ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 810/3782/18
провадження № К/9901/10398/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.
розглянув у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року, прийняте у складі судді Терлецької О. О., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2019 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О. В., суддів: Губської Л. В., Епель О. В.
І. Суть спору
1. У липні 2018 року ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області (надалі також відповідач), в якому просила:
1.1. визнати протиправною бездіяльність Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, а саме відмову у реєстрації її місця проживання;
1.2. зобов`язати Новопетрівську сільську раду Вишгородського району Київської області зареєструвати місце проживання ОСОБА_1 .
2. Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що 22 червня 2018 року її представник Шмаров Є. Ю., діючи на підставі нотаріально посвідченої довіреності № 506 від 05 червня 2018 року, звернувся до виконавчого органу Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області із заявою про реєстрацію її місця проживання у належній на праві власності квартирі АДРЕСА_1 .
3. До вказаної заяви додані копії та надані реєстратору для огляду оригінали: договору купівлі-продажу від 24 квітня 2018 року № 350, витягу державного реєстру з речових прав на нерухоме майно від 24 квітня 2018 року індексний № витягу 121835025, паспорта громадянина України з електронним безконтактним носієм та довідка про зняття з місця реєстрації, довіреність представника Шмарова Є. Ю., його паспорт та квитанція про сплату адміністративного збору № 49 від 26 червня 2018 року.
4. Проте, відповідач відмовив позивачу у реєстрації місця проживання, пославшись на абзаци 2, 3 пункту 11 та абзац 12 пункту 18 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 209 від 02 березня 2016 року.
5. Така відмова, на думку позивача, є протиправною, оскільки поданий її представником пакет документів відповідає вимогам Правил реєстрації, а жоден з цих документів не є таким, що містить недостовірні відомості, або недійсним.
6. Відповідач позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні за безпідставністю заявлених вимог.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
7. Відмова відповідача у здійсненні реєстрації місяця проживання ОСОБА_1 вмотивована тим, що при пред`явленні заявником документів на право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 встановлено, що право власності на вказаний будинок оформлене з порушенням вимог статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та пункту 41 Порядку реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 року, в частині неподання документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.
8. Вказані обставини спонукали позивача звернутись з відповідним позовом до суду.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій
9. Київський окружний адміністративний суд рішенням від 20 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2019 року, адміністративний позов задовольнив:
9.1. визнав протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень -Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, а саме відмову у реєстрації місця проживання ОСОБА_1 ;
9.2. зобов`язав Новопетрівську сільську раду Вишгородського району Київської області зареєструвати місце проживання позивача.
10. При цьому суди обох інстанцій виходили з того, що цей спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
ІV. Провадження в суді касаційної інстанції
11. Відповідач, уважаючи судові рішення судів попередніх інстанцій такими, що ухвалені із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
V. Позиція Верховного Суду
12. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
13. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
14. За змістом пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
15. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
16. У частині першій статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
17. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
18. За усталеною судовою практикою Великої Палати Верховного Суду, публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
19. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
20. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
21. Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
22. Відтак, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
23. Колегія суддів уважає, що спірні правовідносини пов`язані з правом користування та розпорядження майном, адже ініційований позивачем спір щодо реєстрації її місця проживання у житловому будинку, придбаному за договором купівлі-продажу від 24 квітня 2018 року № 350, має цивільно-правову природу, оскільки спрямовані на зміну (припинення) цивільних прав останньої.
24. Отже, цей спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
25. Такий висновок колегії суддів ґрунтується насамперед на правових позиціях Великої Палати Верховного Суду, відображених у її постановах від 16 травня 2018 року у справі № 337/2535/2017, від 12 грудня 2018 року у справі № 826/8687/16, від 10 квітня 2019 року у справі № 826/3620/17.
26. Суди попередніх інстанцій наведеного не врахували.
27. За правилом пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
28. Відповідно до частини першої статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
29. За наведеного правового регулювання та обставин справи, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржувані судові рішення - скасуванню як такі, що ухвалені з порушенням вимог процесуального закону, а провадження в адміністративній справі - закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 354, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області задовольнити частково.
2. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2019 року у справі № 810/3782/18 скасувати.
3. Провадження в адміністративній справі № 810/3782/18 за позовом ОСОБА_1 до Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - закрити.
4. Роз`яснити, що вирішення цього спору віднесено до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства. Позивач має право протягом десяти днів із дня отримання копії цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. У такій заяві може бути зазначений лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору, відповідно до глави 2 розділу І Цивільного процесуального кодексу України.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Головуючий М. І. Смокович
Судді Н. А. Данилевич
Н. В. Шевцова
