ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.07.2020Справа № 910/11741/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Капішон В.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Шевчук Тамари Анатоліївни

до Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП"

про стягнення 2 380 750,46 грн.

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Дубовий О.С

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Шевчук Тамара Анатоліївна звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" про стягнення страхового відшкодування у сумі 2092299,72 грн., пені у сумі 184752,93 грн., інфляційних втрат станом на дату ухвалення рішення у цій справі (станом на дату звернення до суду інфляційні втрати становлять 62768,99 грн.) та 3% річних станом на дату ухвалення рішення у цій справі (станом на дату звернення до суду 3% річних становлять 40928,82 грн.). Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 36325,37 грн. судового збору, витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 23977,00 грн., витрат, пов`язаних з проведенням експертних досліджень в розмірі 12964,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність відмови ПрАТ "Українська страхова компанія "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" у виплаті позивачу страхового відшкодування у зв`язку із настанням страхового випадку згідно договору добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків (НВ) №К112027 від 30.05.2018.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 03.09.2019 вказану позовну заяву залишив без руху, встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

19.09.2019 позивачем подано заяву про усунення недоліків, допущених при поданні до суду вказаного позову.

Згідно з заяви про усунення недоліків позивачем заявлені вимоги про стягнення 2380750,46 грн., з яких: страхове відшкодування у сумі 2 092 299,72 грн., пеня у сумі 184 752,93 грн., інфляційні втрати у сумі 62 768,99 грн., 3% річних у сумі 40 928,82 грн.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 24.09.2019 відкрив провадження у справі № 910/11741/19, постановив справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 29.10.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2019, у зв`язку із проходженням суддею Гулевець О.В. підготовки у Національній школі суддів України у період з 28.10.2019 по 01.11.2019, підготовче засідання по справі № 910/11741/19 призначено на 05.11.2019.

У судовому засіданні 05.11.2019 оголошено перерву у судовому засіданні до 12.11.2019.

У судовому засіданні 12.11.2019 судом продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/11741/19 на 30 днів та оголошено перерву у судовому засіданні до 03.12.2019.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 03.12.2019 призначив у справі №910/11741/19 судову пожежно-технічну експертизу, проведення якої доручив Кропивницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, провадження у справі №910/11741/19 зупинив на час проведення судової експертизи.

15.01.2020 через канцелярію суду від Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшов лист вих. №23/1-20 від 13.01.2020, яким направлено клопотання експерта №1/20-23.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 поновлено провадження у справі №910/11741/19, клопотання судових експерта Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судового експертиз Міністерства юстиції України задоволено; зобов`язано ФОП Шевчук Тамару Анатоліївну та ПрАТ "Українська страхова компанія "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" надати суду для проведення експертного дослідження документи: усі наявні зняті фото та відео матеріали комбайна під час пожежі та після пожежі на цифровому носії інформації; акт про пожежу від 23.10.2018; письмове пояснення водія комбайна Дученка С.В; зобов`язано ФОП Шевчук Тамару Анатоліївну та ПрАТ "Українська страхова компанія "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" забезпечити безперешкодний доступ експерта до об`єкту дослідження, а саме: зернового комбайну "MASSEY FERGUSON-9895", 2009 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1 , за адресою: Кіровоградська область, Благовіщенський район, с.Станіславове; зобов`язано ФОП Шевчук Тамару Анатоліївну та ПрАТ "Українська страхова компанія "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" провести оплату витрат на проведення експертизи; провадження у справі №910/11741/19 зупинено на час проведення судової експертизи.

13.02.2020 через канцелярію суду від Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшло клопотання експерта №1/20-23 про проведення огляду об`єкту дослідження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2020 поновлено провадження у справі №910/11741/19, клопотання судових експертів №1/20-23 про проведення огляду об`єкту дослідження задоволено, повідомлено ФОП Шевчук Тамару Анатоліївну, ПрАТ "Українська страхова компанія "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" та свідків події про необхідність бути присутніми під час проведення обстеження об`єкта дослідження, що відбудеться 05 березня 2020 о 12 годині за адресою с. Станіславове, Благовіщенського району, Кіровоградської області та зобов`язано ФОП Шевчук Тамару Анатоліївну, ПрАТ "Українська страхова компанія "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" забезпечити прибуття експертів з експертної установи (м.Черкаси, вул. Небесної Сотні, 31/1 та м. Київ вул. Смоленська,6) на об`єкт дослідження за адресою: с. Станіславове, Благовіщенського району, Кіровоградської області, забезпечити безперешкодний доступ до об`єкта: комбайна "MASSEY FERGUSON-9895", 2009 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1 , за адресою: Кіровоградська область, Благовіщенський район, с.Станіславове, а також належні умови для роботи судових експертів. Провадження у справі №910/11741/19 зупинено на час проведення судової експертизи.

