ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/734/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

секретар судового засідання Казмерчук М.Т.

за участю представників учасників справи:

прокурора - Здор Т.О., службове посвідчення № 054877 від 15.01.2020

позивача не з`явився,

відповідача 1 Настенко М.О., ордер серія АХ № 1018484 від 03.07.2020 р.

відповідача 2 не з`явився.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 5 Харківської області, м. Харків, в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, м. Київ,

до Державного підприємства Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут «Укренергомережпроект», м. Харків, Державного реєстратора Крисинської сільської ради Богодухівського району Харківської області Зелений Валентин Вікторович, с. Крисино,

про скасування рішень про право власності та визнання права власності,

здійснюється фіксування судового процесу технічними засобами - програмно апаратним комплексом "Діловодство суду", серійний номер диска CD-R 922/734/20.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Харківська місцева прокуратура № 5 Харківської області, звернувся в інтересах Міністерства енергетики та захисту довкілля України, із позовом до відповідачів, Державного підприємства Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут Укренергомережпроект, Державного реєстратора Крисинської сільської ради Богодухівського району Харківської області Зелений Валентин Вікторович про: скасування рішення державного реєстратора Крисинської сільської ради Богодухівського району Харківської області Зелений Валентин Вікторович № 49553248 від 06 листопада 2019 року, на підставі якого зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна 1955028363101, а саме нежитлові будівлі: літ. А-11, загальною площею 9704,5 кв. м., літ. Б-1, загальною площею 18,7 кв. м. літ. В-1, загальною площею 16,9 кв. м., літ. Г-1, загальною площею 34,4 кв. м., літ. Д-1, загальною площею 41,1 кв. м., літ. загальною площею 9845,5 кв. м., розташовані за адресою: м. Харків, Набережна Гімназійна, будинок 2 за Державним підприємством Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут Укренергомережпроект (номер запису 34029582 від 05 листопада 2019 року); скасування рішення державного реєстратора Крисинської сільської ради Богодухівського району Харківської області Зелений Валентин Вікторович № 49553249 від 06 листопада 2019 року, на підставі якого зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна 1954949563101, загальною площею 184,1 кв. м., а саме нежитлові будівлі: літ. А-1, загальною площею 184,1 кв. м., літ. Б-1, загальною площею 308,4 кв. м. літ. В-1, загальною площею 174,6 кв. м., літ. Д-1, загальною площею 60,3 кв. м., літ. М-1 загальною площею 53,5 кв. м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Примерівська, будинок 1 за Державним підприємством Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут Укренергомережпроект (номер запису 34028022від 05 листопада 2019 року); визнати за державою України в особі Міністерства енергетики та захисту довкілля України право власності на об`єкт нерухомого майна 1955028363101, загальною площею 9845,5 кв. м., а саме: нежитлові будівлі: літ. А-11, загальною площею 9704,5 кв. м., літ. Б-1, загальною площею 18,7 кв. м. літ. В-1, загальною площею 16,9 кв. м., літ. Г-1, загальною площею 34,4 кв. м., літ. Д-1, загальною площею 41,1 кв. м., літ. загальною площею 9845,5 кв. м., розташовані за адресою: м. Харків, Набережна Гімназійна, будинок 2; визнати за державою України в особі Міністерства енергетики та захисту довкілля України право власності на об`єкт нерухомого майна 1954949563101, загальною площею 780,9 кв. м., а саме нежитлові будівлі: літ. А-1, загальною площею 184,1 кв. м., літ. Б-1, загальною площею 308,4 кв. м. літ. В-1, загальною площею 174,6 кв. м., літ. Д-1, загальною площею 60,3 кв. м., літ. М-1 загальною площею 53,5 кв. м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Примерівська, будинок 1. Одночасно, з поданням позовної заяви, до суду подано заяву про забезпечення позову, в порядку статей 136 та 137 Господарського процесуального кодексу України (вх. № 734 від 11 березня 2020 року), в якій прокурор просить накласти арешт на об`єкт нерухомого майна 1955028363101, а саме: нежитлові будівлі: літ. А-11, загальною площею 9704,5 кв. м., літ. Б-1, загальною площею 18,7 кв. м. літ. В-1, загальною площею 16,9 кв. м., літ. Г-1, загальною площею 34,4 кв. м., літ. Д-1, загальною площею 41,1 кв. м., літ. загальною площею 9845,5 кв. м., розташовані за адресою: м. Харків, Набережна Гімназійна, будинок 2 та накласти на об`єкт нерухомого майна 1954949563101, а саме нежитлові будівлі: літ. А-1, загальною площею 184,1 кв. м., літ. Б-1, загальною площею 308,4 кв. м. літ. В-1, загальною площею 174,6 кв. м., літ. Д-1, загальною площею 60,3 кв. м., літ. М-1 загальною площею 53,5 кв. м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Примерівська, будинок 1. В заяві про забезпечення позову прокурор зазначає, що існує реальна і доведена небезпека того, що відповідач в майбутньому може здійснити дії, покликані на поділ спірного майна з метою уникнення невиконання майбутнього рішення суду, що повністю унеможливить виконання рішення суду, позбавить позивача ефективного захисту та поновлення прав, за захистом яких він звернувся до суду.

