ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 жовтня 2020 року 16:56Справа № 280/329/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Гавриленко А.О., представників:

позивача Кириненко К.В.,

представника відповідачаДикого Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Управління Державного агентства рибного господарства у Запорізькій області

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача начальник Управління Державного агентства рибного господарства у Запорізькій області Чайка Дмитро Володимирович,

Державне агентство рибного господарства України (Держрибагентства)

провизнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

ВСТАНОВИВ:

13 січня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) до (з урахуванням уточнень від 31.01.2020) Управління Державного агентства рибного господарства у Запорізькій області (далі Запорізький рибоохоронний патруль, Управління, відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 09.12.2019 №295-к про звільнення позивача з посади головного спеціаліста відділу іхтіології та регулювання рибальства Управління;

поновити позивача на посаді головного спеціаліста відділу іхтіології та регулювання рибальства Управління з 10.12.2019;

стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 10.12.2019 до дня поновлення на посаді.

Ухвалою суду від 17.01.2020 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. В межах встановленого строку позивачем недоліки усунуто.

На обґрунтування позовних вимог в уточненому позові зазначає, що начальник Управління ОСОБА_2 не мав жодних законних підстав для проведення оцінювання позивача як державного службовця Управління, оцінювання пройшло з порушенням вимог Закону України «Про державну службу» та Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 №640, та як наслідок звільнення позивача. Зауважує, що звільняючи позивача з роботи ОСОБА_2 знав про те, що у позивача є малолітня дитина, яка знаходиться на її утриманні. Позивач вважає, що третя особа ОСОБА_2 керувався не інтересами служби, а навпаки в порушення таких інтересів, прав та законних інтересів позивача, зокрема права на труд, закріпленого в Конституції України та виходячи з свого власного упередженого ставлення до позивача та деяких інших працівників Управління, які почали в ньому працювати до його приходу, тим самим діючи з власних мотивів, діючи з явним упередженим ставленням до позивача, проявляючи ознаки дискримінації, зловживаючи своїм службовим становищем як начальника Управління та діючи всупереч інтересам служби, завдав істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам незаконно звільнив позивача, грубо порушивши законодавство про працю та завдаючи тим самим шкоди інтересам Управління, що полягає у збільшенні навантаження на інших працівників та, як наслідок, очікувано призведе до зниження ефективності роботи Управління та завдання шкоди інтересам держави та суспільства в частині забезпечення захисту водних біоресурсів, регулювання рибальства та запобігання правопорушень у цій галузі. Звертає увагу суду, що жодного разу не притягалась до дисциплінарної відповідальності державних службовців, жодного разу не застосовувались заходи дисциплінарного впливу, нею були виконані всі поставленні керівництвом як Управління, так і відділу, у якому позивач перебувала на посаді державної служби, завдання та досягнуті ключові показники діяльності на займаній посаді, жодного разу позивача не було позбавлено премії тощо. Крім того, на думку позивача, відповідачем невірно розрахований середній бал за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників), оскільки ОСОБА_2 використовував при розрахунку невірний алгоритм, та виставив загальні бали, не тільки необ`єктивні, але й невірні з математичної точки зору. На підставі вищевикладеного, просить уточнену позовну заяву задовольнити.

Ухвалою судді від 04.02.2020 до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача залучено начальника Управління ОСОБА_2 та Державне агентство рибного господарства України (Держрибагентства), відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі, призначено підготовче засідання на 04березня 2020 року.

