Справа № 140/12373/20

Провадження № 2-а/0158/107/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2020 року м.Ківерці

Суддя Ківерцівського районного суду Волинської області Поліщук С.В., розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Цуманська виправна колонія (№84)» про визнання незаконними та скасування постанов про накладення стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

Засуджений ОСОБА_1 , який відбуває покарання у виді позбавлення волі в ДУ «Цуманська виправна колонія (№84)», 26.08.2020 року звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з вищевказаним адміністративним позовом до Державної установи «Цуманська виправна колонія (№84)» про визнання незаконними та скасування постанов про накладення стягнення.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 28.08.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 з підстав, передбачених ст.ст.19, 20, 29 КАС України, ст.ст.537, 539 КПК України, передано за підсудністю до Ківерцівського районного суду Волинської області як адміністративного суду.

Вивчивши матеріали адміністративного позову, вважаю, що у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Цуманська виправна колонія (№84)» про визнання незаконними та скасування постанов про накладення стягнення слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.7 ст.135 КВК України рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності особи, яка відбуває покарання, має бути детально вмотивоване та може бути оскаржене особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, або її представником до органу виконання покарань вищого рівня, прокурора чи суду.

Згідно п. 13-1ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання, зокрема про оскарження інших рішень, дій чи бездіяльності адміністрації установи виконання покарань.

При цьому, відповідно до ч.9 ст. 539 КПК України розгляд справ щодо питань, визначених у пункті 13-1 частини першої статті 537 цього Кодексу, здійснюється в порядку адміністративного судочинства.

Пунктом 1 ч.1ст.19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Разом з тим, положення п.1 ч.2 ст.539 КПК України щодо визначення суду, який має розглядати справу, в даному випадку застосуванню не підлягають, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду саме з адміністративним позовом в порядку адміністративного судочинства та оскаржує рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, а положення п.1 ч.2 ст.539 КПК України стосуються розгляду клопотань чи подання особи про вирішення питань, пов`язаних із виконанням вироку, вирішення яких передбачено даною нормою.

Відповідно до п.1, 2 ч.1ст.4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. У відповідності до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Водночас, згідно правил розмежування предметної підсудності, які визначені ч.2 ст. 20 КАС України, окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Частиною 1 ст. 20 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

2) адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;

3) адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;

5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».

Таким чином, вищезазначена норма містить виключний перелік категорій справ, які слід розглядати в місцевих загальних судах як адміністративних судах.

Отже, оскільки ч.1 ст.20 КАС України визначено вичерпний перелік справ, предметна підсудність яких відноситься до місцевих судів як адміністративних судів, то відповідно окружним адміністративним судам підсудні усі інші справи.

З урахуванням вищенаведених обставин та норм процесуального права, вважаю, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, однак він не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства за предметною юрисдикцією саме Ківерцівським районним судом Волинської області, тобто в місцевому загальному суді як адміністративному суді.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на викладене, а також враховуючи положення ч.1 ст.30 КАС України, приходжу до висновку про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі п.1 ч.1 ст.170 КАС України, оскільки справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Цуманська виправна колонія (№84)» про визнання незаконними та скасування постанов про накладення стягнення, не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства за предметною юрисдикцією, тобто в місцевому загальному суді як адміністративному суді.

При цьому, позивачу слід роз`яснити, що він має право звернутись з даним позовом до Волинського окружного адміністративного суду, як окружного адміністративного суду, до предметної юрисдикції якого належить вирішення даної справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19,20,170 КАС України, ст.ст.537,539 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Цуманська виправна колонія (№84)» про визнання незаконними та скасування Постанови про накладення стягнення відмовити.

Роз`яснити позивачу, що він має право звернутись з даним позовом до Волинського окружного адміністративного суду, як окружного адміністративного суду, до предметної юрисдикції якого належить вирішення даної справи.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Відповідно до частин четвертої - п`ятої статті 170 КАС України ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржено. У разі скасування ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду.

Згідно ч. 1 ст. 295 та ч. 1 ст. 297 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ківерцівського районного суду С.В.Поліщук