ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2020 року м. Київ № 826/6136/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., за участі секретаря судового засідання Яцеленко Ю.О., представника позивача Бражника Ж.С. (довіреність від 22.12.2017 року №750), представника відповідача Норця В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Акціонерного товариства «Правекс Банк»

до

Офісу великих платників податків ДПС України

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.04.2018 року №0000631700,-

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Правекс Банк» (далі також - позивач, Банк, банківська установа, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Правекс Банк» (до зміни типу товариства та найменування відповідно до рішення єдиного Акціонерного Банку №1/2018 року від 26.02.2018 року)) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (далі також - відповідач, Офіс ВПП), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України №0000631700 від 03 квітня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що керуючись абзацом 1 підпункту 139.3.4 пункту 139.3 статті 139 Податкового кодексу України в редакції від 01.01.2015 року, позивачем законно та правильно зменшено свій фінансовий результат на 164 083 981 грн. - суму раніше не використаних витрат в розумінні Податкового кодексу України в редакції від 01.01.2014 року, що збільшило суму бази оподаткування, в той час, як оскаржуваним рішенням відповідачем створено перешкоди позивачу у використанні та розпорядженні його майном (активом у вигляді від`ємного значення об`єкта оподаткування).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.04.2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Через канцелярію суду 08.05.2018 року відповідачем подано відзив, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує, вважає, що висновки контролюючого органу щодо правильності коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності позивача відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу України та встановлення порушень вимог підпункту 139.3.4 пункту 139.3 статті 139 Податкового кодексу України у частині завищення обсягу різниць, на які зменшується фінансовий результат до оподаткування в 2015 році на загальну суму 164 083 981, 00 грн. відповідають нормам чинного законодавства, а доводи АТ «Правекс Банк» є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Через канцелярію суду 18.05.2018 року позивачем подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та клопотання про призначення судово-економічної експертизи.

Через канцелярію суду 16.05.2018 року представником позивача подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Через канцелярію суду 18.05.2018 року представником позивача подано клопотання про призначення судово-економічної експертизи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.06.2018 року з метою вирішення клопотання позивача від 18.05.2018 року про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та клопотання позивача від 18.05.2018 року про призначення судово-економічної експертизи постановлено перейти до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання на 04.07.2018 року.

Через канцелярію суду 03.07.2018 року відповідачем подано заяву про відвід судді Маруліної Л.О.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.07.2018 року постановлено заяву Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про відвід судді вважати необґрунтованою. Передати заяву Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про відвід судді Маруліної Л.О. для вирішення питання про відвід до автоматичного розподілу для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу щодо розгляду заяви про відвід судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України. Зупинити провадження у справі №826/6136/18 до вирішення заяви про відвід.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Пащенка К.С. від 11.07.2018 року відмовлено у задоволенні заяви б/н від 02.07.2018 «Про відвід судді Окружного адміністративного суду міста Києва Маруліної Л.О.» Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.08.2018 року постановлено: перейти до розгляду справи №826/6136/18 в порядку загального провадження; клопотання Акціонерного товариства «Правекс Банк» про призначення судово-економічної експертизи у справі №826/6136/18 задовольнити; призначити у справі № 826/6136/18 судово-економічну експертизу, проведення якої доручити акредитованим експертам Товариству з обмеженою відповідальністю «Експертно-дослідна служба України», код ЄДРПОУ: 39896386, адреса: 01133, м. Київ, бул. Л. Українки, офіс 1105; поставити на вирішення судово-економічної експертизи наступне питання: Чи підтверджуються документально та нормативно висновки, викладені Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби України в Акті перевірки про результати документальної планової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Правекс-Банк» (код за ЄДРПОУ 14360920) податкового законодавства - за період з 01.07.2011 року по 30.06.2017 року, валютного - за період з 01.07.2011 року по 30.06.2017 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 року по 30.06.2017 року № 4722/28-10-43-02/14360920 від 08.12. 2017 року в частині порушення Акціонерним товариством «Правекс Банк» (ЄДРПОУ 14360920) п.п. 134.1.1 п. 134 статті 134 врахуванням п. 44.1, п. 44.2, п. 44.6 статті 44, пп. 139 3 3, пп. 1393 4, п. 139 3, статті 140.4.2, п. 140.4 статті 140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого Акціонерним товариством «Правекс Банк» (ЄДРПОУ 14360920) завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 164 083 981 гривень; враховуючи наявність згоди позивача, оплату експертизи покласти на Акціонерне товариство «Правекс Банк»; попередити експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків; висновок експерта разом з розрахунком вартості проведення експертизи надіслати на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва: 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус «А»; зупинити провадження по справі №826/6136/18 на час проведення судово-економічної експертизи.

15.11.2019 року разом із супровідним листом від Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-дослідна служба України» до суду надійшов висновок експертів від 11.11.2019 року №445/11/2019 за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи від 11.11.2019 року.

Відповідно до частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про поновлення провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2019 року поновлено провадження у справі №826/6136/18 та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні на 09.12.2019 року.

У підготовче засідання 09.12.2019 року прибули представники сторін.

Представником відповідача заявлено клопотання про заміну відповідача на Офіс великих платників податків ДПС України.

Судом протокольною ухвалою задоволено клопотання відповідача.

Представником позивача заявлено клопотання про виклик експерта.

Заслухавши обґрунтування представника позивача, суд дійшов висновку про оголошення перерви до 20.01.2020 року у підготовчому засіданні з метою надання можливості представнику позивача ознайомитись з матеріалами справи, після чого з`ясувати у позивача щодо актуальності заяви про виклик експерта для надання усних пояснень.

У підготовче засідання 20.01.2020 року прибув представник позивача.

Представником позивача відкликано клопотання про виклик експерта.

Останнім долучено клопотання про розподіл судових витрат за результатами розгляду справи.

З огляду на неявку уповноваженого представника відповідача, судом оголошено про відкладення підготовчого засідання до 27.02.2020 року.

У підготовче засідання 27.02.2020 року прибув представник позивача.

Судом поставлено на обговорення питання закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду, проти чого не заперечує представник позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.02.2020 року закрито підготовче провадження; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 01.04.2020 року.

Через канцелярію суду 27.03.2020 року відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до Довідки секретаря судового засідання від 01.04.2020 року представники сторін у судове засідання 01.04.2020 року не прибули.

Судом відкладено розгляд справи на 28.05.2020 року.

У судове засідання 28.05.2020 року прибули представники сторін.

Заслухавши вступні слова останніх, судом оголошено про відкладення судового засідання на 02.07.2020 року.

У судове засідання 02.07.2020 року прибули представники сторін.

Судом закінчено з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами та на цій стадії судового процесу оголошено перерву у розгляді справі до 12.08.2020 року.

Відповідно до частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у відкритому судовому засіданні 12.08.2020 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

08.12.2017 року Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби України за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс Банк» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2011 року по 30 червня 2017 року та з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиною внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 30 червня 2017 року складено Акт перевірки № 4722/28-10-43-02/14360920 (далі також - Акт перевірки).

Не погоджуючись із висновками відповідача щодо порушення позивачем податкового законодавства, зазначеними в Акті перевірки, позивач звернувся до відповідача із відповідними Запереченнями від 15.12.2017 року №4507/08 на Акт перевірки.

26.12.2017 року позивачем подано відповідачу Додаткові пояснення №б/н до раніше поданих заперечень.

02.01.2018 року засобами поштового зв`язку позивачем отримано Відповідь відповідача на заперечення за вих. № 67111/10/28-10-43-02-21 від 28.12.2017 року (далі також - Відповідь на заперечення, вх. № 2 від 02.01.2018 року).

03.01.2018 року на підставі висновків Акту перевірки та Відповіді на заперечення відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №№ 0000014302, 0000024302, 000044302, 000054302 та 000064302.

У висновках Акта перевірки Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 08.12.2017 року №4722/28-10-43-02/14360920 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Правекс-Банк» (код за ЄДРПОУ 14360920) податкового законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.06.2017 року, валютного - за період з 01.07.2011 року по 30.06.2017 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 року по 30.06.2017 року» зазначено наступне:

«...Перевіркою встановлено порушення ПАТ КБ «Правекс-Банк»: І.пп.134.1.1 п.134 ст.134 з врахуванням п.44.1, п.44.2, п.44.6 ст.44, пп. 139.3.3, пп. 139.3.4 п. 139.3, ст.139 пп. 140.4.2 п. 140.4 ст.140 Податкового кодексу України , в результаті чого занижено податок на прибуток в 2015 році на загальну суму 53 809 678,61 грн., та завищено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування по періодах:

за 2015 рік в сумі 697 002 261 грн.

за І квартал 2016 в сумі 740 5 77 748 грн.,

за півріччя 2016 року в сумі 740 5 77 748 грн.,

затри квартали 2016року в сумі 740 577 748 грн.,

в 2016 році в сумі 740 577 748 грн.,

за І квартал 2017року в сумі 740 577 748 грн.,

за півріччі 2017 в сумі 740 577 748 грн...».

Не погоджуючись із цими податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем до Державної фіскальної служби України подано відповідну скаргу.

19.03.2018 року Державною фіскальною службою України винесено Рішення №9547/6/99-99-11-01-02-25, яким:

скасовано податкові повідомлення-рішення №№ 0000014302 та 0000024302 у частині донарахувань з податку на прибуток, з питань збільшення фінансового результату до оподаткування на суму перевищення розміру резерву понад 30% (за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року - 25%) сукупної балансової вартості активів за період, що перевірено; в іншій частині податкові повідомлення-рішення залишено без змін;

скасовано податкові повідомлення-рішення №№ 0000044302, 0000064302 у частині нарахування штрафних санкцій, застосованих з порушенням строків, визначених пунктом 114.1 статті 114 статті 102 Податкового кодексу України, а в іншій частині податкові повідомлення-рішення залишено без змін; та

повністю скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000054302.

З урахуванням Рішення Державної фіскальної служби України від 19.03.2017 року №9547/6/99-99-11-01-02-25 відповідачем прийнято нове податкове повідомлення - рішення №0000631700 від 03.04.2018 року, яким зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 164 083 981 грн. (далі також - оскаржуване рішення).

Оскаржуване рішення прийнято у зв`язку з встановленим в Акті перевірки порушенням позивачем підпункту 134.1.1 пункту 134 статті 134 Податкового кодексу України з врахуванням пунктів 44.1, 44-2, 44-6 статті 44, підпунктів 139.3.3, 139.3.4 пункту 139.3 статті 139, підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 Податкового кодексу України.

