ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" липня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2965/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А.

при секретарі судового засідання Сулімі Г.В.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ільмєр» (65078, м. Одеса, вул. Героїв Крут, буд. 15, код ЄДРПОУ 39338702)

до Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 26597691)

Спеціалізованого Одеського санаторію «Салют» (65058, м. Одеса, вул. Піонерська, буд. 28, код ЄДРПОУ 24539732)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Міністерство соціальної політики України (01601, м. Київ, вул. Еспланадна, буд. 8/10, код ЄДРПОУ 37567866)

про встановлення земельного сервітуту

Представники:

Від позивача - Глиняна Г.В (адвокат, довіреність від 02.01.2020);

Від відповідача (ОМР) - Танасійчук Г.М. (в порядку самопредставництва юридичної особи, розпорядження Одеського міського голови від 18.05.2020 № 421);

Від відповідача (Спеціалізованого Одеського санаторію Салют) - Безродна О.В. (адвокат, ордер від 08.11.2019 серія ОД № 336027);

Від третьої особи - Сенчук М.С. (в порядку самопредставництва юридичної особи, накази від 12.03.2020 № 20-7, довіреність від 06.03.2020 № 3438/0/2-20/13).

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ільмєр» (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Міністерства соціальної політики України та Спеціалізованого Одеського санаторію «Салют» з вимогою про встановлення постійного земельного сервітуту шляхом внесення відповідно до вимог чинного законодавства, права проїзду транспортним засобом та прокладення інженерних мереж до земельної ділянки з кадастровим номером 5110137500:51:003:0264 площею 1,4993 га, що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Генуезька, земельна ділянка 1, через частину земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Сергія Варламова (Піонерська), 28, площею 0,1689 га та належить на праві постійного користування Спеціалізованому Одеському санаторію «Салют», вздовж існуючої шляхової мережі, як зображено на Схемі накладення сервітутів в автоматизовану базу даних державного земельного кадастру України та реєстрації сервітуту в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно або шляхом укладення угоди між ТОВ «Ільмєр» та Спеціалізованого Одеського санаторію «Салют», предметом якого є надання ТОВ «Ільмєр» права проїзду транспортним засобом та прокладення інженерних мереж до земельної ділянки з кадастровим номером 5110137500:51:003:0264 площею 1,4993 га, що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Генуезька, земельна ділянка 1, через частину земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Сергія Варламова (Піонерська), 28, площею 0,1689 га та належить на праві постійного користування Спеціалізованому Одеському санаторію Салют, вздовж існуючої шляхової мережі, як зображено на Схемі накладення сервітутів. Визначити істотні умови сервітуту: 1) Строк сервітуту - постійний. 2) Площа, на яку поширюється земельний сервітут - 0,1689 га. 3) Межі сервітуту - згідно з Схемою накладення сервітутів. 4) Плата за встановлення та користування сервітутом в розмірі 100% від суми земельного податку за частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту з внесенням щомісяця до 1-го числа рівними частками.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.10.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ільмєр» залишено без руху у зв`язку з необхідністю усунути недоліки позовної заяви, а саме, зазначити в позовній заяві про підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цих самих відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав, в десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На адресу Господарського суду Одеської області від позивача надійшли Уточнені позовні заяви про встановлення земельного сервітуту від 10.10.2019 (вх. № 20814/19 від 10.10.2019) та від 11.10.2019 (вх. № 2-4947/19 від 11.10.2019) у яких позивачем вказано інший процесуальний статус учасників справи, а саме зазначено в якості відповідачів Одеську міську раду (далі - Відповідач1) та Спеціалізований Одеський санаторій «Салют» (далі- Відповідач2, Санаторій «Салют»), а в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача зазначено Міністерство соціальної політики України та Головне управління Держгеокадастру в Одеській області. Крім того, у вказаних уточненнях позовної заяви усунені недоліки встановлені ухвалою господарського суду від 09.10.2019.

Ухвалою суду від 15.10.2019 прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати її за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Міністерство соціальної політики України та призначено підготовче засідання на 06.11.2019.

Протокольною ухвалою від 06.11.2019 відкладено підготовче засідання на 18.11.2019.

Ухвалою суду від 18.11.2019 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Ільмєр» від 04.11.2019 (вх. № 2-5421/19 від 05.11.2019) про призначення експертизи. Призначено у справі № 916/2965/19 комплексну судову земельно-технічну, будівельно-технічну та з безпеки життєдіяльності експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (ОНДІСЕ). Провадження у справі зупинене на час проведення експертизи.

25.02.2020 на адресу суду надійшов супровідний лист ОНДІСЕ від 25.02.2020 № 19-8159\8171-2вих. (вх. № 4976/20 від 25.02.2020) разом із клопотанням експерта про надання додаткових матеріалів необхідних для проведення експертизи від 25.02.2020 № 19-8159-8171.

Ухвалою від 27.02.2020 поновлено провадження у справі № 916/2965/19. Підготовче засідання призначено на 05.03.2020.

Протокольною ухвалою від 05.03.2020 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 12.03.2020.

Ухвалою від 12.03.2020 клопотання експерта про надання додаткових матеріалів необхідних для проведення експертизи від 25.02.2020 № 19-8159-8171 задоволено частково. Зупинене провадження у справі № 916/2965/19 на час проведення експертизи.

03.06.2020 на адресу суду надійшов супровідний лист Науково-дослідного інституту судових експертиз від 01.06.2020 № 19-8159-8162 разом із справою №916/2965/19 та висновком експерта.

Ухвалою суду від 11.06.2020 поновлено провадження у справі № 916/2965/19, підготовче засідання призначено на 01.07.2020.

25.06.2020 за вх. № 16537/20 позивач подав до суду уточнення до позовної заяви про встановлення земельного сервітуту, в яких остаточно просить суд: встановити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ільмєр» (код ЄДРПОУ 39338702) - власника земельної ділянки, розташованої за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Генуезька, земельна ділянка 1, з кадастровим номером 5110137500:51:003:0264, площею 1,4993 га, постійний, платний, безособовий земельний сервітут з правом проходу, проїзду на велосипеді і будь-якому транспортному засобі та прокладення інженерних мереж на земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Академічна (колишні назви - Сергія Варламова, Піонерська), 28, з кадастровим номером 5110137500:51:003:0071, площею 0,1689 га, що належить на праві постійного користування Спеціалізованому Одеському санаторію «Салют» (код ЄДРПОУ 24539732), відповідно до варіанту у додатку № 3 до Висновку експерта комплексної судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи від 01.06.2020 № 19-8159-8162.

Визначити істотні умови сервітуту:

1) Строк сервітуту - постійний.

2) Площа, на яку поширюється земельний сервітут - 0,0833 га - частина земельної ділянки з кадастровим номером 5110137500:51:003:0071.

3) Межі та конфігурація сервітуту - відповідно до варіанту у додатку № 3 до Висновку експерта комплексної судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи від 01.06.2020 № 19-8159-8162. Опис меж, що відокремлюють ділянку земельного сервітуту:

- від т.1 до т. 2 відрізок довжиною - 6,58 (м.);

- від т.2 до т.3 відрізок довжиною - 15,08 (м.);

- від т.3 до т.4 відрізок довжиною - 7,10 (м.);

- від т.4 до т.5 відрізок довжиною - 57,27 (м.);

- від т.5 до т.6 відрізок довжиною - 1,31 (м.);

- від т.6 до т.7 відрізок довжиною - 3,43 (м.);

- від т.7 до т.8 відрізок довжиною - 2,34 (м.);

- від т.8 до т.9 відрізок довжиною - 0,80 (м.);

- від т.9 до т.10 відрізок довжиною - 12,87 (м.);

- від т.10 до т.11 відрізок довжиною - 5,09 (м.);

- від т.11 до т.12 відрізок довжиною - 20,47 (м.);

- від т.12 до т.13 відрізок довжиною - 33,52 (м.);

- від т.13 до т.14 відрізок довжиною - 1,40 (м.);

- від т. 14 до т.15 відрізок довжиною - 1,99 (м.);

- від т.15 до т.1 відрізок довжиною - 2,73 (м.).