06.04.2020 через відділ діловодства суду від Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшли матеріалами справи №910/11741/19 разом з висновком експерта за результатами проведення судової пожежно-технічної експертизи № 1/286/20-23/3662/3663/20-46.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2020 суд поновив провадження у справі № 910/11741/19, підготовче засідання у справі № 910/11741/19 призначено на 12.05.2020.

07.05.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі.

12.05.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У підготовчому засіданні 12.05.2020 суд оголосив перерву в підготовчому засіданні до 26.05.2020.

26.05.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення по справі від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та виклик експерта.

У підготовчому засіданні 26.05.2020 суд відмовив у задоволені усного клопотання представника відповідача про виклик експерта та оголосив про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 23.06.2020.

У судовому засіданні 23.06.2020 суд оголосив перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 08.07.2020.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.07.2020 призначено розгляд справи №910/11741/19 по суті на 29.07.2020 у зв`язку із перебуванням 08.07.2020 судді Гулевець О.В. у відпустці.

08.07.2020 та 27.07.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

Представник відповідача у судовому засіданні 29.07.2020 проти позову заперечив, просив суд відмовити у задоволенні позову, з підстав наведених у запереченнях на позов.

Представник позивача у судове засідання 29.07.2020 не з`явився, позивач був повідомлений про розгляд справи ухвалою суду від 03.07.2020, подав клопотання про розгляд справи без участі представника.

Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В судовому засіданні 29.07.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

30.05.2018 між Фізичною особою-підприємцем Шевчук Тамарою Анатоліївною (надалі - позивач) та Приватним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" (надалі - відповідач) укладений комплексний договір добровільного страхування транспортного засобу (КАСКО) водія та пасажирів від нещасних випадків (HB) №К112027, відповідно до якого застраховано майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону і пов`язані з п. 4.1. володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом визначеним в п. 5 договору - Masseey Fergusson (тип сільгосптехніка), реєстраційний номер НОМЕР_1 (надалі - договір страхування).

Відповідно до п. 9 договору страхування, страхова сума: 2 100 000,00 грн

Період страхування: 31.05.2018 по 30.08.2018 (п. 12.1. договору страхування).

Строк страхування: з 31 травня, строком на 6 місяців (п. 9 додатку № 1 до договору).

Позивачем зазначено, що 23.10.2018 в с. Станіславове Благовіщенського району Кіровоградської області сталася пожежа зернозбирального комбайну марки Masseey Fergusson, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить Фізичній особі-підприємцю Шевчук Тамарі Анатоліївні, про що 24.10.2018 позивач подав заяву до Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП".

Пунктом 13 договору страхування передбачено перелік застрахованих випадків, а саме: дорожньо-транспортна пригода, протиправні дії третіх осіб, стихійне лихо, страхові ризики, пожежа, вибух, зовнішній вплив, незаконне заволодіння.

Листом вих. №8460 від 29.12.2018 Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" керуючись п. п. 20.5.9, 21.1.1, 21.1.7, 22.1.9. договору, повідомило позивача про відмову у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на відсутність правових підстав для виплати страхового відшкодування в даному випадку. Мотивуючи відмову у виплаті страхового відшкодування, відповідачем зазначено, що з метою з`ясування причин і обставин виникнення пожежі, що сталася у комбайні марки Masseey Fergusson, реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідач звернувся до судового експерта Круліковського К.Я. з проханням провести пожежно-технічне дослідження.

Відповідно до висновку №22/18 від 06.12.2018 встановлено, що експлуатація зернового комбайна марки Masseey Fergusson, реєстраційний номер НОМЕР_1 з несправними складниками живлення - генератора, не відповідає вимогам п. 5 розділу ІІІ «Правил пожежної безпеки для підприємств і організацій автомобільного транспорту України».

Також, відмова у виплаті страхового відшкодування обґрунтована наступним:

- згідно пункту 20.5.9. договору - «Страхувальник зобов`язаний використовувати ТЗ та/або до відповідно до цільового призначення та умов технічної експлуатації встановлених заводом - виробником».

- згідно пункту 21.1.1. договору - «До страхових випадків не відносяться події, які спричинили збитки чи виникли внаслідок або у зв`язку з експлуатацією ТЗ та/або до в технічному стані, що не відповідає вимогам Правил дорожнього руху та/або з порушенням правил технічної експлуатації ТЗ визначених відповідно до нормативної документації заводу-виробника».

