, згідно якої до сплати визначено суму грошового зобов`язання рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в розмірі 675,48 грн., №9132767217 від 12.07.2017 року за 2 квартал 2017 року, згідно якої до сплати визначено суму грошового зобов`язання рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в розмірі 514,23 грн.; з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в розмірі 532250,64 грн., що виник на підставі податкового повідомлення-рішення №0007861312 від 11.07.2017 року, яким застосовано штрафну санкцію на суму 516643,24 грн. та пеню на суму 15607,40 (акт №882/16-31-13-12-14/00217449 від 29.06.2017 планової виїзної документальної перевірки ПрАТ "Полтавхіммаш" з питання дотримання вимог законодавства щодо повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб за період з 01.04.2014 року по 31.03.2017 року, військового збору за період з 03.08.2014 року по 31.03.2017 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 31.03.2017 року, далі - акт №882); з військового збору в розмірі 40524,68 грн., що виник на підставі податкового повідомлення-рішення №0007881312 від 11.07.2017 року, яким застосовано штрафну санкцію на суму 39377,64 грн. та пеню на суму 1147,04 грн. (акт №882).
Таким чином, за постановою Полтавського окружного адміністративного суду по справі № 816/1704/17 сума податкового боргу - основного грошового зобов`язання склала 3662521,71 грн.: з орендної плати з юридичних осіб - 3659460,29 грн.; з рентної плати за спеціальне використання води - 1305,41 грн.; з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення - 1756,01 грн.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2018 року по справі № 816/227/18 стягнуто кошти з рахунків ПрАТ "Полтавхіммаш" за податковим боргом: з орендної плати за землю з юридичних осіб в розмірі 1365854,96 грн., що виник на підставі звітної податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9004736373 за 2017 рік; з рентної плати за спеціальне використання води в розмірі 542,59 грн., що виник на підставі податкової декларації з рентної плати від 12.10.2017 року №9211297763 за III квартал 2017 року; з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в розмірі 546,02 грн., що виник на підставі податкової декларації з рентної плати від 12.10.2017 року №9211297763 за III квартал 2017 року.
Таким чином, за рішенням Полтавського окружного адміністративного суду по справі № 816/227/18 сума податкового боргу - основного грошового зобов`язання склала 1366943,57 грн.: з орендної плати з юридичних осіб - 1365854,96 грн.; з рентної плати за спеціальне використання води - 542,59 грн.; з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення - 546,02 грн.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.02.2019 року по справі № 440/4373/18 стягнуто кошти з рахунків ПрАТ "Полтавхіммаш" за податковим боргом: з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 3756101,18 грн., що виник на підставі звітної податкової декларації з плати за землю № 9004736373 від 26.01.2017 року, №9012585456 від 06.02.2018 року; з рентної плати за спеціальне використання води у розмірі 2362,27 грн., що виник на підставі декларацій з рентної плати: №9296689176 від 02.01.2018 року, №9076742404 від 25.04.2018 року, №9148815218 від 19.07.2018 року, №9233025770 від 25.10.2018 року; з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у розмірі 3857,14 грн., що виник на підставі декларацій з рентної плати: №9296689176 від 02.01.2018 року, №9076742404 від 25.04.2018 року, №9148815218 від 19.07.2018 року, №9233025770 від 25.10.2018 року.
Таким чином, за рішенням Полтавського окружного адміністративного суду по справі №816/227/18 сума податкового боргу - основного грошового зобов`язання склала 3 762 320,59 грн.: з орендної плати з юридичних осіб - 3 756 101,18 грн.; з рентної плати за спеціальне використання води - 2 362,27 грн.; з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення - 3 857,14 грн.
Отже, з наведеного вище вбачається, що сума податкового боргу, яка підтверджена рішеннями судів про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрали законної сили, становить 10 997 718,80 грн., з яких: 10 402 463,70 грн. - основний платіж, 578 500,68 грн. - штрафна санкція, 16 754,44 грн. - пеня.
