ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2020 року м. Київ № 640/11661/19

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Шевченко Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЦ Україна» до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Хенкель Україна», про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЦ Україна» (надалі також по тексту - позивач, ТОВ «ДЦ Україна») звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві (надалі по тексту також - відповідач), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Хенкель Україна», в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №04.1-0144 від 16.03.2019 та №04.1-0145 від 16.03.2019.

В обґрунтування позову зазначено, що на етикетці продукції позивача вказані адреса виробника та номер телефону його уповноваженого представника, за яким можна, на думку позивача, отримати інформацію про технічний опис інгредієнтів продукції, що свідчить про повну безпідставність тверджень відповідача про її невідповідність вимогам п. 11 Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №717 від 20.08.2008.

Позивач зазначає, що відповідач був позбавлений права приймати оскаржувані рішення за результатами проведених перевірок, оскільки станом на день їх прийняття перевірка характеристик продукції ще не була завершена та звертає увагу, що акт перевірки характеристик продукції №4393/167 від 27.11.2018 не був підписаний усіма посадовими особами, які здійснювали захід контролю.

Відповідач подав відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що Головним управлінням законно встановлено порушення та винесено рішення відповідно до Протоколу випробувань продукції №13818/18-м 12.12.2018 та Протоколу оцінювання споживчого маркування продукції, виданих ДП «Укрметртестстандарт». Також відповідач зазначає, що належним дотриманням вимог п. 11 Технічного регламенту № 717 має бути конкретизований напис з посиланням на номер телефону, згідно з якого споживачі можуть чітко розуміти, що за даним номером телефону вони можуть одержати конкретну, повну, достовірну інформацію про технічний опис інгредієнтів, саме кваліфікованими спеціалістами.

Позивач надав відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідач не спростовує доводи позивача про безпідставність висновків акту та оскаржуваних рішень, не доводить наявності підстав для прийняття оскаржуваних рішень та їх законності.

В свою чергу відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, в якому наголошено, що позивач не використав наданого йому права захищати свої права шляхом оскарження результатів експертизи (випробування) в судовому порядку, оскільки при оскарженні протоколу випробувань, позивач міг поставити питання про їх необґрунтованість та результатів лабораторних досліджень. Водночас, не оскарження лабораторних досліджень, тільки підтверджує законність дій Головного управління та прийнятих рішень.

В письмових поясненнях на заперечення відповідача позивач посилається на аналогічні доводи, викладені в позові та відповіді на відзив.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, подано письмові пояснення до позову, в якому ТОВ «Хенкель Україна» зазначає про підтримання позовних вимог, заявлених позивачем у справі, оскільки оскаржувані рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі секторального плану перевірок з ринкового нагляду на 2018 рік, наказу Головного управління від 05.11.2018 №4393 та направлення на проведення перевірки від 05.11.2018 відповідачем проведено планову виїзну перевірку характеристик продукції позивача з відбором зразків продукції: мийні засоби для прання або чищення, які містять поверхнево-активні речовини.

За результатами перевірки позивача контролюючим органом було складено Акт перевірки характеристик продукції №4393/167 від 27.11.2018, за висновками якого встановлено, що засіб для прання Perwoll for All Whites, 1,8 л Whites&Fiber, виробник Хенкель, Австрія не відповідає вимогам п. 11 Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №717 від 20.08.2008, а саме: відсутня інформація про електронну пошту та номери телефону, за якими можна отримати технічний опис інгредієнтів, місцезнаходження та номер телефону виробника.

16.03.2019 відповідачем прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №04.1-0144, яким тимчасово заборонив надавати на ринку Продукцію до приведення її у відповідність із встановленими вимогами, а також рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №04.1-0145, яким зобов`язано позивача привести продукцію у відповідність із встановленими вимогами.

Вважаючи оскаржувані рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» під час перевірок характеристик продукції проводяться документальні перевірки, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір та експертиза (випробування) зразків продукції.

Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.

Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Під час таких перевірок перевіряються характеристики лише того виду продукції, що є предметом перевірки.

Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та посвідчень (направлень) на проведення перевірки, що видаються та оформляються відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та посвідчення (направлення) видаються і оформляються невідкладно.

Перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки.

Під час виїзної перевірки характеристик продукції може проводитися перевірка документів (їх копій) та інформації, зазначених у частині сьомій цієї статті, а також обстеження, відбір і експертиза (випробування) зразків продукції.

Виїзні перевірки характеристик продукції проводяться:1) у торговельних та складських приміщеннях суб`єктів господарювання; 2) у місцях використання продукції під час її монтажу та/або введення в експлуатацію (якщо відповідність продукції деяким встановленим вимогам може бути оцінена лише під час таких дій); 3) за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб; 4) у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції.