04 березня 2020 року на адресу суду від третьої особи начальника Управління ОСОБА_2 надійшли пояснення на адміністративний позов (вх. №10307), за змістом яких вказує, що позивач має хибне уявлення про те, що її безпосереднім керівником є заступник начальника відділу іхтіології та регулювання рибальства ОСОБА_3 (звільнений із займаної посади ще 12.08.2019 наказом Запорізького рибоохоронного патруля від 08.08.2019 №191-к). Стверджує, що позивач завчасно знала про те, що оцінювання результатів її службової діяльності буде проводитись начальником особисто 29 жовтня 2019 року, оскільки 18 жовтня 2019 року позивача було ознайомлено зі змістом наказу від 07.10.2019 №241-к під підпис. Зауважень з цього приводу від позивача не надходило, більш того 18 жовтня 2019 року позивачем надано на ім`я начальника письмовий звіт про результати службової діяльності для щорічного оцінювання за 2019 рік, а 29 жовтня 2019 остання особисто з`явилась на оціночну співбесіду. Звертає увагу суду, що затвердження графіку проведення визначення результатів виконання завдань в новій редакції обумовлено тим, що заступник начальника управління начальник відділу іхтіології та регулювання рибальства Недбайло О.С. (безпосередній керівник по відношенню до працівників відділу іхтіології та регулювання рибальства) в межах строку проведення зазначеного оцінювання та затвердження висновків був відсутній на роботі, а у подальшому наказом Управління від 29.10.2019 №107-ТО 31 жовтня 2019 року звільнений з посади, при цьому, на іншого працівника не було покладено виконання його обов`язків. Отже, станом на 29.10.2019 (день проведення оціночної співбесіди з позивачем та визначення результатів виконання її завдань) в Управлінні єдиним керівником вищого рівня по відношенню до позивача був начальник Управління. З огляду на все вищезазначене, вважає, що жодних порушень під час проведення процедури оцінювання позивача допущено не було, а наказ Управління від 09.12.2019 №295-к «Про звільнення ОСОБА_1 » видано в межах повноважень та у спосіб, що визначений Законом України «Про державну службу», Типовим порядком та не підлягає скасуванню, а тому просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, 04 березня 2020 року на адресу суду надіслав відзив (вх. №10311), у якому вказує, що рішення про терміни проведення визначення результатів виконання завдань державними службовцями Управління, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", а також про відповідальних виконавців за проведення оцінювання було затверджене наказом Управління від 07.10.2019 № 241-к, однак враховуючи те, що заступник начальника відділу іхтіології та регулювання рибальства ОСОБА_3 на підставі наказу Управління від 08.08.2019 № 191-к, був звільнений із займаної посади за взаємною домовленістю сторін ще 12 серпня 2019 року, а керівником самостійного структурного підрозділу позивача, а саме заступником начальника управління - начальником відділу іхтіології та регулювання рибальства Недбайло О.С. 09 жовтня 2019року було подано заяву про надання йому частини щорічної додаткової відпустки тривалістю 4 календарні дні з 28 жовтня 2019 року по 31 жовтня 2019 року (наказ Управління від 22.10.2019 № 155-в), а також повідомлено про те, що 31 жовтня 2019 року його буде звільнено із займаної посади в порядку переведення (наказ Держрибагентства від 29.10.2019 № Ю7-ТО), наказом відповідача від 17.10.2019 № 253-к були внесені зміни до п. 2 наказу від 07.10.2019 № 241-к. Зауважує, що 18 жовтня 2019 року позивача особисто було ознайомлено із змістом цього наказу під підпис, таким чином позивач завчасно знала про те, що оцінювання результатів її службової діяльності буде проводитись 29 жовтня 2019 року начальником Управління. Додатково зазначає, що Держрибагентством, як суб`єктом призначення начальника Управління та заступника начальника Управління - начальника відділу іхтіології та регулювання рибальства на період щорічної основної відпустки останнього не покладено виконання обов`язків на іншого працівника Управління. Окрім цього, на думку відповідача, позивач з метою введення в оману суд про ніби визначені та затвердженні ОСОБА_4 результати виконання завдань за 2019 рік, додала до позову підписані ОСОБА_4 вказані результати без аргументації та відповідних пояснень у самому позові. Пояснює, що як вбачається з наданих 30.10.2019 пояснень ОСОБА_4 , він запропонував підлеглим підготувати проекти результатів виконання завдань за 2019 рік, після швидкого ознайомлення з результатами підписав їх без проставляння балів та обґрунтування, підписанні результати залишив на своєму робочому столі, яким чином проект результатів виконання завдань за 2019 рік опинився у позивача відповідачу не відомо. Стосовно твердження позивача про те, що начальником Управління ОСОБА_2 невірно розрахований середній бал під час проведення оцінювання її службової діяльності із посиланням на ч. 2 п. 49 Типового порядку зауважує, що навіть якщо припустити, що під час розрахунку виставленого позивачу середнього балу (2,14) був використаний невірний алгоритм підрахунку, а вірним слід вважати запропонований нею із середнім балом (2,23), то на кінцевий результат її оцінювання це жодним чином не вплинуло, отже такий висновок скасуванню не підлягає. Із позицією позивача про порушення її прав, передбачених ст. 22 Конституції України, у зв`язку із не проведенням повторного оцінювання, також не погоджується, оскільки Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади» від 19.09.2019 № 117-ІХ внесені зміни, зокрема, до ст. 44 Закону України «Про державну службу», якими, серед іншого, виключено проведення повторного оцінювання результатів службової діяльності державного службовця у разі отримання ним негативної оцінки. Крім того, стверджує, шо позивач безпідставно зазначає про те, що начальник Управління Чайка Д.В. був не в змозі об`єктивно оцінити результати її роботи, а оцінювання проведено ним із порушенням Закону України «Про державну службу» та Типового порядку. На підставі викладеного, просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Протокольною ухвалою від 04.03.2020 відкладене підготовче засідання по справі на 02 квітня 2020 року.