4) Плата за встановлення та користування сервітутом у розмірі 100% від суми земельного податку за частину земельної ділянки площею 0,0833 га, на яку поширюється дія сервітуту, з внесенням рівними частками щомісяця протягом 25 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Суд протокольною ухвалою від 01.07.2020 розцінив вказану уточнену позовну заяву, як заяву про зміну предмету позову, задовольнив та долучив її до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою від 01.07.2020 задоволено письмове клопотання відповідача Спеціалізованого Одеського санаторію «Салют», письмове клопотання Міністерство соціальної політики України та усне клопотання Одеської міської ради та відкладено підготовче засідання на 07.07.2020.

Протокольною ухвалою від 07.07.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.07.2020.

Протокольною ухвалою від 16.07.2020 відмовлено в задоволенні Заяви Міністерства соціальної політики України від 13.07.2020 (вхід. від 14.07.2020 № 18470/20) про залучення до участі у справі № 916/2965/19 Фонду державного майна України як третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, через відсутність підстав, передбачених частиною першою статті 50 Господарського процесуального кодексу України. А саме, рішення у цій справі, у якій розглядається позов, предметом якого є встановлення земельного сервітуту, не може вплинути на права або обов`язки Фонду державного майна України щодо однієї із сторін. Зокрема, рішенням у цій справі не буде наділено Фонд державного майна України новими правами чи покладено на нього нові обов`язки, або змінено його наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Позовні вимоги, із посиланням на частину першу статті 401, частину першу статті 402, частини першу, другу статті 404 Цивільного кодексу України, статті 98, 99 Земельного кодексу України, обґрунтовані відсутністю у ТОВ «Ільмєр», як власника земельної ділянки, розташованої за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Генуезька, земельна ділянка 1, з кадастровим номером 5110137500:51:003:0264, площею 1,4993 га, іншої можливості задовольнити свої потреби на проїзд та прокладення інженерних мереж, іншим способом, ніж як встановлення сервітуту за рахунок частини земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Академічна (колишні назви - Сергія Варламова, Піонерська), 28, з кадастровим номером 5110137500:51:003:0071, площею 0,1689 га, що належить на праві постійного користування Спеціалізованому Одеському санаторію «Салют».

Позивач зазначає, що після початку будівельних робіт на належній йому земельній ділянці забудовником - ТОВ «ДАНЛІН», яке використовує її на підставі Договору оренди від 12.04.2016 та Договору відступлення прав і переведення боргу за договором оренди земельної ділянки від 13.05.2016, було встановлено, що проїзд з Курортного провулку недостатній для маневру робочого транспорту, його габарити не дають можливості транспорту рухатися безпечно та оперативно, що в свою чергу, створює небезпечні ситуації та затримку в русі транспорту по провулку Курортному.

ТОВ «Ільмєр», вказує, що зверталось до користувача сусідньої земельної ділянки Спеціалізованого Одеського санаторію «Салют» з пропозицією укласти договір про встановлення сервітуту земельної ділянки, а також до Міністерства соціальної політики України з проханням про відповідне погодження, однак отримало відмову.

Позивач зазначає, що для врегулювання ситуації, що склалася, а також для забезпечення прав громадян та безпеки руху транспорту по провулку Курортному, він звертався до Одеської міської ради. Департаментом транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради було створено комісію, до складу якої були включені фахівці Управління патрульної поліції в Одеській області, Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради та Комунальної установи «Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ» Одеської міської ради.

Вказаною комісією зроблено висновок, викладений у листі Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради від 25.07.2019 № 01-41/1929, відповідно до якого, транспорт рухається по Курортному провулку, та заїжджає через проїзд до території ТОВ «Ільмєр». При цьому габарити вказаного проїзду не дають можливості транспорту заїхати безпечно та оперативно, що створює небезпечні ситуації та затримку у русі транспорту по провулку Курортному. У зв`язку з чим, у ході обстеження було запропоновано розширити вказаний проїзд, та з цією метою ТОВ «Ільмєр» звернутися до балансоутримувача суміжної території - Спеціалізованого Одеського санаторію «Салют» відповідно до вимог чинного законодавства.

Отже, за твердженням Позивача, встановлення сервітуту, про який він просить, зможе запобігти транспортному колапсу на Гагарінському плато в місті Одеса, забезпечити під`їзд пожежних машин та машин швидкої допомоги, у тому числі ї під`їзд до Санаторію «Салют».

У Відповіді на відзив від 04.11.2019 (вхід. від 05.11.2019 № 22871/19), заперечуючи проти доводів Санаторію «Салют», Позивач зазначає, що ним було належним чином оформлено проектну документацію на будівництво та отримано дозвіл на всі види проектних робіт. Однак, на час розроблення відповідної документації було об`єктивно неможливо передбачити ступінь впливу проїзду на дорожній трафік провулку Курортний. Як зазначається у листі Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради від 25.07.2019 № 01-41/1929, проблема проїзду створює небезпечні ситуації та затримку в русі не по вказаній земельній ділянці, а саме по провулку Курортний, що є прилеглим до земельної ділянки, що належить ТОВ «Ільмєр».

Окремо Позивач звертає увагу на те, що проїзд до території ТОВ «Ільмєр» розташований між двома земельними ділянками огородженими парканами, а тому розширення проїзду в межах належної товариству земельної ділянки є неможливим.

Також, заперечуючи проти доводу Санаторію «Салют» про неотримання жодних документів щодо встановлення сервітуту, ТОВ «Ільмєр» зазначає, що це твердження повністю спростовується матеріалами справи, зокрема, листуванням з Відповідачем2 та Міністерством соціальної політики України. Отже ТОВ «Ільмєр» було неодноразово зроблено спроби досудового врегулювання спору та встановлення сервітуту шляхом домовленостей між сторонами.

Щодо доводу Відповідача2 про те, що встановлення сервітуту погрішить умови перебування людей з обмеженими можливостями (інвалідністю) та інших громадян на оздоровленні в санаторії і значним чином вплине на якість надання санаторно-курортних послуг та на оздоровлення відпочиваючих, Позивач зазначає, що до отримання висновків спеціалістів про ступінь такого впливу, будь-які твердження з цього приводу є необґрунтованими.

Позивач також додатково зазначає, що проїзд на земельну ділянку ТОВ «Ільмєр» обмежений з одного боку територією автостоянки Санаторію «Салют», а з іншого боку - місцем майбутнього будівництва іншої багатоповерхової будівлі. А відтак, у зв`язку з об`єктивними обставинами що склалися, Позивач вважає запропонований варіант встановлення сервітуту єдиним можливим.

У Відповіді на відзив від 11.11.2019 (вхід. від 12.11.2019 № 23443/19), заперечуючи проти доводів Одеської міської ради, ТОВ «Ільмєр» додатково зазначає, що твердження Відповідача1 про те, що сервітут потрібен лише для проїзду робочого транспорту та на момент будівництва і може бути виключно строковим, є його повністю оціночним судженням та не відповідає дійсності. А позов ТОВ «Ільмєр» в першу чергу направлений на забезпечення прав необмеженого кола осіб, які будуть проїжджати по провулку Курортний, а також осіб, які будуть власниками/користувачами квартир у Ж/М «Елегія парк». При цьому розширення проїзду розраховане на розвантаження на провулку Курортний, а також для забезпечення безпечного проїзду габаритного спеціального транспорту, зокрема пожежних машин.

