СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2020 р. Справа № 922/749/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А., суддя Тарасова І.В.

за участі секретаря судового засідання Діденко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області (вх. №1791 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 01.07.2020 у справі №922/749/20 (прийняте у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Присяжнюком О.О., повний текст рішення складено 02.07.2020)

за позовом Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2, м.Харків,

до 1) Харківської міської ради, м.Харків,

2) Управління комунального майна та приватизації ДЕКМ Харківської міської ради, м.Харків,

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернативні джерела", м.Харків,

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, повернення майна,

ВСТАНОВИЛА:

Заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації ДЕКМ Харківської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернативні джерела", згідно якої просив суд:

- визнати незаконним та скасувати п.27 додатку 1 до рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 20.09.2017 № 757/17,

-визнати незаконним та скасувати п.60 додатку 1 до рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 20.09.2017 № 757/17,

-визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 29.10.2018 № 5643-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та ТОВ "Альтернативні джерела", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гавриловою С.А. і зареєстрований в реєстрі за № 1640, скасувавши його державну реєстрацію,

-зобов`язати повернути ТОВ "Альтернативні джерела" територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху №6, 7 площею 401, 5 кв.м в нежитловій будівлі літ. "А 1 -1"; 1-го поверху №9, 10 площею 16, 1 кв.м та 2-го поверху №1-:-24 площею 275, 9 кв.м в нежитловій будівлі літ. "А-2" загальною площею 628 кв.м за адресою: м. Харків, вулиця Новомосковська, 6; нежитлові приміщення 1-го поверху №8-:- 12 площею 336 кв.м в нежитловій будівлі літ. "А 1 -1"; 1-го поверху №11-:-16 площею 61, 8 кв.м в нежитловій будівлі літ. "А-2" загальною площею 463, 3 кв.м за адресою: м. Харків, вулиця Новомосковська, 6; нежитлові приміщення 1-го поверху №1-:-5 площею 357, 5 кв.м в нежитловій будівлі літ. "А 1 -1"; 1-го поверху №1-:-8 площею 189,1 кв.м в нежитловій будівлі літ. "А-2" загальною площею 546, 6 кв.м за адресою: м. Харків, вулиця Новомосковська, 6; орендовані ТОВ "Альтернативні джерела" згідно з договором оренди №6597 від 26.05.2017 та №5775 від 18.05.2015.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.07.2020 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано тим, що прокурором не доведено та не підтверджено належними та допустимими доказами той факт, що пункти 27, 60 додатку 1 до рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 20.09.2017 № 757/17 прийнято з порушенням вимог законодавства України, з перевищенням компетенції та порушувало права інших осіб. Щодо вимоги прокурора про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень, місцевий господарський суд зазначив, що сторони уклали договір купівлі-продажу при їх вільному волевиявленні та вчинили дії, які свідчать про прийняття їх до виконання, тобто дії сторін спрямовані на реальне настання правових наслідків, а їх внутрішня воля відповідала зовнішньому її прояву, тому договір купівлі продажу №5643-В-С укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та ТОВ "Альтернативні джерела", у повній мірі відповідає вимогам ст. 203 ЦК України.

Заступник прокурора Харківської області з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог прокурора. Судові витрати за подання позову та апеляційної скарги відшкодувати на користь прокуратури Харківської області за рахунок відповідачів. Справу розглядати за участі представника прокуратури Харківської області.

Скарга обґрунтована тим, що в порушення ст.86 ГПК України судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам прокурора стосовно законодавчого регулювання спірних правовідносин та порядку здійснення розпорядження спірним майном органом місцевого самоврядування. Крім того, господарським судом до спірних правовідносин необґрунтовано застосовано вимоги ст.289 ГК України, ч.2 ст.777 ЦК України та не прийнято доводи прокурора про те, що положення абз.1 ч.1 ст.18-2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» є спеціальними. Так як саме цей закон встановлює правовий механізм приватизації спірного майна. Факт відсутності здійснення невід`ємних поліпшень спірного майна не заперечується відповідачами у своїх відзивах на позовну заяву, відтак вказані обставини справи є встановленими та доведеними. Таким чином, на думку скаржника, оскаржуване рішення Харківської міської ради щодо проведення приватизації шляхом викупу є незаконним та підлягає скасуванню.