- згідно пункту 21.1.7. договору - «До страхових випадків не відносяться події, які спричинили збитки чи виникли внаслідок або у зв`язку з коротким замиканням в електроустаткуванні ТЗ та/або до строк експлуатації яких перевищує 3 (три) роки».

- згідно пункту 22.1.9. договору - «Страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо страхувальник не виконує (не дотримується) своїх обов`язків згідно з умовами цього Договору та Правил страхування».

Не погоджуючись із відмовою відповідача у виплаті страхового відшкодування позивач звернувся до Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України з заявою про проведення пожежно-технічного експертного дослідження з встановлення причин займання комбайна марки Masseey Fergusson, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що сталася 23.10.2018.

Відповідно до висновку Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №19/14-2/1-ЕД/19 від 12.04.2019, причиною виникнення пожежі є займання горючого матеріалу внаслідок потрапляння на нього іскор механічного походження та виділення теплоти, що передалась горючому матеріалу при терті в результаті потрапляння стороннього предмету до молотильного барабану.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на висновки Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №19/14-2/1-ЕД/19 від 12.04.2019, які спростовують висновки дослідження Круліковського К.Я. , що свідчить про безпідставне прийняття рішення відповідачем про відмову у виплаті страхового відшкодування, оскільки пожежа, яка виникла 23.10.2018 у комбайні марки Masseey Fergusson, реєстраційний номер НОМЕР_1 є страховим випадком, на підставі чого позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" страхового відшкодування у розмірі 2 092 299,72 грн., а також нарахованих у зв`язку із простроченням виплати страхового відшкодування пені у розмірі 184 752,92 грн., 3% річних у розмірі 40 928,82 грн. та інфляційного нарахування у розмірі 62 768,99 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Як встановлено судом вище, між Фізичною особою-підприємцем Шевчук Тамарою Анатоліївною як страхувальником та Приватним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" як страховиком укладений комплексний договір добровільного страхування транспортного засобу (КАСКО) водія та пасажирів від нещасних випадків (HB) №К112027.

Отже, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 67 Цивільного кодексу України та Закону України "Про страхування".

Статтею 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування; пункт 2 частини першої статті 980 ЦК України).

Згідно із ст. 1 Закону України "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 8 Закону України "Про страхування" визначено, що страховий ризик - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Як встановлено судом вище, відповідно до пояснень позивача та змісту Листа вих. №8460 від 29.12.2018 Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП", 24.10.2018 до відповідача надано заяву, якою повідомлено, що внаслідок пожежі 23.10.2018 було пошкоджено комбайн марки Masseey Fergusson, реєстраційний номер НОМЕР_1 та вимогою про виплату страхового відшкодування. Проте, керуючись п. п. 20.5.9, 21.1.1, 21.1.7, 22.1.9. договору, відповідач повідомив позивача про відмову у виплаті страхового відшкодування, оскільки відсутні правові підстави для виплати страхового відшкодування в даному випадку.

Пунктом 13 договору страхування №К112027 від 30.05.2018 передбачено перелік застрахованих випадків, а саме: дорожньо-транспортна пригода, протиправні дії третіх осіб, стихійне лихо, страхові ризики, пожежа, вибух, зовнішній вплив, незаконне заволодіння.

Відповідно до п. 19 договору страхування до страхових ризиків належать, зокрема, «ПОЖЕЖА, ВИБУХ» (ПВ) - пошкодження чи знищення ТЗ та/або ДО внаслідок пожежі, вибуху (незалежно від місця їх виникнення як у застрахованому ТЗ так поза ним відбуваються під час робочого процесу в двигунах внутрішнього згорання та внаслідок протиправних дій третіх осіб) чи самозаймання.

За приписами статті 989 ЦК України та статті 21 Закону України "Про страхування" страхувальник зобов`язаний, зокрема, вживати заходів щодо запобігання збиткам, завданим настанням страхового випадку, та їх зменшенню; повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором. Договором страхування можуть бути встановлені також інші обов`язки страхувальника.

Підстави для відмови страховика у здійсненні страхової виплати або страхового відшкодування встановленні статтею 991 ЦК України та статтею 26 Закону України "Про страхування", згідно з якими страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі: 1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов`язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації; 2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного кримінального правопорушення, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об`єкт страхування або про факт настання страхового випадку; 4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала; 5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;6) наявності інших підстав, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 991 ЦК України та ч. 2 ст. 26 Закону України "Про страхування" договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

Рішення страховика про відмову здійснити страхову виплату повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови (ч. 3 ст. 991 ЦК України).

