ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2020м. ДніпроСправа № 904/4136/20

За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград, Дніпропетровська область

про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 17 075 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

Без участі представників сторін.

РУХ СПРАВИ.

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 17 075 грн.

Ухвалою суду від 03.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Справу № 904/4136/20 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 15.09.2020 відмовлено у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Позивач зазначив, що у лютому 2020 року згідно з накладною № 45514296, зі станції Ароматна Придніпровської залізниці на станцію Новогродівка Донецької залізниці було відправлено відповідно вагон № 53511630 з вантажем вугілля кам`яне.

Позивач вказав, що на проміжній станції Павлоград І Придніпровської залізниці, на підставі акту загальної форми № 16 від 11.02.2020, було здійснено контрольне зважування вагону №53511630 і складено комерційний акт № 454502/2 від 11.02.2020.

Комерційний акт № 454502/2 від 11.02.2020 засвідчує, що під час комісійного зважування на 150 т. вагонних вагах № 10 станції (повірка 27.11.2019) вагона № 53511630, відправленого за накладною № 45514296, було встановлено розбіжності фактичної маси вантажу з зазначеною в накладній масою більше документа на 3300 кг. Навантаження в вагоні нижче бортів 40 см, рівномірне. Вантаж марковано повздовжними борознами, маркування не порушене, без вибірок та заглиблень. Вагон в технічному відношенні справний, бездверний, люка зачинені, течі та слідів течі вантажу немає.

За таких обставин, позивачем нараховано штраф за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 17 075 грн.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач надав до суду відзив на позов, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог. Відповідач наполягає на тому, що у відповідності до встановлених законодавством вимог здійснював зважування завантажених вагонів на придатних вагонних вагах, а тому допустити внесення неправильних даних щодо маси вантажу в залізничній накладній не міг.

Також відповідач заявив клопотання про зменшення розміру штрафу. В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначив про відсутність у позивача збитків внаслідок зазначення у накладній неправильної маси вантажу, складний фінансовий стан відповідача.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 17 075 грн.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами, чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи було перевищення фактичної маси у вагоні насупроти зазначеній у накладній), які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником (чи правильно позивачем розрахована сума штрафу).

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.

У лютому 2020 року згідно з накладною № 45514296, зі станції Ароматна Придніпровської залізниці на станцію Новогродівка Донецької залізниці було відправлено відповідно вагон № 53511630 з вантажем вугілля кам`яне.

Статут залізниць України, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 із змінами та доповненнями, внесеними Постановами Кабінету Міністрів України №1510 від 11.10.2002 та № 1973 від 25.12.2002 (Статут), визначає обов`язки, права та відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

На проміжній станції Павлоград І Придніпровської залізниці, на підставі акту загальної форми № 16 від 11.02.2020, було здійснено контрольне зважування вагону №53511630 і складено комерційний акт № 454502/2 від 11.02.2020.

Комерційний акт № 454502/2 від 11.02.2020 засвідчує, що під час комісійного зважування на 150 т. вагонних вагах № 10 станції (повірка 27.11.2019) вагона № 53511630, відправленого за накладною № 45514296, було встановлено розбіжності фактичної маси вантажу з зазначеною в накладній масою більше документа на 3300 кг. Навантаження в вагоні нижче бортів 40 см, рівномірне. Вантаж марковано повздовжними борознами, маркування не порушене, без вибірок та заглиблень. Вагон в технічному відношенні справний, бездверний, люка зачинені, течі та слідів течі вантажу немає.

Статтею 307 ГК України, яка кореспондується зі статтею 908 Цивільного кодексу України, передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Стаття 3 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлює, що нормативні документи, які визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту та комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Відповідно до частини першої статті 908 ЦК України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (частини 1, 2, 3 статті 909 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 920 ЦК України, у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до статті 6 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

За договором залізничного перевезення вантажу, згідно з частиною першою статті 22 Статуту залізниць України, залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. У разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій (ч. 1, 2, 3 ст. 23 Статуту залізниць України).

Приписами статті 37 Статуту визначено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса, вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Маса вантажів визначається відправником.

Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній (ч. 1, 2 ст. 24 Статуту залізниць України).

Пункт 22 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №862/5083 передбачає, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться в порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082.

Однак, саме зважування є найбільш точним способом визначення маси вантажу. Аналогічна правова позиція викладена в п.3.18 Роз`яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 №04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею".

Згідно з пунктом 5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту залізниць України. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Отже, допустимими доказами неправильного зазначення у накладній маси вантажу, відправленого вантажовідправником залізницею до станції призначення для отримання вантажоодержувачем, в розумінні частини 1 статті 77 ГПК України, є належно складені працівниками залізниці комерційні акти за наслідком контрольного зважування вантажу, який було здано до перевезення залізницею.

У п. 6.1 роз`яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 за №04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" вказано, що підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту.

Зміст спірних комерційного акту свідчить про те, що в його тексті у встановленому порядку засвідчено факт завантаження вагона № 53511630 вантажем вагою більшою, ніж зазначено у накладній.

Зазначений акт складений відповідно до Правил складання актів та є чинним.

Статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що штраф за невірно зазначену масу вантажу підлягає стягненню у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Позивачем правильно розраховано величину штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 17 075 грн. (3 415 грн. х 5 = 17 075 грн.).

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 17 075 грн. є обґрунтованими.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться залізничними накладними (т. 1 а.с. 7 - 9), комерційним актом № 454502/2 (т. 1 а.с. 10), актами загальної форми (том 1 а.с. 11 - 12), технічним паспортом ЗВВТ (том 1 а.с. 14 - 16), витягом з книги обліку контрольних зважувань (том 1 а.с. 13).

ЩОДО КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА ПРО ЗМЕНШЕННЯ РОЗМІРУ ШТРАФУ.

Відповідач заявив клопотання про зменшення розміру штрафу. В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначив про відсутність у позивача збитків внаслідок дій відповідача, складний фінансовий стан відповідача.

Згідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню з відповідача, суд оцінює, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини неналежного виконання або невиконання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Разом з тим, штраф на підставі пункту 122 Статуту залізниць України стягується із залізниці незалежно від наявності збитків та наслідків, можливості його зменшення Статутом не передбачено.

Аналогічна правова позиція щодо неможливості зменшення штрафу, нарахованого на підставі положень Статуту залізниць України, викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/2339/17.

Додатково слід зазначити, що відповідно до статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В обґрунтування клопотання про зменшення розміру штрафу відповідач не навів жодних виняткових обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Скрутне матеріальне становище відповідача не є тією винятковою обставиною, що може мати наслідком зменшення розміру штрафних санкцій.

Статтею 42 ГК України, яка кореспондується положеннями з ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про підприємництво», визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Майновий стан відповідача є наслідком його господарської діяльності, а також, наслідком його власного комерційного розрахунку та ризику.

За таких обставин, беручи до уваги інтереси обох сторін, суд не вбачає підстав для зменшення розміру штрафу.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (місце реєстрації: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 76; ідентифікаційний код: 00178353) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (місце реєстрації: 03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; ідентифікаційний код: 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (місце реєстрації: 49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108; ідентифікаційний код: 40081237) штраф за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 17 075 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 102 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження. Рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 07.10.2020.

Суддя М.О. Ніколенко