Також, як зазначає апелянт, обраний спосіб приватизації не тільки є незаконним, а й суперечить інтересам держави та територіальної громади, в зв`язку з тим, що він фактично є умисним шляхом не проведення конкурсного продажу цих об`єктів (аукціон або конкурс), що виключає можливість отримати за об`єкт приватизації більше ринкової вартості, адже на аукціон або конкурс такий об`єкт виставляється з початковою вартістю, що дорівнює ринковій та в ході їх проведення ціна продажу може збільшитись.

13.08.2020 до суду від Харківської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№7585), в якій перший відповідач проти апеляційної скарги заперечує, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на те, що твердження прокурора про те, що рішення Харківської міської ради від 20.09.2017 №757/17 «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м.Харкова» незаконне та підлягає скасуванню є необґрунтованим та таким, що не підтверджене жодним та допустимим доказом у справі. В позовній заяві не зазначено чим саме та чиї права порушено при укладенні спірного договору купівлі-продажу. Як зазначає перший відповідач, у даному випадку сторони уклали договір купівлі-продажу при їх вільному волевиявленні та вчинили дії, які свідчать про прийняття їх до виконання, тобто дії сторін спрямовані на реальне настання правових наслідків, а їх внутрішня воля відповідала зовнішньому її прояву, тому посилання прокурора на те, що спірні правочини не відповідають ст.203 ЦК України не підтверджені належними та допустимими доказами. Також перший відповідач просить поновити строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, посилаючись на те, що Юридичним департаментом було направлено запити до відповідних виконавчих органів Харківської міської ради. Отримання відповідної запитуваної інформації від інших виконавчих органів Харківської міської ради для формування правової позиції після встановленого судом строку для надання відзиву, аналіз наданих документів, їх перевірка та оцінка, унеможливило надання Харківською міською радою відзиву у межах встановленого судом строку.

13.08.2020 до суду від Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№7586), в якому другий відповідач проти апеляційної скарги заперечує, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на те, що відповідачами повністю дотримано спосіб та порядок проведення процедури приватизації нежитлових приміщень. Просить поновити строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, посилаючись на те, що Юридичним департаментом було направлено запити до відповідних виконавчих органів Харківської міської ради. Отримання відповідної запитуваної інформації від інших виконавчих органів Харківської міської ради для формування правової позиції після встановленого судом строку для надання відзиву, аналіз наданих документів, їх перевірка та оцінка унеможливило надання Харківською міською радою відзиву у межах встановленого судом строку.

Колегія суддів, розглянувши клопотання першого та другого відповідачів щодо поновлення строку для подання відзивів на апеляційну скаргу, вважає, що клопотання підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст.263 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Відповідно до ст.118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 119 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість поновлення або продовження судом процесуального строку за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку. При цьому, одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути подана заява, скарга, документи тощо, стосовно якої пропущено строк.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.07.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Харківської області на рішення Господарського суду Харківської області від 01.07.2020 у справі №922/749/20. Встановлено учасникам справи строк до 12.08.2020 для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання всім учасникам справи, встановлено учасникам справи строк до 14.08.2020 для подання заяв, клопотань, тощо.

Враховуючи те, що відзиви на апеляційну скаргу подані першим та другим відповідачами 13.08.2020, тобто на наступний день після закінчення строку для їх подання, для надання відзивів відповідачам необхідно було отримати інформацію від відповідних виконавчих органів Харківської міської ради та від інших виконавчих органів Харківської міської ради, колегія суддів вважає за можливе поновити строк для подання відзивів на апеляційну скаргу.

Прокурор у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Представник першого відповідача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Інші учасники провадження у судове засідання не прибули, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином ухвалою суду від 27.07.2020.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.

Як зазначає прокурор в позовній заяві, Харківською місцевою прокуратурою № 2 здійснюється процесуальне керівництво по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017221080000002 від 04.01.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України. Відомості в ЄРДР внесені за фактами службового підроблення під час оцінки та продажу комунального майна Харківською міською радою. В ході досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 06.02.2019 (справа №639/687/19) в Управлінні комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради було проведено вилучення ряду приватизаційних справ, в тому числі щодо приватизації нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Харків, вулиця Новомосковська, 6.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.08.2017 між Управлінням комунального майна та ТОВ "Альтернативні джерела" укладено додаткову угоду №1 до договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) №6597 від 26.05.2017, якою договір оренди викладено в новій редакції.

Відповідно до р.1 додаткової угоди №1 від 30.08.2017 ТОВ "Альтернативні джерела" надано в оренду нежитлові приміщення 1-го поверху № 1 -:-5, 7-:-12, загальною площею 743,6 кв.м, розташовані в будинку літ. "А-1", нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-16, загальною площею 267,0 кв.м та 2-го поверху №1-:-24 площею 275,9 кв.м у нежитловій будівлі літ. "А-2", загальною площею 1286,5 кв.м за адресою: м. Харків, вулиця Новомосковська, 6.

Відповідно до п.3.1. додаткової угоди №1 вартість об`єкту оренди складає 2483000 грн без ПДВ.

Згідно з п.5.2 додаткової угоди №1 орендар має право здійснювати капітальний ремонт, реконструкцію, улаштування окремих входів у встановленому порядку при наявності письмової згоди орендодавця, за окремими проектами, розроблені спеціалізованими проектними організаціями і узгоджені з управлінням містобудування і архітектури Харківської міської ради до початку проведення робіт, при наявності дозволу, отриманого відповідно з діючим законодавством.

Пунктом 5.3 додаткової угоди №1 передбачено, що орендар має право за письмовою згодою орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, провадити невід`ємні поліпшення, які необхідні для здійснення господарської діяльності, що зумовлює підвищення його вартості. Якщо невід`ємні поліпшення майна зроблені за згодою орендодавця, орендар має право на відшкодування вартості необхідних витрат або зарахування їх вартості тільки у разі придбання об`єкта у власність. Поліпшення, зроблені без згоди орендодавця, які неможливо відокремити без пошкодження орендованого мана, не породжують зобов`язання орендодавця відшкодувати їх вартість.

Відповідно до п.5.6 додаткової угоди №1 орендар, який належно виконує свої обов`язки, у разі продажу майна, що передане в оренду, має переважне право перед іншими особами на його викуп.

Крім того, 30.08.2017 між Управлінням комунального майна та ТОВ "Альтернативні джерела" укладено додаткову угоду №1, а 22.10.2018 додаткову угоду №2 до договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) №5775 від 18.05.2015, якими договір оренди викладено в новій редакції.

Так, відповідно до р.1 додаткової угоди №2 від 22.10.2018 ТОВ "Альтернативні джерела" надано в оренду нежитлові приміщення 1- го поверху №6 площею 351,4 кв.м в нежитловій будівлі літ. "А1-1", за адресою: м. Харків, вулиця Новомосковська, 6.

Відповідно до п. 3.1 додаткової угоди №2 від 22.10.2018 вартість об`єкту оренди складає 1362600 грн без ПДВ.

Умовами п.5.6. додаткової угоди №2 від 22.10.2018 передбачено, що орендар має право на приватизацію орендованого майна шляхом викупу відповідно до вимог ст.18 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».

ТОВ "Альтернативні джерела" листами від 01.09.2017 та від 04.09.2017 звернулось до Управління комунального майна та приватизації з проханням дозволити приватизацію орендованих за договорами оренди приміщень.

Рішенням 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м.Харкова» від 20.09.2017 № 757/17 (п.27, п.60 додатку 1 до рішення) дозволено приватизувати вказані об`єкти нерухомого майна шляхом викупу.

09.01.2018 ТОВ "Альтернативні джерела" звернулось до Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради з листом, в якому просило для приватизації орендованого майна загальною площею 1637,9 кв.м, розташованого за адресою: м. Харків, вулиця Новомосковська, 6, провести його експертну оцінку, для проведення оцінки призначити суб`єкта оціночної діяльності фізичну особу-підприємця Буйницького М.В.

Відповідно до звіту про незалежну оцінку нерухомого майна від 31.01.2018, складеного ФОП Буйницьким М.В., вартість вказаного майна складала 3 265 500,00 грн.

29.10.2018 між ТОВ "Альтернативні джерела", покупцем, та Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, продавцем, укладено договір купівлі - продажу нежитлових приміщень, орендованих ТОВ "Альтернативні джерела" №5643-В-С, згідно з яким продавець зобов`язався передати у власність:

- нежитлові приміщення 1-го поверху №6, 7 площею 401,5 кв.м в нежитловій будівлі літ. "А-1"; 1-го поверху №11-:-16 площею 61,8 кв.м в нежитловій будівлі літ."А-2" загальною площею 463,3 кв.м за адресою: м. Харків, вулиця Новомосковська, 6. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 428132263101.

- нежитлові приміщення 1-го поверху №8-:-12 нежитлової будівлі літ. "А-1" площею 336,0 кв.м; 1-го поверху №9, 10 площею 16,1 кв.м та другого поверху №1-:-24 площею 275,9 кв.м нежитлової будівлі літ. "А-2" загальною площею 628,0 кв.м за адресою: м. Харків, вулиця Новомосковська, 6. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 389309563101.

- нежитлові приміщення 1-го поверху №1-:-5 в літ. "А-1" площею 357,5 кв.м; 1-го поверху №1-:-8 в літ. "А-2" площею 189,1 кв.м, загальною площею 546,6 кв.м за адресою: м. Харків, вулиця Новомосковська, 6. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 389233763101.

- орендовані ТОВ "Альтернативні джерела" згідно з договором оренди №6597 від 26.05.2017 та №5775 від 18.05.2015. Загальна площа об`єкта приватизації, що відчужується складає 1637, 9 кв.м.

Відповідно до розділу 1 договору купівлі-продажу №5643-В-С від 29.10.2018 загальна площа об`єкта приватизації, що відчужується складає 1637,9 кв.м.

Згідно з розділом 2 договору купівлі-продажу №5643-В-С від 29.10.2018 оціночна вартість об`єкта приватизації становить 3 265 500,00 грн. Разом з ПДВ (653100,00 грн) ціна продажу об`єкта приватизації становить 3 918 600,00 грн.

За актом прийому-передачі від 26.11.2018 зазначені нежитлові приміщення передано ТОВ "Альтернативні джерела".

Як вважає прокурор, п.27 та п.60 додатку 1 до рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 20.09.2017 № 757/17 "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м.Харкова" щодо надання дозволу на проведення вищевказаної приватизації шляхом викупу є незаконними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті з порушенням вимог ст.345 ЦК України, ст.25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст.1, 2, 4, 29 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст.ст.11, 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Предметом спору у даній справі є визнання незаконним та скасування пунктів 27, 60 додатку 1 до рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 20.09.2017 № 757/17, визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 29.10.2018 №5643-В-С, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та ТОВ "Альтернативні джерела", зобов`язання повернути ТОВ "Альтернативні джерела" територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради спірні нежитлові приміщення.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акту недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідно до статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Згідно зі статтею 172 Цивільного кодексу України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їх компетенції, встановленої законом.

У частині першій статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" установлено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом від умерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Згідно із частиною п`ятою статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування й оренду.

Відповідно до частини 4 статті 3 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування) відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування) приватизація державного майна (далі - приватизація) - платне відчуження майна, що перебуває у державній власності, у тому числі разом із земельною ділянкою державної власності, на якій розташований об`єкт, що підлягає приватизації, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів для здійснення структурної перебудови національної економіки.

Статтею 15 вказаного Закону визначені способи приватизації, зокрема, шляхом: продажу об`єктів приватизації на аукціоні (у тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни); продажу об`єктів приватизації за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону (далі - конкурс); продажу акцій (часток, паїв), що належать державі у господарських товариствах, на аукціоні, за конкурсом, на фондових біржах та іншими способами, що передбачають загальнодоступність та конкуренцію покупців; продажу на конкурсній основі єдиного майнового комплексу державного підприємства, що приватизується, або контрольного пакета акцій акціонерного товариства при поданні покупцем документів, передбачених частиною першою статті 12 цього Закону; продажу акцій на міжнародних фондових ринках, у тому числі у вигляді депозитарних розписок; іншими способами, які встановлюються спеціальними законами, що регулюють особливості приватизації об`єктів окремих галузей, викупу.

Згідно із статтею 16-2 Закону України Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування) викуп акцій (часток, паїв), що належать державі в статутному капіталі господарських товариств, інших господарських організацій та підприємств, заснованих на базі об`єднання майна різних форм власності, здійснюється відповідно до законодавства з питань приватизації та з урахуванням установчих документів таких товариств. Викуп об`єктів малої приватизації здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Статтею 4 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" установлено, що продавцями об`єктів малої приватизації, що перебувають у державній та комунальній власності, є відповідно: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва; органи приватизації, створені місцевими радами.

Статтею 3 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено способи приватизації об`єктів малої приватизації. Приватизація об`єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу; продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни); продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону (далі - конкурс). Шляхом продажу за конкурсом може здійснюватися приватизація окремих єдиних майнових комплексів групи А та окремих об`єктів групи Ж.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об`єктами малої приватизації є, зокрема: окреме індивідуально визначене майно, в тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких таке майно розташовано (група А).

Частиною шостою статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" установлено, що доцільність, порядок та умови відчуження об`єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об`єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.

Таким чином, орган місцевого самоврядування, її виконавчий комітет, міський голова (в межах їх компетенції) у спірних правовідносинах реалізують права власника майна, що перебуває у комунальній власності, щодо володіння, користування та розпорядження таким майном на підставі та у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Відповідно до ч.1 ст.345 Цивільного кодексу України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.

Частинами 1, 4 ст.289 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування) передбачено, що орендар має право на викуп об`єкта оренди, якщо таке право передбачено договором оренди. Приватизація цілісних майнових комплексів, нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного майна, зданих в оренду, здійснюється у випадках і порядку, передбачених законом.

20.09.2017 Харківською міською радою на 14 сесії 7 скликання прийнято рішення № 757/17 «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м.Харкова».

Рішенням Харківської міської ради 13 сесії 7 скликання від 21.06.2017 №691/17 «Про Програму приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м.Харкова на 2017-2022 рр.» з метою найбільш ефективного використання нежитлового фонду м.Харкова та поповнення бюджету м.Харкова, на підставі законів України «Про приватизацію державного майна», «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», ст.ст.26, 59, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», затверджено Програму приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м.Харкова на 2017-2022 рр. (далі - Програма).

Відповідно до п.1.2 у Програмі визначено мету, пріоритети та умови приватизації комунального майна територіальної громади міста на 2017-2022рр.

Метою приватизації є, зокрема: підвищення ефективності використання майна, створення конкурентного середовища, залучення інвестицій з метою забезпечення соціально-економічного розвитку міста, а також забезпечення надходження коштів від приватизації до міського бюджету (п.1.2.1. Програми).

До пріоритетів проведення приватизації у 2017-2018рр. належать, зокрема: досягнення максимальної ефективності приватизації об`єктів, що підлягають приватизації відповідно до Програми, і тих об`єктів, приватизація яких почалася до набрання чинності цієї Програми (п.1.2.2. Програми).

Згідно з п.1.4 Програми об`єктами приватизації зокрема, є: окреме індивідуально визначене майно (рухоме та нерухоме, у тому числі будівлі, споруди, нежитлові приміщення).

Згідно з п.2.2 Програми основними принципами індивідуальної приватизації є: досягнення максимального економічного ефекту від продажу об`єкта приватизації; вибір способу приватизації об`єкта; індивідуальний підхід при підготовці об`єкта до приватизації та прийняття рішень про приватизацію; визначення економічної доцільності приватизації об`єкта.

Відповідно до п.3.3 Програми приватизація об`єктів комунальної власності територіальної громади м.Харкова здійснюється способами, що визначаються законодавством України і цією Програмою.

Приватизація об`єктів здійснюється шляхом, зокрема: викупу, іншими способами, які встановлюються спеціальними законами, що регулюють особливості приватизації об`єктів окремих галузей. Викуп застосовується щодо об`єктів комунальної власності, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими та нормативними актами, а також щодо тих, які не продано на аукціоні, за конкурсом. Продаж об`єктів малої приватизації на аукціоні полягає у передачі права власності покупцю, який запропонував у ході торгів найвищу ціну. Продаж об`єктів малої приватизації за конкурсом полягає у передачі права власності покупцю, який запропонував найвищу ціну (п.3.4 Програми).

Згідно з п.5.1 Програми ціна продажу об`єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, та початка ціна об`єкта приватизації на аукціоні або за конкурсом встановлюється на підставі результатів його оцінки.

Незалежна оцінка вартості майна з метою приватизації шляхом викупу проводиться суб`єктом оціночної діяльності на підставі договору, укладеного з орендарем (п.5.4 Програми).

Рішенням 14 сесії 7 скликання від 20.09.2017 № 757/17 «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м.Харкова» Харківською міською радою вирішено провести відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова шляхом викупу (згідно з додатком) У п.27, 60 додатку до вказаного рішення визначено орендоване ТОВ «Альтернативні джерела» майно.

Згідно зі статтею 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) викуп застосовується щодо об`єктів малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими актами. Покупець, який став власником об`єкта і не скористався на момент його приватизації правом викупу будівлі (споруди, нежитлового приміщення) у межах займаної таким об`єктом площі, має право викупити відповідну будівлю (споруду, нежитлове приміщення), якщо це не заборонено законодавчими актами. Порядок викупу об`єкта встановлюється Фондом державного майна України.

Статтею 13 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" продаж об`єктів малої приватизації на аукціоні полягає у передачі права власності покупцю, який запропонував у ході торгів найвищу ціну.

У статті 14 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" продаж об`єктів малої приватизації за конкурсом полягає у передачі права власності покупцю, який запропонував найвищу ціну та взяв зобов`язання виконати умови конкурсу.

З наведених норм права вбачається, що основною метою приватизації, у тому числі комунального майна, є досягнення максимального економічного ефекту від продажу об`єкта комунальної власності, тобто отримання найвищої ціни за об`єкти, що підлягають приватизації та залучення коштів для здійснення структурної перебудови економіки територіальної громади.

Частиною 1 статті 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" встановлено, зокрема, що приватизація об`єктів групи А здійснюється з урахуванням таких особливостей: у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) орендар одержує право на викуп такого майна, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.

Таким чином, викуп орендарем орендованого ним приміщення у спірних правовідносинах, в силу приписів статті 18-2, з урахуванням статті 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", може бути лише за умови, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що основними засадами судочинства, зокрема, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є змагальність сторін.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що орендарем - ТОВ "Альтернативні джерела" здійснювались будь-які поліпшення орендованого ним приміщення за договорами оренди №6597 від 26.05.2017, №5775 від 30.08.2017.

Згідно із частиною 10 статті 51 Закону України "Про місцеве самоврядування" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що пункти 27, 60 додатку до рішення Харківської міської ради 14 сесії 7 скликання від 20.09.2017 № 757/17 «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м.Харкова» прийнято з порушенням вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про приватизацію державного майна", Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м.Харкова на 2017-2022 рр., а відтак є незаконним та підлягають скасуванню, оскільки спрямовані не на досягнення мети, визначеної у цих Законах і Програмі, і тим самим порушують права територіальної громади на отримання максимального економічного ефекту від продажу об`єкта комунальної власності.

Оцінюючи баланс інтересів територіальної громади та відповідачів колегія суддів дійшла висновку, що порушення порядку проведення приватизації об`єктів групи А (шляхом викупу) завдає суспільним відносинам більшої шкоди, ніж ризики, пов`язані зі з`ясуванням питання, чи брали б участь інші особи в приватизації цього майна при проведенні конкурсу чи аукціону, який у разі приватизації спірного майна мав проводитись.

Слід зауважити, що абзацом першим пункту 4 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) від 16.04.2009 № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009 зазначено, що в Основному Законі України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території (частина перша статті 144).

Місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення застосував положення пункту 5 Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2000 №4-рп/2000 у справі №1-16/2000, в якому зазначено, що доцільність застосування того чи іншого способу приватизації визначається цим органом самостійно, окрім випадків, визначених законами. Зокрема, викуп застосовується у випадках, передбачених статтею 11 Закону та іншими законами, і є в такому разі обов`язковим для органів приватизації та органів, які затверджують переліки об`єктів малої приватизації.

Керуючись ст.777 ЦК України, ч.1 ст.289 ГК України щодо переважного права орендаря на викуп об`єкта оренди, та крім того ст.18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", суд першої інстанції зазначив про встановлення даною нормою додаткових гарантій для добросовісного орендаря, який за згодою наймодавця здійснив невідокремлювані поліпшення об`єкту оренди, у випадку якщо право на викуп не передбачено договором.

Однак, колегія суддів не може погодитись з даним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.777 Цивільного кодексу України наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання.

Зазначена стаття Цивільного кодексу України є загальною нормою.

У даному випадку Закон України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" є спеціальним, має більш вузьку сферу дії та підлягає переважному застосуванню по відношенню до Цивільного кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.289 Господарського кодексу України орендар має право на викуп об`єкта оренди, якщо таке право передбачено договором оренди.

Однак, ч.4 наведеної статті визначає, що приватизація єдиних майнових комплексів, нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного майна, зданих в оренду, здійснюється у випадках і порядку, передбачених законом.

Тобто, посилання місцевого господарського суду на ч.1 ст.289 Господарського кодексу України зроблено без урахування положень ч.4 цієї статті, які потрібно тлумачити в системному зв`язку.

Крім того, місцевий господарський суд не врахував, що свобода вибору органом місцевого самоврядування способу приватизації визначена та обмежена статтею 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", в якій визначений перелік підстав, які надають можливість застосування такого способу приватизації як викуп.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про додаткові гарантії для добросовісного орендаря є помилковим.

Порядок викупу встановлений Фондом державного майна України. На час виникнення спірних правовідносин діяв Порядок продажу об`єктів малої приватизації шляхом викупу, на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, затверджений Фондом державного майна України від 02.04.2012 № 439.

Згідно з пунктом 8.1 зазначеного Порядку викуп об`єктів малої приватизації застосовується відповідно до пункту 3.3 розділу III та пункту 7.15 розділу VII цього Порядку щодо об`єктів малої приватизації, які не продані на аукціоні, за конкурсом, а також якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено чинним законодавством України.

Отже, з огляду на наведені положення законодавства Харківська міська рада має право прийняти рішення про продаж об`єктів нерухомого майна, що перебувають у власності територіальної громади, а уповноважений нею орган приватизації - у цьому випадку управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, має право укласти відповідний договір купівлі-продажу. При цьому, такий продаж має бути проведений шляхом аукціону або за конкурсом; у виняткових випадках такий продаж може бути проведений шляхом викупу, а саме у випадку продажу шляхом викупу орендарем об`єкта, який перебуває у нього в оренді, якщо орендар за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснив поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менше 25% ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.

Також суд апеляційної інстанції вважає безпідставним посилання відповідачів на п.5.6 додаткової угоди №1 від 30.08.2017 до договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) від 26.05.2017 №6597, яким встановлено, що орендар, який належно виконує свої обов`язки, у разі продажу майна, що передано в оренду, має переважне право перед іншими особами на його викуп, оскільки таке право виникає у орендаря лише за умов, визначених Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Відповідно до абз.2 ч.3 ст.6 Цивільного кодексу України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 29.10.2018 №5643-В-С, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 6 статті 3 ЦК України до засад цивільного законодавства віднесено, серед іншого, добросовісність.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 наведеної статті унормовано, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначені загальні підстави недійсності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей

За приписами статті 207 ГК України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що продовжує змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду.

Як зазначено вище, договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 29.10.2018 №5643-В-С укладений на підставі, зокрема, пунктів 27, 60 додатку №1 до рішення Харківської міської ради 14 сесії 7 скликання від 20.09.2017 № 757/17 «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м.Харкова», яке з підстав, зазначених вище, визнано незаконним та скасовано, зокрема, як таке, що прийняте з порушенням вимог статті 18-1 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м.Харкова на 2017-2022 рр., затвердженої рішенням 13 сесії 7 скликання Харківської міської ради від 21.06.2017 №691/17.

Помилкове посилання позивача на статтю 228 ЦК України не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки: по-перше, позивач у позові також визначає підставами для визнання договору недійсним статтю 203 ЦК України; по-друге Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі №917/1739/17 зазначила, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Стосовно вимоги позивача про зобов`язання ТОВ "Альтернативні джерела" повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради спірні нежитлові приміщення, колегія суддів зазначає, що дана вимога є похідною від вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 29.10.2018 №5643-В-С, яку задоволено судом апеляційної інстанції, тому дана вимога позивача також підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із статтею 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Скаржником не надано будь-яких належних доказів, які б підтверджували наявність у Харківської міської ради права здійснювати приватизацію спірного майна шляхом викупу без урахування положень Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Стосовно посилання Харківської міської ради на неможливість витребування у добросовісного набувача майна, з урахуванням висновків ЄСПЛ, колегія суддів зазначає, що висновки ЄСПЛ потрібно застосовувати не безумовно, а з урахуванням фактичних обставин справи, оскільки цей суд рекомендував оцінювати дії не тільки органів держави-відповідача, але і самого скаржника, адже певні випадки порушень, на які особа посилається як на підставу для застосування положень статті 1 Першого протоколу Конвенції, можуть бути пов`язані із протиправною поведінкою самого набувача майна, що суд повинен достеменно дослідити та встановити.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Альтернативні Джерела» звернулось до Управління комунального майна та приватизації з проханням дозволити приватизацію орендованих за договором оренди приміщень №6597 від 26.05.2017 листом від 01.09.2017, тобто через день після підписання додаткової угоди №1 від 30.08.2017 до даного договору, а щодо орендованих за договором оренди приміщень №5775 від 18.05.2015 - листом від 04.09.2017, тобто через п`ять днів після підписання додаткової угоди №1 від 30.08.2017 та до підписання додаткової угоди №2 від 22.10.2018 до договору, що може свідчити про недобросовісність дій третього відповідача.

При цьому, в матеріалах справи відсутні договори оренди від 18.05.2015 №5775, від 26.05.2017 №6597 в первісній редакції.

Відповідно до ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Колегія суддів зазначає, що Закон України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та "Програма приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м.Харкова на 2017-2022 рр.", затверджена рішенням 13 сесії 7 скликання Харківської міської ради від 21.06.2017 №691/17, є у відкритому доступі у мережі Інтернет, тому у випадку викупу орендарем орендованого ним приміщення-об`єкту малої приватизації, останній мав можливість ознайомитися з порядком та умовами такого викупу.

Таким чином, колегія суддів вважає доводи, викладені в апеляційній скарзі, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Пунктом 4 ч.1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, в зв`язку з чим рішення Господарського суду Харківської області від 01.07.2020 у справі №922/749/20 слід скасувати, як таке, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідно до п.п.б), в) п.4 ч.1 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 269, 270, п.2 статті 275, п.4 ч.1 статті 277, статтями 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 01.07.2020 у справі №922/749/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати п.27 додатку 1 до рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 20.09.2017 № 757/17.

Визнати незаконним та скасувати п.60 додатку 1 до рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 20.09.2017 № 757/17.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 29.10.2018 № 5643-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та ТОВ "Альтернативні джерела", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гавриловою С.А. і зареєстрований в реєстрі за № 1640, скасувавши його державну реєстрацію.

Зобов`язати ТОВ "Альтернативні джерела" повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху №6, 7 площею 401, 5 кв.м в нежитловій будівлі літ. "А 1 -1"; 1-го поверху №9, 10 площею 16, 1 кв.м та 2-го поверху №1-:-24 площею 275, 9 кв.м в нежитловій будівлі літ. "А-2" загальною площею 628 кв.м за адресою: м. Харків, вулиця Новомосковська, 6; нежитлові приміщення 1-го поверху №8-:- 12 площею 336 кв.м в нежитловій будівлі літ. "А 1 -1"; 1-го поверху №11-:-16 площею 61, 8 кв.м в нежитловій будівлі літ. "А-2" загальною площею 463, 3 кв.м за адресою: м. Харків, вулиця Новомосковська, 6; нежитлові приміщення 1-го поверху №1-:-5 площею 357, 5 кв.м в нежитловій будівлі літ. "А 1 -1"; 1-го поверху №1-:-8 площею 189,1 кв.м в нежитловій будівлі літ. "А-2" загальною площею 546, 6 кв.м за адресою: м. Харків, вулиця Новомосковська, 6; орендовані ТОВ "Альтернативні джерела" згідно з договором оренди №6597 від 26.05.2017 та №5775 від 18.05.2015.

Стягнути з Харківської міської ради (майдан Конституції, 7 м.Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243) на користь прокуратури Харківської області (вул.Б.Хмельницького, 4, м.Харків, 61001, код ЄДРПОУ 02910108) 18429,35 грн судового збору за подання позовної заяви та 27644,25 грн за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (майдан Конституції, 16 м.Харків, 61003, код ЄДРПОУ 14095412) на користь прокуратури Харківської області (вул.Б.Хмельницького, 4, м.Харків, 61001, код ЄДРПОУ 02910108) 18429,35 грн судового збору за подання позовної заяви та 27644,25 грн за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернативні джерела" (вул.Станційна, 19а, м.Харків, 61020, код 39624669) на користь прокуратури Харківської області (вул.Б.Хмельницького, 4, м.Харків, 61001, код ЄДРПОУ 02910108) 18429,35 грн судового збору за подання позовної заяви та 27644,25 грн за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 07.09.2020.

Головуючий суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.А. Пуль

Суддя І.В. Тарасова