Відповідно до п. 22 договору страхування передбачено право страховика відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо:

22.1.1. страхувальником (уповноваженою особою або вигодонабувачем) вчинені навмисні дії, спрямовані на настання страхового випадку, а також вчинення Страхувальником (Вигодонабувачем) самогубства або замаху на самогубство, навмисне спричинення собі тілесних пошкоджень за допомогою Т3. Зазначена умова не поширюється на дії, пов`язані з виконанням цивільного чи службового обов`язку в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя,. здоров`я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій Страхувальника або особи допущеної до керування встановлюється відповідно до чинного законодавства України;

22.1.2. Страхувальником (вигодонабувачем) вчинено злочин, що призвів до настання страхового випадку або застрахований ТЗ являвся знаряддям злочину;

22.1.3 Страхувальник повідомив Страховику свідомо неправдиві відомості про предмет договору страхування або про факт та обставини настання страхового випадку;

22.1.4 Страхувальник несвоєчасного повідомив страховика про настання страхового випадку без поважних на те причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин страхового випадку, характеру та розміру збитків;

22.1.5 Страхувальник (вигодонабувач) отримав повне відшкодування збитку від третіх осіб: Якщо збиток відшкодовано частково, страхове відшкодування виплачується за вирахуванням суми отриманих страхувальником (вигодонабувачем) від третіх осіб, як компенсації заподіяної шкоди;

22.1.6. застрахований ТЗ знаходиться під арештом, перебуває у розшуку або підлягає конфіскації відповідно до рішення компетентних органів влади або судових органів;

22.1.7 керування застрахованим ТЗ здійснювалось особою, яка не була належним чином уповноважена на керування застрахованим ТЗ;

22.1.8 застрахований ТЗ використовується в режимі ТАКСІ та це не передбачено (вказано) в Договорі. На умовах цьогоДоговору ТЗ вважається таким, що використовується в якості таксі, якщо відповідно до фотографій, показань свідків чи результатів огляду ТЗ, проведеного представником страховика, йому притаманна хоча б одна з характеристик ознак таксі.

22.1.9. страхувальник не виконує (не дотримується) своїх обов`язків згідно з умовами цього договору та Правил страхування;

22.1.10 водій транспортного засобу зазначеного в п. 5 цього Договору по вимозі співробітника ДАІ відмовився пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, впливу наркотичних чи токсичних речовин;

22.1.11 транспортний засіб (легковий автомобіль) на момент дорожньо-транспортної пригоди рухався поза дорогою, а саме в лісі, в полі, переїзд вбрід річок, озер, боліт;

22.1.12. у випадку викрадення застрахованого ТЗ в ньому знаходились документи.(всі або окремий документ) (реєстраційне посвідчення. технічний паспорт, довіреність, що дає право на користування, розпорядження ТЗ, тощо) та/або ключі (дублікати ключів), крім випадків незаконного заволодіння застрахованим ТЗ через грабіж чи розбій;

22.1.13 страхувальником проведено або розпочато відновлювальний ремонт без письмового погодження зі страховиком;

22.1.14 страхувальником надано недостовірні відомості в заяві на страхування або в заяві про настання події, що сталася із застрахованим ТЗ;

22.1.15 в інших випадках передбачених законодавством України та цим Договором.

При цьому, відповідач, відмовляючи у виплаті страхового відшкодування, враховуючи висновок експерта Круліковського К.Я. №22/18 від 06.12.2018, посилається на п. 20.5.9 договору страхування, відповідно до якого, страхувальник зобов`язаний використовувати ТЗ та/або ДО відповідно до цільового призначення та умов технічної експлуатації встановлених заводом - виробником, а також п. 21.1.1. договору страхування, згідно якого до страхових випадків не відносяться події, які спричинили збитки чи виникли внаслідок або у зв`язку з експлуатацією ТЗ та/або ДО в технічному стані, що не відповідає вимогам Правил дорожнього руху та/або з порушенням правил технічної експлуатації ТЗ визначених відповідно до нормативної документації заводу-виробника».

Як вбачається зі змісту висновку №22/18 від 06.12.2018 судового експерта Круліковського К.Я., безпосередньо причиною виникнення пожежі в комбайні стало займання ізоляції силового плюсового проводу, по якому подавалась напруга від генератора до бортової електромережі цього транспортного засобу у встановленому осередку пожежі, а саме: у місці виникнення початкового горіння.