13 березня 2020 року, ухвалами господарського суду Харківської області, прийнято позовну заяву Керівника Харківської місцевої прокуратури № 5 Харківської області до розгляду та відкрито провадження у справі; справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження; почато у справі № 922/734/20 підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 06 квітня 2020 року та повернуто Керівнику Харківської місцевої прокуратури № 5 Харківської області заяву про забезпечення позову (вх. № 734/20 від 11 березня 2020 року). 06 квітня 2020 року, протокольною ухвалою суду, на підставі статей 42, 177, 181, пункту 3 частини 2 статті 182, статті 232, розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовче засідання на 27 квітня 2020 року. 06 квітня 2020 року, позивач (Міністерство енергетики та захисту довкілля України) скерував до матеріалів справи пояснення (вх. № 8508), за змістом яких вказує на те, що в повному обсязі підтримує позовні вимоги прокурора та просить суд задовольнити позов Харківської місцевої прокуратури № 5 Харківської області. 07 квітня 2020 року, ухвалою господарського суду, прийнято до розгляду із залученням до матеріалів справи пояснення Міністерства енергетики та захисту довкілля України (вх. № 8508 від 06 квітня 2020 року). 27 квітня 2020 року відкладено підготовче засідання на 18 травня 2020 року. 18 травня 2020 року було відкладено підготовче засідання на 15 червня 2020 року. 15 червня 2020 року підготовче засідання відкладено на 06 липня 2020 року. 06 липня 2020 року, протокольними ухвалами суду, зокрема, долучено відзив першого відповідача за вх. № 15329 від 06 липня 2020 року до матеріалів справи, встановлено прокуророві строк на подання відповіді на відзив першого відповідача до 16 липня 2020 року та відкладено підготовче засідання на 03 серпня 2020 року. 16 липня 2020 року прокурор, реалізуючи право, надане статтями 42 та 166 Господарського процесуального кодексу України, скерував до матеріалів справи відповідь на відзив (вх. № 16322). 16 липня 2020 року прокурором, в порядку статті 52 Господарського процесуального кодексу України, подано клопотання (вх. № 16342), в якому останній зазначає, що в ході розгляду справи відбулась зміна засновника Державного підприємства Державний проектно - вишукувальний та науково-дослідний інститут Укренергомережпроект з Міністерства енергетика на Фонд Державного майна України, у зв`язку з чим просить залучити до участі у справі правонаступника позивача Фонд державного майна України. 20 липня 2020 року прийнято до розгляду із залученням до матеріалів справи надану прокурором відповідь на відзив (вх. № 16322 від 16 липня 2020 року) та встановлено першому відповідачу строк на подання заперечень на відповідь на відзив прокурора до 03 серпня 2020 року. 20 липня 2020 року, ухвалою господарського суду, задоволено клопотання прокурора (вх. № 16342 від 16 липня 2020 року) про заміну сторони правонаступником. Замінено позивача - Міністерство енергетики України на Фонд державного майна України (01133, місто Київ, вулиця Генерала Алмазова, будинок 18/9, ідентифікаційний код юридичної особи 00032945). 03 серпня 2020 року долучено до матеріалів справи заперечення першого відповідача за вх. № 17663 від 03 серпня 2020 року та відкладено підготовче засідання на 10 серпня 2020 року. 10 серпня 2020 року відкладено підготовче засідання на 25 серпня 2020 року. 25 серпня 2020 року протокольною ухвалою суду відкладено підготовче засідання на 07 вересня 2020 року. 01 вересня 2020 року прокурором сформовано заяву (вх. № 20026) за змістом якої останній змінив прохальну частину позову та просить розглядати позовні вимоги в наступній редакції: скасувати рішення державного реєстратора Крисинської сільської ради Богодухівського району Харківської області Зелений Валентин Вікторович № 49553248 від 06 листопада 2019 року, на підставі якого зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна 1955028363101, а саме нежитлові будівлі: літ. А-11, загальною площею 9704,5 кв. м., літ. Б-1, загальною площею 18,7 кв. м. літ. В-1, загальною площею 16,9 кв. м., літ. Г-1, загальною площею 34,4 кв. м., літ. Д-1, загальною площею 41,1 кв. м., літ. Е-1, загальною площею 29,9 кв. м. загальною площею 9845,5 кв. м., розташовані за адресою: м. Харків, Набережна Гімназійна, будинок 2 за Державним підприємством Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут Укренергомережпроект (номер запису 34029582 від 05 листопада 2019 року); скасувати рішення державного реєстратора Крисинської сільської ради Богодухівського району Харківської області Зелений Валентин Вікторович № 49553249 від 06 листопада 2019 року, на підставі якого зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна 1954949563101, загальною площею 184,1 кв. м., а саме нежитлові будівлі: літ. А-1, загальною площею 184,1 кв. м., літ. Б-1, загальною площею 308,4 кв. м. літ. В-1, загальною площею 174,6 кв. м., літ. Д-1, загальною площею 60,3 кв. м., літ. М-1 загальною площею 53,5 кв. м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Примерівська, будинок 1 за Державним підприємством Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут Укренергомережпроект (номер запису 34028022від 05 листопада 2019 року); визнати за державою України в особі Фонду державного майна України право власності на об`єкт нерухомого майна 1955028363101, загальною площею 9845,5 кв. м., а саме: нежитлові будівлі: літ. А-11, загальною площею 9704,5 кв. м., літ. Б-1, загальною площею 18,7 кв. м. літ. В-1, загальною площею 16,9 кв. м., літ. Г-1, загальною площею 34,4 кв. м., літ. Д-1, загальною площею 41,1 кв. м., літ. Е-1, загальною площею 29,9 кв. м., розташовані за адресою: м. Харків, Набережна Гімназійна, будинок 2; визнати за державою України в особі Фонду державного майна України право власності на об`єкт нерухомого майна 1954949563101, загальною площею 780,9 кв. м., а саме нежитлові будівлі: літ. А-1, загальною площею 184,1 кв. м., літ. Б-1, загальною площею 308,4 кв. м. літ. В-1, загальною площею 174,6 кв. м., літ. Д-1, загальною площею 60,3 кв. м., літ. М-1 загальною площею 53,5 кв. м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Примерівська, будинок 1. 02 вересня 2020 року, ухвалою суду, задоволено заяву прокурора (вх. № 20026) про зміну прохальної частини позовної заяви та прийнято її до розгляду. Подальший розгляд позовних вимог у справі № 922/734/20 здійснюється відповідно до визначної прокурором у прохальній частині заяви (вх. № 20026). 07 вересня 2020 року, протокольною ухвалою суду, на підставі статей 226, 232 Господарського процесуального кодексу України, відмовлено у задоволенні клопотання першого відповідача за вх. № 17663 від 03 серпня 2020 року про залишення позову без розгляду, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21 вересня 2020 року. 21 вересня 2020 року відкладено судове засідання по розгляду справи по суті на 05 жовтня 2020 року. 05 жовтня 2020 року присутній в судовому засіданні прокурор повністю підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у заявах по суті справи. Перший відповідач підтримав позицію прокурора, просив в повному обсязі задовольнити позовну заяву. Інші учасники справи в судове засідання своїх уповноважених представників не направили, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. 05 жовтня 2020 року у судовому засіданні, відповідно до статті 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши вступне слово прокурора та першого відповідача, з`ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів сторін фактичним обставинам справи, судом встановлено такі обставини.

Обґрунтовуючи підстави позову, прокурором зазначено, що за актуальною інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що державним реєстратором Крисинської сільської ради Богодухівського району Харківської області Зеленим В.В. на підставі рішення № 49553248 від 06 листопада 2019 року зареєстроване право державної власності на об`єкти нерухомого майна 1955028363101, загальною площею 9 845,5 кв. м. а саме нежитлові будівлі: літ. А-11, загальною площею 9704,5 кв. м., літ. Б-1, загальною площею 18,7 кв. м. літ. В-1, загальною площею 16,9 кв. м., літ. Г-1, загальною площею 34,4 кв. м., літ. Д-1, загальною площею 41,1 кв. м., літ. Е-1, загальною площею 29,9 кв. м., розташовані за адресою: місто Харків, вулиця Гімназійна Набережна, будинок 2 за Державним підприємством Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут Укренергомережпроект та на підставі рішення № 49551549 від 06 листопада 2019 року зареєстроване право державної власності на об`єкти нерухомого майна 1954949563101, загальною площею 780,9 кв. м., а саме нежитлові будівлі: літ. А-1, загальною площею 184,1 кв. м., літ. Б-1, загальною площею 308,4 кв. м. літ. В-1, загальною площею 174,6 кв. м., літ. Д-1, загальною площею 60,3 кв. м., літ. М-1 загальною площею 53,5 кв. м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Примерівська, будинок 1 за Державним підприємством Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут Укренергомережпроект.

