Справа № 163/552/20

Провадження № 2/163/233/20

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2020 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Чишія С.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Машівського навчально-виховного комплексу "загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" в особі директора Оніщука Миколи Вікторовича про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

У позовній заяві позивач просить ухвалити рішення про стягнення з відповідача 11 821,25 гривень заборгованості по заробітній платі та 8 000,00 гривень заподіяної моральної шкоди.

Заявлені вимоги обґрунтувала тим, що з 01.09.2018 року по 31.05.2019 року працювала вчителем історії Машівського навчально-виховного комплексу "загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" (далі - Машівський НВК). При прийнятті на роботу їй було встановлене 21-годинне тижневе навантаження з оплатою праці за 11 тарифним розрядом, тобто за кваліфікаційною категорією "спеціаліст". Однак оплата праці їй повинна була проводитись за кваліфікаційною категорією "спеціаліст вищої категорії", яка була їй присвоєна за результатами останньої атестації 11.05.1998 року, про що 24.09.2018 року подала директору відповідну довідку. Однак на усні звернення директор переконував її у правильності встановлення 11 тарифного розряду. На письмове звернення щодо правових підстав такої тарифікації відповіді від директора взагалі не отримала. Неправомірність дій відповідача при встановленні їй кваліфікаційної категорії "спеціаліст", а не "спеціаліст вищої категорії", а відтак порушенням трудового законодавства, встановлена дисциплінарною комісією Вишнівської сільської ради. Внаслідок невірної тарифікації відповідач їй недоплатив 11 821,25 гривень, яку й просить стягнути.

Крім цього їй заподіяна моральна шкода, яку обґрунтовує порушенням законного права на заробітну плату відповідно до присвоєної кваліфікаційної категорії, приниженням честі і гідності, ігноруванням її прав, показом на її прикладі трудовому колективу та односельчанам можливості порушення закону. Моральну шкоду оцінює на рівні 8 000,00 гривень.

Провадження в справі відкрито ухвалою суду від 23.03.2020 року, розгляд позову постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Директор Машівського НВК Оніщук М.В., як представник відповідача, подав відзив на позовну заяву. У ньому заперечив заявлені позовні вимоги з огляду на те, що при прийнятті на роботу та упродовж усього періоду роботи жодних підтверджуючих кваліфікаційну категорію документів, у тому числі атестаційний лист, позивач не надавала. Дану обставину підтверджує довідкою відділу освіти, науки та інновації Любомльської РДА, відповідно до якої за атестаційним листом позивач не зверталась, що унеможливлює його подання при прийнятті на роботу. У зв`язку із цим нарахування заробітної плати їй проводилось за 11 тарифним розрядом відповідно до тарифікаційного списку. Крім цього жодних претензій упродовж усього періоду роботи позивач не висловлювала, а від проходження курсової перепідготовки відмовилась. На її письмове звернення від 02.01.2020 року була надана відповідь від 27.01.2020 року. Надану позивачем копію листа працівників профспілкової організації вважає фіктивною, оскільки не містить вказівки про звернення, відповідно до якого він надавався. За викладених обставин вважає, що нарахування заробітної плати позивачу здійснювалось згідно чинного законодавства та поданих документів, не порушуючи жодних прав та свобод працівників. Просив у задоволенні позову відмовити.

На відзив відповідача позивач подала відповідь, у якій вказала на замовчування відповідачем обставин, які мають значення для справи, а також їх спотворення. На засіданні дисциплінарної комісії Вишнівської сільської ради директор сам підтвердив отримання від неї документів (довідки № 63 від 20.09.2018 року, копію наказу № 88) про встановлення їй кваліфікаційної категорії "спеціаліст вищої категорії". Ці документи він порвав і викинув. У вересні 2018 року директор та його заступник вказали їй на неможливість врахування попередньо присвоєної категорії, оскільки у неї був перерваний педагогічний стаж, однак через недостатність обізнаності у даному питанні запевнили про його з`ясування і надання кваліфікованої відповіді. На засіданні дисциплінарної комісії директор підтвердив своє звернення до профспілки юристів у телефонному режимі, які вказали на правомірність заниження їй кваліфікаційної категорії з огляду на переривання стажу. Тим самим підтверджується обізнаність відповідача з попередньо присвоєною їй кваліфікаційною категорією. У жовтні 2018 року зверталась до Волинської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України з метою надання роз`яснень по питанню доплати, на що в листопаді 2018 року отримала відповідь, яка адресована саме їй, тому не може бути фіктивною. Інші доводи позивача у відповіді на відзив не стосуються предмета спору.

У строк, визначений судом в ухвалі від 23.03.2020 року з додатковим врахуванням вимог п.3 Прикінцевих положень ЦПК України в редакції Закону України від 30.03.2020 року № 540-ХІ, а також Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерством інфраструктури України від 28.11.2013 року №958, заперечень на відповідь позивача відповідач не подав.

Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.

Згідно із копією трудової книжки серії НОМЕР_1 з 18.08.1988 року по 10.04.2002 року позивач працювала вчителем історії Любомльської ЗОШ № 3 (звільнена у зв`язку з виходом на виборну посаду); з 10.04.2002 року по 18.11.2015 року обіймала посаду Машівського сільського голови.

Відповідно до виданого 30.12.2015 року пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 позивач є пенсіонером за віком.

Наказом директора Машівського НВК від 31.08.2018 року № 51к позивач була призначена на посаду вчителя історії з 01 вересня 2018 року по 31 травня 2019 року. Оплату праці їй визначено проводити за 11 тарифним розрядом.

Із тарифікаційного списку учителів та інших працівників шкіл на 1 січня 2019 року вбачається, що оплата праці позивачу проводилась як спеціалісту з 11 розрядом.

Довідкою Любомльського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 3 Любомльської міської ради від 20.09.2018 року № 63 року стверджено, що рішенням атестаційної комісії Любомльського райвідділу освіти від 11.05.1998 року, наказ № 88, позивачу було встановлено кваліфікаційну категорію "спеціаліст вищої категорії".

На звернення позивача Волинська обласна організація профспілки працівників освіти і науки 14.11.2018 року надала відповідь з нормативним посиланням про те, що оплачувати роботу їй повинні по категорії "спеціаліст вищої категорії".

Наказом директора Машівського НВК від 29.05.2019 року № 33-к позивача звільнено із займаної посади вчителя історії 31.05.2019 року у зв`язку із закінченням строку трудового договору.

02.01.2020 року позивач звернулась до директора Машівського НВК із заявою, у якій, зазначаючи про надання 24.09.2018 року довідки про встановлення їй кваліфікаційної категорії "спеціаліст вищої категорії" та пізніше - лист юридичної служби працівників освіти, просила вказати правові підстави проведення їй оплати праці за 11 тарифним розрядом. Крім цього вказала на неотримання відповіді з аналогічного питання на звернення від 31.09.2019 року.

Листом від 27.01.2020 року відповідач надав позивачу відповідь про здійснення нарахування їй заробітної плати на підставі поданих при прийнятті на роботу документів: копії диплому, паспорту, картки РНОКПП та трудової книжки.

По питанню оплати праці за заниженою категорією позивач зверталась до Вишнівської сільської ради, яка у відповіді від 16.12.2019 року вказала на встановлення дисциплінарною комісією факту неправомірного пониження їй кваліфікаційної категорії директором Машівського НВК Оніщуком М.В .

У відповіді від 24.04.2020 року сільська рада підтвердила обізнаність директора Машівського НВК Оніщука М.В. із ситуацією позивача щодо оплати праці за відповідною кваліфікаційною категорією, оскільки на засіданні дисциплінарної комісії 28.11.2019 року він пояснив, що по даному питанню консультувався із юристами, які вказали на правомірність його дій з огляду на переривання у позивача педагогічного стажу.

Отже, предметом спору в справі є оплата праці позивачу на посаді вчителя історії в Машівському НВК за кваліфікаційною категорією "спеціаліст" замість "спеціаліст вищої категорії".

Стаття 43 Конституції України гарантує кожному право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Стаття 94 КЗпП України визначає, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із ч.1 ст.57 Закону України № 2145-VIII від 05.09.2017 року "Про освіту" (далі - Закон № 2145-VIII) держава забезпечує педагогічним і науково-педагогічним працівникам диференціацію посадових окладів (ставок заробітної плати) відповідно до кваліфікаційних категорій ...

Відповідно до ч.2 ст.61 Закону 2145-VIII посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії встановлюється в розмірі трьох мінімальних заробітних плат. Посадовий оклад педагогічного працівника кожної наступної кваліфікаційної категорії підвищується не менше ніж на 10 відсотків.

Згідно із п.4 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 року № 102, визначення ставок (окладів) працівників за розрядами тарифної сітки провадиться з урахуванням їхніх кваліфікаційних вимог. Посадові оклади встановлюються керівниками на основі діючих кваліфікаційних вимог і тарифних розрядів працівників відповідної кваліфікації з наступною атестацією або тарифікацією згідно з чинним законодавством. Ставки заробітної плати і посадові оклади педагогічних працівників встановлюються керівниками закладів та установ освіти при тарифікації за наслідками атестації.

Відповідно до п.1.2 затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 року № 930 Типового положення про атестацію педагогічних працівників, у чинній на час роботи ОСОБА_1 редакції (далі - Типове положення №930), атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямована на всебічне комплексне оцінювання їх педагогічної діяльності, за якою визначаються відповідність педагогічного працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, присвоюється кваліфікаційна категорія, педагогічне звання.

Відповідно до п.1.7, п.1.8 Типового положення № 930 атестація може бути черговою або позачерговою. Чергова атестація здійснюється один раз на п`ять років. Умовою чергової атестації педагогічних працівників є обов`язкове проходження не рідше одного разу на п`ять років підвищення кваліфікації на засадах вільного вибору форм навчання, програм і навчальних закладів. Ця вимога не розповсюджується на педагогічних працівників, які працюють перші п`ять років після закінчення вищого навчального закладу.

Згідно із п.4.2 Типового положення № 930 за результатами атестації педагогічним працівникам присвоюються кваліфікаційні категорії: "спеціаліст", "спеціаліст другої категорії", "спеціаліст першої категорії", "спеціаліст вищої категорії".

За змістом п.4.3 Типового положення № 930 кваліфікаційна категорія "спеціаліст" присвоюється педагогічним працівникам з повною вищою освітою, діяльність яких характеризується: здатністю забезпечувати засвоєння учнями навчальних програм; знанням основ педагогіки, психології, дитячої та вікової фізіології; знанням теоретичних основ та сучасних досягнень науки з предмета, який вони викладають; використанням інформаційно-комунікаційних технологій, цифрових освітніх ресурсів у навчально-виховному процесі; вмінням вирішувати педагогічні проблеми; вмінням установлювати контакт з учнями (вихованцями), батьками, колегами по роботі; додержанням педагогічної етики, моралі. Випускникам вищих навчальних закладів, які отримали повну вищу освіту, при прийомі на роботу встановлюється кваліфікаційна категорія "спеціаліст".

Відповідно до п.3.22 Типового положення № 930 за працівниками, які перервали роботу на педагогічній посаді (незалежно від тривалості перерви у роботі), зберігаються присвоєні за результатами останньої атестації кваліфікаційні категорії та педагогічні звання. Атестація таких працівників здійснюється не пізніше ніж через два роки після прийняття їх на роботу.

У додатку 6 до наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 року № 557 "Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ" визначені тарифні розряди вчителів усіх спеціальностей, а саме:

- учителям без категорії - 10-11 розряд. При цьому, фахівцям, які мають освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста або магістра (до введення в дію Закону України "Про освіту" - вищу освіту), установлюється 11 тарифний розряд; фахівцям, які не мають освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста (до введення в дію Закону України "Про освіту" - середньої спеціальної освіти), установлюється 10 тарифний розряд;

- другої категорії - 12 тарифний розряд;

- першої категорії - 13 тарифний розряд;

- вищої категорії - 14 тарифний розряд.

У додатку № 1 до цього ж наказу визначені розміри розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ, зокрема, за 11 тарифним розрядом тарифний коефіцієнт становить 1,97, за 14 розрядом - 2,42.

У справі встановлено, що позивач працювала вчителем історії в Любомльській ЗОШ № 3 з 18.08.1988 року по 10.04.2002 року.

У період цієї роботи в 1998 році їй була встановлена кваліфікаційна категорія "спеціаліст вищої категорії", що стверджено виданою за цим місцем роботи довідкою від 20.09.2018 року.

З 10.04.2002 року по 18.11.2015 року працювала на виборній посаді сільського голови, після чого вийшла на пенсії за віком, а з 01.09.2018 року продовжила педагогічну роботу на посаді вчителя історії Машівського НВК на умовах строкового трудового договору до 31.05.2019 року.

Наведена трудова діяльність позивача свідчить про переривання її педагогічної роботи з 10.04.2002 року по 01.09.2018 року.

Тому у відповідності до пункту 3.22 Типового положення № 930, який застосовується незалежно від тривалості перерви у роботі та жодних обмежень у застосуванні не містить, за позивачем при прийнятті на роботу згідно наказу від 31.08.2018 року № 51к зберігалась встановлена у 1998 році кваліфікаційна категорія "спеціаліст вищої категорії", якій відповідає 14 тарифний розряд.

Всупереч наведеному, оплата праці позивачу проводилась за 11 тарифним розрядом, тобто як вчителю без категорії.

Відповідач у відзиві не оспорює самого факту встановлення позивачу у 1998 році кваліфікаційної категорії "спеціаліст вищої категорії", а лише посилається на неподання позивачем при прийнятті на роботу підтверджуючих цю обставину документів.

У справі встановлено і це не заперечується самою позивачем, що при прийнятті на роботу вона дійсно не подавала документів про її попередньо встановлену кваліфікаційну категорію.

Проте, як зазначає позивач, 24.09.2018 року, тобто в межах першого місяця роботи, вона представила директору Машівського НВК довідку з останнього місця педагогічної роботи про присвоєння їй за результатами останньої атестації кваліфікаційного класу "спеціаліст вищої категорії", а пізніше лист профспілкової організації про необхідність оплати праці їй за цією категорією.

Такі пояснення позивача узгоджуються із встановленими фактичними обставинами справи та зі сторони відповідача жодним чином не спростовані.

Так, довідка Любомльської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 3 видана 20.09.2018 року, тобто через 20 днів після прийняття позивача на роботу, що свідчить не інакше як про потребу позивача підтвердити свою кваліфікаційну категорію перед новим роботодавцем, оскільки від цього залежав розмір її оплати праці.

Відповідями Вишнівської сільської ради підтверджено обізнаність директора Машівського НВК Оніщука М.В. із питанням оплати праці позивача у період прийняття її на роботу, яке він вважав проблемним з огляду на переривання її педагогічного стажу, що було констатовано на засіданні дисциплінарної комісії з його ж особистих пояснень.

Очевидним є те, що саме з метою з`ясування питання правильності оплати праці за тією чи іншою кваліфікаційною категорією у зв`язку із перериванням трудового стажу на посаді вчителя позивач й звернулась до Волинської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України.

Відповідь цієї організації датована 14.11.2018 року, стосується саме позивача, її обставин та відповідне правову обґрунтування, тому жодних сумнівів у її походженні у суду не викликає.

Інших причин, які б спонукали позивача звертатись до Любомльської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 3 та профспілкової організації працівників освіти для отримання вищенаведених документів, а ніж потреби доведення перед відповідачем необхідності оплати праці за вищою кваліфікаційною категорією, по справі не встановлено і логічного пояснення не знаходить.

Крім цього, проблемності в питанні встановлення позивачу тарифного розряду за вищою кваліфікаційною категорією через наявність у неї переривання педагогічного стажу суд не вбачає, оскільки п.3.22 Типового положення № 930 встановлює безумовне правило збереження за працівником, який перервав роботу на педагогічній посаді (незалежно від тривалості перерви у роботі), присвоєну за результатами останньої атестації кваліфікаційну категорію та педагогічне звання. Атестація таких працівників здійснюється не пізніше ніж через два роки після прийняття їх на роботу.

Враховуючи зазначені вимоги Типового положення № 930, відмова позивача від проходження курсової перепідготовки, яку відповідач підтверджує планом курсової перепідготовки педагогічних працівників Машівського НВК на 2018-2019 роки та заявою заступника директора цього НВК від 10.09.2018 року, правового значення у спірних правовідносинах не має.

Згідно із ч.1 ст.26 Закону України № 2145-VIII керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти. Повноваження (права і обов`язки) та відповідальність керівника закладу освіти визначаються законом та установчими документами закладу освіти.