Вважаючи, що відповідачем протиправно застосовано вищенаведені норми податкового законодавства, в результаті чого контролюючим органом протиправно прийнято оскаржуване рішення, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Спірні правовідносини врегульовано Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-IV (із змінами і доповненням) (далі також - ПК України у відповідній редакції), Законом України від 16.07.1999 року №996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами і доповненнями) та іншими актами.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до підпункту 139.3.3 пункту 139.3 статті 139 Податкового кодексу, - фінансовий результат до оподаткування збільшується: на перевищення розміру резерву станом на кінець податкового (звітного) період лімітом, 20 відсотків (на період з 1 січня 2015 року до 31 грудня 2015 року - 30 відсотків період з 1 січня 2016 року до 31 грудня 2018 року - 25 відсотків) сукупної баланс вартості активів, знецінення яких визнається шляхом формування резерву, збільшеної на суму резерву, за такими активами згідно з даними фінансової звітності за звітний період.

Підпунктом 139.3.4 пункту 139.3 статті 139 Податкового кодексу, - фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму списання активу, який відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, у розмірі, що відшкодовується за рахунок тій частини резерву, на яку збільшувався фінансовий результат до оподаткування у зв`язку з перевищенням над лімітом.

Дослідивши Акт перевірки, судом встановлено наступне.

У підпункті 3.1.1. Акта перевірки «Податок на прибуток» за період з 01.07.2011 по 31.12.2014 зазначено :

« 3.1.1.1. Доходи, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування (рядок 01 податкової декларації з податку на прибуток.

За період з 01.07.2011 по 31.12.2014 ПАТ КБ «Правекс-Банк» задекларовано доходів, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування у сумі 6 576 022 449 грн.

Перевіркою повноти декларування сум доходу, що враховується при визначенні об`єкта оподаткування за період з 01.07.2011 по 31.12.2014 не встановлено його заниження або завищення...

...В структурі доходів, що враховується при визначенні об`єкта оподаткування згідно з поданими податковими деклараціями/розрахунками, найбільший вплив мали такі доходи:

98,97% -Дохід від операційної діяльності банківських установ (ОД), в розмірі 6 508 453 123,00 грн.

1,03% -Інші доходи (ІД), в розмірі 657 569 326,00 грн.

Перевіркою достовірності декларування показників у поданих деклараціях / розрахунках з податку на прибуток підприємств за період з 01.07.2011 по 31.12.2014 встановлено:

Перевіркою відображених у рядку 02 податкових декларацій «дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг)» показників за період з 01.07.2011 по 31.12.2014 у загальній сумі 6 508 453 123,00 грн. встановлено, що на формування цих показників мало значний вплив:

32,73% - кредитно-депозитні операції (в тому числі за кореспондентськими рахунками) у сумі 1 730 089 458 грн.

38,95% - надлишкові суми страхового резерву, що підлягають включенню до доходу у сумі 3 228 154 456 грн.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.07.2011 по 31.12.2014 не встановлено заниження або завищення задекларованих суб`єктом господарювання показників у рядку 02 податкових декларацій «дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг)».

Перевіркою задекларованих у рядку 03 ІД податкових декларацій "інші доходи" показників за період з 01.07.2011 по 31.12.2014 встановлено, що на формування цих показників вплинуло відображення сум у таких рядках додатка ІД до податкових декларацій з податку на прибуток:

код рядка 03.5 додатка ІД - суми штрафів та/або неустойки чи пені у сумі 23475046 (39,71%)

код рядка 03.19,03.20 додатка ІД - Інші доходи у сумі 39701174 (53,06%)

Перевіркою не встановлено заниження або завищення задекларованих показників у рядку 03 ІД податкових декларацій «інші доходи».

3.1.1.2. Витрати, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування

За період з 01.07.2011 року по 31.12.2014 року ПАТ КБ «Правекс-Банк» задекларовано витрати, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, у сумі 7552536038 грн.

Перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, за період з 01.07.2011 року по 31.12.2014 року не встановлено їх заниження або завищення...

3.1.1.4. Висновок щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку прибуток

За період з 01.07.2011 року по 31.12.2014 року ПАТ КБ «Правекс-Банк» задекларовано податок на прибуток у сумі 1602705 грн. та податок на прибуток за операціями з цінними паперами (2014 рік) у сумі 218992 грн.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.07.2011 по 31.12.2014 не встановлено його заниження або завищення...»

У пп. 3.1.1. Акта перевірки «Податок на прибуток» за періоди з 01.01.2015 зазначено:

3.1.1.5 Дохід та фінансовий результат до оподаткування, визначені за правилами бухгалтерського обліку

3) За період з 01.01.2015 по 30.06.2017 ПАТ КБ «Правекс-Банк» задекларовано різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України, у сумі «-» 3035667978 грн.

Перевіркою задекларованих ПАТ КБ «Правекс-Банк» та встановлених у ході проведення перевірки показників у рядку 03 Декларацій «Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України» встановлено їх завищення, по періодах:

2015 рік - 995 944 920,00 грн.

1 кв. 2016 року - 740 577 748,00 грн.

Півріччя 2016року - 740 577 748,00 грн.»

У підпункті 3.1.1.5 Акта перевірки «Дохід та фінансовий результат до оподаткування, визначені за правилами бухгалтерського обліку» зазначено:

«... 11. При перевірці правильності коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності банківської установи відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового Кодексу України, встановлено порушення вимоги п.п. 139.3.4. п. 139.3 ст.139 Податкового Кодексу у частині завищення обсягу різниць, на які зменшується фінансовий результат до оподаткування в 2015 році на загальну суму 164 083 981 грн.

В ході перевірки встановлено, що банківською установою за результатами 2015 року здійснено коригування фінансового результату до оподаткування на суму списання активу, який відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу.

Зазначене коригування в обсязі 164 083 981 грн. відображено банківською установою в рядку 2.2.4 додатку РІ Податкової декларації з податку на прибуток за 2015 рік.

У відповідності до пояснень, наданих банківською установою, в рядок 2.2.4. Додатку РІ Податкової декларації з податку на прибуток за 2015 рік віднесено суми списання активів, які відповідають ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 розділу, а саме критеріям, що підтверджені первинними документами: постановами виконавчої служби про повернення виконавчого документа у зв`язку з відсутністю майна, ухвалами про визнання банкрутом тощо.

Водночас, згідно з даними податкової звітності банківської установи, а саме Додатку РІ до Податкової декларації з податку на прибуток за 2015 рік, встановлено, що збільшення банком фінансового результату до оподаткування відповідно до положень підпункту 139.3.3 пункту 139.3 статті 139 ПК України на суму перевищення розміру резерву станом на кінець податкового (звітного) періоду, над лімітом банком не здійснювалося.

Таким чином, враховуючи те, що ПАТ КБ «Правекс-банк» не збільшував фінансовий результат до оподаткування у відповідності до вимог підпункту 139.3.3 пункту 139.3 статті 139 ПК України на суму перевищення розміру резерву станом на кінець податкового (звітного) періоду, над лімітом, у банківської установи відсутні визначені ПК України підстави для зменшення фінансового результату у відповідності до положень пункту 139.3 статті 139 ПК України, а саме на суму списання активу, який відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, у розмір відшкодовується за рахунок тієї частини резерву, на яку збільшувався фінансовий результат до оподаткування у зв`язку з перевищенням над лімітом.

Отже, перевіркою правильності коригування фінансового результату до оподаткування визначеного у фінансовій звітності банківської установи відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПК України встановлено вимоги підпункту 139.3.4. пункту 139.3 статті 139 ПК України у частині завищення обсягу різниць, на які зменшується фінансовий результат до оподаткування в 2015 році на загальну суму 164 083 981 грн.

Відповідно до положень підпункту 140.2.4 пункту 140.2 статті 140 ПК України фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу.

Із врахуванням порушень, викладених у розділі І та розділі ІІ даного пункту, а також пункту 3.1.1.5.1 Акту перевірки, об`єкт оподаткування, що визначений за результатами 2015 року, складає + 298 942 659 грн.

Водночас, за даними податкової звітності, поданої банком за результатами 2016 року (з 1 кв. 2016 року по 2016 рік), відповідно р. 3.2.4 Додатку РІ до Податкових декларацій з податку на прибуток, задекларовано суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років в обсязі 697 002 261 грн.

Із врахуванням порушень, викладених у р. І, р. ІІ та р. ІІІ цього пункту, а також пункту 3.1.1.5.1 Акту перевірки, об`єкт оподаткування, що визначений за результатами 2016 року складає -1 030 921 743 грн.

Водночас, за даними податкової звітності, поданої банком за результатами півріччя 2017 року, відповідно р. 3.2.4 Додатку РІ до Податкової декларації з податку на прибуток, задекларовано суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років в обсязі 1 771 499 491 грн.

Таким чином, банком порушено вимоги підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 ПК України у частині завищення різниць, на які зменшується фінансовий результат до оподаткування, а саме суми від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, у т. ч. по періодах:

1 кв. 2016 року - 697 002 261 грн.

півріччя 2016 року - 697 002 261 грн.

3 квартали 2016 року - 697 002 261 грн.

2016 рік - 697 002 261 грн.

1 кв. 2017року - 740 5 77 748 грн.

півріччя 2017 року - 740 577 748 грн.

3.1.1.5.1 Визначення об`єкту оподаткування з податку на прибуток

1. Відповідно до даних Декларації з податку на прибуток банківської установи за 2015 рік, об`єкт оподаткування складає «-» 697 002 261 грн.

За результатами перевірки встановлено заниження обсягу різниць, на які збільшується фінансовий результат до оподаткування за 2015 рік на суму 831 860 939 грн. (Детальний опис порушення наведено у розділі І пункту 3.1.1.5 Акту перевірки).

В той же час, перевіркою встановлено завищення обсягу різниць, на які зменшується фінансовий результат до оподаткування в 2015 році в розмірі 164 083 981 грн. (Детальний опис порушення наведено у розділі II пункту 3.1.1.5 Акту перевірки).

У відповідності до вимог підпункту 134.1.1 пункту 134 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Зважаючи на викладене, банківською установою невірно визначено об`єкт оподаткування з податку на прибуток за 2015 рік у частині його заниження на загальну суму 995 944 920 грн. (завищено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування на 697 002 261 грн. та занижено об`єкт оподаткування з податку на прибуток на 298 942 659 грн.).

Враховуючи вищевикладене, банківською установою, в порушення вимог підпункту 134.1.1 пункту 134 статті 134 з врахуванням пункту 44.1, пункту 44.2, пункту 44.6 статті 44, підпункту 139.3.3, підпункту 139.3.4 статті 139.3, підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 ПК України, занижено об`єкт оподаткування податку на прибуток в 2015 році на загальну суму 298 942 659 грн., та завищено суму від`ємного значення об`єкта оподаткуванні по періодах:

за 2015 рік в сумі 697 002 261 грн.,

за І квартал 2016 в сумі 740 577 748 грн.,

за півріччя 2016 року в сумі 740 577 748 грн.,

за три квартали 2016року в сумі 740 577 748 грн.,

в 2016році в сумі 740 577 748 грн.,

за І квартал 2017року в сумі 740 577 748 грн.,

за півріччі 2017 в сумі 740 5 77 748 грн...»

Відповідно до статті 44 ПК України (у редакції станом на 20.09.2015 року):

« 44.1. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

44.2. Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності...».

Відповідно до статті 1 Закону України від 16.07.1999 року №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами і доповненнями) (далі також - Закон №996), суб`єкти господарської діяльності, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності (далі також - підприємства), зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Статтею 1 Закону №996 визначено, що:

бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;

фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.»

Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону №996 метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону №996 бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 8 Закону №996 встановлено, що бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Згідно із статтею 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені...».

Відповідно до пункту 1 статті 2 Закону №996 суб`єкти господарської діяльності, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності (далі також - підприємства), зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

На основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов`язані складати фінансову звітність (стаття 11 Закону №996). Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства. Фінансова звітність підприємства включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.

Відповідно до пункту 1.2. глави 1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 30.12.1998 року №566 (далі також - Положення №566), система обліку включає бухгалтерський (фінансовий), управлінський та податковий облік, які ґрунтуються на єдиній інформаційній базі, відрізняючись формою та періодичністю розрахунку даних.

Бухгалтерський (фінансовий) облік забезпечує своєчасне й повне відображення всіх операцій банку та надання користувачам інформації про стан активів і зобов`язань, власний капітал, результати фінансової діяльності та їх зміни. На основі даних фінансового обліку складається фінансова звітність. Зміни у фінансовому обліку не впливають на податковий облік.

Податковий облік ведеться відповідно до Податкового кодексу України і використовується для складання податкової звітності. Зміни в податковому обліку не впливають на бухгалтерський облік.»

Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1. Положення №566 встановлені вимоги до первинних облікових документів.

Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та можуть складатися у паперовій формі та/або у вигляді електронних записів (у формі, яка доступна для читання та виключає можливість внесення будь-яких змін). У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.

Первинні документи яку паперовій формі, так і у вигляді електронних записів (непаперовій формі) повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання документа; назву підприємства (банку), від імені якого складений документ; місце складання документа; назву отримувача коштів; зміст операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру; суму операції (цифрами та прописом). Сума операції може бути відображена цифрами за відсутності на документі суми прописом, якщо цей документ формується за допомогою програмного забезпечення в автоматизованому режимі або якщо це передбачено нормативно-правовими актами Національного банку України; номери рахунків;

назву банку (отримувача та платника коштів); посади та підписи осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення (підтвердження підпису на документі в електронному вигляді здійснюється за допомогою електронного коду працівника або електронного підпису).

Первинні документи, які не містять обов`язкових реквізитів, є недійсними і не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку.

Відповідно до підпункту 2.1.2 пункту 2.1. Положення №566 інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Регістри синтетичного та аналітичного обліку операцій - це носії спеціального формату (паперові, машинні) у вигляді відомостей, книг, журналів, машинограм тощо.

Банки самостійно розробляють та затверджують форми регістрів обліку з урахуванням того, що регістри синтетичного та аналітичного обліку повинні мати назву, період реєстрації операцій, прізвища і підписи або інші кодовані знаки, що дають змогу ідентифікувати осіб, які їх склали.

Ведення синтетичного обліку забезпечується за допомогою рахунків II, III, IV порядків Плану рахунків бухгалтерського обліку Національного банку України та Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України. Детальна інформація про кожного контрагента та кожну операцію фіксується на рівні аналітичного обліку на аналітичних рахунках. Аналітичні рахунки повинні містити обов`язкові параметри, визначені окремими вказівками Національного банку України. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожними відповідним рахункам синтетичного обліку.

Серед основних форм регістрів синтетичного обліку банки зобов`язані передбачати щоденний оборотно-сальдовий баланс. У щоденному оборотно-сальдовому балансі відображаються обороти за дебетом і кредитом за день, вихідні залишки за активом і пасивом за кожним балансовим рахунком четвертого порядку з проміжним підсумком за балансовими рахунками третього та другого порядків (аналогічно і за позабалансовими рахунками). В оборотно-сальдовому балансі відображаються підсумки за кожним класом рахунків і загальний підсумок за всіма рахунками банку. Правильність складання щоденного балансу оборотів та залишків контролюється рівністю дебетових і кредитових оборотів та залишків за активом і пасивом. Наявність такої рівності є обов`язковою умовою початку нового банківського дня.

Щоденний оборотно-сальдовий баланс перевіряється і підписується керівником і головним бухгалтером або особами, які ним уповноважені.»

Підпунктом 3.1.1. пункту 3.1. Положення №566 встановлені загальні вимоги до фінансової звітності.

Фінансова звітність складається на основі даних бухгалтерського обліку.

Фінансова звітність має включати інформацію, яка є суттєвою та своєчасною для користувачів, виходячи з принципів безперервності, нарахування, обачливості, превалювання суті над формою та інших принципів міжнародних стандартів фінансової звітності.

Інформація, що наведена у фінансових звітах та примітках до них, повинна бути зрозумілою, доречною, достовірною і порівнянною.

Інформація повинна сприяти прийняттю правильних економічних рішень шляхом оцінок минулих, теперішніх та майбутніх подій, підтвердження чи коригування їх оцінок, зроблених у минулому Крім того, має бути можливість зіставляти фінансові звіти за різні періоди, а також порівнювати звітність різних банків.

Відповідно до пункту 1.4. Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 25.01.2012 року №23 (далі також - Постанова №23) резерви, визначені в цьому Положенні, поділяються на: резерви за активами (за фінансовими активами та за дебіторською заборгованістю за господарською діяльністю банку); резерви за наданими фінансовими зобов`язаннями. Резерви за активами є спеціальними (оціночними) резервами, які зменшують балансову вартість активів і необхідність формування яких спричинена зменшенням корисності таких активів.

Резерви за наданими фінансовими зобов`язаннями є забезпеченням їх виконання в майбутньому, що визнається в балансі банку як зобов`язання та свідчить про можливі втрати внаслідок вибуття ресурсів, пов`язаного з виконанням банком таких фінансових зобов`язань.

Банк оцінює ризик невиконання боржником/контрагентом зобов`язань та формує резерв у повному обсязі незалежно від розміру його доходів за станом на перше число кожного місяця, наступного за звітним, до встановленого строку подання статистичної звітності за формою №10 (місячна) «Оборотно-сальдовий баланс банку», затвердженої відповідним нормативно-правовим актом Національного банку України.

Якщо в наступних періодах після формування резерву за активом (крім акцій та інших цінних паперів з нефіксованим прибутком, що обліковуються банком у портфелі на продаж) або за наданими фінансовими зобов`язаннями сума резерву зменшується, то банк зменшує (коригує) попередньо сформований резерв за таким активом.

Банк розробляє та затверджує рішенням уповноваженого органу внутрішньобанківські положення щодо оцінки ризиків, формування та використання резервів за кожним видом фінансових активів, групою фінансових активів, дебіторською заборгованістю за господарською діяльністю банку та наданими фінансовими зобов`язаннями...

Банк з метою формування резерву за активами/наданими фінансовими зобов`язаннями здійснює оцінку ризиків таких активів/наданих фінансових зобов`язань, починаючи з дати визнання їх в обліку до дати припинення такого визнання.

Банк з метою розрахунку резервів класифікує активи/надані фінансові зобов`язання за такими категоріями якості: І (найвища) немає ризику або ризик є мінімальним; ІІ помірний ризик; ІІІ - значний ризик; IV - високий ризик; V (найнижча) - реалізований ризик.

Заборгованість за активами/наданими фінансовими зобов`язаннями, віднесеними до V категорії, є безнадійною.

Банк самостійно встановлює порядок визначення показника ризику активу в межах діапазонів, визначених для відповідних категорій якості активів/наданих фінансових зобов`язань, у тому числі з урахуванням кредитної історії боржника, а також іншої інформації, що забезпечує об`єктивну оцінку подій та обставин, які можуть свідчити про наявність ризиків погашення боргу боржником із перевищенням строків, передбачених умовами договору, або невиконанням договірних умов.

Банк класифікує не вище V категорії якості актив, за яким більше ніж 50 відсотків боргу прострочено понад 90 днів...»

При організації бухгалтерського обліку Банк застосовує План рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затверджені постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 року № 280 (із змінами), згідно до якого, класом 3 Плану рахунків відображаються операції з цінними паперами (окрім цінних паперів, що рефінансуються Національним банком України, та інвестицій в асоційовані та дочірні компанії), обліковуються запаси товарно-матеріальних цінностей, сформовані банківські резерви, субординований борг, розрахунки між філіями одного банку, позиція банку за іноземною валютою та банківськими металами тощо.

Для обліку кредитів в поточну діяльність, що надані суб`єктам господарювання використовуються зокрема наступні рахунки :

« 2400 «Резерви під кредити, що надані клієнтам та оцінюються на індивідуальній основі». Призначення рахунку: облік сум сформованих резервів за кредитами, що оцінюються на індивідуальній основі. За кредитом рахунку проводяться суми сформованих резервів; суми збільшення резервів.

За дебетом рахунку проводяться суми зменшення резервів; суми використаних резервів у встановленому порядку.

2401 «Резерви під кредити, що надані клієнтам та оцінюються на портфельній основі». Призначення рахунку: облік сум сформованих резервів за кредитами, що оцінюються на портфельній основі. За кредитом рахунку проводяться суми сформованих резервів; суми збільшення резервів. За дебетом рахунку проводяться суми зменшення резервів.

369 «Банківські резерви на покриття ризиків і витрат»

3690 «Резерви за виданими фінансовими зобов`язаннями». Призначення рахунку: облік сформованих резервів на відшкодування можливих втрат за виданими гарантіями, за зобов`язаннями з кредитування та за іншими зобов`язаннями кредитного характеру. За кредитом рахунку проводяться суми сформованих резервів; суми збільшення резервів. За дебетом рахунку проводяться суми зменшення резервів; суми використаних резервів у встановленому порядку.

