ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 815/1133/16

адміністративне провадження № К/9901/27664/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРГО ПАРТНЕР 777» до Ізмаїльської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АРГО ПАРТНЕР 777» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року (суддя Катаєва Е.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2016 року (судді: Димерлій О.О. (головуючий), Єщенко О.В., Домусчі С.Д.) у справі № 815/1133/16.

У С Т А Н О В И В:

І. Суть спору

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «АРГО ПАРТНЕР 777» (далі - позивач, ТОВ «АРГО ПАРТНЕР 777») звернулось до суду з позовом до Ізмаїльської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - відповідач, контролюючий орган, Ізмаїльська ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області) про визнання протиправною відмову відповідача, викладену у листі від 09.03.2016 № 1627/10/15-02-11-01-06 щодо реєстрації ТОВ «АРГО ПАРТНЕР 777» суб`єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість у сфері сільського і лісового господарства та рибальства, зобов`язання відповідача зареєструвати ТОВ «АРГО ПАРТНЕР 777» як суб`єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість у сфері сільського і лісового господарства та рибальства, в тому числі внести в реєстр платників ПДВ відомості про позивача як суб`єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість з 01.04.2016, згідно інформації зазначеної у поданій заяві за формою № 1-РС від 02.03.2016.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «АРГО ПАРТНЕР 777» відповідає критеріям, встановленим у п. 209.6 ст. 209 ПК України та на виконання вимог законодавства 02.03.2016 подало відповідну заяву про реєстрацію за формою № 1-РС з дотриманням встановлених строків для подання такої заяви, однак 09.03.2016 контролюючий орган листом за № 1627/10/15-02-11-01-06 відмовив ТОВ «АРГО ПАРТНЕР 777» у реєстрації сільськогосподарського підприємства як суб`єкта спеціального режиму оподаткування. Позивач зазначає, що у вказаному листі-відповіді відповідача, контролюючим органом не зазначено жодного пункту, підпункту Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130), а зазначено лише про неможливість визначити відповідність ТОВ «АРГО ПАРТНЕР 777» вимогам ст. 209 ПК України. Позивач також зазначає, що іншого листа ніж за №1627/10/15-02-11-01-06 від 09.03.2016 ТОВ «АРГО ПАРТНЕР 777» не отримувало.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2016 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним рішення Ізмаїльської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, викладене у листі від 09.03.2016 № 1627/10/15-02-11-01-06 щодо розгляду заяви ТОВ «АРГО ПАРТНЕР 777» від 02.03.2016 про реєстрацію суб`єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість у сфері сільського і лісового господарства та рибальства. Зобов`язано Ізмаїльську ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області розглянути та прийняти рішення за заявою ТОВ «АРГО ПАРТНЕР 777» від 02.03.2016 як суб`єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість у сфері сільського і лісового господарства та рибальства. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що результати розгляду заяви позивача, відповідачем викладено в листі за №1627/10/15-02-11-01-06 від 09.03.2016 де фактично контролюючий орган запропонував позивачу надати нову заяву з повним пакетом документів, які підтверджують безпосередньо діяльність підприємства у сфері сільського, лісового господарства або рибальства, однак таких повноважень контролюючий орган при розгляді заяв форми № 1-РС стосовно реєстрації сільськогосподарського підприємства як суб`єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість не має. Тобто при прийнятті вказаного рішення за результатами розгляду заяви позивача форми № 1-РС відповідачем не дотримано вимог чинного законодавства. Крім того, у листі за № 1627/10/15-02-11-01-06 від 09.03.2016 відповідачем взагалі не наведено правового обґрунтування прийнятого ним рішення, а доводи контролюючого органу щодо недостовірності наданих позивачем даних розміру площі земель сільськогосподарського призначення, які знаходяться у його користуванні є безпідставними.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Ізмаїльська ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2016 року в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «АРГО ПАРТНЕР 777» у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 2 березня 2016 року до контролюючого органу надійшла заява позивача (за формою № 1-РС) про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб`єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Згідно листа від 9 березня 2016 року за № 1627/10/15-02-11-01-06, контролюючим органом зазначено про діяльність позивача у 2015 році, а також без жодних обґрунтувань, зазначено: «На підставі інформації наявних баз даних Ізмаїльської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, з урахуванням інформації з зовнішніх джерел, не можна визначити відповідність ТОВ «АРГО ПАРТНЕР 777» вимогам статті 209 ПК України. Таким чином, необхідно запропонувати підприємству надати нову заяву з повним пакетом документів, які підтверджують безпосередньо діяльність підприємства у сфері сільського, лісового господарства або рибальства».