Підставою виникнення права власності стали технічний паспорт літ. Б-1 серія та номер: б/н, виданий 01 листопада 2019 року, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю "НТБ Київ"; довідка, серія та номер: б/н, виданий 01 листопада 2019 року, видавник Товариство з обмеженою відповідальністю "НТБ Київ"; технічний паспорт літ. А-11 серія та номер: б/н, виданий 01 листопада 2019 року, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю "НТБ Київ"; технічний паспорт літ. Е-1 серія та номер: б/н, виданий 01 листопада 2019 року, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю "НТБ Київ"; технічний паспорт літ. Д-1 серія та номер: б/н, виданий 01 листопада 2019 року, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю "НТБ Київ"; технічний паспорт літ. Г-1 серія та номер: б/н, виданий 01 листопада 2019 року, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю "НТБ Київ"; технічний паспорт літ. В-1 серія та номер: б/н, виданий 01 листопада 2019 року, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю "НТБ Київ"; наказ (архівна копія), серія та номер: № 163, виданий 30 квітня 1996 року, видавник Міністерство енергетики та електрифікації України; технічний паспорт літ. М-1 серія та номер: б/н, виданий 01 листопада 2019 року, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю "НТБ Київ"; довідка, серія та номер: б/н, виданий 01 листопада 2019 року, видавник Товариство з обмеженою відповідальністю "НТБ Київ"; технічний паспорт літ. Д-1 серія та номер: б/н, виданий 01 листопада 2019 року, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю "НТБ Київ"; технічний паспорт літ. В-1 серія та номер: б/н, виданий 01 листопада 2019 року, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю "НТБ Київ"; технічний паспорт літ. Б-1 серія та номер: б/н, виданий 01 листопада 2019 року, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю "НТБ Київ"; технічний паспорт літ. А-1 серія та номер: б/н, виданий 01 листопада 2019 року, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю "НТБ Київ"; наказ (архівна копія), серія та номер:№163, виданий 30 квітня 1996, видавник Міністерство енергетики та електрифікації України.

Відповідно до пункту 4.1. Статуту Державного підприємства Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут Укренергомережпроект, затвердженого наказом Міненерговугілля від 12 березня 2018 року № 514 майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

На думку прокурора, державний реєстратор Крисинської сільської ради Богодухівського району Харківської області Зелений В.В. не мав права реєструвати право державної власності за Державним підприємством Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут Укренергомережпроект на нежитлові приміщення, розташовані у місті Харкові за адресами вулиця Гімназійна Набережна, будинок 2 та вулиця Примерівська, 1, оскільки останні належать підприємству виключно на праві господарського відання.

Звертаючись до господарського суду з позовом, прокурор вказав, що рішення державного реєстратора Крисинської сільської ради Богодухівського району Харківської області Зеленого В.В. прийняті в порушення вимог Господарського кодексу України та законів України, що регулюють правовідносини у сфері державної власності.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.

Щодо підставності (процесуальної дієздатності) прокурора на звернення до суду з даним позовом до суду в інтересах держави в особі Фонду державного майна України (з врахуванням ст. 52 Кодексу).

За змістом статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Отже, обов`язковою передумовою реалізації права на судовий захист в порядку господарського судочинства є наявність у позивача суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, які порушуються, не визнаються або оспорюються іншими особами - відповідачами, та на захист якого спрямоване звернення до суду з позовом. Відтак, вирішуючи спір, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, і лише встановивши наявність такого - суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, приймає рішення про захист порушеного права або про відмову у захисті.

Прокурор по даній справі звернувся до суду в інтересах держави та визначив у позовній заяві орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Міністерство енергетики України (на час постановлення рішення - Фонд державного майна України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у господарські правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює господарські права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у господарських, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11, у пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18, у пункті 26 постанови від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц).

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах (частина 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України). У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою (частина 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України).

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци 1 та 2 частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.(абзаци 1-3 частини 4 статті цього Закону).

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу (пункт 70 постанови від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц). Тобто, суд самостійно перевіряє, чи справді відсутній орган, що мав би для захисту інтересів держави звернутися до суду з таким позовом як заявив прокурор. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту (пункт 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц). Іншими словами, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві, і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (абзац 1 частини 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України).

Іншими словами, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює.

В матеріалах справи наявні докази скерування прокуратурою до органу, який уповноважений розпоряджатись нерухомим майном (предмет спору) - Міністерству енергетики України повідомлення, в порядку статті 23 Закону України Про прокуратуру. Також прокурор у позовній заяві навів правові підстави для представництва інтересів держави в особі Міністерства енергетики України.