Крім того, як зазначає заявник, за боржником рахується податковий борг у розмірі 3 887 217,12 грн., зокрема:
- з орендної плати з юридичних осіб - 3 756 101,18 грн., що складається із самостійно задекларованих боржником сум у податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік №9012585456 від 06.02.2018 (за період з жовтня по грудень 2018 року по 341463,74 грн. за кожен місяць), №9025390167 від 19.02.2019 за 2019 рік (за період з січня по вересень 2019 року у розмірі 341463,74 грн. за кожен місяць);
- з рентної плати за спеціальне використання води - 1 890,17 грн., що складається із самостійно задекларованих сум у податкових деклараціях з рентної плати: №9308105695 від 21.01.2019 року за 4 квартал 2018 року, згідно з якою до сплати визначено суму грошового зобов`язання в розмірі 663,85 грн., №9077626988 від 18.04.2019 за 1 квартал 2019 року, згідно з якою до сплати визначено суму грошового зобов`язання в розмірі 557,59 грн, №9107244278 від 23.05.2019 року, згідно з якою до сплати визначено суму грошового зобов`язання в розмірі 93,64 грн., № 9168201562 від 31.07.2019 року за 2 квартал 2019 року, згідно з якою до сплати визначено суму грошового зобов`язання в розмірі 574,82 грн.;
- з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення - 1 041,94 грн., що складається із самостійно задекларованих сум у податкових деклараціях з рентної плати: №9308105695 від 21.01.2019 року за 4 квартал 2018 року, згідно з якою до сплати визначено суму грошового зобов`язання в розмірі 299,73 грн., №9077626988 від 18.04.2019 року за 1 квартал 2019 року, згідно з якою до сплати визначено суму грошового зобов`язання в розмірі 378.57 грн., №9168201562 від 31.07.2019 року за 2 квартал 2019 року, згідно з якою до сплати визначено суму грошового зобов`язання в розмірі 374,33 грн.; Крім того, на суму, визначену у розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, додаток 1 №9266466026 від 18.01.2017 року, у відповідності до вимог пп.129.1.1 п. 129.1 ст.129 Податкового кодексу України (далі - ПК України - нарахована пеня) у розмірі 3,44 грн.
- з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - 128 180,66 грн., що складається з 22 766,75 грн. - основного платежу, 74 655,45 грн. штрафних санкцій і 30 758,46 грн. - пені.
На виконання рішень суду, а саме постанов Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.12.2016 року по справі №826/14599/16, Полтавського окружного адміністративного суду від 31.10.2017 року по справі № 816/1704/17, рішень Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2018 року по справі № 816/227/18 та від 05.02.2019 року по справі №440/4373/18, контролюючим органом направлено до банківських установ інкасові доручення: по справі № 440/4373/18: від 22.03.2019 року №№324, 325, 326, від 06.05.2019 №№560, 561, 562, 566, 567, 568, 569, 570, 571, 572, 573, 574, 581, 582, 583, 584, 585, 586, 587, 588, 589; по справі № 826/14599/16: від 01.11.2018 року №№165, 166; по справі №816/227/18: від 08.10.2018 року №51, 52, 53; по справі №816/1704/17: від 06.12.2017 №246, 247, 248, 249, 250, 251, 252, 253, 254, 255, 271, 272, 273, 274, 275, 286, 287, 288, 289, 290, 306, 307, 308, 309, 310, 311,312,313,314,315, які повернуто банківською установою без виконання, у зв`язку з "оформленням платіжної вимоги на примусове списання коштів за іншим виконавчим документом, ніж той, для забезпечення якого накладено арешт, і на цьому рахунку немає інших (ніж арештованих) коштів", згідно п.2.18, 2.20, 9.9, 11.11 Інструкції № 22.
Таким чином, загальна сума підтвердженої та не погашеної податкової заборгованості боржника перед кредитором складає 14 884 935,90 грн., з яких 14 154 263,43 грн. - основний платіж, 653 156,13 грн. - штрафні санкції та 47 516,34 грн. - пені.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.01.2015 року у справі №816/2707/14, залишеною в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.11.2015 року, адміністративний позов ПАТ "Полтавхіммаш" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби у Донецькій області, Міжрегіонального ГУ ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників про стягнення надміру сплачених грошових зобов`язань задоволено та стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ "Полтавхіммаш" надміру сплачені грошові зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 6 955 216,00 грн.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.03.2015 року у справі № 816/667/15-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2015 року, адміністративний позов ПАТ "Полтавхіммаш" до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення заборгованості задоволено та стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ "Полтавхіммаш" бюджетну заборгованість з податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на рахунок ПАТ "Полтавхіммаш" в розмірі 9 120 625,00 грн.