3699 «Резерви за іншими нефінансовими зобов`язаннями». Призначення рахунку: облік сформованих резервів на відшкодування можливих втрат від інших операцій. За кредитом рахунку проводяться суми сформованих резервів; суми збільшення резервів. За дебетом рахунку проводяться суми зменшення резервів; суми використаних резервів у встановленому порядку....

...Клас 7. Витрати

Витрати банку відображаються в бухгалтерському обліку за рахунками класу 7 «Витрати» наростаючим підсумком з початку року та в кінці звітного фінансового року закриваються:

за умови перевищення доходів над витратами - на рахунок 5040 «Прибуток звітного року»; за умови перевищення витрат на доходами - на рахунок 5041 «Збиток звітного року». За дебетом рахунків проводяться суми витрат, які належать до звітного періоду. За кредитом рахунків проводяться суми зменшення витрат і суми витрат, що списуються під час формування результату роботи за звітний рік.

...7702 «Відрахування в резерви під заборгованість за наданими кредитами клієнтам»...

...9611 «Списана у збиток заборгованість за кредитними операціями» Призначення рахунків: облік сум за кредитними операціями банків, що списані з балансу за рахунок спеціального резерву. За дебетом рахунку проводяться суми заборгованості, що списані з балансу за рахунок спеціального резерву. За кредитом рахунку проводяться суми, що надійшли для погашення заборгованості; суми, що у встановленому порядку.»

Згідно з пунктом 2.1. глави 2 Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженої Постановою Правління НБУ від 27.12.2007 року (далі також - Інструкція №481) Банк відображає в бухгалтерському обліку списання безнадійної та прощення заборгованості за рахунок спеціального резерву за критеріями, передбаченими внутрішньобанківським положенням такою проводкою: дебет; рахунки для обліку спеціальних резервів; кредит. Відповідний рахунок простроченої заборгованості або рахунок, за яким обліковується відповідний актив.

Відповідно до пункту 2.10 Положення про облікову політику ПАТ КБ «Правекс- Банк» на 2015 рік (затвердженої рішенням Правління ПАТ КБ «Правекс-Банк» від 19.12.2014 року №3) та до Положення про облікову політику ПАТ КБ «Правекс-Банк» на 2014 рік (затвердженої рішенням Правління ПАТ КБ «Правекс-Банк» від 26.12.2013 року №44) Банк із метою визначення можливих втрат (збитків) невиконання боржником/контрагентом зобов`язань здійснює оцінку ризику невиконання ним таких зобов`язань (тобто ризику того, що виконання боржником зобов`язання поводитиметься з перевищенням строків, передбачених умовами договору, або в обсягах, менших, ніж передбачено договором, або взагалі не проводитиметься) за всіма активними банківськими операціями та наданими Банком фінансовими зобов`язаннями.

Банк оцінює ризик невиконання боржником/контрагентом зобов`язань та формує м резерви для відшкодування можливих втрат за активними операціями у повному обсязі виходячи зі стану кредитного портфеля Банку, дебіторської заборгованості та портфеля цінних паперів, розміру прострочених нарахованих доходів за активними операціями Банку, інших зобов`язань за станом на перше число місяця, наступного за звітним.

Порядок, методи створення, використання та облік резервів регулюються відповідними внутрішніми нормативними документами, які розроблені відповідно до та на підставі нормативно-правових актів НБУ.

Резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями (під кредитні ризики) є спеціальним резервом. Створення резерву під кредитні ризики - це визнання витрат для відображення реального результату діяльності Банку з урахуванням погіршення якості його активів або підвищення ризикованості кредитних операцій. Формування резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями здійснюється відповідно до Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями, затвердженого постановою Правління НБУ року від 25.01.2012 року №23 не рідше одного разу на місяць.

Банк самостійно визначає показник ризику кредитних операцій в межах діапазонів, визначених для відповідних категорій якості кредитів, оцінює фінансовий стан позичальників (контрагентів Банку) та перевіряє правильність оцінки застави. Оцінка фінансового стану позичальників (фізичних осіб, суб`єктів господарювання, банків-позичальників, банків-нерезидентів) здійснюється на підставі внутрішніх нормативних документів Банку.

Резерв за кредитними операціями формується за всіма видами наданих кредитів у національній та іноземній валютах, включаючи депозити, розміщені в інших банках, кредити, надані іншим банкам, суб`єктам господарювання, враховані векселі, факторингові операції, фінансовий лізинг, фактично надані гарантії та поручительства станом за останній робочий день звітного місяця відповідно до рішення відповідного органу управління Банку у відповідності до Статуту Банку. Згідно нормативно-правових актів НБУ формування резерву може здійснюватися коригуючими проводками.

Банк створює та формує резерви для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями (крім кредитів овердрафт): на індивідуальній основі на суму перевищення балансові вартості кредиту (без урахування суми раніше сформованого резерву) над вартістю попередньо оцінених майбутніх грошових потоків на звітну дату з урахуванням показника ризику кредиту та коефіцієнта ліквідності забезпечення, які визначаються відповідно до вимог Постанови НБУ від 25.01.2012 року №823;

за групою фінансових активів як суму перевищення балансові вартості групи фінансових активів (без урахування суми раніше сформованого резерву) над сумою боргу за цими активами на дату розрахунку резерву, зважену на показник боргу за цими активами на дату розрахунку резерву, зважену на показник безризиковості групи фінансових активів відповідно до вимог Постанови НБУ від 25.01.2012 року №923, при цьому забезпечення до розрахунку суми резерву не береться...

...Розрахунок суми резерву за коштами, розміщеними в інших здійснюється на суму балансові вартості активу (без урахування суми сформованого резерву), зважену на показник ризику активу.

Не здійснюється формування резерву: за кредитними операціями між установами в системі Банку (для банків із 100% іноземним капіталом), якщо материнська компанія має кредитний рейтинг нижчий, ніж «інвестиційний клас»; за коштами, що перераховані Національному банку України.

Резерв під кредитні ризики поділяється на резерви під певну категорію якості кредиту І - «найвища», II, Ш, IV, V - «найнижча» Резерв під кредитні ризики формується в тій валюті, у якій враховується заборгованість.

Безнадійна кредитна заборгованість списується Банком за рахунок резерву, якщо категорія якості кредиту V - «найнижча», у порядку, установленому Національним банком України.

Створений резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями використовується на погашення безнадійної заборгованості. Списання безнадійної заборгованості за рахунок сформованого резерву здійснюється відповідно до рішення Правління Банку. Після списання безнадійної заборгованості за рахунок спеціальних резервів Банк обліковує її за позабалансовими рахунками протягом строку, визначеного законодавством України, за безнадійною заборгованістю, що була списана за рахунок резервів.

Резерви за відшкодування можливих втрат за зобов`язаннями обліковуються на рахунках групи 369 «Банківські резерви на покриття ризиків і витрат».

Визнання витрат на проведення переоцінки спеціальних резервів під актив» операції банку здійснюється на щоквартальній основі перед складанням квартальної (проміжної) звітності.

Розмір фактично сформованих резервів під активні операції Банку контролюється за даними оборотно-сальдового балансу з урахуванням коригуючи проводок.

На звітну дату здійснюється повне сторнування раніше сформованого резерву і формування резерву раніше сформованого резерву і формування резерву згідно проведених розрахунків в іноземній та національній валюті.

Банк відшкодовує безнадійну заборгованість за рахунок резерву відповідно до Порядку відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву, затвердженого постановою Правління НБУ від 01.06.2011 року №172.

Згідно з пунктом 2.11. глави 2 №481 облік доходів та витрат проводиться згідно з Правилами бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, затвердженими постановою Правління від 18.06.2003 року №9255.

При визнанні доходів безнадійними до повернення вони списуються з балансу за рахунок сформованих резервів та обліковуються на позабалансових и рахунках 9601 «Списана за рахунок спеціальних резервів заборгованість за нарахованими доходами за операціями з клієнтами».

Податковий облік доходів та витрат здійснюється відповідно до вимог Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2775-V.

Відповідно до пункту 3 розділу І Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 року №73 (далі також - НП(С)БО1) звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) - звіт про доходи, витрати, фінансові результати та сукупний дохід; збиток - перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати; прибуток - сума, на яку доходи перевищують пов`язані з ними витрати; сукупний дохід - зміни у власному капіталі протягом звітного періоду внаслідок господарських операцій та інших подій (за винятком змін капіталу за рахунок операцій з власниками).

Згідно з пунктом 3 розділу II НП(С)Б01 форма і склад статей фінансової звітності визначаються цим Національним положенням (стандартом) і наводяться у додатках 1 і 2 до цього Національного положення (стандарту). У Додатку 2 НП(С)Б01 наведено форму Звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід), у якій зазначено: рядок 2290 - «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток)», а рядок 2295 - «Фінансовий результат до оподаткування (збиток)».

Відповідно до пункту 8 розділу ІІ НП(С)Б01 у звіті про фінансові результати розкривається інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки, інший сукупний дохід та сукупний дохід підприємства за звітний період.

Пунктом 1.4. глави 1 розділу І Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, затвердженої Постановою Правління НБУ від 24.10.2011 року №373 (далі також - Інструкція №373) Банк зобов`язаний складати фінансову звітність відповідно до вимог МСФЗ. Фінансова звітність є складеною відповідно до МСФЗ тільки тоді, якщо відповідає всім вимогам діючих МСФЗ, які є обов`язковими для виконання на дату складання фінансової звітності.

Відповідно до пунктів 2.1-2.6 глави 2 розділу І Інструкції №373 Банк складає фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням коригуючих проводок щодо подій, які коригують дані після дати балансу.

Вихідні залишки фінансової звітності за попередній період є вхідними залишками фінансової звітності за звітний період.

Банк не має права згортати активи та зобов`язання, доходи та витрати, крім випадків, передбачених відповідними МСФЗ та нормативно-правовими актами Національного банку.

Зразки форм фінансової звітності та порядок їх заповнення наведені в додатках до цієї Інструкції та застосовуються для складання консолідованої та неконсолідованої фінансової звітності.

Банк визначає самостійно перелік рахунків внутрішнього плану рахунків для заповнення статей фінансової звітності та приміток з урахуванням економічної сутності операцій.

Банк зазначає всі дані у формах фінансової звітності та примітках до них порівняно з даними попереднього звітного періоду.

Відповідно до пунктів 2.1-2.3, 2.6 глави 2 розділу ІІ Інструкції №373 Банк подає всі статті доходів та витрат в єдиному Звіті про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіті про фінансові результати) або у двох окремих звітах: Звіті про прибутки і збитки та Звіті про сукупний дохід за звітний період наростаючим підсумком. Якщо банк подає два звіти. Звіт про прибутки та збитки має передувати Звіту про сукупний дохід.

Банк розкриває основні види доходів і витрат, що групуються за їх характером.

До складу іншого сукупного доходу входять статті доходів і витрат, що не визнаються у складі прибутку або збитку, а саме: результати переоцінки основних засобів та нематеріальних активів, накопичені курсові різниці від перерахунку фінансової звітності господарської одиниці за межами України, результати переоцінки фінансових активів у портфелі банку на продаж, результати переоцінки хеджування грошових потоків, частка іншого сукупного доходу асоційованої компанії, актуарні прибутки (збитки) за пенсійними планами з визначеними виплатами

Банк не включає до Звіту про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіту про фінансові результати) інформацію про доходи і витрати за внутрішньосистемними розрахунками.

Банк розкриває суму податку на прибуток, пов`язану з кожним компонентом іншого сукупного доходу, уключаючи коригування внаслідок перекласифікації, у Звіті про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіті про фінансові результати) або в примітках до нього....

Зразки форм Звіту про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіту про фінансові результати), Звіту про прибутки і збитки та Звіту про сукупний дохід наведені в додатку 1 до цієї Інструкції.»

Відповідно до пункту 1 глави 5 розділу II Інструкції №373 Банк самостійно визначає склад та структуру приміток з урахуванням вимог МСФЗ. Примітки є невід`ємною складовою фінансової звітності банку.

Банк складає примітки до кожної суттєвої статті фінансової звітності на основі даних синтетичного та аналітичного бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 2.1. глави 2 розділу ІІІ Інструкції №373 Банк до річної фінансової звітності включає: Звіт про фінансовий стан (Баланс); Звіт про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіт про фінансові результати); Звіт про зміни у власному капіталі (Звіт про власний капітал); Звіт про рух грошових коштів; примітки.

Відповідно до глави 2 розділу І Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, затверджених Постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 року №255 (далі також - Постанова №255) безнадійна заборгованість - заборгованість, стосовно якої є впевненість про її неповернення боржником, або заборгованість, за якою минув строк позовної давності; витрати - це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів чи збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення чи розподілу власниками); доходи - це збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов`язань, що призводить до збільшення власного капіталу (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків акціонерів); фінансовий інструмент - контракт, який одночасно приводить до виникнення (збільшення) фінансового активу в одного суб`єкта підприємницької діяльності і фінансового зобов`язання або інструмента власного капіталу в іншого; балансова вартість - це вартість, за якою актив, зобов`язання та власний капітал відображаються в балансі. Балансова вартість для фінансового активу та фінансового зобов`язання складається з основної суми, нарахованих процентів та неамортизованої премії і дисконту, суми переоцінки, суми визнаного зменшення корисності.

Згідно з пунктом 2.2 главою 2 розділу ІІ Постанови №255 у результаті операційної діяльності в банку виникають такі доходи і витрати: процентні доходи і витрати; комісійні доходи і витрати; прибутки (збитки) від торговельних операцій; дохід у вигляді дивідендів; витрати на формування спеціальних резервів банку; доходи від повернення раніше списаних активів; інші операційні доходи і витрати; загальні адміністративні витрати; податок на прибуток.

Витрати на формування спеціальних резервів банку - це витрати на покриття можливих збитків від зменшення корисності активів банку та списання безнадійних активів.

Доходи від повернення раніше списаних активів - кошти, що надійшли для погашення заборгованості, яка була визнана банком безнадійною щодо отримання.

Відповідно до пунктів 1.3, 1.5 глави 1 розділу ІІІ Постанови №255 доходи і витрати банку відображаються в бухгалтерському обліку за рахунками класів б та 7 Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 року №280 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.07.2004 року за №918/9517 (зі змінами). Залишки за рахунками доходів і витрат відображаються наростаючим підсумком з початку року та в кінці звітного фінансового року закриваються: за умови перевищення доходів над витратами - на рахунок 5040 П «Прибуток звітного року, що очікує затвердження»; за умови перевищення витрат над доходами - на рахунок 5041 А «Збиток звітного року, що очікує затвердження».

Відображення в бухгалтерському обліку витрат, пов`язаних зі зменшенням корисності активів, здійснюється в порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку з бухгалтерського обліку відповідних активів банків.

Відповідно до пункту 59 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка» корисність фінансового активу або групи фінансових активів зменшується і збитки від зменшення корисності виникають, якщо і тільки якщо є об`єктивне свідчення зменшення корисності внаслідок однієї або кількох подій, які відбулися після первісного визнання активу («подія збитку»), і така подія (або події) збитку впливає (вшивають) на попередньо оцінені майбутні грошові потоки від фінансового активу або групи фінансових активів, які можна достовірно оцінити.

Згідно з абзацом «і» підпункту «в» пункту 11 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 32 «Фінансові інструменти: подання»: фінансовий актив - це будь-який актив, що є: в) контрактним правом: і) отримувати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого суб`єкта господарювання, або <...>.

Відповідно до підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України (у редакції станом на 20.09.2015 року): безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: а) заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення; в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими; г) заборгованість фізичних осіб, прощена кредитором, за винятком заборгованості осіб, пов`язаних з таким кредитором, та осіб, які перебувають (перебували) з таким кредитором у трудових відносинах; г) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, яка не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб); д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв`язку з його ліквідацією; е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року; є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості; ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв`язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; з) заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією.

Законом України від 28.12.2014 року № 71 -VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», розділ III «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України викладено у новій редакції, що набула чинності 01.01.2015 року, а саме:

І. у 2014 році:

Згідно з пунктом 149.1. статті 149 ПК України (у редакції від 31.12.2014 року, підстава -54-VIII) податковою базою для цілей цього розділу визнається громове вираження прибутку як об`єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135-137 та 138-143 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 134.1.1. пункту 134.1. статті 134 ПК України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт_у наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Пунктом 135.1 статті 135 ПК України (у редакції від 31.12.2014 року, підстава - 54-VIII) визначено порядок визначення доходів та їх склад: доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до пунктом 135.3 статті 135 ПК України (у редакції від 31.12.2014 року, підстава - 54-VIII) суми, відображені у складі доходів платника податку, не підлягають повторному включенню до складу його доходів.

Згідно з абзацом д підпункту 135.4.2. пункту 135.4. статті 135 ПК України (у редакції від 31.12.2014 року, підстава - 54-VІІІ) до доходів банківських установ включаються:

надлишкові суми страхового резерву, що підлягають включенню до доходу згідно з пунктами 159.2, 159.4 статті 159 цього Кодексу та суми заборгованості, що підлягають включенню до складу доходів згідно з пунктом 159.5 статті 159 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу г підпункту 138.1.1. пункту 138.1 статті 138 ПК України (у редакції від 31.12.2014 року, підстава - 54-VIII) витрати операційної діяльності включають: витрати банківських установ, до яких відносяться суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу.

Пунктом 138.2. статті 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом 11 цього Кодексу.

У 2015 році:

Згідно з підпунктом 134.1.1. пункту 134.1. статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Згідно з пунктом 135.1. статті 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

II. У 2014 році:

Відповідно до підпункту 159.2.1. пункту 159.2 статті 159 ПК України визначені особливості формування резервів банками та небанківськими фінансовими установами: Банки та небанківські фінансові установи, ..., формують резерви для відшкодування можливих втрат за всіма видами кредитних операцій (за винятком позабалансових, крім гарантій) коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках, придбаними цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю), іншими активними банківськими операціями згідно із законодавством, включаючи нараховані за всіма цими операціями проценти та комісії (далі - страховий резерв).

Страховий резерв формується та списується банком самостійно в розмірі та порядку, передбаченими методикою, яка визначається для банків Національним банком України, ... та включається до складу витрат.

Розмір страхового резерву, що створюється за рахунок збільшення витрат фінансової установи, не може перевищувати: для банків - 20 відсотків (на період з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2013 року - 30 відсотків) суми заборгованості за всіма видами операцій, зазначених у підпункті 159.2.1 пункту 159.2 цієї статті, а саме: суми непогашеної основної суми боргу та нарахованих процентів і комісій, а також суми наданих гарантій на останній робочий день звітного податкового періоду;

У разі якщо за результатами звітного податкового періоду сукупний розмір страхового резерву, сформованого згідно з підпунктами 159.2.1 і 159.2.2 пункту 159.2 цієї статті, зменшився (крім випадків його зменшення внаслідок відшкодування банком безнадійної заборгованості позичальника в установленому законодавством порядку за рахунок страхового резерву кредитора та зменшення нормативу формування резерву згідно із законодавством), надлишкова сума страхового резерву, яка включена до витрат, спрямовується на збільшення доходу банку за результатами чи такого звітного періоду.

Згідно з підпунктом 159.4.1. пункту 159.4 статті 159 ПК України за рахунок створеного страхового резерву банк відшкодовує заборгованість, яка визначена безнадійною відповідно до методики, встановленої Національним банком України. Порядок відшкодування безнадійної заборгованості за рахунок страхових резервів для банків встановлюється Національним банком України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У 2015 році:

Відповідно до підпункту 139.3.3. пункту 139.3 статті 139 ПК України (у редакції станом на 20.09.2015 року) фінансовий результат до оподаткування збільшується:

1) на перевищення розміру резерву станом на кінець податкового (звітного) періоду, над лімітом, який визначається як менша з двох величин:

а) 20 відсотків (на період з 1 січня 2015 року до 31 грудня 2015 року - 30 відсотків, на період з 1 січня 2016 року до 31 грудня 2016 року - 25 відсотків) сукупної балансової вартості активів, знецінення яких визнається шляхом формування резерву, збільшеної на суму резерву за такими активами згідно з даними фінансової звітності за звітний період;

б) величина кредитного ризику за активами, визначена на кінець звітного (податкового) періоду відповідно до вимог органу, що регулює діяльність банків, або органу, що регулює діяльність небанківських фінансових установ.

У разі якщо орган, що регулює діяльність банків, або орган, що регулює діяльність небанківських фінансових установ, не встановлює вимог до визначення кредитного ризику, ліміт визначається згідно з пунктом «а» цієї частини підпункту.

Коригування фінансового результату до оподаткування звітного періоду не здійснюється у розмірі зазначеного перевищення резерву, що виникло у попередніх звітних (податкових) періодах;

2) на суму використання резерву для списання (відшкодування) активу, який не відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, крім суми, що списується за рахунок тієї частини резерву, на яку збільшувався фінансовий результат до оподаткування у зв`язку з перевищенням над лімітом.

Відповідно до підпункту 139.3.4. пункту 139.3 статті 139 ПК України (у редакції станом на 20.09.2015 року) фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму списання активу, який відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, у розмірі, що відшкодовується за рахунок тієї частини резерву, на яку збільшувався фінансовий результат до оподаткування у зв`язку з перевищенням над лімітом; на суму списання у попередніх звітних періодах активу, який у звітному періоді набув ознак, визначених підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу; на суму зменшення витрат від розформування (зменшення) тієї частини резерву, на яку збільшувався фінансовий результат до оподаткування у зв`язку з перевищенням над лімітом; на суму доходів (зменшення витрат) від погашення заборгованості, списаної за рахунок тієї частини резерву, на яку збільшувався фінансовий результат до оподаткування у зв`язку з перевищенням над лімітом.

Дослідивши податкову декларацію з податку на прибуток ПАТ КБ «Правекс-Банк» за 2014 рік (уточнююча) встановлено, що у рядку 02 ОД «Дохід від операційної діяльності банківських установ» зазначено суму 1 401 606 168 грн.

У Додатку ОД «Доходи від операційної діяльності банківських установ» до рядка 02 податкової декларації з податку на прибуток ПАТ КБ «Правекс-Банк» за 2014 рік (уточнююча) зазначено: 473 987 715 грн. (код рядка 02.7) «Надлишкові суми страхового резерву, що підлягають включенню до доходу згідно з пунктами 159.2, 159.4 статті 159 розділу ІІІ ПК України, та суми заборгованості, що підлягають включенню до складу доходів згідно з пунктом 159.5 статті 159 розділу III Податкового кодексу України»:

473 343 859 грн. (код рядка 02.7.1) «Суми страхового резерву, що підлягають включенню до доходу згідно з пунктом 159.2 статті 159 розділу III Податкового кодексу України»;

643 856 грн. (код рядка 02.1.2) «Суми страхового резерву, що підлягають включенню до доходу згідно з пунктом 159.4 статті 159 розділу III Податкового кодексу України».

В Акті перевірки зазначено: «В ході перевірки встановлено, що банківською установою за результатами 2015 року здійснено коригування фінансового результату до оподаткування на суму списання активу, який відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу.

Зазначене коригування в обсязі 164 083 981 грн. відображено банківською установою в рідку 2.2.4 додатку РІ Податкової декларації з податку на прибуток за 2015 рік.».

В межах розгляду адміністративної справи №826/6136/18 судом призначено судово-економічну експертизу, яку доручено провести ТОВ «Експертно-дослідній службі України», за результатами якої складено висновок експертів №445/11/2019 від 11.11.2019 року (далі також - висновок експертів).

Відповідно до висновку експертів, в межах проведеної експертизи дослідженої податкової декларації з податку на прибуток ПАТ КБ «Правекс-Банк» за 2015 рік встановлено (див. Додаток 3 експертизи):

- у ряд.02 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, -)» зазначено суму «-» 798 761 201 грн.;

- у ряд. 03 РІ «Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України (+, -)» «зазначено суму 101 758 940 грн.;

- у ряд. 04 Об`єкт оподаткування (рядок 02 + рядок 03) (+, -)» зазначено суму «-» 697 002 261 грн.

У Додатку РІ «Різниці» до рядка 03 податкової декларації з податку на прибуток ПАТ КБ «Правекс-Банк» за 2015р. зазначено :

«Страховий резерв банків (пункт 139.3 статті 139 розділу Ш Податкового кодексу України)

- Різниці, на які збільшується фінансовий результат:

- 0 грн. (код 2.1.4) «Сума перевищення розміру резерву банку або небанківської фінансової установи станом на кінець податкового (звітного) періоду над лімітом, який визначається відповідно до підпункту 139.3.3 пункту 139.3 статті 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України (підпункт 139.3.3 пункту 139.3 статті 139 розділу III Податкового кодексу України)»

- Різниці, на які зменшується фінансовий результат:

- 164 083 981 грн. (код 2.2.4) «Сума списання активу банком або небанківською фінансовою установою, який відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 розділу І Податкового кодексу України, у розмірі, що відшкодовується за рахунок тієї частини резерву, на яку збільшувався фінансовий результат до оподаткування у зв`язку з перевищенням над лімітом (підпункт 139.3.4 пункту 139.3 статті 139 розділу III Податкового кодексу України)».

Пунктом 21 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України передбачено відповідні перехідні положення (у редакції від 28.12.2014 року, підстава - № 71 -VIII, що набула чинності 01.01.2015 року), а саме: станом на 1 січня 2015 року банк зобов`язаний здійснити перерахунок резерву у зв`язку із знеціненням (зменшенням корисності) активів.

Резерв, сформований банком у зв`язку із зменшенням корисності активів згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності станом на кінець 2014 року, у сумі, що не перевищує ліміт у розмірі 30 відсотків вартості, яка розраховується як сукупна балансова вартість активів, знецінення яких визнається шляхом формування резерву, збільшена на суму резерву за такими активами, згідно з даними фінансової звітності за 2014 рік, вважається резервом на 1 січня 2015 року, визнаним для оподаткування. Сума перевищення резерву над таким лімітом не змінює об`єкт оподаткування поточного або попередніх податкових (звітних) періодів, у тому числі не збільшує та не зменшує фінансовий результат до оподаткування, та вважається перевищенням резерву, що виникло у попередніх звітних (податкових) періодах.

Позитивна (від`ємна) різниця між резервом, розрахованим відповідно до розділу III цього Кодексу на кінець 2014 року, та резервом на 1 січня 2015 року, визнаним для оподаткування згідно з цим пунктом, збільшує (зменшує) фінансовий результат до оподаткування рівними частками протягом трьох років.

Згідно із змістом Листа Державної фіскальної служби України від 12.07.2018 року №21197/7/99-99-15-02-02-17 «Про застосування положень п. 139.3 ст.139 Податкового кодексу України, у редакції, чинній до 01.01.2018»: «...Таким чином, відповідно до п. 21 підрозділу 4розділу XX «Перехідні положення» Кодексу банки були зобов`язані здійснити перерахунок резерву у зв`язку із знеціненням (зменшенням корисності) активів станом на 01 січня 2015 року. Резерв, сформований банком у зв`язку із зменшенням корисності активів згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності станом на кінець 2014 року, у сумі, що не перевищує ліміт у розмірі 30 відсотків вартості, яка розраховується як сукупна балансова вартість активів, знецінення яких визнається шляхом формування резерву, збільшена на суму резерву за такими активами, згідно з даними фінансової звітності за 2014 рік, вважається резервом на 01 січня 2015 року, визнаним для оподаткування.

При цьому сума перевищення резерву над таким лімітом не змінює об`єкт оподаткування поточного або попередніх податкових (звітних) періодів, у тому числі не збільшує та не зменшує фінансовий результат до оподаткування, та вважається перевищенням резерву, що виникло у попередніх звітних (податкових) періодах.

Тож, положення абзацу другого підпункту « 1» підпункту 139.3.3 пункту 139.3 статті 139 Кодексу у редакції, чинній до 01.01.2018 року, застосовуватиметься банками з урахуванням вимог пункту 21 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу щодо суми перевищення резерву над лімітом, яке вважається таким, що виникло у попередніх податкових (звітних) періодах станом на 01 січня 2015 року.

Таким чином, для розрахунку суми збільшення фінансового результату до оподаткування на підставі положення підпункту « 1» підпункту 139.3.3 пункту 139.3 статті 139 Кодексу у редакції, чинній до 01.01.2018 року, у наступних податкових (звітних) періодах сума перевищення резерву над лімітом станом на кінець кожного з таких періодів порівнюється із перевищенням резерву, що виникло у попередніх податкових (звітних) періодах (включаючи перевищення резерву, розраховане згідно з пунктом 21 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу), не залежно від того, чи здійснювалось коригування фінансового результату до оподаткування у попередньому податковому (звітному) періоді.».

Відповідно до змісту висновку експерта, дослідженням річної фінансової звітності ПАТ КБ «Правекс-Банк», встановлено:

Згідно з ряд.9 табл.9.4. «Структура кредитів за видами економічної» примітки 9 до річної фінансової звітності за 2015рік ПАТ КБ «Правекс-Банк», усього кредитів та заборгованості клієнтів без резервів:

- 2015 року становить 3 797 351 тис. грн.;

- 2014 року становить 5 075 410 тис. грн.

Згідно з ряд.6 табл.9.1. «Кредити та заборгованість клієнтів » примітки 9 до річної фінансової звітності за 2015рік ПАТ КБ «Правекс-Банк», резерв під знецінення кредитів:

- 2015 року становить 1 971 066 тис. грн.;

- 2014 року становить 2 784 113 тис. грн.

Згідно з ряд.7 табл.9.1. «Кредити та заборгованість клієнтів» примітки 9 до річної фінансової звітності за 2015 рік ПАТ КБ «Правекс-Банк», усього кредитів за мінусом резервів:

- 2015 року становить 1 826 285 тис. грн.;

- 2014 року становить 2 291 297 тис. грн.

Згідно із Звітом про фінансовий стан на 31.12.2015 року ПАТ КБ «Правекс-Банк», рядок Кредити та заборгованість клієнтів» (примітки 9):

- 2015 року становить 1 826 285 тис. грн.;

- 2014 року становить 2 291 297 тис. грн.

Згідно з ряд.6 табл.9.2. «Аналіз зміни резервів під заборгованість за кредитами за 2015 рік» примітки 9 до річної фінансової звітності за 2015 рік ПАТ КБ «Правекс-Банк», залишок резервів під заборгованість за кредитами за 2015 рік станом на 31.12.2015 року становить 1 971 066 тис. грн.

Згідно із Звітом про формування резерву на відшкодування можливих витрат за кредитними операціями банків гривневий еквівалент усіх валют ПАТ КБ «Правекс-Банк» (форма №604.01) на 01.01.2016 року:

- балансова вартість активу/сума фінансових зобов`язань (кол.3) становить 3 797 532 946,56 грн.;

- фактично сформований резерв (кол.14) становить 1 971 066 410,67 грн.

Дослідження резерву ПАТ КБ «Правекс-Банк» під заборгованість за кредитами станом на 31.12.2015 року. Відносно Звіту про формування резерву для відшкодування втрат за кредитними операціями, гривневий еквівалент усіх валют на 1 січня 2016 року (Форма №604.01) наведено у Додатку 1 експертизи.

