-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 183/7822/19
№ 1-кп/183/895/20
21 серпня 2020 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Олійника А.В., секретаря судового засідання Бабенко Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019040350001134 відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,
ОСОБА _2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей 2007 року народження та 2012 року народження, не працюючого, такого, що не має судимості, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,
ОСОБА _3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей 2013 року народження та 2017 року народження, не працюючого, судимого останній раз: 21.04.2015 року Володимирецьким районним судом Рівненської області за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 240 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 8500 гривень, який проживає за адресою: АДРЕСА_3 ,
обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю прокурора - Мельника О.Г.,
захисника - Чоса Т.І.,
обвинуваченого - ОСОБА_2 ,
в с т а н о в и в :
В судовому засіданні поставлено на розгляд питання доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор Мельник О.Г. вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, про що подав відповідне клопотання, оскільки ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який враховувався при обранні та продовженні запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 , продовжує існувати.
Секретар судового засідання Бабенко Л.М. в судовому засіданні повідомила про те, що перед початком судового розгляду працівник Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» їй повідомив про те, що обвинувачений ОСОБА_3 відмовився виходити з камери для проведення відеоконференції.
Захисник Чос Т.І. зазначив, що не може висловити думку з приводу продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу, оскільки у нього не узгоджена позиція з обвинуваченим.
Суд зазначає, що розгляд даного кримінального провадження було призначено на 14.30 годину 19.08.2020 року, однак був відкладений у зв`язку із ненаданням прокурором Серченком С.А. підтвердження його повноважень у даному кримінальному провадженні. У зв`язку з чим розгляд було призначено на 13.05 годину 20.08.2020 року, та в цей же день адвокатом Гришиним О.М. було повідомлено про те, що 20.08.2020 року він не зможе з`явитися в судове засідання у зв`язку з тим, що зайнятий в іншому кримінальному провадженні.
20.08.2020 року о 13.05 годині розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 було відкладено у зв`язку із недоставкою обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 конвойною службою та у зв`язку з неявкою захисників Гришина О.М. та Трофимова В.В. в судове засідання.
У зв`язку з чим судом для забезпечення оперативності судового провадження, 20.08.2020 року було прийнято рішення про проведення 21.08.2020 року о 13.00 годині судового засідання в режимі відеоконференції з обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , здійснюючи трансляцію дистанційного судового провадження з ДУ «Дніпровська установа виконання покарань «№4», в якій обвинувачені утримуються під вартою.
20.08.2020 року захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було викликано до суду на визначену дату та час шляхом направлення СМС повідомлення, які в той же день о 15.40 годині були доставлені адресатам, про що свідчать довідки про доставку СМС повідомлень.
21.08.2020 року в ході телефонної розмови з секретарем судового засідання, захисником Гришиним О.М. було повідомлено про те, що він не зможе з`явитися в судове засідання, призначене на 13.00 годину 21.08.2020 року у зв`язку з тим, що зайнятий в іншому кримінальному провадженні, підтвердження цьому не надав. Захисник Трофимов В.В. на телефонні дзвінки не відповідав.
Враховуючи зазначену ситуацію та виконуючи вимогами ст. 53 КПК України для уникнення порушення прав обвинувачених на захист, ухвалою суду від 21.08.2020 року Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Дніпропетровській області було доручено призначити захисників Бабаку Олександру Михайловичу, Костіну Сергію Віталійовичу та Левченку Петру Володимировичу, для участі у окремій процесуальній дії – вирішення питання продовження строків дії запобіжних заходів, обраних обвинуваченим.
Вислухавши думку всіх учасників судового провадження, суд прийшов до таких висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 судом враховується той факт, що ОСОБА_3 одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, однак суд також враховує, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні умисних корисливих злочинів, які в силу статті 12 КК України, є тяжкими, за вчинення яких у разі визнання винуватим обвинуваченому загрожує покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, крім того, підтверджень наявності у ОСОБА_3 захворювань, які перешкоджають йому утримуватися під вартою суду стороною захисту не надано, суспільно корисною працею не займається.
Суд вважає, що ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який враховувався судом при обранні та продовженні обвинуваченому запобіжного заходу на цей час не зменшився, залишається реальним та продовжує існувати, характер та обставини протиправних дій, в яких обвинувачується ОСОБА_3 , дають суду підстави вважати, що обвинувачений у разі обрання йому альтернативного запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою може продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у вигляді тримання під вартою відпала, судом не встановлено.
Крім того, судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, також зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції».
За таких обставин, враховуючи, що судове провадження не може бути завершене до сплину строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 з об`єктивних причин, суд вважає за доцільне продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 по 16 жовтня 2020 року включно.
Ухвалою суду від 20.08.2020 року судове засідання по вказаному кримінальному провадженню вирішено проводити в режимі відеоконференції, оскільки строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного обвинуваченому ОСОБА_3 спливає 21.08.2020 року.
Обвинувачений ОСОБА_3 відмовився виходити з камери для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Відповідно до Закону України «Про попереднє ув`язнення» та п. 4.1 Розділу ІV Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18.03.2013 № 460/5, адміністрація СІЗО створює необхідні умови для роботи слідчого, прокурора та слідчого судді (суду) у зв`язку зі здійсненням кримінального провадження та забезпечує доставку ув`язнених і засуджених за їх викликами у визначені приміщення в межах СІЗО. Пункт 4.7. розділу ІV зазначених Правил, передбачає, що у разі надходження до СІЗО постанови, письмового розпорядження чи доручення слідчого, прокурора або слідчого судді (суду) про здійснення кримінального провадження за участю ув`язненого або засудженого у режимі відеоконференції адміністрація СІЗО зобов`язана доставити цих осіб у спеціально обладнане приміщення СІЗО.
В обов`язки керівництва Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)" в даному випадку входило виконання вимог суду з приводу організації проведення відеоконференції з обвинуваченим ОСОБА_3 шляхом його конвоювання в спеціально облаштоване приміщення для проведення з обвинуваченими судового засідання в режимі відеоконференції.
Ситуацію з тим, що обвинувачений не доставлений до приміщення для проведення відеоконференцзв`язку через його відмову виходити з камери та виконувати законні вимог керівництва установи виконання покарань, суд розцінює, як неналежне виконання керівництвом Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)" обов`язків щодо організації відеоконференцзв`язку під час розгляду кримінального провадження.
Так, відповідно до Закону України «Про попереднє ув`язнення» та Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України особи, взяті під варту, зобов`язані додержуватися порядку, встановленого в місцях попереднього ув`язнення, і виконувати законні вимоги адміністрації.
Згідно положень ст. 15, 18 зазначеного Закону, до осіб, взятих під варту, які порушують вимоги режиму, адміністрація місця попереднього ув`язнення може застосовувати заходи стягнення та впливу.
Також окремо варто зауважити, що одразу обидва обвинувачених по даному кримінальному провадженню – ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , відмовилися виходити з камери для участі в судовому засіданні.
Тому суд вважає за необхідне зобов`язати керівництво Державної установи "Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)" в межах своїх повноважень належно виконувати обов`язки щодо організації відеоконференцзв`язку під час розгляду кримінального провадження з метою реалізації прав учасників процесу та виконання процесуальних обов`язків обвинувачених.
Відповідно до вимог статті 42 КПК України обвинувачені зобов`язані підкорятися законним вимогам та розпорядженням суду.
Відповідно до частини 1 статті 330 КПК України, якщо обвинувачений порушує порядок у залі судового засідання або не підкоряється розпорядженням головуючого у судовому засіданні, останній попереджає обвинуваченого про те, що в разі повторення ним зазначених дій його буде видалено з зали судового засідання. При повторному порушенні обвинуваченим порядку судового засідання він може бути видалений за ухвалою суду з зали засідання тимчасово або на весь час судового розгляду.
У зв`язку з тим, що ОСОБА_3 відмовився від участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції та свідомо затягує та зриває розгляд справи, суд вважає за необхідне попередити обвинуваченого ОСОБА_3 про недопущення порушення порядку судового засідання, та у разі повторного порушення обвинуваченим порядку судового засідання він може бути видалений за ухвалою суду з зали засідання тимчасово або на весь час судового розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 331 КПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Обвинуваченому у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , продовжити строк раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по 16 жовтня 2020 року включно.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 року № 4-р/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини другої статті 392 Кодексу, щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Суддя А.В. Олійник
скопійовано
-
скопійовано
-
