Справа № 752/7328/20

Провадження №: 3/752/4075/20

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2020 суддя Голосіївського районного суду м. Києва Валігура Д.М., при секретарі Тітковій І.Ю., за участю прокурорів Кіча О.М., Спусканюка Р.Ю., захисника Нерсесяна А.С., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши у судовому засіданні об`єднану справу про адміністративні правопорушення відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, на даний час тимчасово не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

В провадження судді Голосіївського районного суду міста Києва Валігурі Д.М. з Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надійшло 28 протоколів про вчинення адміністративних правопорушень відносно однієї особи - ОСОБА_1 , які постановою суду від 15.05.2020 року були об`єднані в одну судову справу.

Відповідно до протоколів про адміністративні правопорушення №№ 146-173 від 14.04.2020 року, ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені за ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП за наступних обставин.

Так, відповідно до наказу Державного підприємства «Інформаційні судові системи» від 23.03.2015 №24-к ОСОБА_1 прийнято на роботу на посаду заступника генерального директора.

Наказом Державної судової адміністрації України від 04.04.2017 №76/к виконання обов`язків генерального директора Державного підприємства «Інформаційні судові системи», тимчасово, з 05.04.2017 покладено на заступника генерального директора Державного підприємства «Інформаційні судові системи» ОСОБА_1 .

Згідно наказу Державного підприємства «Інформаційні судові системи» від 30.09.2019 №286-к «Про припинення трудового договору» заступника генерального директора ОСОБА_1 звільнено з 30.09.2019.

Відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» посадові особи юридичної особи публічного права є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Відповідно до статуту Державного підприємства «Інформаційні судові системи» затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 21.07.2016 №141, підприємство є державним комерційним підприємством, яке засноване на державній власності та належить до сфери управління Державної судової адміністрації України (далі - Уповноважений орган управління).

Відповідно до посадової інструкції заступника генерального директора Державного підприємства «Інформаційні судові системи», останньому безпосередньо підпорядковані загальний відділ, відділ кадрів, департамент захисту інформації, юридичний департамент та департамент статистики та аналізу даних.

Статутом Державного підприємства «Інформаційні судові системи» визначено, що управління підприємством здійснюється його генеральним директором, який підзвітний уповноваженому органу управління. Генеральний директор підприємства самостійно вирішує питання діяльності підприємства, за винятком, тих, що віднесені статутом до компетенції уповноваженого органу управління.

ОСОБА_1 , обіймаючи посаду заступника генерального директора та виконуючи обов`язки генерального директора Державного підприємства «Інформаційні судові системи», яке є юридичною особою публічного права, будучи його посадовою особою, оскільки наділений адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями (обов`язками), є суб`єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» та є суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією.

Статутом Державного підприємства «Інформаційні судові системи» передбачено, що управління підприємством здійснюється його генеральним директором, який підзвітний уповноваженому органу управління.

Листом Державної судової адміністрації України від 27.09.2019 №10-239/19 зазначено, що виконуючий обов`язки генерального директора Державного підприємства «Інформаційні судові системи» ОСОБА_1 не повідомляв Державну судову адміністрацію України у порядку, встановленому Законом України «Про запобігання корупції» про наявність у нього конфлікту інтересів.

Встановлено, що виконуючий обов`язки генерального директора Державного підприємства «Інформаційні судові системи» ОСОБА_1 керуючись п. 4.11 Колективного договору Державного підприємства «Інформаційні судові системи», згідно з п.п. 4, 6 «Положення про преміювання працівників державного підприємства «Інформаційні судові системи» (додаток №6) не повідомив у встановленому законом порядку про наявність реального конфлікту інтересів та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, підписавши 14 наказів про преміювання працівників підприємства, у тому числі й особисто себе. Зокрема, було видано накази:

1)від 31.05.2018 № 177-ЗП, розмір його премії склав 100% посадового окладу, протоколи № 146, 147;

2)від 27.06.2018 № 246-ЗП, розмір його премії склав 100 % посадового окладу, протоколи № 148, 149;

3)від 31.07.2018 № 325-ЗП, розмір його премії склав 100 % посадового окладу, протоколи № 150, 151;

4)від 22.08.2018 № 374-ЗП, розмір премії кожного працівника підприємства склав 625 грн., протоколи № 152, 153;

5)від 31.08.2018 № З8З-ЗП, розмір його премії склав 100 % посадового окладу, протоколи № 154,155;

6)від 28.09.2018 № 424-ЗП, розмір премії до дня народження працівників підприємства склав 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, протоколи № 156, 157;

7)від 28.09.2018 № 425-ЗП, розмір його премії склав 100 % посадового окладу,

протоколи № 158, 159;

8)від 03.10.2018 № 435-ЗП, розмір премії з нагоди річниці з дня створення підприємства всім працівникам склав 625 грн., протоколи № 160, 161;

9)від 31.10.2018 № 457-ЗП, розмір його премії склав 100% посадового окладу, протоколи № 162, 163;

10)від 30.11.2018 № 500-ЗП, розмір його премії склав 100% посадового окладу, протоколи № 164, 165;

11)від 19.12.2018 № 538-ЗП, розмір його премії склав 100% посадового окладу, протоколи № 166, 167;

12)від 27.12.2018 № 544-ЗП, розмір його премії склав 90% посадового окладу, протоколи № 168, 169;

13)від 31.01.2019 № ЗО-ЗП, розмір його премії склав 100% посадового окладу, протоколи № 170, 171;

14)від 29.03.2019 № 81-ЗП, розмір його премії склав 100% посадового окладу, протоколи № 172, 173.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, а саме неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів та прийняття рішень і вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів.

Прокурор в судовому засіданні зазначив, що діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачеих ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КупАП. Однак, з огляду на закінчення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, провадження відносно ОСОБА_1 у справі за протоколами № 146, 147, 148, 149, 150, 151, 152, 153, 154, 155 просив закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КупАП. За протоколами №№ 156, 157, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 164, 165, 166, 167, 168, 169, 170, 171, 172, 173 прокурор просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Нерсесян А.С. просив закрити провадження відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КупАП у зв`язку із відсутністю в діях останньоого складу адміністративних правопорушень.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчинених правопорушеннях не визнав, пояснив наступне. На час описаних в протоколах про адміністративне правопорушення подій працював в ДП «Інформаційні судові системи» на посаді заступника генерального директора та виконував обов`язки генерального директора. Накази про преміювання працівників, що стали підставою для складання протоколів про адміністративне правопорушення, він підписував та знайомився із додатками до наказів і додатковими матеріалами, на підставі яких встановлювались суми премій працівникам підприємства. Відповідно до положення про преміювання працівників ДП «Інформаційні судові системи», щомісячно для визначення розміру премії керівники структурних підрозділів підприємства готують відповідні подання, де зазначають розмір премії для своїх підлеглих. Такі розміри премій в поданнях затверджуються адміністрацією підприємства. Після цього, на підставі зазначених рішень відділ кадрів готує зведений наказ на виплату заробітної плати, який підписується генеральним директором або особою, що виконує його обов`язки. Йому, ОСОБА_1 , як заступнику генерального директора, який виконував обов`язки генерального директора з метою запобігання конфлікту інтересів визначення розміру премії проводилось адміністрацією підприємства колегіально, за участі двох інших заступників генерального директора. Тобто, один із заступників генерального директора готував подання, в якому пропонував розмір премії, а інший заступник генерального директора погоджувався та затверджував таке подання або не погоджувався та не затверджував. Після визначення розміру премії адміністрацією підприємства відповідно до вищевказаного порядку, генеральний директор або виконуючий обов`язки генерального директора відповідно до статуту та положення про преміювання не має повноважень для зміни такого розміру у наказі. Додатково суду пояснив, що оскільки займав посаду заступника генерального директора, а його безпосереднім керівником є особа, призначена на посаду генерального директора, він не мав можливості повідомити таку особу про реальний конфлікт інтересів через її звільнення. Також, ОСОБА_1 зазначив, що виконання обов`язків генерального директора не є тотожним заняття посади генерального директора в частині нарахування та виплати заробітної плати. У зв`язку із чим, вважає що в його діях відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Свідок ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пояснив, що працював на посаді заступника генерального директора. Зазначив, що визначення розміру премії ОСОБА_1 , проводилось за участю двох інших заступників генерального директора. Розмір премії визначався за результатами роботи підприємства. Один із заступників генерального директора готував службову записку, в якій пропонував розмір премії, а інший заступник генерального директора погоджувався та затверджував пропонований розмір премії або не погоджувався та її не затверджував.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку прокурора, захисту, пояснення ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_2 , суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Відповідно до диспозиції ст. 172-7 КУпАП та п. 2 примітки до цієї статті, порушення вимог стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів можуть полягати: - у неповідомленні особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів - наявної суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень (ч. 1 ст. 172-7 КУпАП); -у вчиненні дій чи прийнятті рішень в умовах реального конфлікту інтересів, тобто за наявності суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що вплинуло на об`єктивність або неупередженість вчинення таких дій, або прийняття таких рішень (ч. 2 ст. 172-7 КУпАП).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» потенційний конфлікт інтересів - це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» зазначено, що аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об`єктивний вираз, а також часовий взаємозв`язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому. Тобто, для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що приватний інтерес наявний, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.

Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи невчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, необхідно встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як: наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований та визначений; наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; наявність повноважень на прийняття рішення, наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією.

Як встановлено під час судового розгляду протоколів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, відповідно до статуту Державного підприємства «Інформаційні судові системи» затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 21.07.2016 №141 підприємство є державним комерційним підприємством, яке засноване на державній власності та належить до сфери управління Державної судової адміністрації України (далі - Уповноважений орган управління).

Наказом Державної судової адміністрації України від 04.04.2017 №76/к виконання обов`язків генерального директора Державного підприємства «Інформаційні судові системи», тимчасово, з 05.04.2017 покладено на заступника генерального директора Державного підприємства «Інформаційні судові системи» ОСОБА_1 .

Тобто, ОСОБА_1 на час описаних в протоколах про адміністративне правопорушення подій, перебуваючи на посаді заступника генерального директора ДП «Інформаційні судові системи», виконував обов`язки генерального директора ДП «Інформаційні судові системи».

Відповідно до Роз`яснення міністерства соціальної політики України (Лист від 21.07.2011 № 590/13/84-11) виконання службових обов`язків за більш відповідальною посадою тимчасово відсутнього працівника, коли це пов`язано із розпорядчими функціями, працівником, який працює на тому ж підприємстві, установі, організації, - є тимчасовим замісництвом. При цьому, призначення працівника виконуючим обов`язки по вакантній посаді допускається тільки за посадою, призначення на яку робиться вищим органом управління.

Таким чином, посада заступника керівника ДП «Інформаційні судові системи», що тимчасово виконує обов`язки керівника даного державного підприємства, не є ідентичною посаді керівника, і як наслідок - тимчасове замісництво (виконання обов`язків) керівника державного підприємства не є тотожнім перебуванню на посаді керівника такого підприємства.

Тобто, безпосереднім керівником ОСОБА_1 , який на посаді заступника генерального директора ДП «Інформаційні судові системи», виконував обов`язки генерального директора ДП «Інформаційні судові системи» є керівник даного підприємства - генеральний директор, а не Державна судова адміністрація України, як це передбачено для генерального директора.

Нормою ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» встановлені дії осіб, визначених у пунктах 1, 2 частити першої статті 3 цього Закону, у даному випадку ОСОБА_1 , по запобіганню та врегулюванню конфлікту інтересів, зокрема, повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів.

Таким чином, для ОСОБА_1 , що перебував на посаді заступника керівника та тимчасово виконував обов`язки керівника ДП «Інформаційні судові системи» Закон України «Про запобігання корупції» встановлює вимогу повідомляти про конфлікт інтересів керівника підприємства, в тому числі і у разі якщо така посада вакантна, і не встановлює вимогу повідомляти про конфлікт інтересів інших осіб, зокрема НАЗК або ДСА як уповноважений орган управління, якому підзвітне дане підприємство.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що факт неповідомлення ОСОБА_1 . ДСА про конфлікт інтересів не є підставою для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, саме неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Статутом Державного підприємства «Інформаційні судові системи» визначено, що управління підприємством здійснюється його генеральним директором, який підзвітний уповноваженому органу управління. Генеральний директор підприємства самостійно вирішує питання діяльності підприємства, за винятком, тих, що віднесені статутом до компетенції уповноваженого органу управління.

Відповідно до посадової інструкції заступника генерального директора Державного підприємства «Інформаційні судові системи» останньому безпосередньо підпорядковані загальний відділ, відділ кадрів, департамент захисту інформації, юридичний департамент та департамент статистики та аналізу даних. Вносити пропозиції генеральному директору підприємства щодо заохочень та накладення стягнень на працівників підпорядкованих структурних підрозділів підприємства.

На момент підписання ОСОБА_1 наказів про виплату працівникам державного підприємства «Інформаційні судові системи» місячних премій за травень 2018 року - січень 2019 року, березень 2019 року, у відсотковому співвідношенні до посадового окладу, пропорційно до фактично відпрацьованого часу згідно зі списками до цього наказу (додається), у тому числі, щодо встановлення заступнику генерального директора ОСОБА_1 премій за період травень 2018 року - січень 2019 року, березень 2019 року, які стали підставами для складання вищевказаних протоколів про адміністративні правопорушення, на ДП «Інформаційні судові системи» діяв Колективний договір Державного підприємства «Інформаційні судові системи», затверджений Конференцією трудового колективу ДП «Інформаційні судові системи», протокол № 4 від 17.12.2015 року, із подальшими змінами.

Пунктом 4.11 Колективного договору Державного підприємства «Інформаційні судові системи» передбачено, що преміювання працівників підприємства здійснюється відповідно до «Положення про преміювання» (додаток №6 до Колективного договору).

Положенням про преміювання працівників Державного підприємства «Інформаційні судові системи» визначено, що преміювання працівників підприємства проводиться за результатами роботи за місяць, квартал, рік за умови вчасного та якісного виконання плану робіт відповідних підрозділів, окремих доручень у рамках посадових обов`язків, участь в робочих групах, обмін інформацією з іншими підрозділами, якісного архівування та збереження документів, подання звітності, внесення особистого вкладу працівника в загальні результати роботи підрозділу (п. 2). Премії нараховуються лише за наявності фінансової можливості підприємства (п. 3). Адміністрація підприємства має право надавати такі премії: місячну премію, квартальну премію, річну премію, премію до дня народження, премії до свят, ювілеїв, пам`ятних дат та інші разові премії (п. 4).

Суд, ознайомившись із наявними в матеріалах справи копіями текстів наказів директора ДП «Інформаційні судові системи» ОСОБА_1 , що стали підставою для складання відносно останнього протоколів про адміністративні правопорушення, копіями службових записок заступника генерального директора щодо визначення розміру премії ОСОБА_1 , встановив наступне.

Відповідно до даних вищезазначених наказів до співробітників центру, яким визначені премії за результатами роботи ДП «Інформаційні судові системи» за період з травня 2018 року по січень 2019 року, березень 2019 року у відсоткових розмірах від посадового окладу по фактично відпрацьованому часу увійшов і заступник генерального директора ДП «Інформаційніі судові системи» ОСОБА_1 .

Кожен розмір премії ОСОБА_1 був визначений за результатами господарської діяльності підприємства ДП «Інформаційні судові системи» на підставі службової записки заступника генерального директора ДП «Інформаційні судові системи» на ім`я іншого заступника генерального директора ДП «Інформаційні судові системи», що підтверджується наданими в розпорядження суду відповідними копіями службових записок.

Крім того, виплата премій ОСОБА_1 здійснювалась, зокрема, і на підставі службових записок заступника генерального директора ОСОБА_2 , який був допитаний в судовому засіданні в якості свідка, де повністю в своїх поясненнях підтвердив суду вищевказану процедуру визначення премій ОСОБА_1 .

З пояснень ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_2 , досліджених в судовому засіданні матеріалів справи вбачається, що заступник генерального директора ДП «Інформаційні судові системи» ОСОБА_1 не приймав персонально одноосібні рішення про преміювання працівників підприємства та визначення розміру премії кожному працівнику підприємства, а також самоусунувся від визначення та затвердження щомісячного розміру премій самому собі. ОСОБА_1 , як заступнику генерального директора, з метою запобігання конфлікту інтересів визначення розміру премії на підприємстві проводилось адміністрацією підприємства колегіально, за участі двох інших заступників генерального директора. Тобто, один із заступників генерального директора готує подання, в якому пропонує розмір премії, а інший заступник генерального директора погоджується та затверджує таке подання або не погоджується та не затверджує. Після визначення розміру премії адміністрацією підприємства відповідно до вищевказаного порядку, генеральний директор або виконуючий обов`язки генерального директора, відповідно до статуту та положення про преміювання не має повноважень для зміни такого розміру у наказі. ОСОБА_1 лише підписував накази про преміювання працівників підприємства, які базувались на підставі пропозицій керівників підрозділів та за результатами господарської діяльності підприємства.

Тобто, виплата премії на ДП «Інформаційні судові системи» умовно розділяється на два етапи: вчинення дій щодо визначення її розміру та вчинення дій (прийняття рішення) щодо юридичного оформлення нарахування та виплати премії у визначеному розмірі.

У даному випадку суд вважає, що реальний конфлікт інтересів наступає виключно у випадку якщо ОСОБА_1 вчинив би дії на обох етапах одночасно.

Однак, в ході судового розгляду суд встановив, що заступник генерального директора ДП «Інформаційні судові системи» ОСОБА_1 не приймав рішення щодо визначення розміру власної премії, що підтверджується показаннями свідка ОСОБА_3 , службовими записками заступників генерального директора ДП «Інформаційні судові системи» і не використовував під час підписання наказу про преміювання працівників підприємства наявні у нього повноваження для зміни розміру власної премії. Тобто, приватний інтерес заступника генерального директора ОСОБА_1 не впливав на об`єктивність та неупередженість прийнятого ним рішення щодо підписання наказу.

Дії ОСОБА_1 , що призвели до його самоусунення від визначення та затвердження щомісячного розміру премій самому собі, але не призвели до його відмови від підписання наказів про преміювання працівників підприємства, які включали розмір і його премії, затвердженої іншими посадовими особами адміністрації підприємства, не є такими, що вчинені в умовах реального конфлікту інтересів.

Таким чином, з огляду на існуючий механізм преміювання працівників в ДП «Інформаційні судові системи» та на фактичне здійснення преміювання в установі, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про суперечність між приватним інтересом виконуючого обовязки генерального директора ДП «Інформаційні судові системи» ОСОБА_1 та його службовими повноваженнями, що вплинуло на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Факт наявності приватного інтересу ОСОБА_1 унеможливлений наявністю встановленого механізму преміювання працівників в ДП «Інформаційні судові системи», в тому числі самоусунення ОСОБА_1 від визначення та затвердження розміру премії самому собі, тому в таких діях відсутній реальний конфлікт інтересів, а навпаки такі дії свідчать про належне виконання посадовими особами підприємства своїх службових обов`язків, передбачених посадовими інструкціями.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відсутність хоча б одного з цих елементів складу адміністративного правопорушення виключає адміністративну відповідальність.

Частиною першою статті 172-7 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Частиною другою статті 172-7 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за вчинення дій, які полягають у вчиненні особою дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Отже, обов`язковою ознакою зазначеного правопорушення є корисливий або інший особистий інтерес особи, яка його вчинила.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, полягає в бездіяльності особи, яка знала про наявність особистих інтересів чи обставин, які впливають на об`єктивність або неупередженість прийняття нею рішень, призводять до невиконання або неналежного виконання нею посадових обов`язків, і тому зобов`язана була повідомити про це своєму керівникові, однак не зробила цього.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, полягає в діях особи, яка знала про наявність особистих інтересів чи обставин, які впливають на об`єктивність або неупередженість прийняття нею рішень, призводять до невиконання або неналежного виконання нею посадових обов`язків, і тому зобов`язана була утриматись від вчинення певних дій або прийняття певних рішень, однак не зробила цього.

Суб`єктивна сторона зазначених правопорушень характеризується прямим умислом.

Враховуючи усе зазначене вище, складені протоколи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 не містять інформації щодо наявності в діях останнього корисливої мети та умислу на вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. Зібраними матеріалами справи не доведена наявність суперечності між приватним майновим інтересом ОСОБА_1 та його службовими повноваженнями як виконуючого обовязки генерального директора ДП «Інформаційні судові системи», і не визначено, в чому саме полягав вплив цієї суперечності на об`єктивність або неупередженість його рішень про призначення премій працівникам ДП «Інформаційні судові системи», шляхом підписання підготовлених проектів наказів про преміювання працівників підприємства, які включали розмір і його премії, затвердженої іншими посадовими особами адміністрації підприємства.

Таким чином, існування реального конфлікту інтересів не доведено в судовому засіданні під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи, відсутність в діях ОСОБА_1 корисливої мети та умислу на вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, суд приходить до висновку, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП необхідно закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 247, 283-285 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП необхідно закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва.

Суддя