Однак, на момент подання позову, Державне підприємство Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут Укренергомережпроект належало до сфери управління Міністерства енергетики та захисту довкілля України. Надалі, згідно з пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2020 року № 425 Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади пойменовано Міністерство енергетики та захисту довкілля України на Міністерство енергетики України. Наказом Фонду державного майна України від 28 грудня 2019 року № 1574 Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році (зі змінами) продовжено приватизацію об`єктів, який розпочато приватизацію в 2018-2019 роках. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 року № 195-р Про передачу єдиних майнових комплексів державних підприємств до сфери управління Фонду державного майна прийнято рішення, яким, зокрема, передано Державне підприємство Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут Укренергомережпроект зі сфери управління Міністерства енергетики та захисту довкілля до сфери управління Фонду державного майна у зв`язку з прийняттям рішення про їх приватизацію. Відповідно до даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 02 липня 2020 року за № 1006849575, органом, до сфери управління якого належить Державне підприємство Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут Укренергомережпроект значиться Фонд державного майна України. Враховуючи зміну особи до сфери управління якої належить Державне підприємство Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут Укренергомережпроект, ухвалою господарського суду від 20 липня 2020 року замінено позивача - Міністерство енергетики України на Фонд державного майна України.

В матеріалах справи наявне лише повідомлення, в порядку статті 23 Закону України, на адресу Міністерства енергетики та захисту довкілля (сьогоденна назва - Міністерство енергетики України), однак оскільки державна власність рахується за конституційними нормами за народом України, то у даному випадку звернення прокурора спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання повернення державного майна його законному власнику. Відчуження об`єктів нерухомості з державної власності з порушенням вимог законодавства завдає шкоду інтересам держави, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора. Більш того, новий орган залучено в даному судовому провадженні до ст. 52 Кодексу, відповідно будь-яких додаткових повідомлень прокурор не повинен спрямовувати до органу, залученого через механізм правонаступництва .

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що звернення прокурора до суду у даній справі спрямоване на дотримання встановлених Конституцією України принципів верховенства права та законності, а також задоволення суспільної потреби у дотриманні вимог чинного законодавства під час відчуження об`єктів нерухомості з державної власності, суд дійшов висновку про наявність у прокурора достатніх правових підстав для звернення до суду з позовом у захист інтересів держави в особі Фонду державного майна України.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, установлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Отже, набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти.

У статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" наведено визначення поняттю "державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", згідно з яким це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Здійснення державної реєстрації прав (їх обтяжень) на нерухоме майно за загальним правилом означає підтвердження державою фактів набуття, припинення чи переходу відповідних речових прав, що надає право управненій особі посилатися на відомості з Державного реєстру прав у спорах з третіми особами для підтвердження відповідних фактів у встановленому порядку.

Проте державна реєстрація не є підставою набуття права власності. За своєю правовою природою, реєстрація полягає у визнанні правопорядком юридичних фактів набуття, зміни та втрати права власності, тобто засвідчення державою вже існуючого на момент здійснення реєстрації права власності. Ототожнювати факт набуття права власності з фактом його державної реєстрації, а тим більше тлумачити факт державної реєстрації як підставу виникнення такого права є логічною та юридичною помилкою, намаганням підмінити поняття причини та наслідку. При дослідженні обставин наявності в особи права власності необхідно встановити правову підставу набуття такого права, а не обмежуватись виключно встановленням факту державної реєстрації.

Натомість саме набуття, припинення, перехід речових прав на нерухоме майно відбувається на підставах, визначених законодавством (статті 11 та 328 ЦК України), в тому числі на підставі вчинених правочинів, актів цивільного законодавства, актів органів державної влади та місцевого самоврядування; при цьому пов`язаність з державною реєстрацією моменту виникнення права власності чи іншого речового права не виключає первинності існування підстав, на яких виникає відповідне речове право.

Правова позиція Верховного Суду в постановах від 17 квітня 2019 року у справі № 916/675/15, від 10 травня 2018 року у справі № 910/15993/16.

Предметом спору у даній справі є правомірність реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна 1955028363101, а саме нежитлові будівлі: літ. А-11, загальною площею 9704,5 кв. м., літ. Б-1, загальною площею 18,7 кв. м. літ. В-1, загальною площею 16,9 кв. м., літ. Г-1, загальною площею 34,4 кв. м., літ. Д-1, загальною площею 41,1 кв. м., літ. Е-1, загальною площею 29,9 кв. м. загальною площею 9845,5 кв. м., розташовані за адресою: м. Харків, Набережна Гімназійна, будинок 2 за Державним підприємством Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут Укренергомережпроект (номер запису 34029582 від 05 листопада 2019 року) та правомірність реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна 1954949563101, загальною площею 780,9 кв. м., а саме нежитлові будівлі: літ. А-1, загальною площею 184,1 кв. м., літ. Б-1, загальною площею 308,4 кв. м. літ. В-1, загальною площею 174,6 кв. м., літ. Д-1, загальною площею 60,3 кв. м., літ. М-1 загальною площею 53,5 кв. м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Примерівська, будинок 1 за Державним підприємством Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут Укренергомережпроект (номер запису 34028022 від 05 листопада 2019 року).

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

У відповідності до статті 141 Господарського кодексу України (далі - ГК України) до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб`єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності. Держава через уповноважені органи державної влади здійснює права власника також щодо об`єктів права власності Українського народу, зазначених у частині першій статті 148 цього Кодексу.

Управління об`єктами державної власності відповідно до закону здійснюють Кабінет Міністрів України і, за його уповноваженням, центральні та місцеві органи виконавчої влади. У випадках, передбачених законом, управління державним майном здійснюють також інші суб`єкти.

У статті 1 Закону України "Про Фонд державного майна України" визначено, що Фонд є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Статтею 4 вказаного Закону передбачено, що одним із основних завдань Фонду є управління об`єктами державної власності, зокрема корпоративними правами держави у статутних капіталах господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію та затверджено план розміщення акцій; товариств, утворених у процесі перетворення (у тому числі шляхом корпоратизації) державних підприємств, що належать до сфери його управління, а також товариств, утворених за участю Фонду державного майна України.

Як-то встановлено зі матеріалів справи, саме до сфери управління Фонду державного майна України належить Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут Укренергомережпроект, що узгоджується із відомостями які містяться у Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Однак, суд звертає увагу, що на момент виникнення спірних правовідносин Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут Укренергомережпроект належав до сфери управління Міністерства енергетика та захисту довкілля України, із дозволу якого Відповідач 1 мав право здійснювати дії щодо передання належного йому майна іншим юридичним та фізичним особам (пункт 4.6. статуту).

Частинами 2, 3 статті 73 ГК України передбачено, що орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління

За положеннями статті 115 ЦК України та статті 85 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарське товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому учасниками товариства у власність, як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Згідно з пунктом 4.1. статуту Державного підприємства Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут "Укренергомережпроект" майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Розпоряджатися в інший спосіб майном,що належить до основних засобів, підприємство має право лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Господарським кодексом України та іншими законами України (пункт 4.7 статуту).

Державне майно, передане до статутного капіталу Державного підприємства Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут "Укренергомережпроект" було закріплено за вказаними суб`єктом господарювання на праві господарського відання і у власність не передавалось.

Частинами 1, 2 статті 136 ГК України визначено, що право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Отже, право господарського відання є обмеженим речовим правом, суб`єктам якого повноваження володіння, користування та розпорядження майном належить не в повному обсязі, а в межах встановлених чинним законодавством і власником. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

При цьому згідно з частиною 2 статті 145 ГК України зміна правового режиму майна суб`єкта господарювання здійснюється за рішенням власника (власників) майна у спосіб, передбачений цим Кодексом та прийнятими відповідно до нього іншими законами, крім випадків, якщо така зміна забороняється законом. Частиною 3 статті 145 ГК України передбачено, що правовий режим майна суб`єкта господарювання, заснованого на державній (комунальній) власності, може бути змінений шляхом приватизації майна державного (комунального) підприємства відповідно до закону.

Системний аналіз викладених норм законодавства дає підстави для висновку, що зміна правового режиму державного майна може бути здійснена в двох випадках:

-шляхом приватизації;

-прийняття рішення уповноваженого органу на зміну правового режиму майна суб`єкта господарювання.

Разом з цим, Міністерством енергетики та захисту довкілля України не приймалось рішення щодо зміни правового режиму державного майна, зокрема щодо нежитлової будівлі: літ. А-11, загальною площею 9704,5 кв. м., літ. Б-1, загальною площею 18,7 кв. м. літ. В-1, загальною площею 16,9 кв. м., літ. Г-1, загальною площею 34,4 кв. м., літ. Д-1, загальною площею 41,1 кв. м., літ. Е-1, загальною площею 29,9 кв. м. загальною площею 9845,5 кв. м., розташованих за адресою: м. Харків, Набережна Гімназійна, будинок 2, та щодо нежитлової будівлі літ. А-1, загальною площею 184,1 кв. м., літ. Б-1, загальною площею 308,4 кв. м. літ. В-1, загальною площею 174,6 кв. м., літ. Д-1, загальною площею 60,3 кв. м., літ. М-1 загальною площею 53,5 кв. м., розташованих за адресою: м. Харків, вул. Примерівська, будинок 1.