06 березня 2020 року представником третьої особи Держрибагентства до матеріалів справи надано пояснення на позовну заяву (вх. №10768), за змістом яких заперечує щодо задоволення позовних вимог, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, а наказ Запорізького рибоохоронного патруля від 09.12.2019 №295-к «Про звільнення ОСОБА_1 » таким, що прийнятий у чіткій відповідності до норм чинного законодавства України. Враховуючи вказане, просить відмовити позивачу у задоволенні позовної заяви.

До суду надійшла заява (вх. №11812 від 13.03.2020) про уточнення позовних вимог, в якій ОСОБА_1 просить суд:

визнати протиправним та скасувати висновок, затверджений наказом відповідача від 09.12.2019 № 291-к «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Управління Державного агентства рибного господарства у Запорізькій області, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В» у 2019 році» в частині відносно державного службовця - ОСОБА_1 ;

визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 09.12.2019 №295-к про звільнення позивача з посади головного спеціаліста відділу іхтіології та регулювання рибальства Управління;

поновити позивача на посаді головного спеціаліста відділу іхтіології та регулювання рибальства Управління з 10.12.2019;

стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 10.12.2019 до дня поновлення на посаді.

Крім того, позивачем надана суду відповідь на відзив (вх. №11813 від 13.03.2020), у якій зазначає, що вважає позицію відповідача, викладену у відзиві, такою, яка не відповідає чинному законодавству України, сформованою на припущеннях та висвітленою у вигідному форматі на свою користь.

02 квітня 2020 року судом винесена ухвала, якою продовжений строк підготовчого провадження у справі на 30 днів до 04 травня 2020 року та відкладене підготовче засідання в адміністративній справі до 30 квітня 2020 року.

Відповідно до ухвали суду від 30.04.2020 підготовче засідання відкладене на 18травня 2020 року.

Ухвалою суду від 18.05.2020 заява про збільшення позовних вимог прийнята до розгляду, позовну заяву ОСОБА_1 залишена без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до першого робочого дня включно після завершення строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), але не менше, ніж протягом 5 днів від дня одержання копії даної ухвали суду.

11 червня 2020 року на адресу суду надійшла заява (вх. №27326) представника позивача про поновлення строку звернення до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування висновку, затвердженого наказом відповідача від 09.12.2029 № 291-к.

Ухвалою суду від 22.06.2020 розгляд справи вирішено продовжити та призначити засідання на 16 липня 2020 року.

В підготовчому засіданні 16 липня 2020 року судом закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 30 липня 2020 року.