Строк проведення виїзної перевірки характеристик продукції не може перевищувати у розповсюджувача цієї продукції двох робочих днів, у виробника такої продукції - трьох робочих днів.

За результатами перевірки характеристик продукції посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, складає акт відповідно до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», виробники зобов`язані вводити в обіг лише безпечну продукцію.

Серйозний ризик - будь-яка загроза суспільним інтересам, що потребує оперативного втручання державних органів, у тому числі така, наслідки якої не виявляються негайно.

Суспільні інтереси - безпека життя та здоров`я людей, безпечні умови праці, захист прав споживачів (користувачів), захист довкілля (ч. 1 ст. 1 Закону).

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 5 Закону продукція вважається безпечною, якщо вона відповідає вимогам щодо забезпечення безпечності продукції, встановленим законодавством.

У разі відсутності вимог щодо забезпечення безпечності продукції, визначених частиною першою цієї статті, відповідна продукція вважається безпечною, якщо орган державного ринкового нагляду не доведе, що така продукція є небезпечною.

Доказом безпечності продукції є її відповідність національним стандартам, що гармонізовані з відповідними європейськими стандартами. Перелік таких гармонізованих національних стандартів формується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації. Цей перелік станом на 1 січня щороку оприлюднюється шляхом його опублікування у друкованому засобі масової інформації центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації (у разі його відсутності - у друкованому засобі масової інформації, визначеному цим органом) та шляхом розміщення на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації.

Частинами 1 та 2 ст. 11 Закону встановлено, що державний ринковий нагляд за додержанням виробниками та розповсюджувачами продукції загальної вимоги щодо безпечності продукції забезпечується шляхом здійснення державного ринкового нагляду, а також державного контролю продукції при її ввезенні на митну територію України.

Організація та порядок здійснення державного ринкового нагляду, а також державного контролю продукції під час її ввезення на митну територію України визначаються Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Митним кодексом України.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 та 5 ст. 12 Закону, якщо орган державного ринкового нагляду встановив, що продукція може становити ризики за певних умов, він невідкладно приймає рішення про попередження виробником та/або розповсюджувачем споживачів (користувачів) про такі ризики або рішення про вжиття заходів щодо приведення продукції у відповідність із вимогами щодо забезпечення безпечності продукції перед введенням її в обіг на ринку України.

Якщо орган державного ринкового нагляду встановив, що продукція за обґрунтованих припущень може бути небезпечною, він невідкладно приймає рішення про тимчасову заборону введення в обіг такої продукції на ринку, в тому числі постачання цієї продукції, пропонування її для постачання або її демонстрації, на строк, необхідний для проведення відповідної експертизи (випробування).

Якщо орган державного ринкового нагляду встановив, що продукція є небезпечною, він невідкладно: 1) забороняє введення в обіг такої продукції на ринку та вживає заходів щодо забезпечення такої заборони; 2) вживає заходів щодо негайного вилучення її з обігу і попередження споживачів (користувачів) про ризики, які становить ця продукція; 3) спільно з виробниками та розповсюджувачами такої продукції, яка вже була надана на ринку України споживачам (користувачам), вживає заходів щодо відкликання її з обігу та знищення. Відкликання продукції застосовується як винятковий захід, якщо вжиті виробником або розповсюджувачем заходи є недостатніми для запобігання чи уникнення відповідних ризиків, які становить продукція.

Обмежувальні (коригувальні) заходи із забезпечення безпечності продукції, визначені частинами першою - четвертою цієї статті, вживаються органами державного ринкового нагляду пропорційно до рівня загрози відповідної продукції суспільним інтересам. Згідно з ч.ч. 1, 2 та 4 ст. 15 Закону відповідальність за порушення вимог цього Закону встановлюється цим та іншими законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» № 2735, з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності, серед іншого: проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування); приймають у випадках та порядку, визначених цим Законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснюють контроль стану виконання суб`єктами господарювання цих рішень; вживають у порядку, визначеному цим та іншими законами України, заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень вимог цього Закону та встановлених вимог.

Статтею 22 Закону № 2735 встановлено, що заходами ринкового нагляду є: 1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); 2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції; 3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; 4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.

Відповідно до ст. 29 Закону № 2735, у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених ст. 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

У разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам та одночасно становить серйозний ризик, орган ринкового нагляду вживає обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених ч. 1 ст. 28 цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 16.03.2019 №04.1-0144 на підставі проведеної планової виїзної перевірки характеристик продукції (акт № 4393/167 від 27 листопада 2018 року), яким запроваджено обмежувальний (корегувальний) захід відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 30 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» № 2735-VI від 2 грудня 2010 року та тимчасово заборонено надання ринку продукції, зазначеної в п. 1 таблиці акту перевірки характеристик продукції № 4393/167 від 27 листопада 2018 року до приведення зазначеної продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Також, відповідачем прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 16.03.2019 №04.1-0145 на підставі проведеної планової виїзної перевірки характеристик продукції (акт № 4393/167 від 27 листопада 2018 року), яким запроваджено обмежувальний (корегувальний) захід відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» № 2735-VI від 2 грудня 2010 року та зазначено про вимогу приведення продукції, зазначеної в п.1 таблиці акту перевірки № 4393/167 від 27 листопада 2018 року у відповідність із встановленими вимогами.