Таким чином, загальна сума заборгованості Держави з надмірно сплаченого податку на прибуток та бюджетна заборгованість з податку на додану вартість, яка підтверджена в судовому порядку, становить 16 075 841,00 грн., що, в свою чергу, перевищує суму заборгованості ПрАТ "Полтавхіммаш" по сплаті податків.
Відповідно до абз. 3 п. 87.1 ст. 87 ПК України, сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:
а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);
б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу;
в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України".
На підставі абз. 3 п. 87.1 ст. 87 ПК України боржником 30.06.2020 року звернувся до ГУ ДФС у Полтавській області із заявою від 26.06.2020 року про погашення податкового боргу ПрАТ "Полтавхіммаш" за рахунок надміру сплаченої суми податку на прибуток та суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість шляхом припинення з 30.06.2020 року зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог на суму 14 884 935,90 грн., докази направлення якої містяться в матеріалах справи.
У зв`язку з цим, зазначений у заяві ГУ ДФС у Полтавській області податковий борг ПрАТ "Полтавхіммаш" може бути погашений у повному обсязі за рахунок надмірно сплаченої суми податку на прибуток та суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість шляхом припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
Відповідно до п. 87.2. ст. 87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до Фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва ПрАТ "Полтавхіммаш" станом на 31.12.2018 року балансова вартість активів (майна) боржника становить більше 200 мільйонів гривень.
Отже, у разі не погашення за рахунок надмірно сплаченої суми податку на прибуток та суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у повному обсязі податкового боргу боржника, непогашена сума в силу п.87.2. ст.87 ПК України може бути погашена за рахунок майна боржника.
Вищенаведене свідчить, що ПрАТ "Полтавхіммаш" не відповідає законодавчому визначенню юридичної особи, яка неспроможна виконати свої грошові зобов`язання перед кредитором не інакше, як через застосування відповідних судових процедур банкрутства до боржника.
Більш того, як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку із невизнанням кредитором права боржника на припинення зобов`язання за договором, 09.07.2020 року, згідно відмітки канцелярії суду із зазначенням дати одержання, ПрАТ "Полтавхіммаш" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до ГУ ДФС у м. Києві, на обліку у якого перебуває боржник, з вимогами:
- визнати припиненими з 30.06.2020 року грошові зобов`язання зарахуванням вищезазначених зустрічних однорідних вимог на загальну суму 14 884 935,90 грн.,
- зобов`язати ГУ ДПС у м. Києві провести припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог в податковому обліку на загальну суму 14 884 935, 90 гривень.
- зобов`язати ГУ ДПС у м. Києві врахувати вищевказаний залік в інформаційній системі органів ДФС в інтегрованій картці платника податків та в електронному кабінеті платника податків.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на наявність заборгованості Держави з надмірно сплаченого податку на прибуток та бюджетна заборгованість з податку на додану вартість, яка підтверджена в судовому порядку, у загальному розмірі 16 075 841,00 грн., а також на обставини надіслання 30.06.2020 року на адресу податкового органу заяви від 26.06.2020 року про погашення податкового боргу за рахунок надмірно сплаченої суми податку на прибуток та суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість шляхом припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що спір у наведеній справі безпосередньо впливає на вирішення питання щодо існування заборгованості боржника перед кредитором, оскільки у разі задоволення позовних вимог боржник буде звільнений від податкової заборгованості, на підставі наявності якої ГУ ДФС у Полтавській області просить відкрити провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Полтавхіммаш", що в свою чергу підтверджує спірність таких вимог, і, як наслідок, є перешкодою для відкриття справи про банкрутство.
Крім того, судом також взято до уваги, що ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства визначає підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство той факт, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.
Тобто, вказана норма жодним чином не визначає підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство існування рішень, які набрали законної сили, отже наявність остаточного рішення у такому спорі не є обов`язковою.
В даному випадку достатнім є сам факт наявності спору про право, результати вирішення якого можуть вплинути на заявлені кредитором вимоги.
Аналогічних висновків дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 23.06.2020 року у справі № 910/1067/19.
Наведені вище обставини спростовують доводи скаржника про те, що звернення до суду із позовною заявою про визнання припиненими грошових зобов`язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог не є свідченням спору про право.
Як встановлено судом апеляційної інстанції на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/15558/20 та призначено справу до розгляду на 27.08.2020 року.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 29.10.2020 року представник ПрАТ "Полтавхіммаш" повідомив, що розгляд даної справи ще триває.
Отже, як на момент постановлення оскаржуваної ухвали в даній справі (15.07.2020 року), так і станом на дату перегляду її в апеляційному порядку (29.10.2020 року), спір у справі №640/15558/20 не закінчений, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, а відтак і про правомірність висновків місцевого господарського суду, викладених в оскаржуваній ухвалі.
Твердження скаржника про те, що суд першої інстанції помилково прийняв до уваги доводи ПрАТ "Полтавхіммаш" про припинення з 30.06.2020 року зазначених у заяві про порушення провадження у справі про банкрутство зобов`язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 14884935,90 грн. за рахунок сум визначених до стягнення з Державного бюджету України судовими рішеннями у справах №916/2707/14 та №816/667/15-а, оскільки ГУ ДФС у Полтавській області не являється стороною у зазначених судових справах, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Як було встановлено вище, судовим рішенням у справі №916/2707/14 стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ "Полтавхіммаш" надміру сплачені грошові зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 6955216,00 грн., а рішенням у справі №816/667/15-а стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ "Полтавхіммаш" бюджетну заборгованість з податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на рахунок ПАТ "Полтавхіммаш" у розмірі 9 120 625,00 грн.
Отже, вищевказаними судовими рішення було стягнуто саме з Державного бюджету України на користь ПАТ "Полтавхіммаш" надміру сплачені грошові зобов`язання з податку на прибуток та бюджетну заборгованість з податку на додану вартість.
Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України, Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.
Відповідно до пп. 41.1.1. п. 41.1. ст. 41 ПК України, контролюючими органами є: податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань визначені у статті 43 Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 43.2 статті 43 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (пункт 43.3 статті 43 Податкового кодексу України ).
Підпунктами 43.4, 43.5 статті 43 ПК України встановлено, що платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Відповідно до п. 43.6 ст. 43 ПК України повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.
Відповідно до п. 1 частини II Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 11.02.2019 року №60, повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються територіальним органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку (далі - податкова декларація)), поданої до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.
Заява може бути подана платником до територіального органу ДФС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
Отже, функція податкового органу полягає у тому, що на підставі поданих заявником (платником податків) документів та на підставі даних особових рахунків платників такий податковий орган готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подання його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Наведені обставини не змінюють фактичного статусу перерахованих ПрАТ "Полтавхіммаш" надміру сплачених коштів і не позбавляють податковий орган, на обліку в якому на даний час знаходиться останній як платник податків, здійснити повернення надміру сплачених податків в порядку ст. 43 ПК України та/або провести відповідне погашення податкового боргу ПрАТ "Полтавхіммаш" за рахунок надміру сплаченої суми податку на прибуток та суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість шляхом припинення такого зобов`язання в порядку абз. З п. 87.1 ст. 87 ПК України.
Отже, зазначені твердження апелянта судом відхиляються, оскільки виходячи з наведених вище положень законодавства, проведення погашення податкового боргу ПрАТ "Полтавхіммаш" за рахунок надміру сплаченої суми податку на прибуток та суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість шляхом припинення такого зобов`язання перед Державним бюджетом України в порядку абз. З п. 87.1 ст. 87 ПК України повинно відбутися незалежно від того, у якому податковому органі знаходиться на обліку платник податків.
Таким чином, доводи апелянта щодо неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що оскаржувану ухвалу прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є недоведеними, безпідставними, необґрунтованими та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, з огляду на що правових підстав для її задоволення та скасування ухвали місцевого господарського суду не вбачається.
Керуючись статтями 255, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.07.2020 року у справі №910/14647/19 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 15.07.2020 року у справі № 910/14647/19 залишити без змін.
3. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.
4. Справу №910/14647/19 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 286-291 ГПК України.
Повний текст постанови підписано 05.11.2020 року.
Головуючий суддя О.М. Остапенко
Судді Б.М. Поляков
Б.В. Отрюх