Також, під час дослідження судовим експертом встановлено, що експлуатація зернового комбайна марки «MASSEY FERGUSON-9895», двигун НОМЕР_2 , заводський номер НОМЕР_3 , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2009 року випуску, з несправними складниками системи живлення - генератора - може не відповідати вимогам п. 5, розділу ПІ «Правил пожежної безпеки для підприємств і організацій автомобільного транспорту України», затверджених наказом № 11 Міністерства інфраструктури України від 21.01.2015 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України.

Разом з тим, не погоджуючись із висновками судового експерта Круліковського К.Я., позивач звернувся до Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України з заявою про проведення пожежно-технічного експертного дослідження, в результаті проведення дослідження було складено висновок № 19/14-2/1-ЕД/19 від 12.04.2019 судовим експертом Вишневським С.В.

У висновку № 19/14-2/1-ЕД/19 від 12.04.2019 було встановлено, що осередок пожежі знаходився в правій частині комбайну MF 9895 на ділянці, яка включає в себе простір (з відповідним технологічним обладнанням) між зовнішньою обшивкою комбайну та молотильним барабаном. Причиною пожежі є займання горючого матеріалу внаслідок потрапляння на нього іскор механічного походження та виділення теплоти, що передалось горючому матеріалу при терті в результаті потрапляння стороннього предмету до молотильного барабану.

Враховуючи наявність у матеріалах справи два експертних дослідження, які були надані позивачем та відповідачем, в яких викладено різні висновки щодо причини виникнення пожежі в комбайні MASSEY FERGUSON державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , Господарський суд міста Києва ухвалою від 03.12.2019 призначив судову пожежно-технічну експертизу, у справі № 910/11741/19, на вирішення експерта поставив питання: Яка причина виникнення пожежі, що сталася 23.10.2018 у зерновому комбайні "MASSEY FERGUSON-9895", 2009 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1 , за адресою: Кіровоградська область, Благовіщенський район, с.Станіславове? Де знаходився осередок виникнення пожежі в комбайні "MASSEY FERGUSON-9895", 2009 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1 ? Чи були порушення Правил пожежної безпеки України, якщо так, то чи мають вони причинно-наслідковий зв`язок із виникненням пожежі, що сталася 23.10.2018 у зерновому комбайні "MASSEY FERGUSON-9895", 2009 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1 , за адресою: Кіровоградська область, Благовіщенський район, с.Станіславове?

Відповідно до ст.1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

За приписами ст.104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

У перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід з`ясовувати: чи було додержано вимоги законодавства при проведенні судової експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи.

Дослідивши наявний у матеріалах справи Висновок судових експертів №1/286/20-23/3662/3663/20-46 від 20.03.2020, суд вважає, що вказаний висновок містить докладний опис проведених експертами досліджень, не викликає сумнівів у його правильності, не містить розбіжностей і відповідає вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим приймається судом в якості належного та допустимого доказу в розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України по справі №910/11741/19.

Згідно Висновку експертів №1/286/20-23/3662/3663/20-46 від 20.03.2020 за результатами проведення судової пожежно-технічної експертизи призначеної згідно ухвали суду від 03.12.2019 експертами надано висновок, що осередок пожежі (місце виникнення початкового горіння) у зерновому комбайні марки «MASSEY FERGUSON-9895», двигун НОМЕР_2 , заводський номер НОМЕР_3 , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2009 року випуску, знаходився у правій частині моторного відсіку, позаду двигуна внутрішнього згоряння, встановленого на вказаному комбайні, у місці, де плюсовий провід, по якому подавався струм від генератора до бортової електромережі комбайна, був приєднаний до плюсового виводу втягувального стартера, а саме: безпосередньо на поверхні ізоляції зазначеного проводу, у місці поблизу закріплення окінцьованої клеми цього проводу, приєднаної до згаданого плюсового виводу.

Причиною виникнення пожежі в комбайні марки «MASSEY FERGUSON-9895», двигун НОМЕР_2 , заводський номер НОМЕР_3 , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2009 року випуску стало займання ізоляції силового плюсового проводу, по якому подавалась напруга від генератора до бортової електромережі досліджуваного комбайна у встановленому осередку пожежі, а саме: у місці виникнення початкового горіння.

Також, судовими експертами вказано, що протікання електричного струму у зворотному напрямку, момент дії згаданого аварійного процесу, сталося внаслідок несправності випрямляючого блоку («пробою» силових діодів), встановленого вказаному генераторі. У досліджуваному випадку, протікання струму проходило від плюсового виводу акумуляторної батареї, встановленої цьому комбайні, до одної або декількох фазних обмоток генератора, через які до мінусового виводу генератора, у той час, коли генератор продовжував виробляти електроенергію, що відповідало за своїм проявами аварійному режиму із значним підвищенням сили струму, протікав цим колом.