В обґрунтування оскаржуваних рішень відповідач зазначив, що за результатами перевірки у магазині «Watsons» ТОВ «ДЦ Україна» виявлено розповсюдження продукції, зазначеної в п. 1 таблиці акту перевірки характеристик продукції №4393/167 від 27 листопада 2018 року, а саме: спеціальний засіб для прання Perwoll for AllWhites, 1,8л White&Fibre, Виробник Хенкель, Австрія. Відповідно до Протоколу випробувань № 13818/18-м від 12.12.2018 та Протоколу оцінювання споживчого маркування продукції, виданого ДП «Укрметртестстандарт», продукція не відповідає вимогам Технічного регламенту мийних засобів, а саме: відсутня інформація про електронну пошту та номери телефону, за якими можна одержати технічний опис інгредієнтів; місцезнаходження та номер телефона виробника, відповідно до сценарного плану ймовірності виникнення ризику, що може становити продукція миючий засіб становить низький рівень загрози, чим порушено п. 11 «Технічного регламенту мийних засобів», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2008 №717.

Так, відповідно до п. 11 Технічного регламенту мийний засіб маркується шляхом нанесення на зовнішню поверхню пакування чи етикетку напису чіткими літерами, що не змиваються протягом строку придатності такого засобу, із зазначенням:

найменування та інформації про призначення мийного засобу;

торговельної марки (за наявності) або торговельного знака, найменування, місцезнаходження та номера телефону виробника мийного засобу або його уповноваженого представника;

інформації про склад мийного засобу згідно з додатком 2;

адреси, зокрема електронної пошти (за наявності), та номера телефону, за якими можна одержати технічний опис інгредієнтів;

інструкції із застосування, заходів безпеки та спеціальних застережень згідно із законодавством, а в разі їх відсутності - вимог, наведених у ДСТУ ГОСТ 31340:2009 «Попереджувальне маркування хімічної продукції. Загальні вимоги»;

маси нетто чи об`єму;

дати виготовлення;

строку придатності;

умов зберігання (в разі потреби).

У разі коли мийний засіб постачається нерозфасованим, інформація, зазначена в абзацах 2, 3 і 5 цього пункту, повинна міститися в супровідній документації.

Позивач зазначає, що згідно з п. 11 Технічного регламенту на етикетці продукції зазначається адреса електронної пошти (за наявності) та номер телефону, за якими можна одержати технічний опис інгредієнтів. Однак, жодних особливих вимог до способу викладу цієї інформації Регламент не передбачає, що підтверджується, серед іншого, листом Мінекономрозвитку № 3432- 06/23660-07 від 05.06.2019 у відповідь на запит Європейської Бізнес Асоціації.

На думку позивача, якщо підприємство не має електронної пошти, за якою можна отримати технічний опис інгредієнтів, така електронна пошта не вказується на етикетці і це не є порушенням п. 11 Регламенту. Позивач зауважує, що етикетка продукції містить напис: «Гаряча лінія Хенкель:

НОМЕР_1 (дзвінки з усіх стаціонарних телефонів в Україні безкоштовні)», таким чином вимоги Регламенту про зазначення номеру телефону, за яким можна одержати технічний опис інгредієнтів, виконані в повному обсязі.

В свою чергу, відповідач зазначає, що належним дотриманням вимог п. 11 Технічного регламенту № 717 має бути конкретизований напис з посиланням на номер телефону, згідно з яким споживачі можуть чітко розуміти, що за даним номером телефону вони можуть одержати конкретну, повну, достовірну інформацію про технічний опис інгредієнтів, саме кваліфікованими спеціалістами.

Водночас, відповідач звертає увагу, що позивачем ні під час проведення перевірки, ні до суду не надано жодного доказу, що за вказаним позивачем телефоном на етикетці продукції «Гаряча лінія Хенкель: НОМЕР_1 (дзвінки з усіх стаціонарних телефонів в Україні безкоштовні)» можна одержати інформацію щодо технічного опису інгредієнтів та що така інформація дійсно надавалася кваліфікованими працівниками ТОВ «Хенкель Україна» .

На думку відповідача, напис на маркуванні «Гаряча лінія Хенкель: НОМЕР_1 (дзвінки з усіх стаціонарних телефонів в Україні безкоштовні)» лише вводить споживачів в оману стосовно можливості отримання саме інформації щодо технічного опису інгредієнтів, і ставить під загрозу розуміння великим колом споживачів, включаючи споживачів з різного роду вадами напис « Гаряча лінія Хенкель ».

З урахуванням наведеного, суд зазначає наступне.

В матеріалах справи наявний лист №270519,-01 від 27.05.2019 від ТОВ «Хенкель Україна» директору TOB «ДЦ Україна» ОСОБА_1 , в якому зазначено, що на етикетці продукції ТМ «Perwoll» присутня уся інформація, наявність якої є обов`язковою згідно з Технічного регламенту мийних засобів. Зокрема, на першій сторінці етикетки зазначеного продукту наявна інформація про телефон гарячої лінії, за якою можна отримати технічний опис інгредієнтів. Крім того, на другій сторінці етикетки продукції розміщено інформацію про місцезнаходження виробника продукції, яким є Henkel Central Eastern Europe Operations GmbH, Республіка Австрія, та контактний номер телефону уповноваженого представника виробника на території України, яким є імпортер продукції ТМ «Perwoll» - Товариство з обмеженою відповідальність «Хенкель Україна». Отже, продукція ТМ «Perwoll» виробництва компанії Henkel Central Eastern Europe Operations GmbH, Республіка Австрія, повністю відповідає вимогам чинного законодавства України, в тому числі Технічному регламенту мийних засобів, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 року № 717.

Вказане спростовує доводи відповідача, що позивач не надавав доказів на підтвердження можливості одержати інформацію щодо технічного опису інгредієнтів продукції.

В той же час, суд підкреслює, що відповідач як в акті перевірки так і в оскаржуваних рішеннях про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів зазначає про відсутність інформації про електронну пошту та номери телефону, за якими можна одержати технічний опис інгредієнтів, місцезнаходження та номер телефона виробника. Натомість, у відзиві та заперечені відповідач не спростовує наявності на етикетці продукції «Гаряча лінія Хенкель» телефонного номеру - НОМЕР_1, а лише стверджує, що позивач не надав доказів на підтвердження можливості одержати інформацію щодо технічного опису інгредієнтів продукції за вказаним номером телефону.

Вказане свідчить про визнання відповідачем факту наявності на етикетці продукції ТМ «Perwoll» інформації щодо вказаного позивачем телефону на етикетці продукції «Гаряча лінія Хенкель: НОМЕР_1 (дзвінки з усіх стаціонарних телефонів в Україні безкоштовні)», що в свою чергу суперечить висновкам відповідача, викладеним в акті перевірки та оскаржуваних рішеннях.

В той же час, з акту перевірки характеристик продукції №4393/167 від 27.11.2018 неможливо встановити (підтвердити чи спростувати) чи вчиняли службові особи спроби дізнатися інформацію про технічний опис інгредієнтів продукції за вказаним номером телефону - НОМЕР_1 , а лише зазначено, що продукція не відповідає п.11 Технічного регламенту мийних засобів.

З урахуванням наведеного, висновки, викладені в акті перевірки характеристик продукції №4393/167 від 27.11.2018, та на підставі яких прийняті оскаржувані рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 04.1-0144 від 16.03.2019 та № 04.1-0145 від 16.03.2019, є такими, що прийняті у невідповідності до положень Технічного регламенту та норм чинного законодавства, при цьому, доводи відповідача суперечать висновкам, викладеними в документі, що підтверджують факт проведення перевірки з відображенням її результатів, а саме в акті перевірки, відтак, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача шляхом визнання протиправними та скасування оскаржуваних позивачем рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 04.1-0144 від 16.03.2019 та № 04.1-0145 від 16.03.2019.

При цьому, оцінюючи решту доводів сторін, викладених в його позовній заяві та відзиві, суд виходить з того, що вони не впливають на правильність оцінки спірних правовідносин, що склалися в межах розгляду цієї справи щодо оскаржуваного рішення, та не піддають сумнівам правильності висновку суду.

Крім того, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Керуючись статтями 72- 78, 90, 139, 241, 244, 246, 250, 255, 257, 262, 293, 295- 297 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В :

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЦ Україна» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №04.1-0144 від 16.03.2019.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №04.1-0145 від 16.03.2019.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЦ Україна» судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України 3 842,00 грн (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 коп.).

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЦ Україна» (04073, м. Київ, просп. Степана Бандери (Московський) 28-а, код ЄДРПОУ 32424255)

Відповідач: Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві (03151, м. Київ, вул. Волинська, 12, код ЄДРПОУ 40414833)

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Хенкель Україна» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 120, код ЄДРПОУ 31283830)

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 29- 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко