Справа № 761/17878/20

Провадження № 3/761/4931/2020

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2020 року

Суддя Шевченківського районного суду міста Києва Щебуняєва Л.Л., при секретарі - Якимів І.І., за участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності-адвоката Клімчук А.В., прокурорів Офісу Генерального прокурора Сеник В.Г., Прокопова О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві

справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Уфа, громадянина України, члена Президії Національної академії наук України, зареєстрованого та проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 ,

-у вчиненні адміністративного правопорушення ,передбаченого ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення , пов`язане з корупцією, ОСОБА_1 , будучи станом на 31 грудня 2018 року членом Президії Національної академії наук України , будучи згідно підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення , пов`язані з корупцією , в порушення вимог частини 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, а саме , 04 березня 2020 року о 19 годин 25 хвилин,без поважних причин , маючи фізичні та технічні можливості , подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування , за 2018 рік , чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 172-6 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 не визнав себе винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, зазначив , що станом на 31 грудня 2018 року він обіймав посади академіка-секретаря відділення біохімії,фізіології і молекулярної біології Національної академії наук України (далі- НАН України)- член Президії НАН України, директор Інституту біохімії імені О.В. Палладіна НАН України. Також він виконує низку додаткових неоплачуваних обов`язків та громадських посад : Голова комісії з біобезпеки і біозахисту при РНБО, перший заступник Голови Української Ради миру, Президент Українського біохімічного товариства і Української асоціації з біобезпеки , Президент Українського Інституту миру і демократії, член Ради міжнародного журналу «Європа», Президент благодійної організації інвалідів «Спеціальна Олімпіада України», Голова Наглядової ради Міжнародного фонду Національної пам`яті України, член Президії Національної академії медичних наук, член Наглядової ради Пекінського інституту геноміки , головний редактор двох наукових часописів, член Ради Міжнародного союзу біохіміків і молекулярних біологів (IUBMB), Федерації європейських біохімічних товариств (FEBS) та міжнародного товариства імунофармакологів (США). Виконання усіх цих обов`язків практично не залишає йому вільного часу. Подача щорічної декларації за 2018 рік була першою декларацію, яку йому потрібно було подати в електронному форматі. Йому було відомо про необхідність подачі до Єдиного державного реєстру декларацій щорічної декларації особи , уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік , у період з 01 січня 2019 року по 31 березня 2019 року, при цьому йому не була зрозуміла його належність до цього типу реєстру, оскільки він не виконував ніяких «функцій держави або місцевого самоврядування». У зв`язку з постійною та великою зайнятістю він відкладав подачу декларації на останні дні, будучи переконаним , що він без проблем впорається із подачею декларації . Разом з тим , він своєчасно зібрав усі необхідні для подачі декларації документи.

З 28 грудня 2018 року по 11 січня 2019 року та з 12 березня 2019 року по 22 березня 2019 року він перебував у відпустці за кордоном, на чолі делегації Спеціальної Олімпіади України на Всесвітніх Іграх Спеціальної Олімпіади. У березні 2019 року, останні три дні до закінчення терміну подачі декларації він намагався подати щорічну декларацію за 2018 рік, але йому це не вдалося. Так, 28 березня 2019 року він декілька годин з вечора до глибокої ночі намагався за допомогою електронного ключа подати декларацію, але комп`ютер чи не розпізнавав ключ, чи не виводив на завантаження форми для заповнення. Наступного дня він поїхав до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва , де йому видали новий електронний ключ і пароль. Ввечері він знову намагався зі свого комп`ютера на роботі подати щорічну декларацію, але у нього це не вдалося. Після чого, він ще декілька разів отримував у ДПІ Голосіївського району м.Києва новий електронний цифровий підпис, за допомогою яких неодноразово намагався «зайти в систему і свій персональний кабінет», але йому це не вдавалось. У зв`язку з необхідністю подачі декларації він декілька разів звертався до ДПІ за допомогою , але йому кожен раз міняли ключ і пароль. Проте, за їх допомогою він не міг зайти до реєстру. Починаючи з кінця березня 2019 року він неодноразово звертався за технічною підтримкою до НАЗК, шляхом електронного листування ,повідомляючи , що він не може війти до свого персонального кабінету, щоб заповнити декларацію. Після невдалих спроб подати декларацію за 2018 рік , він двічі їздив до центрального офісу НАЗК, який розташований на бульварі Дружби народів, 28, у м. Києві, проте у приміщення офісу Національного агентства охорона його пропускала, довідок ніяких не давала, місцеві телефони не відповідали, ніяких відповідей йому не надавали. Щодо невдалих спроб подачі декларації за 2018 рік ним також було повідомлено керівництво НАН. Коли він, намагаючись в черговий раз подати декларацію, звернувся за допомогою до працівника ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ОСОБА_2 , за її допомогою , після звернення з електронним листуванням до НАЗК, чергового отримання нового електронного ключа і пароля , зміні адреси електронної пошти, ним власноручно 04 березня 2020 року , о 19 годині 25 хвилин, вдалося подати до реєстру щорічну декларацію за 2018 рік. Вважає, що вищевказані обставини свідчать про поважність причин пропуску ним строку подачі щорічної декларації за 2018 рік. Стверджує, що він не мав умислу на несвоєчасне неподання декларації за 2018 рік. Просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП.

Представник особи,яка притягається до адміністративної відповідальності-адвокат Клімчук А.В. просила закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, з підстав вказаних останнім.

Прокурор Прокопов О.Е. вважав доведеним несвоєчасне без поважних причин подання ОСОБА_1 щорічної декларації за 2018 рік особи,уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яке є підставою для визнання винним та притягнення останнього до адміністративної відповідальності,передбаченої ч.1 ст. 172-6 КУпАП.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з`ясувавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, оцінивши докази у їх сукупності, суддя дійшов наступного висновку.

Стаття 129 Конституції України передбачає,що розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна,винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність,яка посягає на громадський порядок, власність,права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 245 КУпАП передбачає, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

У відповідності до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні,чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, які пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини,що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ч.1 ст. 172-6 КУпАП відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи,уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України встановлено, що Національна академія наук України , ідентифікаційний код юридичної особи 00019270, є юридичною особою , державною організацією.

Згідно частини 1 ст. 17 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність » Національна академія наук України є вищою науковою самоврядною організацією України. , заснована на державній власності і є державною організацією, створеною як неприбуткова державна бюджетна установа.

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України , національних галузевих академій наук і статусу їх майнового комплексу» Національна академія наук України є вищою державною науковою організацією України , яка організує і здійснює фундаментальні та прикладні наукові дослідження , а також координує проведення фундаментальних досліджень у наукових установах та організаціях України.

Згідно пункту 1.1 Статуту НАН України , ухваленого постановою від 14 квітня 2016 року №2 Загальних зборів НАН України , зареєстрованого наказом Міністерства юстиції України №2331/5 від 27 липня 2016 року , НАН України є вищою науковою самоврядною організацією України , що заснована на державній власності.

Згідно пункту 1.11 Статуту, НАН України є державною організацією , створеною як неприбуткова державна бюджетна установа.

НАН України , у розумінні ч.2 ст.81, ч.4 ст. 87, ч.2 ст. 167 Цивільного кодексу України та Статуту , є юридичною особою публічного права.

Постановою Загальних зборів НАН України від 17 квітня 2015 року №2 «Про затвердження академіків-секретарів відділень НАН України» затверджено , зокрема, академіка НАН України ОСОБА_1 - академіком-секретарем відділення біохімії, фізіології та молекулярної біології НАН України.

Абз. 4 п.7.7 Статуту зазначено, академіки-секретарі відділень НАН України, обрані в установленому цим Статутом порядку , затверджуються Загальними зборами НАН у складі Президії НАН України.

Таким чином, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду академіка-секретаря відділення біохімії, фізіології та молекулярної біології НАН України , є членом Президії НАН України.

Згідно додатку до постанови Президії НАН України від 29 квітня 2015 року №118 «Розподіл обов`язків між членами Президії НАН України» , академіки-секретарі відділень НАН України , зокрема, організують роботу відділень та їх бюро , здійснюють загальне керівництво діяльністю бюро відділення , роботи наукових рад, комітетів, комісій, асоціацій, наукових товариств і редакцій журналів при відділенні , організацією зв`язків установ відділення з регіональними та міжнародними науковими організаціями та організацією та проведенням в НАН України міжнародних конференцій , симпозіумів, з`їздів, семінарів і шкіл у відповідних галузях науки, тощо.

Тобто, ОСОБА_1 , будучи членом Президії НАН України , як академік-секретар відділення НАН України , у межах своїх повноважень здійснює діяльність , пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих обов`язків, тобто є посадовою (службовою) особою.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єкти декларування- особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" та «в» пункту 2,пункті 4 частини 1 статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Частина 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» передбачає, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Згідно частини 5 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», дія розділу УІІ цього Закону не поширюється на посадових осіб закладів , установ та організацій , які здійснюють основну діяльність у сфері . зокрема, науки ( крім президентів НАН України та національних галузевих академій наук , перших віце-президентів, віце-президентів та головних учених секретарів НАН України та національних галузевих академій наук , інших членів Президії НАН України та президій національних галузевих академій наук, обраних загальними зборами НАН України та національних галузевих академій наук відповідно, керівників науково-дослідних інститутів та інших наукових установ).

Таким чином, у відповідності до ст.1, підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є посадовою особою юридичної особи публічного права та згідно з ч.5 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом декларування та відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією.

Отже, ОСОБА_1 , будучи членом Президії НАН України , зобов`язаний був подати щорічну декларацію особи , уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування , за 2018 рік , до 23:59:59 годин 31 березня 2019 року, при цьому відповідну декларацію подав до Національного агентства з питань запобігання корупції 04 березня 2020 року о 19 годин 25 хвилин, і такі обставини підтверджуються як матеріалами справи, так і не оспорюються самим ОСОБА_1 .

Водночас, матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не доводять тих обставин, що останній мав умисел на несвоєчасне, без поважних причин, подання щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування,за 2018 рік.

Відповідно до положень ч. 1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Вина є одним з елементів суб`єктивної сторони будь-якого правопорушення, а тому юридична відповідальність за загальним правилом можлива лише при винному вчиненні забороненного діяння чи бездіяльності.

Так, суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, а відповідальність настає лише за умови , що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.

Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно. Коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії и бездіяльності , передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо припускала настання цих наслідків.

Зважаючи на те, що законом в диспозиції даної статті не визначені наслідки порушення вимог фінансового контролю, логічним є висновок про те, що вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Одночасно, суддею враховуються висновки Європейського суду з прав людини, зокрема, наведені в рішеннях «Гавенда проти Польщі» (Gawedav. Poland, жалоба N 26229/95, ECHR 2002-II) від 14 березня 2002 року та «Амман проти Швейцарії» (CASEOFAMANNv. SWITZERLAND, заява № 27798/95) від 16 лютого 2000 року про те, що «якість закону вимагає, щоб він був доступний для даної особи і вона також могла передбачити наслідки його застосування до неї та щоб закон не суперечив принципові верховенства права. Це означає,що в національному праві закон має містити досить зрозумілі й чіткі формулювання, які давали б громадянам належне уявлення стосовно обставин та умов, за якими державні органи уповноважені вдаватися до втручання в право.

Доводи ОСОБА_1 про відсутність у нього прямого чи непрямого умислу на несвоєчасне подання без поважних причин щорічної декларації за 2018 рік, заслуговують на увагу, оскільки вони підтверджуються його наполегливими діями, направленими на своєчасне подання вказаної декларації, усунення перешкод, які заважали своєчасному поданню декларації, зокрема, роздруківками з електронної пошти останнього ,з яких вбачається,що протягом 2019 року ОСОБА_1 неодноразово звертався на адресу електронної поштової скриньки НАЗК support@nazk.gov.ua з електронними листами щодо неможливості ним заповнити та подати електронну щорічну декларацію за 2018 рік через неможливість увійти до персонального кабінету , не спрацюванням замінених в податковій інспекції електронних ключів та паролів , проханням « вислати код для оновлення», проханням допомогти йому вийти з ситуації щодо неможливості своєчасного подання декларації, оскільки телефони НАЗК, які йому надали для зв`язку працюють в автоматичному режимі, але не дають з`єднання з оператором, неодноразово повідомляв керівництво НАН України стосовно невдалих спроб подачі ним декларації, починаючи з лютого 2019 року та до часу подання щорічної декларації за 2018 рік звертався за допомогою до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДПС у м.Києві, у тому числі щодо видачі інших електронних ключів та паролів, технічної допомоги у подачі декларації, допомоги у зверненні з електронними листами до НАЗК з питань вирішення виниклих проблем при подачі електронної декларації, зміні електронної адреси.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 пояснила, що вона працює в ДПІ в Голосіївському районі ГУ ДПС у м. Києві. Приблизно наприкінці лютого-початку березня 2019 року до ДПІ звернувся ОСОБА_1 з питання отримання електронного цифрового підпису , необхідного для подання щорічної декларації. У березні 2019 року ОСОБА_1 знову звернувся до ДПІ з питання що виданий йому ЕЦП не входить в систему , тому він не може подати декларацію, в зв`язку з чим ОСОБА_1 знову видали новий електронний ключ та пароль . На прохання ОСОБА_1 допомогти йому зайти на сайт НАЗК для подачі декларації ,їй це не вдалося. Вона допомагала останньому звернутися на електронну пошту НАЗК з електронним листом з питання допомоги у поданні останнім щорічної декларації за 2018 рік. На початку березня 2020 року до неї за місцем роботи знову звернувся ОСОБА_1 , який повідомив, що він так і не зміг подати декларацію за 2018 рік, просив допомоги з цього питання. Вона також не змогла зайти до системи, тому вона звернулася на адресу електронної поштової скриньки НАЗК, повідомила проблему, яка виникла у ОСОБА_1 з подачею декларації,про те, що він чотири рази змінював ЕЦП , ОСОБА_1 порекомендували змінити електронну адресу, відправили лист на зміну електронної адреси і лише тільки тоді, коли НАЗК було підтверджено нову адресу електронної пошти ОСОБА_1 , він зміг зайти на сайт для подачі декларації, і після чого подав щорічну декларацію за 2018 рік .

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 , який є начальником відділу наукових і керівних кадрів НАН України підтвердив , що починаючи з кінця березня 2019 року протягом 2019 року ОСОБА_1 неодноразово повідомляв керівництво стосовно невдалих спроб подачі ним декларації за 2018 рік .

Більше того, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не було встановлено в діях ОСОБА_1 будь-яких мотивів на уникнення фінансового контролю шляхом несвоєчасного подання декларації .

Також судом враховується поважний вік ОСОБА_1 ,напрямок його професійної , громадської діяльності, те, що щорічна декларація за 2018 рік була першою декларацією , яка подавалась останнім в електронній формі .

Таким чином, судовим розглядом встановлено, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки суб`єктивного складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1

ст.172-6 КУпАП, що свідчить про відсутність вини у формі прямого чи непрямого умислу, а відтак робить неможливим його притягнення до адміністративної відповідальності за даною статтею.

У відповідності до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато,а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Вищевказані обставини виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, а відтак провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-6 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись п.1 ст. 247, п.3 ч.1 ст. 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Л.Л. Щебуняєва