Доказів перебування спірного майна в процесі приватизації, проведеної відповідно до положень законодавства за відповідним рішенням власника майна, в даному випадку Міністерство енергетики та захисту довкілля України в матеріалах справи відсутнє.

Таким чином, спірне майно засновником у власність Державного підприємства Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут "Укренергомережпроект" не передавалось, правовий режим його використання не змінювався. Спірне нерухоме майно було надано Відповідачу-1 не у приватну власність, а для здійснення статутної діяльності і це майно залишається об`єктом права державної власності, а рішення Міністерства енергетики та захисту довкілля України про зміну правового режиму цього майна не приймалось, також відсутні докази приватизації цього майна.

З огляду на викладене, право власності на нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Харків, Гімназійна набережна, будинок 2 та м. Харків, вул. Примерівська, будинок 1, у Державного підприємства Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут Укренергомережпроект не виникло, оскільки це майно вибуло із володіння держави за відсутності волевиявлення держави Україна в особі уповноваженого органу - Міністерства енергетика та захисту довкілля України (на момент виникнення спірних правовідносин).

Зміна статусу спірного майна з державної на приватну власність суперечить нормам господарського законодавства, яка передбачає відсутність у Відповідача-1 права розпорядження майном переданим засновником (державою) до його статутного капіталу як внеску.

Разом з тим, факт оформлення вказаним підприємством права власності на згаданий об`єкт нерухомості свідчить про те, що воно не визнає права власності держави на це майно.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 статті 316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (стаття 317 ЦК України).

За положеннями статті 392 даного Кодексу власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

На підставі викладеного, враховуючи, що спірне нерухоме майно вибуло з державної власності незаконно та поза волею власника, оскільки державне підприємство, за яким майно було закріплено на праві господарського відання, не вправі було самостійно ним розпоряджатися, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання за державою України в особі Фонду державного майна України права власності на об`єкт нерухомого майна 1955028363101, загальною площею 9845,5 кв. м., а саме: нежитлові будівлі: літ. А-11, загальною площею 9704,5 кв. м., літ. Б-1, загальною площею 18,7 кв. м. літ. В-1, загальною площею 16,9 кв. м., літ. Г-1, загальною площею 34,4 кв. м., літ. Д-1, загальною площею 41,1 кв. м., літ. Е-1, загальною площею 29,9 кв. м., розташовані за адресою: м. Харків, Гімназійна набережна, будинок 2 та про визнання за державою України в особі Фонду державного майна України права власності на об`єкт нерухомого майна 1954949563101, загальною площею 780,9 кв. м., а саме нежитлові будівлі: літ. А-1, загальною площею 184,1 кв. м., літ. Б-1, загальною площею 308,4 кв. м. літ. В-1, загальною площею 174,6 кв. м., літ. Д-1, загальною площею 60,3 кв. м., літ. М-1 загальною площею 53,5 кв. м., розташованих за адресою: м. Харків, вул. Примерівська, будинок 1.

Суд вкотре наголошує, що державне майно передане до статутного капіталу Державного підприємства Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут Укренергомережпроект на праві господарського відання. Окремого рішення щодо розпорядження вказаним майном не приймалось.

Звідси, слід дійти висновку, що за умови не виключення нерухомого майна, яке є предметом даного спору, до переліку майна, яке підлягає приватизації, та відсутності рішення уповноваженого органу на його відчуження, зміна форми власності на спірне майно з державної на приватну була здійснення за відсутності законних на то підстав.

Даних висновків суд дійшов з врахуванням судової практики, що склалась в аналогічних правовідносинах, зокрема викладеної у постановах Верхового суду від 28 березня 2018 року у справі № 925/792/17, від 08 травня 2018 року у справі № 925/875/17.

Згідно з частиною 2 та 4 статті 182 ЦК України державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

За положеннями пункту 1 частини 3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

На підставі частини 8 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Частиною 2 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Оскільки судом встановлено, що власником об`єкта нерухомого майна, загальною площею 9845,5 кв. м. за адресою: м. Харків, Гімназійна набережна, будинок 2, та загальною площею 780,9 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Примерівська, будинок 1 є держава в особі Фонду державного майна України, то реєстрація права приватної власності на зазначені об`єкти нерухомого майна за Відповідачем 1 на праві приватної власності є незаконною та такою, що вчинена з порушенням вимог чинного законодавства, а тому правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є вимоги про скасування рішення державного реєстратора Крисинської сільської ради Богодухівського району Харківської області Зелений Валентин Вікторович № 49553248 від 06 листопада 2019 року, на підставі якого зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна 1955028363101, а саме нежитлові будівлі: літ. А-11, загальною площею 9704,5 кв. м., літ. Б-1, загальною площею 18,7 кв. м. літ. В-1, загальною площею 16,9 кв. м., літ. Г-1, загальною площею 34,4 кв. м., літ. Д-1, загальною площею 41,1 кв. м., літ. Е-1, загальною площею 29,9 кв. м. загальною площею 9845,5 кв. м., розташовані за адресою: м. Харків, Набережна Гімназійна, будинок 2 за Державним підприємством Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут Укренергомережпроект (номер запису 34029582 від 05 листопада 2019 року) та скасування рішення державного реєстратора Крисинської сільської ради Богодухівського району Харківської області Зелений Валентин Вікторович № 49551549 від 06 листопада 2019 року, на підставі якого зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна 1954949563101, загальною площею 780,9 кв. м., а саме нежитлові будівлі: літ. А-1, загальною площею 184,1 кв. м., літ. Б-1, загальною площею 308,4 кв. м. літ. В-1, загальною площею 174,6 кв. м., літ. Д-1, загальною площею 60,3 кв. м., літ. М-1 загальною площею 53,5 кв. м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Примерівська, будинок 1 за Державним підприємством Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут Укренергомережпроект (номер запису 34028022 від 05 листопада 2019 року).

Відповідно до частини 9 статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на Державне підприємство Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут Укренергомережпроект.

Керуючись статтями 1-5, 10-13, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 194-196, 201, 208-210, 216-220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати рішення державного реєстратора Крисинської сільської ради Богодухівського району Харківської області Зелений Валентин Вікторович № 49553248 від 06 листопада 2019 року, на підставі якого зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна 1955028363101, а саме нежитлові будівлі: літ. «А-11», загальною площею 9704,5 кв. м., літ. «Б-1», загальною площею 18,7 кв. м. літ. «В-1», загальною площею 16,9 кв. м., літ. «Г-1», загальною площею 34,4 кв. м., літ. «Д-1», загальною площею 41,1 кв. м., літ. «Е-1», загальною площею 29,9 кв. м. загальною площею 9845,5 кв. м., розташовані за адресою: м. Харків, Набережна Гімназійна, будинок 2 за Державним підприємством Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут «Укренергомережпроект» (номер запису 34029582 від 05 листопада 2019 року).

Скасувати рішення державного реєстратора Крисинської сільської ради Богодухівського району Харківської області Зелений Валентин Вікторович № 49551549 від 06 листопада 2019 року, на підставі якого зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна 1954949563101, загальною площею 780,9 кв. м., а саме нежитлові будівлі: літ. «А-1», загальною площею 184,1 кв. м., літ. «Б-1», загальною площею 308,4 кв. м. літ. «В-1», загальною площею 174,6 кв. м., літ. «Д-1», загальною площею 60,3 кв. м., літ. «М-1» загальною площею 53,5 кв. м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Примерівська, будинок 1 за Державним підприємством Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут «Укренергомережпроект» (номер запису 34028022 від 05 листопада 2019 року).

Визнати за державою України в особі Фонду державного майна України (01133, місто Київ, вулиця Генерала Алмазова, будинок 18/9, ідентифікаційний код юридичної особи 00032945) право власності на об`єкт нерухомого майна 1955028363101, загальною площею 9845,5 кв. м., а саме: нежитлові будівлі: літ. «А-11», загальною площею 9704,5 кв. м., літ. «Б-1», загальною площею 18,7 кв. м. літ. «В-1», загальною площею 16,9 кв. м., літ. «Г-1», загальною площею 34,4 кв. м., літ. «Д-1», загальною площею 41,1 кв. м., літ. «Е-1», загальною площею 29,9 кв. м., розташовані за адресою: м. Харків, Гімназійна набережна, будинок 2.

Визнати за державою України в особі Фонду державного майна України (01133, місто Київ, вулиця Генерала Алмазова, будинок 18/9, ідентифікаційний код юридичної особи 00032945) право власності на об`єкт нерухомого майна 1954949563101, загальною площею 780,9 кв. м., а саме нежитлові будівлі: літ. «А-1», загальною площею 184,1 кв. м., літ. «Б-1», загальною площею 308,4 кв. м., літ. «В-1», загальною площею 174,6 кв. м., літ. «Д-1», загальною площею 60,3 кв. м., літ. «М-1» загальною площею 53,5 кв. м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Примерівська, будинок 1.

Стягнути з Державного підприємства Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут «Укренергомережпроект» (61050, м. Харків, Набережна Гімназійна, будинок 2, ідентифікаційний код юридичної особи 00114092) на користь прокуратури Харківської області (61050, місто Харків, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 4, ідентифікаційний код юридичної особи 02910108) судові витрати (сплачений судовий збір) в сумі 12 612,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень цього Кодексу.

Повне рішення складено "09" жовтня 2020 р.

СуддяН.В. Калініченко

справа № 922/734/20