Згідно із Звітом про прибутки і збитки та інший сукупний дохід за 2015 рік ПАТ КБ «Правекс-Банк» «(Збиток) до оподаткування» за 2015 рік становить 798 761 тис. грн.

У висновку експертів встановлено, що ПАТ КБ «Правекс-Банк», відповідно до пункту 21 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, здійснено перерахунок резерву у зв`язку із знеціненням (зменшенням корисності) активів станом на 01.01.2015 року та визначено суму перевищення резерву над лімітом, який визначається відповідно до підпункту 139.3.3 пункту 139.3 статті 139 розділу III Податкового кодексу України, що становить 1 261 490 279,69 грн. (докладно див. Таблицю 1 та Додаток 2 експертизи).

Дослідивши зміст рішення ДФС України про результати розгляду скарги від 19.03.2018 року №9547/6/99-99-11-01-02-25, судом встановлено, що ДФС України дійшла наступних висновків: «...Отже, з метою визначення розміру резерву, сформованого Банком у зв`язку із зменшенням корисності активів, який вважається резервом на 01.01.2015, визнаним для оподаткування, використовується сукупна балансова вартість, якій притаманний ризик знецінення відповідно до положень МСФЗ, у зв`язку з чим збитки від знецінення таких активів визнаються банком шляхом формування резервів, збільшена на суму резерву за такими активами, то висновки перевірки про заниження суми перевищення розміру резерву над лімітом, на яку збільшується фінансовий результат до оподаткування є помилковими, а отже підлягають скасуванню...

...Враховуючи вищевикладене та керуючись главою 4 ПКУ, ДФС: скасовує ППР Офісу ВПП ДФС від 03.01.2018 №90000014302, №90000024302 у частині донарахувань з податку на прибуток з питань збільшення фінансового результату до оподаткування на суму перевищення розміру резерву понад ЗО відсотків (на період з 1 січня 2016 року до 31 грудня 2016 року - 25 відсотків) сукупної балансової вартості активів за перевіряємий період, а в іншій частині вищезазначені ППР- залишає без змін;...»;

У Розрахунку до Податкового повідомлення-рішення від 03.04.2018 року №0000631700 зазначено: «... Рішенням про результати розгляду скарги від 19.03.2018 №9547/6/99-99-/1-01-02-25 скасовано ППР Офісу великих платників податків від 03.01.2018 №0000024302 в частині донарахувань з податку на прибуток з питань збільшення фінансового результату до оподаткування на суму перевищення розміру резерву понад 30 відсотків (на період з 1 січня 2016 року до 31 грудня 2016 року - 25 відсотків) сукупної балансової вартості активів за перевіряє мий період.

Відповідно до вищенаведеного розмір зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування складає: за 2015 рік в сумі 164 083 981 грн...».

Тобто, сума перевищення резерву над лімітом у сумі 1 261 490 тис. грн., визначена ПАТ КБ «Правекс-Банк», не змінює об`єкт оподаткування поточного або попередніх податкових (звітних) періодів, у тому числі не збільшує та не зменшує фінансовий результат до оподаткування, та вважається перевищенням резерву, що виникло у попередніх звітних (податкових) періодах. Цю позицію також викладено у Рішенні Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 19.03.2018 року №9547/6/99-99-11-01-02-25.

У рядку 2.1.4 додатка РІ до рядка 03 Податкової декларації з податку на прибуток, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 року №897 (далі також - Декларація), відображається сума перевищення розміру резерву станом на кінець податкового (звітного) періоду над лімітом, який визначається відповідно до підпункту 139.3.3 пункту 139.3 статті 139 Кодексу.

Значення рядку 2.1.4 додатка РІ до рядка 03 Податкової декларації з податку на прибуток ПАТ КБ «Правекс-Банк» за 2015 рік становить 0 грн.

Згідно з ряд.3 табл.9.2. примітки 9 до річної фінансової звітності за 2015 рік ПАТ КБ «Правекс-Банк» у 2015 році списано безнадійну заборгованість по кредитах за рахунок резерву у розмірі 1 996 904 тис. грн.

ПАТ КБ «Правекс-Банк» у 2015 року списано актив, який відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПК України на суму 164 083 981 грн., що відображено у рядку 2.2.4 додатка РІ до рядка 03 Податкової декларації з податку на прибуток ПАТ КБ «Правекс- Банк» за 2015 рік.

В Акті перевірки зазначено: «В ході перевірки встановлено, що банківською установою за результатами 2015 року здійснено коригування фінансового результату до оподаткування на суму списання активу, який відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу.

Відповідно до Додатку №8 «Пояснення щодо обліку формування резервів та списання активів, віднесених до р.2.2.4 Додатку РІ Податкової декларації з податку на прибуток за 2015 рік ПАТ КБ «Правекс-Банк» з таблицею: «Відповідно до абзацу 1 підпункту 139.3. пункту 139.3 статті 139 ПК України в редакцій на 01.01.2015 року фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму списання активу, який відповідає ознакам, визначеним пункту 14.1.11 ПК України, в розмірі, який відшкодовується за рахунок тієї частини резерву, на яку збільшувався фінансовий результат до оподаткування в зв`язку з перевищенням ліміту.

У 2015 році Банком списано заборгованість за рахунок резерву по кредитах в загальній сумі 1 996 903 797 грн., згідно з рядка 3, таблиці 9.2. примітки 9 до Річної фінансової звітності за 2015 рік.

Із загальної суми списання активів у розмірі 1 996 903 797 грн., за ознакою безнадійної заборгованості, визначеної пунктом 14.1.11 ПК України виповідала сума списання в розмірі 164 083 981 грн., що відшкодовується за рахунок частини перевищення резерву над лімітом, який станом на 01.01.2015 року - становив загальну суму в розмірі 1 261 490 279, 69 грн. На цій підставі в 2015 році на суму 164 183 981 грн. був зменшений фінансовий результат в пункті 2.2.4 Додатку РІ Податкової декларації з податку на прибуток.

У таблиці, що додається, загальна сума списання становить 1 996 903 797 грн., у колонці «еквівалент». У колонці «Не соотв.ст.14» можна обрати «соотв. ст. 14», сума якої становить 166 692 194 грн., що підлягала включенню до п.2.2.4 Додатка РІ Податкової декларації з податку на прибуток за 2015 р., з яких 2 608 213 грн. не були враховані в п.2.2.4 (166 692 194 грн. -164 083 981 грн.).»

Відповідно до таблиці, наданої до Додатку 8: у колонці «еквівалент» з «соотв. ст. 14» загальна сума становить 166 692 194,12 грн.

У ряд. 2.2.4 «Сума списання активу банком або небанківською фінансовою установою, який відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 розділу І Податкового кодексу України, у розмірі, що відшкодовується за рахунок тієї частини резерву, на яку збільшувався фінансовий результат до оподаткування у зв`язку з перевищенням над лімітом (підпункт 139.3.4 пункту 139.3 статті 139 розділу III Податкового кодексу України)» Додатку РІ «Різниці» до рядка 03 податкової декларації з податку на прибуток ПАТ КБ «Правекс-Банк» за 2015 року включено 164 083 981 грн.

Отже, з урахуванням висновку експертів, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

У рамках своєї діяльності та на виконання міжнародних стандартів фінансової звітності, вимог НБУ та Положення про облікову політику ПАТ КБ «Правекс-Банк» формує резерв під знецінення кредитів. Станом на 31.12.2014 року ПАТ КБ «Правекс-Банк» сформував резерв під знецінення кредитів у сумі 2 784 113 тис. грн.

Відповідно до абзацу д підпункту 135.4.2. пункту 135.4. статті 135 ПК України (у редакції від 31.12.2014 року, підстава - 54-VІІ) ПАТ КБ «Правекс-Банк» до доходів включено надлишкові суми страхового резерву, що підлягають включенню до доходу згідно з пунктами 159.2, 159.4 статті 159 ПК України.

Зокрема, у податковій декларації з податку на прибуток ПАТ КБ «Правекс-Банк» за 2014 рік (уточнююча) встановлено, що до складу доходів (ряд.02 ОД «Дохід від операційної діяльності банківських установ») включено надлишкові суми страхового резерву, що підлягають включенню до доходу згідно з пунктами 159.2, 159.4 статті 159 розділу ІІІ Податкового кодексу України, у сумі 473 987 715 грн.

Згідно з підпунктом 3.1.1.1 Акта перевірки «Доходи, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування ...» підтверджено, що загалом за період з 01.07.2011 року по 31.12.2014 року ПАТ КБ «Правекс-Банк» відобразив у рядку 02 податкових декларацій надлишкові суми страхового резерву, що підлягають включенню до доходу у сумі 3 228 154 456 грн.

Збільшення доходу у декларації з податку на прибуток підприємств ПАТ КБ «Правекс-Банк» у період з 01.07.2011 року по 31.12.2014 року призводило до збільшення оподатковуваного прибутку (зменшення збитку) у порядку, що узгоджується з порядком розрахунку об`єкту оподаткування податком на прибуток підприємств у редакції Податкового кодексу України, чинній з 01.01.2015 року, тобто як фінансовий результат до оподаткування з урахуванням різниць.

Згідно з даними фінансової звітності ПАТ КБ «Правекс-Банк» за 2015 рік заборгованість за кредитами, наданими ПАТ КБ «Правекс-Банк» зменшувалася. Разом з цим також зменшувалися резерви під таку заборгованість клієнтів. Станом на 31.12.2014 року ПАТ КБ «Правекс-Банк» сформував резерв під знецінення кредитів у сумі 2 784 113 тис. грн. Протягом 2015 року ПАТ КБ «Правекс-Банк» сформував 590 821 тис. грн. резерву під заборгованість за кредитами. При цьому, у 2015 року ПАТ КБ «Правекс-Банк» списав 1 996 904 тис. грн. безнадійної заборгованості. Таким чином списання заборгованості в 2015 році відбувалося частково за рахунок резерву, сформованого до 01.01.2015 року.

Зокрема, ПАТ КБ «Правекс-Банк» у 2015 року списано актив, який відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПК України на суму 164 083 981 грн., що відображено у декларації з податку на прибуток ПАТ КБ «Правекс-Банк» за 2015 рік у рядку 2.2.4 додатка РІ до рядка 03 Податкової «Сума списання активу банком або небанківською фінансовою установою, який відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 розділу І Податкового кодексу України, у розмірі, що відшкодовується за рахунок тієї частини резерву, на яку збільшувався фінансовий результат до оподаткування у зв`язку з перевищенням над лімітом...».

Відповідно до абзацу д підпункту 135.4.2. пункту 135.4. статті 135 ПК України (у редакції від 31.12.2014 року, підстава - 54-VIII) ПАТ КБ «Правекс-Банк» до доходів включено надлишкові суми страхового резерву, що підлягають включенню до доходу згідно з пунктів 159.2, 159.4 статті 159 ПК України.

ПАТ КБ «Правекс-Банк», відповідно до пункту 21 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, здійснено перерахунок резерву у зв`язку із знеціненням (зменшенням корисності) активів станом на 01.01.2015 року та визначено суму перевищення резерву над лімітом, який визначається відповідно до підпункту 139.3.3 пункту 139.3 статті 139 розділу III Податкового кодексу України, що становить 1 261 490 тис. грн.

Таке перевищення вважається перевищенням резерву, що виникло у попередніх звітних (податкових) періодах та не змінює об`єкт оподаткування поточного або попередніх податкових (звітних) періодів, у тому числі не збільшує та не зменшує фінансовий результат до оподаткування.

Цю позицію також викладено у Рішенні Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 19.03.2018 року №9547/6/99-99-11-01-02-25.

Відповідно до підпункту 139.3.3. п. 139.3 ст.139 ПКУ (у редакції станом на 20.09.2015р.) коригування фінансового результату до оподаткування звітного періоду не здійснюється у розмірі зазначеного перевищення резерву, що виникло у попередніх звітних (податкових) періодах.

Таким чином, списання ПАТ КБ «Правекс-Банк» безнадійної заборгованості по результатам 2015 року за рахунок сум резервів сформованих до 01.01.2015 року, що підлягали включенню до доходу у декларації з податку на прибуток підприємств ПАТ КБ «Правекс-Банк» у попередніх звітних періодах (пункти 159.2, 159.4 статті 159 розділу ІІІ Податкового кодексу України, у редакції чинній станом на 31.12.2014 року).

Збільшення доходу у декларації з податку на прибуток підприємств ПАТ КБ «Правекс-Банк» у попередніх звітних періодах вплинуло на збільшення оподатковуваного прибутку (зменшення збитку), що узгоджується з порядком розрахунку об`єкту оподаткування податком на прибуток підприємств у редакції Податкового кодексу України, чинній з 01.01.2015 року, тобто як фінансовий результат до оподаткування з урахуванням різниць.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що викладена позиція Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України в Акті перевірки про результати документальної планової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Правекс-Банк» (код за ЄДРПОУ 14360920) податкового законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.06.2017 року, валютного - за період з 01.07.2011 року по 30.06.2017 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 року по 30.06.2017 року №4722/28-10- 43-02/14360920 від 08.12.2017 року в частині порушення Акціонерним товариством «Правекс-Банк» (ЄДРПОУ 14360920) пп. 134.1.1 п.134 статті 134 врахуванням п.44.1, п.44.2, п.44.6 статті 44, пп. 139.3.3, пп. 139.3.4, п. 139.3, пп. 140.4.2, п. 140.4 статті 140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого Акціонерним товариством «Правекс-Банк» (ЄДРПОУ 14360920) завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування, не підтверджено жодними доказами.

В той час, як доводи позивача, викладені в обґрунтування позову, додатково підтверджено висновком експертів.

Отже, з огляду на те, що об`єкт оподаткування як до, так і після 01.01.2015 року розраховувався за однаковими принципами: доходи зменшувалися на витрати, з врахуванням коригувань, передбачених різними редакціями ПК України, на переконання суду, позивачем правомірно зменшено фінансовий результат 2015 року на 164 083 981 грн., оскільки останній на законних підставах керувався тим, що: сума списання активу відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України, що підтверджено Актом перевірки; станом на 31.12.2014 року позивачем до складу доходів включено (тобто збільшено фінансовий результат до оподаткування за правилами, встановленими ПК України в редакції до 01.01.2015 року) 473 987 715 грн. надлишкової суми страхового резерву; загалом перевищення резерву над лімітом розрадовано відповідно до пункту 21 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України, становить 1 261 490 279, 69 грн.

Щодо твердження відповідача у письмових поясненнях від 09.01.2020 року про те, що висновок експерта від 11.11.2019 року №445/11/2019 не може бути належним доказом у справі, оскільки у цьому висновку експерти за результатами проведення судово-економічної експертизи сутності спірних обставин, виходили виключно з їх юридичної форми (документального оформлення); висновок не є об`єктивним, адже складений без врахування усіх істотних фактів, експерти не посилаються на конкретні нормативні акти та залишили поза увагою істотні моменти, які мають значення для вирішення спірного питання, поставленого на їх розгляд, суд зауважує.

Відповідно до частини першої статті 73-76 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 101 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.

У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Якщо під час підготовки висновку експерт встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.

Судом встановлено, що для проведення судово-економічної експертизи до ТОВ «Експертно-дослідна служба України» направлено прошиті та пронумеровані матеріали справи № 826/6136/18 в 1 томі (200 арк.) разом із переліком первинних та інших документів, які надавалися позивачем відповідачу під час проведення перевірки.

Крім того, експертам направлено надані на виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.12.2018 року, якою клопотання судового експерта Віхляєва О.К. від 14.11.2018 року №206/2 задоволено, усі додатки (у тому числі № 4,6,7,8,9,10,11,15,16) до Акта №4722/28-10-43-02/14360920 від 08.12.2017 року Офісу великих платників податків ДФС України «Про результати документальної планової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Правекс-Банк» (код ЄДРПОУ 14360920) податкового законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.06.2017 року, валютного - за період з 01.07.2011 року по 30.06.2017 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 року по 30.06.2017 року; поквартально податкові декларації з податку на прибуток підприємства ПАТ КБ «Правекс-Банк» з додатками, за 2014 рік, 2015 рік, 2016 рік, півріччя 2017 року; звітність зазначена (використана) в Акті ДФС України №4722/28-10-43-02/14360920 від 08.12.2017 року, а саме Звіти про фінансові результати (Звіти про сукупний дохід) (форма №2) ПАТ КБ «Правекс-Банк» за період з 01.01.2014 року по 30.06.2017 року; річну фінансову звітність за 2014 рік, 2015 рік, 2016 рік, проміжна фінансова звітність станом на 30.06.2017 рік, ПАТ КБ «Правекс-Банк»; накази ПАТ КБ «Правекс-Банк» про облікову політику на 2014-2017 роки; форми № 604 (місячна) «Звіт про формування резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями», № 605 (місячна) «Звіт про формування резервів для відшкодування можливих втрат за дебіторською заборгованістю» та пояснення щодо їх заповнення, за період з 01.01.2011 року по 31.12.2015 року ПАТ КБ «Правекс-Банк»; протоколи кредитного комітету та довідки ПАТ КБ «Правекс-Банк» щодо формування страхового резерву за період перевірки; облік формування резервів та списання активів, віднесених до р.2.2.4 Додатку РІ Податкової декларації з податку на прибуток за 2015 рік ПАТ КБ «Правекс-Банк»; інші документи, які стосуються справи.

Експертів попереджено про кримінальну відповідальність.

Згідно з Розділом III Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, що затверджена Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 року № 53/5 (далі - «Інструкція»), судова економічна експертиза може проводитись у наступних формах:

експертиза документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності;

експертиза документів про економічну діяльність підприємств й організацій;

експертиза документів фінансово-кредитних операцій.

Крім того, відповідно до методики судової експертизи «Методи, способи та прийоми, які використовуються при проведенні судово-економічних експертиз» Дніпропетровського НДІСЕ Міністерства юстиції України від 2003 року (реєстраційний код 11.0.08) (далі також - Методика), об`єктом дослідження економічної експертизи виступають документи бухгалтерського, податкового обліку і звітності; документи про економічну діяльність підприємств і організацій.

Відповідно до пункту 1.1. Розділу III Інструкції одним із основних завдань експертизи документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності є визначення відповідності нормативно-правовим актам відображення в податковому обліку доходів та витрат за фінансово-господарськими операціями, що підлягають оподаткуванню податком на прибуток.

Крім того, згідно з пунктом 1.1. Розділу III Інструкції проведення ревізійних дій (визначення експертами-економістами будь-яких економічних показників без попереднього проведення документальних перевірок фінансово-господарської діяльності суб`єктом контролю) не належить до завдань економічної експертизи.

Із зазначеного висновується, що об`єктом дослідження під час проведення судово-економічної експертизи є саме документи, у тому числі документи бухгалтерського, податкового обліку і звітності, документи про економічну діяльність. На основі аналізу наданих для дослідження документів експерти мають відповісти на питання, поставлені судом.

Отже, твердження відповідача про неможливість прийняття експертного висновку як належного доказу через те, що він ґрунтується на дослідженні документального оформлення спірних обставин, прямо суперечить нормам чинного законодавства, у тому числі Інструкції та Методиці.

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні даної справи також враховує правову позицію, викладену у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.07.2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції», яке згідно із Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Так, у пункті 110 вказаного рішення Європейський суд з прав людини дійшов висновку про те, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 03.04.2018 року №0000631700 у зв`язку із його необґрунтованістю.

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У матеріалах справи міститься платіжне доручення про сплату судового збору від 13.04.2018 року №2773 на суму 1 762, 00 грн., яка підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС України.

Щодо вирішення питання судових витрат, суд зазначає наступне.

У підготовчому засіданні 20.01.2020 року представником позивача подано заяву про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, в якій просить надати можливість для подання доказів розміру витрат, понесених позивачем у зв`язку з розглядом справи №826/6136/18 судом першої інстанції, протягом п`яти днів після прийняття рішення у справі.

Відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Суд зазначає, що заява представника позивача про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи відповідає вимогам частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та приймається судом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вирішення питання розподілу судових витрат буде здійснене судом у разі подання позивачем відповідних доказів протягом п`яти днів після дати ухвалення цього рішення суду в порядку статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 6, 9, 12, 73-80, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Акціонерного товариства «Правекс-Банк» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 03 квітня 2018 року №0000631700.

3. Стягнути на користь Акціонерного товариства «Правекс-Банк» сплачену суму судового збору у розмірі 1 762 грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС України.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: Акціонерне товариство «Правекс Банк» (код ЄДРПОУ 14360920, адреса: 01201, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/2);

Відповідач: Офіс великих платників податків Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43141471, адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-Г).

Повне рішення складено 21.08.2020 року.

Суддя Л.О. Маруліна