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно протоколу № 10 від 03.03.2016 засідання експертної групи контролюючого органу з питань діяльності підприємств, які мають статус «сільськогосподарський виробник» предметом вказаного засідання була заява форми № 1-РС ТОВ «АРГО ПАРТНЕР 777». В протоколі зазначено, що комісією, крім іншого, було досліджено питання щодо площі земель, які знаходяться у користуванні позивача, досліджений лист Ізмаїльського МРУЮ в Одеській області щодо причин наявних розбіжностей, та з урахуванням вказаного листа, довідки Суворовської селищної ради, податкової звітності позивача, зроблений висновок, що ТОВ «АРГО ПАРТНЕР 777» є користувачем 1642,8728 га. Крім того, на засіданні комісії за результатами розгляду заяви форми № 1-РС позивача надана пропозиція зареєструвати ТОВ «АРГО ПАРТНЕР 777» як суб`єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, та прийнято рішення про направлення копії протоколу на розгляд експертної робочої групи ГУ ДФС в Одеській області, за результатами погодження робочою групою, зареєструвати ТОВ «АРГО ПАРТНЕР 777» як суб`єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Таким чином, згідно з наданим протоколом відповідачем не було встановлено обставин, які б перешкоджали прийняти рішення контролюючим органом по суті поданої заяви позивача. Однак, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що контролюючим органом взагалі не прийнято рішення за заявою позивача форми № 1-РС від 02.03.2016 відповідно до визначених пунктом 6.5 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130) повноважень контролюючого орану, про що свідчить як лист відповідача № 1627/10/15-02-11-01-06 від 09.03.2016, так і відсутність даних про розгляд заяви у розділі 11 заяви форми № 1-РС.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. В доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на порушення допущені контролюючим органом, на неврахування судами першої та апеляційної інстанції окремих положень чинного податкового законодавства щодо порядку реєстрації платника податків суб`єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість у сфері сільського і лісового господарства та рибальства, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.

8. Відповідачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Пункти 209.1, 209.6 статті 209.

Резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Ця норма діє з урахуванням того, що: а) для новоутвореного сільськогосподарського підприємства, зареєстрованого як суб`єкт господарювання, який провадить господарську діяльність менше ніж 12 календарних місяців, така питома вага сільськогосподарських товарів/послуг розраховується за наслідками кожного окремого звітного податкового періоду; б) з метою розрахунку такої питомої ваги до складу основної діяльності сільськогосподарського підприємства не включаються оподатковувані операції з постачання основних фондів, що перебували у складі його основних фондів не менше ніж 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, якщо такі операції не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності.

11. Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130:

11.1. Пункти 6.2, 6.3.

6.2. Сільськогосподарське підприємство реєструється як суб`єкт спеціального режиму оподаткування у контролюючому органі за основним місцем обліку з дотриманням правил та у строки, визначені статтею 183 розділу V Кодексу для реєстрації платників ПДВ.

У реєстрі суб`єктів спеціального режиму оподаткування, крім відомостей, передбачених для реєстрації платників ПДВ на загальних підставах, повинен міститися перелік видів діяльності такого сільськогосподарського підприємства, на які поширюється дія спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, та дата внесення запису про такі види діяльності.

6.3. Заява про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб`єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість за формою № 1-РС (додаток 8) має бути подана сільськогосподарським підприємством до контролюючого органу не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого така особа бажає перейти на застосування спеціального режиму оподаткування, та у місяці, який передує початку такого податкового періоду.

Якщо місяцю, в якому подається заява за формою № 1-РС, передує місяць, в якому сільськогосподарським підприємством, не зареєстрованим як платник ПДВ, вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 розділу V Кодексу, таке підприємство спочатку реєструється платником ПДВ на загальних умовах відповідно до розділу III цього Положення, після чого переходить на застосування спеціального режиму оподаткування згідно з цим розділом.

11.2. Пункт 6.5.

За результатами розгляду заяви про реєстрацію за формою № 1-РС контролюючий орган протягом 3 робочих днів від дати надходження заяви зобов`язаний внести до реєстру суб`єктів спеціального режиму оподаткування запис про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб`єкта спеціального режиму оподаткування або письмову відмову у такій реєстрації у разі подання недостовірних даних або у випадках, визначених пунктом 6.10 цього розділу.

11.3. Пункт 6.10.

Контролюючий орган відмовляє сільськогосподарському підприємству у реєстрації як суб`єкта спеціального режиму оподаткування, якщо такий платник податків: а) вказує у заяві про реєстрацію види діяльності, які не підпадають під дію спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства та не визначені статтею 209 розділу V Кодексу; б) перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності зі сплатою єдиного податку за ставкою у розмірі 4 відсотків (для платників єдиного податку третьої групи); в) був виключений із реєстру суб`єктів спеціального режиму оподаткування у зв`язку з перевищенням питомої ваги несільськогосподарських товарів (послуг) та від дати такого виключення до дати подання заяви про повторну реєстрацію суб`єктом спеціального режиму оподаткування не спливло 12 послідовних звітних податкових періодів; г) поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари (послуги), питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів (послуг), або не відповідає іншим критеріям, встановленим пунктом 209.6 статті 209 розділу V Кодексу (пункт 6.1 цього розділу); ґ) не підпадає під визначення сільськогосподарського підприємства, є особою, яка не може бути зареєстрована як суб`єкт спеціального режиму оподаткування чи на яку не поширюються норми статті 209 розділу V Кодексу; д) не підпадає під визначення платника ПДВ згідно з пунктом 1.5 розділу I цього Положення або за наявності підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ, визначених пунктом 5.1 розділу V цього Положення, або за яких підлягає виключенню з реєстру суб`єктів спеціального режиму оподаткування згідно з пунктами 209.11, 209.12 статті 209 розділу V Кодексу (пункти 6.11, 6.21 цього розділу); е) подав заяву з порушенням строків, визначених пунктом 183.3 статті 183 розділу V Кодексу (пункт 6.3 цього розділу).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

12. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ»).

13. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у адміністративному позові та апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди першої та апеляційної інстанції вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття судами рішень).

14. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо наявності правових підстав для визнання протиправним рішення Ізмаїльської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, викладене у листі від 09.03.2016 № 1627/10/15-02-11-01-06 щодо розгляду заяви ТОВ «АРГО ПАРТНЕР 777» від 02.03.2016 про реєстрацію суб`єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та зобов`язання Ізмаїльської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області розглянути та прийняти рішення за заявою ТОВ «АРГО ПАРТНЕР 777» від 02.03.2016 як суб`єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість у сфері сільського і лісового господарства та рибальства.

У справі, що розглядається судами першої та апеляційної інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що рішення Ізмаїльської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, викладене у листі від 09.03.2016 № 1627/10/15-02-11-01-06 щодо розгляду заяви ТОВ «АРГО ПАРТНЕР 777» від 02.03.2016 про реєстрацію суб`єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість у сфері сільського і лісового господарства та рибальства не відповідає чинним вимогам податкового законодавства (з урахуванням вимог встановлених Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130), оскільки у вказаному листі-відповіді контролюючим органом не зазначено та не конкретизовано підстав відмови у прийнятті відповідного рішення, не наведено правового обґрунтування прийнятого ним такого рішення, а фактично відповідачем запропоновано позивачу надати нову заяву з повним пакетом документів, які підтверджують безпосередньо діяльність підприємства у сфері сільського, лісового господарства або рибальства, що не відповідає повноваженням контролюючого органу при розгляді заяв форми № 1-РС.

Однак, колегія суддів зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку про відмову позивачу у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання відповідача зареєструвати ТОВ «АРГО ПАРТНЕР 777» як суб`єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість у сфері сільського і лісового господарства та рибальства, в тому числі внести в реєстр платників ПДВ відомості про позивача як суб`єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість з 01.04.2016, згідно інформації зазначеної у поданій заяві за формою № 1-РС від 02.03.2016, оскільки прийняття такого рішення контролюючим органом відбувається за певною процедурою (порядок якої визначений чинним законодавством), яка включає у себе, перевірку та оцінку відповідних документів наданих платником податків для підтвердження відповідності критеріям суб`єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, а також є дискреційним повноваженням такого органу (є правом, а не обов`язком контролюючого органу та приймається за наявності всіх підстав передбачених чинним податковим законодавством).

15. Судами першої та апеляційної інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених позивачем у адміністративному позові та апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені позивачем доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

16. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АРГО ПАРТНЕР 777» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2016 року слід залишити без задоволення.

17. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

18. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ»).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АРГО ПАРТНЕР 777» залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2016 року у справі №815/1133/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова