ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" вересня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3512/19

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

при секретарі судового засідання Прижбило О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/3512/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ 365" (вулиця Володимирська, будинок 18/2, квартира 12, місто Київ, 01001, код ЄДРПОУ 41447959),

до відповідача: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (проспект Перемоги, будинок 14, місто Київ, 01135, код ЄДРПОУ 38727770)

в особі Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Чорноморськ)

(вулиця Праці, будинок 6, місто Чорноморськ, Одеська область, 68001, код ЄДРПОУ ВП: 38728418)

про стягнення 2 006 474,25 грн.

за зустрічним позовом: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (проспект Перемоги, будинок 14, місто Київ, 01135, код ЄДРПОУ 38727770)

в особі Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Чорноморськ)

(вулиця Праці, будинок 6, місто Чорноморськ, Одеська область, 68001, код ЄДРПОУ ВП: 38728418)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ 365" (вулиця Володимирська, будинок 18/2, квартира 12, місто Київ, 01001, код ЄДРПОУ 41447959)

про стягнення заборгованості у сумі 517980,08 грн.

Представники сторін:

Представник позивача: Олійник Ю.М.

Представник відповідача: Остапов В.В.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ 365" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом (вх.№3616/19 від 25.11.2019) до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" про стягнення 1521240,23 грн.

Ухвалою від 02.12.2019 позовну заяву залишено без руху, 10.12.2019 подано заяву про усунення недоліків. 17.12.2019 відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 13.01.2020.

13.01.2020 відповідачем подано відзив на позовну заяву (вх.№550/20). 13.01.2010 відповідачем також подано клопотання (вх.№5471/20) про продовження процесуального строку на подання відзиву у справі.

13.01.2020 оголошено перерву до 22.01.2020.

21.01.2020 позивачем подано клопотання (вх.№1430/20) про відмову у задоволенні клопотання відповідача про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву.

22.01.2020 відповідачем подано зустрічну позовну заяву (вх.№165/20), лоповнення до відзиву на позовну заяву (вх.№1445/20).

22.01.2020 відповідачем подано клопотання (вх.№1447/20) з додатковими поясненнями щодо продовження процесуального строку на подання відзиву.

22.01.2020 судом протокольно задоволено клопотання про поновлення строку на подання відзиву. Протокольно відкладено судове засідання на 05.02.2020.

Ухвалою від 23.01.2020 прийнято зустрічний позов до спільного розгляду по справі.

27.01.2020 через канцелярію подано раніше направлене електронною поштою клопотання позивача (вх.№1430/20) про відмову у задоволенні клопотання відповідача про продовження (поновлення) строку на подання відзиву, просить у випадку задоволення клопотання зобов`язати відповідача направити належним чином оформлений відзив на позовну заяву з доданими до нього документами на поштову адресу позивача. Просить також долучити до матеріалів справи копію Постанови НКРЕКП №289 від 03.03.2016, з якої вбачається, що тариф на передачу входить к склад ціни за електричну енергію.

04.02.2020 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду підготовчого засідання.

05.02.2020 підготовче засідання відкладено на 14.02.2020.

13.02.2020 позивачем подано відповідь на відзив на позовну заяву (вх.№3710/20), відзив на зустрічну позовну заяву (вх.№3711/20).

14.02.2020 позивачем подано клопотання (вх.№3822/20) про закриття підготовчого судового засідання та призначення справи до судового розгляду.

14.02.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 24.02.2020.

19.02.2020 відповідачем подано відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву (вх.№4435/20).

Також 19.02.2020 відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив (вх.№4433/20)

24.02.2020 позивачем подано клопотання про розгляд попереднього засідання без участі позивача, просить закрити підготовче засідання та призначити справу до судового розгляду (вх.№4648/20).

24.02.2020 відкладено підготовче засідання на 11.03.2020.

06.03.2020 позивачем подано додаткові пояснення у справі (вх.№6058/20).

10.03.2020 позивачем також подано заяву про збільшення позовних имог (вх.№6139/20).

11.03.2020 підготовче засідання відкладено на 16.03.2020.

13.03.2020 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи 16.03.2020 за відсутності представника відповідача та про можливість переходу до розгляду справи по суті.

16.03.2020 відповідачем подано відзив на заяву про збільшення позовних вимог (вх.№6524/20).

16.03.2020 закрито підготовче провадження та призначено засідання з розгляду справи по суті на 13.04.2020.

10.04.2020 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№9157/20).

13.04.2020 від відповідача також надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№9330/20).

13.04.2020 постановлено ухвалу про те, що дату, час та місце судового засідання учасникам справи буде повідомлено додатково після скасування обмежувальних протиепідемічних заходів.

Ухвалою від 31.07.2020 судове засідання призначено на 03.09.2020.

03.09.2020 оголошено перерву до 08.09.2020.

08.09.2020 відповідачем надано до огляду судову практику, яку оглянуто судом. Судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

В обґрунтування позову ТОВ «ЕНЕРДЖІ 365» вказує, що 26.04.2019 між ним та відповідачем за результатами відкритих укладено договір №45-В-ІЛФ-19 про постачання електричної енергії споживачу. Додатком №2 до Договору (Специфікація) встановлено, що ціна за 1 кВт*год складає 1,62999994082 грн. без ПДВ. Загальна ціна Договору дорівнює 33 056 398,80 грн. з ПДВ.

Зазначає, що відповідно до нормативних документів ціна закупівлі за кВт/год формувалась як єдина для всіх постачальників на Енергоринку та до неї входив тариф на передачу електроенергії, який на день укладання договору і по 31.06.2019 включно становив 7,103коп/Вт-год (Постанова НКРЕКП №1905 від 12.12.2018).

У зв`язку із втратою чинності Закону України «Про електроенергетику», з початку дії нового ринку електричної енергії, а саме з 01.07.2019, змінилось ціноутворення вартості за 1 кВт*год.

Вказує, що до Закону України «Про ринок електричної енергії», фактична ціна закупівлі електричної енергії електропостачальниками на оптовому ринку формувалася згідно з Правилами оптового ринку електричної енергії, погоджених Постановою НКРЕКП від 09.08.2012 №1028. Основним індикатором була оптова ринкова ціна, яка визначалась як середньозважена величина вартості закупівлі електричної енергії від усіх виробників, з урахуванням витрат на проведення централізованого диспетчерського управління, використання магістральних та міждержавних електромереж (тариф на передачу електричної енергії), забезпечення функціонування ОРЕ та додаткових загальнодержавних витрат. Фактично, тариф на передачу електричної енергії було закладено у вартість електричної енергії, тобто у ціну електричної енергії, визначену договором.

З дати запровадження нового ринку ціна електроенергії формується залежно від сегменту ринку, на якому електропостачальник здійснює її закупівлю.

Посилається на лист НКРЕКП №8312/13.1/7-19 від 08.08.2018, в якому вказано, що кінцева ціна як електропостачальників за вільними цінами, так і постачальників універсальних послуг та постачальника «останньої надії», за якою вони здійснюють постачання, у загальному випадку складається із:

-закупівельної ціни на електричну енергію як товар;

-тариф на послуги з передачі електричної енергії;

-тариф на послуги з розподілу електричної енергії;

-тариф на послуги електропостачальника.

З 01.07.2019 електропостачальник повинен закуповувати послуги з передачі електричної енергії, вартість яких оплачується електропостачальником окремо від закупівлі електричної енергії за безпосередньо укладеним договором з ДП «НЕК «УКЕНЕРГО».

Відповідно до п. 1.2.6. ПРРЕЕ, що затверджені Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018, оператор системи, який здійснює розподіл (передачу) отримує плату за послуги з розподілу (передачі) або від споживача, або від електропостачальника за вибором споживача, при цьому вибір зазначається у договорі про постачання електричної енергії споживачу (обраній споживачем комерційній пропозиції).

Зазначає, що п.5.11. Договору передбачено, що Споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії безпосередньо оператору системи розподілу, споживач може змінити спосіб оплати за послуги з розподілу в установленому ПРРЕЕ порядку.

Вказує, що у разі якщо споживач приєднаний до мереж ОСП, він може сплачувати за послуги з передачі самостійно ОСП або через електропостачальника. Зазначає, що відповідач не приєднаний до мереж ОСП, а тому оплату тарифу за послуги з передачі електричної енергії як складової частини ціни, що закуповується за договором, має здійснювати через свого постачальника.

Посилається на положення Закону України «Про публічні закупівлі», відповідно до якого умови істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

П.13.3 Договору визначено, що постачальник має повідомити споживача про намір внесення будь-яких змін до умов Договору не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування, з урахуванням інформації про право споживача розірвати Договір.

Зазначене кореспондує п.4 ст. 57 Закону України «Про ринок електричної енергії».

Вказує, що позивачем було направлено лист №1356 від 27.06.2019, в якому зазначалось про необхідність внесення змін до умов договору або право споживача припинити його дію.

Посилається на те, що відповідач ігнорує підписання додаткової угоди, але і не припиняє дію договору, як того вимагає Закон, що свідчить про прийняття ним нових умов, оскільки відповідач продовжує отримувати електричну енергію.

Тарифи на послуги з передачі електроенергії встановлені на рівні НКРЕКП, не підлягають зміні на розсуд сторін та є обов`язковими до сплати.

Вказує, що тариф на передачу як складова ціни застосовувався ще з моменту укладення договору.

Посилається також на лист НКРЕКП від 06.11.2019 №11798/20/7-19, в якому зазначено, що кінцева ціна електроенергії складається, зокрема, з тарифу на передачу електричної енергії, який підлягає державному регулюванню, а відтак його зміна органами державної влади зумовлює зміну кінцевої ціни для споживача. У листі також вказано, що електропостачальник неспроможний забезпечувати ціну, визначену в акцептованій пропозиції, після зростання зазначених змінних складових ціни електричної енергії, що дозволяє останньому вносити зміни до укладених договорів із споживачами в порядку, передбаченому законодавством.

Вказує, що станом на дату подання позову заборгованість становить 1 521 240,23 грн., з урахуванням того, що відповідач ухиляється від оплати вартості передачі електричної енергії як складової частини ціни, просить стягнути суму заборгованості.

У відзиві відповідач вказує, що п.2.1. Договору встановлено, що постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує вартість використаної (купованої) електричної енергії. Згідно з п.3.4. Договору постачальник не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, окрім визначеної цим договором та додатками до нього. Умовами договору не передбачено обов`язку сплати тарифу за послуги з передачі електричної енергії.

Посилається на положення Закону України «Про ринок електричної енергії», відповідно до ст.4 якого учасники провадять свою діяльність на договірних засадах; для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про надання послуг з передачі. Ст.22 Закону встановлено, що оператор системи передачі (ОСП) має надавати доступ до своїх електричних мереж всім користувачам системи передачі. Доступ надається за тарифом на передачу, що затверджується Регулятором та оприлюднюється ОСП у встановленому порядку. Ст.33 Закону визначено, що ОСП надає послуги з передачі на підставі договорів.

Відповідач зазначає, що ст. 72 Закону встановлено, що споживач сплачує за поставлену йому електричну енергію та надані послуги згідно з умовами договорів, укладених відповідно до правил роздрібного ринку.

При цьому п.п.3.1.6 ПРРЕЕ встановлено, що постачання електроенергії здійснюється, якщо споживач є стороною діючих договорів: про надання послуг з розподілу (передачі), комерційного обліку, постачання.

Зазначає, що 17.12.2018 уклав договір про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з АТ «Одесаобленерго» шляхом підписання та повернення ОСР (оператору системи розподілу) відповідної заяви.

Станом на січень 2020 відповідач не отримав вичерпну відповідь від ОСР на письмове звернення щодо надання інформації про перелік, вартість послуг комерційного обліку. Вказує, що в паперовій формі договір про надання послуг комерційного обліку з АТ «Одесаобленерго» або з іншою особою не укладено. Враховуючи вказане, надання послуг комерційного обліку для відповідача здійснює АТ «Одесаобленерго» як оператор системи розподілу, який здійснює на цій території свою ліцензовану діяльність.

Вказує, що постачання електричної енергії здійснюється позивачем за договором.

При цьому, відповідно до ст. 58 Закону споживач має право купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об`єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку.

Вказує, що ст. 72 Закону встановлює, що передача та розподіл електричної енергії, що постачається споживачам, здійснюють оператор системи передачі та оператор системи розподілу відповідно до договорів, що укладаються із споживачем та/або постачальником.

Зазначає, що у разі, якщо відповідач обрав би варіант купівлі електроенергії для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, а не за договором про постачання, то обов`язковою умовою для відповідача було б укладання договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі. В іншому випадку відповідач не є відповідальною стороною за договором про надання послуг з передачі електричної енергії.

Стосовно ціни, встановленої в договорі, та Постанови НКРЕКП від 09.08.2012 №1028 вказує, що Постановою було затверджено на 2019 рік прогнозовану оптову ринкову ціну з розбивкою на квартали, яка відрізняється від узгодженої ціни в договорі.

Складова або поняття або термін тариф на послуги з передачі не існував при формуванні оптової ціни на ринку до 01.07.2019, тому твердження позивача про закладання у вартість ціни тарифу на послуги передачі є хибними.

Посилається на лист Мінекономрозвитку від 14.08.2019 №3304-04/33869-06, в якому містяться положення та посилання на ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» та зазначено, що при зміні ціни внесення змін до договору відбувається шляхом укладання додаткової угоди і має бути обгрунтованим та документально підтвердженим.

Зазначає, що умовами договору передбачено зміну ціни за одиницю товару з урахуванням положень Закону України «Про публічні закупівлі».

Вказує, що постачання електричної енергії споживачам відбувається за вільними цінами. Умовами договору передбачено, що електрична енергія є товаром, умовами постачання передбачено постачання саме товару, а не послуги.

Відповідач вказує, що п.1.2.6 ПРРЕЕ встановлено, що лише постачальник з універсальних послуг та постачальник «останньої надії» включають у ціну на електричну енергію ціни на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу, тоді як ціна для споживачів за договором про постачання здійснюється за обраною споживачем комерційною пропозицією постачальника, тобто за вільними цінами.

Послуги з передачі електричної енергії надаються, відповідно до Кодексу системи передачі на договірних засадах, а доступ до системи передачі надається користувачу лише на підставі укладеного договору про надання послуг з передачі.

Таким чином, позивач укладає з ОСП (ДП «НЕК «Укренерго») договір про надання послуг з передачі електричної енергії та є відповідальною стороною у здійсненні сплати за послуги з передачі електричної енергії.

Електроустановки відповідача безпосередньо приєднані до оператора системи розподілу. На момент торгів позивач був обізнаний, що електроустановки відповідача приєднані саме до оператора системи розподілу, а не до оператора систем передачі.

Більше того, вказує, що позивач усвідомлював, що Закон України «Про ринок електричної енергії» був прийнятий ще у 2017 році, і тоді було передбачено, що його положення набирають чинності з 1.07.2019.

Послуга з передачі не передбачена договором, дана діяльність здійснюється позивачем для задоволення власних потреб з метою забезпечення собі можливості продати товар.

У доповненні до відзиву на позовну заяву відповідач вказує, що при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен здійснювати постачання електричної енергії за вільними цінами за договором постачання та з отриманням правил роздрібного ринку. Вільні ціни відповідно до Закону України «Про ціни та ціноутворення» встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари. Електрична енергія є товаром, тобто позивач здійснює продаж саме товару, а не надає послуги.

Предметом позовних вимог є стягнення додаткового тарифу з передачі електроенергії, при цьому істотні умови не можуть змінюватися, за винятком випадків, передбачених ч.4 ст.36 Закону «Про публічні закупівлі». Позивач вказує, що включення плати на додаткову послугу з передачі електроенергії є підставою для збільшення вартості Товару за договором про постачання електричної енергії Споживачу, проте споживач не є замовником послуги з передачі електричної енергії.

Зміна ціни предмета закупівлі шляхом укладення додаткової угоди може здійснюватися в разі надання документу, який має підтвердити саме зміну (коливання) ціни товару на ринку.

Поняття «зміни у принципах ціноутворення» не є тотожним зміні ціни, зміні регульованих цін і тарифів тощо.

Посилається на роз`яснення Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 14.08.2019, згідно з яким у разі чергового коливання ціни на ринку сторони договору можуть використовувати випадок зміни ціни договору відповідно до Закону.

Зміна у принципах ціноутворення не є підставою для висновку про імперативне та необмежене право позивача змінювати в односторонньому порядку вартість товару.

Вказує, що споживач має бути повідомлений про право розірвати договір за 20 днів до застосування будь-яких змін до договору.

У даному випадку п.13.3 Договору може застосовуватися лише в сукупності із положеннями Закону, а, по-друге, не визначає механізму врегулювання відносин які виникають, якщо інша сторона умови не приймає та не наполягає на розірванні договору.

