ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.10.2020Справа № 910/4306/20

За позовом Приватного акціонерного товариства «Фарлеп-Інвест»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нест Плюс»

про стягнення 28.151,39 грн

Суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Кимлик Ю.В.

за участю представників сторін

від позивача Поліщук О.О., адвокат за довіреністю № 1691 від 29.11.2019

від відповідача Приходько А.С., ордер серії АІ № 1042547 від 07.07.2020

СУТЬ СПОРУ:

26.03.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Фарлеп-Інвест» до Товариство з обмеженою відповідальністю «Нест Плюс» про стягнення 28.151,39 грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що на підставі укладеного між сторонами договору про надання телекомунікаційних послуг № 1055213/15 від 22.07.2015, позивачем у січні 2019 року надано відповідачу телекомунікаційні послуги на загальну суму 25.433,18 грн та виставлено останньому рахунок-акт № 01191055213 на оплату відповідної суми. У зв`язку з тим, що відповідачем не було сплачено надані послуги, позивач звертався до відповідача з претензіями від 11.02.2019 та від 30.07.2019 із вимогою сплатити заборгованість. У відповідь на вказані претензії відповідачем надано відповідь, відповідно до якої останній заперечує факт отримання наданих позивачем телекомунікаційних послуг у січні 2019 року, а тому вказану суму сплачувати відмовляється. Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 28.151,39 грн, з яких 25.433,18 грн основного боргу, 1.893,90 грн пені, 508,66 грн інфляційних втрат, 315,65 грн - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/4306 від 30.03.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

13.04.2020 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2020 відкрито провадження у справі № 910/4306/20, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

08.05.2020 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, заперечуючи факт використання телефонного номеру НОМЕР_1 для міжнародних дзвінків. Також відповідач вказує, що спірний договір останній не підписував, оригінал договору не отримував, у зв`язку з чим твердження позивача про укладення спірного договору є недоречним. Послуги телефонії оплачувались відповідачем на підставі Рахунків-актів. Відповідач стверджує, що йому не було відомо, що телефон за номером НОМЕР_1 було підключено до ІР-лінії по мережі Інтернет іншого оператора, відповідач не замовляв у позивача такої послуги, та у відповідача не має на балансі телекомунікаційного обладнання (VoІР-шлюз, роутер та інше), і позивач не надав жодних доказів наявності у власності відповідача чи передачу останньому позивачем такого обладнання. Відповідач ніколи не отримував від оператора чи будь-яких третіх осіб інформації про Login та Password для можливості доступу до телекомунікаційного обладнання з метою отримання телекомунікаційних послуг ІР-лінії та відповідно за використання цих даних, а також за використання телекомунікаційного обладнання (VoІР-шлюз, роутер та інше) третіми особами не може нести відповідальності.

08.05.2020 відповідачем подано до суду клопотання, у відповідності до ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, про витребування у позивача

- оригіналу договору № 1055213/15 від 22.07.2015 про надання телекомунікаційних послуг з усіма додатками (додаток № 1 до договору № 1055213/15 від 22.07.2015);

- повної деталізації вхідних і вихідних дзвінків по номеру НОМЕР_1 за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 з визначенням номерів телефону, з яких здійснювався несанкціонований доступ.

08.05.2020 від відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи № 910/4306/20 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/4306/20 від 18.05.2020 вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 11.06.2020.

09.06.2020 на електрону пошту суду від представника позивача - адвоката Поліщук О.О. надійшли пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/4306/20 від 10.06.2020 пояснення представника позивача - адвоката Поліщук О.О. повернуто без розгляду на підставі ч. 4 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.

В підготовчому засіданні 11.06.2020 відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 07.07.2020.

12.06.2020 від позивача до суду надійшли пояснення, в яких позивач зазначає, що виходячи із дій відповідача протягом тривалого часу по сплаті регулярних абонентських платежів свідчить про злісне ухилення відповідача від виконання своїх зобов`язань за договором.

16.06.2020 від позивача до суду надійшли пояснення, в яких позивач зазначає, що зміст виставлених рахунків-фактур, в яких є посилання на договір № 1055213/15 від 22.07.2015, свідчить про спрощену форму договору за яким відповідач є його стороною та має обов`язки з його виконання.

В підготовчому засіданні 07.07.2020 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати про часткове задоволення клопотання відповідача про витребування доказів, а саме щодо надання деталізації вхідних і вихідних дзвінків по номеру НОМЕР_1 за період з 01.01.2019 по 31.12.2019.

В підготовчому засіданні 07.07.2020 відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 14.07.2020.

13.07.2020 позивачем на виконання вимог суду подано документи.

В підготовчому засіданні 14.07.2020 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст.ст. 182, 185 Господарського процесуального кодексу України, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 03.09.2020.

Позивач в судовому засіданні 03.09.2020 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судовому засіданні 03.09.2020 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

В судовому засіданні 03.09.2020 відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 22.09.2020.

21.09.2020 відповідачем до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з хворобою представника.

В судовому засіданні 22.09.2020 відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 06.10.2020.

Судове засідання 06.10.2020 не відбулось, у зв`язку зі знеструмленням електромережі суду, що унеможливило фіксування судового засідання технічними засобами, що підтверджується відповідним актом від 06.10.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/4306/20 від 06.10.2020 судове засідання призначено на 13.10.2020.

В судовому засіданні 13.10.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Як зазначає позивач, між позивачем (оператор) та відповідачем (абонент) було укладено договір № 1055213/15 про надання телекомунікаційних послуг від 22.07.2015, згідно з умовами якого оператор надає абоненту телекомунікаційні послуги в обсягах та кількості, за встановленими значеннями показників якості, а також виконує роботи по підключенню абонента до Послуг, а абонент отримує та зобов`язується оплачувати їх відповідно до умов договору та відповідного тарифного плану.

Відповідно до умов п. 2.1.1. договору оператор зобов`язаний підключити абонента до своєї телекомунікаційної мережі і забезпечувати безперебійне та якісне надання послуг.

Відповідно до п. 4.2 договору абонент сплачує вартість телекомунікаційних послуг до 20 числа місяця наступного за звітним у розмірі, визначеному згідно з умовами обраного абонентом тарифного плану. Інформацію щодо розміру оплати абонент може отримати на підставі рахунку оператора або іншого альтернативного способу отримання відповідної інформації (особистий кабінет, СМС - повідомлення, звернення до оператора по засобам телефонного зв`язку тощо).

Позивач зазначає, що на підставі укладеного між сторонами договору про надання телекомунікаційних послуг № 1055213/15 від 22.07.2015, позивачем у січні 2019 року надано відповідачу телекомунікаційні послуги на загальну суму 25.433,18 грн та виставлено останньому рахунок-акт № 01191055213 на оплату відповідної суми.

У зв`язку з тим, що відповідачем не було сплачено надані послуги, позивач звертався до відповідача з претензіями від 11.02.2019 та від 30.07.2019 із вимогою сплатити заборгованість.

У відповідь на вказані претензії відповідачем надано відповідь за № 21 від 21.08.2019, відповідно до якої останній заперечує факт отримання наданих позивачем телекомунікаційних послуг у січні 2019 року, а тому вказану суму сплачувати відмовляється.

Спір виник внаслідок неналежного на думку позивача виконання відповідачем зобов`язань за договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість за надані послуги зв`язку у розмірі 25.433,18 грн та за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання позивачем нараховані пеня в сумі 1.893,90 грн, інфляційні втрати в сумі 508,66 грн та 3% річних в сумі 315,65 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Положеннями частини 7 статті 179 Господарського кодексу України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, встановлених Господарським кодексом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що договір № 1055213/15 про надання телекомунікаційних послуг від 22.07.2015 є укладеним сторонами, з огляду на наступне.

В преамбулі спірного договору зазначено, що він з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Нест Плюс» (зазначено як абонент) укладений в особі директора Ховякова Ю.М., який діє на підставі статуту. В реквізитах сторін з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Нест Плюс» (зазначено як абонент) договір підписано директором Ховяковим Ю.М. та стоїть відтиск печатки ТОВ «Нест Плюс».

Наявний в матеріалах справи додаток № 1 до договору також підписаний директором Ховяковим Ю.М. та скріплений печаткою відповідача.

За приписами ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Стаття 241 Цивільного кодексу України визначає, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

З матеріалів справи вбачається, що з січня 2016 року відповідач здійснював оплату виставлених позивачем рахунків-актів, в яких міститься посилання на договір № 1055213/15 про надання телекомунікаційних послуг від 22.07.2015.

За таких обставин суд приходить до висновку, що між сторонами було укладено договір № 1055213/15 про надання телекомунікаційних послуг від 22.07.2015, оскільки дії відповідача щодо оплати виставлених рахунків-актів з посиланням на даний договір свідчать про його схвалення.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, спір у справі виник між сторонами стосовно оплати послуг, наданих 04.01.2019 в період часу з 10.33 - 11.00 год. з телефонного номеру НОМЕР_1, який підключений до телекомунікаційної мережі відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву стверджує, що 04.01.2019 Приватним акціонерним товариством «Фарлеп-Інвест» у зв`язку з виявленням нетипового навантаження на телекомунікаційну мережу та з метою з`ясування обставин, що викликали появу нетипового трафіка, було призупинено надання послуг відповідачу за номером НОМЕР_1 за адресою: м. Київ, вул. Михайлівська, 7. З деталізації дзвінків вбачається, що ряд міжнародних дзвінків здійснювались майже одночасно (паралельно), з інтервалом в декілька секунд, що з одного звичайного телефонного апарата неможливо зробити.

У претензії позивача за № 497/04-11 від 30.07.2019, доданої до позовної заяви, стверджується, що 11.02.2019 Приватне акціонерне товариство «Фарлеп-Інвест» у зв`язку з виявленням нетипового навантаження на телекомунікаційну мережу та з метою з`ясування обставин, що викликали появу нетипового трафіка, було призупинило надання послуг відповідачу.

Заперечення відповідача з цього приводу зводяться до того, що у вищевказані періоди часу його офіс знаходився під охороною, доступу до телефону ані його працівники, ані треті особи не мали.

Відносини сторін щодо надання телекомунікаційних послуг врегульовані Законом України «Про телекомунікації», Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 720 від 09.08.2005 (далі - Правила), договором між сторонами.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про телекомунікації» абонент - споживач телекомунікаційних послуг, який отримує телекомунікаційні послуги на умовах договору, котрий передбачає підключення кінцевого обладнання, що перебуває в його власності або користуванні, до телекомунікаційної мережі; оператор телекомунікацій - суб`єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій із правом на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж.

Згідно ст.ст. 27, 32 Закону України «Про телекомунікації» управління телекомунікаційними мережами загального користування здійснюється операторами телекомунікацій, які експлуатують ці мережі, на основі єдиних стандартів, норм та правил. Відповідальність за забезпечення сталості телекомунікаційних мереж загального користування покладається на операторів телекомунікацій, які експлуатують ці мережі.

Споживачі під час замовлення та/або отримання телекомунікаційних послуг мають право на: своєчасне і якісне одержання телекомунікаційних послуг; отримання від оператора, провайдера телекомунікацій наявних відомостей щодо наданих телекомунікаційних послуг.

Всупереч вимог ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказів замовлення відповідачем у січні 2019 року спірних телекомунікаційних послуг суду не надано.

Відповідно до умов п. 7. додатку № 1 до договору уповноважений представник оператора зобов`язаний у присутності уповноваженого представника абонента налаштувати телекомунікаційне обладнання, встановлене у абонента для надання телекомунікаційних послуг. Уповноважений представник абонента самостійно визначає Login та Password для можливості доступу абонента до телекомунікаційного обладнання для отримання телекомунікаційних послуг. Інформація про Login та Password для можливості доступу абонента до телекомунікаційного обладнання для отримання телекомунікаційних послуг є конфіденційною і не підлягає розголошенню третім особам.

Матеріали справи не містять доказів передачі логіну та паролю позивачем або, за наявності, попереднього користувача номеру відповідачу. Також матеріали справи не містять доказів налаштування телекомунікаційного обладнання.

Доказів того, що такий несанкціонований доступ зумовлений розголошенням відповідачем логінів та паролів, які використовувались для входу в телекомунікаційну мережу, суду не надано. Тому доводи позивача, викладені у позовній заяві є необґрунтованими.

Посилання позивача на деталізацію телефонних дзвінків за період з 01.01.2019 по 31.01.2019 як на належний доказ надання послуг міжнародного зв`язку у січні 2019 року є безпідставними.

Так, додана до матеріалів справи деталізація нарахувань за надані телекомунікаційні послуги за січень 2019 рік не є належним доказом надання відповідачу послуг на суму 25.433,18 грн, оскільки суперечать встановленим у справі обставинам про те, що відповідач не замовляв та не одержував спірні послуги.

Відповідно до підп. 30 п. 38, п. 40 Правил оператори зобов`язані, зокрема, вживати заходів для недопущення несанкціонованого доступу до телекомунікаційних мереж, технічних засобів провайдерів та інформації, що передається ними. За ненадання або неналежне надання послуг оператор, провайдер несе перед споживачем відповідальність, в тому числі майнову, відповідно до закону та договору.

Отже, позивач зобов`язаний забезпечити недопущення несанкціонованого доступу до телекомунікаційних мереж.

Доказів того, що такий несанкціонований доступ зумовлений розголошенням відповідачем логінів та паролів, які використовувались для входу в телекомунікаційну мережу, не надано. Тому посилання позивача з цього приводу є необґрунтованими.

Факт погодження відповідачем цих послуг останнім не визнано.

Інші докази, які б підтверджували погодження відповідачем у січні 2019 року цих послуг, у справі відсутні.

Таким чином, позовні вимоги є безпідставними і необґрунтованими, за відсутності доказів порушення прав позивача з боку відповідача відповідно до вимог ст. 16 ЦК України.

У задоволенні вимог про стягнення 1.893,90 грн. пені, 508,66 грн. інфляційних втрат, 315,65 грн. - 3% річних судом також слід відмовити, оскільки вони є похідними від вимоги про стягнення суми основного боргу, в задоволені якої судом відмовлено.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 Цивільного кодексу України встановлює, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Фарлеп-Інвест» є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. В позові Приватного акціонерного товариства «Фарлеп-Інвест» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нест Плюс» про стягнення 28.151,39 грн відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 26.10.2020.

Суддя В.В.Сівакова