В Уточненнях до позовної заяви від 24.06.2020 (вхід. від 25.06.2020 № 16537/20), ТОВ «Ільмєр», із посиланням на пункт 4 Висновку експерта комплексної судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи від 01.06.2010 № 19-8159-8162, складеного експертом Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, зменшив площу частини земельної ділянки з кадастровим номером 5110137500:51:003:0071 на яку просить поширити земельний сервітут з 0,1689 га до 0,0833 га.

ТОВ «Ільмєр», із посиланням на Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 05.06.2020 № 1013 щодо ділянки з кадастровим номером 5110137500:51:003:0071, розташованої за адресою: вул. Сергія Варламова (Піонерська), 28, а також рішення Одеської міської ради «Про встановлення ставок земельного податку в м. Одесі» від 10.06.2015 № 6762-VI (зі змінами), зазначає про свою згоду прийняти на себе обов`язок щорічної сплати Спеціалізованому Одеському Санаторію «Салют» земельного податку у розмірі 1 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, необхідної для встановлення сервітуту, тобто 100% від суми земельного податку за частину земельної ділянки площею 0,0833 га.

Також Позивач зазначає, що з огляду на зміст пункту 6 Висновку експерта комплексної судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи від 01.06.2010 № 19-8159-8162, він звернувся до КП «ОМЕТ» для з`ясування питання наявності можливих перешкод для встановлення сервітуту у зв`язку з тим, що згідно із даними креслення «Коректура топографічної зйомки», складеного КП «Одеспроект» у липні 2016 року, в межах частини земельної ділянки площею 0,0833 га кадастровий номер 5110137500:51:003:0071, на яку запропоновано встановити земельний сервітут, прокладено електрокабель КП «ОМЕТ» СЭХ 2 ВН 12 НН. Листом від 24.06.2020 № 09/11-916 Комунальне підприємство «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС» повідомило ТОВ «Ільмєр» про відсутність на даний час будь-яких кабелів, розташованих під поверхнею земельної ділянки, на якій планується встановлення земельного сервітуту.

Окрім того, Позивач зазначає, що з метою визначення рівня шумового забруднення та рівня негативного впливу проведення будівельно-монтажних робіт на комфорт відпочинку на території Спеціалізованого Одеського санаторію «Салют», ТОВ «Ільмєр» звернулося до ДП «Одесастандартметрологія». 12.06.2020 співробітниками Державного підприємства «Одеський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації» було проведено вимірювання шуму на території Санаторію «Салют» про що складено протоколи вимірювання від 12.06.2020 № 14/11/7, № 15/11/7, № 16/11/7, № 17/11/7, № 18/11/7, № 19/11/7, № 20/11/7, № 21./11/7. Відповідно до Повідомлення ДП «Одесастандартметрологія» від 12.06.2020 рівень шумів в будові санаторію «Салют», що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Академічна, 28/1, становить нижче допустимого для приміщень, категорії 2 та 3 зірок, визначеного наказом Міністерства охорони здоров`я України «Про затвердження Державних санітарних норм допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови» від 22.02.2019 № 463.

Представник відповідача - Одеської міської ради у судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні. У Відзиві (вхід. від 07.11.2019 № 23012/20) Відповідач1, із посиланням на статті 98, 100 Земельного кодексу України, статті 401, 403, 404 Цивільного кодексу України, зазначає, що Позивач не довів, що нормальне господарське використання його земельної ділянки неможливе без обтяження чужої сусідньої земельної ділянки, а також, те що потреби сервітуарія не можуть бути задоволені будь-яким іншим способом.

Окрім того, Одеська міська рада зазначає про відсутність підстав для встановлення саме постійного сервітуту, оскільки у позовній заяві ТОВ «Ільмєр» зазначило про недостатність проїзду з Курортного провулку для маневру робочого транспорту, а відтак, на думку Відповідача1, сервітут потрібен лише на момент будівництва і може бути виключно строковим та встановлюватися саме на період будівельних робіт.

Також, Відповідач1, із посиланням на статті 1, 27, 28 Закону України «Про курорти» від 05.10.2000 № 2026-III, пункти 1, 8 Загального положення про санаторно-курортний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2001 № 805, зазначає, що встановлення постійного земельного сервітуту до земельної ділянки, яка належить на праві постійного користування Санаторію «Салют» може спричинити погіршення якості надання санаторно-курортних послуг громадянам, які перебувають на оздоровленні.

Одеська міська рада, також, із посиланням на пункт «б» частини другої статті 102 Земельного кодексу України, частину третю статті 406 Цивільного кодексу України, зазначає, що встановлення постійного сервітуту може призвести до ускладнення використання земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, за її цільовим призначенням.

У Запереченнях на висновок експерта (вхід. від 07.07.2020 № 17593/20) Одеська міська рада вказує на порушення частин першої, другої статті 106 Господарського процесуального кодексу України, оскільки для проведення комплексної експертизи Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз було призначено лише одного експерта. Також Відповідач1 зазначає, що Висновок експерта комплексної судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи від 01.06.2010 № 19-8159-8162, є неповним, оскільки експертом не досліджувались всі можливі, наявні варіанти організації проїзду від земельної ділянки, яка належить ТОВ «Ільмєр» до провулку Курортний, а лише той варіант, який запропонований позивачем.

Представник відповідача - Спеціалізованого Одеського санаторію «Салют» у судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні. У Відзиві від 28.10.2019 (вхід. від 30.10.2019 № 22442/19) Відповідач2, із посиланням на статті 26, 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI, зазначає, що Позивач, як власник земельної ділянки, та/або ТОВ «ДАНЛІН», як користувач, повинні реалізовувати право на забудову земельної ділянки, зокрема проектування та будівництва об`єктів, за умови її використання відповідно до вимог містобудівної документації із додержанням містобудівних умов та обмежень, тобто з врахуванням існуючих на суміжних ділянках об`єктів.

Санаторій «Салют» зазначає, що не отримував від ТОВ «Ільмєр» жодних документів щодо встановлення сервітуту.

Також, Відповідач2, із посиланням на статті 1, 21, 27, 28 Закону України «Про курорти» від 05.10.2000 № 2026-III, статтю 48, частину четверту статті 98 Земельного кодексу України, зазначає, що проїзд транспортних засобів, а також проведення робіт з прокладення на земельній ділянці санаторію інженерних мереж, погрішить умови перебування людей з обмеженими можливостями (інвалідністю) та інших громадян на оздоровленні в санаторії і значним чином вплине на якість надання санаторно-курортних послуг та на оздоровлення відпочиваючих.

Окрім того, Відповідач2, із посиланням на статтю 401 Цивільного кодексу України, зазначає, що Позивач не довів, що обслуговування та користування своїм майном (будівлею) є неможливим без обтяження чужої сусідньої земельної ділянки Санаторію «Салют».

Також, Санаторій «Салют» із посиланням на роз`яснення, надане у пункті 2.34 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17.05.2011 № 6, зазначає про неможливість задоволення позовних вимог про встановлення земельного сервітуту, оскільки неможливість використання майна зумовлена діями самого позивача.

У Доповненні до відзиву від 03.07.2020 (вхід. від 03.07.2020 № 17321/20) Санаторій «Салют» додатково зазначає, що, на його думку, Висновок експерта комплексної судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи від 01.06.2010 № 19-8159-8162, є неповним, оскільки експертом не були розглянути питання щодо негативного впливу організації проїзду з встановленням сервітуту на оздоровлення та відпочинок громадян, які знаходяться на лікуванні та оздоровленні у санаторії з урахуванням існуючої забудови, а також щодо рівня шуму, забруднення, небезпечності та шкідливості для пацієнтів.

Окрім того, Відповідач2 вказує на порушення частини першої статті 106 Господарського процесуального кодексу України, оскільки для проведення комплексної експертизи Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз було призначено лише одного експерта.

Представник третьої особи - Міністерства соціальної політики України у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову. У поясненнях від 29.10.2019 (вхід. від 05.11.2019 № 22811/19) та у Поясненнях від 15.11.2019 (вхід. від 18.11.2019 № 2380/19) третя особа, із посиланням на частину другу статті 26, частину другу статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI, пункт 9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45, Державні будівельні норми «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» (ДБН 360-92**), зазначає, що проходи, під`їзди, прокладення інженерних мереж тощо забудовник був зобов`язаний включити в проект забудови земельної ділянки із врахуванням існуючих на суміжних земельних ділянках об`єктів.

При цьому третя особа вказує на те, що відповідно до Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Генуезька, 1 від 21.09.2016 № 01-06/1167, площа земельної ділянки складає 1,4993 га, максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки - 60 %. У пунктах 5 та 10 цих Містобудівних умов та обмежень встановлено планувальні обмеження, зокрема: не передбачати розширення об`єктів за рахунок будь-яких конструкцій, виступаючих за межі земельної ділянки; запроектувати під`їзди до комплексу 24-х поверхових житлових будинків з вбудованими торгово-офісними приміщеннями та дворівневим підземним паркінгом з урахуванням об`єктів, які запроектовані, проектуються та існують на суміжних земельних ділянках; проектування вести із врахуванням діючого законодавства, зокрема, ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень». Також визначено, що забезпечення умов транспортно-пішохідного зв`язку здійснюється шляхом експлуатації існуючого проїзду та проходу з вул. Генуезької, провулку Курортного, провулку Гагарінського.

Окрім того, третя особа зазначає, що відповідно до розділу «Генеральний план» Додатку до звіту № 7-177-16-ЕП/ОД з розгляду проектної документації по проекту: «Будівництво 24-поверхових житлових будинків з вбудованими торгово-офісними приміщеннями та дворівневим підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, 1» (3 черги будівництва), передбачені під`їзди до комплексу, що проектується, з боку провулку Курортний та вул. Генуезька. До будівель впродовж поздовжніх сторін забезпечено під`їзд пожежних автомобілів. Входи в жилі секції будівель запроектовані з боку двору, під`їзди до них та всі майданчики з`єднані системою доріжок, чим забезпечується зв`язок всіх елементів благоустрою між собою та із зовнішніми пішохідними та транспортними маршрутами.

Тобто, в проектній документації, що надавалася забудовником до розгляду та на підставі якої було складено експертний звіт (з додатком) № 7-177-16-ЕП/ОД були передбачені проходи, під`їзди, прокладення інженерних мереж тощо із врахуванням існуючих на суміжних земельних ділянках об`єктів.

Міністерство соціальної політики України також, із посиланням на статті 1, 27, 28 Закону України «Про курорти» від 05.10.2000 № 2026-III, статтю 98 Земельного кодексу України, зазначає, що проїзд транспортних засобів, а також проведення робіт з прокладення на земельній ділянці санаторію інженерних мереж, погрішить умови перебування людей з обмеженими можливостями (інвалідністю) та інших громадян на оздоровленні в санаторії і значним чином вплине на якість надання санаторно-курортних послуг та на оздоровлення вказаним особам.

Окрім того, третя особа, із посиланням на статтю 401 Цивільного кодексу України, роз`яснення, надане у пункті 22-2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 № 7, зазначає, що Позивач не довів, що обслуговування та користування своїм майном (будівлею) є неможливим без обтяження чужої сусідньої земельної ділянки Санаторію «Салют». При цьому вказує на те, що з Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 21.09.2016 № 01-06/1167 та Додатку до звіту № 7-177-16-ЕП/ОД з розгляду проектної документації по проекту, вбачається наявність іншого шляху до земельної ділянки товариства, а саме, з вул. Генуезька та провулку Гагарінського.

Також, третя особа, із посиланням на роз`яснення надане у пункті 2.34 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17.05.2011 № 6, зазначає про неможливість задоволення позовних вимог про встановлення земельного сервітуту, оскільки неможливість використання майна зумовлена діями самого позивача.

У Поясненнях від 03.07.2020 (вхід. від 06.07.2020 № 17443/20) Міністерство соціальної політики України додатково зазначає, що Позивач відноситься до категорії платників земельного податку за ставкою 3 - 5 % згідно із пунктами 3 та 11 Додатку «Перелік категорій платників та розмір ставок земельного податку» до рішення Одеської міської ради «Про встановлення ставок земельного податку в м. Одесі» від 10.06.2015 № 6762-VI (зі змінами). А відтак, на думку третьої особи є неможливим встановлення плати за користування сервітутом у розмірі 1 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тобто ставкою, встановленою вказаним рішенням для спеціалізованих санаторіїв України для реабілітації, лікування та оздоровлення хворих.

Також, третя особа, із посиланням на пункт «б» частини другої статті 102 Земельного кодексу України, частину третю статті 406 Цивільного кодексу України, зазначає, що встановлення постійного сервітуту може призвести до ускладнення використання земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, за її цільовим призначенням.

У Додаткових поясненнях від 13.07.2020 (вхід. від 14.07.2020 № 18467/20) Міністерство соціальної політики України, зазначає, що відповідно до пункту 5.2 таблиці ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці та дороги населених пунктів» (примітки) максимальна ширина смуги руху не повинна перевищувати 3,75 м. А відтак, з огляду на наявну загальну довжину існуючого проїзду у розмірі 4,49 м, на думку третьої особи, висновки експерта та позиція Позивача щодо невідповідності існуючого проїзду встановленим нормам є необґрунтованими та недоведеними, а необхідність у розширенні проїзду відсутня.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників позивача, відповідачів та третьої особи, суд

в с т а н о в и в :

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14.10.2014 № 28090339 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ільмєр» є власником 1/1 частки земельної ділянки, розташованої за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Генуезька, земельна ділянка 1, з кадастровим номером 5110137500:51:003:0264, площею 1,4993 га. Підставою виникнення права власності є Свідоцтво від 14.10.2014, видане приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А., зареєстроване в реєстрі за № 5831. /т. І а.с. 19-20, 21/

Спеціалізованому Одеському санаторію «Салют» на праві постійного користування належить земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Академічна (колишні назви - Сергія Варламова, Піонерська), 28, з кадастровим номером 5110137500:51:003:0071, площею 0,1689 га, що підтверджується Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою від 20.10.2006 серія ЯЯ № 205745, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 030650500018, виданим на підставі рішень Одеської міської ради від 06.03.2006 № 5428-IV та № 5267-IV. /т. І а.с. 16/

31.01.2019 ТОВ «Ільмєр» з метою влаштування проїзду, проходу та прокладення інженерних мереж до належної йому земельної ділянки з кадастровим номером 5110137500:51:003:0264, листом № 31/01 звернулось до Спеціалізованого Одеського санаторію «Салют» із пропозицією надати згоду на встановлення постійного сервітуту, дія якого поширюється на частину земельної ділянки Відповідача2 площею 0,080 га з межами згідно із Схемою накладення сервітутів, платою за встановлення та користування сервітутом у розмірі 100 % від суми земельного податку за частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту з внесенням щомісяця до 1-го числа рівними частками. У додатках до цього листа вказані схема накладення сервітуту та проект договору сервітуту. /т. І а.с. 193/.