Також вказує, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що і договір відповідно до ст.654 ЦК України. Сторона, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Позивачем не було дотримано порядку внесення змін до договору.

Наголошує на тому, що акти прийому-передачі електроенергії за липень грудень 2019 підписані із застереженнями, що містяться на звороті аркуша, позивачем не оскаржувались такі застереження.

Вказує, що було здійснено переплату у розмірі 517980,08 грн.

Зазначає, що не може погодитись із твердженням позивача про те, що факт повідомлення про збільшення ціни на товар та направлення додаткових угод є підставою для пред`явлення вимоги про стягнення заборгованості.

У зустрічній позовній заяві відповідач вказує, що на виконання Додатку №3 до Договору «Очікувані щомісячні договірні величини постачання електричної енергії Споживачу» відповідач сплатив у листопаді та грудні 2019:

-3 559 919,87 грн. авансу за прогнозними даними споживання електроенергії в листопаді 2019 року;

-3 870 720,43 грн. авансу за прогнозними даними споживання електроенергії в грудні 2019 року.

Згідно з актами приймання-передавання від 30.11.2019 з Чорноморським РЕМ та з Овідіопольським РЕМ АТ «Одесаобленерго» обсяг споживання електроенергії в листопаді 2019 року склав 1 628 896,00 кВт/год, що за ціною згідно з додатком №2 склало 3 186 120,46 грн. з ПДВ. Аналогічно обсяг споживання в грудні 2019 склав 1 905 184,00 кВт/год, що за ціною додатку №2 до договору становить 3 726 539,77 грн. з ПДВ.

Таким чином, відповідачем здійснено переплату в сумі 517980,08 грн.

З 01.01.2020 відбулась зміна електропостачальника на постачальника «останньої надії».

П.6.1.22 ПРРЕЕ визначено, що якщо споживачем здійснена переплата за прогнозними даними споживання, попередній електропостачальник повинен протягом 5 робочих днів повернути споживачу надлишок коштів, зазначені платежі мають бути здійснені сторонами протягом 10 робочих днів після зміни електропостачальника.

Отже, розрахунки щодо повернення переплати мали бути здійснені до 16.01.2020, однак, позивачем не було здійснено повернення.

Позивач у відповіді на відзив на позовну заяву вказує, що укладений відповідачем з оператором системи розподілу АТ «Одесаобленерго» договір не виконує функції з передачі електричної енергії. Відповідач підмінює поняття «розподіл (передача) електричної енергії» та «передача електричної енергії (транспортування електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами до установок ОСР)» та вводить суд в оману.

Тариф на передачу електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами входив до підстав формування прогнозованої ринкової ціни.

У складі формули, встановленої у п.4.5. Постанови №289 є прогнозний платіж за проведення централізованого диспетчерського управління та використання магістральних та міждержавних електромереж, до якого і входить тариф на передачу.

Відтак, оскільки тариф на послугу з передачі вже було застосовано в Договорі, керуючись пю7 ч.4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», позивачем з дотриманням процедури повідомлення відповідача про зміни істотних умов договору, що передбачена п.п.21. пп. 5.2.2.. ПРРЕЕ, ст. 56-58 Закону України «Про ринок електричної енергії» було виставлено рахунки на сплату раніше існуючої, але виокремленої плати за передачу.

Просить звернути увагу на те, що положення Закону України «Про публічні закупівлі» є обов`язковими до виконання незалежно від запровадження нової моделі ринку.

Відповідач не уклав договір з ОСП, не приєднаний до мереж ОСП, здійснює купівлю електричної енергії за правилами роздрібного ринку (за договором про постачання електричної енергії споживачу), тому оплата за послуги з передачі електричної енергії має здійснюватись через електропостачальника такого споживача.

Посилається на те, що умови договору про закупівлю не можуть змінюватись, крім певних випадків, встановлених законом.

У відзиві на зустрічну позовну заяву позивач вказує, що вимоги є необгрунтованими, згідно з даними бухгалтерського обліку позивача відповідач має заборгованість перед позивачем. Знову посилається на положення Закону України «Про публічні закупівлі». Зазначає, що відповідачем не здійснювалась оплата передачі електричної енергії всупереч п.7 ч.4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 1521240,23 грн.

У відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву відповідач вказує, що акт звірки або дані бухгалтерського обліку не можуть бути належним та допустимим доказом. Доказами можуть бути виключно первинні документи. Для внесення змін до договору необхідна наявність сукупності умов, зокрема, воля сторін, коливання ціни, зміна порядку формування ціни, документальне підтвердження факту коливання ціни.

У запереченні на відповідь на відзив відповідач знов наголошує, що предметом договору не є надання послуг, а постачання здійснюється за вільними цінами. Електрична енергія є товаром, ціна товару чітко встановлена у договорі. Зміна умов, у тому числі, може відбуватися тільки на підставі вимог законодавства.

Для внесення змін до договору необхідна сукупність чітко встановлених законодавством умов, однак, вони відсутні. При цьому, змінено принципи ціноутворення, але не ціну товару.

У додаткових поясненнях позивач посилається на отримання відповіді від НКРЕКП від 26.02.2020 №2328/20-7-20. Вказує, що затрати на забезпечення передачі електроенергії включаються до кінцевої ціни електричної енергії для споживачів.

У листі вказано, що між електропостачальником та споживачем формуються акти приймання-передачі електричної енергії, рахунки на сплату електричної енергії, які з урахуванням фактично понесених затрат електропостачальника мають містити в складі ціни (тарифу) електричної енергії, за якою електропостачальник здійснює постачання електричної енергії споживачу, вартість зазначених послуг з передачі електричної енергії.

У заяві про збільшення позовних вимог позивач просить прийняти заяву про збільшення позовних вимог, вказує, що розмір позовних вимог збільшується з урахуванням спожитої електроенергії за листопад та грудень 2019 у сумі 494234,00 грн.

У відзиві на заяву про збільшення позовних вимог відповідач вказує про невизнання самого факту заборгованості. Повторює попередні доводи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

26.04.2019 між Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» (ДП «АМПУ») в особі Іллічівської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (далі споживач, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджі 365» (далі постачальник, позивач) було укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу (далі Договір). Відповідно до п.1.1. Договору цей Договір встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії.

Пунктом 1.2. Договору встановлено, що його умови розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №12 (далі ПРРЕЕ).

Згідно з п.2.1. за цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії.

Відповідно до п.2.2. Договору обов`язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.

П.2.3. Договору визначено, що очікуваний загальний обсяг споживання електричної енергії визначається сторонами в Договорі та складає 16 900 000 кВт*год.

Місце поставки товару на межі балансової належності, визначеної у договорі про надання послуг з розподілу, укладеним між оператором системи розподілу та споживачем (п.3.2. Договору).

Пунктом 5.7. Договору встановлено, що приймання-передачі електричної енергії, поставленої Постачальником та прийнятої Споживачем у розрахунковому періоді, оформлюється шляхом підписання Сторонами Актів приймання-передачі, які є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Відповідно до п.13.3. Договору Постачальник має повідомити про намір внесення будь-яких зміни до умов Договору Споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право Споживача розірвати Договір. Постачальник зобов`язаний повідомити Споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію Договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації Постачальника якщо Споживач не приймає нові умови.

Між сторонами підписано Додаток 2 Специфікацію (а.с.22), якою визначено, що ціна за одиницю товару електричну енергію (кВт*год) становить 1,62999994082 грн. (без ПДВ).

Загальна ціна Договору, з урахуванням ПДВ, становить 33 056 398,80 грн.

Також між сторонами підписано Додаток 3 до Договору Очікувані щомісячні договірні величини постачання електричної енергії Споживачу (а.с.23).

27.06.2019 постачальник направив споживачу лист за вих.№1356 (а.с.24-25), де зазначив, що у зв`язку із втратою чинності Закону України «Про електроенергетику» з дати початку дії нового ринку електричної енергії, а саме з 01.07.2019, постачальник повідомляє про внесення змін до ціноутворення вартості за 1 кВт*год. Вказано, що під час дії оптового ринку електричної енергії в оптову ціну закупівлі було включено ціну за послуги з передачі електричної енергії. Однак, з 01.07.2019 електропостачальники починають купувати електричну енергію на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку, балансуючому ринку, або за двосторонніми договорами з виробниками електричної енергії (генерація). Відповідно, Новим ринком не передбачена у закупівельній ціні така складова як послуги з передачі електричної енергії. В свою чергу, НКРЕКП затвердила тариф на послуги з передачі електричної енергії на ІІ півріччя 2019 року, тобто виникла така обставина, за яку жодна сторона не відповідає.

У листі зазначає, що з 01.07.2019 ціна за 1 кВт*год буде визначатись за формулою:

ВАРТзаг=Цдог+Ппр ,

Де ВАРТзаг ціна за 1кВт*год у відповідному розрахунковому періоді, без ПДВ та без урахування тарифу на послуги з розподілу;

Цдог ціна встановлена Договором про постачання електричної енергії Споживачу;

Ппр тариф на послуги з передачі електричної енергії.

До листа додано проект додаткової угоди до Договору (а.с.26-27).

У відповідь на лист від 27.06.2019 №1356 відповідачем було надано лист від 05.07.2019 №326/15-06-02-20-1761 (а.с.91-92, де зазначено, що постачальником не виконано вимог абзацу 5.3.2. договору в частині документального підтвердження коливання ціни на електричну енергію на ринку, звертає увагу на те, що дію Постанови НКРЕКП від 07.06.2019 №954 та Постанови НКРЕКП від 07.06.2019 №955 зупинено в порядку забезпечення позову.

11.07.2019 позивачем було направлено відповідачеві лист за вих. №1480 (а.с.28), до якого додано проект додаткової угоди до Договору та довідку (копія довідки у матеріалах справи відсутня). Відповідач вказує, що довідку не отримував, про що складено відповідний акт.

На цей лист, а також інші листи, копії яких не містяться у матеріалах справи, споживачем надано відповідь (лист від 30.07.2019 №357/15-06-02-20-1990) (а.с. 93-95), в якій вказано, що довідка ДП «Держзовнішінформ» №232/46 надає інформацію виключно у розрізі коливання ціни постачальника останньої надії та не відображає коливання ціни товару в розумінні тих постачальників, які здійснюють постачання за примірним договором про постачання електричної енергії споживачу. Вказує про відсутність документального підтвердження наявності факту коливання ціни товару. Також зазначає, що за інформацією на веб-порталі prozorro.gov.ua інші підприємства продовжують отримувати послуги від постачальника за майже тією ж ціною, що була визначена у договорі між сторонами та зміни, аналогічні запропонованим філії, не вносились до таких договорів. У листі заперечує проти збільшення вартості, а також проти запровадження додаткового тарифу.

Вказує, що на веб-сторінці ДП «НЕК «Укренерго» розміщена інформація щодо необхідності укладення договорів про надання послуг з передачі електроенергії (детальна інформація у Постанові НКРЕКП від 28.12.2018 №2108 та роз`ясненні Регулятора від 22.12.2018), станом на 27.06.2019 такий договір укладено з позивачем. Отже позивач на момент укладення договору з відповідачем мав врахувати свої витрати при формуванні пропозиції учасника закупівлі.

Листом від 11.07.2019 №14890 споживача повідомлено про збільшення ціни на електричну енергію, повідомлено, що в липні місяці діє середня закупівельна ціна за 1 МВт*год 1702,0395 грн. без ПДВ та інших обов`язкових платежів.

Між сторонами підписано Акти прийому передачі електроенергії:

-Акт №462 від 31.07.2019 за липень 2019 на загальну суму 3 705 677,92 грн. (т.1 а.с.31) споживачем погоджено вартість з ПДВ у розмірі 2 822 548,97 грн.;

-Акт №577 від 31.08.2019 за серпень 2019 на загальну суму 3 601 635,52 грн. (т.1 а.с.33) споживачем погоджено вартість з ПДВ у розмірі 2 789 298,94 грн.;

-Акт №604 від 30.09.2019 за вересень 2019 на загальну суму 2 770 194,97 грн. (т.1 а.с.34) споживачем погоджено вартість з ПДВ у розмірі 2 365 195,12 грн.;

-Акт №709 від 31.10.2019 за жовтень 2019 від 31.10.2019 на загальну суму 3 397 136,01 грн. (т.1 а.с.35, 81) споживачем погоджено вартість з ПДВ у розмірі 2 900 477,96 грн.;

-Акт №879 від 30.11.2019 за листопад 2019 на загальну суму 3 731 689,97 грн. (т.3 а.с.27) споживачем погоджено вартість з ПДВ у розмірі 3 186 120,46 грн.;

-Акт №922 від 31.12.2019 за грудень 2019 на загальну суму 4 364 647,00 грн. (т.3 а.с. 28) споживачем погоджено вартість з ПДВ у розмірі 3 726 539,77 грн.

Акти підписані позивачем та відповідачем. Відповідачем Акти підписані із застереженнями на звороті.

Так, у застереженнях вказано, що у розрахункових періодах не приймаються до нарахування послуги з передачі електричної енергії (за липень на суму 501348,79 грн. (без ПДВ), за серпень на суму 445118,51 грн. (без ПДВ), за вересень на суму 140 920,17 грн., за жовтень на суму 2 658 133,94 грн. (без ПДВ), за листопад на суму 189 831,54 грн. (без ПДВ), за листопад на суму 222030,14 грн. (без ПДВ).

Також вказано, що до нарахування не приймаються нарахування за спожиту електричну енергію за ціною товару 1 кВт*год на рівні 1,79257 (без ПДВ), оскільки умовами Договору встановлено ціну товару за 1 кВт*год на рівні 1,62999994082 грн. (без ПДВ).

Обсяг спожитої електроенергії сторонами не оспорюється.

Ч.1 ст. 275 ГК України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Положеннями ст. 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною третьою статті 179 ГК України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Отже, обов`язковість укладення господарського договору має встановлюватися прямою вказівкою закону.

Подібний висновок також наведено у Постанові Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 916/188/17.

Частиною 2 статті 275 ГК України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Між сторонами укладено Договір від 26.04.2019 №45-В-19 (т.1 а.с. 11-20).

Відповідно до статей 11, 629 ЦК України, статті 174 ГК України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 526 ЦК України, яка кореспондуються із статтею 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Правовідносини, які виникли між сторонами, зокрема, регулюються і Законом України "Про ринок електричної енергії" (далі в редакції чинній на момент виникнення правовідносин).

Згідно з ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" державне регулювання ринку електричної енергії здійснює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - регулятор.

До повноважень регулятора, в силу вимог п. п.6,7 ч. 3 ст. 6 вказаного Закону належить, у тому числі, затвердження методик (порядків) встановлення (формування) тарифів на послуги з передачі електричної енергії; встановлення (зміна) тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, тарифів на послуги з передачі електричної енергії тощо.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" встановлено, що регулятор здійснює державне регулювання, зокрема, шляхом формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані регулятору законом.

За змістом статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.

У договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, зокрема, строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору.

Жодне положення договору постачання електричної енергії споживачу не має створювати обмежень права споживача на зміну електропостачальника.

Крім того, договір не може містити положення, що накладають додаткові фінансові зобов`язання на споживача, який здійснює зазначене право. В іншому разі таке положення вважається недійсним з моменту укладення договору.

Так, відповідно до частини 3 п. 4 ст. 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" електропостачальник має у чіткий та прозорий спосіб інформувати своїх споживачів, зокрема, про зміну будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Електропостачальники зобов`язані повідомляти споживачів в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про їхнє право припинити дію договору, якщо вони не приймають нові умови.

Водночас за загальним правилом, встановленим як господарським, так і чинним цивільним законодавством, зміна та розірвання господарських та цивільних договорів допускається лише за згодою сторін або в судовому порядку (у разі відсутності згоди іншої сторони, яка отримала відповідну вимогу/пропозицію).

Відповідно до статті 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно з п.13.4. Договору якщо інше прямо не передбачено цим Договором або чинним законодавством, зміни до умов Договору можуть бути внесені тільки за домовленістю Сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього Договору.

Судом встановлено, що сторонами не вносились зміни до підписаного Договору в частині визначення договірної ціни за 1 кВт.год. та загальної вартості договору.

Отже, сторонами не досягнуто у письмовій формі згоди щодо зміни істотної умови договору.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Розкриваючи зміст засад свободи договору у статтях 6 і 627 ЦК України, положення вказаних статей визначають, що свобода договору полягає у праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів і погодженні умов договору.

Закріпивши принцип свободи договору у ЦК України, законодавець разом із тим визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абзацу другого частини третьої статті 6 та статті 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Договір між сторонами укладений належним чином, підписаний повноважними особами, у встановленому порядку не визнаний недійсним, діяв протягом 2019 року, отже, був обов`язковим для сторін.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що без оформлення правочину щодо внесення змін до існуючого договору, підписаного уповноваженими представниками сторін, відсутні підстави для застосування позивачем нових тарифів для розрахунку вартості поставленої електричної енергії відповідачу у 2019 року.

Подібні правові висновки зроблено Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду у справі №902/701/19 (постанова від 28.07.2020 року).

Крім того, суд зазначає, що оскільки договір між сторонами був укладений за результатами процедури проведення відкритих торгів, до правовідносин сторін також підлягають застосуванню положення Закону України "Про публічні закупівлі".

Статтею 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, про постачання електричної енергії споживачу.

Частиною 2 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Частиною 7 вказаної статті визначено, що умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. У договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, у тому числі, ціна електричної енергії та послуг, що надаються.

Отже, наведеними нормами встановлено, що сторони є вільними у визначенні ціни електричної енергії.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач, у тому числі, зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Статтею 632 ЦК України унормовано, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

У додатку 2 до договору (т.1 а.с. 22), який є його невід`ємною частиною, сторони узгодили ціну електричної енергії 1,62999994082 грн. за 1 кВт*год (без ПДВ).

Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 664 ЦК України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

У відповідності до ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

В силу приписів ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, і сторонами не заперечується, що споживач здійснював оплату у повній відповідності до ціни Договору.

Частиною ч. 2 ст. 189 ГК України встановлено, що ціна є істотною умовою господарського договору.

Таким чином, Договором сторонами було погоджено всі його істотні умови, зокрема, щодо ціни електричної енергії.

Згідно з п.3.4. Договору Постачальник за цим Договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, окрім визначеної цим Договором та додатками до нього.

Пунктом 5.1. Договору споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до Специфікації (Додаток 2).

Згідно з п.5.2. Договору загальна ціна цього Договору складає: 27 546 999,00 грн. без ПДВ, крім того ПДВ * 5 509 399,80 грн., разом ціна цього Договору становить 33 056 398,80 грн. Ціна за одиницю зазначена у Специфікації (Додаток 2).

В обґрунтування необхідності зміни ціни позивач посилається на зміну встановленого положення п.7 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції станом на дату правовідносин між сторонами), відповідно до якої умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Відповідно до п.5.3. Договору зміна ціни за одиницю товару (електричної енергії) може відбуватися відповідно до умов ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» за умови, що зазначені зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі. Істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

5.3.1. Зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача.

5.3.2. Не раніше, ніж через один місяць від дати початку постачання електричної енергії за цим Договором, зміни ціни в бік збільшення за одиницю електричної енергії не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у Договорі. Зменшення ціни за одиницю електричної енергії може бути здійснено без обмежень строків і розмірів.

У разі коливання ціни Товару (електричної енергії) на ринку Постачальник письмово звертається до Споживача щодо зміни ціни Товару (електричної енергії). Наявність факту коливання ціни Товару (електричної енергії) на ринку підтверджується довідками відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни Товару (електричної енергії) на ринку, щодо розміру цін на Товар (електричну енергію) на момент укладання Договору та на момент звернення до вказаних органів, установ, організацій.

У разі виникнення необхідності у подальшій зміні ціни Товару (електричної енергії) (відносно попередньої зміни ціни) наявність факту коливання ціни Товару (електричної енергії) на ринку підтверджується довідкою щодо розміру цін Товару (електричної енергії) тільки на дату звернення до вказаних органів, установ, організацій.

5.3.3. Покращення якості предмета закупівлі (електричної енергії) за умови, що таке покрашення не призведе до збільшення загальної ціни Договору.

5.3.4. Продовження строку дії Договору та виконання зобов`язань щодо передачі електричної енергії у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат Споживача за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення загальної ціни договору.

5.3.5. Узгодженої ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості електричної енергії).

5.3.6. Зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок.

Таким чином, у договорі є відсилання до положень ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», та відсутні будь-які конкретні механізми та порядок зміни ціни у разі зміни, зокрема, регульованих цін (тарифів).

При цьому, суд звертає увагу на те, що сторонами погоджено вільну ціну у вигляді вартості товару, а не у вигляді формули, складовою якої є регульована ціна (тариф), норматив тощо. З урахуванням зазначеного, п.7 ч.4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» у даному випадку не може бути підставою для зміни ціни, оскільки регульовані ціни (тарифи) не застосовуються безпосередньо у договорі.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що у межах даного договору у позивача відсутні будь-які підстави для стягнення з відповідача заборгованості.

Суд також звертає увагу на те, що Закон «Про ринок електричної енергії» було прийнято ще у 2017 році.

Позивач і відповідач є господарюючими суб`єктами, які несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності.

Незважаючи на зазначене вище, позивач уклав договір, визначивши у ньому фіксовану ціну електричної енергії, яку ж сам в подальшому вважав для себе економічно невигідною, однак це є його власним ризиком при здійсненні підприємницької діяльності, оскільки він добровільно приймав участь у процедурі проведення відкритих торгів і запропонував саме такі умови, які були прийняті позивачем.

Вказаному кореспондує право споживача на обгрунтоване сподівання отримати товар за погодженою ціною.

Суд не надає оцінку листам НКРЕКП, Міністерству економічного розвитку і торгівлі України оскільки вони носять інформаційно-рекомендаційний характер

Також суд не надає оцінку доказам щодо наявності договору з оператором системи розподілу, оскільки такі докази не стосуються безпосередньо предмету спору.

Щодо зустрічного позову суд зазначає наступне.

Споживачем було сплачено на користь постачальника згідно з Додатком 3 до Договору «Очікувані щомісячні договірні величини постачання електричної енергії Споживачу»:

-3 559 919,87 грн. авансу за прогнозними даними споживання електроенергії в листопаді 2019 року, що підтверджується платіжним дорученням №3395 від 08.11.2019 на суму 900 000,00 грн. (а.с.171); платіжним дорученням №3437 від 13.11.2019 на суму 625679,94 грн. (а.с.174); платіжним дорученням №3533 від 22.11.2019 на суму 2 034 239,93 грн. (а.с.175);

-3 870 720,43 грн. авансу за прогнозними даними споживання електроенергії в грудні 2019 року, що підтверджується платіжними дорученнями №3775 від 12.12.2019 на суму 1 445 280,52 грн. (а.с.177) та №3978 від 24.12.2019 на суму 2 425 439,91 грн. (а.с.178).

Як встановлено вище, між сторонами відсутній спір щодо обсягу споживання електроенергії.

З акту прийому-передачу електроенергії за листопад 2019 вбачається, що відповідачем спожито електроенергії в обсязі 1 628 896 кВт*год (а.с.185).

За ціною, погодженою сторонами у договорі (1,62999994082 грн. без ПДВ), вартість спожитої електроенергії становить 3 186 120,46 грн. (з ПДВ).

З акту прийому-передачу електроенергії за грудень 2019 вбачається, що відповідачем спожито електроенергії в обсязі 1 905 184 кВт*год (а.с.186).

За ціною, погодженою сторонами у договорі (1,62999994082 грн. без ПДВ), вартість спожитої електроенергії становить 3 726539,77 грн. (з ПДВ).

Зазначені обсяги додатково підтверджуються Актами прийняття-передавання наданих послуг з розподілу електроенергії від 30.11.2019 (а.с.199,200), від 31.12.2019 (201,202).

Споживачем було направлено вимогу №73/15-06-02-20/Вих від 17.01.2020 постачальнику, де зазначено про обсяги постачання та ціну за договором, вказано, що споживач здійснив переплату у сумі 517 980,08 грн.

Судом перевірено та встановлено, що дійсно, з урахуванням погодженої ціни та обсягу споживання споживачем було здійснено переплату.

З 01.01.2020 відбулась зміна електропостачальника відповідача на постачальника ДПЗД «Укрінтеренерго», що не оспорюється сторонами та підтверджується листом ТОВ «Енерджі» щодо закінчення строку дії договору від 10.12.2019 (т.1 а.с.203), листом АТ «Одесаобленерго» від 16.12.2019 за №101/19-03-6504 (т.1 а.с.204), листом ДП ЗД «Укрінтеренерго» за №44-09-0000251/пон від 08.01.2020 (т.1 а.с.205-206).

П.6.1.22 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (далі ПРРЕЕ) встановлено, що якщо споживачем здійснена переплата за прогнозними даними споживання, попередній електропостачальник повинен протягом 5 робочих днів повернути споживачу надлишок коштів.

Зазначені платежі мають бути здійснені сторонами протягом 10 робочих днів після зміни електропостачальника.

З урахуванням зазначеного, оскільки у споживача відбулась зміна постачальника з 01.01.2020, остаточні розрахунки, зокрема, щодо повернення надлишку коштів, мали бути здійснені протягом 10 робочих днів, до 16.01.2020.

Частиною 1 ст. 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, оскільки ПРРЕЕ прямо встановлений обов`язок повернення надлишку сплачених коштів за прогнозними даними, а також порядок такого повернення, суд вважає вимогу зустрічного позову про стягнення таких коштів обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідач по суті переплати пояснень у відзиві не надав, наголошував на наявності спору щодо необхідності зміни істотних умов договору у зв`язку зі збільшенням тарифу на передачу електричної енергії.

Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа "Проніна проти України", заява № 63566/00, рішення від 18.07.2006).

Керуючись ст.ст. 3, 6, 11, 15,16, 525, 526, 530, 599, 627, 629, 632, 654, 662, 693, 712, 714 ЦК України, ст.ст. 174, 179, 189, 265, 275 ГК України, ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», ст.ст.1, 4, 56, 57, 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", п. 6.1.22. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, ст.ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 130, 236, 237, 238, 240, 241, 327 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ 365" (вулиця Володимирська, будинок 18/2, квартира 12, місто Київ, 01001, код ЄДРПОУ 41447959) до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (проспект Перемоги, будинок 14, місто Київ, 01135, код ЄДРПОУ 38727770) в особі Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Чорноморськ) (вулиця Праці, будинок 6, місто Чорноморськ, Одеська область, 68001, код ЄДРПОУ ВП: 38728418) про стягнення 2 006 474,25 грн., - відмовити.

2. Зустрічний позов Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (проспект Перемоги, будинок 14, місто Київ, 01135, код ЄДРПОУ 38727770) в особі Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Чорноморськ) (вулиця Праці, будинок 6, місто Чорноморськ, Одеська область, 68001, код ЄДРПОУ ВП: 38728418) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ 365" (вулиця Володимирська, будинок 18/2, квартира 12, місто Київ, 01001, код ЄДРПОУ 41447959) про стягнення 517980,08 грн., - задовольнити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ 365" (вулиця Володимирська, будинок 18/2, квартира 12, місто Київ, 01001, код ЄДРПОУ 41447959) на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (проспект Перемоги, будинок 14, місто Київ, 01135, код ЄДРПОУ 38727770) в особі Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Чорноморськ) (вулиця Праці, будинок 6, місто Чорноморськ, Одеська область, 68001, код ЄДРПОУ ВП: 38728418) 517980,08 грн. заборгованості, 7769,70 грн. витрат зі сплати судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 08.09.2020р. Повний текст рішення складений та підписаний 18 вересня 2020 р.

Суддя Р.В. Волков