30 липня 2020 року судом задоволено клопотання позивача про виклик свідка та оголошена перерва в розгляді справи до 23 вересня 2020 року.

У судовому засіданні, призначеному на 23 вересня 2020 року, щодо не згоди позивача з результатами оцінювання виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «В» за 2019 рік, представником відповідача долучені до матеріалів справи додаткові пояснення №2-5-9/3090-20 від 22.09.2020 стосовно оцінки визначення результативності виконання завдань з питань, виконання яких оцінено керівником негативно (1-2 бали), а саме п. 1.1, 2.2, 3.1, 3.2 Завдання, ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «б» або «В» від 07.12.2018.

Також 23 вересня 2020 року судом допитаний свідок ОСОБА_3 , який пояснив, що він був безпосереднім керівником позивача. На думку свідка, позивач виконувала всі поставлені перед нею завдання, у зв`язку із чим жодних претензій до позивача як до працівника він не мав.

У подальшому, судом оголошена перерва в розгляді справи до 06 жовтня 2020 року.

01 жовтня 2020 року позивачем через канцелярію суду до матеріалів справи долучені додаткові пояснення (вх. №46101), у яких стверджує, що з листа Нацагенства України з питань державної служби від 17.01.2020 №426/07.02-20 на поставлені позивачем питання щодо правильності застосування вимог Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою КМУ від 23.08.2017, вбачається очевидним порушення порядку та процедури проведення щорічного оцінювання службової діяльності позивача, як державного службовця категорії «В», що є підставою для скасування висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Управління, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В» у 2019 році в частині відносно державного службовця ОСОБА_1 , затверджений наказом відповідача від 09.12.2019 №291-к. Разом із цим, зауважує, що додаткові пояснення відповідача №2-5-9/3090-20 від 22.09.2020 мають опосередковане відношення до досліджуваного предмету спору, оскільки позивач оскаржує процедуру та порядок проведення щорічного оцінювання за 2019 рік. Натомість, відповідачем у додаткових поясненнях наводяться необґрунтовані висловлювання щодо виставлених балів, що не є предметом розгляду у даному судовому процесі.

У свою чергу, від відповідача також надійшли пояснення (вх. №46739), у яких із посиланням на ч. 5 ст. 122 КАС України наголошує, що оскільки у позивача пропущений строк звернення до суду в частині вимог оскарження висновку, такий висновок не може бути скасований.

Під час судового розгляду справи позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та надав пояснення, аналогічні викладеним в адміністративному позові (з урахуванням збільшення позовних вимог), просив адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача підтримав позицію, викладену у відзиві на позовну заяву та додаткових письмових поясненнях, просив 06 жовтня 2020 року судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 перебувала на посаді головного спеціаліста відділу іхтіології та регулювання рибальства Запорізького рибоохоронного патруля.

Завдання ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності на 2019 рік державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", головного спеціаліста відділу іхтіології та регулювання рибальства Запорізького рибоохоронного патруля ОСОБА_1 погоджені заступником начальника Управління начальником відділу іхтіології та регулювання рибальства ОСОБА_4 та заступником начальника відділу іхтіології та регулювання рибальства ОСОБА_3 07 грудня 2018 року та у той же день з ними під підпис ознайомлено позивача.

Наказом Запорізького рибоохоронного патруля від 07.10.2019 № 241-к «Про визначення результатів виконання завдань державними службовцями, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В» у 2019 році» затверджений список державних службовців Управління, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В», визначення результатів виконання завдання яких проводиться у 2019 році, що додається, та графік проведення визначення результатів виконання завдань державними службовцями Управління, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В».

Проте, відповідно до наказу відповідача від 17.10.2019 №253-к у зв`язку з службовою необхідністю внесені зміни до наказу від 07.10.2019 №241-к «Про визначення результатів виконання завдань державними службовцями, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В» у 2019 році», а саме п. 2 наказу викладено в новій редакції, у зв`язку із чим затверджений новий Графік проведення визначення результатів виконання завдань державними службовцями Управління, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В». Із вказаним наказом позивача ознайомлено 18 жовтня 2019 року, про що свідчить її підпис.

18 жовтня 2019 року позивачем на ім`я начальника Управління Чайкою Д.В. наданий Звіт про виконання завдань і ключових показників за 2019 рік.

За результатами оцінювання 29 жовтня 2019 року начальником Управління ЧайкоюД.В. позивачу виставлений середній бал 2,14 (негативна оцінка). Наведене її обґрунтування: завдання виконані частково, до деяких завдань підійшла формально з демонстрацією неспроможності виконання завдань на належному рівні. Копію результатів виконання завдань за 2019 рік позивачем отримано під підпис 31 жовтня 2019 року.

Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державних службовців Управління, які займають посади державної служби категорії "Б" або "В" у 2019 році, зокрема ОСОБА_1 (негативна оцінка) затверджено наказом Запорізького рибоохоронного патруля від 09.12.2019 № 291-к. З наказом позивач ознайомлена під підпис 09 грудня 2019 року та зазначила, що не погоджується з ним.

Відтак, зважаючи на наявність негативної оцінки результатів оцінювання службової діяльності та відповідно до пункту 3 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу» наказом Запорізького рибоохоронного патруля № 295-к від 09.12.2019 ОСОБА_1 звільнено з займаної посади.

Не погоджуючись із вказаним висновком позивач зверталась із скаргами щодо безпідставного та неправомірного висновку у частині оцінювання результатів службової діяльності до начальника Управління ОСОБА_2 , Міністра енергетики та захисту довкілля України, голови Держрибагенства, а також із заявою про вчинення злочину до правоохоронних органів.

Відповідь на скаргу позивача від 28.12.2019 надано листом Запорізького рибоохоронного патруля від 21.01.2020 №1-5-19/274-20.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначаються Законом України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі Закон №889-VIII).

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 7 Закону № 889-VIII державний службовець має право на оскарження в установленому законом порядку рішень про накладення дисциплінарного стягнення, звільнення з посади державної служби, а також висновку, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання його службової діяльності.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону №889-VIII державний службовець зобов`язаний, зокрема, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України. Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Статтею 44 Закону № 889-VIII визначено, що результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри.

Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", здійснюється суб`єктом призначення.

Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання.

Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.

У разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення).

Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.

Державний службовець має право висловити зауваження щодо оцінювання результатів його службової діяльності, які долучаються до його особової справи.

Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України постановою від 23.08.2017 №640 затвердив Типовий порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі Типовий порядок), який визначає процедуру проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - оцінювання). Дія цього Типового порядку поширюється на державних службовців, які займають посади державної служби категорій «А», «Б» і «В».

У відповідності до пункту 2 Типового порядку метою оцінювання є визначення якості виконання державним службовцем поставлених завдань, а також прийняття рішення щодо його преміювання, планування службової кар`єри, визначення потреби у професійному навчанні.

Учасниками процесу оцінювання є: державний службовець; особа, яка визначає завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності (далі - ключові показники) та здійснює підготовку пропозицій щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "А"; безпосередній керівник державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В"; керівник самостійного структурного підрозділу (у разі наявності), в якому працює державний службовець, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В"; суб`єкт призначення; служба управління персоналом. (пункт 4 Типового порядку).

Пункту 7 Типового порядку визначено, що оцінювання проводиться на підставі ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності держслужбовця, визначених з урахуванням його посадових обов`язків, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

За правилами пункту 9 Типового порядку Оцінювання проводиться поетапно:

визначення завдань і ключових показників;

визначення результатів виконання завдань;

затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню).

Згідно з пунктом 11-13 Типового порядку державному службовцю визначається від двох до п`яти завдань. Строк виконання завдання має бути реальним для досягнення необхідного результату та визначатися з урахуванням дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань відповідно до пункту 13 цього Типового порядку. Завдання і ключові показники для державного службовця на наступний рік визначаються у грудні року, що передує звітному. Визначення результатів виконання завдань проводиться у жовтні - грудні за період з 1 січня поточного року або з дати визначення завдань і ключових показників до дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань.

У відповідності до пункту 15 Типового порядку для визначення результатів виконання завдань суб`єктом призначення приймається наказ (розпорядження), в якому зазначається:

список державних службовців;

строк визначення результатів виконання завдань;

доручення, необхідні для організаційного забезпечення проведення цього етапу оцінювання (у разі потреби).

Висновок затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення у грудні звітного року (пункт 16 Типового порядку).

Пункту 33 Типового порядку визначено, що завдання і ключові показники державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", визначаються за формою згідно з додатком 7 з урахуванням стратегічних документів державного та/або регіонального рівня, річного плану роботи державного органу, завдань, функцій та обов`язків, визначених у положенні про державний орган, положенні про відповідний структурний підрозділ, посадовій інструкції.

За приписами пункту 36 Типового порядку визначення результатів виконання завдань державним службовцем, на якого покладено виконання обов`язків за посадою державної служби категорії "А", "Б" або "В", здійснює керівник вищого рівня по відношенню до посади державної служби, яку він займає.

Абзацом першим пункту 37 Типового порядку передбачено, що для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) проводить з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", оціночну співбесіду.

Згідно з пунктом 40 Типового порядку безпосередній керівник передає службі управління персоналом оформлену в установленому порядку форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 8 для зберігання в особовій справі такого державного службовця.

За приписами пункту 41 Типового порядку висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", в якому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка, за формою згідно з додатком 5 затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

Відповідно до пункту 47 Типового порядку у разі отримання державним службовцем негативної оцінки відповідний висновок може бути оскаржений таким державним службовцем.

Додатком 4 до Типового порядку визначено критерії виставлення балів за результатами оцінювання, зокрема:

- бал «1» - Завдання виконано частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдання державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату, або завдання виконане з демонстрацією неспроможності одночасного забезпечення на належному рівні і своєчасного виконання посадових обов`язків, або під час виконання такого завдання порушено вимоги правил етичної поведінки, або процес досягнення результату чи сам результат мав негативний відгук з боку користувачів, споживачів, співвиконавців, керівництва тощо;

- бал «2» - Завдання виконано, але з порушенням строку виконання та/або із залученням до виконання завдання інших осіб (під час виконання роботи державний службовець потребував надання зразків документів, допомоги у виробленні алгоритму роботи, аналізі нормативно-правових актів, суттєвому коригуванні проектів документів, проявляв низьку самостійність, недостатність знань нормативно-правових актів, вимог до підготовки службових документів, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівника тощо);

- бал «3» - Завдання виконано своєчасно, результат якого повною мірою можна використати в роботі. Робота проводилась ефективно з дотриманням правил етичної поведінки.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішення про терміни проведення визначення результатів виконання завдань державними службовцями Запорізького рибоохоронного патруля, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", а також про відповідальних виконавців за проведення оцінювання було затверджене наказом відповідача від 07.10.2019 № 241-к.

Згідно з Графіком проведення визначення результатів виконання завдань державними службовцями Запорізького рибоохоронного патруля, що був затверджений наказом № 241-к, безпосередній керівник або керівник самостійного структурного підрозділу позивача в період з 28 жовтня 2019 року по 01 листопада 2019 року мали провести оціночну співбесіду з позивачем, завершити заповнення форми щодо результатів виконання завдань позивачем у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування. Крім того, протягом 3 календарних днів після проведення оцінювання безпосередній керівник або керівник самостійного структурного підрозділу мали ознайомити позивача під підпис із результатами оцінювання.