Згідно із п.6 Інструкції від 15.04.1993 року № 102 відповідальність за своєчасне і правильне встановлення працівникам ставок заробітної плати, посадових окладів, обчислення заробітної плати покладається на керівників та головних бухгалтерів (бухгалтерів) установ і закладів освіти, керівників вищестоящих органів управління.

Отже, директор Машівського НВК після надання позивачем у вересні 2018 року довідки Любомльської ЗОШ І-ІІІ ступенів №3 від 20.09.2018 року № 63 зобов`язаний був видати наказ про проведення їй оплати праці за тарифним розрядом, який відповідає кваліфікаційному класу "спеціаліст вищої категорії", проте цього зробив, що призвело до оплати праці позивачу у меншому розмірі, ніж на яку вона має право згідно свого кваліфікаційного рівня.

З 01.09.2018 року по 31.12.2018 року фінансово-господарська діяльність Машівського НВК відносилась до відання відділу освіти Любомльської райдержадміністрації, а з 02.01.2019 року по 31.05.2019 року - до Вишнівської сільської ради Любомльського району.

Із довідки сектору освіти Любомльської райдержадміністрації від 27.08.2020 року встановлено, що з вересня по грудень 2018 року позивачу була нарахована заробітна плата в загальній сумі 30 494,72 гривень, з яких 3 818,00 гривень премії. При оплаті праці за кваліфікаційною категорією "спеціаліст вищої категорії" їй би була нарахована заробітна плата за цей період в сумі 32 832,80 гривень, а з урахуванням премії за грудень в сумі 3 818,00 гривень, становила б 36 650,80 гривень.

Згідно з інформацією Вишнівської сільської ради Любомльського району від 14.08.2020 року позивачу у період роботи з січня по травень 2019 року була нарахована заробітна плата в загальній сумі 35 449,78 гривень, а при кваліфікаційній категорії "спеціаліст вищої категорії" дана сума склала б 43 553,41 гривень.

Із наведеного слідує, що різниця між фактично нарахованою позивачу заробітною платою у період з 01.09.2018 року по 31.05.2019 року і яка мала бути їй нарахована за кваліфікаційною категорією "спеціаліст вищої категорії" становить 14 259,71 гривень.

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача 11 821,25 гривень. Із зробленого позивачем розрахунку вбачається, що ця сума визначена із відрахуванням (за мінусом) передбачених законом податків та зборів (прибуткового податку, військового збору, профвнеску).

Верховний Суд у винесеній 05.08.2020 року по справі № 817/893/17 постанові вказав, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.

Таким чином, заявлені вимоги позивача в частині стягнення недоплаченої заробітної плати по своїй суті є обґрунтованими і підставними, тому підлягають задоволенню, однак з урахуванням вище наведеного суд визначає до стягнення з відповідача різницю нарахованої заробітної плати в сумі 14 259,71 гривень, а не тієї, що підлягала до видачі.

При цьому з огляду на проведений позивачем розрахунок суд не виходить за межі заявлених позовних вимог, оскільки як вбачається із вищенаведених довідок сектору освіти Любомльської райдержадміністрації та Вишнівської сільської ради різниця між сумами до видачі становить 11 163,85 гривень.

Відповідно до ст.2371 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Жодне із наведених позивачем обґрунтувань заподіяної моральної шкоди не має ознак шкоди в розумінні наведеної норми, тому в цій частині позовні вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст.141 ЦПК України з відповідача в користь держави слід стягнути судовий збір за задоволеною вимогою.

Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Машівського навчально-виховного комплексу "загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" в користь ОСОБА_1 недоплачену заробітну плату за період роботи з 01.09.2018 року по 31.05.2019 року в сумі 14 259 (чотирнадцять тисяч двісті п`ятдесят дев`ять) гривень 71 копійку.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Машівського навчально-виховного комплексу "загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" в користь держави 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом 30 днів з дня його складення може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Ім`я позивача - ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_3 .

Найменування відповідача - Машівський навчально-виховний комплекс "загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад"; місце знаходження: вулиця Центральна 26, село Машів Любомльського району Волинської області; код ЄДРПОУ - 23018250.

Головуючий : суддя С.С.Чишій