КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 11-кп/824/231/2020 Головуючий у 1-ій інстанції: ОСОБА_1
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
потерпілого ОСОБА_9 ,
представника потерпілого ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києвіапеляційні скарги прокурора Київської місцевої прокуратури №7 ОСОБА_11 , захисника ОСОБА_12 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , та потерпілого ОСОБА_9 на вирок Подільського районного суду м. Києва від 23 грудня 2015 рокуу кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014100070006868, за обвинуваченням:
ВСТАНОВИЛА:
Вироком Подільського районного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначено йому покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки, з покладенням на нього обов`язків, передбачених пунктами 2-4 ст. 76 КК України. Обраний стосовно ОСОБА_7 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання до вступу вироку в законну силу залишено без змін.
Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 завдану кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду в розмірі 5840 гривень 42 копійки, та моральну шкоду в розмірі 5000 гривень 42 копійки. В іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено. Судом першої інстанції у кримінальному провадженні вирішено питання про речові докази та процесуальні витрати.
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 визнаний винуватим у заподіянні умисних тяжких тілесних ушкоджень, тобто умисних тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, з правовою кваліфікацією таких дій зач. 1 ст. 121 КК України.
Не погоджуючись із вироком суду першої інстанції, прокурор Київської місцевої прокуратури №7 ОСОБА_11 подав на зазначений вирок апеляційну скаргу, в якій, не оспорюючи фактичних обставин та кваліфікацію дій обвинуваченого, просив вирок суду першої інстанції скасувати в частині призначеного покарання та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 121 КК України покарання у виді 5 років позбавлення волі, у решті вирок залишити без змін, посилаючись на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення унаслідок м`якості.
Також на вирок суду першої інстанції надійшла апеляційна скарга захисника ОСОБА_12 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , в якій він просив вирок скасувати, а кримінальне провадження закрити у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення.
Потерпілий ОСОБА_9 , не погоджуючись з вироком суду першої інстанції, також подав апеляційну скаргу, в якій просив вирок скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання у виді 8 років позбавлення волі, без застосування ст. 75 КК України. Цивільний позов до ОСОБА_7 про стягнення матеріальної та моральної шкоди просив задовольнити в повному обсязі.
У судовому засіданні під час апеляційного розгляду 21.10.2020 захисник ОСОБА_12 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_13 заявив клопотання про призначення у кримінальному провадженні судово-психологічної експертизи, посилаючись на те, що до спричинення потерпілому ОСОБА_9 тяжкого тілесного ушкодження, обвинуваченому ОСОБА_7 , відповідно до даних судово-медичної експертизи №1/3 від 04 березня 2015 року, були заподіяні тілесні ушкодження легкої та середньої тяжкості, зокрема перелом ноги та черепномозкова травма з можливою втратою свідомості.
На думку захисника обвинуваченого, обставини, спосіб і характер отримання тілесних ушкоджень, які були спричинені ОСОБА_7 , його емоційний стан після отриманої травми голови та перелому ноги, а також наявність конфліктноїситуації з групою осіб, та сильне душевне хвилювання обвинуваченого, яке виникло унаслідок його приниження та образ з боку молодших за віком осіб, прямо впливають на правову оцінку його дій по відношенню до ОСОБА_9 , та можуть характеризувати його дії як такі, що вчинені в стані фізіологічного афекту.
Заслухавши думку обвинуваченого ОСОБА_7 , який підтримав клопотання захисника та просив його задовольнити, прокурора ОСОБА_14 , потерпілого ОСОБА_9 та його представника ОСОБА_10 , які заперечували проти задоволення клопотання та наполягали на відсутності підстав для проведення судово-психологічної експертизи, розглянувши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання захисника ОСОБА_12 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 є не обґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених ст. 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Доводи захисника ОСОБА_12 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 про необхідність призначення судово-психологічної експертизи, обумовленої, на його думку, наявністю обставин, що передували вчиненню обвинуваченим кримінального правопорушення, та визначають суб`єктивне ставлення ОСОБА_7 до вчиненого, тобто можуть вплинути на правову оцінку його дій, - колегія суддів уважає неспроможними, оскільки вирішення порушених захисником перед експертом питань знаходиться у правовому полі і вирішуються шляхом дослідження та оцінки зібраних у кримінальному провадженні доказів, та не потребують спеціальних знань у сфері психології.
Керуючись ст. ст. 242, 322, 419 КПК України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_12 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 про призначення судово-психологічної експертизи відмовити.
Судді:
_______________ ______________ ______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