Однак, враховуючи те, що на підставі наказу відповідача від 08.08.2019 № 191-к заступник начальника відділу іхтіології та регулювання рибальства ОСОБА_3 був звільнений із займаної посади за взаємною домовленістю сторін з 12 серпня 2019 року, а керівником самостійного структурного підрозділу, в якому працювала позивач, а саме заступником начальника управління - начальником відділу іхтіології та регулювання рибальства Недбайло О.С. 09 жовтня 2019 року подана заява про надання йому частини щорічної додаткової відпустки тривалістю 4 календарні дні з 28 жовтня 2019 року по 31 жовтня 2019 року (наказ відповідача від 22.10.2019 № 155-в), а також повідомлено про те, що 31 жовтня 2019 року його буде звільнено із займаної посади в порядку переведення (наказ Держрибагентства від 29.10.2019 № Ю7-ТО), відповідачем був прийнятий наказ від 17.10.2019 № 253-к, яким внесені зміни до пункту 2 наказу від 07.10.2019 № 241-к. Вказані обставини сторонами не спростовуються.

Доказів покладення Держрибагентством обов`язків на інших працівників щодо виконання посадових обов`язків заступника начальника Запорізького рибоохоронного патруля - начальника відділу іхтіології та регулювання рибальства та/або заступника начальника вказаного відділу судом не встановлено та матеріали справи не містять.

Згідно з новим Графіком проведення визначення результатів виконання завдань державними службовцями Запорізького рибоохоронного патруля, начальник Управління Чайка Д.В. як єдиний керівник вищого рівня по відношенню до посади державної служби, яку займала позивач, 29 жовтня 2019 року мав провести оціночну співбесіду з позивачем, завершити заповнення форми щодо результатів виконання нею завдань у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування, а також ознайомити позивача під підпис із результатами оцінювання.

Із змістом наказу наказ від 17.10.2019 № 253-к, позивача особисто ознайомлено під підпис 18 жовтня 2019 року, зауважень з цього приводу від позивача не надходило, при цьому, у той же день позивачем на ім`я начальника Управління Чайки Д.В. було надано письмовий звіт про результати службової діяльності для щорічного оцінювання за 2019 рік, а 29 жовтня 2019 року остання з`явилася на оціночну співбесіду, що проводилась особисто начальником, що саме позивачем не заперечується.

Таким чином, твердження позивача щодо відсутності законних підстав для проведення її оцінювання як державного службовця начальником Управління Чайкою Д.В. не знайшли своє підтвердження та спростовується доказами наявними у матеріалах справи.

Наданий до матеріалів справи примірник результатів виконання завдань за 2019 рік, із зазначенням дати підписання Недбайлом О.С. 25.10.2019, суд не приймає до уваги з огляду на письмові пояснення ОСОБА_4 , які останнім надані 30 жовтня 2019 року.

Посилання позивача на те, що виставлені начальником Управління Чайкою Д.В. оцінки за виконані завдання є необ`єктивними, судом відхиляються з огляду на наступне.

В пункті 38 Типового порядку зазначено, що перед проведенням оціночної співбесіди державний службовець, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", заповнює форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік у частині відомостей щодо себе та займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання.

Відповідно до приписів пункту 39 Типового порядку оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі (у разі його подання державним службовцем). Під час оціночної співбесіди також визначаються потреби у професійному навчанні та розглядаються пропозиції щодо завдань і ключових показників на наступний період. Після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування, а також визначення потреб у професійному навчанні. Безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком 4.

Враховуючи зазначене, суд дійшов до висновку, що визначення та виставлення оцінки за виконані завдання є дискреційними повноваженням керівника.

Так, керівником ОСОБА_1 були виставлені оцінки за кожне завдання з їх обґрунтуванням. Обґрунтування стосовно оцінки визначення результативності виконання завдань з питань, виконання яких оцінено керівником негативно (1-2 бали) окремо по кожному завданню, а саме п. 1.1, 2.2, 3.1, 3.2 Завдання, ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В" від 07.12.2018, додатково наведено відповідачем у письмових поясненнях №2-5-9/3090-20 від 22.09.2020.

До того ж, судом враховано, що позивач не згоден з результатами оцінювання виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "В" за 2019 рік, та оскаржує процедуру та порядок проведення щорічного оцінювання за 2019 рік, отже оцінки визначення результативності виконання завдань з питань, виконання яких оцінено керівником негативно, не є предметом розгляду у даному судовому процесі, про що позивачем також зазначено у додаткових поясненнях (вх. №46101 від 01.10.2020).