Цей лист було отримано Санаторієм «Салют» 31.01.2019, що підтверджується його штампом вхідної кореспонденції із зазначенням номеру реєстрації 01-01.5/18.1.

05.02.2019 Спеціалізований Одеський санаторій «Салют» листом № 01-01.6/31/1 у відповідь на звернення ТОВ «Ільмєр» від 31.01.2019 № 31/01 повідомив Позивача про те, що для вирішення питання можливості встановлення земельного сервітуту йому необхідно звернутися до Міністерства соціальної політики України. /т. І а.с. 194/.

Вказані обставини спростовують твердження Санаторію «Салют» про неотримання ним від ТОВ «Ільмєр» жодних документів щодо встановлення сервітуту.

18.02.2019 ТОВ «Ільмєр» листом № 18/02-19 звернулось до Міністерства соціальної політики України, у якому просило при розробленні технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, що перебувають в постійному користуванні Спеціалізованого Одеського санаторію «Салют» для експлуатації й обслуговування й обслуговування комплексу будинків та будівель санаторію за адресою: м. Одеса, вулиця Академічна (колишня Сергія Варламова), 28, запроектувати безстрокові сервітути на право проїзду на транспортному засобі та прокладення інженерних мереж для доступу до земельної ділянки Позивача згідно із прикладеної схеми. /т. І а.с. 22/.

У відповідь на лист ТОВ «Ільмєр» від 18.02.2019 № 18/02-19 Міністерство соціальної політики України з метою повного та всебічного вивчення порушеного питання запросило у Позивача належним чином засвідчені копії документів щодо погодження проектів будівництва об`єктів та меж земельної ділянки товариства. /т. І а.с. 25/.

18.03.2019 ТОВ «Ільмєр» з листом № 31-03 для розгляду питання надання згоди на встановлення земельного сервітуту на земельній ділянці Санаторію «Салют» було надано Міністерству соціальної політики України наступні документи: 1) Дозвіл на проведення будівельних робіт; 2) Експертизу проекту будівництва; 3) Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки; 4) документи на користування земельною ділянкою; 5) документи на право власності на земельну ділянку; плани схеми розміщення будинків на земельній ділянці та встановлення меж земельної ділянки; 7) фотофіксація. /т. І а.с. 26-27/.

01.07.2019 Міністерство соціальної політики України листом № 12189/0/2 повідомило ТОВ «Ільмєр» про те, що не має правових підстав для погодження проектування безстрокових сервітутів на право проїзду на транспортному засобі та право прокладення інженерних мереж на земельній ділянці Санаторію «Салют». /т. І а.с. 28-30/.

Відповідно до статті 401 Цивільного кодексу України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Згідно із статтею 402 Цивільного кодексу України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Частинами першою, другою, третьою статті 403 Цивільного кодексу України передбачено, що сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. Особа, яка користується сервітутом, зобов`язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Відповідно до частин першої, другої статті 404 Цивільного кодексу України право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

Право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Строк дії земельного сервітуту, що встановлюється договором між особою, яка вимагає його встановлення, та землекористувачем, не може бути більшим за строк, на який така земельна ділянка передана у користування землекористувачу (частини перша, друга статті 98 Земельного кодексу України).

Частинами третьою, четвертою статті 98 Земельного кодексу України передбачено, що встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Згідно із пунктами «а», «б», «з» частини першої статті 99 Земельного кодексу України власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів, зокрема: право проходу та проїзду на велосипеді; право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху; інші земельні сервітути.

Як випливає з листа Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради від 25.07.2019 № 01-41/1929 фахівцями департаменту, спільно з фахівцями патрульної поліції в Одеській області, Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, Комунальної установи «Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ» Одеської міської ради, та представником ТОВ «Ільмєр» було проведено обстеження земельної ділянки за адресою: вул. Генуезька, 1, (зі сторони провулку Курортного). За результатами обстеження цієї ділянки вулично-шляхової мережі міста вказаною комісією встановлено, що транспорт рухається по Курортному провулку та заїжджає через проїзд до території ТОВ «Ільмєр». При цьому габарити вказаного проїзду не дають можливості транспорту заїхати безпечно та оперативно, що створює небезпечні ситуації та затримку у русі транспорту по провулку Курортному. У зв`язку з чим, у ході обстеження було запропоновано розширити вказаний проїзд, та з цією метою ТОВ «Ільмєр» звернутися до балансоутримувача суміжної території - Спеціалізованого Одеського санаторію «Салют» відповідно до вимог чинного законодавства. /т. І а.с.31/.

Відповідно до пунктів 1, 2 Висновку експерта комплексної судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи від 01.06.2010 № 19-8159-8162, складеного експертом Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Степанкевичем С.С., існуючий проїзд, який сполучає земельну ділянку ТОВ «Ільмєр» по вул. Генуезька, 1 в м. Одесі з провулком Курортний не відповідає вимогам, що висуваються до вулично-траспортної мережі за показниками ширини проїзду, відсутності повноцінних роз`їздів транспорту, у т.ч. великогабаритного, наявності окремої зони для пішоходів. Приймаючи до уваги не відповідність проїзду влаштованого на земельній ділянці ТОВ «Ільмєр» по вул. Генуезька, 1 в м. Одесі, необхідність у розширенні існуючого проїзду, який сполучає 24-х поверховий багатоквартирний житловий будинок (що будується) з провулком Курортний існує.

Згідно із пунктом 5 Висновку експерта комплексної судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи від 01.06.2010 № 19-8159-8162, можливість влаштувати проїзд, прохід та прокладення інженерних комунікацій, відповідно з діючими будівельними нормами, з території земельної ділянки ТОВ «Ільмєр» з кадастровим номером 5110137500:51:003:0264 площею 1,4993 га, що знаходиться по вул. Генуезька, 1 в м. Одесі до провулку Курортний, інакше, без встановлення запропонованого вище постійного земельного сервітуту на право проїзду транспортним засобом та прокладення інженерних мереж через частину земельної ділянки пл. 0,0833 га з кадастровим номером 5110137500:51:003:0071 за адресою: м. Одеса, вул. Сергія Варламова (Піонерська), 28, яка знаходиться у постійному користуванні спеціалізованого Одеського санаторія «Салют» відсутня.

У пункті 3 Висновку експерта комплексної судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи від 01.06.2010 № 19-8159-8162, експертом на розгляд суду запропоновано наступний, найбільш доцільніший, варіант встановлення постійного земельного сервітуту на земельній ділянці з кадастровим номером 5110137500:51:003:0071 за адресою: м. Одеса, вул. Сергія Варламова (Піонерська), 28, згідно якого пропонується виділити для встановлення постійного земельного сервітуту на частину земельної ділянки площею 0,0833 га на право приїзду транспортним засобом та прокладення інженерних мереж, що надає можливість розширити існуючий проїзд відповідно до існуючих будівельних норм. Межі, що відокремлюють ділянку земельного сервітуту описуються у дослідницькій частині висновку. Більш детально запропонований варіант встановлення постійного земельного сервітуту зображено графічно у додатку №3 «Суміщена схема земельних ділянок Спеціалізованного Одеського санаторію "Салют" та ТОВ "Ільмєр" з варіантом організації сервітуту на право проїзду транспортним засобом та прокладання інженерних мереж до земельної ділянки з кадастровим №5110137500:51:003:0264».

При цьому, відповідно до пункту 4 Висновку експерта комплексної судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи від 01.06.2010 № 19-8159-8162, мінімальна площа земельної ділянки, яка необхідна ТОВ «Ільмєр» для організації проїзду та прокладення інженерних комунікацій до земельної ділянки з кадастровим номером 5110137500:51:003:0264 площею 1,4993 га, що знаходиться по вул. Генуезька, 1 в м. Одесі складає 0,0833 га.

Щодо доводу відповідачів про порушення під час проведення експертизи норм частин першої, другої статті 106 Господарського процесуального кодексу України через призначення Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз для проведення експертизи лише одного експерта, слід зазначити наступне.

Ухвалою суду від 18.11.2019 у справі № 916/2965/19 було призначено комплексну судову земельно-технічну, будівельно-технічну та з безпеки життєдіяльності експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Відповідно до частин першої, другої статті 106 Господарського процесуального кодексу України комплексна експертиза проводиться не менш як двома експертами з різних галузей знань або з різних напрямів у межах однієї галузі знань. У висновку експертів зазначається, які дослідження і в якому обсязі провів кожний експерт, які факти він встановив і яких висновків дійшов. Кожний експерт підписує ту частину висновку, яка містить опис здійснених ним досліджень, і несе за неї відповідальність.

Тобто критерієм для призначення комплексної експертизи кільком експертам є відсутність в них кваліфікації в галузях спеціальних знань щодо яких поставлені питання.

Згідно із частиною другою статті 10 Закону України «Про судову експертизу» від 25.02.1994 № 4038-XII судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності.

Відповідно до пунктів 1, 4, 5 розділу V Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015 № 301/5, з подальшими змінами, у разі прийняття кваліфікаційною палатою ЦЕКК рішення про присвоєння (підтвердження) кваліфікації судового експерта особі у день складання кваліфікаційного іспиту видається свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта з певного виду експертної спеціальності або робиться відмітка у Свідоцтві про продовження терміну його дії. Строк дії Свідоцтва судового експерта становить три роки. Свідоцтво, видане працівнику НДУСЕ, дає право на проведення судових експертиз та експертних досліджень за дорученням керівництва цієї установи.

Як випливає зі змісту Висновку експерта комплексної судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи від 01.06.2010 № 19-8159-8162 виконання експертизи доручено судовому експерту Степанкевичу Сергію Станіславовичу, який працює на посаді завідувача ЛЗТОЗ та ДПЗ ОНДІСЕ, який має вищу технічну освіту за спеціальностями: інженер-дослідник, інженер-будівельник, інженер-землевпорядник, кваліфікацію судового експерта І класу за спеціальностями: 10.6 «Дослідження об`єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів» (свідоцтво № 140-19 видане на підставі рішення ЕКК ОНДСІЕ від 07.03.2019, дійсне до 07.03.2024), 10.7 - «Розподіл земель та визначення порядку користування земельними ділянками» (свідоцтво № 297 видане на підставі рішення ЕКК ОНДСІЕ від 07.03.2019, дійсне до 07.03.2024), стаж експертної роботи з 2005 року.

У пунктах 7, 8, 13 Висновку від 01.06.2010 № 19-8159-8162 експертом зазначено, що встановлення рівня шуму та забруднення пов`язаного з рухом автотранспорту та його небезпечність та шкідливість, негативний вплив на оздоровлення та відпочинок пацієнтів та інших громадян, які знаходяться на лікуванні та оздоровленні у Санаторії «Салют», а також визначення розміру витрат, які понесе Спеціалізований Одеський санаторій «Салют» зі сплати земельного податку на частині земельної ділянки площею 833 кв.м. кадастровий номер 5110137500:51:003:0071, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Сергія Варламова (Піонерська), 28, на якій запропоновано встановлення постійного земельного сервітуту, не входить до завдань будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи.

Тобто судовим експертом виконано експертизу лише відповідно до його підтвердженої в установленому порядку кваліфікації з певних спеціальностей, та за її результатами надано суду висновки судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи. Отже, підстави для невизнання висновків цієї експертизи через її виконання лише одним експертом, у даному випадку відсутні.

Щодо доводу Одеської міської ради про неповноту Висновку експерта комплексної судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи від 01.06.2010 № 19-8159-8162 через не дослідження інших можливих варіантів організації проїзду, слід зазначити, що відповідачами не було вказано на наявність цих варіантів проїзду від земельної ділянки, яка належить ТОВ «Ільмєр», до провулку Курортний, та не запропоновано свого варіанту сервітуту. При цьому експертом було надано відповідь на п`яте запитання, поставлене ухвалою суду від 18.11.2019, яке стосувалося існування засобів або технічно можливих варіантів організувати проїзд, прохід та прокладення інженерних комунікацій, згідно із дорожніми нормами, з території земельної ділянки ТОВ «Ільмєр» з кадастровим номером 5110137500:51:003:0264 саме до провулку Курортний, інакше ніж через частину земельної ділянки кадастровий номер 5110137500:51:003:0071, яка належить на праві постійного користування санаторію «Салют», окрім як з встановленням сервітуту.

Окрім того, ані відповідачами ані третьою особою не було заявлено клопотань про проведення повторної чи додаткової експертизи із зазначеного питання.

Суд відхиляє довід третьої особи про відсутність необхідності у розширенні проїзду до провулку Курортного через наявну загальну ширину існуючого проїзду у розмірі 4,49 м, з огляду на наступне.

У дослідницькій частині Висновку експерта комплексної судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи від 01.06.2010 № 19-8159-8162 зазначено, що питання відповідності наявного проїзду розташованого на земельній ділянці ТОВ «Ільмєр» по вул. Генуезька, 1 в м. Одесі кадастровий номер 5110137500:51:003:0264 розглядалося в межах компетенції будівельно-технічної та земельно-технічнорї експертиз, а саме на відповідність вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП, стандартам, технічним умовам, тощо).

Відповідно до Таблиці 5.1 підпункту 5.1.1 пункту 5.1 ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці та дороги населених пунктів», якими керувався експерт, для проїздів для усіх груп міських населених пунктів передбачені: ширина смуги руху мінімальна - 2,75 м, максимальна - 3,75 м; кількість смуг проїзної частини - 2; максимальна ширина пішохідної зони тротуару - 1,0 м.

При цьому, суд наголошує, що в Таблиці 5.1 підпункту 5.1.1 пункту 5.1 ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці та дороги населених пунктів» для проїздів для усіх груп міських населених пунктів нормативно визначено наявність саме двох смуг руху.

Тобто для організації проїзду за вказаними нормами, із застосуванням мінімальної ширини смуги руху та з організацією пішохідної зони хоча б з одного боку потрібно 6,5 м (2,75 + 2,75 + 1,0 = 6,5).

В дослідницькій частині Висновку експерта комплексної судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи від 01.06.2010 № 19-8159-8162 вказано, що за результатами проведених топографо-геодезичних вишукувань було складено додаток № 2 «Топографо-геодезичні вишукування земельних ділянок ТОВ «Ільмєр» та спеціалізованого Одеського санаторію «Салют», за даними яких було побудовано цифрові моделі контурів земельних ділянок з розташованими на них будівлями, спорудами, тощо. Згідно із вказаними вихідними даними встановлено, що загальна довжина проїзду становить 46,0 м, ширина - 4,49 м.

Отже наявна загальна ширина існуючого проїзду до провулку Курортний з земельної ділянки ТОВ «Ільмєр» не відповідає вимогам ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці та дороги населених пунктів», у зв`язку з чим існує необхідність у розширенні цього проїзду.

За таких обставин, у суду відсутні підстави для відхилення Висновку експерта комплексної судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи від 01.06.2010 № 19-8159-8162 відповідно до частини першої статті 104 Господарського кодексу України.

З огляду на вищезазначений висновок експерта щодо відсутності можливості влаштувати проїзд, прохід та прокладення інженерних комунікацій, відповідно до діючих будівельних норм, з території земельної ділянки ТОВ «Ільмєр» до провулку Курортний, інакше ніж без встановлення запропонованого експертом постійного земельного сервітуту на право проїзду транспортним засобом та прокладення інженерних мереж через частину земельної ділянки, яка знаходиться у постійному користуванні Санаторію «Салют», суд не приймає довід відповідачів та третьої особи про те, що Позивач не довів, що нормальне господарське використання його земельної ділянки неможливе без обтяження чужої сусідньої земельної ділянки, а також, те що потреби сервітуарія не можуть бути задоволені будь-яким іншим способом.

Слід окремо зазначити, що предметом позову є встановлення сервітуту з метою забезпечення доступу (належного проїзду, проходу) саме до провулку Курортного, і саме на задоволення цієї потреби ТОВ «Ільмєр» спрямований позов. При цьому, Позивач не просить задовольнити інші його потреби, зокрема, забезпечити належний проїзд до вул. Генуезька та провулку Гагарінського.

Суд не приймає довід Санаторію «Салют» та третьої особи про те, що неможливість використання майна зумовлена діями самого Позивача, з огляду на наступне.

Відповідно до частин другої, четвертої статті 26, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI, суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Частиною другою статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI, у редакції яка діяла до 01.12.2019, передбачено, що фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Згідно із пунктом 9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45, у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.03.2012 № 122, з наступними змінами, внесеними станом на 21.09.2016, проектна документація на будівництво об`єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі вимог доступності для інвалідів та інших маломобільних груп населення. При проектуванні об`єктів експериментального будівництва враховуються також індивідуальні технічні вимоги та вимоги державних будівельних норм щодо науково-технічного супроводу.

У пунктах 5 та 10 Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Генуезька, 1, виданих Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради 21.09.2016 за № 01-06/1167 користувачу - ТОВ «Данлін», встановлено планувальні обмеження, зокрема: не передбачати розширення об`єктів за рахунок будь-яких конструкцій, виступаючих за межі земельної ділянки; запроектувати під`їзди до комплексу 24-х поверхових житлових будинків з вбудованими торгово-офісними приміщеннями та дворівневим підземним паркінгом з урахуванням об`єктів, які запроектовані, проектуються та існують на суміжних земельних ділянках; проектування вести із врахуванням діючого законодавства, зокрема, ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень». Також визначено, що забезпечення умов транспортно-пішохідного зв`язку здійснюється шляхом експлуатації існуючого проїзду та проходу з вул. Генуезької, провулку Курортного, провулку Гагарінського. /т. І а.с. 139-146/.

В розділі «Генеральний план» Додатку до звіту № 7-177-16-ЕП/ОД з розгляду проектної документації по проекту: «Будівництво 24-поверхових житлових будинків з вбудованими торгово-офісними приміщеннями та дворівневим підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, 1» (3 черги будівництва), замовник ТОВ «Данлін», зазначено, що передбачені під`їзди до комплексу, що проектується, з боку провулку Курортний та вул. Генуезька. До будівель впродовж поздовжніх сторін забезпечено під`їзд пожежних автомобілів. Входи в жилі секції будівель запроектовані з боку двору, під`їзди до них та всі майданчики з`єднані системою доріжок, чим забезпечується зв`язок всіх елементів благоустрою між собою та із зовнішніми пішохідними та транспортними маршрутами.

Тобто, в проектній документації, що надавалася забудовником до розгляду та на підставі якої було складено експертний звіт (з додатком) № 7-177-16-ЕП/ОД були передбачені проходи, під`їзди, прокладення інженерних мереж тощо із врахуванням існуючих на суміжних земельних ділянках об`єктів.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження невиконання вказаних Містобудівних умов та обмежень або відхилення від них під час проектування та будівництва об`єктів на земельній ділянці ТОВ «Ільмєр». Тим паче, з огляду на наведений позитивний експертний звіт щодо розгляду проектної документації Позивач не міг знати про те, що ширина проїзду до провулку Курортного буде недостатньою, тобто відсутні його винні дії, які зумовили неможливість використання майна. При цьому, відсутній і будь-який причинно-наслідковий зв`язок між діями Позивача та тією обставиною, що запроектований профільною установою проектантом - ТОВ «ВЕСТТ» на замовлення іншої юридичної особи забудовника - ТОВ «Данлін», проїзд виявився недостатнім для задоволення потреби організації проїзду з житлового комплексу саме до провулку Курортний.

Суд не приймає довід відповідачів та третьої особи про те, що встановлення постійного земельного сервітуту на земельній ділянці, яка належить на праві постійного користування Санаторію «Салют», може спричинити погіршення якості надання санаторно-курортних послуг громадянам, які перебувають на оздоровленні, зокрема, через те що проїзд транспортних засобів, а також проведення робіт з прокладення на земельній ділянці санаторію інженерних мереж, погрішить умови перебування людей з обмеженими можливостями (інвалідністю) та інших громадян на оздоровленні в санаторії.

Позивачем надано суду протоколи вимірювання шуму від 12.06.2020 № 14/11/7, № 15/11/7, № 16/11/7, № 17/11/7, № 18/11/7, № 19/11/7, № 20/11/7, № 21/11/7, складені співробітниками Державного підприємства «Одеський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації» за результатами вимірювання шуму на території та у готельних номерах Санаторію «Салют». При цьому як випливає зі змісту Повідомлення ДП «Одеський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації» від 12.06.2020 вимірювання були проведені у робочий день, з 10-00 по 15-30. Основними джерелами шуму під час вимірювання були: інтенсивний рух автомобілів з боку вул. Академічної та провулку Курортний; шум будівельних машин на будівництві, що розташовані на сусідніх земельних ділянках; вигуки з тенісних кортів, що також розташовані поруч. /т. IV а.с. 184-199, 200/.

У Повідомленні ДП «Одеський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації» від 12.06.2020 вказано, що рівень шумів в будові санаторію «Салют», що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Академічна, 28/1, становить нижче допустимого для приміщень, категорії 2 та 3 зірок, визначеного наказом Міністерства охорони здоров`я України «Про затвердження Державних санітарних норм допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови» від 22.02.2019 № 463.

Тобто Позивачем надані докази на підтвердження того, що інтенсивний рух по провулку Курортний та робота будівельних машин на будівництві на сусідніх земельних ділянках не в пливає на умови перебування людей на оздоровленні в санаторії за показником - рівень шуму.

Слід зазначити, що з огляду на норми частини третьої статті 13, частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України, тягар доказування обставин погіршення умов перебування людей в санаторії та якості надання санаторно-курортних послуг через встановлення земельного сервітуту, покладений на відповідачів, тобто сторону, яка обґрунтовує свої заперечення проти позову цими обставинами. Однак ані відповідачами ані третьою особою не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин.

Окрім того, як випливає з графічних матеріалів у Додатках № 2 та № 3 до Висновку експерта комплексної судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи від 01.06.2010 № 19-8159-8162, частина земельної ділянки, на яку запропоновано встановити сервітут, вже використовується Санаторієм «Салют» як автостоянка з існуючим проїздом (в`їздом/виїздом) автотранспорту до провулку Курортний.

З огляду на наведене, суд відхиляє довід відповідачів і третьої особи про погіршення умов перебування людей в санаторії та якості надання санаторно-курортних послуг через встановлення земельного сервітуту, оскільки він має характер припущення та не підтверджений жодними належними та допустимими доказами.

Суд не приймає довід Одеської міської ради про відсутність підстав для встановлення саме постійного сервітуту через те, що він потрібен лише на момент будівництва, оскільки позовні вимоги обґрунтовані не лише неможливістю проїзду робочого транспорту (техніки). Адже ТОВ «Ільмєр» у позовній заяві, із посиланням на лист Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради від 25.07.2019 № 01-41/1929, також вказує й на обставини невідповідності габаритів проїзду до провулку Курортний будь-якого транспорту, без визначення його призначення та часових меж переміщення. При цьому, слід зазначити, що в остаточній редакції позовних вимог ТОВ «Ільмєр» просить встановити безособовий сервітут, тобто спрямований на задоволення потреб не лише Позивача, а й необмеженого кола осіб, які будуть постійно користуватись цим правом для безперешкодного потрапляння на територію житлового комплексу, які знаходиться на земельній ділянці товариства.

Суд також відхиляє довід відповідачів та третьої особи про те, що встановлення постійного сервітуту може призвести до ускладнення використання земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, за її цільовим призначенням, оскільки він має характер припущення та не підтверджений жодними належними та допустимими доказами. Окрім того, як вже зазначалося, частина земельної ділянки, на яку запропоновано встановити сервітут, вже використовується Санаторієм «Салют» як автостоянка з існуючим проїздом (в`їздом/виїздом) автотранспорту до провулку Курортний. При цьому ускладнення використання земельної ділянки за її цільовим призначенням не відбувається.

Суд не приймає довід Міністерства соціальної політики України про неможливість встановлення для Позивача плати за користування сервітутом у розмірі 1 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тобто ставкою для спеціалізованих санаторіїв, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 Додатку «Перелік категорій платників та розмір ставок земельного податку» до рішення Одеської міської ради «Про встановлення ставок земельного податку в м. Одесі» від 10.06.2015 № 6762-VI (зі змінами) для спеціалізованих санаторіїв України для реабілітації, лікування та оздоровлення хворих встановлено ставку земельного податку у розмірі 1 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Оскільки, у даному випадку, плата за встановлення сервітуту має компенсаційний характер, вона не може бути більшою ніж фактичні витрати Відповідача2 на сплату земельного податку. При цьому слід зазначити, що встановлення сервітуту не означає вибуття із володіння та користування Санаторію «Салют» цієї земельної ділянки, більш того, він також має право продовжувати використовувати цей проїзд до провулку Курортного й в подальшому. Окрім того, ані Санаторієм «Салют» ані третьою особою не надано пропозицій щодо розміру плати за користування сервітутом із відповідним обґрунтуванням.

Окремо слід зазначити, що не відповідає дійсності твердження третьої особи про те, що ТОВ «Ільмєр» відноситься до категорії платників земельного податку за ставкою 3-5 % згідно із пунктами 3 та 11 Додатку «Перелік категорій платників та розмір ставок земельного податку» до рішення Одеської міської ради «Про встановлення ставок земельного податку в м. Одесі» від 10.06.2015 № 6762-VI. Адже у вказаних пунктах визначені наступні категорії платників земельного податку: землекористувачі (юридичні та фізичні особи), які використовують земельні ділянки без належним чином оформлених документів на право користування земельною ділянкою, за винятком платників, зазначених у п. 4-8; землекористувачі, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але не можуть мати їх на такому праві відповідно до статті 92 Земельного кодексу України. При цьому, Позивач не використовує земельну ділянку без належним чином оформлених документів та не має її у постійному користуванні, тобто за цими критеріями він не відноситься до вказаних суб`єктів.

На підставі викладеного, суд вважає такими, що позовні вимоги ТОВ «Ільмєр» підлягають задоволенню у повному обсязі.

При розподілі господарських витрат суд виходить з положень пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, статтями 401, 402, частинами першою, другою, третьою статті 403, частинами першою, другою статті 404 Цивільного кодексу України, частинами першою, другою статті 98, пунктами «а», «б», «з» частини першої статті 99 Земельного кодексу України, статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 104, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Встановити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ільмєр" (65078, м. Одеса, вул. Героїв Крут, буд. 15, код ЄДРПОУ 39338702) - власника земельної ділянки, розташованої за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Генуезька, земельна ділянка 1, з кадастровим номером 5110137500:51:003:0264, площею 1,4993 га, постійний, платний, безособовий земельний сервітут з правом проходу, проїзду на велосипеді і будь-якому транспортному засобі та прокладення інженерних мереж на земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Академічна (колишні назви - Сергія Варламова, Піонерська), 28, з кадастровим номером 5110137500:51:003:0071, площею 0,1689 га, що належить на праві постійного користування Спеціалізованому Одеському санаторію "Салют" (код ЄДРПОУ 24539732), відповідно до варіанту у додатку № 3 до Висновку експерта комплексної судової земельно - технічної та будівельно-технічної експертизи від 01.06.2020 № 19-8159-8162.

Визначити істотні умови сервітуту:

1) Строк сервітуту - постійний.

2) Площа, на яку поширюється земельний сервітут - 0,0833 га - частина земельної ділянки з кадастровим номером 5110137500:51:003:0071.

3) Межі та конфігурація сервітуту - відповідно до варіанту у додатку № 3 до Висновку експерта комплексної судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи від 01.06.2020 № 19-8159-8162. Опис меж, що відокремлюють ділянку земельного сервітуту:

- від т. 1 до т. 2 відрізок довжиною - 6,58 (м.);

- від т. 2 до т. 3 відрізок довжиною - 15,08 (м.);

- від т. 3 до т. 4 відрізок довжиною - 7,10 (м.);

- від т. 4 до т. 5 відрізок довжиною - 57,27 (м.);

- від т. 5 до т. 6 відрізок довжиною - 1,31 (м.);

- від т. 6 до т. 7 відрізок довжиною - 3,43 (м.);

- від т. 7 до т. 8 відрізок довжиною - 2,34 (м.);

- від т. 8 до т. 9 відрізок довжиною - 0,80 (м.);

- від т. 9 до т. 10 відрізок довжиною - 12,87 (м.);

- від т. 10 до т. 11 відрізок довжиною - 5,09 (м.);

- від т. 11 до т. 12 відрізок довжиною - 20,47 (м.);

- від т. 12 до т. 13 відрізок довжиною - 33,52 (м.);

- від т. 13 до т. 14 відрізок довжиною - 1,40 (м.);

- від т. 14 до т. 15 відрізок довжиною - 1,99 (м.);

- від т. 15 до т. 1 відрізок довжиною - 2,73 (м.).

4) Плата за встановлення та користування сервітутом у розмірі 100 % від суми земельного податку за частину земельної ділянки площею 0,0833 га, на яку поширюється дія сервітуту, з внесенням рівними частками щомісяця протягом 25 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

3. Стягнути з Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 26597691) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ільмєр" (65078, м. Одеса, вул. Героїв Крут, буд. 15, код ЄДРПОУ 39338702) витрати на сплату судового збору в розмірі 960,50 грн. (дев`ятсот шістдесят гривень 50 коп.).

4. Стягнути з Спеціалізованого Одеського санаторія "Салют" (65058, м. Одеса, вул. Піонерська, буд. 28, код ЄДРПОУ 24539732) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ільмєр" (65078, м. Одеса, вул. Героїв Крут, буд. 15, код ЄДРПОУ 39338702) витрати на сплату судового збору в розмірі 960,50 грн. (дев`ятсот шістдесят гривень 50 коп.).

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги через господарський суд Одеської області відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, в строк встановлений частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" цього кодексу.

У зв`язку із перебуванням судді на лікарняному повний текст складено 14 серпня 2020 р.

Суддя Ю.А. Шаратов