У своїх додаткових поясненнях відповідач зазначив, що експертами підтверджено факт експлуатації комбайну на момент виникнення пожежі із несправним випрямляючим блоком, що встановлено у генераторі.

Однак, заперечення відповідача спростовуються обґрунтуванням проведеного дослідження, які містяться на аркуші 15 висновку №1/286/20-23/3662/3663/20-46 від 20.03.2020, з яких вбачається, що у визначеному осередку пожежі та у безпосередній близькості до нього на досліджуваному транспортному засобі за його конструкцією не прокладена інша електропроводка, окрім силового проводу, не прокладені елементи системи живлення та охолодження двигуна (паливні й комунікації системи охолодження) (оскільки правий випускний колектор двигуна внутрішнього згоряння знаходиться вище встановленого місця розташування осередку пожежі, то й розжарених до високих температур деталей також немає), а також на вузлах з деталями, що обертаються, поблизу місцезнаходження генератора змінного струму, де він був встановлений до виникнення пожежі, не виявлено слідів тертя.

Це свідчить про те, що виникнення пожежі не пов`язане із вказаним обладнанням комбайна та його несправностями.

Окрім того, експертами встановлено, що у визначеному осередку пожежі на досліджуваному комбайні за його конструкцією відсутні комунікації (вузли та деталі), що нагріваються до таких температурних значень, які здатні запалити пожежне навантаження, що знаходилось у виявленому за результатами цих досліджень осередку пожежі, а також відсутні вузли з деталями, що обертаються, тому виключена можливість тертя з розігрівом горючих матеріалів конструктивних елементів комбайна.

Це свідчить про те, що виникнення пожежі не пов`язане із описаними явищами та роботою відповідного обладнання.

Відсутність наявних слідів короткого замикання у вигляді характерних для таких режимів їх оплавлень на тих провідниках, які були наявними на момент огляду зазначеного транспортного засобу, вказує на те, що відключення акумуляторної батареї від бортової електромережі відбулось у початковій стадії пожежі, коли виник описаний вище аварійний режим у правій частині моторного відсіку, а саме: у встановленому осередку пожежі, тому й надалі під впливом температури пожежі відбулось руйнування силового плюсового проводу, що знеструмило бортову електромережу досліджуваного транспортного засобу, унеможлививши при цьому виникнення коротких замикань у інших електричних колах його електрообладнання. Тому є підстави зазначити, що у досліджуваному комбайні до моменту виникнення пожежі відбувся аварійний процес у роботі електрообладнання, що полягав у розігріві силового плюсового проводу на ділянці: плюсовий вивід генератора - плюсовий вивід витягувального реле електростартера.

Таким чином, заперечення відповідача є безпідставними, оскільки висновком проведеної експертизи встановлено, що виникнення пожежі пов`язане з виникненням аварійного режиму у процесу експлуатації електричних систем на транспортному засобі, проте виникнення такого аварійного режиму, що пов`язане із експлуатацією ТЗ в несправному технічному стані судовими експертами не встановлено.

Окрім того, судом враховано, що у п. 3 висновку проведеної експертизи чітко зазначено про пожежу, що виникла в комбайні марки «MASSEY FERGUSO' 9895», двигун НОМЕР_2 , заводський номер НОМЕР_3 , державні реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2009 року випуску сталася в результаті обставин та подій аварійного процесу, виниклого в poботі електрообладнання, що описано при вирішенні другого питання і не пов`язана з недотриманням (порушенням) вимог Правил пожежної безпеки в Україні.

Пунктом 8.1 «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417 зазначено, що підприємства, що мають колісні транспортні засоби та надають автотранспортні послуги, повинні забезпечити виконання вимог пожежної безпеки, які встановлені Правилами пожежної безпеки для підприємств і організацій автомобільного транспорту України, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України від 21 січня 2015 року № 11, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 12 березня 2015 року за № 279/26724.

Технічний стан КТЗ повинен відповідати вимогам Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсягам перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137, Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 липня 2004 року № 822, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 серпня 2004 року за № 1040/9639 (далі - Правила дорожнього перевезення небезпечних вантажів), Правил охорони праці на автомобільному транспорті, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 09 липня 2012 року № 964, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01 серпня 2012 року за № 1299/21611, Правил експлуатації колісних транспортних засобів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 26 липня 2013 року № 550, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України від 22 серпня 2013 року за № 1453/23985, інструкцій заводів-виробників, а також цих Правил (п. 1 Правил пожежної безпеки для підприємств і організацій автомобільного транспорту України, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 21.01.2015 № 11).

Враховуючи те, що експертами встановлено факт виникнення пожежі не пов`язано з недотриманням (порушенням) вимог Правил пожежної безпеки в Україні, відповідач безпідставно відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування з посиланням на п. 21.1.1. та 21.1.7 договору страхування.

Таким чином, пожежа застрахованого транспортного засобу - комбайна марки «MASSEY FERGUSO 9895», двигун НОМЕР_2 , заводський номер НОМЕР_3 , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 відбулося з причини, яка є страховим випадком за договором страхування №К112027 від 30.05.2018.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

З урахуванням наведеного, тягар доведення своїх доводів щодо не належного виконання позивачем правил технічної експлуатації відповідно до нормативної документації заводу-виробника та відмовою у виплаті страхового відшкодування покладений на відповідача як боржника у даній справі.

Однак, відповідач належними та допустимими доказами факту не належного виконання позивачем правил технічної експлуатації не підтвердив, обставин наведених позивачем у позові не спростував. Доказів сплаченого страхової виплати у сумі 2092299,72 грн відповідачем не надано.

З огляду на викладене, доводи відповідача щодо відсутності в матеріалах справи доказів підтвердження належного виконання позивачем правил технічної експлуатації відповідно до нормативної документації заводу-виробника, судом відхиляються.

З урахуванням наведеного, з огляду на встановлені під час експертного дослідження обставини, оскільки матеріалами справи не підтверджено, що позивач не виконував (не дотримувався) своїх обов`язків згідно з умовами договору страхування та Правил страхування (п. 22.1.9. договору страхування), суд прийшов до висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо визнання заявленої позивачем події як страховий випадок.

Щодо розміру грошової суми, яка підлягає стягненню, то відповідно до п. 9 договору страхування страхова суми складає 2 100 000,00 грн.

Франшиза за пошкодження ТЗ складає: 0,3% (п. 13 договору страхування).

Відповідно до п. 23.7. договору розрахунок розміру прямого матеріального збитку, завданого страхувальнику внаслідок страхового випадку, здійснюється наступним чином, зокрема, на підставі умов «Експертиза». «Експертиза» - умова страхування (в п. 17.2. Договору відмічена відповідна опція), яка передбачає розрахунок страхового відшкодування веденої страховиком за допомогою відповідним чином сертифікованого в Україні програмного забезпечення. Цією -умовою страхування страхувальник може скористатися за власним не залежно від СТО, яка визначена в п. 17.2. договору, за умови відсутності особи, винної у настанні страхового випадку.

Пунктом 17 .2. договору страхування визначено, що виплата страхового відшкодування відповідно до умов п. 23.7 - Експертиза.

Згідно висновку за результатами проведення автотоварознавчого дослідження № 4 від 10.05.2019, складеного судовим експертом Музикою П.В. (свідоцтво №957 від 20.02.2018), вартість матеріального збитку, завданого (з технічної точки зору) власнику КТЗ - комбайна зернозбирального MASSEY FERGUSON - 9895, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження при пожежі, що мала місце 23.10.2018 року на полях с. Станіславове, Благовіщенського району, Кіровоградської області в цінах станом на момент виконання дослідження становить: 2 663 463,00 грн.

Утилізаційна вартість КТЗ - комбайна зернозбирального MASSEY FERGUSON - 9895, реєстраційний номер НОМЕР_1 пошкодженого внаслідок пожежі становить 96704,00 грн.

Дослідивши матеріали справи та розглянувши висновок експерта, складеного за результатами проведення автотоварознавчого дослідження, суд не вбачає підстав для відхилення вказаного висновку судового експерта.

Враховуючи викладене, оскільки судом встановлено, що пожежа, яка сталася 23.04.2018 в с. Станіславове, Благовіщенського району, Кіровоградської області є страховим випадком в розумінні положень комплексного договору добровільного страхування транспортного засобу (КАСКО) водія та пасажирів від нещасних випадків (HB) №К112027 від 30.05.2018, враховуючи висновки проведеної у даній справі судової пожежно-технічної експертизи, суд дійшов висновку, що у зв`язку із настанням страхового випадку - пожежі, що виникла у застрахованому ТЗ - комбайні зернозбирального MASSEY FERGUSON - 9895, реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідач зобов`язаний виплатити на користь позивача суму страхового відшкодування у загальному розмірі 2 092 299,72 грн:

- 2 663 463,00 (вартість матеріального збитку) - 96704,00 (вартість утилізації) = 2 566 759,00 х 0,3 = 7700,28 (франшиза);

- 2 100 000,00 - 7700,28 (франшиза) = 2 092 299,72 грн.