Суд критично ставиться до аргументів позивача з приводу застосування відповідачем невірного розрахунку середнього балу за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників), враховуючи, що відповідно до пункту 43 Типового порядку не підлягає скасуванню висновок щодо результатів оцінювання, якщо допущені процедурні порушення, які не впливають на результати оцінювання, а за доводами позивача вірним слід вважати алгоритм, за яким середній бал становить «2,23».

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оцінювання службової діяльності державного службовця відбулося відповідно до вимог законодавства України, з дотриманням процедури, визначеної Типовим порядком проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, з визначенням завдань та ключових показників, які визначені відповідно до Методичних рекомендацій щодо визначення ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В", відповідають посадовим обов`язкам позивача та встановленим строкам, а також пов`язані з стратегічними цілями, пріоритетними завданнями державного органу.

Доводи позивача про те, що у разі звільнення за ініціативою ОСОБА_2 як суб`єкта призначення в результаті отримання оцінки та небажання провести оцінювання повторно, порушені права, передбачені частиною 3 статті 22 Конституції України, судом відхиляються з наступних підстав.

Частиною 6 статті 44 Закону № 889 (в редакції від 19.12.2018) передбачено, що у разі отримання державним службовцем негативної оцінки не раніше ніж через три місяці проводиться повторне оцінювання результатів його службової діяльності. У разі отримання державним службовцем двох підряд негативних оцінок за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини 1 статті 87 цього Закону (частина 10 статті 44 Закону № 889 в редакції від 19.12.2018).

Згідно із частиною 6 статті 44 Закону № 889 в редакції Закону № 117-ІХ від 19.09.2019 «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади», який набув чинності 25 вересня 2019 року, у разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини 1 статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення) (частина 6 статті 44 Закону № 889).

В той же час, пунктом 43 Типового порядку передбачено, що у разі отримання державним службовцем негативної оцінки проводиться повторне оцінювання.

При цьому, абзацом другим пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади» встановлено, що до приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, було скасовано повторне оцінювання результатів службової діяльності державних службовців після отримання першої негативної оцінки.

Вказане підтверджується також змістом роз`яснення Національного агентства України з питань державної служби від 27.11.2019 №81-р/з, долученого позивачем до матеріалів справи, у якому зазначено, що Типовий порядок, до приведення його у відповідність до Закону, застосовується в тій частині, що не суперечить вимогам Закону.

Таким чином на день проведення щорічної оцінки та затвердження висновку, позивач, як державний службовець, мала бути обізнана про зміни, що були внесені до статті 44 Закону № 889 щодо звільнення при отриманні негативної оцінки.

Оскільки за результатами оцінювання службової діяльності позивача, нею отримано висновки з негативною оцінкою, то відсутні підстави для скасування оскаржуваного наказу наказ відповідача від 09.12.2019 №295-к про звільнення позивача з посади головного спеціаліста відділу іхтіології та регулювання рибальства Запорізького рибоохоронного патруля.

При цьому, вимоги щодо поновлення позивача на посаді головного спеціаліста відділу іхтіології та регулювання рибальства Запорізького рибоохоронного патруля та стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про визнання протиправними та скасування висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Управління в частині відносно позивача та наказу відповідача від 09.12.2019 №295-к про звільнення позивача з займаної посади, а отже, вимоги в цій частині є такими, що також не підлягають задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно з пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності..

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятого рішення, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 139 КАС України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог та за відсутності доказів понесення відповідачем судових витрат, підстав для їх розподілу немає.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Управління Державного агентства рибного господарства у Запорізькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача начальник Управління Державного агентства рибного господарства у Запорізькій області Чайка Дмитро Володимирович, Державного агентства рибного господарства України (Держрибагентства) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення в повному обсязі складено та підписано 22.10.2020.

Суддя Ю.П.Бойченко