Також, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача пені у розмірі 184752,93 грн, інфляційних втрат у розмірі 62768,99 грн. та 3% річних у розмірі 40928,82 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Згідно з положеннями ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч.1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до норм п. 3 ч.1 ст.20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Згідно із умовами п.25.2 договору за не виконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність, відповідно до законодавства України. За несвоєчасну виплату страхового відшкодування винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діє під час виникнення заборгованості від суми, що підлягає сплаті, за кожен день затримки, але не більше 10% заборгованості.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Здійснивши перерахунок пені за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" судом встановлено, що сума пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування за період з 29.12.2018 по 28.06.2019 становить 185 956,72 грн, що є більшою ніж сума, яка нарахована позивачем у розмірі 184 752,93 грн, при цьому, враховуючи приписи ч. 2 ст. 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, а тому вимоги щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 184 752,93 грн підлягають задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або Законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Суд перевіривши розрахунок позивача за період з 29.12.2018 по 23.08.2019 3% річних у сумі 40 928,82 грн та інфляційних втрат у сумі 62 768,99 грн є арифметично вірними, у зв`язку із чим вимоги у цій частині суд задовольняє повністю.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на встановлені судом обставини, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, у зв`язку з чим позовна вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування в розмірі 2 092 299,72 грн, а також пені у розмірі 184752,93 грн, інфляційних втрат у розмірі 62768,99 грн. та 3% річних у розмірі 40928,82 грн є обґрунтованою та такою, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 23977,00 грн та витрати, пов`язані з проведенням експертних досліджень у розмірі 12 964,00 грн.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

За приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2019 між Фізичною особою-підприємця Шевчук Тамарою Анатоліївною (клієнт) та адвокатом Якименко М.Д. укладено договір про надання правової допомоги №б/н, за умовами якого за дорученням клієнта адвокат зобов`язується надати йому правову допомогу як стороні (позивачу) у справі за позовом клієнта до Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" про стягнення страхового відшкодування за страховим випадком, який відбувся 23.10.2018 року.

Також, позивачем надано ордер серії ЧК №53363 від 05.11.2019, яким уповноважено адвоката Якименка М.Д. представляти інтереси Фізичної особи-підприємця Шевчук Тамари Анатоліївни на підставі договору №б/н від 01.08.2019 у Господарському суді м. Києва по справі №910/11741/19.

На підтвердження здійснених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надано: договір про надання правової допомоги №б/н від 01.08.2019, в якому визначено розмір гонорару у даній справі - 23 977,00 грн, платіжне доручення №76 від 22.08.2019 про оплату послуг на суму 23977,00 грн, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серія ЧК № 000540 від 25.10.2013.

При цьому, для визначення суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Також судом враховано, що ціна спору у даній справі перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а в ухвалі Господарського суду м. Києва від 24.09.2019 було вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування.

З огляду на викладене вище, понесені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 23 977,00 грн пов`язані з розглядом справи та відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Також, відповідно до платіжного доручення № 723 від 24.01.2019 позивачем було сплачено на користь Державного НДЕКЦ МВС України кошти у розмірі 7 614,00 грн за проведення судової експертизи згідно рахунка №033552-281/19 від 21.01.2019 та відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру № 10/05/01 від 10.05.2019 за виїзд, огляд та проведення оцінки позивачем сплачено кошти у розмірі 5 350,00 грн.

Таким чином, матеріалами справи належними та допустимими доказами підтверджено понесений позивачем розмір витрат, пов`язаних з проведенням експертних досліджень: автотоварознавчого дослідження № 4 від 10.05.2019, складеного судовим експертом Музикою П.В. та проведеного Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром №19/14-2/1-ЕД/19 від 12.04.2019, який був підставою для звернення з позов до суд, що в загальному розмірі становить 12 964,00 грн, а тому на підставі ст. 129 ГПК України витрати на проведення експертизи у даній справі відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Судові витрати за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" (04050, м. Київ, ВУЛИЦЯ ГЛИБОЧИЦЬКА, будинок 44, ідентифікаційний код 24175269) на користь Фізичної особи-підприємця Шевчук Тамари Анатоліївни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) страхове відшкодування у розмірі 2 092 299,72 грн, пеню у розмірі 184 752,93, інфляційні втрати у розмірі 62 768,99 грн, 3% річних у розмірі 40 928,82 грн, судовий збір у розмірі 35 711,26 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 23 977,00 грн, витрати на проведення експертних досліджень у розмірі 12 964,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 11.08.2020.

Суддя О.В. Гулевець